01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Ситник прокоментував заяву ОП, що він «виконує обов’язки» директора НАБУ

Керівник НАБУ Артем Ситник прокоментував у інтерв’ю Радіо Свобода заяву Офісу Президента з приводу рішення КСУ про визнання незаконним його призначення на посаду директора бюро.

Зокрема, в ОП відзначили, що рішення КСУ не зачепить чинність і спроможність усього атикорупційного агентства. Водночас в Офісі додали, що чекають «від виконувача обов’язків ефективної реалізації антикорупційної політики в період обрання нового керівника».

«Я декілька разів перечитав, але не зовсім зрозумів цей пресреліз Офісу президента. Можу сказати точно, що розподіл обов’язків між керівництвом НАБУ: між директором і заступниками, регламентується наказом директора. «Виконуючим обов’язки» може бути один із заступників, якщо відсутній директор. На сьогоднішній день директор не відсутній: я не перебуваю у відрядженні, не перебуваю на лікарняному, не перебуваю у відпустці. Відповідно, говорити про те, що хтось може виконувати обов’язки – немає. Виконую обов’язки на сьогоднішній день я», – наголосив Ситник.

Він додав, що не обговорював це питання з ОП.

«Ми незалежний орган і якраз гарантії нашої незалежності, мабуть, і призвели до такої ситуації», – зазначив директор НАБУ.

 

Конституційний суд 28 серпня оприлюднив рішення, яким визнав неконституційним указ про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України.

Національне антикорупційне бюро назвало рішення політично мотивованим. У НАБУ пов’язали рішення КСУ з оприлюдненням так званих «плівок #ОАСК», на яких «задокументовано розмови щодо «керованого правосуддя в Україні», у тому числі й стосовно ухвалення рішень Конституційним судом України».

 

П’ятий президент України Петро Порошенко своїм указом призначив Артема Ситника директором НАБУ 16 квітня 2015 року. Цьому передував конкурсний відбір.

Згідно з рішенням КСУ, указ президента відтак втрачає чинність. Водночас рішення «не поширюється на правовідносини, які виникли внаслідок здійснення посадових обов’язків» Ситником.

Народні депутати, які зверталися до суду з клопотанням, стверджували, що президент діяв поза межами своїх конституційних повноважень, оскільки посада директора НАБУ не віднесена Основним законом до посад, призначення на які здійснює президент. У суді погодилися з цим висновком. Крім того, там вважають, що «призначення президентом України керівника органу, який за своїми повноваженнями функціонально належить до органу виконавчої влади, призведе до розбалансування системи стримувань і противаг, порушення функціонального розподілу влад та фактичної зміни форми державного правління».

read more

У Білорусі студенти та викладачі підписали петицію з вимогою нових виборів

У Білорусі понад дві тисячі студентів та викладачів Гродненського державного університету імені Янки Купали підписали петицію з вимогою призначення нових виборів, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

«Ми хочемо жити в країні, де вибори чесні… де поліція гарантує безпеку громадян, а не загрожує їхньому життю та здоров’ю… Ми не хочемо боятися виходити на вулиці у своєму місті», – йдеться у заяві.

Підписанти вимагають притягнути до відповідальності тих, хто здійснював насильницькі дії проти демонстрантів, звільнити політичних в’язнів, затриманих під час мирних акцій протесту, визнати вибори 9 серпня недійсними, провести нові вибори, притягнути до відповідальності тих, хто брав участь у фальсифікації результатів виборів.

Свої підписи під петицією поставили студенти всіх факультетів, магістранти, випускники університету різних років, а також понад 50 викладачів.

Раніше ректор Гродненського державного університету імені Янки Купали Ірина Кітурка висловила підтримку арештованим і пообіцяла не звільняти викладачів та не виганяти студентів за їхні політичні погляди.

Уже понад три тижні в Білорусі тривають масові виступи проти офіційних підсумків голосування, за якими перемогу здобув чинний президент Олександр Лукашенко. Він балотувався на шостий термін поспіль. Унаслідок дій силовиків сотні людей постраждали, понад 8 тисяч були затримані. Багато з них згодом розповіли про тортури і знущання в СІЗО.

Слідчий комітет Білорусі порушив кримінальну справу про захоплення влади. Члени президії опозиційної Координаційної ради фігурують у ній як свідки.

read more

«Солідарність» принесла свободу не тільки Польщі, а й Європі за «залізною завісою» – Дуда

У Польщі відзначили 40-ліття «Солідарності» – однієї з перших на пострадянському просторі незалежної професійної спілки. Її критика і опір комуністичній системі в країні, а також активна підтримка поляків, які по всій країні масово залучились до страйків, змінили лад, політичні цілі й моральні цінності Польщі.

Як зазначив на урочистій зустрічі в місті Гданськ лідер «Солідарності» Лех Валенса, це була «найбільша в історії Польщі перемога, яка полягала в подоланні старого порядку, і водночас у формуванні погляду в тих поборених, щоб залишились друзями». 

«Доля дала нам два завдання: зруйнувати старий порядок, який гальмував розвиток світу, і збудувати щось мудріше», – наголосив далі у своєму виступі з нагоди ювілею «Солідарності» Лех Валенса. 

Також президент Польщі Анджей Дуда, оцінюючи вагу і значення «Солідарності» в польській історії, ствердив, що «Солідарність» зросла на прагненні людської гідності, потребі волі, суверенітету і свободи».

На думку польського прем’єра Матеуша Моравєцкого, важливо те, що за 40 років, які минули, «ідеали «Солідарності» ми зберегли не як музейні експонати, а як цінності, що визначають стандарти в суспільному житті, як своєрідний приклад, до якого ми прагнемо». 

 

31 серпня 1980 року тодішня комуністична влада Польщі погодилася підписати 31 постулат із представниками страйкарів на Ґданській корабельні. Одним із головних досягнень була згода на створення незалежних профспілок, які мали захищати права працівників і брати участь у визначенні заробітної плати, поліпшенні умов праці. Також сторони домовилися про обмеження цензури та повернення на роботу учасників страйків 1970 і 1976 років.

Унаслідок підписання домовленостей для влади розпочався період випробувань у зв’язку зі стрімким розвитком незалежної самоврядної профспілки «Солідарність», яка згодом перетворилася на політичний рух.

read more

Ситник розповів, що думає про «зовнішнє управління» НАБУ

Артем Ситник, чиє призначення директором Національного антикорупційного бюро Конституційний суд України назвав незаконним, в інтерв’ю Радіо Свобода запевнив, що відомство під його керівництвом не зазнавало жодного зовнішнього впливу на діяльність.

«Мені здається, це частина пропагандистської машини Кремля, що Україна нібито перебуває під зовнішнім впливом. Насправді це не так. НАБУ в своїй роботі настільки прозоре, наскільки це дозволяє закон про державну таємницю, закон, який охороняє таємницю досудового розслідування. В нас є Рада громадського контролю, яка глибоко інтегрована в процеси, які відбуваються в НАБУ. Тому, якби були реальні докази того, що хтось на щось впливає, то мабуть вони б уже з’явилися. З іншого боку, ми постійно говоримо про те, що співпраця із міжнародними партнерами, це одна із складових нашого успіху і нашої роботи», – сказав Ситник.

Він заявив, що в НАБУ є співпраця з різними країнами, іноземними правоохоронними органами, але про «зовнішній контроль» не йдеться.

На запитання, чи давали НАБУ якісь вказівки щодо розслідувань представники інших країн чи посольств, Ситник відповів: «Це точно неправда».

Конституційний суд 28 серпня оприлюднив рішення, яким визнав неконституційним указ про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України.

Читайте також: У Зеленського поклали на «попереднього президента» відповідальність за колізію навколо директора НАБУ

Національне антикорупційне бюро назвало рішення політично мотивованим. У НАБУ пов’язали рішення КСУ з оприлюдненням так званих «плівок #ОАСК», на яких «задокументовано розмови щодо «керованого правосуддя в Україні», у тому числі й стосовно ухвалення рішень Конституційним судом України».

П’ятий президент України Петро Порошенко своїм указом призначив Артема Ситника директором НАБУ 16 квітня 2015 року. Цьому передував конкурсний відбір.

Згідно з рішенням КСУ, указ президента відтак втрачає чинність. Водночас рішення «не поширюється на правовідносини, які виникли внаслідок здійснення посадових обов’язків» Ситником.

Народні депутати, які зверталися до суду з клопотанням, стверджували, що президент діяв поза межами своїх конституційних повноважень, оскільки посада директора НАБУ не віднесена Основним законом до посад, призначення на які здійснює президент. У суді погодилися з цим висновком. Крім того, там вважають, що «призначення президентом України керівника органу, який за своїми повноваженнями функціонально належить до органу виконавчої влади, призведе до розбалансування системи стримувань і противаг, порушення функціонального розподілу влад та фактичної зміни форми державного правління».

 

read more

В СКУ засудили рішення суду в Росії щодо ліквідації української організації «Сірий Клин»

Світовий конгрес українців оприлюднив заяву, в якій засудив рішення Омського обласного суду Росії про ліквідацію регіональної української громадської організації «Сірий Клин».

«Продовжуючи системні порушення прав і свобод людини, Росія продовжує йти всупереч загальновизнаним демократичним нормам та нормам міжнародного права. Але для СКУ українці РФ є невід’ємною частиною світового українського народу, і ми будемо надалі протидіяти цій репресивній політиці», – заявив президент СКУ Павло Ґрод.

28 серпня Омський обласний суд ухвалив рішення про ліквідацію регіональної української громадської організації «Сибірський центр української культури «Ciрий Клин». Рішення було ухвалене після звернення управління Міністерства юстиції Росії в Омській області.

13 серпня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба назвав продовженням репресій Москви проти громадських організацій українців в Росії намір ліквідувати «Сірий Клин».

З часу заснування у 1992 році «Сірий Клин», як наголошують в СКУ, об’єднував навколо себе спільноту українців у Росії, працюючи «задля збереження та розвитку культури, мови та звичаїв українського народу». «Сірий Клин» входить до складу Світового конгресу українців з 2012 року.

У липні 2019 року рішеннями Генеральної прокуратури та Міністерства юстиції Росії Світовий конгрес українців було внесено до списку небажаних організацій у Росії.

«Сірий Клин» – неофіційна назва регіону проживання українців в Південно-Західному Сибіру і Північному Казахстані.

 

read more

У Білорусі затримали члена президії Координаційної ради Лілію Власову

У столиці Білорусі Мінську 31 серпня співробітники Департаменту фінансових розслідувань Комітету держконтролю затримали одну з семи членів президії Координаційної ради Лілію Власову. Як повідомли у Telegram-каналі ради, перед затриманням в її будинку провели обшуки.

Член Координаційної ради, колишній міністр культури Павло Латушко повідомив, що затримання відбулося напередодні розширеного засідання ради. Повідомляється, що 67-річну Власову відвезли на допит за фактом «участі в несанкціонованому мітингу».

На допит до Слідчого комітету викликали також речника Координаційної ради Антона Роднєнкова як свідка у справі про заклики до захоплення влади.

Двоє членів президії Координаційної ради раніше були заарештовані на 10 діб, щонайменше шістьох із семи – допитали.

Читайте також: Санкції щодо Білорусі: в ЄС мають схвалити наступного тижня, в Балтії схвалили вже

Координаційна рада була створена з ініціативи кандидатки в президенти Світлани Тіхановської. До президії цієї ради увійшли письменниця Світлана Алексієвич, дипломат Павло Латушко, юристи Лілія Власова і Максим Знак, співголова «Білоруської християнської демократії» Ольга Ковалькова, представник страйкому МТЗ Сергій Дилевський, координатор штабу Бабарика і соратниця Тіхановської Марія Колесникова.

Генпрокуратура Білорусі за фактом створення Коорлинаційної ради порушила кримінальну справу про «ахоплення влади».

У Білорусі з дня президентських виборів 9 серпня щодня тривають масові протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль. Силовики вдаються до репресій проти ініціаторів і учасників протестів.

У Мінську та інших містах Білорусі напередодні пройшла чергова масова акція протесту проти фальсифікації виборів. МВС повідомляло, що на марші силовики затримали 140 людей.

read more

Висуванець на мера Дніпра від «Слуги народу»: запропонували президент і партія, виключення з «ЄС» пройшло «безконфліктно»

Головний лікар обласної лікарні імені Мечникова в Дніпрі Сергій Риженко, якого висунула на посаду мера міста нині владна президентська партія «Слуга народу», повідомив Радіо Свобода, що балотуватися йому запропонували президент Володимир Зеленський і його партія. Він також назвав цей крок, який призвів до його виключення з партії «Європейська солідарність», «необхідністю» і стверджував, що в цій партії його «підтримують».

За результатами з’їзду партії «Слуга народу», на якому раніше 31 серпня офіційно затвердили партійних кандидатів на посади міських голів на місцевих виборах 25 жовтня, Риженко також додав, що не балотуватиметься до обласної ради, депутатом якої він наразі є, але йтиме першим номером у списку партії «Слуга народу» до міської ради.

Як розповів Сергій Риженко, донедавна член фракції опозиційної партії «Європейська солідарність» у Дніпропетровській обласній раді, ініціатива висунення його кандидатури на посаду міського голови Дніпра від владної партії належала не йому. «Це була пропозиція президента й пропозиція партії», – сказав він.

Щодо свого виключення з фракції партії «Європейська солідарність» в облраді він заявив, що воно відбулось безконфліктно. «Я дуже вдячний тим людям, які були зі мною. Я знаю, що по-людськи мене підтримують. Ніякого конфлікту не було. Я їм пояснив, що сьогодні це необхідність», – стверджував Риженко.

28 серпня, після того, як Риженко публічно дав згоду балотуватися від партії «Слуга народу», в партії «Європейська солідарність» повідомили про його виключення з фракції партії, а його рішення балотуватись від «Слуги народу» назвали «помилковим» – бо, як заявили в «ЄС», «за останній рік саме команда «Слуг народу» здійснила низку кроків, які призвели до втрати позицій нашої армії, те ж саме стосується і медицини, яка лишається недофінансованою на фоні коронавірусу».

«Ми шануємо його (Риженка) як фахівця та організатора, який на посаді головного лікаря обласної лікарні імені Мечникова багато зробив для порятунку життів наших поранених героїв, лікування громадян, розвитку медичного закладу. Проте вимоги партійної дисципліни, відповідальності перед виборцями, дотримання етичних та моральних принципів у політичній діяльності мусять бути непохитними… «Європейська солідарність» лишається опозиційною політичною силою до тієї політики, яку проводить «зелена» команда», – додали в партії.

Сергієві Риженку 57 років. За часів президентства Віктора Януковича він працював першим заступником міністра охорони здоров’я, потім очолював Державну санітарно-епідеміологічну службу. На виборах 2015 року був обраний депутатом Дніпропетровської обласної ради від партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Очолює обласну лікарню, яка, зокрема, за роки війни на Донбасі врятувала життя тисячам поранених бійців.

read more

Санкції щодо Білорусі: в ЄС мають схвалити наступного тижня, в Балтії схвалили вже

Санкції Європейського союзу щодо Білорусі мають остаточно схвалити наступного тижня, тим часом країни Балтії вже схвалили свої власні санкції щодо низки чільників нинішньої влади Білорусі, яких підозрюють у причетності до фальсифікації президентських виборів у цій країні і до жорстокого придушення акцій протесту, які не припиняються з дня виборів 9 серпня.

Як повідомив у твітері редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк, раніше багатолітній кореспондент радіо в Брюсселі, який і далі стежить за подіями в Євросоюзі, робочі групи в Брюсселі завершать роботу над санкціями проти Білорусі цього тижня, а посли країн ЄС мають схвалити їх наступного тижня.

Про необхідність санкцій щодо низки чільників нинішньої влади Білорусі, яких підозрюють у причетності до фальсифікації президентських виборів у цій країні і до жорстокого придушення акцій протесту, в Європейському союзі досягли загальної домовленості 28 серпня. При цьому тоді йшлося про те, що на остаточне узгодження списку приблизно з 20 таких осіб і на виконання всіх необхідних юридичних формальностей мало піти не менш ніж тиждень.

Із заяв учасників тієї зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС випливало, що в першу версію списку майже напевно не потрапить чинний президент Білорусі Олександр Лукашенко, хоча в разі відсутності поступу в урегулюванні в Білорусі список можуть розширювати, і в такому разі потрапляння до нього й самого Лукашенка не виключене.

Тим часом три країни Балтії – Естонія, Латвія і Литва – вже ухвалили свої власні санкції, не чекаючи на рішення ЄС: вони заборонили в’їзд на свою територію 30 чільним білоруським посадовцям.

Списки Естонії і Латвії, оприлюднені міністерствами закордонних справ цих країн, збігаються і починаються з самого Лукашенка. Також у них посадовці адміністрації президента Білорусі, Центральної виборчої комісії, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури, Комітету державної безпеки, Слідчого комітету, Ради безпеки, Комітету державного контролю Білорусі і виконкому міськради Мінська. В Литві про заборону в’їзду 30 білоруським посадовцям, без переліку їхніх імен, повідомило Міністерство внутрішніх справ. При цьому там додали, що список може бути розширений.

Естонія наклала свою заборону на невизначений термін, Латвія на п’ять років, Литва не уточнила термін своєї заборони.

У Білорусі з дня президентських виборів 9 серпня щодня тривають масові протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль. Силовики вдаються до репресій проти ініціаторів і учасників протестів.

 

read more

У Нідерландах відновили слухання у справі про збиття MH17

У понеділок, 31 серпня, у Окружному суді Гааги почалася третя сесія судового процесу у справі про збиття літака рейсу МН17 на Донбасі у 2014 році.

 

На цьому етапі заплановані виступи адвокатів постраждалих і розгляд клопотань адвокатів одного з обвинувачених.

Як повідомляє «Укрінформ», захист Олега Пулатова, одного з чотирьох підозрюваних у справі, заявив під час сьогоднішнього засідання, що планує найближчим часом вирушити до Росії, щоб зустрітися з підзахисним. За словами адвокатки Сабіни тен Дуссхате, попередні спроби зустрітися з Пулатовим були невдалі через пандемію.

У відповідь нідерландські прокурори зазначили, що адвокати були поінформовані щодо того, з яких міст здійснюються рейси у Росію. Прокурор Вард Фердінандуссе наголосив, що таких є кілька рейсів на тиждень.

Перший блок сесії має тривати з 31 серпня по 11 вересня, другий – з 28 вересня по 9 жовтня, третій – з 2 листопада по 13 листопада.

 

Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердаму почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17.

Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися. Тільки Пулатов представлений нідерландськими адвокатами.

За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.

 

 

read more

З’їзд «Європейської солідарності»: до партії Порошенка на місцевих виборах приєдналися колишні політв’язні

Партія «Європейська солідарність» у понеділок провела з’їзд у Києві, в перебігу якої її лідер, п’ятий президент України Петро Порошенко заявив, що його політсила іде на місцеві вибори з командою, яка «об’єднала патріотів із різних політичних сил, професійних і проєвропейських лідерів, щоб зупинити проросійський реванш і будувати європейське життя в Україні».

«Від результату цієї загальнонаціональної кампанії залежить доля країни. Насамперед ми повинні сформувати потужні фракції «Європейської солідарності» в усіх облрадах. Але особливо це важливо в південних та східних регіонах – для забезпечення унітарності країни, боротьби з ідеями федералізму та проявами сепаратизму», – сказав Порошенко, виступаючи на з’їзді.

Під час заходу було озвучено, що до «ЄС» на місцевих виборах долучаються, серед інших, колишні політв’язні Кремля Роман Сущенко та Володимир Балух, ексдепутат попередніх скликань Леонід Ємець, директор Одеського художнього музею Олександр Ройтбурд.

Читайте також: «​Мотивую кандидатів»​ – Шмигаль пояснив, що робив на з’їзді партії «Слуга народу»​

«За півтора роки українська дипломатія втратила ініціативність, амбітність, скоординованість. Бачачи, що Україна й сама послаблює тиск на Росію, наші партнери не мають мотивації бути активнішими за нас самих. Створена нами міжнародна коаліція на підтримку України збавила оберти. Принцип «нічого про Україну без України» порушується. Дедалі частіше наші партнери без нашої участі перемовляються з Кремлем про нас», – сказав Порошенко.

Раніше сьогодні також у Києві відбувся позачерговий з’їзд президентсьої партії «Слуга народу», де, серед іншого, були визначені кандидати у мери деяких міст від своєї політичної сили. З’їзд влаштували на даху – вертолітному майданчику виставкового центру «Парковий». Як повідомив з місця події кореспондент Радіо Свобода, перед входом до центру, між поліцією та людьми, які заявили, що є ошуканими вкладниками однієї зі столичних забудов, виникла сутичка. За даними кореспондента, поліції довелося відтіснити мітингувальників на протилежний бік від «Паркового».

read more

Poll Shows 40 Percent of Americans Back Trump Executive Order on TikTok

Forty percent of Americans back President Donald Trump’s threat to ban videosharing app TikTok if it is not sold to a U.S. buyer, according to a Reuters/Ipsos national poll, suggesting that many support the effort to separate the social media upstart from its Chinese parent.The poll published Monday, which surveyed 1,349 adult respondents across the United States, found that 40% backed Trump’s recent executive order forcing China’s ByteDance to sell its TikTok operations in the United States by Sept. 15. Thirty percent of the respondents said they opposed the move, while another 30% said they didn’t know either way.The responses were largely split along party lines, and many of those who agreed with Trump’s order said they do not know much about TikTok. Among Republicans, for example, 69% said they supported the president’s order while only 32% said they were familiar with the app. Twenty-one percent of Democrats also supported Trump’s order and 46% said they were familiar with TikTok.The figures suggest most Americans had only “a fleeting knowledge of the brand,” said Dipanjan Chatterjee, vice president and principal analyst at Forrester Research. Chatterjee said the negative attitudes were likely the result of the public rhetoric around TikTok – and increasing tensions with Beijing.”Clearly there’s been a politicization of TikTok,” he said.TikTok users have captured the teenage zeitgeist with catchy song-and-dance videos in the United States and elsewhere, but its parent company’s ties to Beijing have been the subject of bipartisan concern as relations with China deteriorate.Those worries culminated earlier this month in a do-or-die order from Trump to ByteDance, with the Trump administration saying that TikTok is a potential national security risk due to the vast amount of private data the app is compiling on U.S. consumers. TikTok claims about 100 million monthly active users in the U.S.The Chinese company must now divest TikTok in the United States. Microsoft Corp and Oracle Corp are among U.S. companies fighting to snap up its assets.The Reuters/Ipsos poll found that 38% of respondents said they were either very or somewhat familiar with the app and 25% said they had watched a video on the platform. Thirty-five percent agreed with the statement that they had “heard of it, but that’s about it.”Americans also appeared to be more critical of the Chinese company than they were of American-based technology companies: 47% of respondents said they either held very unfavorable, somewhat unfavorable, or “lean towards unfavorable” attitudes toward TikTok. By contrast, just 11% said they had similarly unfavorable impressions of Seattle-based Amazon – the world’s largest online retailer which is facing allegations of monopolistic behavior from both sides of the U.S. political aisle. 

read more

Єрмак прокоментував заяви Фокіна щодо амністії і «особливого статусу»

Керівник офісу президента України Андрій Єрмак прокоментував заяви заступника голови української делегації в Тристоронній контактній групі щодо врегулювання на окупованій частині Донбасу Вітольда Фокіна, який пропонував загальну амністію бойовикам і «особливий статус» для всього Донбасу, а не тільки для його окупованої частини.

Ці коментарі Фокіна є особистою позицією особи, яка щойно приєдналася до переговорного процесу і ще розбирається з тематикою, і не відображають офіційної позиції України, наводить слова Єрмака сайт президента.

Він наголосив, що амністія не може стосуватися осіб, які скоювали воєнні злочини, захоплювали заручників, катували і вбивали полонених, торгували людьми, брали участь у фінансуванні тероризму і вчиняли деякі інші тяжкі злочини.

Єрмак також зауважив, що мінські угоди і пропозиції української делегації щодо доопрацювання законопроєкту про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО не передбачають особливого статусу для всього Донбасу – йдеться виключно про тимчасово окуповані райони.

«Є чіткі червоні лінії, які неодноразово окреслював президент України Володимир Зеленський. Тому позиція української делегації в мінській ТКГ повністю відповідає національним інтересам України», – наголосив, як мовиться в повідомленні, керівник офісу президента.

Раніше 31 серпня на слова Фокіна також критично відреагували голова Верховної Ради Дмитро Разумков і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

Вітольд Фокін, колишній прем’єр-міністр України, нині заступник голови делегації України в ТКГ, в інтерв’ю проросійському виданню «Страна.уа» 29 серпня заявив, зокрема: «Сьогодні, щоб припинити війну і вберегти життя бійців і командирів, моя позиція – треба оголосити загальну амністію, провести вибори, вирішити питання особливого статусу окремих районів, а краще – всього Донбасу».

В Україні ще з кінця 2014 року діє закон «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», чинність якого Україна продовжувала вже кілька разів. У Києві й на Заході вважають, що це повністю відповідає виконанню пункту мінських домовленостей, де йдеться про «особливий статус». Москва й підтримувані і скеровувані нею незаконні збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР» дотримуються протилежної думки й домагаються чогось на кшталт повної автономії, іноді для всієї території Донецької і Луганської областей, а не тільки для окупованої частини їх, із правом блокувати будь-які неприйнятні для Кремля кроки Києва.

Крім того, за ухваленим 2014 року законом «Про недопущення переслідування та покарання осіб-учасників подій на території Донецької та Луганської областей», який не набув чинності і який тепер у владній партії «Слуга народу» пропонують замінити на інший, непритягнення до кримінальної відповідальності, яке часто помилково називають «амністією», може стосуватися тільки тих учасників подій на сході України, хто не скоїв тяжких злочинів. При цьому правозахисники звертали увагу, що цей закон може бути надто м’яким, і закликали зменшити перелік статей Кримінального кодексу, дії за якими мають потрапити під таку «амністію».

read more

Гуморист Олег Філімонов розповів Радіо Свобода, як президент запропонував йому стати мером Одеси

Гуморист Олег Філімонов в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода розповів, як президент України Володимир Зеленський запропонував йому балотуватися на посаду міського голови Одеси від нині владної президентської партії «Слуга народу».

Як сказав Філімонов, який живе в Одесі, а нині перебуває в Києві на з’їзді цієї партії, пропозиція пролунала ще приблизно три місяці тому під час неформальної зустрічі з президентом.

«Я маю сказати, що я досить довго думав. Але я ухвалив рішення, що я піду», – сказав Філімонов.

Два місяці тому, наприкінці червня, Зеленський присвоїв Філімонову звання народного артиста України.

До обрання президентом Зеленський, як і нині, Філімонов теж був актором комедійного жанру і ведучим низки гумористичних телепрограм.

Партію «Слуга народу» її опоненти критикують за висування на політичні посади людей без належного досвіду, зокрема й акторів чи гумористів. У партії відповідають, що це відповідь на запит на «нові обличчя».

 

read more

Країни Балтії запроваджують санкції проти Лукашенка

Латвія, Литва та Естонія 31 серпня оприлюднять списки білоруських офіційних осіб, проти яких ці три країни запроваджують санкції у зв’язку з імовірною фальсифікацією виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.

У списку фігуруватиме і президент Білорусі Олександр Лукашенко. Про це заявив литовський президент Гітанас Науседа. Лукашенкові буде заборонений в’їзд до країн Балтії.

Країни Євросоюзу раніше принципово домовилися про необхідність санкцій проти білоруських чиновників, однак конкретний склад списку ще не узгодили. Зокрема, не всі держави погодилися з включенням до списку самого Лукашенка. Такий підхід розчарував представників країн Балтії, які виступають за жорсткіші заходи. Вони вирішили запровадити санкції самостійно.

У Білорусі з 9 серпня тривають багатотисячні протести проти офіційних підсумків виборів президента, які, як вважають демонстранти, були сфальсифіковані на користь Лукашенка. Багато учасників акцій протесту були затримані, жорстоко побиті, піддавалися приниженням. Кілька людей загинули. Країни Заходу не визнали офіційні результати, висловили обурення тим, що відбувається, і закликали владу до діалогу з опозицією.

У Литві зараз перебуває головна суперниця Лукашенко на виборах – Світлана Тихановська. 31 серпня її соратники повідомили, що 4 вересня вона має виступити в Раді безпеки ООН.

 

read more

Тихановська виступить у Раді безпеки ООН – речник

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська звернеться до Ради безпеки ООН 4 вересня, йдеться в заяві її речника.

Вона виступить за допомогою відеозв’язку на запрошення Естонії, яка зараз є непостійним членом Ради безпеки, повідомляє Reuters.

Тихановська була кандидатом у президенти на виборах 9 серпня в Білорусі, на яких, як твердять її прихильники, здобула перемогу.

Вона вимушено виїхала до Литви після виборів. У Білорусі в той же час розпочалися протести проти продовження влади Олександра Лукашенка, якого підконтрольна йому Центральна виборча комісія оголосила переможцем виборів. Тисячі учасників протесту побували в місцях несвободи, сотні заявляють про тортури в міліції.

 

 

read more

Чорногорія: просербська опозиція святкує перемогу на парламентських виборах, влада чекає на офіційні результати

На парламентських виборах у Чорногорії, що відбулися 30 серпня, найбільше голосів здобула Демократична партія, яку очолює глава держави Міло Джуканович. За неї проголосували 35% виборців, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Однак, за попередніми даними, 27% голосів здобула просербсько-проросійська коаліція «За майбутню Чорногорію», і її лідери стверджують, що вони спроможні сформувати коаліцію з кількома меншими партіями.

Президент Джуканович у зверненні до громадян сказав, що його партія разом із традиційними коаліційними партнерами, а це насамперед національні меншини, за неповними даними, здобула 40 з-поміж 81 депутатського місця в майбутньому парламенті. Він додав, що поважатиме остаточний результат, хоч яким би він був.

Вибори пройшли без інцидентів. Просербські партії вночі святкували перемогу, закликавши своїх прихильників не виходити на вулиці.

У передвиборчій кампанії важливу роль грала Сербська православна церква, котра закликала своїх прихильників проголосувати проти владної партії та Джукановича. Белградські засоби масової інформації також підтримували чорногорську опозицію.

read more

У Польщі відзначають ювілей створення незалежної профспілки «Солідарність»

У Польщі святкують 40-річчя від часу створення незалежної профспілки «Солідарність», повідомляє Польське радіо. На урочистостях на Щецинській судноверфі голова профспілки Пйотр Дуда назвав відзначення виявом «поваги до тих ідеалів та цінностей, які «Солідарність» несла у 1980 році, та які «Солідарність» несе до сьогодні».

«Це – символ поваги до усіх безіменних, котрі боролися за клаптик свободи. А таким клаптиком свободи був постулат про створення незалежної самоврядної профспілки Солідарність», – наголосив Дуда.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель, вітаючи поляків із ювілеєм «Солідарності», заявила, що профспілка започаткувала процеси, що призвели до краху Берлінського муру, назвавши активістів «Солідарності» «героями свободи».

31 серпня 1980 року тодішня комуністична влада Польщі погодилася підписати 31 постулат із представниками страйкарів на Ґданській корабельні. Одним із головних досягнень була згода на створення незалежних профспілок, які мали захищати права працівників і брати участь у визначенні заробітної плати, поліпшенні умов праці. Також сторони домовилися про обмеження цензури та повернення на роботу учасників страйків 1970 і 1976 років.

Унаслідок підписання домовленостей для влади розпочався період випробувань у зв’язку зі стрімким розвитком незалежної самоврядної профспілки «Солідарність», яка згодом перетворилася на політичний рух.

read more

МОЗ збирається запровадити індикатори якості роботи лікарів з 1 січня – Степанов

Міністерство охорони здоров’я України збирається запровадити індикатори якості роботи сімейних лікарів з 1 січня, повідомив голова МОЗ Максим Степанов в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Окрім сплати за принципом по кількості укладених договорів, треба ще обов’язково, щоб були відповідні індикатори якості роботи наших сімейних лікарів. Це абсолютно нормально. Що я маю на увазі? Це охоплення імунізації, це щеплення, які вони мають контролювати, проводити тим пацієнтам, з якими вони уклали договір. Це та ж робота з ковідними хворими», – сказав Степанов в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Він зазначив, що зараз не передбачене фінансове покарання за неякісну роботу лікаря.

«Це повинен бути понижувальний коефіцієнт, якщо ти не виконуєш обов’язки. І це абсолютно нормально. Саме за таким принципом ми хочемо це робити, починаючи з 1 січня, тобто з нового року. Тому що зараз дуже важко внести зміни до цих договорів», – зазначив Степанов.

Реформа первинної ланки медицини – сімейних лікарів та педіатрів – повноцінно розпочалася в Україні у 2018-му. За результатами дослідження «Індекс здоров’я» за 2019 рік, яке охопило понад 10 тисяч респондентів на підконтрольній Україні території, 73% опитаних задоволені своїм сімейним лікарем і 52% – медичною допомогою на стаціонарі.

read more

Лукашенко та Путін збираються зустрітися найближчим часом

Президенти Білорусі та Росії Олександр Лукашенко та Володимир Путін збираються зустрітися найближчим часом.

У пресслужбі білоруського президента повідомили, що 30 серпня президенти провели телефонну розмову й обговорили ситуацію всередині Білорусі. Їхня потенційна зустріч має відбутися під час візиту Лукашенка до Москви.

У Кремлі уточнили, що зустріч має відбутися найближчими тижнями.

Тим часом, у Білорусі вже три тижні тривають антивладні протести, які розпочалися після того, як Олександра Лукашенка вшосте поспіль оголосили переможцем виборів президента. 30 серпня, у 66-й день народження Лукашенка, понад 100 тисяч людей вийшли на Марш миру та незалежності в Мінську та інших білоруських містах.

read more

В Індії зареєстрували майже 79 тисяч нових випадків COVID-19. Це світовий рекорд

В Індії за добу зареєстрували 78 761 новий випадок COVID-19, що є новим світовим рекордом.

Це був четвертий поспіль день, коли на території країни виявляють понад 75 тисяч захворілих.

Стрибок у статистиці частково пояснюють збільшенням кількості тестів. Щодня в країні тестують близько одного мільйона людей. Це в п’ять разів більше порівняно з червнем.

Загалом в Індії за час пандемії виявили понад 3,5 мільйона хворих. Більше – лише в Бразилії (3,8 мільйона) та США (майже шість мільйонів).

ІНТЕРАКТИВНА МАПА: Розповсюдження COVID-19 у cвіті

read more

Посольство США закликало Росію «припинити посягання на основні свободи в Криму»

Посольство США в Україні закликало Росію «припинити посягання на основні свободи в Криму». Відповідну заяву відомство опублікувало 30 серпня, в Міжнародний день жертв насильницьких зникнень.

Крім того, в посольстві закликали російську владу звільнити незаконно ув’язнених українців, а також припинити призов кримчан до лав російської армії.

«У Міжнародний день жертв насильницьких зникнень ми закликаємо Росію припинити посягання на основні свободи в Криму, звільнити українців, яких вона протиправно ув’язнила, щоб помститися за мирне інакомислення, та припинити кампанію призову кримчан до російських збройних сил», – йдеться в повідомленні.

Раніше в неділю Міністерство закордонних справ України закликало світову спільноту звернути увагу на факти зникнення і викрадення людей на території окупованого Криму та окупованої частини Донбасу. Відповідну заяву опубліковали на офіційному сайті відомства з нагоди Міжнародного дня жертв насильницьких зникнень.

Після окупації і анексії Криму на території півострова почали фіксувати випадки викрадення людей, переважно кримських татар. При цьому в кримському управлінні Слідкому Росії стверджували, що «масових зникнень кримських татар на півострові немає».

За даними активістів, до 2019 року з моменту анексії Криму Росією на півострові зникли 44 людини, 15 вважаються зниклими безвісти.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

read more

Під час протестів у Мінську затримали понад 100 людей – МВС Білорусі

Під час протестів у Мінську затримали 125 людей, повідомило білоруське Міністерство внутрішніх справ.

За даними правозахисного центру «Весна», затримані є і в інших містах: Пінську, Орші, Могильові, Гродному та Речиці.

У Білорусі з 9 серпня, від дня президентських виборів, на яких офіційно переможцем оголосили Лукашенка, тривають акції протесту з вимогою призначення нового голосування через численні фальсифікації. В країні відбуваються затримання активістів, громадських діячів та журналістів.

 

read more

Французького офіцера затримали за підозрою в державній зраді на користь Росії

Зараз офіцер перебуває під вартою у в’язниці Санте в Парижі

read more

В Україні обговорюють відновлення виробництва вакцин – Степанов

В Україні обговорюють відновлення вітчизняного виробництва вакцин, повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Ви, мабуть, знаєте, що в Україні було повністю, мабуть, ще в 1990-их роках зруйноване виробництво будь-якої вакцини. Зараз ми неодноразово говорили з президентом країни, щоб ми почали відновлювати виробництво вакцини. Це стосується грипу, це стосується інших вакцин, які ми кожного року використовуємо», – сказав Степанов в етері програми «Суботнє інтрев’ю».

Він вважає, що в Україні є відповідний науковий потенціал.

«Є в нас гарна школа. Звичайно, це процес не дуже швидкий. Це декілька років потрібно для того, щоб ми мали свою вакцину, яка розроблена нашими вченими. У той же ж час я провів вже декілька зустрічей з нашими підприємцями, які мають відповідні лінії. Наші підприємства «Фармак», «Лікхім», які мають відповідні сертифіковані лінії по виробництву вакцини, можуть виробляти або українську вакцину, якщо вона з’явиться, або іншу», – заявив Степанов.

 

В Україні існує календар профілактичних щеплень передбачає обов’язкову вакцинацію проти 10 захворювань: туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, кору, гепатиту В, гемофільної інфекції, краснухи, епідемічного паротиту.

Крім того, Міністерство охорони здоров’я рекомендує вакцинуватися від вітряної віспи, папіломавірусу, гепатиту, грипу, пневмококової, менінгококової та ротавірусної інфекцій.

read more

Степанов розповів про гроші з «коронавірусного фонду»

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов в інтерв’ю Радіо Свобода пояснив, чому частина грошей з Фонду боротьби з COVID-19 пішла на «Велике будівництво», так: «Це рішення Верховної Ради». 

І додав стосовно витрачених з цього фонду грошей на медицину: «Це було 2,9 мільярда на засоби індивідуального захисту і на наші лабораторні центри. Це 5,3 мільярда, які пішли по «Великому будівництву» саме на забезпечення лікарень відповідною медичною технікою. Те, що ми закуповуємо. Це комп’ютерні томографи, ангіографи і решта обладнання. Це 15,8 мільярда, які були додатково передбачені саме на процес лікування, на підвищену зарплату. Звичайно, це кошти, які у тому числі в нас зараз йдуть на підвищення зарплати, починаючи з 1 вересня, теж ми використовували кошти, які були у «ковідному» фонді».

Крім того, міністр охорони здоров’я додав: «Можу і далі говорити, що нам треба додатково, додатково і додатково кошти на систему охорони здоров’я, усвідомлюючи, що той стан, в якому знаходяться наші лікарні… Бо 29 років, коли ніхто нічого не робив. Я маю на увазі глобально. І ми тільки зараз почали цей шлях».

 

18 червня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроект №3509, який передбачав, зокрема, перерозподіл грошей із Фонду боротьби з COVID-19 на ремонт і будівництво доріг та інших об’єктів інфраструктури.

Для фінансування заходів щодо боротьби з коронавірусом уряд створив окремий фонд розміром у майже 65 мільярдів гривень. Фонд боротьби з COVID-19 наповнювався шляхом урізання видатків на інші сфери. Найбільше «порізали» фінансування освітніх, культурних та спортивних проєктів. Частину фінансування також забрали з фонду регіонального розвитку, фонду енергоефективності, Верховного та Конституційного судів тощо.

На початку червня стало відомо, що з «ковідного» фонду витратили близько 30 мільярдів гривень, тобто менше половини. Решту – а це 35 мільярдів – уряд спрямував на «Велике будівництво» доріг та інших об’єктів інфраструктури.

В Україні від початку пандемії захворіли на COVID-19 119 074 особи, померли 2 527 людей, одужали 56 734 пацієнти тисяч.

 

 

read more

У Human Rights Watch засудили позбавлення акредитації журналістів закордонних ЗМІ у Білорусі

У міжнародній правозахисній організації Human Rights Watch засудили позбавлення акредитації журналістів владою Білорусі.

«Позбавлення журналістів акредитації з боку влади Білорусі – це очевидна цензура, і здійснюється після того, як вони повідомили факти про порушення з боку міліції та про бажання громадськості мати вільні та чесні вибори. Влада хоче виштовхнути цих журналістів до меж закону, оштрафувати їх, використовувати їх як банкомати», – заявила ввечері 29 серпня у твітері Рейчел Денбер, заступниця директора Human Rights Watch у Європі та Центральній Азії.

 

Як вважає правозахисниця Денбер, позбавлення журналістів акредитації є частиною стратегії Олександра Лукашенка (якого ЦВК Білорусі оголосило переможцем президентських виборів 9 серпня, з чим не погоджуються протестувальники і опозиція) щодо протидії протестам.

«Первинна стратегія використання Лукашенком грубої сили дала зворотній результат. Тепер же йдеться про кілька великих кримінальних справ, точкові арешти, заляканих робітників державних підприємств, вигнання журналістів. Розрахунок та виснаження … та на те, що закінчиться ретельна увага до ситуації. І ось тоді він вдасться до жорстких заходів, – твітує Денбер. – Ось чому треба більше міжнародної уваги до ситуації. Ось чому ОБСЄ має розпочати незалежне розслідування («Московський механізм»). Ось чому необхідна спеціальна сесія Ради з прав людини ООН».

Раніше у ЄС заявили, що влада Білорусі має дозволити журналістам виконувати роботу без залякування та штучних обмежень від владних структур, таких, як затримання чи позбавлення акредитацій.

Посольство США в Мінську 29 серпня опублікувало заяву, в якій висловило стурбованість через «продовження переслідування журналістів» і закликало владу в Мінську «демонструвати стриманість».

МЗС Білорусі позбавило акредитації десятки місцевих журналістів, що працюють на іноземні ЗМІ. Серед тих, кому відмовлено в акредитації, є і четверо співробітників Радіо Свобода, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода.

Без акредитацій, що дозволяють журналістам легально працювати в країні, залишили журналістів бюро Reuters, Associated Press, AFP і Deutsche Welle, розповіла кореспондентка The Daily Telegraph в Москві Наталія Васильєва. За її словами, якщо вони вестимуть репортажі з вулиць, то їх може затримати міліція.

Акредитацій позбавили також журналістів ВВС, німецького телеканалу ARD, «Міжнародного французького радіо» (RFI) і телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода за участю «Голосу Америки»). У публікації білоруського видання Tut.by згадуються імена 17 журналістів, позбавлених акредитації.

Олександр Лукашенко ще до виборів президента Білорусі критикував журналістів іноземних ЗМІ, які, за його словами, «закликають до масових заворушень». «Не треба чекати ніякого кінця електоральної кампанії. Видворяти звідси, якщо вони не дотримуються наших законів і кличуть людей на майдани», – говорив Лукашенко.

 

read more

У Берліні затримали сотні осіб під час протестів проти карантинних обмежень – ЗМІ

Поліція Берліна, столиці Німеччини, затримала 300 осіб під час протестів проти карантинних обмежень, запроваджених у Німеччині через поширення коронавірусу, інформує ВВС.

Більшість із них, близько 200 людей, правоохоронці затримали на одному мітингу, який відбувався перед російським посольством, пише DW, після того, як учасники протесту, за офіційними даними, почали кидати каміння та пляшки. Міністр внутрішніх справ Берліна Андреас Ґайзель заявив, що робили це близько трьох тисяч «рейхсбюргерів» і ультраправих.

Крім того, під вечір суботи протестувальники прорвали загородження біля будівлі Рейхстагу. Як повідомила агенція dpa із посилання на кореспондента з місця подій, через малу кількість поліцейських деякі протестувальники встигли піднятися по сходах до будівлі Рейхстагу. Аби їх відтіснити, поліція була змушена застосувати газові балончики, сталися сутички. Всередину будівлі, де засідає німецький Бундестаг, протестувальники не потрапили. 

Силовики повідомляють, що під час сутичок були поранені семеро правоохоронців. «На жаль, у нас немає іншого виходу, – заявили в поліції Берліна у твітері. – Усі вжиті на сьогодні заходи не привели до дотримання умов». 

Загалом участь в протестних акціях впродовж дня взяли від 35 до 38 тисяч осіб, повідомив міністр внутрішніх справ Берліна Андреас Ґайзель. Переважно демонстрації були мирними.

Подібні мітинги відбувалися в інших європейських містах, пише ВВС, де деякі демонстранти називали вірус «вигадкою»: зокрема, в Лондоні, Парижі Відні та Цюриху.

У світі, за даними Університету Джонса Гопкінса, кількість інфікованих COVID-19 перевищила 25 мільйонів, померли понад 842 тисячі людей, одужали 16,4 мільйона пацієнтів.

read more

China’s New Tech Export Controls Could Give Beijing a Say in TikTok Sale

China’s new rules around tech exports mean ByteDance’s sale of TikTok’s U.S. operations could need Beijing’s approval, a Chinese trade expert told state media, a requirement that would complicate the forced and politically charged divestment.ByteDance has been ordered by President Donald Trump to divest short video app TikTok — which is challenging the order — in the United States amid security concerns over the personal data it handles.Microsoft Corp and Oracle Corp are among the suitors for the assets, which also includes TikTok’s Canada, New Zealand and Australia operations.However, China late on Friday revised a list of technologies that are banned or restricted for export for the first time in 12 years and Cui Fan, a professor of international trade at the University of International Business and Economics in Beijing, said the changes would apply to TikTok.”If ByteDance plans to export related technologies, it should go through the licensing procedures,” Cui said in an interview with Xinhua published on Saturday.China’s Ministry of Commerce added 23 items –- including technologies such as personal information push services based on data analysis and artificial intelligence interactive interface technology — to the restricted list.It can take up to 30 days to obtain preliminary approval to export the technology.TikTok’s secret weapon is believed to be its recommendation engine that keeps users glued to their screens. This engine, or algorithm, powers TikTok’s “For You” page, which recommends the next video to watch based on an analysis of your behavior.Cui noted that ByteDance’s development overseas had relied on its domestic technology that provided the core algorithm and said the company may need to transfer software codes or usage rights to the new owner of TikTok from China to overseas.”Therefore, it is recommended that ByteDance seriously studies the adjusted catalog and carefully considers whether it is necessary to suspend” negotiations on a sale, he added.ByteDance did not immediately respond to a request for comment on Sunday.China’s foreign ministry has said that it opposes the executive orders Trump has placed on TikTok and that Beijing will defend the legitimate rights and interests of Chinese businesses.

read more