Світ

Болгарія і Хорватія зробили важливий крок до переходу на спільну грошову одиницю Європейського союзу, євро. Обидві країни були прийняті 10 липня до так званого Європейського механізму обмінних курсів, відомого також як ERM-2 чи ERM II. У цьому статусі вони мають пробути принаймні близько двох років і за цей час довести, що можуть перейти на євро, виконавши для цього певні умови.

Як повідомив Європейський центральний банк, який опікується євро, ці дві країни також вступлять до банківського союзу ЄС, і ЄЦБ із 1 жовтня стане безпосередньо наглядати за їхніми найбільшими банками.

Для вступу до зони обігу євро Болгарія і Хорватія мають виконати певні зобов’язання щодо дотримання «правильної економічної політики», спрямованої на економічну і фінансову стабільність.

У рамках вступу двох країн до ERM-2 також встановив базовий обмінний курс до євро болгарського лева – 1,956 і хорватської куни – 7,535. Якщо грошові одиниці втримаються в певних визначених рамках навколо цього курсу, країнам дозволять приєднатися до єврозони. Після такого рішення практичні процедури, необхідні для переходу на євро, зазвичай тривають іще близько року.

Це має бути першим розширенням єврозони від 2015 року, коли до неї вступила Литва.

На цей час євро користуються 19 із 27 членів Європейського союзу; всі інші, крім Данії, яка обумовила для себе виняток, зобов’язані своїми договорами про вступ до ЄС рано чи пізно теж виконати необхідні умови і перейти на євро. Але деякі країни не бажають цього і свідомо зволікають, користуючись тим, що терміни в договорах не обумовлені, а відтак і покарання за зволікання не передбачене.

На цей час у режимі ERM-2 вже перебуває також згадана Данія – яка єдина в ЄС має право не переходити на євро (такий самий виняток свого часу обумовила собі Велика Британія, але вона вже вийшла з ЄС).

Крім того, за офіційними договорами з ЄС євро використовують чотири європейські невеликі держави, що не є членами Євросоюзу: Андорра, Ватикан, Монако й Сан-Марино. Також в односторонньому порядку євро використовують поза межами ЄС Косово й Чорногорія.
…

Сербія і самопроголошене Косово, яке односторонньо відокремилося від неї, погодилися 10 липня поновити підтримувані Європейським союзом переговори про нормалізацію відносин у перебігу відеосаміту, що його влаштували для них президент Франції Емманюель Макрон і канцлер Німеччини Анґела Меркель.

Але заяви учасників за результатами саміту президента Сербії Александра Вучича і прем’єр-міністра Косова Авдуллаха Хоті дають знати, що розбіжності між сторонами ще дуже великі.

Переговори мають поновитися 12 липня у вигляді відеоконференції, яку теж влаштовує ЄС, повідомив уряд Німеччини. «Президент Макрон і канцлер Меркель закликають президента Вучича і прем’єр-міністра Хоті досягти істотного поступу в переговорах», – мовиться в заяві.

У відеосаміті також узяли участь координатор зовнішньої політики ЄС Жозеп Боррель і спеціальний посланець ЄС у справах діалогу між Белградом і Приштиною Мірослав Лайчак.

Після переговорів Вучич заявив, що вони були «справді важкі» і що він сказав Макронові й Меркель, що якщо вони хочуть говорити про незалежність Косова, то «ці переговори цілком позбавлені сенсу».

«Ми постанемо перед великим, не скажу «тиском», але перед великими очікуваннями з боку наших європейських партнерів. І водночас ми постаємо перед цілком нереалістичним підходом косовських албанців, які хочуть мати все, залишивши Сербію ні з чим», – сказав він.

Речник Європейської комісії Петер Стано заявив, що сторони мають зосередитися на тому, щоб іти вперед, а не застрягати на суперечливих питаннях, які постають у переговорах, і це зараз найважливіше. «Це не одноразовий захід. Діалог – це процес. На цій стадії важливо не зупинятися», – додав він.

Переговори між Белградом і Приштиною за посередництва Євросоюзу почалися 2011 року і призвели до укладення близько 30 угод. Але вони зірвалися наприкінці 2018 року після повідомлень про можливий обмін територіями, Косово тоді запровадило 100-відсоткове мито на весь імпорт із Сербії. Нині і Сербія, і Косово, які прагнуть вступити до ЄС, зазнають дедалі більшого тиску Заходу з тим, щоб поновити ці переговори.

Республіка Косово, а за конституцією Сербії це її автономний край Косово і Метохія, одностороннім чином проголосила незалежність від Сербії 2008 року і відтоді залишається частково визнаною державою. На цей час самопроголошену незалежність Косова визнають близько ста з майже двохсот країн світу, ще близько півтора десятка відкликали таке визнання. Визнають Косово більшість провідних країн Заходу, але навіть не всі країни-члени ЄС. Серед тих, хто не визнає, зокрема, Сербія, член Ради безпеки ООН Росія, а також Україна.
…

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган підписав указ, який перетворює собор Святої Софії у Стамбулі у мечеть. Це сталося незабаром після того, як Вищий адміністративний суд Туреччини 10 липня ухвалив рішення, що дозволяє це зробити.

Вселенський патріарх Варфоломій, духовний провідник православної християнської церкви раніше виступив проти такого рішення. Він заявляв, що «перетворення Святої Софії на мечеть розчарує мільйони християн у всьому світі». Він вказував, що Айя-Софія завдяки своїй сакральності є «життєво важливим центром, де Схід приймає Захід», і зміна статусу на мечеть «розірве ці два світи».

Предстоятель Православної церкви України Епіфаній пізніше висловив підтримку позиції Вселенського патріарха у питанні собору Святої Софії у Стамбулі.

«Собор Святої Софії у Константинополі для українського народу є особливим місцем, адже згідно з літописом саме в ньому посли великого нашого князя Володимира під час богослужіння відчули божественну присутність», – зазначив Епіфаній.

Російська православна церква заявила, що сьогоднішнє рішення суду може призвести до ще більших розбіжностей. США та Греція закликали Туреччину зберегти Святу Софію як музей. Міністерство культури Греції заявило 10 липня, що рішення суду є «відкритою провокацією» для цивілізованого світу.

Із запитом до адміністративного суду звернулася маловідома асоціація. Знову змінити статус будівлі та зробити її мечеттю закликав і турецький президент Реджеп Тайїп Ердоган. Опозиційні партії заявили, що таким чином турецький президент захотів відволікти громадян від економічної кризи та пандемії коронавірусу.

Собор був збудований у 532-537 роках за наказом візантійського імператора Юстиніана І. Айя-Софія був найбільшою церквою Християнського світу впродовж близько тисячоліття.

У 1204-1261 роках собор грецької православної церкви перетворили на римокатолицький собор. Це сталося в часи Латинської імперії.

У 1453 році, після захоплення Константинополя Османською імперією, собор перетворили на мечеть. До будівлі додали чотири мінарети.

У 1934 році Айя-Софія стала музеєм. Зараз собор перебуває в переліку світової спадщини ЮНЕСКО.

Собор Святої Софії щороку відвідує мільйони туристів. За даними стамбульської влади, лише у 2019 році пам’ятку відвідали 3,7 мільйона туристів.

 
…

У рішенні суду йдеться, що указ від 1934 року Мустафи Кемаля Ататюрка, засновника сучасної Турецької Республіки, щодо перетворення колишньої мечеті на музей є незаконним
…

У столиці Росії Москві 9 липня поліція прийшла з обшуками до муніципальної депутатки Юлії Галяміної, шеф-редактора «МБХ медіа» Сергія Простакова і координаторок «Відкритої Росії» Тетяни Усманової й Ольги Горелик. 

Галяміна й Усманова є учасницями кампанії «Нет!», яка виступає проти поправок до конституції Росії, що розширюють владу президента.

Як повідомила Галяміна у твітері, в її квартирі, де проводиться обшук, перебуває лише її син. Він не хотів відчиняти двері поліцейським, але вони пригрозили зламати двері. Адвоката Михайла Бірюкова поліція в квартиру не пускає, каже Галяміна.

Російські силовики офіційно не називають причин обшуків.

За словами прессекретаря «Відкритої Росії» Костянтина Фоміна, формальним приводом обшуків в Усманова, Горелик і Простакова є справа ЮКОСу 2003 року. Проте в самій організації їх пов’язують із запланованим на 15 липня мітингом на Пушкінської площі Москви проти поправок до конституції Росії, пише «Медіазона».

 
…

Мер столиці Південної Кореї Сеула Пак Вон Сун зник без вісти, його шукають. Про це повідомляє агентство Associated Press з посиланням на місцеву поліцію.

Пошуки йдуть у Сеулі, де востаннє зафіксували сигнал мобільного телефону мера.

Про його зникнення сьогодні повідомила поліцію дочка.

В офісі Пака кажуть, що його не було сьогодні на роботі з невідомих причин. До того ж він скасував усі свої зустрічі, зокрема й з представниками президента країни.
…

Вранці 9 липня представники Слідчого комітету Росії в супроводі озброєних співробітників ФСБ затримали губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала, який два роки тому несподівано переміг ставленика Кремля. Слідчий комітет Росії повідомив, що найближчим часом Фургалу висунуть звинувачення в організації низки замовних вбивств у Хабаровському краї і Амурській області в 2004-2005 роках.

Справу порушили проти організованої злочинної групи. За даними слідства, Фургал є організатором замаху на вбивство і вбивства низки підприємців. Для обрання запобіжного заходу політика доправлять до Москви, в Басманний суд.

У справі, крім Фургала, раніше були затримані і заарештовані четверо обвинувачених. Вони дали свідчення проти губернатора.

У 2019 році в Москві заарештували колишнього ділового партнера Фургала Миколу Містрюкова. Його підозрювали в причетності до замовних вбивств підприємців Євгена Зорі й Олега Булатова та замаху на підприємця Олександра Смольського в 2004-2005 роках.

50-річний Сергій Фургал очолює Хабаровський край Росії з вересня 2018 року. Він балотувався від ЛДПР і в другому турі переміг з 70% голосів виборців. Тимчасовий виконувач обов’язків голови регіону В’ячеслав Шпорт, висунутий владною партією «Єдина Росія», набрав 28 відсотків. 

У 1990-ті роки Фургал працював лікарем і займався бізнесом. У 2005 році став депутатом думи Хабаровського краю. Потім був депутатом Держдуми, очолював комітет з охорони здоров’я.

За останні п’ять років у Росії затримали і засудили кількох чинних губернаторів. Однак вперше йдеться про підозру в організації вбивств.

 
…

Велика Британія готова обійтися без торгової угоди, якщо Євросоюз не буде готовий до компромісу. Про це заявив прем’єр-міністр Борис Джонсон під час розмови про Brexit з канцлером Німеччини Ангелою Меркель.

Британія вийшла з ЄС 31 січня. До 31 грудня діє перехідний період, під час якого відносини між Лондоном і Брюсселем регулюються колишніми правилами. До кінця року сторони повинні домовитися про нову торговельну угоду та щодо інших питань – інакше відбудеться «жорсткий Brexit», і безліч зв’язків між Сполученим королівством і ЄС виявляться розірваними.

7 липня у Лондоні почалися неформальні переговори представників Британії та Євросоюзу. Поки що сторонам не вдається домовитися з питань рибного лову, взаємодії судових систем і доступу Лондону до єдиного європейського ринку.

За словами Джонсона, Сполучене Королівство прагне досягти угоди з ЄС. Якщо цього не відбудеться після завершення перехідного періоду, то Лондон готовий перейти до відносин з Брюсселем за правилами Світової організації торгівлі (СОТ), які діють для Австралії. Вона взаємодіє з Євросоюзом за правилами СОТ, маючи кілька угод з торгівлі певними товарами.
…

Представники кількох спецслужб Чехії в розмові з телеканалом «Настоящее время» відкинули співпрацю з заарештованим російським журналістом і радником голови «Роскосмосу» Іваном Сафроновим.

Інформоване джерело в Міністерстві оборони Чехії повідомило, що вони не мають у своєму розпорядженні будь-якої інформації про можливу співпрацю Сафронова з відомством. Офіційно в Міноборони відмовилися коментувати заяву російських відомств.

Співробітник Служби безпеки та інформації на умовах анонімності сказав, що Сафронов непричетний до роботи цього відомства.

Також телеканал надіслав запит до служби зовнішньої розвідки Чехії, Управління зовнішніх зв’язків та інформації, яке згадується в справі Сафронова. Представник відомства Ярослав Хрбек повідомив, що офіційно відомство відмовляється будь-яким чином коментувати справу журналіста.

Раніше офіційний представник МЗС Чехії Зузана Штіхова заявила, що відомство також не може коментувати заяви російських прокуратури і ФСБ про те, що Сафронов міг співпрацювати з Чехією.

Суд у Москві 7 липня заарештував журналіста і радника голови «Роскосмосу» Івана Сафронова в справі про державну зраду.

Сафронов заарештований до 6 вересня.

Засідання, на якому обирався запобіжний захід, починалося у відкритому режимі. Пізніше його закрили за клопотанням слідчого.

Офіційні звинувачення журналістові, за словами його адвоката, ФСБ планує пред’явити 13 липня.

Іван Сафронов був затриманий оперативниками ФСБ вранці 7 липня. У російській спецслужбі заявили, що журналіст збирав і передавав спецслужбі однієї з країн НАТО відомості про військово-технічне співробітництво, оборону і безпеку Росії.

Журналіст майже 15 років писав про військово-промисловий комплекс та космічну галузь, а в травні 2020 року перейшов на роботу в «Роскосмос», де став працювати радником голови державної корпорації Дмитра Рогозіна.
…

Колишній співробітник Ради національної безпеки США Александр Віндман вирішив піти у відставку зі Збройних сил. За його словами, він відчув «кампанію цькування, залякування і помсти» з боку американського президента. Про це повідомили CNN та інші американські ЗМІ з посиланням на адвоката Віндмана Дейвіда Пресмана.

«Президент США намагався змусити Віндмана обрати між дотриманням закону і потуранням президенту, між дотриманням своєї клятви і захистом власної кар’єри, між забезпеченням свого підвищення і підвищенням його колег», – ідеться в заяві Пресмана.

Як повідомило CNN обізнане джерело, після звільнення з Ради національної безпеки Віндману неодноразово говорили, що він більше не зможе займатися питаннями, в яких спеціалізується, перш за все – відносинами з Україною.

У Пентагоні заперечували наявність розслідування проти колишнього експерта Білого дому Віндмана.

Віндман був звільнений після завершення процесу імпічменту. За словами адвоката Віндмана, його попросили залишити посаду через те, що «він сказав правду». Також був звільнений його брат-близнюк, який працював юристом у Білому домі.

Президент США Дональд Трамп рекомендував Пентагону притягти Віндмана до дисциплінарної відповідальності.
…

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 8 липня повідомив, що 13 липня в країні оголошений день жалоби за жертвами COVID-19.

Токаєв, звернувшись до нації, заявив про «системні помилки» колишнього керівництва міністерства охорони здоров’я і недбалість місцевої влади. Також частину відповідальності глава держави поклав на населення, яке, на його думку, нехтує санітарними правилами.

У Казахстані, за офіційними даними, від коронавірусної інфекції померли 264 людини. Ще понад 100 померлих з позитивним тестом на COVID-19 не ввійшли до цієї статистики, оскільки причиною смерті спецкомісії назвали інші захворювання, а COVID-19 вказали як «супутнє захворювання».

У червні, за даними Міністерства охорони здоров’я, від пневмонії з негативним результатом на коронавірус померли 628 осіб, захворюваність запаленням легенів показала істотне зростання.

У Казахстані зареєстрована понад 51 тисяча випадків зараження COVID-19. МОЗ визнає, що випадків інфікування може бути більше, ніж підносить офіційна статистика.
…

Литва призупиняє з 9 липня трансляцію телеканалів RT на своїй території через зв’язки цієї російської мережі з медіачиновником Дмитром Кисельовим, який перебуває під міжнародними санкціями.

Голова комісії з питань радіо та телебачення Литви Мантас Мартішюс 8 липня заявив, що з 9 липня, після оприлюднення рішення, буде призупинене мовлення п’яти каналів мережі RТ.

«Ці канали призупиняються не через будь-які порушення, а через те, що особа, пов’язана з цими каналами, була включена до списку осіб, які перебувають під санкціями. Це пан Кіисельов, який не має становити винятку», – сказав Мартішюс.

Раніше до аналогічного кроку вдалася Латвія, яка 30 червня припинила поширення семи каналів RT, посилаючись на ту ж причину.

Кисельов, телевізійний коментатор, відомий своєю антизахідною риторикою, перебуває у списку санкцій Європейського союзу через його імовірну роль у просуванні кремлівської пропаганди на підтримку анексії українського Криму Росією в 2014 році.

Кисельов очолює державну медіагрупу «Россия сегодня», яка зосереджується переважно на російських новинах та офіційній пропаганді за кордоном. Група включає мережу телеканалів RT, раніше відому як Russia Today, а також інші канали, радіостанції та сайти, сервіс новин Sputnik, інформаційне агентство Prime та медіапроєкт Inosmi.ru.

Медіагрупа Кисельова входить до числа провідних отримувачів державної підтримки в Росії. Від 2018 до 2020 року «Россия сегодня» отримала від російської влади понад 20 мільярдів рублів (це майже 300 мільйонів доларів).
…

В Узбекистані республіканська комісія посилила карантин на період із 10 липня по 1 серпня через пандемію коронавірусу.

Нові правила передбачають:

обмеження на рух транспорту;
заборону на проведення зустрічей у державних органах: при необхідності радять використовувати відео-конференц-зв’язок;
заборону на пересування між регіонами;
заборону на виступи, культурні й інші заходи;
заборону на проведення весіль й інших сімейних урочистостей;
призупинення роботи парків, атракціонів, ринків, великих магазинів, тренажерних залів, фітнес-клубів, спортзалів і басейнів;
заборону на роботу дитячих садків, кафе, ресторанів та їдалень, а також пансіонатів, дитячих таборів і санаторіїв.

Частину держслужбовців запропонували відправити у відпустку, інші будуть працювати віддалено. Людям віком від 65 років заборонено пересуватися в громадських місцях і групами у більше ніж три людини.

Також влада вдвічі скоротить міжнародні рейси, далекобійників перевірятимуть на коронавірус.

Карантинні обмеження влада Узбекистану почала запроваджувати з 15 березня: призупинили транспортне сполучення з іншими країнами і всередині країни, запровадили заборону на використання особистих авто.

1 квітня ввели режим самоізоляції, а громадянам віком від 65 років заборонили залишати домівки. 8 травня всі регіони Узбекистану розділили – на «червону» (найнебезпечнішу), «жовту» і «зелену» (вільну від вірусу) зони. 

У кінці травня в країні почали послаблювати карантин і скасовувати обмеження, але в результаті число хворих в червні знову почало зростати.

За офіційними даними, в Узбекистані з початку пандемії коронавірусу захворіли понад 10 тисяч людей, померли 40 людей. За останню добу в країні виявили 308 хворих, напередодні в країні був оновлений денний рекорд виявлених випадків – за добу захворіли 342 людини.

 
…

Китай відкрив у Гонконзі новий офіс для своїх агентів-розвідників, які вперше будуть відкрито працювати у цьому фінансовому центрі, відповідно до нового закону про національну безпеку.

Церемонія відкриття нового пекінського Управління охорони національної безпеки відбулася за посилених заходів безпеки. Тимчасова база нового офісу розташована в комерційному районі поруч з парком Вікторія, який тривалий час був центром протестів в Гонконзі.

Суперечливий закон про національну безпеку вступив в силу минулого тижня. Він сколихнув міжнародну спільноту через перестороги про загрозу правам і свободам у Гонконзі.

Китайські чиновники кажуть, що законодавство, згідно з яким підривна діяльність, тероризм і змова з іноземними силами будуть каратися аж до тюремного ув’язнення, відновить стабільність після часто насильницьких протестів, що почалися минулого року.

Влада Китаю повідомила, що співробітники служби безпеки у новому офісі матимуть право розслідувати злочини, що підпадають під дію нового закону.

 
…

Президент США Дональд Трамп закликає відновити роботу шкіл восени. Відповідний допис він розмістив у твітері.

Тим часом влада багатьох регіонів на тлі нового сплеску заражень згортає анонсовані плани повернення до нормального життя, пише «Голос Америки».

У вівторок Трамп провів у Білому домі дискусію на тему відкриття шкіл.

«Ми хочемо відкрити наші школи. Ми хочемо їх відкрити швидко, чудово, восени. Ви знаєте, що це страшна хвороба, але молодь дуже добре її переносить», – наводить слова Трампа журналіст CNN Даніель Дейл.

Президент США заявив: «Люди не говорять про те, що рівень смертності зараз знаходиться на рівні, який зменшився у 10 раз. Смертність від цього жахливого китайського вірусу значно скоротилась». Трамп також заявив про відновлення економіки та створення мільйонів нових робочих місць у США.

Раніше ЗМІ назвали бездоказовими заяви Трампа про скорочення смертності від коронавірусу на тлі зростання кількості захворювань.

Президент США, як повідомляють репортери, також відзначив, що федеральний уряд буде здійснювати тиск на місцеву владу з метою добитись відкриття шкіл, і не хоче, щоб школи лишались закритими через політичні міркування влади штатів, де губернатори, як сказав Трамп, вважають, «що з політичної точки зору для них буде благом лишити школи закритими».

Міністерка освіти США Ненсі Девос заявила, що питання полягає не у тому, чи відновлювати роботу шкіл, а лише у тому «як саме» це робити.

Влада штатів і муніципалітетів напередодні нового навчального року намагається відшукати баланс між потребою в освіті і ризиком поширення захворювання. Зростання числа випадків зараження, особливо серед молоді, викликає побоювання з приводу того, що діти будуть поширювати хворобу серед дорослих вдома і у школі, а люди старшого віку вважаються більш вразливою категорією.

Під питанням і питання організації осіннього семестру у коледжах та університетах. Деякі з них планують зміни у розкладі або перехід на онлайн-навчання.

6 липня адміністрація Трампа заявила, що іноземні студенти повинні залишити країну, якщо їхні вузи повністю перейдуть на онлайн-заняття. Це може призвести до скорочення доходів навчальних закладів.

Станом на 8 липня у США підтверджено майже 3 мільйони випадків інфікування коронавірусом. Померли 131 457 людей, одужали – 936 тисяч.
…