Світ

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу запросив міністра оборони США Марка Еспера на військовий парад до Москви 24 червня, повідомило російське Міністерство оборони.

Згідно з повідомленням, Шойгу запросив Еспера на парад під час телефонної розмови 2 червня. Втім, чи прийняв Еспер запрошення, не вказано. Повідомляється, що сторони говорили про контроль над озброєннями, співпрацю в боротьбі з епідемією коронавірусу, ситуацію в Сирії та Афганістані.

Парад 24 червня на Красній площі в Москві планують провести 24 червня до 75-ї річниці поразки нацистської Німеччини у Другій світовій війні. Росія традиційно проводить парад 9 травня, але грандіозне святкування перенесли через пандемію коронавірусу.

Відносини між Вашингтоном і Москвою залишаються напруженими з низки питань, включаючи збройні конфлікти в Україні та Сирії. Також минулого місяця Вашингтон оголосив, що вийде із угоди про відкрите небо з 35-ма країнами, яка дозволяє неозброєні спостережні польоти над країнами-членами. США назвали причиною такого рішення порушення з боку Росії. Москва це заперечує.

 
…

Генерал Халіфа Хафтар, який очолює Лівійську національну армію, дав згоду на відновлення переговорів про припинення вогню, повідомила місія ООН в Лівії, зазначивши, що на контакти погоджується і визнаний світовою спільнотою уряд національної згоди.

Ідеться про Мова йде про переговори в форматі “п’ять плюс п’ять” – за участю п’ятьох високопоставлених військових від кожної з ворогуючих сторін.

Базована на сході країни Лівійська національна армія на чолі з Хафтаром із квітня 2019 року веде наступ з метою захоплення столиці Тріполі, де розташовується міжнародно визнаний уряд. За останні тижні бойові дії помітно активізувалися. Сили уряду за підтримки Туреччини витіснили загони Хафтара з кількох районів на північному заході країни. Але цього тижня Лівійська національна армія, яка має підтримку Об’єднаних Арабських Еміратів, Єгипту та Росії, оголосила, що їй вдалося відвоювати частину територій, пише Reuters.

Москва офіційно заявляє, що не підтримує жодну зі сторін конфлікту. Турецький лідер Реджеп Ердоган неодноразово стверджував, що в Лівії діють близько двох тисяч найманців з Росії. Африканське командування Збройних сил США минулого тижня заявило, що Росія перекинула до Лівії не менш як 14 бойових літаків, які розміщені на повітряній базі Лівійської національної армії в центральній частині країни.

З початку 2020 року про узгодження перемир’я в Лівії оголошувалося двічі, але бойові дії і обстріли тривають.
…

У своєму першому за кілька тижнів публічному зверненні колишній віцепрезидент США Джо Байден пообіцяв не «розпалювати полум’я ненависті» та «вилікувати расові рани, які давно мучили» Сполучені Штати в разі обрання президентом на виборах у листопаді 2020 року.

Імовірний опонент чинного президента Дональда Трампа виступив у мерії Філадельфії 2 червня, коментуючи громадянські протести і заворушення у США після смерті чорношкірого Джорджа Флойда під час арешту в Міннеаполісі 25 травня.

Демонстрації в Сполучених Штатах були переважно мирними, але в деяких містах поліція застосувала силу проти журналістів і протестувальників, щонайменше в п’яти випадках поліцейські застосували зброю. У багатьох містах США нині встановлено комендантські години.

1 червня поліція силою витіснила мирних протестувальників біля Білого дому, щоб президент Дональд Трамп міг пройти до сусідньої церкви та коротко позувати з Біблією. Церква зазнала пошкоджень під час протестів попереднього дня.

«Цей президент сьогодні є частиною проблеми і активізує її», – заявив Байден.

Трамп попередив, що надішле військових до штатів, які відмовляться діяти жорстко проти учасників заворушень. Погроза Трампа надіслати Національну гвардію в достатній кількості для «домінування на вулицях» викликала гостру дискусію як у США, так і за кордоном щодо того, чи має право президент вдаватися до таких дій.

Трамп 1 червня заявив, що може звернутися до закону про повстання 1807 року, щоб розмістити американські війська для приборкання насильства та грабежів. Закон дозволяє таке розгортання у разі критичної потреби. Попередні випадки використання військ США на американській землі мали на меті допомогу американцям у надзвичайних ситуаціях, таких як стихійні лиха, і відбувалися лише в координації з посадовими особами штатів та муніципалітетів.

Закон про повстання під час протестів востаннє застосовувався в 1992 році, коли виправдання чотирьох поліцейських Лос-Анджелеса в побитті чорношкірого Родні Кінга призвело до заворушень.

Трамп назвав смерть Флойда «серйозною трагедією», але підкреслив, що його адміністрація не терпітиме демонстрацій, які переростають у масове насильство. Він сказав, що голоси людей, які мирно протестують проти смерті Флойда не має заглушувати розлючений натовп.

Темношкірий американець Джордж Флойд, смерть якого викликала масові протести, помер від асфіксії, показав розтин, проведений на замовлення сім’ї загиблого. Майкл Баден, один з лікарів, які проводили розтин, заявив журналістам 1 червня, що Флойд помер від того, що на його шию і спину тиснув поліцейський.

 
…

Спеціальний посланець США в Афганістані Залмай Халілзад заявив, що сподівається на початок мирних переговорів між урядом країни та талібами, і у випадку їх продуктивності, на дострокове виведення військ США.

1 червня дипломат зазначив, що наразі досягнуто значного прогресу у мирному процесі, оскільки афганський уряд прискорює звільнення ув’язнених, що, як очікується, сприятиме початку переговорів.

Халілзад додав, що рівень насильства в Афганістані залишається відносно низьким після травневого припинення вогню.

Обмін в’язнями є частиною угоди США і Талібану від 29 лютого, поза участю афганського уряду. За ключовим пунктом угоди, Вашингтон погодився скоротити свою військову присутність в Афганістані з приблизно 13 000 до 8600 до середини липня на першому етапі, і аж до повного виведення військ – до травня наступного року.
…

Президент Венесуели Ніколас Мадуро збирається незабаром відвідати Іран, щоб підписати угоди про співпрацю в енергетиці та інших секторах. Нещодавно Тегеран надіслав до південноамериканської країни п’ять танкерів із пальним.

«Я зобов’язаний особисто поїхати подякувати людям», – сказав Мадуро 1 червня у відеозверненні, не уточнивши дати свого можливого візиту.

Речник Міністерства закордонних справ Ірану Аббас Мусаві раніше заявив, що Тегеран за потреби продовжить експортувати пальне до Венесуели.

Обидві країни перебувають під американськими санкціями, тому Вашингтон намагається перешкоджати руху такого вантажу. Сполучені Штати попереджали уряди, морські порти, вантажні та страхові компанії, що вони можуть потрапити під обмежувальні заходи через допомогу іранським танкерам.

Венесуела, яка була однією з найбільших виробників нафти в Південній Америці, страждає від дефіциту пального на тлі економічної кризи. 31 травня в її порти зайшли чотири з п’яти іранських танкерів.
…

У Москві біля будівлі МВС Росії поновилися затримання активістів й учасників одиночних пікетів на підтримку арештованого на 15 діб муніципального депутата і журналіста Іллі Азара.

Затримано щонайменше вісім осіб, повідомляє видання «МБХ медіа».

Пікети на підтримку Іллі Азара тривають від 28 травня. Загалом поліція затримала понад 50 людей, серед них – головний редактор інтернет-видання «Медіазона» Сергій Смирнов, журналістка «Еха Москви» Тетяна Фельгенгауер, головний редактор «Таких справ» Анастасія Лотарева, фотограф Вікторія Івлєва, муніципальні депутати й інші активісти.

Вранці 28 травня Тверський суд Москви заарештував Іллю Азара на 15 діб за аналогічний одиночний пікет біля будівлі МВС Росії.

Азар проводив пікет 26 травня на підтримку арештованого засновника пабліку «Омбудсмен поліції» Володимира Воронцова.

Розгляд апеляції був призначений на 1 червня, однак суд відклав його до 5 червня, повідомляє правозахисна організація «Апологія протесту».

Ілля Азар зараз перебуває в спецприймальнику МВС.
…

Засновник сайту WikiLeaks, австралієць Джуліан Ассанж не зміг бути присутнім на судовому засіданні у Лондоні щодо його екстрадиції до США. Як повідомила у твітері Стелла Моріс, його партнерка і колишній адвокат, Ассанж нині «надто хворий» і не зміг бути на відеозв’язку із Вестмінстерським магістратським судом «через стан здоров’я і за порадою лікаря».

Лондонський суд заявив, що процедура його екстрадиції буде відкладена до вересня, а також що потрібне місце для продовження слухань щодо екстрадиції, відкладених минулого місяця через побоювання щодо поширення коронавірусу.

У WikiLeaks заявили, що нездатність призначити місце проведення тритижневого слухання щодо екстрадиції у вересні означає «затримку, порушення і відсутність належної правової процедури» щодо Ассанжа, який перебуває в лондонській в’язниці.

Організація «Репортери без кордонів» заявила, що Ассанж стикнувся із «постійними проблемами зі здоров’ям та серйозним ризиком зараження коронавірусом у в’язниці Белмарш.

У лютому в Британії почалися слухання щодо екстрадиції Ассанжа до США. 48-річний Ассанж перебуває в розшуку у США за 18-ма звинуваченнями, в тому числі шпигунстві. Йому загрожує до 175 років в’язниці, якщо його визнають винним.

Після арешту у квітні 2019 року Ассанж, його адвокати та прихильники виступають проти екстрадиції до Сполучених Штатів. На їхню думку, правосуддя в США не буде чесним.

У 2010 році проєкт WikiLeaks почав публікувати тисячі засекречених американських військових документів, пов’язаних зі збройними конфліктами на Близькому Сході.

У 2012 році Джуліан Ассанж сховався в посольстві Еквадору в Лондоні, щоб уникнути видачі до Швеції у зв’язку зі звинуваченням у зґвалтуванні. Сам Ассанж відкидав звинувачення, а в листопаді 2019 року прокуратура Швеції закрила справу. До того еквадорська влада позбавила Ассанжа притулку і видала британській владі.
…

Президент Росії Володимир Путін вирішив призначити на 1 липня голосування щодо змін до конституції Росії, які дадуть йому змогу залишитися при владі до 2036 року.

Про це оголосили 1 червня на зустрічі Путіна зі співголовами робочої групи з підготовки поправок. 

На підтримку цієї дати висловилася голова Центрвиборчкому Росії Елла Памфілова. При цьому вона заявила, що голосування розпочнеться за шість днів до його офіційної дати, щоб уникнути скупчення людей на дільницях. За словами Памфілової, у двох-трьох регіонах, можливо, буде організоване електронне віддалене голосування.

Путін сказав, що були пропозиції призначити голосування на 24 червня, коли пройде в Москві пройде парад на честь річниці Перемоги, але він вирішив «не змішувати» ці дві події.

Якщо голосування почнеться за шість днів до 1 липня, його першим днем має стати 25 червня.

Голова Росспоживнагляду Анна Попова погодилася з датою 1 липня, сказавши, що «пройдено гострий етап підйому» епідемії коронавірусу, а темпи приросту інфікованих знизилися.

Однією зі змін до конституції країни стане «обнулення» президентських термінів Путіна.

Голосування спочатку було призначене на 22 квітня, проте його перенесли через епідемію коронавірусу на невизначений термін. В останні дні почали з’являтися повідомлення про відновлення підготовки до голосування. 20 травня Центральна виборча комісія відновила підготовку до голосування.

Президент Росії Володимир Путін ініціював внесення змін до Конституції в січні. Тоді ж він заявив, що поправки повинні бути схвалені всенародним голосуванням, хоча закон цього не вимагав.

Серед найбільш обговорюваних змін – пріоритет російської конституції над міжнародним правом і «обнулення» президентських термінів, яке в разі схвалення поправок дозволить Путіну ще двічі обиратися на посаду президента.

Також будуть перерозподілені повноваження між гілками влади – в цілому, президент отримає ще більше повноважень, ніж зараз.

Поправки вже схвалені Державною думою і Радою федерації (двома палатами парламенту Росії), а також регіональними законодавчими зборами. Для того, щоб вони почали діяти, необхідно, щоб їх схвалила більше ніж половина учасників всенародного голосування. 

Явка значення не має – на відміну від референдуму, де потрібно, щоб на дільниці прийшли більше від половини виборців.

Низка представників російської опозиції закликає бойкотувати голосування, стверджуючи, що у влади є всі інструменти для того, щоб його сфальсифікувати. Інші закликають прийти на дільниці і проголосувати проти.

 
…

У Білорусі опозиційного політика Миколу Статкевича заарештували на 15 діб, написала в Facebook його дружина Марина Адамович.

За даними незареєстрованого в Білорусі правозахисного центру «Весна», Ленінський районний суд 1 червня засудив політика «за участь в несанкціонованому масовому заході».

Насправді Статкевич навіть не дійшов до місця призначення. 31 травня він мав намір взяти участь у пікеті зі збору підписів за незалежних кандидатів, але по дорозі на Комаровський ринок люди в цивільному відвезли його в невідомому напрямку. Марина Адамович написала заяву в міліцію про викрадення чоловіка, пізніше стало відомо про його затримання.

Пікети зі збору підписів 31 травня пройшли в Мінську й кількох містах країни. На вулиці вийшли кілька тисяч людей, всі вони підтримували опозиційних кандидатів у президенти, а деякі вимагали відставки чинного голови держави Олександра Лукашенка. 

Крім того, учасники пікетів були незадоволені затриманням в Гродні Сергія Тихановського, ще одного кандидата в президенти від опозиції.

Всього за вихідні, за даними TUT.BY, затримали щонайменше 20 осіб. 

На 15 діб також заарештували лідера зареєстрованого в Чехії «Молодого фронту» Дениса Урбановича й активіста «Європейської Білорусі» Максима Вінярського.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня, чинний президент Лукашенко балотується на шостий термін. Він прийшов до влади в 1994 році і кілька разів міняв конституцію, щоб залишатися на президентській посаді.

Статкевич – один із кандидатів в президенти, якого не зареєструвала Центральна виборча комісія, і один з найавторитетніших представників білоруської опозиції. Офіційною причиною відмови в його реєстрації стала непогашена судимість Статкевича за організацію масових протестів проти фальсифікації виборів. 

У 2011 році суд визнав його винним в організації масових заворушень і засудив на шість років позбавлення волі.

Через чотири роки – в 2015-му – Лукашенко помилував Статкевича, але судимість політика вважається незнятою через те, що стаття, за якою він засуджений, відносить заворушення до особливо тяжких злочинів. Статкевич продовжує брати участь в акціях і протестах, міліція неодноразово його затримувала.

 
…

У США шоста ніч виступів проти соціальної нерівності супроводжувалася заворушеннями і насильством у декількох містах. Демонстранти вимагають суду над чотирма співробітниками поліції за їх роль у загибелі 46-річного афроамериканця Джорджа Флойда. Вони стверджують, що протестують не тільки проти жорстокого поводження поліції з темношкірими, а й проти системного расизму в США.

Тим часом поліція в багатьох містах намагається забезпечити дотримання нічної комендантської години. Як повідомляє «Голос Америки», приблизно 40 міст, зокрема Лос-Анджелес, Маямі, Детройт, Філадельфія, заборонили вуличні демонстрації після настання темряви. 

Мери деяких великих міст запровадили комендантську годину на невизначений час. Губернатори Техасу і Вірджинії ввели надзвичайний стан.

У багатьох містах протести, які носили мирний характер, переросли в підпали і розгром вітрин магазинів. Поліція, озброєна щитами і кийками, намагалася відтіснити лави демонстрантів, розпорошуючи в їхній бік сльозогінний газ і кидаючи шумові гранати.

Поліцейські у Вашингтоні застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати, щоб відтіснити натовп із понад тисячі людей, які зібралися в парку Лафайєтт через дорогу від Білого дому. Ліхтарі, які зазвичай підсвічують Білий дім зовні, в цю ніч були погашені.

Як повідомили The New York Times і CNN з посиланням на джерела, президент США Дональд Трамп близько години провів у підземному бункері. Рішення відправити президента і його сім’ю у бункер ухвалила Секретна служба.

Мер Вашингтона Мюрієл Баузер запровадила комендантську годину з вечора неділі до ранку понеділка і закликала Національну гвардію округу Колумбії на допомогу поліції. Війська Національної гвардії також працювали спільно з поліцією Атланти, щоб забезпечити дотримання комендантської години в цьому місті.

Комендантську годину не запроваджували в Нью-Йорку, де вдень 31 травня поліція трималася на відстані від демонстрантів, але вночі були випадки, коли правоохоронці вривалися в натовп, щоб очистити територію і провести арешти, а демонстранти кидали у них різні предмети.

Президент Дональд Трамп заявив, що більшу частину відповідальності за насильство несуть «Антифа й інші радикальні ліві угруповання», і заявив, що його адміністрація внесе антифашистський рух «Антифа» в список терористичних організацій. Тим часом, агентство Reuters зазначає, що число прихильників або членів руху «Антифа» серед учасників протестних акцій залишається невідомим.

За даними Associated Press, за останні два дні по всій країні заарештували близько чотирьох тисяч людей.

Демонстрації почалися 26 травня в Міннеаполісі, де 46-річний темношкірий чоловік Джордж Флойд помер після того, як його затримали, закували в наручники і поклали на землю обличчям вниз, а поліцейський притискав його шию коліном у той час, як Флойд казав, що не може дихати.

Через чотири дні поліцейському Дереку Шовіну, який затримував Флойда, висунули звинувачення у вбивстві третього ступеня і ненавмисному вбивстві другого ступеня. Він і троє інших поліцейських, які стояли поруч і не втручалися, були звільнені. 

1 червня Шовін має з’явитися в суді в Міннеаполісі. Генеральна прокуратура штату Міннесота візьме на себе керівництво у веденні справи.
…

Президент США Дональд Трамп заявив, що збирається визнати рух «Антіфа» терористичною організацією.

Про це він написав у твітері після того, як низка офіційних осіб як з Республіканської, так і з Демократичної партії, назвали екстремістські групи та прибулих з інших міст демонстрантів відповідальними за спалахи насильства під час протестів у великих містах США, повідомляє «Голос Америки».

Міністр юстиції Вільям Барр раніше заявив, що за безладами, які пронеслись країною після смерті 46-річного Джорджа Флойда, стоять антифашистські організації та анархісти. За словами Барра, що Міністерство юстиції США має намір «затримати та висунути звинувачення проти насильницьких радикальних агітаторів, які вкрали мирний протест та порушили федеральний закон”.

«Закон цього не передбачає. Але якби таке ухвалили, це б містило серйозні виклики щодо Першої поправки Конституції», – заявила колишня керівниця відділу національної безпеки у Міністерстві юстиції США Мері Маккорд.

Правозахисники виступили проти такої ідеї президента, стверджуючи, що визнання національних організацій терористичними групами викликає серйозне занепокоєння щодо дотримання процесуального закону та забезпечення прав людей за першою поправкою до Конституції.

Радник Білого дому з нацбезпеки Роберт О’Браєн в інтерв’ю на каналі CNN у неділю заявив, що за насильством під час протестів стоїть «Антіфа».

«Вони це зробили в Сіеттлі. Вони зробили це в Портленді. Також в Берклі. Це деструктивна сила радикалів», – сказав посадовець. Він додав, що засуджує всіх екстремістів, але особливо виділив лівих радикалів.

«Антіфа» – це коаліція протестувальників, лівих активістів та самопроголошених анархістів, які фізично протистоять тим, кого вважають радикально правими силами. Трамп та його адміністрація вже довгий час виступали проти цієї групи.

Причиною масових протестів у США стали дії поліції під час затримання 25 травня темношкірого на ім’я Джордж Флойд, які потрапили на відеозапис. На ньому видно, як білий працівник поліції протягом кількох хвилин перетискає шию Флойда коліном, а той усе повторює прохання не робити цього, бо він задихається. Пізніше 46-річний Флойд помер у лікарні. Федеральне бюро розслідувань США і правоохоронці штату почали розслідування, трьох поліцейських, які брали участь у затриманні, звільнили, а того поліцейського, який давив загиблого коліном, узяли під варту і обвинуватили в неумисному вбивстві.
…