Світ

Парламент Північної Македонії ратифікував угоду про вступ до Північноатлантичного альянсу (НАТО), яка почне діяти після ратифікації парламентом Іспанії. Інших 28 країн НАТО вже ратифікували документ.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, Іспанія розпочала процес, але його не завершила через процедурні причини – парламентські вибори й формування нового уряду. 

Завершальний документ про вступ до НАТО ухвалили передчасно й умовно, тому що парламент Північної Македонії буде розпущений до кінця тижня, на два місяці, до парламентських виборів у країні, які призначені на 12 квітня. 

Звертаючись до депутатів, президент Стево Пендаровський зазначив, що нинішнє покоління таким чином реалізує стратегічну мету, яка була визначена 27 років тому, коли країна стала незалежною.

За його словами, незважаючи на те, що мінялися уряди, й країна проходила через політичні кризи і складні відносини з сусідами, «найбільш значним національним пріоритетом була і залишилася орієнтація на вступ до НАТО і Євросоюзу».

Ключовими рішеннями, за словами глави держави, були угода з Грецією щодо зміни назви країни й угода з Болгарією про добросусідні відносини. 

Греція упродовж більше ніж двох десятиліть блокувала процеси євроатлантичної інтеграції країни, вимагаючи, щоб Македонія змінила назву. Афіни вважали, що назва «Македонія» може спричинити територіальні претензії щодо однойменного грецького регіону, що межує з колишньою югославською республікою, тому греки наполягали на зміні назви країни-сусіда.

Процес приєднання до НАТО Північна Македонія розпочала в 2018 році, а протокол про вступ був підписаний в Брюсселі у лютому 2019 року. 

Після голосування біля парламенту Північної Македонії підняли прапор НАТО.

 
…

Уряд Судану погодився виконати запит Міжнародного кримінального суду (МКС) і видати розшукуваних осіб. Рішення ухвалене під час мирних переговорів між урядом Судану і повстанськими угрупованнями з Дарфура. Як зазначає Бі-бі-сі, це рішення уможливлює відправку колишнього президента Судану Омара аль-Башира до Гааги, де йому будуть висунуті звинувачення.

Аль-Башир керував Суданом від жовтня 1993 року до квітня 2019 року, коли був відсторонений від влади в результаті військового перевороту і заарештований. Він звинувачується в геноциді і воєнних злочинах, скоєних під час міжетнічного конфлікту на півдні Судану, що спалахнув у 2003 році. Жертвами війни стали близько 300 тисяч людей.

Представник уряду Судану заявив 11 лютого, що «справедливість не може бути відновлена, якщо ми не залікуємо рани». За словами Хассана Ельтаїша, уряд вирішив, що кожен, на чиє ім’я виписаний ордер на арешт, буде доставлений до Міжнародного кримінального суду до Гааги.

Аль-Башир відмовлявся визнати повноваження суду, коли на його адресу в 2009 році були висунуті звинувачення в злочинах, скоєних у Дарфурі.
…

109 американських військових отримали легкі черепно-мозкові травми після атаки Ірану на авіабазу «Айн-аль-Асад» в Багдаді в січні, повідомило Міністерство оборони України.

За даними відомства, 76 військових уже повернулися на службу.

Раніше Пентагону повідомляв про 64 травмованих. Загалом це вже вп’яте американська влада підвищує кількість постраждалих. Оборонне відомство пояснює це тим, що для прояву симптомів потрібен час.

Cпочатку президент США Дональд Трамп заперечував інформацію про постраждалих унаслідок ракетного удару по базах, який стався 8 січня в Багдаді, де дислоковані війська США й інших країн західної коаліції.

В Тегерані заявили, що це був лише перший елемент помсти за ліквідацію Сполученими Штатами чільного іранського командувача генерала Касема Солеймані 3 січня

У відповідь на удар Сполучені Штати запровадили нові економічні санкції проти Ірану.
…

Президент Ірану Хасан Роугані привітав співвітчизників із черговою річницею ісламської революції 1979 року і закликав іранців узяти участь у майбутніх парламентських виборах. Десятки тисяч іранців вийшли на вулиці Тегерана та інших міст 11 лютого на щорічні урочистості.

Роугані закликав виборців «не бути пасивними» під час голосування 21 лютого, попри «можливі скарги та критику» через масовий недопуск на вибори кандидатів, серед яких 90 чинних депутатів.

Святкування відбувається на тлі наростання незадоволення людей станом економіки, яка відчуває тиск санкцій США, та міжнародною ситуацією навколо Ірану після збиття у січні українського пасажирського літака. 
…

Потужний шторм, що прокотився Європою, призвів до загибелі щонайменше шести людей в Чехії, Польщі, Швейцарії, Швеції, Словенії і Великій Британії.

Також, за повідомленнями, декілька людей були поранені.

Шторм «Кіара» вдарив по Великій Британії й Ірландії 9 лютого, а потім почав рухатися на схід, знеструмлюючи десятки тисяч будинків по всій Європі.

Крім того, через негоду були скасовані сотні авіарейсів. Зокрема, понад 700 рейсів були скасовані в чотирьох німецьких містах: Франкфурті, Мюнхені, Дюссельдорфі й Кельні.

Шторм призвів до сильної повені в Англії і спричинив перебої у залізничному й автомобільному сполученні в кількох країнах. 

Синоптичні служби повідомили про значне підвищення рівнів води на узбережжях у Данії, Норвегії, Швеції й Фінляндії.
…

Всесвітня організація охорони здоров’я попереджає, що випадки коронавірусу, не пов’язані з поїздками до Китаю, можуть бути «іскрою, що призведе до пожежі».

Голова ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус 10 лютого заявив про «тривожні приклади» передачі вірусу від людей, які не були в Китаї.

«Виявлення незначної кількості випадків може свідчити про ширшу передачу в інших країнах. Коротше кажучи: ми можемо бачити лише верхівку айсберга», – сказав він у Женеві.

Кількість померлих від нового коронавірусу в Китаї, де він виник, зросла до 908, оголосила влада країни 10 лютого. Всього тут заразилися понад 40 тисяч людей.

Вірус поширився щонайменше на 27 країн та територій, заразивши понад 330 людей. Повідомлялося про два випадки смерті за межами материкового Китаю.

 
…

Туреччина заявляє, що «нейтралізувала» 101 сирійського урядового солдата після артилерійського обстрілу по турецькому спостережному пункту в аеропорту Тафтаназ на сході провінції Ідліб з боку сил режиму президента Сирії Башара Асада, внаслідок якого загинули п’ятеро турецьких солдатів.

За даними Міністерства оборони Туреччини, були знищені три танки і дві артилерійські установки, а також збитий гелікоптер.

Сутички сталися в той час, як російська делегація прибула до столиці Туреччини Анкари для переговорів через зростання напруженості в Ідлібі, останньому оплоті повстанців у Сирії.

Турецькі представники заявили російській делегації, що напади на спостережні пункти Туреччини на північному заході Сирії мають негайно припинитися, і що такі напади не залишаться без відповіді, повідомив 10 лютого офіс президента Туреччини.

Минулого тижня в результаті нападу сил Асада в Ідлібі загинули вісім турецьких солдатів та один цивільний співробітник, що працював на турецьких військових.

Ідліб був оплотом опозиційних та антиурядових збройних формувань від початку сирійської громадянської війни в 2011 році.

У вересні 2018 року Туреччина і Росія домовилися перетворити Ідліб на зону деескалації, в якій агресивні дії заборонені. Але відтоді понад 1800 цивільних загинули під час атак російських та сирійських сил.

 
…

Президент США Дональд Трамп запропонує скоротити іноземну допомогу на 21% й урізати соціальні програми в своєму проєкті бюджету на 2021 фінансовий рік, повідомили представники адміністрації, пише Голос Америки.

Документ передбачає, що до бюджету надійде близько 3,7 трильйона доларів, а загальний обсяг державного кошторису складе 4,8 трильйона доларів.

При цьому на іноземну допомогу пропонується виділити 44,1 мільярда доларів, для порівняння, у 2020 сума сягає 55,7 мільярда доларів.

Минулого року в бюджетній пропозиції на 2020 рік Трамп уже хотів урізати іноземну допомогу, але проти цього виступив Конгрес.

Колишній голова Об’єднаного комітету начальників штабів Майк Маллен висловив побоювання з приводу скорочення іноземної допомоги. За його словами, це може негативно позначитись на цивільній присутності США в усьому світі, завдяки якій зараз знижується необхідність військових втручань.

Відповідно до нової бюджетної пропозиції, допомога Україні збережеться на рівні 2020 року. 

Проєкт бюджету Білого дому, ймовірно, не підтримає підконтрольна демократам Палата представників, особливо враховуючи, що за дев’ять місяців американці обиратимуть президента.

Спікерка Палати представників демократка Ненсі Пелосі, коментуючи бюджетну пропозицію Трампа, заявила, що «з року в рік пропоновані президентом Трампом бюджети припускали руйнівні скорочення життєво важливих рятівних інструментів, на які покладаються мільйони американців».

 
…

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звільнив губернатора південного регіону Жамбил після того, як внаслідок сутичок між етнічними казахами та дунганами (меншиною мусульман китайського походження) минулого тижня тут загинули 10 людей, десятки були поранені.

Пресслужба Токаєва 10 лютого повідомила, що президент видав укази про звільнення Аскара Марзахметова і призначення замість нього віце-прем’єра Бердібека Сапарбаєва.

Представники влади Киргизстану раніше повідомили місцевій службі Радіо Свобода, що після спалаху міжетнічного насильства в Жамбилі близько 4 500 людей залишили Казахстан через казахстансько-киргизький кордон.

Протягом 8 і 9 лютого 34 громадянин Казахстану потрапили до киргизьких лікарень, 13 людей перебувають там досі. Ще 39 людей госпіталізували в Казахстані, в тому числі трьох урядових працівників із вогнепальними пораненнями.

За даними прикордонної служби Киргизстану, більшість казахів, які перетинали кордон протягом днів сутичок – жінки, діти і літні люди. За повідомленнями, селяни з прикордонних киргизьких селищ зустріли їх на кордоні, надали гарячу їжу та притулок.

У терміновому телевізійному зверненні президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що наказав безпековим службам розслідувати поширення мови ненависті, «провокативних чуток та дезінформації».

9 лютого урядові служби повідомили, що до участі в сутичках причетні близько 300 людей і проти них вже відкрили кримінальні провадження.

Увечері 7 лютого в декількох селах Жамбилської області стався етнічний конфлікт між етнічними казахами і дунганами, причини якого наразі невідомі. Села Масанчі, Сортобе, Аухатти, в яких сталися заворушення, розташовані поруч з кордоном Киргизстану. Значну частину населення цих прикордонних населених пунктів складають представники дунганської меншини. 

Увечері 8 лютого влада Казахстану оголосила надзвичайну ситуацію «техногенного характеру місцевого масштабу».

 
…

Наказ, яким у Росії запроваджували обмеження на контакти російських вчених з іноземними, більше не діє, повідомив 10 лютого міністр освіти і науки країни Валерій Фальков.

«Ми зацікавлені в тому, щоб співпраця розвивалася на принципах відкритої науки», – цитують міністра російські ЗМІ.

Інших пояснень, чому наказ анулювали, він не навів.

У серпні минулого року російські ЗМІ опублікували фрагменти наказу Міністерства освіти і науки, згідно з яким посилювалися правила взаємодії російських вчених з іноземними колегами. 

Згідно з документом, російським вченим заборонено залишатися наодинці з іноземними, їхні візити потрібно погоджувати заздалегідь з урядом, іноземним вченим пропонували забороняти користуватися мобільними телефонами, відеокамерами і біноклями на території російських наукових установ. Наказ був підписаний 11 лютого, але розісланий в організації в липні 2019 року.

Російська академія наук (РАН) називала наказ таким, що суперечить цілям національних проєктів «Наука»і «Освіта», а викладені в ньому рекомендації – «безглуздими». Загальні збори РАН закликали міністерство скасувати документ.

Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив тоді, що наказ Міністерства освіти і науки «виглядає надмірним».

У відомстві стверджували, що він носить рекомендаційний характер.

У 2018 році за звинуваченням у розголошенні держтаємниці був заарештований 74-річний російський фізик Віктор Кудрявцев. Його звинувачують у передачі в Брюссель даних про гіперзвукові технології. Вчений провину заперечує і наполягає, що звинувачення будуються на санкціонованому державою науково-технічному співробітництві. У справі Кудрявцева вже звинувачені троє інших наукових співробітників.

 
…

До Кримінального кодексу Швейцарської конфедерації буде внесена поправка, яка захищатиме представників ЛГБТ-спільноти від дискримінації.

Поправка також забороняє дискримінацію за ознакою расової належності. Порушення закону каратиметься штрафом або тюремним ув’язненням до трьох років.

Цю поправку на референдумі 9 лютого підтримали 63,1 відсотка швейцарців, проти проголосували 36,9 відсотка. З 26 кантонів лише три, Аппенцелль-Іннерроден, Швіц та Урі, проголосували проти поправки.
…

Лідер провідної партії німецької правлячої коаліції – Християнсько-демократичного союзу – Аннегрет Крамп-Карренбауер не буде на виборах в 2021 році балотуватися на пост федерального канцлера. Про це повідомляють німецькі ЗМІ та інформаційні агентства з посиланням на джерела в партії.

Крамп-Карренбауер у грудні 2018 року змінила Ангелу Меркель на посту лідера ХДС. Її називали найімовірнішою наступницею Меркель і на посту канцлера – в разі перемоги партії на майбутніх виборах. Крамп-Карренбауер, однак, так і не змогла завоювати достатню популярність як серед публіки, так і у власній партії. Недавній скандал в Тюрінгії, де ХДС підтримала кандидатуру місцевого прем’єра разом з правопопулістською «Альтернативою для Німеччини», також не сприяв популярності лідера партії.

На з’їзді Християнсько-демократичного союзу 7 грудня 2018 року новою главою партії обрали Аннегрет Крамп-Карренбауер. На чолі партії Крамп-Карренбауер змінить Ангелу Меркель, яка займала цю посаду протягом 18 років.

Крамп-Карренбауер відома своєю принциповістю в політиці. Вона, крім іншого, запропонувала в відповідь на дії Росії в Керченській протоці закрити порти західних країн для російських кораблів з Азовського моря, поки Росія «блокує» вхід в нього для українських кораблів.
…