Світ

У міжнародній правозахисній організації Human Rights Watch засудили позбавлення акредитації журналістів владою Білорусі.

«Позбавлення журналістів акредитації з боку влади Білорусі – це очевидна цензура, і здійснюється після того, як вони повідомили факти про порушення з боку міліції та про бажання громадськості мати вільні та чесні вибори. Влада хоче виштовхнути цих журналістів до меж закону, оштрафувати їх, використовувати їх як банкомати», – заявила ввечері 29 серпня у твітері Рейчел Денбер, заступниця директора Human Rights Watch у Європі та Центральній Азії.

Як вважає правозахисниця Денбер, позбавлення журналістів акредитації є частиною стратегії Олександра Лукашенка (якого ЦВК Білорусі оголосило переможцем президентських виборів 9 серпня, з чим не погоджуються протестувальники і опозиція) щодо протидії протестам.

«Первинна стратегія використання Лукашенком грубої сили дала зворотній результат. Тепер же йдеться про кілька великих кримінальних справ, точкові арешти, заляканих робітників державних підприємств, вигнання журналістів. Розрахунок та виснаження … та на те, що закінчиться ретельна увага до ситуації. І ось тоді він вдасться до жорстких заходів, – твітує Денбер. – Ось чому треба більше міжнародної уваги до ситуації. Ось чому ОБСЄ має розпочати незалежне розслідування («Московський механізм»). Ось чому необхідна спеціальна сесія Ради з прав людини ООН».

Раніше у ЄС заявили, що влада Білорусі має дозволити журналістам виконувати роботу без залякування та штучних обмежень від владних структур, таких, як затримання чи позбавлення акредитацій.

Посольство США в Мінську 29 серпня опублікувало заяву, в якій висловило стурбованість через «продовження переслідування журналістів» і закликало владу в Мінську «демонструвати стриманість».

МЗС Білорусі позбавило акредитації десятки місцевих журналістів, що працюють на іноземні ЗМІ. Серед тих, кому відмовлено в акредитації, є і четверо співробітників Радіо Свобода, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода.

Без акредитацій, що дозволяють журналістам легально працювати в країні, залишили журналістів бюро Reuters, Associated Press, AFP і Deutsche Welle, розповіла кореспондентка The Daily Telegraph в Москві Наталія Васильєва. За її словами, якщо вони вестимуть репортажі з вулиць, то їх може затримати міліція.

Акредитацій позбавили також журналістів ВВС, німецького телеканалу ARD, «Міжнародного французького радіо» (RFI) і телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода за участю «Голосу Америки»). У публікації білоруського видання Tut.by згадуються імена 17 журналістів, позбавлених акредитації.

Олександр Лукашенко ще до виборів президента Білорусі критикував журналістів іноземних ЗМІ, які, за його словами, «закликають до масових заворушень». «Не треба чекати ніякого кінця електоральної кампанії. Видворяти звідси, якщо вони не дотримуються наших законів і кличуть людей на майдани», – говорив Лукашенко.

 
…

Поліція Берліна, столиці Німеччини, затримала 300 осіб під час протестів проти карантинних обмежень, запроваджених у Німеччині через поширення коронавірусу, інформує ВВС.

Більшість із них, близько 200 людей, правоохоронці затримали на одному мітингу, який відбувався перед російським посольством, пише DW, після того, як учасники протесту, за офіційними даними, почали кидати каміння та пляшки. Міністр внутрішніх справ Берліна Андреас Ґайзель заявив, що робили це близько трьох тисяч «рейхсбюргерів» і ультраправих.

Крім того, під вечір суботи протестувальники прорвали загородження біля будівлі Рейхстагу. Як повідомила агенція dpa із посилання на кореспондента з місця подій, через малу кількість поліцейських деякі протестувальники встигли піднятися по сходах до будівлі Рейхстагу. Аби їх відтіснити, поліція була змушена застосувати газові балончики, сталися сутички. Всередину будівлі, де засідає німецький Бундестаг, протестувальники не потрапили. 

Силовики повідомляють, що під час сутичок були поранені семеро правоохоронців. «На жаль, у нас немає іншого виходу, – заявили в поліції Берліна у твітері. – Усі вжиті на сьогодні заходи не привели до дотримання умов». 

Загалом участь в протестних акціях впродовж дня взяли від 35 до 38 тисяч осіб, повідомив міністр внутрішніх справ Берліна Андреас Ґайзель. Переважно демонстрації були мирними.

Подібні мітинги відбувалися в інших європейських містах, пише ВВС, де деякі демонстранти називали вірус «вигадкою»: зокрема, в Лондоні, Парижі Відні та Цюриху.

У світі, за даними Університету Джонса Гопкінса, кількість інфікованих COVID-19 перевищила 25 мільйонів, померли понад 842 тисячі людей, одужали 16,4 мільйона пацієнтів.
…

У Мінську 29 серпня відбувся масштабний Жіночий марш солідарності. Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, у акцію взяли участь кілька тисяч жінок.

Учасниці, які зібралися о 16:00 на площі Перемоги, намагалися пройти проспектом у напрямку Жовтневої площі, та шлях їм заблокував спецназ.

Поліція затримала кількох чоловіків, зокрема журналістів Радіо Свобода, які вели стрім акції.

У Білорусі з дня президентських виборів 9 серпня щодня тривають масові протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль. Силовики вдаються до репресій проти ініціаторів і учасників протестів.

 
…

Речниця Державного департаменту США Морган Ортагус прокоментувала заяву президента Росії Володимира Путіна про те, що затримання у Білорусі бойовиків ПВК «Вагенра» було операцією спецслужб України та США, повідомляє «Голос Америки».

«Нам відомо про повідомлення про дворушницьке використання Росією маріонеткових сил. Ці історії відволікають увагу від справжньої проблеми, яка полягає у тому, що Росія використовує ці сили для приховування власних наполегливих зусиль поставити уряди інших країн у незручне становище, посилити розбрат всередині країн, підтримати автократів, та загалом сіяти хаос, щоб дати Росії можливість впливати на події глобально. Відкриті зусилля Росії позбавити народ Білорусі суверенних прав є неприйнятними», – заявила речниця Державного департаменту США.

Як повідомляє «Німецька хвиля», за словами Путіна, осіб, яких у Білорусі оголосили бойовиками ПВК «Вагнера», «затягнули» на територію Білорусі під легальним приводом, та «представили у якості можливої ударної сили для розкачування ситуації у ході передвиборчої кампанії».

Ортагус також відзначила, що Сполучені Штати Америки підтримують право народу Білорусі обирати власних лідерів «через дійсно вільні та чесні вибори з незалежним спостерігачами, та за межами неналежного впливу російських спецслужб».

«Нахабне використання Москвою найманців ПВК «Вагнера» в цілому світі збагачує російську еліту, завдаючи шкоди країнам у яких вона працює. Використання Росією кампаній впливу для ослаблення супротивників та приглушення голосу народу є неприйнятним», – заявила Ортагус.

У середині серпня найманці «ПВК Вагнера», затримані у Мінську наприкінці липня, повернулися до Росії.

 
…

Американські професійні баскетболісти погодилися поновити сезон у Національній баскетбольній асоціації (НБА) з 29 серпня. Це рішення ухвалене після того, як клуби НБА погодилися надати свої арени для голосування на президентських виборах 3 листопада.

НБА та Національна асоціація баскетболістів (NBPA) оголосили про угоду 28 серпня.

Пропозиція використовувати арени покликана гарантувати безпечне особисте голосування під час пандемії коронавірусної інфекції. Через COVID-19 частина виборчих органів заявляла, що буде змушена закрити або об’єднати дільниці через побоювання щодо поширення вірусу в день виборів.

Угода, досягнута НБА та професіоналами, завершує триденну паузу, спричинену стріляниною в місті Кеноші, штат Вісконсин, 23 серпня. Бойкот гравців НБА через тяжке поранення чорношкірого американця Джейкоба Блейка поширився і на інші професійні види спорту , що призвело до перенесення кількох матчів із бейсболу, хокею, тенісу та футболу з 26 серпня.

Баскетболіст Денні Ґрін, який виступає за «Лос-Анджелес Лейкерс», сказав, що після початку бойкоту серед гравців були непорозуміння, але всі вони усвідомлювали, що є речі, важливіші за спорт.

«Ми будемо назавжди чорношкірими чоловіками. Отже, якщо справа зводиться до вибору між перемогою в чемпіонаті чи досягненням кращих результатів для наших людей, для наших громад, ми спочатку оберемо друге», – наголосив Ґрін.

НБА заявила, що працюватиме над включенням до трансляції ігор плей-оф рекламних роликів, присвячених сприянню участі громадян у виборах та підвищенню обізнаності виборців щодо доступу до свого права. Ліга та гравці також вживатимуть заходів для пропаганди реформи поліції та кримінального судочинства.
…

Турецька адвокатка Ебру Тімтік померла на 43-му році життя у лікарні в Стамбулі після 238 днів голодування. Вона вимагала справедливого судового розгляду для себе і своїх колег, засуджених у справі про тероризм, повідомляє Associated Press з посиланням на Асоціацію прогресивних юристів, до складу якого входила адвокатка.

Тімтік спеціалізувалася на правозахисних справах. Вона і 17 її колег були звинувачені у зв’язках з ліворадикальної організацією «Революційна народно-визвольна партія-фронт». Організація визнана терористичною у Туреччині, США і Євросоюзі. У березні 2019 року вона була засуджена до 13 з половиною років позбавлення волі, зараз її справу розглядає апеляційний суд.

Тімтік оголосила голодування у лютому разом зі своїм колегою Айтаче Унсалом, він зараз перебуває у критичному стані. У липні суд відмовився звільнити їх, незважаючи на медичний висновок про те, що вони більше не можуть перебувати в ув’язненні.

Понад 1500 адвокатів у Туреччині зазнали переслідувань, 605 були заарештовані і 441 – засуджено до тюремних термінів за звинуваченням у приналежності до терористичної організації чи поширенні так званої терористичної пропаганди, повідомляє Міжнародне французьке радіо з посиланням на представницю правозахисної організації для адвокатів Lawyers for Lawyers Ірму ван ден Берг. За її словами, ситуація різко погіршилася після невдалої спроби державного перевороту в Туреччині у липні 2016 року.

 
…

МЗС Білорусі позбавило акредитації десятки місцевих журналістів, що працюють на іноземні засоби інфлормації, повідомила в твітері кореспондентка The Daily Telegraph в Москві Наталія Васильєва.

Серед тих, кому відмовлено в акредитації, є і четверо співробітників Радіо Свобода, повідомляє білоруська служба РС.

Без акредитацій, що дозволяють журналістам легально працювати в країні, залишили журналістів бюро Reuters, Associated Press, AFP і Deutsche Welle, розповіла Васильєва. За її словами, якщо вони вестимуть репортажі з вулиць, то їх може затримати міліція.

Як повідомляє білоруське видання Tut.by, акредитацій позбавили також журналістів «Бі-бі-сі», німецького телеканалу ARD, «Міжнародного французького радіо» (RFI) і телеканалу «Настоящее время». У публікації Tut.by згадуються імена 17 журналістів, позбавлених акредитації.

Олександр Лукашенко ще до виборів президента Білорусі критикував журналістів іноземних ЗМІ, які, за його словами, «закликають до масових заворушень». «Не треба чекати ніякого кінця електоральної кампанії. Видворяти звідси, якщо вони не дотримуються наших законів і кличуть людей на майдани», – говорив Лукашенко.
…

Влада змушує жителів одного з районів на сході Туркменистану купувати фотографії президента Гурбангули Бердимухамедова разом із продуктами. Про це повідомляє туркменська служба Радіо Свобода, Радіо Азатлик, із посиланням на свого кореспондента.

За його словами, в державних магазинах у продажу з’явилися борошно і хліб, які продаються як пайок на травень і червень. Разом із ними в навантаження йде портрет Бердимухамедова, фотографія розміром 50х35 сантиметрів коштує 20 манатів (близько 6 доларів за офіційним курсом Центробанку, він значно відрізняється від курсу на чорному ринку).

Як повідомляє кореспондент Радіо Азатлик, люди не протестували, купуючи продукти, оскільки навколо магазинів стояли співробітники Міністерства внутрішньої безпеки та поліції. На думку офіцера поліції, який розмовляв з кореспондентом на умовах анонімності, влада вважає, що якщо фотографія Бердимухамедова буде в кожному будинку, то населення «буде його більше любити». Туркменській службі не вдалося отримати офіційних коментарів на цю тему.

Продаж президентських фотографій у навантаження до продуктів збігся з початком сезону масової заміни портретів президента Гурбангули Бердимухамедова в держустановах країни. У всіх державних структурах портрети мають бути оновлені до 1 вересня. Нові фотографії відрізняються від старих кольором килима на тлі, довжиною і відтінком волосся президента.

У Туркменистані портрети президента присутні у всіх установах і підприємствах, а також у громадських місцях. Портрети оновлюються регулярно, в тому числі у зв’язку зі зміною зовнішності президента. Заміна старих портретів на нові здійснюється за рахунок населення. У січні влада країни зобов’язала держустанови закупити портрети з сивим президентом замість фотографій, де в нього чорне волосся.
…

Президент США Дональд Трамп виступив із промовою 27 серпня, на з’їзді Республіканської партії. Виступаючи на великій сцені біля Білого дому, Трамп офіційно погодив своє повторне висунення на другий термін від Республіканської партії. У своїй промові він пообіцяв відновити країну після масштабної, спричиненої коронавірусом, кризи і повернути роботу мільйонам безробітних. Більшу частину свого виступу Трамп зосередив на жорсткій критиці свого опонента, представника від Демократичної партії Джо Байдена. Байден відповів Трампу серією твітів, перерахувавши завдані США пандемією збитки у той час, як Дональд Трамп керував країною.
…

Влада Білорусі поводиться з медіа у свавільній манері, заявив тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.

«Влада поводиться з медіа у дедалі більше свавільній манері. Вони не лише відмовляються акредитувати журналістів, але й використовують різні приводи для затримання повністю акредитованих журналістів, щоб не дати їм повідомляти про те, що вони бачать. Ми також стривожені, що влада погрожує висунути свавільні звинувачення журналістам, які відмовляються виконувати накази поліції та віддати їм фотографії та іншу інформацію», – заявила Сінделар.

Вона вважає дії білоруської влади «помстою» та «кричущим порушенням норм та законів».

Журналісти Білоруської служби Радіо Свобода Влад Гридзін, Олесь Дащинський, Олег Груздзілович, Андрій Рабчик та кореспондент «Настоящего времени» Роман Васюкович й оператор Андрій Ярошевич були серед щонайменше 30 місцевих та іноземних журналістів, яких затримали в центрі Мінська 27 серпня.

У Міністерстві внутрішніх справ Білорусі заявили, що необхідно було перевірити документи, які підтверджують законність їхньої професійної діяльності.

Під час затримання журналістів РВЄ/РС обшукали поліцейські. Правоохоронці забрали ноутбуки й камери й наказали відкрити фотогалереї та іншу інформацію на мобільних телефонах. Щонайменше в одному випадку журналіста попросили видалити фотографії поліції. Коли акредитований фотограф Гриздін відмовився видалити фото, поліція погрожувала йому новими адміністративними звинуваченнями.

Усіх журналістів, окрім Ярошевича, відпустили на волю о пів на другу ночі 28 серпня. 

Ярошевича відпустили 28 серпня вдень після того, як він провів ніч під вартою за звинуваченнями в участі в несанкціонованому мітингу. Він був фотографом на білоруському державному телебаченні, але разом із сотнями співробітників вийшов на страйк і згодом залишив свою роботу.

Також білоруські правоохоронці затримали журналістів Tut.by, BelaPAN, Belsat, TASS, Associated Press та інших медіа. Згодом їх відпустили.

Затримання відбувалися на тлі блокування понад 70 веб-сайтів, включно із сайтом Білоруської служби Радіо Свобода. Крім того, правоохоронці затримали блогерів. У деяких випадках їм загрожує кілька місяців під вартою. Серед затриманих – блогер Ігор Лосік, який консультував Білоруську службу Радіо Свобода в питаннях цифрових стратегій. Його заарештували 25 червня. Сьогодні йому продовжили термін тримання під вартою до 25 жовтня.

Дейзі Сінделар закликала білоруську владу не переслідувати журналістів та поважати їхні права.

 
…

Стан госпіталізованого в Німеччині російського опозиційного політика Олексія Навального залишається тяжким, але серйозної загрози його життю немає, повідомила речниця Навального Кіра Ярмиш 28 серпня.

«Він, як і раніше, в штучній комі і підключений до ШВЛ (апарату штучної вентиляції легень – ред.). Стан тяжкий, проте симптоми отруєння зменшуються. Зараз серйозної загрози для життя немає. Проте прогнозів лікарі, як і раніше, не дають», – написала речниця політика у твітері.

24 серпня в німецькій клініці «Шаріте» підтвердили, що російського опозиційного політика Олексія Навального отруїли речовиною з групи інгібіторів холінестерази. За словами лікарів, Навальний досі перебуває в стані штучної коми, але серйозної небезпеки для його життя немає.

Прессекретар Навального Кіра Ярмиш написала у твітері, що стан політика стабільний.

20 серпня Навальний летів із Томська в Москву. У польоті йому стало зле, і він знепритомнів. Екіпаж екстрено посадив літак в Омську. Навального відправили в реанімацію місцевої лікарні і підключили до апарату штучної вентиляції легенів.

22 серпня спецлітак із Німеччини доставив опозиціонера в Берлін. Соратник Навального Леонід Волков повідомив, що переліт оплатив бізнесмен і філантроп Борис Зімін і фонд його сім’ї.

Родичі й близькі соратники Навального вважають, що його отруїли.

Омські лікарі спершу не коментували можливих причин стану Навального, а потім почали прямо заперечувати версію його соратників про отруєння.

Олексій Навальний упродовж останніх років разом зі своєю командою, Фондом боротьби з корупцією, здійснив серію розслідувань про діяльність багатьох представників російської влади, зокрема, колишнього голови уряду Дмитра Медведєва, наближеного до президента Володимира Путіна бізнесмена Євгена Пригожина й інших.

До групи речовин із зазначеним механізмом дії належать також побутові, сільськогосподарські та промислові інсектициди (хлорофос, карбофос та ін.), бойові отруйні речовини (зарин, заман, табун)

 
…

У Європейському союзі досягли загальної домовленості про необхідність санкцій щодо низки чільників нинішньої влади Білорусі, яких підозрюють у причетності до фальсифікації президентських виборів у цій країні і до жорстокого придушення акцій протесту, які не припиняються з дня виборів 9 серпня. Але за результатами неформальної зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС, що відбулася в Берліні наразі немає певності, чи буде в цьому списку і чинний президент Олександр Лукашенко, якого оголосили переобраним і на шостий термін.

«Ми вирішили запровадити цілеспрямовані санкції, мандат на розробку яких нам надав саміт ЄС (19 серпня – ред.). Ми укладемо перелік осіб, для цього потрібні певні юридичні кроки, і ухвалимо рішення щодо цього якнайшвидше, з урахуванням певних формальних процедур», – сказала в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода Анн Лінде, міністр закордонних справ Швеції, принаймні один громадянин якої, журналіст Пауль Гансен, був затриманий у Білорусі 27 серпня.

«Ми будемо також намагатися збільшити підтримку громадянського суспільства в Білорусі, наскільки це можливо. І, звичайно, ми вимагаємо, щоб були звільнені всі політичні в’язні і щоб вимоги народу про демократію і свободу були виконані», – додала вона.

Анн Лінде повідомила, що міністри домовилися не оголошувати публічно кількість білоруських посадовців, які будуть у санкційному списку, а на запитання, чи стосуватимуться санкції й Лукашенка, відповіла формулюванням із рішення: санкції будуть проти осіб «високого політичного рівня», але не «найвищого».

«Ми також вирішили залишити можливість поступово розширювати цей список у майбутньому», – додала вона.

Із заяв інших учасників зустрічі випливає, що в першій версії санкційного списку може бути до 20 білоруських посадовців і що не виключено, що сам Лукашенко потрапить до якогось подальшого його розширення.

Зокрема, як повідомив у Берліні журналістам голова МЗС Чехії Томаш Петржічек, на нинішній зустрічі досягли загальної домовленості про структуру списку і більш-менш про те, хто до нього потрапить, але юридичні моменти, яких необхідно дотриматися, будуть виконані не раніше як через тиждень.

На запитання про присутність Лукашенка в списку кілька міністрів заявляли, що, на їхню думку, він має там бути, але, можливо, «з тактичних міркувань» він не потрапить до першої черги, щоб не зашкодити ініціативі ОБСЄ про посередництво, – але може бути доданий до списку пізніше, якщо в урегулюванні в Білорусі не буде поступу.

Верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель сказав лише, що інформація про осіб у санкційному списку «має бути захищена, доки санкції не ухвалені юридично і не набули чинності». Він пояснив, що більшість країн виступили за поступовий підхід із посиленням санкційного тиску на все нових посадовців, якщо Лукашенко не піде на переговори з опозицією. За словами Борреля, в перших пропонованих версіях санкційного списку було 12 осіб, зараз їх стало «майже 20», і, можливо, наступними днями це число ще зросте – «все буде залежати від того, як будуть розвиватися події в Білорусі і які будуть дії режиму».

Раніше 28 серпня Олександр Лукашенко в очікуванні повідомлень про санкції заявив, що Білорусь відповість країнам, які запровадять щодо неї економічні й інші санкції, зокрема Литві й іншим країнам Євросоюзу. За його словами, він доручив урядові країни внести пропозицію про переорієнтацію всіх торговельних потоків Білорусі з портів Литви на інші. «От ми і подивимося, як вони будуть жити. 30% литовського бюджету формують наші вантажопотоки через Литву. Що ще треба? Зажерлися. Тому поставимо на місце, – стверджував Лукашенко. – …Ми їм покажемо, що таке санкції».

У Білорусі з дня президентських виборів 9 серпня щодня тривають масові протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль. Силовики вдаються до репресій проти інціаторів і учасників протестів.
…

Речник «Зелених» із зовнішньополітичних питань в німецькому Бундестазі Омід Нуріпур заявив про необхідність наслідків для Росії після отруєння там опозиційного політика Олексія Навального.

Нуріпур заявив про це в телефонному інтерв’ю Радіо Свобода 28 серпня.

«Сподіваюся, що люди в цій країні прокинуться, бачачи систематичні напади на людей, які не є однодумцями Кремля. Таких нападів було багато. Багато людей загинули. Пані Політковська, пан Литвиненко і багато інших. Були і напади, і вбивство опозиційно налаштованих людей у центрі Берліна (вбивство Зелімхана Хангошвілі у серпні 2019 року). Ми всі знаємо про справу пана Скрипаля. Тепер час прокинутися», – сказав депутат.

«І, звісно, нам потрібно продовжувати діалог із Росією, продовжувати розмовляти з Кремлем. Але ми маємо розуміти, що справа не лише у розмовах, справа також у наслідках, якщо ми хочемо зупинити такі дії», – додав він.

Нуріпур також повідомив, що Міністерство закордонних справ Німеччини надало інформацію членам Бундестагу щодо стану Навального. 

«По суті, там немає нічого нового. Ми, звичайно, сподіваємось, що пан Навальний зможе одужати не лише швидко, але й повністю», – сказав він.

Представник «Зелених» також заявив, що не думає, що Росія проведе незалежне розслідування щодо отруєння Навального. Через це також мають бути наслідки, додав депутат Бундестагу. 

Щодо того, якими мають бути ці наслідки, він заявив, що в цьому питанні потрібна координація ЄС.

«Після справи пана Скрипаля Велика Британія скликала членів ЄС, намагаючись знайти спільну лінію. Я не бачив таких дій від мого уряду, який зазнав не лише порушення суверенітету, що ми бачили у центрі Берліна, але також постраждав і як голова Ради ЄС на даний час», – сказав Нуріпур.

«Друге, і це особливо стосується Німеччини, ми маємо переосмислити глибину наших економічних зв’язків із Росією. І ми мусимо переосмислити енергетичні проєкти, такі як «Північний потік», які розділяють Європу, оскільки вони будуються за рахунок наших держав-партнерів, таких як Польща чи країни Балтії. Тому, так, ми повинні продовжувати розмовляти з Росією. Є багато питань, де нам потрібна співпраця. Але зрештою, найголовніше – утримати Європейський союз разом і зробити нас сильними, коли мова заходить про стійкість проти гібридної війни, від якої страждають багато країн Європи», – додав він.

Генеральна прокуратура Росії 27 серпня заявила, що наразі не бачить підстав для порушення кримінальної справи про отруєння опозиційного політика Олексія Навального. 

У Генпрокуратурі заявили, що дотепер не встановлено будь-яких даних, «які свідчать про вчинення умисних злочинних дій відносно Навального». У відомстві заявили про здійснену дослідчу перевірку, зазначивши, що така перевірка є стандартною в разі серйозної події з авіапасажирами.

25 серпня у Кремлі заявили, що не бачать приводу для кримінального розслідування обставин імовірного отруєння Олексія Навального.

Із вимогами провести незалежне і відкрите розслідування обставин імовірного отруєння Навального раніше виступили на Заході – канцлер Німеччини Анґела Меркель, міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас і верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.

24 серпня в німецькій клініці «Шаріте» підтвердили, що російського опозиційного політика Олексія Навального отруїли речовиною з групи інгібіторів холінестерази. За словами лікарів, Навальний досі перебуває в стані штучної коми, але серйозної небезпеки для його життя немає.

Прессекретар Навального Кіра Ярмиш написала у твітері, що стан політика стабільний.

20 серпня Навальний летів із Томська в Москву. У польоті йому стало зле, і він знепритомнів. Екіпаж екстрено посадив літак в Омську. Навального відправили в реанімацію місцевої лікарні і підключили до апарату штучної вентиляції легенів.

22 серпня спецлітак із Німеччини доставив опозиціонера в Берлін. Соратник Навального Леонід Волков повідомив, що переліт оплатив бізнесмен і філантроп Борис Зімін і фонд його сім’ї.

Родичі й близькі соратники Навального вважають, що його отруїли.

Омські лікарі спершу не коментували можливих причин стану Навального, а потім почали прямо заперечувати версію його соратників про отруєння.

Олексій Навальний упродовж останніх років разом зі своєю командою, Фондом боротьби з корупцією, здійснив серію розслідувань про діяльність багатьох представників російської влади, зокрема, колишнього голови уряду Дмитра Медведєва, наближеного до президента Володимира Путіна бізнесмена Євгена Пригожина й інших.

До групи речовин із зазначеним механізмом дії належать також побутові, сільськогосподарські та промислові інсектициди (хлорофос, карбофос та ін.), бойові отруйні речовини (зарин, заман, табун).

 
…

Москва висилає одного зі дипломатів посольства Норвегії, повідомляє сайті Міністерства закордонних справ Росії. Дипломат має залишити країну впродовж трьох днів.

28 серпня посол Норвегії в Росії був викликаний до російського МЗС, де йому було оголошено про висилку співробітника посольства. Ім’я норвежця, який був оголошений персоною нон ґрата, в повідомленні МЗС не називається.

19 серпня стало відомо про рішення норвезької влади вислати російського дипломата у зв’язку з недавнім шпигунським скандалом. У Москві тоді заявили про неминучу відповідь на ці дії Осло.

Раніше поліція в Осло затримала норвежця за підозрою в передаванні іноземній державі інформації, яка може завдати шкоди національним інтересам. Його затримали після зустрічі з людиною, яка, імовірно, є співробітником російської розвідки. Норвезькі ЗМІ з посиланням на джерела повідомили, що затриманий походить із Росії. Він працює співробітником консалтингової компанії, що співпрацює з проєктом «Північний потік-2».

Попередній шпигунський скандал між Росією і Норвегією стався в 2017 році. Тоді в Москві був арештований норвежець Фроде Берг, його звинуватили в отриманні секретних даних про ВМФ Росії. У 2019 році Берг отримав 14 років позбавлення волі і незабаром разом із двома литовцями був обміняний на двох засуджених у Литві за шпигунство росіян.
…

Північне командування США і Командування повітряно-космічної оборони Північної Америки (NORAD) повідомили, що уважно стежать за російським підводним човном, що сплив у районі Аляски 27 серпня.

«Ми уважно стежимо за суднами, які мають для нас інтерес, зокрема, за іноземними військово-морськими суднами, у зоні нашої відповідальності», – заявило Північне командування США.

Наразі незрозуміло, чому саме спливла субмарина. Північне командування США стверджує, що не отримувало жодних запитів про допомогу від Військово-морського флоту Росії чи інших моряків в цьому районі.

«Ми завжди готові допомогти тим, хто потрапив у біду», – йдеться в повідомленні командування.

У повідомленні американських військових також вказується, що «російська морська діяльність» відбувається в міжнародних водах, далеко за межами територіальних вод США.

Американські військові уточнили агенції Associated Press, що російський підводний човен сплив під час навчань.

Публічної інформації від російської сторони про можливі інциденти з їхніми підводними човнами немає.

За заявою берегової охорони США, присутність російських суден викликала стурбованість в американських комерційних риболовних суден в Беринговому морі 26 серпня. Кілька риболовних суден сповістили берегову охорону про те, що натрапили на російські кораблі і занепокоєні цим.

Повідомляється, що берегова охорона зв’язалася з командуванням на об’єднаній військовій базі Ельмендорф-Річардсон на Алясці, де сказали, що кораблі дійсно були там в рамках заздалегідь запланованих російських військових навчань. Про масштаби цих навчань і про кількість залучених російських суден інформації немає.
…

Прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе має оголосити про свою відставку через проблеми зі здоров’ям, повідомила телекомпанія NHK та інші місцеві ЗМІ 28 серпня, за кілька годин до виступу голови уряду на пресконференції.

«Абе має намір подати у відставку, оскільки його хвороба прогресує, і він побоюється, що це призведе до проблем» у керівництві країною, заявив національний мовник NHK, не вказавши джерела.

Спекуляції щодо стану здоров’я прем’єр-міністра останніми днями активізувалися після того, як він здійснив дві поїздки до лікарні.

Абе планує провести прес-конференцію о 17:00 за місцевим часом (це 11:00 за Києвом).

Цього місяця Абе взяв три дні відпусток і 17 серпня здійснив неочікуваний візит до лікарні, пробувши там понад сім годин для медичного огляду.

Через тиждень він удруге прийшов до тієї ж лікарні для проведення додаткових обстежень і сказав тоді, що має намір продовжувати роботу.
…

Міністерство закордонних справ Білорусі викликало тимчасового повіреного в справах Польщі Марцина Войтеховського та висловило йому протест через спроби польської сторони втручатися у внутрішні справи Білорусі, повідомив речник МЗС Анатолій Глаз у коментарі TUT.BY.

«Звернуто увагу на озвучені в останні дні явно недружні, неприпустимі в міждержавному спілкуванні заяви з боку низки польських політиків і посадових осіб. Підкреслено контрпродуктивність будь-яких подальших спроб зовнішнього тиску на Білорусь, а також закликів до порушення суверенітету і територіальної цілісності нашої країни», – сказав Глаз.

Перед цим до польського МЗС викликали білоруського посла. Це сталося після заяв білоруського президента Олександра Лукашенка. Він стверджував, що проти Білорусі почалася «дипломатична бійня на найвищому рівні». За його словами, сусіди Білорусі «не тільки відкрито заявляють про свою позицію щодо повторних виборів в країні, але і починають втручатися у внутрішні справи країни, тиснути на державу».

Лукашенко вважає, що у разі розпаду Білорусі Польща претендує на Гродненську область.

9 серпня відбулися вибори президента Білорусі. За офіційними даними, Олександр Лукашенко здобув 80% голосів і вшосте поспіль переміг на виборах. За його головну конкурентку нібито проголосували 10%. Після цього в країні почалися акції протесту. Люди стверджують, що результати виборів були сфальсифіковані.
…

Кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська в інтерв’ю Російській службі Радіо Свобода розповіла, що буде готова повернутися до Білорусі, коли почнеться «діалог між владою та людьми».

Вона зазначила, що якщо її чоловіка звільнять з в’язниці, «це буде достатньо вагомий аргумент, щоб повернутися».

«Але коли я кажу про безпеку, я маю на увазі, що почнеться діалог між владою і людьми і я буду розуміти, що справа вже йде до нових виборів, в яких брати участь я не планую, але я зрозумію, що ми зрушили з мертвої точки», – сказала Тихановська.

9 серпня відбулися вибори президента Білорусі. За офіційними даними, Олександр Лукашенко здобув 80% голосів і вшосте поспіль переміг на виборах. За його головну конкурентку нібито проголосували 10%. Після цього в країні почалися акції протесту. Люди стверджують, що результати виборів були сфальсифіковані.

Через два дні після виборів Тихановська прибула до Литви. Її чоловіка затримали під час мітингу в Гродно наприкінці травня. Йому інкримінують «організацію та підготовку акцій, які брутально порушили громадський порядок»».
…

Білорусь веде з Росією переговори про рефінансування 1 мільярда доларів боргу, повідомив президент Білорусі Олександр Лукашенко.

«Ми домовилися з президентом Росії, і сьогодні наш прем’єр-міністр проведе переговори з [прем’єром Росії] Михайлом Мішустіним з приводу рефінансування… Мова йде про рефінансування цього року одного мільярда доларів із боргу перед Росією. Тобто ми у себе цей мільярд доларів, домовившись із Росією, залишимо. І це буде хороше підсилення нашої національної валюти», – сказав Лукашенко.

25 серпня міністр фінансів Білорусі Юрій Селіверстов заявив, що всього цього року держава має виплатити за валютним державним боргом близько 3,6 мільярда доларів. Із них 2 мільярди доларів вже виплатили.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що російська сторона готова розглянути питання про рефінансування кредитів Білорусі.
…

Ввечері 27 серпня на площі Свободи в Мінську затримали понад 20 журналістів різних ЗМІ, у тому числі фотографа білоруської служби Радіо Свобода Влада Грідіна і кореспондента телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода за участю «Голосу Америки») Романа Васюковича.

Журналістів посадили в мікроавтобус і повезли в невідомому напрямку «для перевірки документів».

Як зазначили у Міністерстві внутрішніх справ Білорусі, журналістів доправили до відділення міліції, але «їх не затримали». У журналістів перевіряють «документи, що підтверджують законність їхньої професійної діяльності», заявили в МВС.

Журналісти зареєстрованих ЗМІ, а також іноземні журналісти, акредитовані при Міністерстві закордонних справ, будуть звільнені, пообіцяли в МВС.

За повідомленнями, серед затриманих – журналісти видань TUT.BY, «Наша Нива», телеканалу «Белсат», Reuters, Associated Press, фотограф ТАСС.

Це не перший випадок, коли білоруські силовики нападають на журналістів, які виконують свої професійні обов’язки і заважають їхній роботі.

Напередодні виборів президента Білорусі, які пройшли 9 серпня, МЗС Білорусі не видало у встановлений термін акредитації багатьом іноземним журналістам, незаконно позбавивши їх таким чином права виконувати свої обов’язки. За словами Бориса Горецького, прессекретаря Білоруської асоціації журналістів, число таких журналістів перевищило 100.

7 серпня з Мінська депортували знімальну групу телеканалу «Настоящее время». 

21 серпня міліція затримала в Мінську журналістів російської служби Радіо Свобода Юлію Вишневецьку і Андрія Кисельова. Їх зупинили для перевірки документів біля Мінського тракторного заводу і кілька годин тримали у відділенні міліції. Пізніше стало відомо, що Вишневецьку і Кисельова депортують із Білорусі. 

 
…