Світ

США внесли у список терористичних організацій російський ультранаціоналістичний рух під назвою в оригіналі «Русское имперское движение» («Російський імперський рух»), а трьох його лідерів визнало «терористами» – це Станіслав Воробйов, Денис Гарієв і Микола Трущалов.

Координатор Держдепартаменту США з питань боротьби із тероризмом Нейтан Сейлз 6 квітня назвав цей крок «безпрецедентним», заявивши, що у руху «безневинна кров на руках».

У Держдепартаменті вказують, що рух, який позиціонує себе як «російську православну національно-патріотичну і монархічну організацію», прагне відновити самодержавну монархію в Росії і оголосити її моноетнічною державою, класифікуючи як «російський народ» росіян, українців і білорусів.

За даними Сейлза, «Російський імперський рух» має свої відділення в Санкт-Петербурзі, Москві та Нижньому Новгороді, а його військове крило, «Імперський легіон», проводить навчання з рукопашного бою, бойових мистецтв та надає інші види бойової підготовки.

«У серпні 2016 року два підданих Швеції їздили в Санкт-Петербург і пройшли 11-денну напіввоєнізовану підготовку, надану «Російським імперським рухом». Через кілька місяців ці чоловіки і ще одна людина здійснили серію терористичних атак в шведському місті Гетеборг. У листопаді 2016 року ці фірми підірвали бомбу поруч з кафе», – сказав Сейлз і додав, що пізніше ці особи заклади бомбу у таборі для розміщення біженців.

Нападники були пізніше затримані силовиками у Швеції. Прокурор, який займався їх справою, за словами Сейлза, звинуватив «Російський імперський рух» в тому, що він радикалізував цих осіб і провів з ними тренінг, який і дозволив здійснити атаки.

Хоча «Російський імперський рух» не вважається спонсорованим Кремлем, він відкрито набирав бійців для поповнення лав підтримуваних Росією бойовиків, які борються проти Збройних сил України на Донбасі.

У вересні президент США Дональд Трамп підписав указ, який розширив санкції на боротьбу з тероризмом, дозволивши застосовувати визначення тероризму до груп, які проводять навчання бійців, що здійснюють дії терористичного характеру. Це означає, що тепер Міністерство фінансів США може занести в чорний список таку організацію і заблокувати її майно або активи у США.
…

Президент Румунії Клаус Йоганніса заявив про намір продовжити надзвичайний стан в країні ще на 30 днів, оскільки кількість підтверджених випадків COVID-19 в країні перевищила 4000.

«Ми повинні зробити це знову. Це абсолютна необхідність. Люди повинні розуміти, що без цього заходу вірус не може бути зупинений», – заявив Йоганніс у своєму відеозверненні 6 квітня.

Румунія перебуває в режимі надзвичайного стану з 16 березня, і Йоганніс заявив, що на наступному тижні видасть указ про продовження терміну дії обмежувальних заходів до 16 травня.

Наразі в Румунії інфіковані коронавірусом 4057 людей, 162 – померли.

Близько 627 румунів заразилися за кордоном і щонайменше 26 померли за межами своєї країни – більшість з них в Італії, а також у Франції, Іспанії та Німеччині.

Понад 4 мільйони румунів працюють в Західній Європі, і сотні тисяч повернулися, коли почалася епідемія коронавірусу в Європі.
…

Суд засудив другого з п’яти обвинувачених в причетності до вбивства журналіста-розслідувача Яна Куціяка і його нареченої.

37-річний колишній військовий Мірослав Марчек, який визнав себе винним, був засуджений 6 квітня до 23 років позбавлення волі за участь у вбивстві в лютому 2018 року, що викликало масові протести і призвело до відставки прем’єр-міністра Роберта Фіцо.

«У потерпілих не було можливості захистити себе, у цьому суд вбачає жорстокість дій», –  сказала головуюча суддя, виносячи вирок.

31 грудня 2019 року суд засудив іншого фігуранта справи Золтана Андруска до 15 років позбавлення волі за причетність до вбивства Яна Куціяка.

Звинувачення висунули ще трьом підозрюваним, включаючи словацького бізнесмена Маріана Кочнера і його перекладачку. 

Журналіст Ян Куціяк і його наречена Мартіна Кушнірова були знайдені вбитими в помешканні в селі Велька-Мача у лютому 2018 року. Куціак розслідував ймовірні зв’язки між італійськими організованими злочинними угрупованнями та словацькими політиками.
…

Російський правозахисник, журналіст Мохнаткін перебуває в тяжкому стані після операції в московській лікарні, повідомила у фейсбуці його дружина Анна Кречетова. Минулої п’ятниці, 3 квітня, завідувачка реанімаційним відділенням сказала, що можливий будь-який розвиток, оскільки «дуже багато ускладнень». «Сергій при тямі, дихає сам. Отримує спеціальне харчування», – вказала дружина.

Наприкінці 2019 року 66-річний Сергій Мохнаткін був госпіталізований до лікарні в тяжкому стані. У нього почалися ускладнення після травми, отриманої під час перебування у виправній колонії №4 міста Архангельська. Російські тюремники зламали йому хребет. За словами близьких, домогтися госпіталізації вдалося лише за допомогою правозахисників.

31 грудня 2009 року Сергій Мохнаткін був заарештований під час участі в протестній акції «Стратегія 31» на Тріумфальній площі в Москві. Він був звинувачений у побитті співробітника 2-го оперативного полку міліції і засуджений на 2 роки 6 місяців ув’язнення в колонії загального режиму.

Перебуваючи в колонії, активно захищав свої права і права інших ув’язнених, за що неодноразово піддавався репресіям. Російська правозахисна спільнота визнала його політичним в’язнем.
…

Президент США Дональд Трамп обіцяє накласти тарифи на імпорт нафти, якщо Росія та Саудівська Аравія не домовляться скоротити її виробництво.

«Якщо вони не дійдуть згоди, я зроблю це. Дуже суттєві тарифи. Я точно це зроблю», – заявив Трамп 5 квітня на пресконференції.

Він додав, що хоче захистити американську нафтову індустрію, яка виробляє найбільше нафти.

Через коронавірус глобальний попит на нафту впав до близько 20 мільйонів барелів на день, або на одну п’яту. Ціни на нафту вплати до майже 20-річного мінімуму. Різке скорочення цін загрожує банкрутством американським компаніям, які виробляють більш дорогу нафту.

Трамп намагається бути посередником під час угоди між Саудівською Аравією та Росією про скорочення виробництва нафти.

7 березня Ер-Ріяд анонсував, що збільшить виробництво нафти на 20 відсотків до практично 12 мільйонів барелів на добу. Це сталося на наступний день після розвалу угоди ОПЕК+. Москва відмовилася від пропозиції учасницям угоди скоротити видобуток нафти на 1,5 мільйона барелів на добу до кінця року.
…

Протягом карантину через COVID-19 рівень забруднення навколишнього середовища в Індії суттєво зменшився. Через відсутність машин слони вільно пересуваються дорогою в окрузі Кодагу. Згідно з офіційними даними, станом на 4 квітня в Індії число заражених коронавірусом досягло 2900 осіб. Загальний карантин у країні триває з кінця березня. (Відео Reuters).
…

Конференція представників країн – експортерів нафти, запланована на 6 квітня, переноситься. Як повідомляє Reuters, засідання, яке планується у форматі відеоконференції через пандемію, відбудеться, можливо, 8 або 9 квітня.

Причина відстрочки – суперечка між Москвою та Ер-Ріядом, які взаємно покладають один на одного відповідальність за падіння цін на нафту, відзначає агентство.

На проведенні конференції наполягав президент США Дональд Трамп, який заявив днями про необхідність терміново стабілізувати світовий ринок нафти.

30 березня ціни на нафту досягли 18-річного мінімуму. Попит на нафту впав через жорсткі заходи з боротьби з розповсюдженням коронавірусу. Були різко обмежені пересування всіх видів транспорту, припинили роботу багато підприємств.

На майбутніх переговорах мають розглянути питання, пов’язані з тим, що ОПЕК і Росія не змогли домовитися про продовження угоди про обмеження видобутку нафти, термін якої закінчився 31 березня.
…

Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати можуть запровадити мито на імпорт сирої нафти, щоб захистити американську нафтову галузь від різкого обвалу цін на світовому ринку – у тому випадку, якщо Росія і Саудівська Аравія найближчим часом не домовляться про скорочення обсягів видобутку нафти.

Трамп заявив про це в суботу під час брифінгу, присвяченого боротьбі з епідемією коронавірусної інфекції.

У п’ятницю Трамп зустрічався з представниками нафтовидобувних компаній, низка яких – у першу чергу ті, які розробляють родовища сланцевої нафти – були змушені призупинити роботу через різке падіння цін, що зробило видобуток нерентабельним.

У той же час представники нафтопереробного бізнесу написали Трампу листа з проханням не вводити мита, оскільки його введення призведе зокрема до зростання цін на бензин. США імпортують нафту як з Саудівської Аравії, так і з Росії.

Раніше агентство Reuters повідомило, що конференцію представників країн – експортерів нафти, заплановану на 6 квітня, перенесли через суперечку між Москвою та Ер-Ріядом.

30 березня ціни на нафту досягли 18-річного мінімуму. Попит на нафту впав через жорсткі заходи з боротьби з розповсюдженням коронавірусу. Були різко обмежені пересування всіх видів транспорту, припинили роботу багато підприємств.

На майбутніх переговорах мають розглянути питання, пов’язані з тим, що ОПЕК і Росія не змогли домовитися про продовження угоди про обмеження видобутку нафти, термін якої закінчився 31 березня.
…

У Китаї 5 квітня звільнили з в’язниці відомого правозахисника Ван Цюаньчжана, який провів за ґратами 4,5 роки за «підрив державної влади». Дружина юриста написала у твітері, що говорила з ним по телефону раніше сьогодні.

За словами Вана, незважаючи на те, що його звільнили, представники влади змісили його поселитися в колишньому будинку на два тижні – на карантин через пандемію коронавірусу.

Як заявила дружина правозахисника пресі, вона вважає, що влада використала епідемію як привід, тоді як її чоловік міг, відповідно до закону, повернутися додому у Пекін.

У Amnesty International зазначають, що звільнення Вана Цюаньчжана може бути лише «ілюзією свободу», оскільки влада Китаю практикує подальший моніторинг та контроль за діями правозахисників після їхнього звільнення з ув’язнення.

Ван Цюаньчжан був серед понад 200 юристів та активістів, яких затримали у 2015 році під час розгону масової акції. Він був членом юридичної фірми «Фенжуй», яка брала участь у низці делікатних справ і представляла інтереси відвертих критиків владної Комуністичної партії.

У січні 2019 року Другий проміжний народний суд Тяньцзіня на півночі Китаю засудив його до чотирьох з половиною років в’​язниці та позбавлення політичних прав на п’ять років.
…

Глава Єврокомісії наголошує, зокрема, на необхідності радикального перегляду бюджету ЄС на 2021–2027 роки
…