Україна фактично перебуває у стані дефолту. Про це у коментарі ПравдаUA сказав економіст Олег Соскін.
“Але дефолт оголошується, коли країна не може розрахуватися за своїми поточними зобов’язаннями. Зараз російське керівництво скаже, що ми винні 6 мільярдів долларів. І треба буде гасити, а гасити немає чим. Золотовалютних запасів немає. І від’ємне сальдо платіжного балансу буде понад 13 мільярдів доларів, а може і всі 14. Інвестиції сюди не приходять – ні прямі, ні портфельні. Грошей, щоб хоча би за рахунок інвестицій розрахуватись, немає. ВВП падає, йде страшенна девальвація гривні і відповідна споживча інфляція”, – зазначив він.
За словами експерта, в Україні паралізується рух капіталу, через що може наступити колапс.
“Людей вони обклали податками і поліцейсько-каральними інструментами, штрафами й іншими фіскальними обмеженнями. Все зупиняється. Всі ринки стали. Вони паралізували всю ринкову інфраструктуру і рух капіталу. Якщо капітал не може рухатись, значить наступає колапс”, – сказав економіст.
Крім того, за словами Соскіна, існує загроза функціонування самої держави.
“Є внутрішня загроза, що держава не зможе функціонувати, бо немає у бюджеті ресурсів. Держава з 2008 року (коли була друга девальвація) нагромадила 70 мільярдів доларів сукупного боргу. І сьогодні немає у бюджеті грошей, щоб обслуговувати цей борг. Наприклад, на 2015 рік влада написала, що сукупні запозичення будуть майже 300 мільярдів гривень. Якщо відняти чистий дефіцит бюджету, то запозичити треба 230-235 мільярдів гривень по курсу 17. Це мільярди доларів. Це безпосередня загроза існуванню України як держави”, – заявив він.
За словами експерта, соціально-економічна модель олігархічного капіталізму в країні добігла свого кінця. “Її потрібно міняти”, – зауважив економіст.
На думку науковця, для виходу з загрозливої ситуації потрібно вплинути на “першу слабку ланку” – гроші.
“Потрібно замість девальвації розпочати ревальвацію національної валюти. Для цього треба припинити друкувати гроші, ввести вільне ходіння євро, прив’язати гривню до “кошикової валюти” МВФ, зняти всі обмеження з валютно-фінансових операцій і припинити купувати боргові зобов’язання уряду”, – сказав Соскін.
Також експерт переконаний, що в Україні слід дозволити підприємцям вільно займатись своєю діяльністю.
“Потрібно відмінити податок на додану вартість, податок з прибутку, ввести єдині соціально-пенсійні індивідуальні депозитні рахунки на кожну людину. Щоб вона знала, що гроші належать їй, а не якомусь “кориту”. Ввести податок з купівлі, а прибутковий податок має бути 10%, соціально-пенсійний податок – 14-15%. Треба запровадити європейську модель народного капіталізму і будувати середній клас”, – вважає економіст.
Нагадаємо, що золотовалютні резерви України знизилися до десятирічного мінімуму – станом на 1 січня 2015 року вони склали 7, 533 мільярда доларів. Всього за минулий рік резерви Нацбанку України знизилися майже в три рази. …
Україна стоїть на порозі масштабної олігархічної війни. Віктор Пінчук викликає в суд Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, оскаржуючи їх права на великий металургійний комбінат, половина якого сьогодні належить Ринату Ахметову.
Багато в чому схожий процес між Борисом Березовським і Романом Абрамовичем в 2011-2012 року увійшов в історію як “процес століття”. Завдяки протистоянню олігархів громада дізналася про найдрібніші подробиці корупції, зради і брехні в російському бізнесі часів первинного накопичення капіталу. А для Березовського поразка закінчилася наглою смертю у ванній кімнаті свого лондонського палацу.
Подібне чекає і українців. Розгляд між Пінчуком і Коломойським буде проходити у Високому суді правосуддя в Лондоні, але відлуння судових дебатів незабаром буде чутно і в Києві. За словами людей, близьких до протистояння бізнесменів, таких великомасштабних інформаційних війн Україна ще не знала.
І судячи з документів, які сторони передали в суд, компромісу у цій війні шукати ніхто не буде. На кону стоять не тільки мільярди доларів, але і ділова репутація учасників процесу і можливість подальшого перегляду прав власності на інші великі активи.
Медіа-холдинги Віктора Пінчука та Ігоря Коломойського вже зараз готуються до взаємного знищення реноме своїх власників. Сьогодні представники обох бізнес-груп активно збирають будь-яку інформацію про події навколо приватизації великих металургійних активів в 1997-2007 роках. Окремі з них навіть використовують у своїх цілях шпигунство проти журналістів, які пишуть на цю тему.
Втім, вже зараз в матеріалах справи Віктор Пінчук, Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов розкрили достатній пласт інформації, яка теоретично здатна привести до перегляду результатів приватизації і масштабного переділу власності.
Багато чого з того, що повідомили олігархи суду, було відомо і раніше. Але тепер це вже не просто чутки і домисли, а офіційні версії реальності, спираючись на які Віктор Пінчук та Ігор Коломойський публічно будуть звинувачувати один одного в несумлінності, “кидалово”, корупції і використанні політичних важелів у своїх бізнес-інтересах.
Коротенько фабула спору виглядає так. Віктор Пінчук стверджує, що восени 2004 року він передав групі “Приват” 130 млн. доларів на покупку у держави великого металургійного підприємства. Але після приватизації комбінату приватівці відмовилися передати йому належний пакет акцій.
Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов категорично заперечують – і факт отримання грошей, і які-небудь домовленості з Віктором Пінчуком про акції підприємства. За їхньою версією, вони домовлялися про переділ комбінату не з Пінчуком, а з Рінатом Ахметовим.
Претензії Пінчука вони пояснюють його переконанням, що власники комбінату повинні розплатитися з ним – як з зятем президента – за підпис Кучми під законом про приватизацію у 2004 році.
У нашому розпорядженні опинився позов Віктора Пінчука у Високий суд правосуддя в Лондоні і відповідні письмові роз’яснення Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова. У першій частині ми викладемо лише короткий переказ версій обох сторін.
Суперечка між олігархами розгорілася навколо найбільшого в Україні підприємства з видобутку залізної руди підземним способом – Криворізького залізорудного комбінату (КЗРК).
До 2004 року комбінат входив до складу державного підприємства Укррудпром. В результаті приватизації в серпні 2004 року КЗРК був проданий компанії “Солайм”, що входить в так звану групу “Приват” Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова.
На сьогоднішній день комбінат належить кіпрській компанії Starmill Limited, якою на партнерських засадах керують група Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського.
Віктор Пінчук натомість стверджує, що в серпні 2004 року Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов купили КЗРК не для себе, а в його, Пінчука, інтересах.
Claim Form And Particulars
За його словами, за місяць до приватизації він бачився з “приватівцями” в Ялті, і в присутності Ріната Ахметова і братів Суркісів домовився з ними, що покриє витрати на купівлю комбінату, а після аукціону Коломойський і Боголюбов передадуть КЗРК у його власність.
Далі, каже Пінчук, Коломойський і Боголюбов дійсно купили КЗРК, і на перший час навіть призначили його людей керівниками комбінату.
А коли справа дійшла до повернення підприємства Пінчуку, “приватівці” повідомили, що всіма акціями КЗРК володіє якась компанія Alcross на Британських Віргінських островах, купивши яку Пінчук стане повноправним власником активу.
Віктор Пінчук нібито повірив, але, заплативши 143 мільйонів доларів за Alcross, виявив, що це підставна компанія-пустишка. Коли махінація виявилася, “приватівці” запропонували Пінчуку нову угоду: власник “Інтерпайпу” отримає комбінат, якщо погодиться створити спільно з групою “Приват” Феросплавний холдинг і передасть в його управління свою частку в Нікопольському заводі феросплавів (НЗФ).
На той момент Коломойський і Боголюбов вже контролювали левову частку виробництва феросплавів в країні, але створення повноцінної монополії “заважали” 73% акцій Пінчука в Нікопольському заводі феросплавів.
Віктор Пінчук знову погодився на угоду з “Приватом”. Але з умовою, що її учасниками стануть лідери російської фінансово-промислової групи “Лужники” – Олександр Бабаков та Михайло Воєводін. По суті, “лужниковці” повинні були стати гарантом домовленостей між Віктором Пінчуком і Ігорем Коломойським.
В результаті, після довгих переговорів сторони домовилися, що засновниками Феросплавного холдингу стануть група “Приват” (50%), Віктор Пінчук (30%) і “лужниковці” (20%).
За умовами операції, крім об’єднання феросплавних активів і повернення КЗРК Пінчуку, сторони повинні були відшкодувати один одному збитки: Пінчук повинен був виплатити “Привату” дивіденди за акціями НЗФ, а Коломойський і Боголюбов – прибуток від роботи КЗРК за весь час володіння комбінатом.
Незабаром основні умови угоди були виконані. Пінчук передав загальній компанії свої акції в НЗФ, а група “Приват” – всі свої активи в інших феросплавних заводах. Феросплавний холдинг був створений.
Залишалося виконати лише останній пункт – що стосується виплати боргів. Але, як стверджує Пінчук, Коломойський і Боголюбов не захотіли затвердити порядок погашення боргів, і, оскільки формально угода не була закрита, акції КЗРК так і залишилися у володінні групи “Приват”.
Далі конфлікт вийшов за межі двох сторін. Згідно з позовом Пінчука, в липні 2007 року Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов продали 50% своїх акцій в КЗРК Рінату Ахметову.
Лідери групи “Приват” у свою чергу заперечують практично всі ключові тези позову Віктора Пінчука.
На відміну від Пінчука, який спирається на ділову сторону питання, Коломойський і Боголюбов описують політичний аспект подій, про які йдеться в позові.
Зокрема вони стверджують, що Віктор Пінчук мав значний вплив на органи влади завдяки шлюбу з дочкою президента Леоніда Кучми.
Як приклад використання Віктором Пінчуком свого впливу на органи державної влади, Коломойський наводить ситуацію навколо компанії Укрнафта, контрольний пакет акцій якої належав державі.
За словами Коломойського, у 2002 році Віктор Пінчук запропонував йому і Боголюбову укласти угоду: Пінчук допомагає призначити в керуючі органи потрібних “приватівцям” людей, в обмін на що Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов віддають йому половину прибутку Уркнафти і щомісяця перераховують 5 мільйонів доларів в якийсь “спеціальний фонд”.
При цьому Коломойський стверджує, що Пінчук не приховував, що цей фонд формувався для виборчої кампанії Леоніда Кучми, який готувався до третього терміну свого президентства.
За словами Коломойського, в цілому вони перерахували в цю виборчу касу 100 мільйонів доларів.
Суть версії групи “Приват” полягає в тому, що всі претензії Віктора Пінчука зводяться до того, що він як зять Леоніда Кучми мав право вимагати акції КЗРК в обмін на підписання президентом закону про приватизацію Укррудпрому.
При цьому Коломойський категорично заперечує будь-які домовленості про покупку акцій КЗРК на користь Віктора Пінчука. За його словами така угода була, але не з Пінчуком, а … з Рінатом Ахметовим, і стосувалося лише 50% акцій комбінату.
За словами Коломойського, в березні 2004 в Мілані він зустрівся з Ахметовим, і вони домовилися, що група “Приват” купить у держави акції КЗРК, а після приватизації передасть половину акцій комбінату Рінату Ахметову.
А через деякий час Рінат Ахметов скаржився Коломойському, що Віктор Пінчук загрожує скористатися своїм впливом і, якщо КЗРК не куплять на його користь, Кучма накладе вето на прийнятий парламентом закон про приватизацію Укррудпрому.
При цьому Коломойський не заперечує факту ялтинської зустрічі з Пінчуком. Обід в ресторані “Тифліс” був, каже Коломойський. Тоді Віктор Пінчук у присутності Ахметова і братів Суркісів дійсно піднімав питання про приватизацію КЗРК, але ніяких угод з цього приводу досягнуто не було. А той факт, що після приватизації, керівниками комбінату були призначені люди Віктора Пінчука, пояснюється не тим, що комбінат був куплений на користь Пінчука, а побоюваннями, що зять президента міг здійснювати на власників КЗРК тиск.
Всі подальші домовленості про передачу комбінату Пінчуку приватівці категорично заперечують. В тому числі, слова Пінчука про те, що під виглядом акцій КЗРК за 140 мільйонів доларів йому продали компанію-пустушку Alcross.
За словами Коломойського, Пінчук спочатку знав, що Alcross – це підставна компанія, і купував її тільки для того, щоб юридично оформити повернення частини боргів по іншому активу – Нікопольському заводу феросплавів (НЗФ).
Якщо вірити Ігорю Коломойському, НЗФ – ще один завод, щодо якого Віктор Пінчук використовував свій політичний вплив. За словами Коломойського, ще в 1999 році вони домовилися з Пінчуком, що всі куплені в держави акції НЗФ будуть поділені між ними порівну. Але Віктор Пінчук не виконав цю умову, в результаті чого “приватівці” виявилися міноритарними акціонерами заводу.
Після президентських виборів 2005 року у нової влади виникли питання до приватизації часів Кучми. Причому в своїх свідченнях Ігор Коломойський не приховує, що на той момент група “Приват” активно допомагала державі відсудити у Пінчука акції НЗФ, щоб у разі успіху, купити їх самим. Нагадаємо, на той момент главою уряду була Юлія Тимошенко.
Ігор Коломойський стверджує, що ідею про створення Феросплавного холдингу запропонував не він, а сам Віктор Пінчук у квітні 2006 року на зустрічі в Женеві. За словами Коломойського, Пінчук був стурбований тим, що Юлія Тимошенко може повторно стати прем’єр-міністром, і акції Пінчука в НЗФ остаточно перейдуть під контроль держави.
Коломойський визнає всі домовленості про створення Феросплавного холдингу і участь в цій угоді “лужниковців” Олександра Бабакова і Михайла Воєводіна. Але при цьому категорично заперечує, що в цих угодах як-небудь застерігалася можливість передачі Віктору Пінчуку акцій КЗРК.
Більше того, Коломойський звинувачує Пінчука в тому, що при створенні Феросплавного холдингу, власник “Інтерпайпу” порушив домовленості і не виплатив борги, стверджуючи, що вся документація по діяльності НЗФ була знищена.
Що важливо – згідно з показаннями Коломойського, 50% акцій КЗРК були передані Рінату Ахметову приблизно за місяць до початку переговорів про створення Феросплавного холдингу. Це трапилося 24 березня 2006 року, а не в липні 2007 року, як був упевнений Віктор Пінчук.
У заключній частині своїх свідчень Ігор Коломойський запевняє суд, що у Пінчука немає шансів довести свою правоту, оскільки, згідно з українським законодавством, він упустив час для подачі позову.
Згідно з Цивільним кодексом України, звернення до суду має надійти протягом трьох років з моменту, коли особа дізналася про порушення його прав та інтересів. Віктор Пінчук подав позов в березні 2013 року, а про продаж акцій КЗРК Рінату Ахметову він дізнався в липні 2007.
Віктор Пінчук просить британський суд змусити Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова визнати, що акції КЗРК перебували і перебувають у довірчому управлінні на його користь. А також відшкодувати весь збиток від володіння комбінатом групою “Приват”, у тому числі і весь прибуток, отриманий від роботи КЗРК за весь цей час. За словами джерел в оточенні Віктора Пінчука, у разі виграшу сума виплат, належних власнику “Інтерпайпу” може скласти від 800 мільйонів до 2,5 мільярдів доларів США.
Закулісні подробиці судового протистояння Віктора Пінчука та групи “Приват” у Лондоні представляють особливий інтерес. Про підгрунтя подій десятирічної давності, навколо яких йде судовий розгляд, а також ролі Рината Ахметова в конфлікті між Віктором Пінчуком і Ігорем Коломойським читайте вже найближчим часом.
В Якутії троє поліцейських підозрюються в побитті начальника відділу. Бійка сталася на новорічному корпоративі, повідомляється в п’ятницю, 26 грудня.
Правоохоронці посварилися з начальником 4-го відділу МВС Якутська і побили його. В результаті поліцейський потрапив до лікарні. Зокрема, у нього вибито око.
Чи був поліцейський керівник побитий своїми підлеглими, чи він керує іншим відділом, не уточнюється.
У республіканському ГУ МВС повідомили, що за фактом бійки призначена службова перевірка.
Якщо вина правоохоронців підтвердиться, то вони будуть звільнені з поліції, а також разом з безпосередніми керівниками притягнуті до дисциплінарної відповідальності. …
Ядерна зброя залишається важливим чинником запобігання виникненню ядерних конфліктів, наголошується у військовій доктрині Росії.
Росія залишає за собою право застосувати ядерну зброю у відповідь на застосування проти неї або союзників ядерної або неядерного зброї, йдеться в новій редакції військової доктрини.
Президент Росії Володимир путін у п’ятницю, 26 грудня, затвердив нову редакцію російської військової доктрини, повідомляється на сайті Кремля. Розширення НАТО визначено основною зовнішньою військовою небезпекою для Росії.
“РФ залишає за собою право застосувати ядерну зброю у відповідь на застосування проти неї та (або) її союзників ядерної та інших видів зброї масового ураження, а також у разі агресії проти РФ із застосуванням звичайної зброї, коли під загрозу поставлено саме існування держави”, – йдеться в документі, опублікованому на сайті Кремля.
Рішення про застосування ядерної зброї приймається главою держави (лисим злим карликом).
Нагадаємо, 29 листопада повідомлялося, що США у своїй військовій доктрині мають намір приділяти все більше уваги Росії та Китаю. …
Обсяги кредитування як фізичних, так і юросіб падають. Обсяг коштів клієнтів в національній валюті у листопаді 2014 року скоротився на 1,4% до 362,9 млрд грн, а загальне скорочення з початку року склало 14,1%. Портфель коштів в іноземній валюті з початку року скоротився на 29,6% до 21,7 млрд доларів. Про це свідчать дані аналітичного огляду основних трендів в економіці, фінансового і фондового ринку, підготовленого фахівцями.
За інформацією банків, знижуються обсяги кредитування: в листопаді 2014 року зафіксовано скорочення залишків за кредитами, наданими в національній валюті, на 1,3% (9,5% з початку року) до 540,3 млрд грн. Це відбулося за рахунок скорочення залишків за кредитами, наданими як щодо юридичних осіб (на 1,1%, 9,3% з початку року, – до 430,9 млрд грн, так і щодо фізосіб (на 2,2%, 10,2% з початку року, до 109,4 млрд грн). Залишки за кредитами в іноземній валюті зменшилися за місяць на 4,9% (17,9% з початку року) до 31,6 млрд грн.
При цьому, як зазначив заступник голови правління з корпоративного бізнесу банку Петро Кравченя, великі підприємства намагаються лонгувати раніше видані кредити через складну макроекономічну ситуацію. “І великий, і малий бізнес дуже гостро реагують на поточну економічну ситуацію. Ми розуміємо, що дійсно важко зараз всім. Якщо раніше базові процентні ставки за кредитами в національній валюті становили 17-19% річних, то зараз мова йде вже про 23-25%. Деякі банки намагаються йти назустріч своїм клієнтам і реструктуризувати заборгованість”, – сказав він.
Нагадаємо, раніше аналітики прогнозували рекордні неповернення валютних кредитів в Україні – до 4 мільярдів доларів до кінця 2015 року. …
Бійці батальйону Дніпро, які раніше захопили Одеський нафтопереробний завод, зажадали у підприємства надати людей для вивезення нафтопродуктів. На територію заводу бійці підігнали три бензовози. Про це повідомив генеральний директор підприємства Василь Пономаренко.
За його словами, вранці бійці зажадали в охорони підприємства надати ключі від воріт і доступ до шлагбауму підприємства.
“Після відмови співробітників НПЗ бійці коломойського скрутили охорону, відкрили ворота, передали нам лист від слідчого Жуковської про те, щоб ми надали людей для сприяння в зливі нафтопродуктів”, – розповів Пономаренко. При цьому, за його словами, він не має такої можливості, оскільки на заводі зараз відсутні працівники – на підприємстві офіційно оголошений простій. Також завод відключений через борги від електроенергії.
Зараз на ОНПЗ підігнали три бензовози. Керівництво заводу викликало на місце правоохоронців, очікується прибуття слідчої групи.
Також гендиректор заводу звернувся до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова з проханням провести перевірку на предмет того, чи законно перебувають на території НПЗ бійці батальйону Дніпро.
Як уже повідомлялося, 22 листопада 2014 року озброєні люди банди коломойського “приват” захопили Одеський НПЗ. Вторгнення почалося зі спроби співробітників компанії Укртранснафтопродукт оглянути резервуари із заарештованою раніше нафтою.
На думку адвоката підприємства Андрія Федура, метою захоплення є викрадення нафти з Одеського НПЗ на десятки мільйонів гривень.
11 грудня озброєні люди під прицілами автоматів змусили працівників Одеського НПЗ перекачати нафтопродукти на підприємство Синтез Ойл, яке належить банді “приват” коломойського і боголюбова.
З 16 грудня 2014 року керівництво заводу оголосило зупинку НПЗ до особливого розпорядження. …
Світова преса пише про ембарго Кремля на імпорт європейських та американських харчових продуктів у відповідь на санкції, запроваджених Заходом проти Росії за її дії з дестабілізації Східної України. Це ембарго вдарить більше по самій Росії, не виключений дефіцит деяких харчів у цій державі, а також падіння курсу російського рубля. І хоча не всі в ЄС у захваті від «харчової війни» через втрати російського ринку, однак багато хто в Європі готовий ставити міркування безпеки вище короткотермінових економічних інтересів, вважаючи, що не можна миритися з агресивністю путінської Росії.
Газета Financial Times пише про контр-санкції, які Москва запровадила проти США та ЄС у відповідь на їхні обмежувальні заходи. Президент Путін підписав указ, яким забороняється імпорт харчових продуктів – зокрема м’яса, риби, молочних та інших. Але не лише харчі є в російському меню. Прем’єр Дмитро Медведєв натякнув на можливу заборону польотів західних авіакомпаній у російському авіапросторі. Також розглядаються обмеження на автомобілі та літаки західного виробництва. І хоча останні кроки Москви шокували західні столиці, використання Москвою харчів та сільськогосподарської продукції як політичної зброї не є чимось новим. Росія давно вже запровадила обмеження щодо продукції з Молдови та Грузії, а нещодавно заборонила імпорт польських яблук. Але нинішні обмеження сягнули набагато більшого масштабу. Росія є найбільшим іноземним ринком для фруктів та овочів із ЄС, вартість експорту яких становить 2 мільярди євро на рік. Росія також є другим у світі ринком для експорту американської курятини. Газета пише, що російське ембарго вдарить не лише по європейцях і американцях, але зашкодить також і російським споживачам, оскільки Росія є великим імпортером харчових продуктів. У короткотерміновій перспективі росіяни можуть зіштовхнутись із дефіцитом продуктів та стрибком цін. І це ляже тягарем на плечі бідніших росіян, які витрачають більшу частину зарплат та пенсій на продукти харчування. Але наслідки будуть і для цілої економіки, оскільки інфляційний поштовх може дестабілізувати рубль.
Часопис Foreign Policy пише, що харчове ембарго Росії вдарить по ній самій навіть більше, оскільки 40 відсотків харчів Росія імпортує. І хоча крок Путіна щодо більшого опертя на власний агрокомплекс може сподобатись сільським мешканцям, однак сад для заміщення польських яблук за ніч не посадиш. ЄС постраждає від російських заходів більше, аніж США. Непросто буде польським фермерам. Польський експорт до Росії та України впав на 25 відсотків, відколи ЄС запровадив санкції проти Москви за її дії з дестабілізації України. Польський агроекспорт може зазнати ще більшого спаду, але Польща готова на економічні втрати, враховуючи загрозу, яку становить собою Росія. Але довготривалий вплив російських санкцій на європейську економіку, яка намагається вийти з кризи, наразі передбачити нелегко. Росія є третім торговельним партнером ЄС після Китаю та США, але ЄС, імпортуючи товарів та сировини з Росії щороку на суму в 277 мільярдів доларів, був досі найбільшим торговельним партнером Москви.
Газета Wall Street Journal вміщує статтю посла України у Вашингтоні Олександра Моцика, в якій мовиться, що сподівання на те, що трагедія в небі над Східною Україною з малайзійським лайнером стане поворотним пунктом, який змусить Москву переглянути політику конфронтації з Україною, не справдились. Навпаки, замість перегляду своєї ворожої політики, Москва вирішила подвоїти зусилля щодо ескалації конфлікту, йдеться у статті. Нині росіяни обстрілюють із артилерії та ракетних установок позиції українських військових, і це здійснюється з території Росії. Проросійські сепаратисти обстрілюють житлові райони східноукраїнських міст. Посол закликає міжнародну спільноту виступити єдиним фронтом проти Росії. Політика санкцій проти Росії вказує, що Захід усвідомлює наслідки агресії Росії проти України, адже це справа глобальної безпеки! «Сьогодні українці приносять у жертву свої життя заради демократичних цінностей, миру та безпеки, протистоячи спробам Москви повернути хід історії і знову зіштовхнути Європу в темряву часів Холодної війни», – зазначає посол Моцик у статті. Наступним логічним, на його думку, кроком з боку Заходу було би визнання так званих «ДНР» та «ЛНР» іноземними терористичними організаціями. А відтак їхні спонсори автоматично стануть спонсорами міжнародного тероризму. …
Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу застеріг президента Росії Володимира Путіна від будь-яких односторонніх військових дій в Україні, зокрема під гуманітарним приводом. Це відбулося під час телефонної розмови.
«ЄС приєднається до міжнародних зусиль із надання допомоги людям, які її потребують у результаті конфлікту. Баррозу висловив занепокоєння щодо концентрації російських військ побіля українського кордону, а також щодо потоку зброї, обладнання та бойовиків із території Росії, що суперечать зусиллям щодо деескалації конфлікту. Президент Баррозу застеріг від будь-яких односторонніх військових дій в Україні, під будь-яким приводом, зокрема, гуманітарним. Баррозу також закликав Росію використати свій вплив для впевненості, що цивільні зможуть безпечно і вільно покинути зону конфлікту, контрольовану нелегальними збройними формуваннями», – йдеться у заяві Єврокомісії.
Жозе Мануель Баррозу також у понеділок мав телефонну розмову з президентом України, під час якої висловив підтримку Порошенку щодо пошуку міжнародної гуманітарної допомоги.
«Президент Баррозу наголосив на готовності ЄС до посилення підтримки української влади у питанні гуманітарної відповідальності. Президент Єврокомісії привітав бажання Порошенка звернутися за міжнародною гуманітарною допомогою», – зазначають у Єврокомісії.
Як заявив у понеділок президент Росії Володимир Путін у телефонній розмові з головою Європейської комісії Жозе Мануелем Баррозу, російська сторона у взаємодії з представниками Міжнародного комітету Червоного Хреста направляє в Україну гуманітарний конвой.
Раніше цього ж дня російські ЗМІ цитували голову МЗС Росії Сергія Лаврова, який заявив, що деталі гуманітарної допомоги узгоджені з Києвом, і вона відбудеться під егідою Червоного Хреста.
У свою чергу генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен заявляє про «високу ймовірність» вторгнення Росії на схід України «під виглядом гуманітарної операції».
Расмуссен заявив Reuters, що НАТО не бачить ознак, що Москва відводить свої війська від українського кордону.
У суботу Петро Порошенко висловив готовність України прийняти гуманітарну допомогу для Луганська, але «якщо ця місія буде міжнародною, без жодного військового супроводу, що надійде виключно через пункти пропуску на кордоні, які контролюються українськими прикордонниками, та в супроводі українських військових для забезпечення безпеки місії». …
Про це заявив заступник голови Адміністрації президента Валерій Чалий.
«У нас залишається питання – чи не буде гуманітарна допомога на місці розбита з мінометів терористами, які там знаходяться», – цитує слова Чалого прес-служба Адміністрації президента на їхній сторінці у мережі.
За словами Валерія Чалого, у роботі міжнародної місії щодо доставки допомоги до Луганська готові взяти участь США та ЄС.
«Це мають бути не конвої, а гуманітарна допомога, яка доставляється через контрольовані Україною пункти перетину кордону із забезпеченням безпеки, під координацією Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Ми сьогодні скоординували всі дії, узгодили позиції», – зазначив Чалий.
Він наголосив, що Україна не заперечує проти участі Росії у роботі цієї місії.
Про це йдеться у повідомленні Міністерства закордонних справ Норвегії на їхній сторінці у мережі.
«Норвегія приєднується до нових обмежувальних заходів ЄС проти Росії», – мовиться у повідомленні.
Упродовж останніх тижнів Євросоюз, а також США і низка інших країн оголосили про нові санкції проти осіб, компаній, банків і деяких секторів російської економіки через дії Росії на дестабілізацію становища в Україні, зокрема втручання на сході України та анексію Криму.
