«Існують критичні глобальні виклики, які вимагають нашого спільного лідерства. І сьогодні ми досягли реального прогресу»
…
It began as a familiar old story.
In the early 2000s, multinational mining giant Rio Tinto came to the wilds of Michigan’s Upper Peninsula to dig a nickel mine.
Environmentalists feared pollution. The company promised jobs.
The usual battle lines were drawn. The usual legal fights ensued.
But this time, something different happened.
The mining company invited a respected local environmental group to be an independent watchdog, conducting pollution testing that goes above and beyond what regulators require.
More than a decade has passed, and no major pollution problems have arisen. Community opposition has softened.
“I was fiercely opposed to the mine, and I changed,” said Maura Davenport, board chair of the Superior Watershed Partnership, the environmental group doing the testing.
The agreement between the mining company and the environmentalists is working at a time when demand for nickel and other metals used in green technologies is on the rise, but the mining activity that supplies those metals faces fierce local resistance around the world.
Historic mines, polluting history
The shift to cleaner energy needs copper to wire electrical grids, rare earth elements for wind turbine magnets, lithium for electric vehicle batteries, nickel to make those batteries run longer, and more. Meeting the goals of the 2015 U.N. Paris climate agreement would mean a fourfold increase in demand for metals overall by 2040 and a 19-fold increase in nickel, according to the International Energy Agency.
That means more mines. But mines rarely open anywhere in the world without controversy. Two nearby copper-nickel mine proposals hit major roadblocks this year over environmental concerns.
For the third year running, mining companies listed environmental, social and governance issues as the leading risk facing their businesses in a survey by consulting firm EY.
Mining is not new to the Upper Peninsula, the northern tip of the state of Michigan that is mostly surrounded by the Great Lakes. The region was the nation’s leading copper and iron producer until the late 1800s. An open-pit iron mine still operates about 20 kilometers (12 miles) southwest of the college town of Marquette.
Most of the historic copper mines closed in the 1930s. But the waste they left behind is still polluting today.
Residue left over from pulverizing copper ore, known as stamp sands, continues to drift into Lake Superior, leaching toxic levels of copper into the water.
“The whole history of mining is so bad, and we feared … for our precious land,” Davenport said.
The ore Rio Tinto sought is in a form known as nickel sulfide. When those rocks are exposed to air and water, they produce sulfuric acid. Acid mine drainage pollutes thousands of kilometers of water bodies across the United States. At its worst, it can render a stream nearly lifeless.
When Rio Tinto proposed building the Eagle Mine about 40 kilometers (25 miles) northwest of Marquette, “it divided our community,” Davenport said.
“The Marquette community was against the mine,” she said, but the “iron ore miners, they were all about it.”
Mining dilemma
It’s the same story the world over, according to Simon Nish, who worked for Rio Tinto at the time.
“Communities are faced with this dilemma,” Nish said. “We want jobs, we want economic benefit. We don’t want long-term environmental consequences. We don’t really trust the regulator. We don’t trust the company. We don’t trust the activists. … In the absence of trusted information, we’re probably going to say no.”
Nish came from Australia, where a legal reckoning had taken place in the 1990s over the land rights of the country’s indigenous peoples. Early in his career, he worked as a mediator for the National Native Title Tribunal, which brokered agreements between Aboriginal peoples and resource companies who wanted to use their land.
It was a formative experience.
“On the resource company side, you can crash through and get a short-term deal, but that’s actually not benefiting anybody,” he said. “If you want to get a long-term outcome, you’ve actually really got to understand the interests of both sides.”
“Absolutely skeptical”
When Nish arrived in Michigan in 2011, Rio Tinto’s Eagle Mine was under construction but faced multiple lawsuits from community opponents.
In order to quell the controversy, Nish knew that Rio Tinto needed a partner that the community could trust. So he approached the Superior Watershed Partnership with an unusual offer. The group was already running programs testing local waterways for pollution. Would they be willing to discuss running a program to monitor the mine?
“We were surprised. We were skeptical. Absolutely skeptical,” Davenport said. But they agreed to discuss it.
SWP insisted on full, unfettered access to monitor “anything, any time, anywhere,” Nish said.
SWP’s position toward Rio Tinto was “very, very clear,” he recalled: “‘We’ve spent a long time building our reputation, our credibility here. We aren’t going to burn it for you guys.'”
Over the course of several months — “remarkably fast,” as these things go, Nish said — the environmental group and the mining company managed to work out an agreement.
SWP would monitor the rivers, streams and groundwater for pollution from the mine and the ore-processing mill 30 kilometers (19 miles) south. It would test food and medicinal plants important for the local Native American tribe. And it would post the results of these and other tests online for the public to see.
And Rio Tinto would pay for the work. A respected local community foundation would handle the funds. Rio Tinto’s funding would be at arm’s length from SWP.
“We didn’t want to be on their payroll,” said Richard Anderson, who chaired the SWP board at the time. “That could not be part of the structure.”
Not over yet
The agreement launching the Community Environmental Monitoring Program was signed in 2012. More than a decade later, no major pollution problems have turned up.
But other local environmentalists are cautious.
“I do think [Eagle Mine is] really trying to do a good job environmentally,” said Rochelle Dale, head of the Yellow Dog Watershed Preserve, another local environmental group that has opposed the mine.
“On the other hand, a lot of the sulfide mines in the past haven’t really had a problem until after closure.
“It’s something that our grandchildren are going to inherit,” she said.
As demand for metals heats up, opposition to new mines is not cooling off. Experts say mining companies are wising up to the need for community buy-in. Eagle Mine’s Community Environmental Monitoring Program points to one option, but also its limitations.
So far, so good. But the story’s not over yet.
…
Суд американського штату Мічиган вирішив не забороняти колишньому президенту США Дональду Трампу участі у виборах, попри розслідування його ролі у штурмі Білого дому в 2021 році. Як передає агенція AP, згідно з ухвалою суду, ім’я Трампа залишиться в бюлетені для голосування на праймеріз Республіканської партії США. Переможець праймеріз стане кандидатом на президентських виборах, які відбудуться у США у листопаді 2024 року.
Раніше аналогічне рішення виніс суд у Міннесоті, таке ж рішення очікується від суду в Колорадо до 17 листопада.
Справи про дискваліфікацію Трампа розглядаються згідно з 14-ю поправкою до Конституції США, яка забороняє займати держпосаду після участі в заколоті або повстанні проти країни. Автори позовів вимагають не допустити Трампа до виборів, звинувачуючи його у «підбурюванні» до нападу на Білий дім у січні 2021 року, щоб завадити Конгресу затвердити перемогу Джо Байдена на президентських виборах 2020 року.
Мічиганський суд вважає, що вирішувати – є та чи інша подія «повстанням або заколотом і чи брав хтось у цьому участь», має Конгрес, а не «один-єдиний суддя».
За даними останніх опитувань американців, Трамп, ймовірно, виграє праймеріз Республіканської партії. У цьому випадку він побореться за пост президента США з ймовірним кандидатом від Демократичної партії Джо Байденом та кількома самовисуванцями.
…
Володимир Путін напередодні підписав зміни до закону про вибори президента РФ, які, серед іншого, уточнюють порядок проведення голосування під час воєнного стану.
Так, згідно з документом, вибори на окупованих Росією територіях України можуть проводитись після консультацій із Центрвиборчкомом, Міноборони та ФСБ РФ. Також дозволяється проводити голосування як на всій території, де запроваджено воєнний стан, так і лише на її частині.
Зміни також стосуються заборони агітації на заблокованих ресурсах, можливості ведення реєстру «домашнього» голосування в електронному вигляді, а також допуску на засідання виборчкомів представників ЗМІ, які працюють лише на підставі трудового договору.
Крім того, змінами забороняється проведення фото- та відеозйомки на виборчих дільницях у військових частинах. Це можуть робити лише представники акредитованих ЗМІ за погодженням із командиром частини.
Російська влада у вересні 2022 року оголосила про анексію чотирьох українських областей, частково окупованих.
Україна і Захід засудили цю спробу анексії. Київ, Вашингтон, а також Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ.
Влада Україна заявляє, що збройним шляхом боротиметься за повернення окупованих територій під свій контроль.
Армія оборони Ізраїлю заявила про захоплення за останні години у Газі будівель парламенту, уряду та штаб-квартири поліції, підконтрольних угрупованню «Хамас» (визнаний терористичною організацією в ЄС та США). Також під контроль ізраїльські військові взяли будинок інженерного факультету місцевого університету, який, за даними ЦАХАЛ, «служив інститутом для розробки та виробництва зброї».
Крім того, у ніч на середу ізраїльська армія розпочала штурм лікарні «Аш-Шифа – на території установи з’явилася ізраїльська військова техніка, а спецпризначенці увійшли до одного з корпусів.
Ізраїль стверджує, що під цією лікарнею перебуває командний пункт «Хамас». Підконтрольна угрупованню місцева влада заявляє про гуманітарну катастрофу та перетворення лікарні на морг.
США кажуть, що під лікарнею є командний пункт, але виступають проти кровопролиття. «Хамас» заперечує, що використовує лікарню як щит для свого підземного командного пункту.
Попри численні операції армії Ізраїлю, «Хамас» продовжує обстрілювати територію Ізраїлю із Сектора Гази: в Ашкелоні щонайменше дві людини зазнали поранень. Були повідомлення про трьох поранених в Тель-Авіві.
Також ізраїльські військові повідомили, що ЦАХАЛ використала систему протиповітряної оборони для перехоплення ракети поблизу Червоного моря після того, як у місті Ейлат пролунали сирени повітряної тривоги. Військові зазначили, що снаряд не перетнув ізраїльську територію.
Як і раніше, невідомо, де перебувають 240 ізраїльських заручників, захоплені у полон «Хамасом».
read moreАмериканський інститут вивчення війни на основі відкритих даних проаналізував ситуацію біля Авдіївки Донецької області. Аналітики з посиланням на дані російської сторони кажуть, що армія РФ продовжила наступальні операції під Авдіївкою і «досягла підтверджених успіхів».
«Декілька російських військових блогерів заявили, що бойові дії тривають біля Авдіївського коксохімічного заводу і звалища на півночі Авдіївки. Інший російський військовий блогер заявив, що українські сили контролюють щонайменше половину Авдіївського коксохімічного заводу і що ймовірні повідомлення про захоплення заводу російськими військами є хибними. Однак ISW і не помітила заяв Росії про те, що російські війська захопили Авдіївський коксохімічний завод», – йдеться в огляді.
Аналітики також пишуть з посиланням на російського військового блогера, що армія РФ буцімто витіснила українські війська з кількох невказаних позицій у промисловій зоні на південному фланзі Авдіївки, хоча ISW не побачила візуального підтвердження цьому.
Поза тим, кажуть в ISW, російська сторона визнала, що 13 листопада українські сили успішно контратакували та просунулися під Авдіївку, зокрема до залізничної станції біля Степового на південь від Авдіївки.
Тим часом, за даними Генштабу ЗСУ, на Авдіївському напрямку, за підтримки авіації, армія РФ не полишає спроб оточити Авдіївку. Військові кажуть, що ЗСУ тримають оборону. «Безуспішними були наступальні дії противника південніше Новокалинового, Авдіївки, Северного та східніше Первомайського Донецької області», – повідомив Генштаб ситуацію за минулу добу.
Минулого місяця британська військова розвідка заявила, що Росія під час наступу на Авдіївку на Донеччині зазнала чи не найвищих втрат у 2023 році.
Раніше ISW вже заявив, що російські військові можуть готуватися до чергової хвилі виснажливих піхотних атак на українські позиції в районі Авдіївки.
…
Євросоюзу, починаючи з лютого цього року, вдалося наростити потужності з виробництва боєприпасів на майже 20-30%, що дозволяє виготовляти понад мільйон боєприпасів на рік, заявив єврокомісар з питань внутрішньої торгівлі та послуг Тьєррі Бретон перед зустріччю з міністрами оборони країн-членів ЄС у Брюсселі, повідомляє кореспондент Радіо Свобода у Брюсселі.
«Маємо позитивні новини. З лютого потужності Європейського союзу з виробництва боєприпасів зросли майже на 20-30%» , – сказав Бретон, звітуючи про план щодо збільшення виробництва задля надання Україні мільйона снарядів на рік.
«Мета виробництва – понад мільйон боєприпасів на річній основі, яку ми поставили і яку ми хочемо досягти до весни, буде досягнута. Тепер справа за країнами-членами – розміщувати замовлення», – додав він.
За його словами, швидке зростання виробництва спостерігається у низці країн, серед яких Болгарія, Польща, Румунія, Угорщина. Наступне завдання – переконатися, що розширені потужності спрямовані на виробництво снарядів саме для України.
Схожий пріоритет окреслив і верховний представник ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель. Прибуваючи на зустріч міністрів, він заявив, що 40% виробництва боєприпасів у ЄС йде на експорт третім країнам і країни-члени мусять провести роботу з виробниками, аби переконатися, що насамперед розглядаються замовлення для України.
Тим часом міністр оборони Естонії Ханно Певкур зазначив, що його країна виділить третину свого оборонного бюджету на виробництво боєприпасів. Замовлення на 280 мільйонів євро 5-ти європейським виробникам естонський уряд відправив 10 жовтня.
«Звичайно, ми будемо намагатися зробити максимум, щоб також доставити ці снаряди в Україну, тому що вони потрібні там. І погляньмо на Росію. Сьогодні вони виробляють більше, ніж будь-коли. Вони отримують снаряди з Північної Кореї. Європа не може сказати, що Росія і Північна Корея можуть це зробити, а ми не можемо», – сказав естонський міністр.
Навесні Брюссель оголосив про триетапний план із постачання Україні мільйона боєприпасів за рік – до березня 2024 року. Перший етап передбачав надання зброї країнами-членами із власних запасів, наступні – спільні закупівлі для допомоги Україні та поповнення власних складів, а також розширення виробництва у ЄС загалом.
Наразі ЄС виконав близько третини цього плану, надавши Україні трохи більше ніж 300 тисяч боєприпасів. За словами Борреля, перший етап завершено, запаси країн-членів наразі вичерпані і тепер постачання залежить від нового виробництва.
…
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян не візьме участі у черговому саміті Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), який відбудеться у Мінську 23 листопада, повідомила пресслужба вірменського уряду.
Про свою відсутність на саміті Пашинян сповістив телефонній розмові з Олександром Лукашенком.
Прем’єр Вірменії «висловив сподівання, що колеги з ОДКБ з розумінням поставляться до цього рішення», уточнили у пресслужбі уряду.
Таким чином Вірменія вперше з 2009 року не візьме участь у саміті ОДКБ.
Російські ЗМІ з посиланням на речника президента РФ Дмитра Пєскова пишуть, що у Кремлі не знали про рішення Пашиняна пропустити зустріч.
Раніше прем’єр-міністр Вірменії заявив, що Єреван був змушений переглянути відносини з іншими країнами та шукати нових партнерів у сфері безпеки через дії Росії. Він наголосив, що Москва не змогла виконати свої союзницькі зобов’язання перед Вірменією у конфлікті в Нагірному Карабаху, і заявив, що не бачить жодних переваг у присутності російських військових баз на території країни.
Вірменія, яка входить у військовий блок ОДКБ поряд із низкою країн з колишнього СРСР, раніше оголосила, що її війська не братимуть участі у військових маневрах ОДКБ, провідною силою в якому є Росія.
read moreukrlines skype чат
