політика, бізнес, народ

Палата представників США схвалила нові санкції, пов’язані з ситуацією навколо Гонконгу.

Одноголосно схвалений американськими конгресменами проект про санкції вводить обмежувальні заходи відносно банків, які ведуть справи з китайськими чиновниками.

Тепер документ має схвалити Сенат, після чого його передадуть на підпис президенту США Дональду Трампу.

1 липня у Гонконзі вступив в силу закон про нацбезпеки. Його ухвалення ініціював Пекін, і воно викликало чергову хвилю масових протестів, учасники яких заявляють про загрозу їх громадянським правам.

30 червня лідер Китаю Сі Цзіньпін підписав безпековий закон для Гонконгу, який перед цим підтримав Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників.

Документ передбачає, що Китай запровадить у місті агентство зі своїми власними офіцерами та прокурорськими силами. Вони мають займатися «дуже серйозними» злочинами проти національної безпеки.

Підривну діяльність, сепаратизм, тероризм та співпрацю з іноземними силами каратимуть щонайменше 10 роками в’язниці. В окремих випадках передбачене довічне ув’язнення.

Закон також дозволяє спостереження та прослуховування телефонних розмов підозрюваних у порушенні закону.

Гонконг перебував під владою Великої Британії до 1997 року, поки не був переданий Китаю за умови збереження в місті особливих адміністративних правил. В останні роки місто відчуває тиск із боку Пекіна, гонконгська опозиція заявляє, що владна Комуністична партія Китаю відходить від задекларованого принципу «одна країна – дві системи».
…

Іран заявив, що ядерні об’єкти в Натанзі не зазнали пошкоджень після ранкового «інциденту».

Речник Іранської атомної енергетичної організації Бегруз Камалванді заявив, що неназваний інцидент трапився зранку 2 липня на території заводу зі збагачення урану. Пошкоджень зазнала промислова будівля, яка перебуває над землею. Центрифуга не постраждала.

На заводі в Натанзі існують підземні об’єкти, які захищені від авіаударів бетоном завширшки у 7,6 метра. Об’єкт перебуває під моніторингом Міжнародного агентства з питань атомної енергетики за умовами ядерної угоди 2015 року.

Камалванді зазначив, що на місце подій відправили експертів для розслідування. Він запевнив, що «хвилюватися не варто».
…

У середу, 1 липня, до Сенату США внесли перший законопроєкт, який передбачає санкції проти російських громадян, причетних до виплати винагород за вбивство американських солдатів у Афганістані, якщо з’являться докази таких дій Росії. Одним з об’єктів санкцій стане президент Росії Володимир Путін.

Законопроєкт у вигляді поправки до щорічного Акту про оборонні витрати, внесений впливовим сенатором-демократом Робертом Менендес. Згідно з проєктом, після отримання звіту американської розвідки з підтвердженням причетності керівництва Росії або підзвітних йому служб про виплату грошей за атаки на військовослужбовців з міжнародного контингенту в Афганістані, президент США повинен буде ввести санкції проти президента Путіна, міністра оборони Росії Шойгу і інших російських офіційних осіб, що мають відношення до цих винагород. Пропонується заморозити американські активи цих людей і організацій, заборона на їх вїїзд до Сполучених Штатів. Об’єктами додаткових санкцій можуть також стати близькі до Володимира Путіна олігархи, російські політичні діячі та члени їх сімей.

У заяві сенатора Менедеса йдеться про те, що мета його ініціативи – змусити Росію розплачуватися за свої дії.

Поки невідомо, чи отримає цей законопроект достатню підтримку законодавців, але кілька чільних членів Конгресу в останні дні виступили з закликами до президента США Дональда Трампа запровадити санкції проти Кремля, якщо повідомлення про те, що Росія оплачувала атаки на американських солдатів в Афганістані підтвердяться.

У середу спікер Палати представників Ненсі Пелосі в інтерв’ю телекомпанії MSNBC закликала запровадити санкції невідкладно: «Ми повинні ввести санкції проти Росії, і ми повинні зробити це зараз».

Тиск на Трампа посилився після публікацій, перша з яких з’явилася в The New York Times. Газета посилалася на кілька неназваних джерел, знайомих із ситуацією.

У повідомленні йшлося про те, що виплати бойовикам за вбивства солдатів міжнародної коаліції здійснювалися в період, коли США і представники талібів вели переговори по врегулювання конфлікту в Афганістані.

Трамп спочатку стверджував, що спецслужби його не інформували з цьому приводу. Представник Трампа відзначала, що серед співробітників розвідки не було впевненості в тому, що всі ці відомості про винагороди правдиві.

30 червня прессекретар Білого дому Кейлі Макінені заявила, що Трамп не був проінформований «особисто» про ситуацію. Чи отримував президент будь-яку письмову доповідь про ситуацію, речниця не уточнила. У статті The New York Times з цього приводу вказувалося, що Трампу в другій половині лютого чиновники надали свої висновки в письмовому вигляді.

Зараз демократи, а також деякі республіканці ставлять питання, чи читав президент цей звіт. І якщо він з ним ознайомився, то чому не було жорсткої реакції з його боку.

За відомостями журналістів, американцям вдалося перехопити інформацію, яка свідчить про великі перекази коштів талібам із рахунків, контрольованих російською військовою розвідкою (ГРУ). Були й інші свідчення, зазначає The New York Times.

Росія і представники талібів заперечують існування будь-яких схем винагород за вбивства американських військовослужбовців.
…

Франція запросила Україну розшифровувати «чорні скриньки» зі збитого біля Тегерана літака «Міжнародних авіаліній України», повідомило заступник міністра закордонних справ Євген Єнін ввечері 1 липня.

«Сьогодні Україна отримала запрошення від Франції направити наших експертів для участі в розшифровці «чорних скриньок» РS752, які (згідно з попередніми обіцянками Ірану) мають прибути до Ліона 20 липня», – повідомив Єнін у Facebook.

За його словами, завдання України – забезпечити максимальний рівень міжнародного визнання фактів незаконного втручання у випадку з рейсом PS752.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Лише вранці 11 січня після кількох днів заперечень Іран офіційно заявив, що літак помилково збили сили протиповітряної оборони.

Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мали б погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах.
…

Регіональна філія екстремістського угруповання «Аль-Каїди» в Афганістані підтримує «тісні зв’язки» з талібами і має «постійний інтерес» до нападів на американських військових, йдеться в новій доповіді Пентагону.

За укладеною в лютому між талібами і Сполученими Штатами угодою, бойовики погодилися перешкоджати терористичним угрупованням, таким як «Аль-Каїда», використовувати Афганістан в якості притулку для планування нападів. Але в звіті, опублікованому 1 липня, Міністерство оборони США заявило, що бойовики «Талібану» продовжують працювати з «Аль-Каїдою» на Індійському субконтиненті.

«Аль-Каїда» регулярно підтримує і працює з нижчого рівня членами руху «Талібан» в його зусиллях із підриву афганського уряду, а також підтримує постійний інтерес до нападів на сили США і західні цілі в регіоні», – йдеться в повідомленні.

У доповіді йдеться про те, що регіональна філія «Аль-Каїди» також «допомагає місцевим талібам у деяких нападах». Попри «недавній прогрес» в мирному процесі в Афганістані, «Аль-Каїда» підтримує тісні зв’язки з талібами в Афганістані, ймовірно, для оборони і навчання», вказано у доповіді за період з 1 грудня 2019 року до 31 травня цього року.

Нинішня доповідь Пентагону фактично підтверджує дані звіту ООН, опублікованого минулого місяця, де йшлося, що відносини «Аль-Каїди» і «Талібану» досі «залишаються близькими, заснованими на дружбі, історії спільної боротьби, ідеологічній симпатії і змішаних шлюбах». У повідомленні йшлося також, що таліби «регулярно консультувалися» з «Аль-Каїдою» під час переговорів з США і «пропонували гарантії того, що вони будуть дотримуватися зв’язків, що історично між ними склалися».

Спецпосланець США в Афганістані Залмай Халілзад заявив, що доповідь ООН в основному охоплює період до лютневої угоди з талібами.

Відповідно до угоди, Сполучені Штати погодилися скоротити свої сили в Афганістані з 12 000 військовослужбовців до 8600 до середини липня. Якщо інша частина угоди реалізована, всі американські та інші іноземні війська залишать Афганістан до середини 2021 року.
…

Рада безпеки ООН одноголосно схвалила резолюцію, що закликає до негайного припинення збройних конфліктів, щоб полегшити боротьбу з коронавірусною пандемією.

Резолюція, складена Францією і Тунісом, «закликає всі сторони в збройних конфліктах негайно вступити в тривалу гуманітарну паузу протягом не менш ніж 90 днів поспіль, щоб гарантувати безпечну, безперешкодну і стійку доставку гуманітарної допомоги».

Резолюція стосується війн у Сирії, Ємені, Лівії та інших збройних конфліктів, що перебувають на порядку денному Ради безпеки, але не військових операцій проти екстремістських угруповань «Ісламська держава», «Аль-Каїда» та їхніх філій.

«Через 100 днів після заклику генсекретаря ООН до глобального припинення вогню на час пандемії COVID-19 Радбез сьогодні нарешті схвалив довгоочікувану резолюцію», – повідомив у фейсбуці речник місії України при ООН Олег Ніколенко.

Постійний представник Німеччини при ООН Крістоф Гойзґен привітав резолюцію як «знак надії для всіх людей, які нині живуть в зонах конфліктів по всьому світу». Але експерти поставили під сумнів, чи матиме резолюція хоч якийсь вплив. Документ фактично підтримує заклик генерального секретаря ООН Антоніу Ґутерріша від 23 березня до глобального припинення вогню для боротьби з пандемією.

Як свідчать дані на сайті Центру системних досліджень при Університеті Джонса Гопкінса у США, у червні кількість виявлених випадків COVID-19 у світі зросла більш як на 65%. На сьогодні у світі зафіксували 10,5 мільйона осіб, які хворіли чи досі хворіють на коронавірусну хворобу.
…

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив 1 липня, що уряд запропонував запровадити в країні жорсткий карантин на два тижні, починаючи з 5 липня.

«Уряд представив план введення карантину з 5 липня строком на 14 днів (можливе продовження). Завтра після засідання міністр охорони здоров’я виступить із роз’ясненнями», – написав президент Казахстану у твітері.

Два дні тому Токаєв на відеоконференції з членами уряду доручив у дводенний термін подати йому пропозиції щодо запровадження жорсткого карантину в країні. Ідея такого карантину виникла через різке зростання числа хворих на COVID-19 після ослаблення карантинних заходів, які діяли в країні в травні. За словами Токаєва, з 11 травня (день зняття карантину) число хворих в країні збільшилося в сім разів.

Нещодавно призначений новий голова МОЗ Казахстану Олексій Цой підтримав ідею карантину і заявив, що тільки чотири тижні повного локдауну «врятують країну від катастрофи».

За його словами, якщо в Казахстані запровадять чотиритижневий карантин, то на кінець серпня ситуація з COVID-19 у країні стабілізується.

За даними на 1 липня, в Казахстані захворіли через коронавірус вже більше ніж 41 тисяча людей.

За останню добу в Казахстані були виявлені 1604 хворих.

В Алмати завантаженість лікарень на 24 червня становила 95%. Щоб впоратися з нестачею ліжок, 29 червня стало відомо, що влада розгорне інфекційний госпіталь в палаці спорту «Халик Арена» в Алмати, а також розгорнуть 500 ліжко-місць для хворих на COVID-19 у готелі «Рамада Плаза» в Нур-Султані.

 
…

Двох громадян Швеції заарештували в Ірані під час спецоперації з викриття міжнародної мережі торгівлі наркотиками, повідомило агентство Tasnim, пов’язане з «Корпусом вартових Ісламської революції».

«Члени міжнародної мережі торгівлі наркотиками були заарештовані, і двоє громадян Швеції є серед них», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що «величезна» кількість наркотиків була вилучена владою, зокрема «небезпечні синтетичні наркотики». Коли саме відбулася спецоперація не вказується.

Іран лежить на великому транзитному маршруті наркотиків, що переправляють з Афганістану в Європу.

Тегеран часто звинувачують в арешті громадян країн Заходу за псевдозвинуваченнями та використанні їх як предмет торгів у переговорах. Влада країни це заперечує.
…

1 липня Німеччина почала головувати в Раді Європейського союзу.

За два дні до цього канцлер Німеччини Анґела Меркель прийняла французького президента Емманюеля Макрона.  

Вони домовилися створити план на 500 мільярдів євро, щоб допомогти європейській економіці оговтатися від наслідків пандемії COVID-19. Водночас Європейська комісія говорила про плани створити фонд на 750 мільярдів євро.

Гроші мають допомогти країнам, які зазнали найбільшого удару, на кшталт Італії та Іспанії. Усередині Європейського союзу деякі країни виступають проти того, щоб надавати гроші без зобов’язань.

17-18 липня під час саміту ЄС Меркель сподівається досягти угоди про створення фонду.

Німеччина буде головувати в Європейському союзі упродовж шістьох місяців.
…