Світ

Закон про поправку до Конституції Росії відповідає Основному закону країни, такого висновку дійшов Конституційний суд Росії.

Президент Росії Володимир Путін вніс законопроект про поправки 15 січня незабаром після свого послання Федеральним зборам. Поправки істотно розширюють повноваження президента.

Конституційний суд підтримав ці зміни, вказавши, що «положення, що встановлюють нові з точки зору конституційного тексту вимоги до осіб, які претендують на заміщення зазначених в Конституції Російської Федерації посад, не суперечать основам конституційного ладу».

КС визнає, що обнулення термінів «розширює можливості конкретних осіб займати в разі обрання на посаду президента більше двох термінів». Але судді вважають, що питання про тривалість повноважень «конкретних осіб» «завжди є, по суті, питанням вибору балансу між різними конституційними цінностями».

Після рішення КС, 22 квітня відбудеться загальноросійське голосування щодо поправок, цей день буде вихідним у Росії. Проголосувати за поправки до конституції можна буде тільки за всі разом або проти всіх.

До цього зміни до конституції Росії вносилися тричі: один раз – в 2008 році, два рази – в 2014-му. В кожному випадку між затвердженням документа Радою федерації і завершенням голосування в регіонах проходило не менше ніж два тижні.

Нинішній президентський 6-річний термін Путіна, другий поспіль, має завершитися в 2024 році. Чинна зараз конституція Росії забороняє Путіну балотуватися на новий термін. Але якщо поправки будуть схвалені, Путін зможе знову балотуватися і в 2024-му, і в 2030 роках.
…

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн запропонувала тимчасово обмежити в’їзд на територію Євросоюзу. Мова йде про поїздки, які не є абсолютно необхідними.

Обмеження повинно діяти терміном на 30 днів.

Глава Єврокомісії також заявила про необхідність створити «зелені коридори» для транспортування через кордони життєво необхідних вантажів.

Від грудня, коли спалах нового коронавірусу почався в Китаї, у світі ним заразилися майже 170 тисяч людей, понад 6,5 тисячі померли.

У ЄС найбільше від коронавірусу постраждала Італія, де було зафіксовано майже 25 тисяч випадків зараження, померли 1809 людей, 2335 одужали.
…

Президент Ізраїлю Реувен Рівлін в понеділок доручив лідеру опозиційного блоку «Кахоль-Лаван» Бенні Ганцу сформувати уряд після виборів до Кнесету, які втретє поспіль не принесли більшості жодній з політичних сил.

За підсумками останніх виборів партія Ганца отримала менше депутатських мандатів, ніж «Лікуд» прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу. Однак президент доручив формування кабінету саме Ганцу, бо вважає, що у нього більше шансів на успіх. Його може підтримати партія «Наш дім Ізраїль» Авігдора Лібермана, без голосів депутатів якої ні правоцентристська коаліція Нетаньягу, ні лівоцентристи Ганца не матимуть більшості в Кнесеті.

Сам Ганц сказав, що готовий в умовах епідемії коронавірусу сформувати уряд національної єдності.

На формування уряду передбачено не більш ніж 42 дні. Якщо Ганц не зможе його сформувати, ця місія, очевидно, дістанеться Нетаньягу.

Ізраїль одним з перших ввів жорсткі карантинні заходи через коронавірусну інфекцією. Всі, хто прибувають в країну, повинні перебувати на карантині, закрито більшість громадських місць. Депутати Кнесету через заборону збиратися більш ніж по 10 осіб складали присягу по черзі.
…

Лідери Європейського Союзу проведуть у вівторок, 17 березня, кризову відеоконференцію, щоб координувати дії щодо боротьби з коронавірусом.

«Ключовим є стримування поширення вірусу, забезпечення достатнього медичного обладнання, активізація досліджень та стримування економічних наслідків», – заявив голова Європейської ради Шарль Мішель.

Від грудня, коли спалах нового коронавірусу почався в Китаї, у світі ним заразилися майже 170 тисяч людей, понад 6,5 тисячі померли.

У ЄС найбільше від коронавірусу постраждала Італія, де було зафіксовано майже 25 тисяч випадків зараження, померли 1809 людей, 2335 одужали.

12 березня в Україні розпочався карантин через загрозу епідемії коронавірусної інфекції і для недопущення її поширення. Він триватиме три тижні – до 3 квітня.

В Україні на сьогодні лабораторно підтверджені 5 випадків COVID-19, одна людина померла.
…

Президент США Дональд Трамп заявив, що вможе помилувати свого колишнього радника з національної безпеки Майкла Флінна, який був одним із перших посадовців, залучених до розслідування можливої змови між Росією і кампанією Трампа в 2016 році.

«Зараз повідомляється, що, зруйнувавши його життя і життя його чудової родини (а також багатьох інших), ФБР, працюючи разом з Міністерством юстиції, «втратило» записи генерала Майкла Флінна. Я серйозно розглядаю (можливість) повного помилування», – написав Трамп у твіттері.

1 грудня 2017 року 61-річний Майкл Флінн визнав себе винним у тому, що брехав ФБР про те, що не обговорював з колишнім послом Росії Сергієм Кисляком американські санкції. 7 січня прокуратура зажадала, щоб Флінн був засуджений до шести місяців тюремного ув’язнення.

Флінн, який є генерал-лейтенантом у відставці і колишнім директором Агенції оборонної розвідки Пентагону, був головним радником кампанії Трампа під час президентських виборів 2016 року. Після перемоги на виборах Трамп призначив його на одну з ключових посад в адміністрації – радника Білого дому з національної безпеки. Проте Флінн пішов з посади в лютому 2017 року, після того, як з’ясувалося, що він ввів в оману віцепрезидента Майка Пенса в питанні про свої контакти з тодішнім послом Росії.

Противники Трампа заявили, що раптове оголошення ним заяви про можливе помилування Флінна є спробою відвернути увагу від критики щодо дій влади у контексті боротьби з поширенням коронавірусу у США.
…

Уряд Чехії запровадив із початку дня 16 березня і до 24 березня заборону на вільне пересування осіб у країні через розповсюдження нової коронавірусної інфекції.

На пресконференції минулої ночі прем’єр-міністр країни Андрей Бабіш повідомив, що заборона не стосується поїздок на роботу і з роботи, необхідних відвідин членів родини, купівлі необхідних продуктів чи поїздок до закладів охорони здоров’я.

«Ми маємо на меті обмежити до мінімуму міжлюдські контакти. Це не заборона виходити з дому і не домашнє ув’язнення», – заявив міністр внутрішніх справ Чехії Ян Гамачек.

Серед іншого, відповідно до рішення уряду, в крамницях, які лишаються відкритими, на поштах тощо люди мають триматися на відстані принаймні два метри одне від одного і бажано розраховуватися безготівково; ці заклади, зі свого боку, мають забезпечити такі умови.

Урядові органи і установи місцевої влади мають приймати відвідувачів тільки три дні на тиждень, із понеділка до середи, не більш ніж протягом трьох годин на день.

Крім того, буде продовжений термін подачі податкових декларацій за попередній рік – із кінця березня до кінця травня.

Як зазначають чеські засоби інформації, Чехія стала четвертою в Європі країною, яка пішла на обмеження пересування людей через коронавірусну інфекцію, після Італії, Іспанії й Австрії.

На цей час у Чехії через розповсюдження нової коронавірусної інфекції вже був запроваджений надзвичайний стан, що діє від 12 березня. Від 14 березня в країні також закрили крамниці (крім продуктових, аптечних, домашніх потреб, а також електротоварів) і заклади громадського харчування (крім продажу на винос через віконце). Також, відповідно до раніше ухваленого рішення, з 16 березня перекриваються кордони країни, з незначними винятками для окремих категорій подорожніх.

Станом на ранок 16 березня в Чеській Республіці зареєстровано 293 особи з коронавірусом, з них найбільше – 96 осіб у Празі.

За даними Центру системних досліджень при Університеті Джонса Гопкінса, станом на ранок 16 березня понад 169 тисяч людей у світі інфіковані коронавірусом, понад 6,5 тисяч померли, одужали понад 77 тисяч.

Захворювання COVID-19, що було вперше виявлене в Китаї наприкінці 2019 року, спричиняється коронавірусом SARS-CoV-2, раніше відомим як 2019-nCoV, що належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби легкий, в інших – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем. Це може перерости в пневмонію, що може стати смертельною. Більшість хворих видужує; помирають переважно люди з ослабленою імунною системою, зокрема літні.

 
…

Президент Сербії Александар Вучич ввечері 15 березня оголосив надзвичайний стан через епідемію коронавірусу. Як передає кореспондент Радіо Свобода, до кінця навчалього року закривають дитячі садки, школи й університети. Заборонені всі спортивні змагання. Людям старшим від 65 років заборонено покидати помешкання.

Також уряд заборонив підвищувати ціни на продовольчі товари, засоби для гігієни й медичне обладнання. Лікарні й державні інституції охоронятимуть військові.

З 16 березня будуть закриті всі ресторани й туристичні обʼєкти.

Громадяни Сербії, які повертаються до країни, повинні упродовж 14 днів перебувати на карантині. Іноземних громадян не пускають до Сербії. На кордоні поряд з поліцією чергують військовослужбовці.

У Сербії на сьогодні зафіксували 48 хворих на COVID-19.
…

Префектура Папського дому повідомила, що богослужіння Страсного тижня у Ватикані відбуватимуться без участі паломників, а до 12 квітня загальні аудієнції папи Римського та молитва «Ангел Господній» відбуватимуться онлайн та по телебаченню.

«Підтверджено проведення всіх запланованих на пасхальне тридення богослужінь. Наразі вивчається спосіб їх проведення та участі в них, що враховуватиме заходи безпеки, впроваджені з метою запобігання поширенню вірусу. Про ці способи буде повідомлено після їхнього остаточного визначення, беручи до уваги розвиток епідеміологічної ситуації», – повідомили у Ватикані.

8 березня папа Римський Франциск порушив багатовікову традицію і вперше звернувся з недільною проповіддю до вірян не з Апостольського палацу, а за допомогою інтернет-трансляції. Метою такого кроку стало запобігання поширенню коронавірусу.

Серед країн ЄС найбільше випадків зараження коронавірусом зафіксовано в Італії – понад 21 тисяча, близько 2 тисяч людей одужали, приблизно 1,5 тисячі людей померли.

Християни західного обряду цьогоріч святкуватимуть Великдень 12 квітня. Християни східного обряду – на тиждень пізніше, 19 квітня.
…

У Санкт-Петербурзі російські силовики затримали учасників акції проти змін до конституції Росії. Акцію влаштували біля будівлі Конституційного суду, який в неділю, попри вихідний день, продовжує розглядати підписані напередодні президентом Росії Володимиром Путіним зміни до основного закону країни. Засідання проходить в закритому режимі.

Повідомляється, що на акції затримали, зокрема, голову руху «Відкрита Росія» Анастасію Буракову і ще декількох активістів – після того, як вони поклали до будівлі суду букет гвоздик на знак протесту.

У неділю аналогічна акція проходить і в російській столиці Москві – біля представництва Конституційного суду Росії.

Президент Росії Володимир Путін в суботу підписав закон про зміни до Конституції Росії. Цього ж дня Конституційний суд зібрав екстрене засідання для розгляду поправок.

Після рішення КС, 22 квітня відбудеться загальноросійське голосування щодо поправок, цей день буде вихідним у Росії. Проголосувати за поправки до конституції можна буде тільки за всі разом або проти всіх.

До цього зміни до конституції Росії вносилися тричі: один раз – в 2008 році, два рази – в 2014-му. В кожному випадку між затвердженням документа Радою федерації і завершенням голосування в регіонах проходило не менше ніж два тижні.

Нинішній президентський 6-річний термін Путіна, другий поспіль, має завершитися в 2024 році. Чинна зараз конституція Росії забороняє Путіну балотуватися на новий термін. Але якщо поправки будуть схвалені, Путін зможе знову балотуватися і в 2024-му, і в 2030 роках.

 
…

Сирія входить у десятий рік громадянської війни.

Конфлікт почався 15 березня 2011 року, коли сирійська влада розігнала антиурядові акції протесту. За час війни загинули понад 370 тисяч людей, мільйони вимушені були покинути свої домівки.

Наразі уряд президента Башара аль-Асада посилює свої позиції за ключової військової та політичної підтримки з боку Росії та Ірану. Сполучені Штати й Туреччина підтримують у цій війні різноманітні повстанські угруповання.

Екстремістське угруповання «Ісламська держава» бере участь у боях проти всіх сторін конфлікту. Бойовиків витіснили з більшості їхніх опорних пунктів, хоча деякі екстремісти продовжують осідати в провінції Ідліб на північному заході країни.

Підтримувані російською військовою авіацією сирійські сили бомбардують залишки повстанських угруповань в Ідлібі. Жертвами їхніх ударів стали близько 500 цивільних і десятки турецьких військових. Анкара в цей час намагається створити буферну зону на сирійсько-турецькому кордоні, збільшуючи вірогідність збройного конфлікту із Сирією.

В Організації Об’єднаних Нації заявляють, що мільйони людей змушені були покинути свій дім, спричинивши гуманітарну катастрофу й загрожуючи Європі новою кризою міграції.

У лютому на північному заході Сирії оголосили режим припинення вогню. Водночас часто з’являється інформація про порушення перемир’я.

Турецькі та російські сили домовилися здійснювати спільні патрулі в Ідлібі. Перше патрулювання має відбутися 15 березня на трасі M-4, яка сполучає міста Аль-Хасеке та Алеппо.

Урегулювання конфлікту обговорюють дві групи переговорників: в австрійському Відні відбуваються дискусії між сторонами конфлікту за модерування з боку Організації Об’єднаних Націй, а в казахській Астані зустрічаються представники Росії, Туреччини та Ірану.
…

У Росії Конституційний суд країни терміново зібрався в вихідний день, у суботу, щоб розглянути зміни до Конституції, закон про які раніше цього ж дня підписав президент Росії Володимир Путін.

Розгляд відбувається за зачиненими дверима; коли буде оголошений результат, наразі не відомо.

Напередодні, перед підписанням Путіним, законодавчі органи всіх 83 регіонів Росії (а також російські влади окупованих українських Автономної Республіки Крим і Севастополя, які Росія наразі вважає за ще два «російські регіони») схвалили ці поправки протягом лише двох днів. Перед тим їх практично одноголосно (з одним голосом проти) схвалили обидві палати парламенту Росії. Після схвалення Конституційного суду, яке в оглядачів не викликає сумнівів, ці зміни, також практично без сумнівів, будуть затверджені на всенародному голосуванні 22 квітня.

Серед приблизно 390 змін найбільший вплив на Росію може вчинити одна – та, що «обнуляє» всі попередні президентські терміни Путіна.

Нинішній його термін, другий поспіль шестирічний, має завершитися 2024 року. Дотеперішня норма забороняє йому балотуватися знову. Але зміни після набуття чинності означатимуть, що він може того року здобути п’ятий загалом президентський термін, а, можливо, і шостий 2030 року – який він закінчить 2036 року, у 83-річному віці.

Ці зміни викликали в Росії низку протестів.
…