політика, бізнес, народ

На десятих парламентських виборах після проголошення незалежності Хорватії 1991 року найбільше голосів попередньо здобуває владна правоцентристська партія, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Партія «Хорватський демократичний союз» за попередніми даними здобула 61 з-поміж 151 місця у парламенті. Її очолює чинний прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович. 

Лівоцентристська коаліція «Рестарт», очолювана Соціал-демократичною партією, здобула 44 місця.

За даними екзит пол, право голосу використали менше половини з-поміж 3,86 мільйона виборців. Громадяни Хорватії обирали 140 депутатів в 10 виборчих одиницях. Національні меншини мали право вибрати вісьмох депутатів, діаспора в 42 країнах – ще трьох.

Парламентські вибори в Хорватії відбулися в неділю 5 липня.
…

Кілька країн Європи запроваджують карантинні обмеження, щоб стримати нові спалахи коронавірусної хвороби COVID-19. Зокрема влада Греції 5 липня повідомила, що закриває кордони для всіх громадян Сербії до 15 липня.

Це рішення Афіни ухвалили за два дні після того, як Сербія запровадила в своїй столиці надзвичайний стан через найвищий рівень захворюваності з квітня.

У Греції від коронавірусної хвороби померло трохи менше за 200 людей. Країна сподівається відновити туризм, але мандрівники, що прибувають до неї, мають повідомляти про державу походження та те, де вони бували протягом останніх 15 днів.

Читайте також: 239 вчених вимагатимуть у ВООЗ переглянути рекомендації щодо профілактики COVID-19 – ЗМІ​

У Косово кілька міст – Приштина, Феризай, Вучитрн – 5 липня запровадили карантин, який діятиме з 9 вечора щонайменше до 5 ранку. Про це прем’єр-міністр країни Автулла Хоті повідомив на пресконференції, пояснивши рішення збільшенням кількості хворих та померлих від COVID-19, зафіксованим напередодні.

У Іспанії нові обмеження торкаються щонайменше 70 тисяч людей в півнозахідній провінції Луго. Раніше місцевий карантин вже запровадила Каталонія. 5 липня прем’єр-міністр країни Педро Санчез, виступаючи на політичному мітингу в Більбао, закликав людей не втрачати пильності, але й спокою.

Читайте також: Велика Британія входить до наступної стадії одужання від COVID-19​

«Ранні виявлення цих спалахів показують, що система охорони здоров’я підготовлена набагато краще (ніж у березні – ред.)», – заявив голова іспанського уряду.

Тим часом Ірландія відкладає послаблення карантину для приїжджих. В неділю міністр транспорту країни Еамон Раян сказав у інтерв’ю місцевому радіо Newstalk, що послаблення карантину наразі відклали до 20 липня, на два тижні за попередньо заплановану дату. З цього дня в крану почнуть без обов’язкової двотижневої саомізоляції пускати громадян країн «зеленого списку» з низьким рівнем захворюваності на COVID-19.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 5 липня у світі на COVID-19 захворіли більше ніж 11,3 мільйона людей. З них більше ніж 6,11 мільйона одужали, 531 729 людей померли.
…

У місті Тайшет Іркутської області Росії невідомі облили фарбою пам’ятник жертвам політичних репресій. Як повідомляють Сибір.Реалії, акт вандалізму був вчинений минулої ночі, фарбою залитий напис на меморіальній дошці.

Повідомляється, що сам пам’ятник був встановлений лише кілька днів тому у новоствореному сквері.

За часів масових репресій на території Тайшетського району існував відомий табір для ув’язнених – «Тайшетлаг». Крім того, через станцію Тайшет проїжджали репресовані, яких етапували до Східного Сибіру і на Далекий Схід.

В останні роки в різних містах Росії почали з’являтися пам’ятники Йосипу Сталіну, в роки правління якого були організовані найбільш масові репресії за весь час існування СРСР.

Зазвичай ці пам’ятники відкривають на приватних територіях, в основному біля будівель обкомів КПРФ. 24 червня скульптуру Сталіна відкрили в місті Бор Нижньогородської області Росії. І хоча місцева влада виступила проти, поліція все ж відмовилася порушувати адміністративну справу, а триметровий пам’ятник Сталіну визнали «декоративною садовою фігурою».

Мільйони радянських громадян стали жертвами політичних репресій під час правління Йосипа Сталіна в 1924-53 роках.
…

У Хорватії на тлі пандемії коронавірусу 5 липня проходять дострокові парламентські вибори. Правоцентристський Хорватський демократичний союз прем’єр-міністра Андрея Пленковича і альянс «Перезавантаження», очолюваний лівоцентристськоо Соціал-демократичною партією Давора Бернардіча, ведуть основну боротьбу за крісла в 151-місному законодавчому органі.

Пленкович і Бернардіч раніше виключили створення «широкої коаліції», але деякі аналітики кажуть, що це може бути найкращим варіантом для гарантування стабільності в скрутний для країни час.

Обидві партії також відмовилися від союзу з новою правою популістською партією на чолі зі співаком Мірославом Шкоро.

На результати голосування може вплинути, як прогнозують аналітики, низька явка виборців з-поміж 3,8 мільйона громадян із правом голосу через побоювання заразитися коронавірусною інфекцією.

Виборча комісія Хорватії закликала виборців йти на голосування у масках і рукавицях.

20 травня президент Хорватії Зоран Миланович оголосив, що дострокові парламентські вибори в країні відбудуться 5 липня. Заява була зроблена через два дні після того, як парламент країни-члена ЄС був розпущений.

Вибори проходять на тлі невтішних прогнозів про те, що економіка Хорватії може скоротитися на 9,4% в цьому році через пандемію коронавірусу. Завдасть удару епідемія і по туризму, який складає майже 20% ВВП Хорватії.
…

Росія заперечила повідомлення про її переговори зі США про її можливу участь у наступному саміті «Групи семи», що його організовує цього року президент США Дональд Трамп.

«Ніяких таких обговорень ми не вели і не ведемо», – заявив заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков російському агентству «ТАСС».

За його словами, сама ідея про розширений саміт «Групи семи», на якому планувалося розглянути «китайський фактор», хибна, бо, вважає Рябков, «без Китаю обговорювати ті чи інші питання в сучасному світі просто неможливо».

У зв’язку з цим він нагадав про раніше висловлену ініціативу Росії провести саміт п’яти постійних членів Ради безпеки ООН, до яких належать США, Велика Британія, Франція, Росія й Китай. Росія продовжує докладати дипломатичних зусиль для проведення такого саміту, додав Рябков.

Попереднього дня, 3 липня, посол США в Росії Джон Салліван заявляв, що Вашингтон нині обговорює з МЗС Росії й урядами інших країн, які є членами «Групи семи», «питання про наявність прийнятної ролі для Росії на цьому саміті».

Він нагадав в інтерв’ю російському телеканалові «РБК ТВ», що Путіна хоче бачити на цьому саміті Трамп.

Президент США, який не раз висловлював симпатії до президента Росії, також уже не раз виступав за повернення Росії до складу неформальної «Групи семи» провідних розвинених держав світу, з якої, тоді під назвою «Групи восьми», її виключили через окупацію і заяву про анексію українського Криму 2014 року. Коли ж інші учасники групи відкинули таку можливість, Трамп почав просувати ідею запрошувати Путіна на ці саміти як гостя. Цього року саміт «Групи семи» проводять США, і Трамп знову повторив свою ідею; як господар саміту він може запросити на нього інших державних керівників як гостей.

Зокрема, в травні, коли Трамп оголошував, що саміт доведеться через коронавірусну пандемію перенести, наразі на вересень, він заявив, що до списку запрошених мають потрапити лідери Росії, Австралії, Південної Кореї й Індії. При цьому у Вашингтоні давали знати, що темою обговорення в такому розширеному форматі мало б стати майбутнє відносин із Китаєм (які у США доволі напружені) – який до участі в саміті не запрошують.
…

В Ірані запроваджують нові обмеження через нове зростання числа випадків коронавірусного захворювання COVID-19.

Від 5 липня в громадських приміщеннях по всій країні буде обов’язковим носіння масок. Крім того, в п’яти провінціях Ірану з 31, в яких помітно погіршилася епідеміологічна ситуація, запровадили додаткові місцеві обмеження.

Президент країни Хасан Роугані у зверненні до іранців заявив, що урядовці не матимуть права обслуговувати людей без масок, а працівників, які прийдуть на роботу без маски, мають вважати відсутніми на роботі і відправляти додому. Підприємства й заклади, в яких будуть порушуватися нові вимоги, будуть закривати на тижневий термін.

«Неносіння маски є по суті порушенням прав інших людей», – заявив Роугані; на фотографії на урядовому сайті він теж зображений у масці, хоча раніше майже ніколи не носив її.

Ті, хто захворів, мають «релігійний обов’язок» повідомляти про це інших, сказав президент і додав: «Тримання вашої хвороби в таємниці порушує права інших людей».

Перші випадки COVID-19 в Ірані були підтверджені в лютому, в країні були запроваджені карантинні заходи, але з середини квітня їх почали послаблювати. Останнім часом число випадків захворювання почало знову зростати.

Уряд Ірану вже кілька днів закликав іранців вдягати маски, державне телебачення провело тижневу кампанію, попереджаючи глядачів, що коронавірус – «не жарт».

На 4 липня в Ірані було офіційно зареєстровано 11 408 померлих від COVID-19, а загальне число випадків захворювання сягнуло 237 878. Реальні числа, як вважають, значно вищі, ніж офіційні.
…

Російський офіційний інтернет-портал правової інформації опублікував текст нової конституції Росії під назвою «конституція президента». Увагу на це звернув у себе в телеграмі співголова руху «Голос» Григорій Мельконьянц.

Пізніше назву виправили, збережена копія сторінки доступна на сайті archive.is, звернуло увагу видання «Медуза». Публікацію тексту основного закону, згідно з указом Володимира Путіна, повинна була забезпечити Федеральна служба охорони.

Новий текст конституції був запропонований президентським законопроєктом в січні й ухвалений Держдумою з поправками 11 березня. 1 липня він був схвалений на всеросійському голосуванні.

Текст пропонує перерозподіл повноважень між гілками влади Росії, в тому числі вбудовування місцевого самоврядування у владну вертикаль, втрату низки повноважень урядом і парламентом, зміцнення президентського правління і дозвіл президенту звільняти суддів Верховного і Конституційного судів зі схвалення парламенту.

Крім того, для чинного президента Росії Володимира Путіна і третього президента Дмитра Медведєва обнуляються президентські терміни, що дозволяє кожному з них ще по два рази обіймати президентську посаду.

Згідно з офіційним результатом голосування, поправки підтримали 77,92 відсотка жителів Росії, проти голосували 21,27 відсотка громадян. Опозиція і рух «Голос» повідомили про випадки масштабних маніпуляцій.

 
…

4 липня 1950 року почало мовлення Радіо Вільна Європа, яке згодом стало Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (РВЄ/РС).

Перша радіопередача була адресована слухачам за «залізною завісою» у комуністичний Чехословаччині.

Через сімдесят років мовник передає новини через радіо, телебачення та цифрові засоби масової інформації у 23 державах, включно з Україною.

«РВЄ/РС має благородну місію і протягом десятиліть відігравало історичну роль у країнах, які борються за демократію та права людини, – заявила в.о. президента медіакомпанії Дейзі Сінделар. – Інструменти змінилися, але виклики в принципі однакові. Ми знаємо, що навіть у найважчих умовах наша робота по-справжньому впливає на людей, яким більше нікуди звертатися за достовірною інформацією про важливі для них питання».

З нагоди 70-ї річниці РВЄ/РС та 25-ї річниці переїзду медіакорпорації зі штаб-квартири в Мюнхені до Праги, голова Сенату Чехії Мілош Вистрчіл сказав: «Для багатьох моїх сучасників і для мене, РВЄ/РС – це джерело вільної інформації та вікно у вільний світ. Я пишаюся тим, що зараз РВЄ/РС мовить з Праги, тому ми можемо брати участь у поширенні вільної інформації до Росії та інших пострадянських країн. Для громадян цих держав зараз це так само важливо, як і трансляції з Мюнхена були для нас».

Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода має редакційну незалежність і фінансується Конгресом США через Американське агентство глобальних медіа. 

Українська редакція Радіо Свобода була створена у серпні 1954 року, в червні 1992 року мовник відкрив бюро у Києві.

Від початку російської агресії у 2014 році редакція розпочала проекти для окупованих теренів і про їхні проблеми – Крим.Реалії і Донбас.Реалії.

Про 70 років Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода коротко читайте тут.

 
…