Болсонару мав численні проблеми зі здоров’ям після того, як зазнав ножового поранення в живіт на мітингу під час кампанії, яка привела його до влади в 2019 році
…
A Kenyan court has given Facebook’s parent company, Meta, and the content moderators who are suing it for unfair dismissal 21 days to resolve their dispute out of court, a court order showed on Wednesday.
The 184 content moderators are suing Meta and two subcontractors after they say they lost their jobs with one of the firms, Sama, for organizing a union.
The plaintiffs say they were then blacklisted from applying for the same roles at the second firm, Luxembourg-based Majorel, after Facebook switched contractors.
“The parties shall pursue an out of court settlement of this petition through mediation,” said the order by the Employment and Labour Relations Court, which was signed by lawyers for the plaintiffs, Meta, Sama and Majorel.
Kenya’s former chief justice, Willy Mutunga, and Hellen Apiyo, the acting commissioner for labor, will serve as mediators, the order said. If the parties fail to resolve the case within 21 days, the case will proceed before the court, it said.
Meta, Sama and Majorel did not immediately respond to requests for comment.
A judge ruled in April that Meta could be sued by the moderators in Kenya, even though it has no official presence in the east African country.
The case could have implications for how Meta works with content moderators globally. The U.S. social media giant works with thousands of moderators around the world, who review graphic content posted on its platform.
Meta has also been sued in Kenya by a former moderator over accusations of poor working conditions at Sama, and by two Ethiopian researchers and a rights institute, which accuse it of letting violent and hateful posts from Ethiopia flourish on Facebook.
Those cases are ongoing.
Meta said in May 2022, in response to the first case, that it required partners to provide industry-leading conditions. On the Ethiopia case, it said in December that hate speech and incitement to violence were against the rules of Facebook and Instagram.
…
An Indian spacecraft has landed on the moon, becoming the first craft to touch down on the lunar surface’s south pole, the country’s space agency said.
India’s attempt to land on the moon Wednesday came days after Russia’s Luna-25 lander, also headed for the unexplored south pole, crashed into the moon.
It was India’s second attempt to reach the south pole — four years ago, India’s lander crashed during its final approach.
India has become the fourth country to achieve what is called a “soft-landing” on the moon – a feat accomplished by the United States, China and the former Soviet Union.
However, none of those lunar missions landed at the south pole.
The south side, where the terrain is rough and rugged, has never been explored.
The current mission, called Chandrayaan-3, blasted into space on July 14.
…
Росія заявила у вівторок заявила, що підняла у небо два винищувачі для перехоплення безпілотників над Чорним морем.
«Для запобігання можливому порушенню державного кордону Росії та протидії БПЛА, які ведуть радіоелектронну розвідку, було піднято винищувачі чергових сил ППО», – повідомило Міноборони РФ, додавши, що йдеться про два безпілотники MQ-9 Reaper і Bayraktar TB2, які проводили «повітряну розвідку Кримського півострова».
У російському відомстві заявили, що «у результаті маневру БПЛА змінили напрямок польоту та залишили райони ведення аеророзвідки».
Раніше Міністерство оборони Росії повідомляло, що російські військові заглушили два безпілотника над Чорним морем у ніч на вівторок.
Українська сторона ці повідомлення не коментувала.
Починаючи з серпня 2022 року, в Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ.
read moreВійна в Україні не зайшла в глухий кут на тлі зростання занепокоєння щодо темпів територіальних здобутків у результаті контрнаступу Києва. Про це сказав радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салліван, відповідаючи на запитання журналіста.
«Ні, ми не вважаємо, що конфлікт зайшов у глухий кут», – сказав Салліван.
Він назвав ситуацію «динамічною», коли і українські, і російські війська одночасно обороняються і наступають залежно від розташування сил на лінії фронту.
«Росія атакуватиме місцями, і вони атакують. Але, звичайно, Україна також атакує, Україна також досягає успіхів», – сказав Салліван. Особливо це відбувається на півдні, додав він.
Радник Білого дому з національної безпеки назвав контрнаступ України методичним і таким, що адаптується до викликів, і сказав, що військовому командуванню також необхідно воювати «стійко», щоб мати можливість чинити тиск на російські сили в довгостроковій перспективі.
Салліван сказав, що Сполучені Штати залишаються повністю відданими підтримці боротьби України.
Він додав, що не береться прогнозувати, як розгортатимуться події на полі бою.
«Нам потрібно продовжувати розвивати фундаментальні елементи як оборони, так і наступу, зокрема артилерійські боєприпаси та мобільність, яка потрібна Україні, щоб мати можливість як утримувати позиції, так і захоплювати їх», – сказав він.
Салліван сказав: «Я не можу спрогнозувати чи передбачити, як все закінчиться в ході цієї війни…, але ми продовжуємо підтримувати Україну в її контрнаступальних зусиллях».
У вечірньому зведенні Генштаб ЗСУ повідомив, що сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському напрямку, закріплюються на досягнутих рубежах, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби.
read moreGoogle, Facebook, TikTok and other Big Tech companies operating in Europe are facing one of the most far-reaching efforts to clean up what people encounter online.
The first phase of the European Union’s groundbreaking new digital rules will take effect this week. The Digital Services Act is part of a suite of tech-focused regulations crafted by the 27-nation bloc — long a global leader in cracking down on tech giants.
The DSA, which the biggest platforms must start following Friday, is designed to keep users safe online and stop the spread of harmful content that’s either illegal or violates a platform’s terms of service, such as promotion of genocide or anorexia. It also looks to protect Europeans’ fundamental rights like privacy and free speech.
Some online platforms, which could face billions in fines if they don’t comply, have already started making changes.
Here’s a look at what’s happening this week:
Which platforms are affected?
So far, 19. They include eight social media platforms: Facebook, TikTok, Twitter, YouTube, Instagram, LinkedIn, Pinterest and Snapchat.
There are five online marketplaces: Amazon, Booking.com, China’s Alibaba AliExpress and Germany’s Zalando.
Mobile app stores Google Play and Apple’s App Store are subject, as are Google’s Search and Microsoft’s Bing search engine.
Google Maps and Wikipedia round out the list.
What about other online companies?
The EU’s list is based on numbers submitted by the platforms. Those with 45 million or more users — or 10% of the EU’s population — will face the DSA’s highest level of regulation.
Brussels insiders, however, have pointed to some notable omissions from the EU’s list, like eBay, Airbnb, Netflix and even PornHub. The list isn’t definitive, and it’s possible other platforms may be added later on.
Any business providing digital services to Europeans will eventually have to comply with the DSA. They will face fewer obligations than the biggest platforms, however, and have another six months before they must fall in line.
Citing uncertainty over the new rules, Meta Platforms has held off launching its Twitter rival, Threads, in the EU.
What’s changing?
Platforms have started rolling out new ways for European users to flag illegal online content and dodgy products, which companies will be obligated to take down quickly and objectively.
Amazon opened a new channel for reporting suspected illegal products and is providing more information about third-party merchants.
TikTok gave users an “additional reporting option” for content, including advertising, that they believe is illegal. Categories such as hate speech and harassment, suicide and self-harm, misinformation or frauds and scams, will help them pinpoint the problem.
Then, a “new dedicated team of moderators and legal specialists” will determine whether flagged content either violates its policies or is unlawful and should be taken down, according to the app from Chinese parent company ByteDance.
TikTok says the reason for a takedown will be explained to the person who posted the material and the one who flagged it, and decisions can be appealed.
TikTok users can turn off systems that recommend videos based on what a user has previously viewed. Such systems have been blamed for leading social media users to increasingly extreme posts. If personalized recommendations are turned off, TikTok’s feeds will instead suggest videos to European users based on what’s popular in their area and around the world.
The DSA prohibits targeting vulnerable categories of people, including children, with ads.
Snapchat said advertisers won’t be able to use personalization and optimization tools for teens in the EU and U.K. Snapchat users who are 18 and older also would get more transparency and control over ads they see, including “details and insight” on why they’re shown specific ads.
TikTok made similar changes, stopping users 13 to 17 from getting personalized ads “based on their activities on or off TikTok.”
Is there pushback?
Zalando, a German online fashion retailer, has filed a legal challenge over its inclusion on the DSA’s list of the largest online platforms, arguing that it’s being treated unfairly.
Nevertheless, Zalando is launching content flagging systems for its website even though there’s little risk of illegal material showing up among its highly curated collection of clothes, bags and shoes.
The company has supported the DSA, said Aurelie Caulier, Zalando’s head of public affairs for the EU.
“It will bring loads of positive changes” for consumers, she said. But “generally, Zalando doesn’t have systemic risk [that other platforms pose]. So that’s why we don’t think we fit in that category.”
Amazon has filed a similar case with a top EU court.
What happens if companies don’t follow the rules?
Officials have warned tech companies that violations could bring fines worth up to 6% of their global revenue — which could amount to billions — or even a ban from the EU. But don’t expect penalties to come right away for individual breaches, such as failing to take down a specific video promoting hate speech.
Instead, the DSA is more about whether tech companies have the right processes in place to reduce the harm that their algorithm-based recommendation systems can inflict on users. Essentially, they’ll have to let the European Commission, the EU’s executive arm and top digital enforcer, look under the hood to see how their algorithms work.
EU officials “are concerned with user behavior on the one hand, like bullying and spreading illegal content, but they’re also concerned about the way that platforms work and how they contribute to the negative effects,” said Sally Broughton Micova, an associate professor at the University of East Anglia.
That includes looking at how the platforms work with digital advertising systems, which could be used to profile users for harmful material like disinformation, or how their livestreaming systems function, which could be used to instantly spread terrorist content, said Broughton Micova, who’s also academic co-director at the Centre on Regulation in Europe, a Brussels-based think tank.
Under the rules, the biggest platforms will have to identify and assess potential systemic risks and whether they’re doing enough to reduce them. These risk assessments are due by the end of August and then they will be independently audited.
The audits are expected to be the main tool to verify compliance — though the EU’s plan has faced criticism for lacking details that leave it unclear how the process will work.
What about the rest of the world?
Europe’s changes could have global impact. Wikipedia is tweaking some policies and modifying its terms of service to provide more information on “problematic users and content.” Those alterations won’t be limited to Europe, said the nonprofit Wikimedia Foundation, which hosts the community-powered encyclopedia.
“The rules and processes that govern Wikimedia projects worldwide, including any changes in response to the DSA, are as universal as possible. This means that changes to our Terms of Use and Office Actions Policy will be implemented globally,” it said in a statement.
It’s going to be hard for tech companies to limit DSA-related changes, said Broughton Micova, adding that digital ad networks aren’t isolated to Europe and that social media influencers can have global reach.
The regulations are “dealing with multichannel networks that operate globally. So there is going to be a ripple effect once you have kind of mitigations that get taken into place,” she said.
…
Meta Platforms on Tuesday launched the web version of its new text-first social media platform Threads, in a bid to retain professional users and gain an edge over rival X, formerly Twitter.
Threads’ users will now be able to access the microblogging platform by logging-in to its website from their computers, the Facebook and Instagram owner said.
The widely anticipated roll out could help Threads gain broader acceptance among power users like brands, company accounts, advertisers and journalists, who can now take advantage of the platform by using it on a bigger screen.
Threads, which crossed 100 million sign-ups for the app within five days of its launch on July 5, saw a decline in its popularity as users returned to the more familiar platform X after the initial rush.
In just over a month, daily active users on Android version of Threads app dropped to 10.3 million from the peak of 49.3 million, according to a report, dated August 10, by analytics platform Similarweb.
The company will be adding more functionality to the web experience in the coming weeks, Meta said.
…
Болгарія надішле Україні близько 100 одиниць броньованих транспортних засобів радянського зразка, передача яких може розпочатися наприкінці вересня – на початку жовтня. Про це повідомив Тодор Тагарев, міністр оборони Болгарії, на спільному брифінгу з українським колегою Олексієм Резніковим в Одесі.
«Як тільки у вересні парламент повернеться до засідань, я вважаю, це буде одним з пріоритетних завдань», – наголосив Тагарев.
Процес уповільнюється через те, що броньована техніка перебуває на складах Міністерства внутрішніх справ Болгарії, пояснив він. Для того, щоб розпочати її передачу, відомство має підписати угоду з Міністерством оборони України та передати її на ратифікацію в парламент.
Також під час зустрічі в Одесі Резніков та Тагарев обговорили перспективи співпраці: посилення ППО, можливе постачання додаткових систем озброєння і реабілітацію українських бійців на території Болгарії. Тагарев запевнив, що Болгарія продовжуватиме надавати політичну, військову і гуманітарну допомогу Україні.
Днями стало відомо, що Болгарія приєдналася до декларації G7 про підтримку України.
Читайте також: У Болгарії допускають можливість зіткнення НАТО та Росії в Чорному морі
…
Голова ПВК «Вагнер» Євген Пригожин у понеділок опублікував своє перше після невдалого заколоту у РФ відеозвернення. Поширений у мережі ролик, ймовірно, знятий в Африці.
Telegram-канали, пов’язані з ПВК «Вагнер», показали як Пригожин стоїть у пустелі в камуфляжі та з гвинтівкою в руках. Позаду нього є ще озброєні люди та пікап. Незалежно перевірити місце і час запису немає можливості.
«Температура +50 – все як нам подобається. ПВК «Вагнер» робить Росію ще величнішою на всіх континентах, а Африку – ще більш вільною. Справедливість і щастя – для африканського народу, «кошмаримо» «ІДІЛ», «Аль-Каїду» та інших бандитів», – каже Пригожин на відео.
Голова «вагнерівців» не уточнив, де саме він перебуває, але додав, що ПВК «Вагнер» набирає людей для виконання «поставлених завдань».
Військова компанія «Вагнер» Євгена Пригожина здійснила спробу збройного заколоту в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити угруповання. Зрештою Пригожин заявив про відмову від руху на Москву та заявив, що його підлеглі «йдуть у зворотному напрямку до польових таборів».
Після цього російська влада оголосила, що ПВК «Вагнер» поїде до Білорусі. За чисельними повідомленнями ЗМІ, для «вагнерівців» там розгорнули наметовий табір. Білоруська влада заявляла, що вони займатимуться навчанням військових Білорусі. Сам Пригожин зареєструвався у Білорусі як юридична особа з компанією щодо управління майном. Але чи з’являвся особисто Пригожин на території Білорусі після невдалого заколоту у РФ, невідомо.
Хоча у липні наближені до Пригожина Telegram-канали показували його, як нібито з Білорусі, вже згодом у мережі з’явилося фото його перебування в кулуарах російсько-африканського саміту в Санкт-Петербурзі. Достеменне місце перебування ватажка «вагнерівців» наразі невідоме.
…
Росія порушила проти жителів окупованого нею Криму понад 100 кримінальних справ за релігійною ознакою, повідомив у Telegram уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
«Росія продовжує репресії за релігійною ознакою в українському Криму. На сьогоднішній день РФ порушила проти кримчан понад 100 кримінальних справ за релігійною ознакою, з них 17 – проти представників «Свідків Єгови», – зазначив омбудсмен.
За його словами, переслідування членів релігійних організацій є порушенням 18-ї статті Загальної декларації прав людини та 9-ї статті Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
«Росія продовжує ігнорувати резолюцію Генеральної асамблеї ООН 74/168, в якій міжнародне співтовариство закликає РФ забезпечити свободу віросповідання та релігії без дискримінації», – додав Лубінець.
18 серпня повідомлялося, що російські силовики провели обшуки у «Свідків Єгови» в чотирьох містах Криму.
Міжнародна релігійна організація «Свідки Єгови», яка має понад вісім мільйонів адептів у всьому світі, була визнана екстремістською та заборонена на території Росії у квітні 2017 року. Переслідувань зазнають і представники організації в окупованому РФ Криму.
…