Світ

У центрі Москви біля будівлі головного управління МВС Росії поновилися одиночні пікети і затримання їхніх учасників. Протестувальники виступають на підтримку арештованого на 15 діб муніципального депутата, журналіста Іллі Азара і затриманих учасників попередніх пікетів, передає правозахисне видання «ОВД-Инфо».

Пікети відбуваються третій день поспіль. Напередодні на них затримали близько 30 осіб, 28 травня – понад 10.

Сьогодні затримали вже п’ятьох осіб. Четверо з них – муніципальні депутати різних московських районів.

Азар був заарештований 28 травня на 15 діб за одиночний пікет на підтримку засновника проєкту «Омбудсмен поліції» Володимира Воронцова, проти якого порушено кілька кримінальних справ.

Вдень 29 травня московське управління МВС Росії випустило заяву, в якій стверджується, що проведення будь-яких акцій протесту в місті заборонене на час карантину.

На затриманих оформляють протоколи про порушення режиму самоізоляції і про порушення правил участі в публічних заходах.

 
…

Три європейські країни, що є сторонами «ядерної угоди» з Іраном, – Велика Британія, Німеччина і Франція, – розкритикували рішення США, які свого часу односторонньо вийшли з цієї угоди, скасувати винятки зі своїх санкцій для компаній із країн, що далі дотримуються угоди.

«Ми глибоко шкодуємо з приводу рішення США зупинити три винятки, що стосувалися визначальних ядерних проєктів в Ірані, визначених ядерною угодою», – мовиться у спільній заяві трьох країн.

«Ці проєкти, схвалені резолюцією Ради безпеки ООН 2231, були в інтересах нерозповсюдження ядерної зброї для всіх країн і давали міжнародній спільноті гарантії виключно мирної і безпечної природи ядерної діяльності Ірану», – наголошено в заяві.

Згадані винятки з санкцій США проти Тегерану, повернутих після виходу Вашингтону з угоди, давали можливість європейським, а також китайським і російським компаніям, серед іншого, продовжувати перебудову атомного реактора на важкій воді в місті Араці на заході Ірану, щоб його не можна було використати з метою здобуття ядерної зброї. Інші два проєкти стосувалися надання Іранові збагаченого ядерного палива для його дослідного реактора в Тегерані, щоб йому не було потреби збагачувати уран самостійно, і вивезення з країни використаного ядерного палива і відходів. Тепер компанії, які беруть участь у цих проєктах, мають згорнути її протягом 60 днів або потрапити під санкції.

У Тегерані речник МЗС Ірану Аббас Мусаві теж засудив рішення США, назвавши його «кричущим порушенням резолюції 2231 і Статуту ООН». За його словами, Іран готовий «вжити юридичних заходів і діяти відповідним чином», якщо крок США піде на шкоду правам Ірану в ядерній галузі».

Це рішення США вже критикувала й Росія. Як заявляла 28 травня речниця МЗС Росії Марія Захарова, воно означає, що «дії Вашингтону стають усе більш небезпечними і непередбачуваними».

Вашингтон заявив про своє рішення 27 травня: як сказав тоді державний секретар Майк Помпео, порушення Іраном деяких зобов’язань за ядерною угодою не виправдовують подальшого продовження винятків із санкцій.

«Ядерний шантаж режиму (в Тегерані – ред.) призведе до збільшення тиску на Іран і ще більше ізолює цей режим від міжнародної спільноти», – заявив він.

Експерти звертали увагу, що ці винятки давали світовій спільноті важливу можливість стежити за дозволеною ядерною діяльністю і дослідженням Ірану в законних цивільних цілях, таких, як медицина.

США вийшли з багатосторонньої ядерної угоди з Іраном 2018 року за рішенням президента Дональда Трампа і відновили чинність своїх санкцій проти Тегерану, а також додали деякі нові. У відповідь Іран, звинувативши інші країни, які залишилися сторонами угоди, в недостатньому захисті його інтересів від тиску США, демонстративно порушив деякі свої зобов’язання за угодою, заявивши, що повернеться до повного дотримання угоди, коли це зроблять і США.
…

У США ширяться протести, причиною яких стала смерть під час арешту темношкірого жителя Міннеаполіса (штат Міннесота) Джорджа Флойда. У багатьох випадках акції набули насильницького характеру.

Протестувальники блокували вулиці і вигукували «Життя чорних має значення» під час демонстрацій 29 травня у кількох американських містах. 

Війська Національної гвардії перебували в режимі готовності у Вашингтоні, округ Колумбія, у ніч на 30 травня після того, як розлючені демонстранти зібралися біля Білого дому й скандувала гасла проти президента Дональда Трампа.

Тим часом, пізно ввечері в центрі Детройта 19-річний чоловік загинув, коли невідомий на автомобілі вистрелив у натовп протестувальників. Перед цим був шпиталізований командир поліції в Детройті. Це сталося після того, як в нього влучили каменем.

Протестувальники в Атланті, штат Джорджія, підпалили поліцейську машину і пройшли маршем до штаб-квартири CNN і кидали різні предмети у будівлю. Співробітники поліції сформували барикаду, щоб завадити протестувальникам зайти всередину.

У ніч на 30 травня губернатор Джорджії оголосив надзвичайний стан, щоб задіяти війська Національної гвардії штату.

Мітингувальники в Портленді, штат Орегон, зайшли в штаб-квартиру поліції ввечері 29 травня і, за даними влади, спричинили пожежу всередині.

Поліцейський автомобіль, а також міський автобус підпалили біля штаб-квартири поліції в місті Річмонд, штат Вірджинія. 

Дороги були заблоковані в Г’юстоні, штат Техас, і Сан-Хосе, Каліфорнія.

Близько 500 військовослужбовців Національної гвардії дислоковані в Міннеаполісі, де силовики застосували сльозогінний газ, намагаючись зупинити подальші заворушення після чотирьох днів підпалів і грабежів.

Афроамериканець Джордж Флойд помер у лікарні Міннеаполіса після арешту 25 травня. Його запідозрили у використанні фальшивої банкноти. Поліцейський Дерек Шовін, який заарештував Флойда, в ході захоплення тиснув коліном на його шию й ігнорував скарги заарештованого на брак повітря. Шовін заарештований, йому висунули звинувачення у вбивстві.

Президент США Дональд Трамп заявив, що спілкувався з сім’єю Флойда і висловив співчуття. Він також закликав Міністерство юстиції прискорити розслідування смерті Флойда.

«Сім’я Джорджа має право на справедливість, а люди Міннесоти мають право жити в безпеці», – сказав Трамп.

В одному з попередніх коментарів Трамп звинуватив керівництво Міннеаполіса в тому, що воно не може взяти ситуацію під контроль. Він написав у твітері, що погромники не поважають пам’ять покійного Джорджа Флойда, і попередив, що «коли починається мародерство – починається стрілянина». Від імені соцмережі під цим записом з’явився коментар, що такий запис порушує правила, але не буде видалений, оскільки становить суспільний інтерес.

Після критики через цей твіт Трамп дещо пом’якшив висловлювання. Він заявив, що розуміє, чому смерть афроамериканця, заарештованого поліцією, стала причиною загальнонаціональних протестів, але додав, що їм не можна дозволити перетворюватися в «злочинну анархію».

 
…

Держдепартамент США оголосив про перехоплення Мальтою вантажу лівійських динарів, віддрукованих російським Держзнаком.

Гроші на загальну суму, еквівалентну 1,1 мільярда доларів, призначалися для неназваної «нелегальної паралельної організації», йдеться в заяві речниці відомства Марґан Ортаґус.

Як наголосила речниця 29 травня, вливання надрукованої в Росії лівійської валюти в останні роки «посилює економічні виклики Лівії». 

«Цей інцидент ще раз підкреслює необхідність для Росії припинити свої злочинні і дестабілізаційні дії в Лівії», – сказала Ортаґус.

У заяві Держдепартаменту наголошується, що США визнають єдиним легітимним центральним банком Лівії той, що контролюється міжнародно-визнаним урядом у Тріполі. 

З 2011 року, після повалення і вбивства диктатора Муаммара Каддафі, Лівія потерпає від нападів бойовиків і насильства всередині країни.

Зараз захід і столицю Лівії контролює Уряд національної згоди. Його підтримують ООН, західні країни, Туреччина та Катар. 

Міжнародно визнаний уряд у Тріполі почав працювати в березні 2016 року, але конкурентна політична група на сході країни відмовилася його визнати.

Росія, за деякими повідомленнями, надсилає найманців на підтримку генерала Халіфи Хафтара, лідера опозиційної до уряду Лівійської національної армії. Москва офіційно заперечує цю підтримку.

Війська Хафтара навесні 2019 року обложили Тріполі і вели підготовку до штурму міста, але в останні тижні зазнали кілька поразок, втративши в тому числі важливу військово-повітряну базу. Після цього Пентагон заявив про перекидання в країну російських винищувачів.

 
…

Президент Росії Володимир Путін оголосив 24 червня в цій країні неробочим днем «в ознаменування 75-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні» (так у Росії називають чотири із загалом шести років Другої світової війни, впродовж якої СРСР протистояв нацистській Німеччині – ред.). Відповідний указ опублікований на сайті Кремля.

Як випливає з документа, паради 24 червня відбудуться в Москві та інших містах о 10:00 за місцевим часом.

О 22:00 за місцевим часом Путін доручив влаштувати салюти.

Путін переніс урочистості на 24 червня, оскільки 9 травня проводити паради і салюти було небезпечно через епідемію COVID-19.
…

США розривають відносини зі Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), оголосив американський лідер Дональд Трамп, заяву якого цитує Reuters.

За словами Трампа, ВООЗ не змогла здійснити «необхідні реформи». Гроші, якими США спонсорували ВООЗ, Вашингтон передасть в інші організації, додав Трамп.

На його думку, організацію повністю контролює Китай, «попри те, що платить тільки 40 мільйонів доларів на рік», а США – 450 мільйонів щороку.

Трамп 19 травня вимагав, щоб ВООЗ «довела свою незалежність від Китаю», і погрожував позбавити організацію фінансування, якщо та не погодиться на структурні реформи.

На його думку, ВООЗ не впоралася зі своїми обов’язками під час епідемії COVID-19, а також не перевіряла дані про коронавірусну інфекцію, надані Китаєм. Фінансування ВООЗ Трамп заморозив у середині квітня.
…

Бойовики екстремістського угруповання «Талібан» напередодні вбили 14 військових у районі Данде Патан, провінція Пактія повідомило Міністерство оборони Афганістану 29 травня.

Натомість місцевий губернатор Ейд Мухаммад Ахмадзай повідомив про 15 загиблих і додав, що загинули також 20 бойовиків.

Угруповання «Талібан» взяло на себе відповідальність за напад у Пактії, назвавши його «оборонними діями».

Влада Афганістану звинуватила «Талібан» також ще в двох нападах на окремі блокпості 28 травня в провінціях Фара та Парван, внаслідок яких загинули ще 14 силовиків. Ці заяви таліби не коментували.

Читайте також: Перший вогонь після нетривалого перемир’я в Афганістані – загинули 7 військових​

Попри ці сутички, речник Національної ради безпеки Джавід Фейсал заявив, що домовленість про припинення вогню лишатиметься чинною.

«Режим перемир’я, який почав дію перед Ід аль-Фітр (мусульманське свято з нагоди завершення місяця Рамадан – ред.), триває попри повідомлення про окремі випадки, які вказують на зворотнє», – заявив Фейсал.

Останній напад талібів стався в той час, коли «технічна» делагація з п’ятьох представників угруповання перебувала в Кабулі, обговорюючи звільнення утримуваних владою бойовиків.

28 травня речник «Талібану» Сухейль Шагін повідомив, що бойовики звільнили 80 афганських солдатів та чиновників з місць утримання на півночі провінції Баглан та в Кундузі.

За час перемир’я Кабул вже звільнив близько 1 000 ув’язнених талібів.

Обмін в’язнями є частиною угоди США і Талібану від 29 лютого, поза участю афганського уряду. За ключовим пунктом угоди, Вашингтон погодився скоротити свою військову присутність в Афганістані з приблизно 13 000 до 8600 до середини липня на першому етапі, і аж до повного виведення військ – до травня наступного року.
…