Світ

Санкції Європейського союзу щодо Білорусі мають остаточно схвалити наступного тижня, тим часом країни Балтії вже схвалили свої власні санкції щодо низки чільників нинішньої влади Білорусі, яких підозрюють у причетності до фальсифікації президентських виборів у цій країні і до жорстокого придушення акцій протесту, які не припиняються з дня виборів 9 серпня.

Як повідомив у твітері редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк, раніше багатолітній кореспондент радіо в Брюсселі, який і далі стежить за подіями в Євросоюзі, робочі групи в Брюсселі завершать роботу над санкціями проти Білорусі цього тижня, а посли країн ЄС мають схвалити їх наступного тижня.

Про необхідність санкцій щодо низки чільників нинішньої влади Білорусі, яких підозрюють у причетності до фальсифікації президентських виборів у цій країні і до жорстокого придушення акцій протесту, в Європейському союзі досягли загальної домовленості 28 серпня. При цьому тоді йшлося про те, що на остаточне узгодження списку приблизно з 20 таких осіб і на виконання всіх необхідних юридичних формальностей мало піти не менш ніж тиждень.

Із заяв учасників тієї зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС випливало, що в першу версію списку майже напевно не потрапить чинний президент Білорусі Олександр Лукашенко, хоча в разі відсутності поступу в урегулюванні в Білорусі список можуть розширювати, і в такому разі потрапляння до нього й самого Лукашенка не виключене.

Тим часом три країни Балтії – Естонія, Латвія і Литва – вже ухвалили свої власні санкції, не чекаючи на рішення ЄС: вони заборонили в’їзд на свою територію 30 чільним білоруським посадовцям.

Списки Естонії і Латвії, оприлюднені міністерствами закордонних справ цих країн, збігаються і починаються з самого Лукашенка. Також у них посадовці адміністрації президента Білорусі, Центральної виборчої комісії, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури, Комітету державної безпеки, Слідчого комітету, Ради безпеки, Комітету державного контролю Білорусі і виконкому міськради Мінська. В Литві про заборону в’їзду 30 білоруським посадовцям, без переліку їхніх імен, повідомило Міністерство внутрішніх справ. При цьому там додали, що список може бути розширений.

Естонія наклала свою заборону на невизначений термін, Латвія на п’ять років, Литва не уточнила термін своєї заборони.

У Білорусі з дня президентських виборів 9 серпня щодня тривають масові протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль. Силовики вдаються до репресій проти ініціаторів і учасників протестів.

 
…

У понеділок, 31 серпня, у Окружному суді Гааги почалася третя сесія судового процесу у справі про збиття літака рейсу МН17 на Донбасі у 2014 році.

На цьому етапі заплановані виступи адвокатів постраждалих і розгляд клопотань адвокатів одного з обвинувачених.

Як повідомляє «Укрінформ», захист Олега Пулатова, одного з чотирьох підозрюваних у справі, заявив під час сьогоднішнього засідання, що планує найближчим часом вирушити до Росії, щоб зустрітися з підзахисним. За словами адвокатки Сабіни тен Дуссхате, попередні спроби зустрітися з Пулатовим були невдалі через пандемію.

У відповідь нідерландські прокурори зазначили, що адвокати були поінформовані щодо того, з яких міст здійснюються рейси у Росію. Прокурор Вард Фердінандуссе наголосив, що таких є кілька рейсів на тиждень.

Перший блок сесії має тривати з 31 серпня по 11 вересня, другий – з 28 вересня по 9 жовтня, третій – з 2 листопада по 13 листопада.

Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердаму почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17.

Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися. Тільки Пулатов представлений нідерландськими адвокатами.

За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.

 
…

Латвія, Литва та Естонія 31 серпня оприлюднять списки білоруських офіційних осіб, проти яких ці три країни запроваджують санкції у зв’язку з імовірною фальсифікацією виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.

У списку фігуруватиме і президент Білорусі Олександр Лукашенко. Про це заявив литовський президент Гітанас Науседа. Лукашенкові буде заборонений в’їзд до країн Балтії.

Країни Євросоюзу раніше принципово домовилися про необхідність санкцій проти білоруських чиновників, однак конкретний склад списку ще не узгодили. Зокрема, не всі держави погодилися з включенням до списку самого Лукашенка. Такий підхід розчарував представників країн Балтії, які виступають за жорсткіші заходи. Вони вирішили запровадити санкції самостійно.

У Білорусі з 9 серпня тривають багатотисячні протести проти офіційних підсумків виборів президента, які, як вважають демонстранти, були сфальсифіковані на користь Лукашенка. Багато учасників акцій протесту були затримані, жорстоко побиті, піддавалися приниженням. Кілька людей загинули. Країни Заходу не визнали офіційні результати, висловили обурення тим, що відбувається, і закликали владу до діалогу з опозицією.

У Литві зараз перебуває головна суперниця Лукашенко на виборах – Світлана Тихановська. 31 серпня її соратники повідомили, що 4 вересня вона має виступити в Раді безпеки ООН.

 
…

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська звернеться до Ради безпеки ООН 4 вересня, йдеться в заяві її речника.

Вона виступить за допомогою відеозв’язку на запрошення Естонії, яка зараз є непостійним членом Ради безпеки, повідомляє Reuters.

Тихановська була кандидатом у президенти на виборах 9 серпня в Білорусі, на яких, як твердять її прихильники, здобула перемогу.

Вона вимушено виїхала до Литви після виборів. У Білорусі в той же час розпочалися протести проти продовження влади Олександра Лукашенка, якого підконтрольна йому Центральна виборча комісія оголосила переможцем виборів. Тисячі учасників протесту побували в місцях несвободи, сотні заявляють про тортури в міліції.

 
…

На парламентських виборах у Чорногорії, що відбулися 30 серпня, найбільше голосів здобула Демократична партія, яку очолює глава держави Міло Джуканович. За неї проголосували 35% виборців, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Однак, за попередніми даними, 27% голосів здобула просербсько-проросійська коаліція «За майбутню Чорногорію», і її лідери стверджують, що вони спроможні сформувати коаліцію з кількома меншими партіями.

Президент Джуканович у зверненні до громадян сказав, що його партія разом із традиційними коаліційними партнерами, а це насамперед національні меншини, за неповними даними, здобула 40 з-поміж 81 депутатського місця в майбутньому парламенті. Він додав, що поважатиме остаточний результат, хоч яким би він був.

Вибори пройшли без інцидентів. Просербські партії вночі святкували перемогу, закликавши своїх прихильників не виходити на вулиці.

У передвиборчій кампанії важливу роль грала Сербська православна церква, котра закликала своїх прихильників проголосувати проти владної партії та Джукановича. Белградські засоби масової інформації також підтримували чорногорську опозицію.
…

У Польщі святкують 40-річчя від часу створення незалежної профспілки «Солідарність», повідомляє Польське радіо. На урочистостях на Щецинській судноверфі голова профспілки Пйотр Дуда назвав відзначення виявом «поваги до тих ідеалів та цінностей, які «Солідарність» несла у 1980 році, та які «Солідарність» несе до сьогодні».

«Це – символ поваги до усіх безіменних, котрі боролися за клаптик свободи. А таким клаптиком свободи був постулат про створення незалежної самоврядної профспілки Солідарність», – наголосив Дуда.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель, вітаючи поляків із ювілеєм «Солідарності», заявила, що профспілка започаткувала процеси, що призвели до краху Берлінського муру, назвавши активістів «Солідарності» «героями свободи».

31 серпня 1980 року тодішня комуністична влада Польщі погодилася підписати 31 постулат із представниками страйкарів на Ґданській корабельні. Одним із головних досягнень була згода на створення незалежних профспілок, які мали захищати права працівників і брати участь у визначенні заробітної плати, поліпшенні умов праці. Також сторони домовилися про обмеження цензури та повернення на роботу учасників страйків 1970 і 1976 років.

Унаслідок підписання домовленостей для влади розпочався період випробувань у зв’язку зі стрімким розвитком незалежної самоврядної профспілки «Солідарність», яка згодом перетворилася на політичний рух.
…

Президенти Білорусі та Росії Олександр Лукашенко та Володимир Путін збираються зустрітися найближчим часом.

У пресслужбі білоруського президента повідомили, що 30 серпня президенти провели телефонну розмову й обговорили ситуацію всередині Білорусі. Їхня потенційна зустріч має відбутися під час візиту Лукашенка до Москви.

У Кремлі уточнили, що зустріч має відбутися найближчими тижнями.

Тим часом, у Білорусі вже три тижні тривають антивладні протести, які розпочалися після того, як Олександра Лукашенка вшосте поспіль оголосили переможцем виборів президента. 30 серпня, у 66-й день народження Лукашенка, понад 100 тисяч людей вийшли на Марш миру та незалежності в Мінську та інших білоруських містах.
…

В Індії за добу зареєстрували 78 761 новий випадок COVID-19, що є новим світовим рекордом.

Це був четвертий поспіль день, коли на території країни виявляють понад 75 тисяч захворілих.

Стрибок у статистиці частково пояснюють збільшенням кількості тестів. Щодня в країні тестують близько одного мільйона людей. Це в п’ять разів більше порівняно з червнем.

Загалом в Індії за час пандемії виявили понад 3,5 мільйона хворих. Більше – лише в Бразилії (3,8 мільйона) та США (майже шість мільйонів).

ІНТЕРАКТИВНА МАПА: Розповсюдження COVID-19 у cвіті
…

Під час протестів у Мінську затримали 125 людей, повідомило білоруське Міністерство внутрішніх справ.

За даними правозахисного центру «Весна», затримані є і в інших містах: Пінську, Орші, Могильові, Гродному та Речиці.

У Білорусі з 9 серпня, від дня президентських виборів, на яких офіційно переможцем оголосили Лукашенка, тривають акції протесту з вимогою призначення нового голосування через численні фальсифікації. В країні відбуваються затримання активістів, громадських діячів та журналістів.

 
…

Зараз офіцер перебуває під вартою у в’язниці Санте в Парижі
…