політика, бізнес, народ

21 вересня Мінський міський суд заслухав скарги захисту опозиціонерів Марії Колесникової та Іллі Салея на їхнє затримання. Після засідання, яке тривало більше трьох годин, суд відхилив апеляції захисту, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

«Причини суддя не пояснив. Якщо ми отримаємо рішення, ми будемо продовжувати його оскаржувати у Верховному суді», – повідомила адвокат Колесникової Людмила Козак.

Колесникова брала участь у засіданні в режимі відеозв’язку. Вона привітала свого батька та західних послів та дипломатів, які прибули на зустріч та чекали винесення вироку.

7 вересня Марію Колесникову затримали на вулиці співробітники у цивільному. 8 вересня її, речника Координаційної ради білоруської опозиції Антона Родненкова і відповідального секретаря Ради Івана Кравцова намагалися примусово депортувати в Україну, але Колесникова порвала паспорт і була затримана знову.

9 вересня Слідчий комітет повідомив, що членів президії Конституційної ради Марію Колесникову та Максима Знака, а також адвоката Віктора Бабарика Іллю Салея підозрюють у «діях, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці».

18 вересня Колесниковій продовжили арешт до 8 листопада.
…

Італійці підтримали на референдумі рішення про зменшення кількості депутатів та сенаторів. Відповідні поправки до конституції країни підтримали 60 відсотків тих, хто взяв участь у голосуванні.

Відповідно до поправок, з 2023 року кількість депутатів скоротиться з 630 до 400, а сенаторів  з 315 до 200.

Окрім референдуму на вихідних у низці регіонів Італії також відбулися місцеві вибори.

Як свідчать екзитполи, зростає кількість тих, хто підтримує праві партії, зокрема, популістську «Лігу» Маттео Сальвіні.

 
…

Міністри закордонних справ ЄС 21 вересня спробують вийти з глухого кута щодо застосування санкцій проти Білорусі на зустрічі в Брюсселі. Три тижні тому ЄС пообіцяв ввести санкції щодо білоруських чиновників, яких блок звинувачує у зловживаннях щодо протестувальників та фальсифікаціях на виборах, які принесли перемогу Олександрові Лукашенку.

Лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська також прибула до Брюсселя, де розпочалася її неформальна зустріч із верховним представником Євросоюзу з закордонних справ Жозепом Боррелем.

21 вересня президенти Литви, Польщі та Румунії заявили, що проситимуть блок підготувати пакет підтримки для Білорусі. Йдеться про пакет допомоги, який би, серед іншого, передбачав торгівлю з ЄС, допомогу в переговорах про вступ до Світової організації торгівлі, безвізовий режим для громадян Білорусі тощо.

ЄС раніше підготував список санкцій проти Білорусі, але Кіпр виступає проти, вимагаючи, щоб ЄС також вжив заходів проти Туреччини у суперечці про діяльність Анкари щодо розвідки запасів газу в східному Середземномор’ї.

Німеччина заявляє, що введення санкцій проти Туреччини може мати неприємні наслідки, оскільки спровокує рішучу відповідь Анкари, чия співпраця важлива для ЄС у питаннях щодо біженців та врегулюванні конфліктів в Сирії та Лівії.

За словами дипломатів, якщо тупикова ситуація із санкціями щодо Білорусі не буде вирішена міністрами закордонних справ ЄС, то це питання, ймовірно, буде розглянуте на саміті ЄС 24-25 вересня.

ЄС може ввести санкції, тільки якщо їх підтримають всі 27 членів блоку.

 
…

У Білорусі 20 вересня за порушення закону про масові заходи силовики затримали 442 людини, з них у Мінську – 266, повідомляє МВС країни.

«До розгляду в суді справ про адміністративні правопорушення в місця тримання затриманих поміщені 330 осіб», – йдеться в повідомленні.

За даними відомства, 20 вересня відбулися 24 протестні акції, у яких, за підрахунками МВС Білорусі, взяли участь понад 20 тисяч людей, у Мінську – 18 тисяч.

Застосування сльозогінного газу в Бресті в МВС пояснили припиненням протиправних дій з боку протестувальників.

Удень 20 вересня у Білорусі відбулися «Марші справедливості»: акції протесту були в Бресті, Гомелі, Гродні, Солігорську, Жодині та інших містах. У Мінську ще до початку ходи в центрі розпочалися затримання, а мобільний інтернет відключили.

У Бресті, за словами очевидців, були затримані четверо людей. Брестське видання «Бінокль» опублікувало відео, на якому можна побачити, як силовики розпилюють газ в обличчя демонстрантам. Силовики в Бресті також вистрілили в повітря, згодом в МВС вказали, що це було зроблено «з попереджувальною метою».

Марш 20 вересня став шостим недільним маршем прихильників змін після президентських виборів 9 серпня. Люди по всій країні вимагають відставки Лукашенка та проведення нових чесних виборів, звільнення політичних в’язнів та переслідування сил безпеки за побиття мирних демонстрантів та катування. Влада Лукашенка жорстоко придушує ці виступи і відкидає вимогу про нові, чесні президентські вибори.

 
…

Влада деяких штатів Індії дозволила з 21 вересня після понад п’ятимісячного закриття відкрити роботу шкіл, незважаючи на те, що число нових хворих на COVID-19 в країні з 1,3-мільярдним населенням зростає.

Школам дозволили, зокрема, частково відновити навчання для учнів віком від 14 до 17 років, але центральний уряд остаточне рішення щодо поновлення навчання поклав на владу на місцях. Влада у Делі, штатах Гуджарат, Керала і Уттар-Прадеш заявила, що ще рано починати знову заняття.

Всесвітньо відомий Тадж-Махал також відкриється 21 вересня, вперше після 6 місяців закриття, але з деякими обмеженнями.

В Індії зареєстровано понад 5,4 мільйона випадків зараження коронавірусом, і щодня додається близько ста тисяч нових, кількість смертей зростає більш ніж на 1000 щодня і досягла загального числа у 87 тисяч.

Попри те, що в країні зараз проводять 1 мільйон тестів на COVID-19 щодня, вважається, що реальний приріст хворих і кількість смертей набагато вищі.

За дослідженнями, близько 25 відсотків людей мають антитіла до коронавірусу, це дозволяє припустити, що багато хто вже інфікувався раніше.

У березні індійський уряд запровадив суворий карантин. Десятки мільйонів людей, які були простими робітниками у містах, повернулися у села. Експерти в галузі охорони здоров’я кажуть, що це могло сприяти поширенню вірусу по країні.
…

На тлі пандемії коронавірусу, політичної поляризації та економічного спаду цього тижня стартують щорічні збори Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй. Вперше в історії організації світові лідери не будуть присутні на гучному дипломатичному заході в Нью-Йорку.

Замість цього вони виступлять із заздалегідь записаними промовами, а більшість заходів проходитимуть віртуально.

Тільки по одному дипломату від кожної зі 193 країн-учасниць допустять в залу Генеральної асамблеї – з дотриманням соціальної дистанції і маскового режиму. На тижні Генасамблеї цього року не буде рукостискань та обіймів.

«Пандемія COVID-19 – це криза, не схожа на жодну з криз у нашому житті, і тому сесія Генеральної асамблеї цьогоріч не буде схожа на жодну іншу», – заявив генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш.

Зустрічі на високому рівні розпочнуться 21 вересня з відзначення 75-річчя ООН і офіційного прийняття декларації, схваленої усіма 193 країнами-членами. Світові лідери і представники більш ніж 180 країн зроблять трихвилинні відеозвернення.

22 вересня відбудеться відкриття віртуального засідання Генеральної асамблеї високого рівня, яке розпочнеться із виступу генсекретаря. Виступи в перебігу так званих загальних дебатів триватимуть до 26 вересня, потім буде зроблена дводенна перерва і завершаться всі заходи вранці 29 вересня.

Серед тих, чиї виступи очікуються в перший день загальних дебатів 22 вересня, – президент США Дональд Трамп, президент Росії Володимир Путін і лідер Китаю Сі Цзіньпін.

Зазвичай під час зборів Генасамблеї ООН проходять сотні додаткових заходів. Цього року відбудеться лише кілька зустрічей, в тому числі щодо боротьби з пандемією коронавірусу, змін клімату та біорізноманіття.
…

Світові банки здійснили транзакції на понад 2 трильйони доларів протягом останніх 20 років, які, на їхні думку, є підозрілими. Про це свідчить нова доповідь Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів (ICIJ), оприлюднена 20 вересня.

Звіт порушує питання про те, чи достатньо роблять фінансові установи та уряди, щоб припинити відтік грошей незаконного походження. Документ базований на тисячах документів Міністерства фінансів Сполучених Штатів, яке розслідує відмивання коштів.

Документи показують, як великі західні банки, в тому числі JPMorgan та Deutsche Bank, допомагали злочинним мережам у всьому світі, в тому числі з колишнього Радянського Союзу, передавати та приховувати гроші.

Читайте також: Українці «на Багамах». Опубліковані сотні тисяч документів про офшорні фірми на Багамських островах

2 100 документів з Мережі протидії фінансовим злочинам (FinCEN) потрапили в розпорядження журналістів Buzzfeed. Згодом вони поділилися ними з понад 400 репортерами по всьому світу для подальшого розслідування.

До групи документів FinCEN входять Звіти про підозрілу діяльність (SARS), датовані періодом з 1999 по 2017 роки. Банки подають ці звіти до FinCEN, коли мають перестороги щодо легальності транзакції.

За даними ICIJ, у половині звітів FinCEN, отриманих BuzzFeed, банки не мали інформації щодо однієї чи більше організацій, пов’язаних із переказом, що могло свідчити про неналежне виконання зобов’язань фінансовими установами.

Минулого року банки по всьому світу подали понад 2 мільйони звітів SARS. Аналітики зазначають, що FinCEN, в якому працює 333 співробітники, не має достатньо людей та фінансування для боротьби з корупцією.

Читайте також: Україна досі платить Росії $200 млн за зберігання ядерного палива через ймовірну корупцію й затягування будівництва сховища – «Схеми»

Документи, поміж іншого, показують що 11 мільярдів доларів підозрілих транзакцій надходили до Росії та з неї протягом двох десятиліть, тоді як 470 мільйонів доларів надходили в Україну та назад.

Медіа, які працюють над документами FinCEN, найближчими днями планують опублікувати більше матеріалів про те, хто ще стояв за підозрілими фінансовими потоками.

Дані FinCEN – це щонайменше п’ятий великий витік даних про глобальну корупцію за останні шість років. Попередній містив документи двох офшорних юридичних та корпоративних постачальників послуг Appleby та Estera у 2017 році.

Ці документи стали відомі як «Райські папери» і розкрили офшорні фінансові відносини політиків (в тому числі мера Одеси Геннадія Труханова, що він спростовував), знаменитостей та керівників підприємств.
…

Російські літаки бомбардували позиції повстанців у північнозахідному регіоні Сирії 20 вересня, заявляє інформаційна агенція Reuters з посиланням на свої джерела в близькосхідній країні.

За даними видання, ця низка авіаударів була найбільш потужною з часу угоди між Туреччиною та Росією про припинення вогню в регіоні.

Очевидці повідомляють про удари військових літаків по західному передмістю міста Ідліб, а також про артилерійський обстріл з боку сирійської армії гірського регіону Джабаль аз-Завія на півдні Ідлібу. Наразі невідомо про кількість постраждалих і загиблих.

«Ці 30 рейдів були наразі найтяжчими ударами з моменту угоди при припинення вогню», – цитує Reuters волонтера-спостерігача за літаками Мухаммада Рашида.

Читайте також: Четверо американських військових постраждали в конфлікті з російськими солдатами в Сирії

Інші центри з відстеження повідомляють, що російські літаки «Сухой» вдарили по району Хорш та міст Араб Сайд на захід від Ідлібу. Дрони невстановленого походження також дарили по утримуваних повстанцями містах в долині Сахель ал-Габ на заході провінції Хама.

Москва або сирійська армія наразі не коментували ці повідомлення.

Також співрозмовники агенції заявляють про збільшення обстрілів турецьких баз з боку сирійської армії протягом останніх двох тижнів. Повстанці стверджують, що сирійські військові та її союзники підтягують сили до лінії зіткнення.

Також, за повідомленнями, військова колонна турецької армії зі щонайменше 15 автомобілів в’їхала на територію Сирії через пункт перетину кордону Кафр Лусін, рухаючись у бік головної бази в Ідлібі.

Читайте також: В Сирії загинув генерал російської армії

У провінції Ідліб на північному заході Сирії – останній на захід від Євфрату території, контрольованій сирійською збройною опозицією, – з березня був оголошений режим перемир’я, про яке, після декількох тижнів кровопролитних боїв, в яких брала участь і турецька армія, домовилися в Москві президент Росії Володимир Путін і президент Туреччини Реджеп Тейїп Ердоган.

Росія в сирійському конфлікті виступає союзником Асада, а Туреччина підтримує його супротивників. Деякі угруповання опозиції, зокрема, джихадисти з визнаного у Росії терористичним угруповання «Хайят Тахрір аш-Шам», заявили, що не визнають домовленостей Росії і Туреччини.
…

На вулиці в містах Німеччини та Іспанії 20 вересня вийшли протестувальники проти заходів для запобігання поширенню коронавірусу. Зокрема кілька тисяч людей зібралися в німецькому Дюссельдорфі та столиці Іспанії Мадриді.

Після послаблення карантину в Європі рівень захворюваності, який до того дещо знизився, знову показав різке зростання.

Іспанська влада заявила, що з 21 вересня запровадить двотижневий суворий карантин в деяких районах Мадриду. Нові заходи поширюються на близько 850 тисяч людей, які живуть переважно в щільно населених, бідних південних районах – тобто 13% населення столиці та її околиць.

Читайте також: COVID-19: у Росії виявили максимальне з 18 липня число нових хворих за добу

Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчез анонсував посилення карантину 19 вересня збільшенням кількості хворих.

«Ми стривожені даними, які бачимо, адже кількість випадків порівняно з середнім національним показником подвоїлася, а рівень госпіталізації – потроїлася», – заявив Санчез 19 вересня.

Протести відбулися на наступний день після аналогічного заходу в Лондоні, що завершилися сутичками з поліцією.

У серпні 2020 року поліція Берліна затримала 300 осіб під час протестів проти карантинних обмежень, запроваджених у Німеччині через поширення коронавірусу.

За даними Університету Джонса Гопкінса, кількість людей, які захворіли на коронавірусну хворобу COVID-19, у світі сягнула 30,8 мільйона людей. Більшість людей одужує, водночас кількість померлих перевищує 958 тисяч.
…

Правозахисній організації «Весна» відомо щонайменше про понад 40 людей, затриманих під час Маршу справедливості в різних місцях Білорусі, передає білоруська служба Радіо Свобода.

Акції протесту відбуваються в низці міст країни – Мінську, Бресті, Гродно, Гомелі, Могильові. В усіх регіонах відбулися точкові затримання демонстрантів.

За даними правозахисників, серед тих, кого доправили до відділків міліції – відомий гродненський історик, доктор наук Олесь Смолянчук, могилевські журналісти Аліна Скрабунова та Олександр Сідаревський, а також Олег Моїсеєв – довіренна особа кандидатки на пройдешніх президентських виборах Світлана Тихановська.

Читайте також: Ситуація в пункті пропуску «Виступовичі» на кордоні з Білоруссю значно погіршилася – митниця

Також у Гродно з невідомих причин був зупинений автомобіль, силовики вибили скло, витягнули і жорстко затримали водія. Автомобіль із відчиненими дверима залишився на вулиці.

Від дня виборів 9 серпня в Білорусі тривають щоденні масові протести проти офіційних результатів виборів, які опозиція і значна частина міжнародної спільноти називає сфальсифікованими. Влада Лукашенка жорстоко придушує ці виступи і відкидає вимогу про нові, чесні президентські вибори.

 
…

Щонайменше двоє пакистанських військових вбиті в північнозахідному племенному регіоні Пакистану, який межує з Афганістаном 20 вересня. Про це повідомляє пакистанський Міжвідомча служба зв’язків із громадськістю – пресслужба збройних сил країни.

За повідомленням служби, силовики здійснювали «операцію на основі даних розвідки» проти ймовірних бойовиків у племенному районі Північний Вазірістан.

Північний Вазірістан був одним із притулків бойовиків, пов’язаних із «Аль-Каїдою» та мережі «Хаккані», асоційованої з афганським угрупованням «Талібан».

Пакистанські військові відтіснили ісламістських військових з їхніх схованок у горах поруч із афганським кордоном в ході серії операції з 2014 року.

Ісламістські бойовики знову почали перегруповуватися в цьому регіоні зі своїх ймовірних баз в Афганістані. Протягом останніх місяців в країні спостерігався сплеск нападів на силовиків.

Читайте також: Секретний звіт НАТО: дедалі більші фінансові можливості «Талібану» можуть зробити його неподатливим до тиску (ексклюзив)

В ході іншої операції на основі розвідувальної інформації четверо підозрюваних бойовиків загинули в бою з силами безпеки в районі Аваран південнозахідної провінції Белуджистан, повідомила Міжвідомча служба 19 вересня.
…

За минулу добу у Росії виявили 6148 нових випадків зараження коронавірусом. Як повідомив оперативний штаб з боротьби із поширенням COVID-19, це максимальний добовий приріст із 18 липня.

Згідно з повідомленням, за минулу добу в Росії одужали 2895 людей, 79 померли.

Від початку пандемії в Росії виявлено 1 103 399 випадків COVID-19, одужали 909 357 пацієнтів, померли – 19 418.

Станом на ранок 20 вересня, в Україні від початку пандемії коронавірус вразив 175 678 людей, 3557 померли, 77 512 – одужали.

У світі, за даними Університету Джонса Гопкінса, кількість інфікованих COVID-19 перевищила 30 мільйонів, померли понад 956 тисяч людей, одужали більш ніж 21 мільйон.​
…

США в односторонньому порядку відновили всі санкції ООН проти Ірану, попри протидію інших учасників Ради безпеки організації.

«США очікують, що всі члени ООН в повному обсязі виконуватимуть свої зобов’язання та імплементують ці заходи», – заявив держсекретар США Майк Помпео 19 вересня.

Він додав, що в найближчі дні США оголосять про низку додаткових заходів щодо посилення виконання санкцій ООН і «притягнення порушників до відповідальності».

У відповідь на цей крок 20 вересня Іран закликав міжнародну спільноту об’єднатися проти «необдуманих дій» Вашингтона.

«Ми очікуємо, що міжнародне співтовариство і всі країни світу виступлять проти цих нерозважливих дій режиму в Білому домі», – заявив у Тегерані офіційний представник Міністерства закордонних справ Іранц Саїд Хатібзаде.

Читайте також: США ввели санкції проти 20 компаній в Іраку та Ірані

Китай і Росія, які мають право вето в Раді безпеки ООН, виступили проти спроб США повернути міжнародні санкції, а це, зокрема, збройне ембарго, заборона на збагачення урану, розробку і випробування балістичних ракет, а також на передачу Тегерану ядерних і ракетних технологій.

Цей крок США є черговим витком напруженості у відносинах з Іраном із одного боку, та іншими державами-підписантами ядерної угоди 2015 року, – з іншого. Президент Дональд Трамп вийшов з ядерної угоди у 2018 році і знову ввів санкції США щодо Ірану. Це спонукало Тегеран поступово порушувати свої ядерні зобов’язання як відповідь на відсутність очікуваних економічних вигод від угоди. Напередодні оголошення рішення США про повернення санкцій Великобританія, Франція і Німеччина заявили в листі до Ради безпеки ООН, що зберігають «прихильність» ядерній угоді.
…