Світ

Пандемія коронавірусу вступає у «нову і небезпечну» фазу, коли люди втомлюються від протиепідемічних заходів, які до того завдали серйозних економічних збитків. Про це попередили у Всесвітній організації охорони здоров’я.

Генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус заявив, що епідемія «прискорюється»: 18 червня було зареєстровано більше ніж 150 000 нових випадків захворювання – найвищий показник за один день. Половина нових випадків надійшла з країн Америки та велика кількість також з країн Близького Сходу і Південної Азії.

«Багатьом людям набридло бути вдома … але вірус все ще поширюється швидко», – зазначив глава ВООЗ.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 19 червня у світі коронавірусом інфіковано понад 8,5 мільйона людей. Померли від COVID-19 457 190 людей, одужали – близько 4,2 мільйона.

В Україні на ранок 19 червня зареєстровано 34 984 лабораторно підтверджених випадки COVID-19, з них 985 летальних, 16 033 пацієнта одужали. За минулу добу було зафіксовано рекордний 921 новий випадок – найбільша кількість у Львівській області – 142, Рівненській – 121, Києві – 92, Закарпатській області – 78, а також Чернівецькій області – 76.
…

Під час одного з ланцюгів солідарності були затримані і журналісти Радіо Свобода
…

Наймолодша лауреатка Нобелівської премії миру Малала Юсафзай завершила навчання в Оксфордському університеті у Великій Британії.

«Важко висловити свою радість і вдячність зараз, коли я отримала свій ступінь з філософії, політики та економіки в Оксфорді. Я не знаю, що попереду. Наразі це буде Netflix, читання і сон», – написала вона у твітері.

У жовтні 2012 року бойовики «Талібану» з вогнепальної зброї поранили у голову Малалу Юсафзай за те, що вона виступала за права дівчаток на освіту. Малалу вивезли до Британії на лікування і відтоді вона живе там.

У 2014 році дівчина отримала Нобелівську премію миру. Вона також є посланцем миру Організації Об’єднаних Націй і очолює гуманітарну організацію, орієнтовану на освіту дітей. У серпні 2017 року Малала вступила до престижного Оксфордського університету. Вона казала, що після завершення навчання планує повернутися до Пакистану.

Світ вперше дізнався про школярку Малалу, коли вона почала писати щоденник під псевдонімом Gul Mukai про своє життя у рідному місті, утримуваному талібами. Малала Юсафзай рішуче виступала за навчання дітей у Пакистані, головним чином дівчаток. Щоденник дівчинки показали на BBC Urdu.
…

Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявляє, що зірвав спробу революції в країні. Він сказав про це 19 червня, через день після арешту потенційного опонента Лукашенка на виборах президента Віктора Бабарика, що спричинив протести.

Виступаючи на засіданні уряду 19 червня, Лукашенко заявив, що сили «на Сході й Заході» намагаються дестабілізувати Білорусь, але їхні «маски були зірвані», а «маріонетки і ляльководи за кордоном» встановлені.

Віктор Бабарико протягом 20 років очолював «Білгазпромбанк», основними акціонерами якого є російські «Газпром» і «Газпромбанк». 

Бабарика підозрюють у фінансових махінаціях. Сам він називає справу спробою політичного тиску.

Також був затриманий син Бабарики, який очолює його передвиборчу кампанію.

19 червня Євросоюз закликав владу Білорусі негайно відпустити Бабарика і його сина і гарантувати верховенство права в країні.

12 червня Лукашенко заявив, що доручив провести перевірку роботи банку. Чинний лідер Білорусі розкритикував Бабарика, при цьому не називаючи його імені. Після цього в банку відбулися обшуки, 15 людей були затримані.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.

Всього про наявність необхідного для реєстрації кандидатом числа підписів виборців заявили п’ять потенційних кандидатів.

Про погрози і провокації заявляли і Бабарико, й інші потенційні суперники Лукашенка. 17 червня рахунок Віктора Бабарика, на якому був сформований виборчий фонд, заблокували.

 
…

Повторний аналіз зразків стічних вод, взятих в Турині й Мілані в грудні минулого року, показав наявність генетичних частинок коронавірусу SARS-Cov-2, який спричиняє захворювання COVID-19. Про це оголосив італійський Національний інститут здоров’я. 

Дослідження проводили дві лабораторії, використовувалися різні методики, але результат виявився однаковий.

Зразки води взяли в Турині і в Мілані 18 грудня, до того, як в Італії офіційно були виявлені перші хворі. Перші два випадки захворювання COVID-19 в Італії були підтверджені 31 січня 2020 року. Це були двоє китайських туристів у Римі. 

Через тиждень після цього коронавірус був виявлений у італійця, який приїхав із на той час центру епідемії, китайського міста Ухань. Швидке поширення коронавірусу в Італії почалося в кінці лютого, коли виник осередок в провінції Ломбардія.

Італійськи дослідники наголошують, що в листопадових і жовтневих пробах води РНК SARS-CoV-2 не виявили, пише агенція Reuters.

Вчені низки країн досліджують стічні води в спробі визначити вогнища зараження й ізолювати можливі джерела поширення епідемії. Передбачається, що за допомогою постійного моніторингу присутності РНК вірусу у воді можна буде уникнути масового і дорогого тестування населення.

Виявлення частинок SARS-CoV-2 в Італії підтверджує припущення, що вірус прийшов до Європи значно раніше, ніж вважалося раніше. 

На початку травня французькі лікарі, провівши повторний аналіз зразків крові, взятих у пацієнтів із пневмонією в грудні минулого року, виявили одного хворого COVID-19. Ім’я хворого не розкривають, проте відомо, що він не виїжджав за межі Франції до того, як захворіти, і ніколи не був в Китаї.

 
…

Міністерства закордонних справ Естонії, Латвії та Литви викликали послів та представників Росії, щоб висловити тривогу проти історичного ревізіонізму з боку Москви.

Про намір викликати дипломатів голови МЗС трьох держав домовилися 15 червня.

Протест країн Балтії пов’язаний з ініціативою депутатів Державної Думи Росії переглянути ставлення до пакту Молотова-Ріббентропа, укладеного між СРСР та нацистською Німеччиною перед початком Другої світової війни.

Читайте також: 80 років тому СРСР окупував країни Балтії. Чи «захистить» Держдума Росії пакт Молотова-Ріббентропа?​

В разі схвалення законопроєкту він скасує резолюцію від 24 грудня 1989 року, яка засуджує пакт про ненапад між Радянським Союзом та Третім Рейхом.

Натомість президент Росії Володимир Путін у довгій заяві від 18 травня відкинув критику на адресу СРСР через співпрацю з нацистами на початку Другої світової війни. В окупації Польщі він звинуватив польське керівництво, а в початку війни – європейські країни, які дозволили Адольфу Гітлеру анексувати Судети, які тоді були частиною Чехословаччини.

7 травня президенти Литви, Латвії й Естонії засудили спроби Росії сфальсифікувати історію та применшити роль Москви у початку Другої світової війни і злочини радянського режиму в країнах Балтії.

Читайте також: День перемоги: в Україні радянські стереотипи здебільшого зламані – дослідження​

Останнім часом керівництво Росії, серед того й її президент Володимир Путін, робить дедалі більше заяв, зокрема, щодо нинішнього погляду Москви на обставини навколо початку Другої світової війни чи участь різних народів тодішнього СРСР у протистоянні нацизмові. Такі заяви історики називають ревізіоністськими.

При цьому у відповідь на викриття неправди Кремля там звинувачують самих критиків у «спотворенні історичної правди» в її московській версії.
…

У центрі столиці Білорусі Мінська 18 червня відбувся майже 7-годинний пікет представників опозиції за підтримку зааарештованих активістів, повідомила Білоруська служба Радіо Свобода.

Згідно з повідомленням, учасники акції вийшли на вулиці, щоб висловити солідарність з активістами, заарештованими під час президентської виборчої кампанії, серед них Сергій Тихановький, Павло Северинець, Микола Статкевич.

Повідомляється, що «Ланцюг солідарності» на проспекті Незалежності розтягнули на кілька кілометрів.

На пікеті також тривав збір підписів за альтернативних кандидатів у президенти країни, в якій з 1994 року беззмінно керує Олександр Лукашенко. Зараз він балотується на шостий термін.

У четвер суд у Мінську засудив співголову оргкомітету зі створення партії «Білоруська християнська демократія» Павла Северинця на ще 15 діб адміністративного арешту за звинуваченням в участі в несанкціонованих заходах. Нині Северинець відбуває арешт за пікет 7 червня. Сам активіст не визнає себе винним і каже, що брав участь у дозволених заходах.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. 21 травня розпочався збір підписів виборців для висунення кандидатів. Реєстрація кандидатів триватиме з 5 до 14 липня.

Критики Олександра Лукашенка вказують, що жодні білоруські вибори за останні понад 20 років не можна назвати вільними чи справедливими.
…

Лідери 27 країн Європейського союзу планують 19 червня провести відеоконференцію із подолання розбіжностей щодо пакету стимулів для економіки ЄС в умовах пандемії коронавірусу.

Блок втратив понад 100 тисяч людей в умовах пандемії і зіткнувся з безпрецедентною економічною кризою.

На зустрічі очікується обговорення наступного загального бюджету ЄС на суму понад 1 трильйон євро на 2021-2027 роки, і фонду відновлення, який буде поповнений за рахунок, як пропонується, запозичень на 750 мільярдів євро. Допомога надаватиметься головним чином країнам, які найбільше постраждали від пандемії, таким як Італія та Іспанія.

Очікується, що зустріч 19 червня стане лише першим кроком до досягнення консенсусу щодо спільного рішення для порятунку економіки ЄС, домовленість про який гальмують консервативні у фінсовому плані північні країни блоку і низка південних країн з високим рівнем боргу.

«Хворий південь» ЄС вимагає якомога більше безкоштовних грантів без будь-яких вимог макроекономічних реформ, а більш економна північ хоче дозволити кредити лише на певних умовах. Країни на сході ЄС кажуть, що на південь перенаправляється занадто багато грошей, і вони хочуть зберегти колишню спрямованість витрат на сільське господарство та скоротити розрив у розвитку з країнами на заході. Багаті країни ЄС, такі як Німеччина, хочуть зберегти бюджетні знижки проти волі інших країн ЄС. Відсутня також згода про те, як в кінцевому підсумку погасити борг.
…

Верховний суд США заблокував рішення президента США Дональда Трампа про припинення програми захисту дітей іммігрантів.

У четвер вищий судовий орган країни скасував вердикт суду нижчої інстанції, який визнав незаконною програму DACA. Вона захищає від депортації тисячі так званих «мрійників» – іммігрантів, які нелегально приїхали в США в дитячому віці разом з батьками. Програма DACA була запроваджена при президентові Бараку Обамі.

Як зазначає «Голос Америки», за скасування рішення суду нижчої інстанції проголосували п’ять членів Верховного суду, проти – чотири. Голова Джон Робертс, який дотримується консервативних поглядів, приєднався до ліберально налаштованих суддів.

Дональд Трамп уже відреагував на результати голосування. У твітері він написав, що останні рішення Верховного суду, не тільки по DACA, «говорять лише про одне, що потрібні нові судді».

Під дію програми DACA підпадають близько 700 тисяч людей. Це головним чином вихідці з країн Латинської Америки. Тепер, крім захисту від депортації, у них знову буде можливість отримувати тимчасові дозволи на навчання і роботу, які треба оновлювати раз на два роки.
…

У центрі Мінська, на проспекті Незалежності, у четвер проходить спільний пікет представників опозиційної коаліції. Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Зазначається, що станом на 23:20, коли на проспект прибули автозаки, люди почали поступово розходитися.

Метою акції названо прагнення висловити солідарність з активістами, заарештованими під час президентської виборчої кампанії, серед них Сергій Тихановський, Павло Северинець, Микола Статкевич.

На пікеті продовжився збір підписів за альтернативних кандидатів у президенти країни, якою з 1994 року беззмінно керує Олександр Лукашенко. Зараз він балотується на шостий термін.

У четвер суд Фрунзенського району Мінська засудив співголову оргкомітету зі створення партії «Білоруська християнська демократія» Павла Северинця ще до 15 діб адміністративного арешту – за звинуваченням в участі у несанкціонованих заходах. Про це повідомив правозахисний центр «Весна». Сам активіст не визнає себе винним, наголошуючи, що він брав участь у дозволених заходах.

Президентські вибори у Білорусі призначені на 9 серпня. 21 травня розпочався збір підписів виборців для висунення кандидатів. Збір ведуть 13 ініціативних груп і 15 спочатку зареєстрованих ЦВК. Двоє претендентів з гонки вийшли. Реєстрація кандидатів відбуватиметься з 5 по 14 липня.

Критики Олександра Лукашенка наголошують, що жодні білоруські вибори за останні понад 20 років не можна назвати ані вільними, ані справедливими.

18 червня стало відомо про затримання одного з претендентів на пост президента, колишнього главу «Белгазпромбанку» Віктора Бабарика. Його підозрюють у фінансових махінаціях. Сам Бабарико називає справу спробою політичного тиску.
…

Федеральна прокуратура Німеччини висунула обвинувачення підозрюваному в замовному вбивстві колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі. Про це повідомляє Генеральна прокуратура Німеччини 18 червня.

За текстом заяви, підозрюваний вбив Хангошвілі на замовлення російських урядових органів.

Підконтрольні уряду Російської Федерації органи дали обвинуваченому завдання ліквідувати Хангошвілі, ствреджують у прокуратурі.

Читайте також: Французька поліція каже, що до сутичок у Діжоні причетні групи чеченців​

«За замовним вбивством стояли ворожі відносини жертви з російською державою, з урядами Чеченської республіки та Інгушетії, а також із проросійським урядом Грузії», – йдеться в документі.

У тексті нагадують, що Хангошвілі воював проти федеральних військ на боці чеченських сепаратистів, а в 2008 році зібрав у Грузії ополчення для війни з російською армією в Південній Осетії.

Колишній польовий командир часів другої чеченської війни Зелімхан Хангошвілі був застрелений 23 серпня 2019 року в парку Малий Тіргартен. Російська влада раніше оголосила Хангошвілі в розшук за звинуваченням у тероризмі. Підозрюваний у вбивстві, громадянин Росії, був затриманий в Берліні того ж дня.

Читайте також: Росія ігнорує запити Німеччини щодо вбивства Хангошвілі​

Німеччина у зв’язку зі вбивством вислала з країни двох російських дипломатів. А Росія у відповідь оголосила персоною нон ґрата двох співробітників німецького посольства в Москві.

Російський лідер Володимир Путін, коментуючи вбивство Хангошвілі, стверджував, що вбитий був одним із організаторів вибухів у московському метро. Президент Росії назвав убитого «дуже жорсткою і кривавою людиною». Путін при цьому заперечив причетність Росії до вбивства, заявивши, що «це бандитська середовище, і там може статися все, що завгодно». До виступу Путіна про можливу причетність убитого до терактів не повідомлялося, в публічних матеріалах слідства він не згадувався.
…

Апеляційний суд Єревану призначив колишньому президенту Вірменії Роберту Кочаряну суму застави понад 2 мільйони драм (4,2 мільйона доларів). Таке рішення суд ухвалив 18 червня.

Кочарян в цей момент лікується в одній зі столичних лікарень. Йому зробили другу операцію за останні сім місяців. Його адвокат Арам Вардеванян привітав привітав застави, проте суму назвав «безпрецедентною».

13 травня районний суд Єревану відмовився відпустити Кочаряна під заставу до кінця розгляду його справи.

Читайте також: З лідера опозиційної партії у Вірменії зняли депутатську недоторканність і дали дозвіл на арешт

За два тижні після цього рішення інший суд ухвалив рішення, за яким колишнього президента не можна відправляти назад за ґрати, оскільки там він ризикує захворіти на коронавірусну хворобу COVID-19. Пенітенціарна служба виступила проти цього рішення.

Прокурори також заперечували проти звільнення Кочаряна, підозрюючи, що він може втекти або перешкоджати здійсненню правосуддя.

Кочаряна, який правив країною з 1998-го по 2008 рік, заарештували в липні 2018 року. Звинувачення в утисках опозиції та хабарництві йому висунули в рамках кримінальної справи про події 1 березня 2008 року.

Читайте також: У Вірменії понад 100 людей затримали через протест опозиції​

Тоді після президентських виборів, на яких перемогу здобув Серж Сарґсян, відбулися акції протесту. Під час сутичок між силовиками й активістами загинули десять людей, сотні були поранені. Обставини того, як це сталося і хто віддав наказ застосувати силу проти учасників протесту, досі залишаються нез’ясованими. Президентом Вірменії на той момент був Роберт Кочарян.

Голова Спеціальної слідчої служби Сасун Хачатрян 11 вересня 2018 року заявив, що в учасників протесту стріляла армія.

«Справа 1 березня» довгий час не розслідувалася, але була відновлена після масових протестів 2018 року і приходу до влади у Вірменії Нікола Пашиняна.
…