Зараз офіцер перебуває під вартою у в’язниці Санте в Парижі
…
В Україні обговорюють відновлення вітчизняного виробництва вакцин, повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов в інтерв’ю Радіо Свобода.
«Ви, мабуть, знаєте, що в Україні було повністю, мабуть, ще в 1990-их роках зруйноване виробництво будь-якої вакцини. Зараз ми неодноразово говорили з президентом країни, щоб ми почали відновлювати виробництво вакцини. Це стосується грипу, це стосується інших вакцин, які ми кожного року використовуємо», – сказав Степанов в етері програми «Суботнє інтрев’ю».
Він вважає, що в Україні є відповідний науковий потенціал.
«Є в нас гарна школа. Звичайно, це процес не дуже швидкий. Це декілька років потрібно для того, щоб ми мали свою вакцину, яка розроблена нашими вченими. У той же ж час я провів вже декілька зустрічей з нашими підприємцями, які мають відповідні лінії. Наші підприємства «Фармак», «Лікхім», які мають відповідні сертифіковані лінії по виробництву вакцини, можуть виробляти або українську вакцину, якщо вона з’явиться, або іншу», – заявив Степанов.
В Україні існує календар профілактичних щеплень передбачає обов’язкову вакцинацію проти 10 захворювань: туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, кору, гепатиту В, гемофільної інфекції, краснухи, епідемічного паротиту.
Крім того, Міністерство охорони здоров’я рекомендує вакцинуватися від вітряної віспи, папіломавірусу, гепатиту, грипу, пневмококової, менінгококової та ротавірусної інфекцій.
…
Міністр охорони здоров’я Максим Степанов в інтерв’ю Радіо Свобода пояснив, чому частина грошей з Фонду боротьби з COVID-19 пішла на «Велике будівництво», так: «Це рішення Верховної Ради».
І додав стосовно витрачених з цього фонду грошей на медицину: «Це було 2,9 мільярда на засоби індивідуального захисту і на наші лабораторні центри. Це 5,3 мільярда, які пішли по «Великому будівництву» саме на забезпечення лікарень відповідною медичною технікою. Те, що ми закуповуємо. Це комп’ютерні томографи, ангіографи і решта обладнання. Це 15,8 мільярда, які були додатково передбачені саме на процес лікування, на підвищену зарплату. Звичайно, це кошти, які у тому числі в нас зараз йдуть на підвищення зарплати, починаючи з 1 вересня, теж ми використовували кошти, які були у «ковідному» фонді».
Крім того, міністр охорони здоров’я додав: «Можу і далі говорити, що нам треба додатково, додатково і додатково кошти на систему охорони здоров’я, усвідомлюючи, що той стан, в якому знаходяться наші лікарні… Бо 29 років, коли ніхто нічого не робив. Я маю на увазі глобально. І ми тільки зараз почали цей шлях».
18 червня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроект №3509, який передбачав, зокрема, перерозподіл грошей із Фонду боротьби з COVID-19 на ремонт і будівництво доріг та інших об’єктів інфраструктури.
Для фінансування заходів щодо боротьби з коронавірусом уряд створив окремий фонд розміром у майже 65 мільярдів гривень. Фонд боротьби з COVID-19 наповнювався шляхом урізання видатків на інші сфери. Найбільше «порізали» фінансування освітніх, культурних та спортивних проєктів. Частину фінансування також забрали з фонду регіонального розвитку, фонду енергоефективності, Верховного та Конституційного судів тощо.
На початку червня стало відомо, що з «ковідного» фонду витратили близько 30 мільярдів гривень, тобто менше половини. Решту – а це 35 мільярдів – уряд спрямував на «Велике будівництво» доріг та інших об’єктів інфраструктури.
В Україні від початку пандемії захворіли на COVID-19 119 074 особи, померли 2 527 людей, одужали 56 734 пацієнти тисяч.
read more
У міжнародній правозахисній організації Human Rights Watch засудили позбавлення акредитації журналістів владою Білорусі.
«Позбавлення журналістів акредитації з боку влади Білорусі – це очевидна цензура, і здійснюється після того, як вони повідомили факти про порушення з боку міліції та про бажання громадськості мати вільні та чесні вибори. Влада хоче виштовхнути цих журналістів до меж закону, оштрафувати їх, використовувати їх як банкомати», – заявила ввечері 29 серпня у твітері Рейчел Денбер, заступниця директора Human Rights Watch у Європі та Центральній Азії.
Як вважає правозахисниця Денбер, позбавлення журналістів акредитації є частиною стратегії Олександра Лукашенка (якого ЦВК Білорусі оголосило переможцем президентських виборів 9 серпня, з чим не погоджуються протестувальники і опозиція) щодо протидії протестам.
«Первинна стратегія використання Лукашенком грубої сили дала зворотній результат. Тепер же йдеться про кілька великих кримінальних справ, точкові арешти, заляканих робітників державних підприємств, вигнання журналістів. Розрахунок та виснаження … та на те, що закінчиться ретельна увага до ситуації. І ось тоді він вдасться до жорстких заходів, – твітує Денбер. – Ось чому треба більше міжнародної уваги до ситуації. Ось чому ОБСЄ має розпочати незалежне розслідування («Московський механізм»). Ось чому необхідна спеціальна сесія Ради з прав людини ООН».
Раніше у ЄС заявили, що влада Білорусі має дозволити журналістам виконувати роботу без залякування та штучних обмежень від владних структур, таких, як затримання чи позбавлення акредитацій.
Посольство США в Мінську 29 серпня опублікувало заяву, в якій висловило стурбованість через «продовження переслідування журналістів» і закликало владу в Мінську «демонструвати стриманість».
МЗС Білорусі позбавило акредитації десятки місцевих журналістів, що працюють на іноземні ЗМІ. Серед тих, кому відмовлено в акредитації, є і четверо співробітників Радіо Свобода, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода.
Без акредитацій, що дозволяють журналістам легально працювати в країні, залишили журналістів бюро Reuters, Associated Press, AFP і Deutsche Welle, розповіла кореспондентка The Daily Telegraph в Москві Наталія Васильєва. За її словами, якщо вони вестимуть репортажі з вулиць, то їх може затримати міліція.
Акредитацій позбавили також журналістів ВВС, німецького телеканалу ARD, «Міжнародного французького радіо» (RFI) і телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода за участю «Голосу Америки»). У публікації білоруського видання Tut.by згадуються імена 17 журналістів, позбавлених акредитації.
Олександр Лукашенко ще до виборів президента Білорусі критикував журналістів іноземних ЗМІ, які, за його словами, «закликають до масових заворушень». «Не треба чекати ніякого кінця електоральної кампанії. Видворяти звідси, якщо вони не дотримуються наших законів і кличуть людей на майдани», – говорив Лукашенко.
read moreПоліція Берліна, столиці Німеччини, затримала 300 осіб під час протестів проти карантинних обмежень, запроваджених у Німеччині через поширення коронавірусу, інформує ВВС.
Більшість із них, близько 200 людей, правоохоронці затримали на одному мітингу, який відбувався перед російським посольством, пише DW, після того, як учасники протесту, за офіційними даними, почали кидати каміння та пляшки. Міністр внутрішніх справ Берліна Андреас Ґайзель заявив, що робили це близько трьох тисяч «рейхсбюргерів» і ультраправих.
Крім того, під вечір суботи протестувальники прорвали загородження біля будівлі Рейхстагу. Як повідомила агенція dpa із посилання на кореспондента з місця подій, через малу кількість поліцейських деякі протестувальники встигли піднятися по сходах до будівлі Рейхстагу. Аби їх відтіснити, поліція була змушена застосувати газові балончики, сталися сутички. Всередину будівлі, де засідає німецький Бундестаг, протестувальники не потрапили.
Силовики повідомляють, що під час сутичок були поранені семеро правоохоронців. «На жаль, у нас немає іншого виходу, – заявили в поліції Берліна у твітері. – Усі вжиті на сьогодні заходи не привели до дотримання умов».
Загалом участь в протестних акціях впродовж дня взяли від 35 до 38 тисяч осіб, повідомив міністр внутрішніх справ Берліна Андреас Ґайзель. Переважно демонстрації були мирними.
Подібні мітинги відбувалися в інших європейських містах, пише ВВС, де деякі демонстранти називали вірус «вигадкою»: зокрема, в Лондоні, Парижі Відні та Цюриху.
У світі, за даними Університету Джонса Гопкінса, кількість інфікованих COVID-19 перевищила 25 мільйонів, померли понад 842 тисячі людей, одужали 16,4 мільйона пацієнтів.
…
China’s new rules around tech exports mean ByteDance’s sale of TikTok’s U.S. operations could need Beijing’s approval, a Chinese trade expert told state media, a requirement that would complicate the forced and politically charged divestment.ByteDance has been ordered by President Donald Trump to divest short video app TikTok — which is challenging the order — in the United States amid security concerns over the personal data it handles.Microsoft Corp and Oracle Corp are among the suitors for the assets, which also includes TikTok’s Canada, New Zealand and Australia operations.However, China late on Friday revised a list of technologies that are banned or restricted for export for the first time in 12 years and Cui Fan, a professor of international trade at the University of International Business and Economics in Beijing, said the changes would apply to TikTok.”If ByteDance plans to export related technologies, it should go through the licensing procedures,” Cui said in an interview with Xinhua published on Saturday.China’s Ministry of Commerce added 23 items –- including technologies such as personal information push services based on data analysis and artificial intelligence interactive interface technology — to the restricted list.It can take up to 30 days to obtain preliminary approval to export the technology.TikTok’s secret weapon is believed to be its recommendation engine that keeps users glued to their screens. This engine, or algorithm, powers TikTok’s “For You” page, which recommends the next video to watch based on an analysis of your behavior.Cui noted that ByteDance’s development overseas had relied on its domestic technology that provided the core algorithm and said the company may need to transfer software codes or usage rights to the new owner of TikTok from China to overseas.”Therefore, it is recommended that ByteDance seriously studies the adjusted catalog and carefully considers whether it is necessary to suspend” negotiations on a sale, he added.ByteDance did not immediately respond to a request for comment on Sunday.China’s foreign ministry has said that it opposes the executive orders Trump has placed on TikTok and that Beijing will defend the legitimate rights and interests of Chinese businesses.
…
Facebook made a mistake in not removing a militia group’s page earlier this week that called for armed civilians to enter Kenosha, Wisconsin, amid violent protests after police shot Jacob Blake, CEO Mark Zuckerberg said.The page for the “Kenosha Guard” violated Facebook’s policies and had been flagged by “a bunch of people,” Zuckerberg said in a video posted Friday on Facebook. The social media giant has in recent weeks adopted new guidelines removing or restricting posts from groups that pose a threat to public safety.Facebook took down the page Wednesday, after an armed civilian allegedly killed two people and wounded a third Tuesday night amid protests in Kenosha that followed the shooting of Blake, who is Black.”It was largely an operational mistake,” Zuckerberg said. “The contractors, the reviewers, who the initial complaints were funneled to, didn’t, basically didn’t pick this up.”Zuckerberg did not apologize for the error and said that so far, Facebook hasn’t found any evidence that Rittenhouse was aware of the Kenosha Guard page or the invitation it posted for armed militia members to go to Kenosha.Facebook is now taking down posts that praise the shooting or shooter, Zuckerberg said. Yet a report Thursday by The Guardian newspaper found examples of support and even fundraising messages still being shared on Facebook and its photo-sharing service, Instagram.Zuckerberg also contrasted the treatment of Blake, who was shot in the back by Kenosha police, and the white 17-year-old now charged in Tuesday’s slayings, Kyle Rittenhouse, who carried an AR-15-style rifle near police without being challenged. Zuckerberg also acknowledged the civil rights demonstration Friday in Washington, D.C.”There’s just a sense that things really aren’t improving at the pace that they should be, and I think that’s really painful, really discouraging,” Zuckerberg said.Zuckerberg also said the company is working on improving its execution, though he did not provide details. He acknowledged that the approaching presidential election would present greater challenges around polarizing content.”There is a real risk and a continued increased risk through the election during this very sensitive and polarized and highly charged time,” he said.
…
Київський райсуд Харкова арештував без права внесення застави шістьох підозрюваних у нападі на автобус з прихильниками народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Іллі Киви.
Ще п’ятьом підозрюваним оберуть запобіжний захід завтра, повідомляє «Укрінформ» з посиланням на прокуратуру Харківської області.
Як зазначив представник прокуратури, усі підозрювані, яким сьогодні обрали запобіжний захід, – мешканці Дніпропетровщини.
Ввечері 27 серпня Кива заявив, що на трасі «Київ – Харків» розстріляли автобус з прихильниками його руху «Патріоти – За життя». За його словами, є загиблі, «кілька людей викрадені злочинцями». Він звинуватив у нападі полк «Азов» та активістів «Національного корпусу». У «Нацкорпусі» заявили, що їхня політична партія разом з полком «Азов» не причетні до нападу. Вони закликали правоохоронців розслідувати причетність самого Киви до «терористичного акту на трасі «Київ – Харків».
У прокуратурі повідомили про чотирьох постраждалих внаслідок інциденту.
За підозрою у нападі затримали 14 людей.
…
Речниця Державного департаменту США Морган Ортагус прокоментувала заяву президента Росії Володимира Путіна про те, що затримання у Білорусі бойовиків ПВК «Вагенра» було операцією спецслужб України та США, повідомляє «Голос Америки».
«Нам відомо про повідомлення про дворушницьке використання Росією маріонеткових сил. Ці історії відволікають увагу від справжньої проблеми, яка полягає у тому, що Росія використовує ці сили для приховування власних наполегливих зусиль поставити уряди інших країн у незручне становище, посилити розбрат всередині країн, підтримати автократів, та загалом сіяти хаос, щоб дати Росії можливість впливати на події глобально. Відкриті зусилля Росії позбавити народ Білорусі суверенних прав є неприйнятними», – заявила речниця Державного департаменту США.
Як повідомляє «Німецька хвиля», за словами Путіна, осіб, яких у Білорусі оголосили бойовиками ПВК «Вагнера», «затягнули» на територію Білорусі під легальним приводом, та «представили у якості можливої ударної сили для розкачування ситуації у ході передвиборчої кампанії».
Ортагус також відзначила, що Сполучені Штати Америки підтримують право народу Білорусі обирати власних лідерів «через дійсно вільні та чесні вибори з незалежним спостерігачами, та за межами неналежного впливу російських спецслужб».
«Нахабне використання Москвою найманців ПВК «Вагнера» в цілому світі збагачує російську еліту, завдаючи шкоди країнам у яких вона працює. Використання Росією кампаній впливу для ослаблення супротивників та приглушення голосу народу є неприйнятним», – заявила Ортагус.
У середині серпня найманці «ПВК Вагнера», затримані у Мінську наприкінці липня, повернулися до Росії.
read moreУ Мінську 29 серпня відбувся масштабний Жіночий марш солідарності. Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, у акцію взяли участь кілька тисяч жінок.
Учасниці, які зібралися о 16:00 на площі Перемоги, намагалися пройти проспектом у напрямку Жовтневої площі, та шлях їм заблокував спецназ.
Поліція затримала кількох чоловіків, зокрема журналістів Радіо Свобода, які вели стрім акції.
У Білорусі з дня президентських виборів 9 серпня щодня тривають масові протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль. Силовики вдаються до репресій проти ініціаторів і учасників протестів.
read moreАмериканські професійні баскетболісти погодилися поновити сезон у Національній баскетбольній асоціації (НБА) з 29 серпня. Це рішення ухвалене після того, як клуби НБА погодилися надати свої арени для голосування на президентських виборах 3 листопада.
НБА та Національна асоціація баскетболістів (NBPA) оголосили про угоду 28 серпня.
Пропозиція використовувати арени покликана гарантувати безпечне особисте голосування під час пандемії коронавірусної інфекції. Через COVID-19 частина виборчих органів заявляла, що буде змушена закрити або об’єднати дільниці через побоювання щодо поширення вірусу в день виборів.
Угода, досягнута НБА та професіоналами, завершує триденну паузу, спричинену стріляниною в місті Кеноші, штат Вісконсин, 23 серпня. Бойкот гравців НБА через тяжке поранення чорношкірого американця Джейкоба Блейка поширився і на інші професійні види спорту , що призвело до перенесення кількох матчів із бейсболу, хокею, тенісу та футболу з 26 серпня.
Баскетболіст Денні Ґрін, який виступає за «Лос-Анджелес Лейкерс», сказав, що після початку бойкоту серед гравців були непорозуміння, але всі вони усвідомлювали, що є речі, важливіші за спорт.
«Ми будемо назавжди чорношкірими чоловіками. Отже, якщо справа зводиться до вибору між перемогою в чемпіонаті чи досягненням кращих результатів для наших людей, для наших громад, ми спочатку оберемо друге», – наголосив Ґрін.
НБА заявила, що працюватиме над включенням до трансляції ігор плей-оф рекламних роликів, присвячених сприянню участі громадян у виборах та підвищенню обізнаності виборців щодо доступу до свого права. Ліга та гравці також вживатимуть заходів для пропаганди реформи поліції та кримінального судочинства.
…
Турецька адвокатка Ебру Тімтік померла на 43-му році життя у лікарні в Стамбулі після 238 днів голодування. Вона вимагала справедливого судового розгляду для себе і своїх колег, засуджених у справі про тероризм, повідомляє Associated Press з посиланням на Асоціацію прогресивних юристів, до складу якого входила адвокатка.
Тімтік спеціалізувалася на правозахисних справах. Вона і 17 її колег були звинувачені у зв’язках з ліворадикальної організацією «Революційна народно-визвольна партія-фронт». Організація визнана терористичною у Туреччині, США і Євросоюзі. У березні 2019 року вона була засуджена до 13 з половиною років позбавлення волі, зараз її справу розглядає апеляційний суд.
Тімтік оголосила голодування у лютому разом зі своїм колегою Айтаче Унсалом, він зараз перебуває у критичному стані. У липні суд відмовився звільнити їх, незважаючи на медичний висновок про те, що вони більше не можуть перебувати в ув’язненні.
Понад 1500 адвокатів у Туреччині зазнали переслідувань, 605 були заарештовані і 441 – засуджено до тюремних термінів за звинуваченням у приналежності до терористичної організації чи поширенні так званої терористичної пропаганди, повідомляє Міжнародне французьке радіо з посиланням на представницю правозахисної організації для адвокатів Lawyers for Lawyers Ірму ван ден Берг. За її словами, ситуація різко погіршилася після невдалої спроби державного перевороту в Туреччині у липні 2016 року.
read moreВ Офісі президента України заявили 29 серпня, що візьмуть «до відома рішення Конституційного суду» про визнання неконституційним указу п’ятого президента України Петра Порошенка про призначення Артема Ситника керівником Національного антикорупційного бюро.
«У зв’язку з цим ми, безумовно, беремо до відома рішення Конституційного суду про неконституційність указу попереднього президента про призначення директора НАБУ. Згідно з цим рішенням, як ми його розуміємо, судді констатували, що непродумана, поспішна, а часто – спекулятивна тодішня практика кадрових призначень, яка йшла урозріз з Конституцією України при формуванні найважливішого елемента антикорупційної архітектури в країні, призвела до необхідності ухвалити конкретне правове рішення про неконституційність», – йдеться у повідомленні.
В ОП відзначили, що рішення КСУ не зачепить чинність і спроможність усього атикорупційного агентства. Водночас в Офісі додали, що чекають «від виконувача обов’язків ефективної реалізації антикорупційної політики в період обрання нового керівника».
Конституційний суд визнав неконституційним указ про призначення Артема Ситника директором ввечері 28 серпня.
У відповідь НАБУ звинуватило суддів у політичному характері справи й зауважили, що рішення не означає автоматичного звільнення керівника.
9 липня Конституційний суд України розпочав розгляд справи щодо конституційності указу президента про призначення Ситника на посаду директора НАБУ. Провадження було відкрите за конституційним поданням 51 народного депутата щодо конституційності указу президента від 16 квітня 2015 року про призначення Ситника директором НАБУ. Автори клопотання вважають, що тодішній президент України Петро Порошенко, призначивши Ситника директором НАБУ, вийшов за межі своїх конституційних повноважень і порушив встановлену частиною 4 статті 5 Конституції заборону на узурпацію державної влади.
…
МЗС Білорусі позбавило акредитації десятки місцевих журналістів, що працюють на іноземні засоби інфлормації, повідомила в твітері кореспондентка The Daily Telegraph в Москві Наталія Васильєва.
Серед тих, кому відмовлено в акредитації, є і четверо співробітників Радіо Свобода, повідомляє білоруська служба РС.
Без акредитацій, що дозволяють журналістам легально працювати в країні, залишили журналістів бюро Reuters, Associated Press, AFP і Deutsche Welle, розповіла Васильєва. За її словами, якщо вони вестимуть репортажі з вулиць, то їх може затримати міліція.
Як повідомляє білоруське видання Tut.by, акредитацій позбавили також журналістів «Бі-бі-сі», німецького телеканалу ARD, «Міжнародного французького радіо» (RFI) і телеканалу «Настоящее время». У публікації Tut.by згадуються імена 17 журналістів, позбавлених акредитації.
Олександр Лукашенко ще до виборів президента Білорусі критикував журналістів іноземних ЗМІ, які, за його словами, «закликають до масових заворушень». «Не треба чекати ніякого кінця електоральної кампанії. Видворяти звідси, якщо вони не дотримуються наших законів і кличуть людей на майдани», – говорив Лукашенко.
…
Влада змушує жителів одного з районів на сході Туркменистану купувати фотографії президента Гурбангули Бердимухамедова разом із продуктами. Про це повідомляє туркменська служба Радіо Свобода, Радіо Азатлик, із посиланням на свого кореспондента.
За його словами, в державних магазинах у продажу з’явилися борошно і хліб, які продаються як пайок на травень і червень. Разом із ними в навантаження йде портрет Бердимухамедова, фотографія розміром 50х35 сантиметрів коштує 20 манатів (близько 6 доларів за офіційним курсом Центробанку, він значно відрізняється від курсу на чорному ринку).
Як повідомляє кореспондент Радіо Азатлик, люди не протестували, купуючи продукти, оскільки навколо магазинів стояли співробітники Міністерства внутрішньої безпеки та поліції. На думку офіцера поліції, який розмовляв з кореспондентом на умовах анонімності, влада вважає, що якщо фотографія Бердимухамедова буде в кожному будинку, то населення «буде його більше любити». Туркменській службі не вдалося отримати офіційних коментарів на цю тему.
Продаж президентських фотографій у навантаження до продуктів збігся з початком сезону масової заміни портретів президента Гурбангули Бердимухамедова в держустановах країни. У всіх державних структурах портрети мають бути оновлені до 1 вересня. Нові фотографії відрізняються від старих кольором килима на тлі, довжиною і відтінком волосся президента.
У Туркменистані портрети президента присутні у всіх установах і підприємствах, а також у громадських місцях. Портрети оновлюються регулярно, в тому числі у зв’язку зі зміною зовнішності президента. Заміна старих портретів на нові здійснюється за рахунок населення. У січні влада країни зобов’язала держустанови закупити портрети з сивим президентом замість фотографій, де в нього чорне волосся.
…
Національне антикорупційне бюро назвало політично вмотивованим рішення Конституційного суду України про неконстуційність призначення Артема Ситника директором НАБУ.
«Попри визнання КСУ указу президента про призначення Артема Ситника директором НАБУ неконстутиційним, воно не передбачає його автоматичного звільнення. Закон України «Про НАБУ» містить вичерпний перелік підстав звільнення директора Національного бюро з посади, рішення Конституційного суду серед них немає», – ідеться в заяві НАБУ.
У НАБУ пов’язали рішення КСУ з оприлюдненням так званих «плівок #ОАСК», на яких «задокументовано розмови щодо «керованого правосуддя в Україні», у тому числі й стосовно ухвалення рішень Конституційним судом України».
Конституційний суд 28 серпня оприлюднив рішення, яким визнав неконституційним указ про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України.
П’ятий президент України Петро Порошенко своїм указом призначив Артема Ситника директором НАБУ 16 квітня 2015 року. Цьому передував конкурсний відбір.
Згідно з рішенням КСУ, указ президента тепер втрачає чинність. Водночас рішення «не поширюється на правовідносини, які виникли внаслідок здійснення посадових обов’язків» Ситником.
Народні депутати, які зверталися до суду з клопотанням, стверджували, що президент діяв поза межами своїх конституційних повноважень, оскільки посада директора НАБУ не віднесена Основним законом до посад, призначення на які здійснює президент. У суді погодилися з цим висновком.
Крім того, там вважають, що «призначення президентом України керівника органу, який за своїми повноваженнями функціонально належить до органу виконавчої влади, призведе до розбалансування системи стримувань і противаг, порушення функціонального розподілу влад та фактичної зміни форми державного правління».
…
Billionaire entrepreneur Elon Musk’s neuroscience startup Neuralink on Friday unveiled a pig named Gertrude that has had a coin-sized computer chip in her brain for two months, showing off an early step toward the goal of curing human diseases with the same type of implant.Co-founded by Tesla Inc and SpaceX CEO Musk in 2016, San Francisco Bay Area-based Neuralink aims to implant wireless brain-computer interfaces that include thousands of electrodes in the most complex human organ to help cure neurological conditions like Alzheimer’s, dementia and spinal cord injuries and ultimately fuse humankind with artificial intelligence.”An implantable device can actually solve these problems,” Musk said on a webcast Friday, mentioning ailments such as memory loss, hearing loss, depression and insomnia.Musk did not provide a timeline for those treatments, appearing to retreat from earlier statements that human trials would begin by the end of this year. Neuralink’s first clinical trials with a small number of human patients would be aimed at treating paralysis or paraplegia, the company’s head surgeon, Dr. Matthew MacDougall, said.Neuroscientists unaffiliated with the company said the presentation indicated that Neuralink had made great strides but cautioned that longer studies were needed.Musk presented what he described as the “three little pigs demo.” Gertrude, the pig with a Neuralink implant in the part of the brain that controls the snout, required some coaxing by Musk to appear on camera, but eventually began eating off of a stool and sniffing straw, triggering spikes on a graph tracking the animal’s neural activity.Musk said the company had three pigs with two implants each, and also revealed a pig that previously had an implant. They were “healthy, happy and indistinguishable from a normal pig,” Musk said. He said the company predicted a pig’s limb movement during a treadmill run at “high accuracy” using implant data.Musk described Neuralink’s chip, which is roughly 23 millimeters in diameter, as “a Fitbit in your skull with tiny wires.””I could have a Neuralink right now and you wouldn’t know,” Musk said. “Maybe I do.”One comment from a webcast viewer described the animals as “Cypork.”Graeme Moffat, a University of Toronto neuroscience research fellow, said Neuralink’s advancements were “order of magnitude leaps” beyond current science thanks to the novel chip’s size, portability, power management and wireless capabilities.Stanford University neuroscientist Sergey Stavisky said the company had made substantial and impressive progress since an initial demonstration of an earlier chip in July 2019.”Going from that to the fully implanted system in several pigs they showed is impressive and, I think, really highlights the strengths of having a large multidisciplinary team focused on this problem,” Stavisky said.Some researchers said longer studies would be required to determine the longevity of the device.Neuralink’s chip could also improve the understanding of neurological diseases by reading brain waves, one of the company’s scientists said during the presentation.Recruiting, not fundraisingMusk said the focus of Friday’s event was recruiting, not fundraising. Musk has a history of bringing together diverse experts to drastically accelerate the development of innovations previously limited to academic labs, including rocket, hyperloop and electrical vehicle technologies through companies such as Tesla and SpaceX.Neuralink has received $158 million in funding, $100 million of which came from Musk, and employs about 100 people.Musk, who frequently warns about the risks of artificial intelligence, said the implant’s most important achievement beyond medical applications would be “some kind of AI symbiosis where you have an AI extension of yourself.”Small devices that electronically stimulate nerves and brain areas to treat hearing loss and Parkinson’s disease have been implanted in humans for decades. Brain implant trials have also been conducted with a small number of people who have lost control of bodily functions due to spiral cord injuries or neurological conditions like strokes.Startups such as Kernel, Paradromics and NeuroPace also are trying to exploit advancements in material, wireless and signaling technology to create devices similar to Neuralink. In addition, medical device giant Medtronic PLC produces brain implants to treat Parkinson’s disease, essential tremors and epilepsy.
…
«Америка – найбільш виняткова нація світу»: промова Трампа на з’їзді Республіканської партії (відео)
Президент США Дональд Трамп виступив із промовою 27 серпня, на з’їзді Республіканської партії. Виступаючи на великій сцені біля Білого дому, Трамп офіційно погодив своє повторне висунення на другий термін від Республіканської партії. У своїй промові він пообіцяв відновити країну після масштабної, спричиненої коронавірусом, кризи і повернути роботу мільйонам безробітних. Більшу частину свого виступу Трамп зосередив на жорсткій критиці свого опонента, представника від Демократичної партії Джо Байдена. Байден відповів Трампу серією твітів, перерахувавши завдані США пандемією збитки у той час, як Дональд Трамп керував країною.
…
Влада Білорусі поводиться з медіа у свавільній манері, заявив тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.
«Влада поводиться з медіа у дедалі більше свавільній манері. Вони не лише відмовляються акредитувати журналістів, але й використовують різні приводи для затримання повністю акредитованих журналістів, щоб не дати їм повідомляти про те, що вони бачать. Ми також стривожені, що влада погрожує висунути свавільні звинувачення журналістам, які відмовляються виконувати накази поліції та віддати їм фотографії та іншу інформацію», – заявила Сінделар.
Вона вважає дії білоруської влади «помстою» та «кричущим порушенням норм та законів».
Журналісти Білоруської служби Радіо Свобода Влад Гридзін, Олесь Дащинський, Олег Груздзілович, Андрій Рабчик та кореспондент «Настоящего времени» Роман Васюкович й оператор Андрій Ярошевич були серед щонайменше 30 місцевих та іноземних журналістів, яких затримали в центрі Мінська 27 серпня.
У Міністерстві внутрішніх справ Білорусі заявили, що необхідно було перевірити документи, які підтверджують законність їхньої професійної діяльності.
Під час затримання журналістів РВЄ/РС обшукали поліцейські. Правоохоронці забрали ноутбуки й камери й наказали відкрити фотогалереї та іншу інформацію на мобільних телефонах. Щонайменше в одному випадку журналіста попросили видалити фотографії поліції. Коли акредитований фотограф Гриздін відмовився видалити фото, поліція погрожувала йому новими адміністративними звинуваченнями.
Усіх журналістів, окрім Ярошевича, відпустили на волю о пів на другу ночі 28 серпня.
Ярошевича відпустили 28 серпня вдень після того, як він провів ніч під вартою за звинуваченнями в участі в несанкціонованому мітингу. Він був фотографом на білоруському державному телебаченні, але разом із сотнями співробітників вийшов на страйк і згодом залишив свою роботу.
Також білоруські правоохоронці затримали журналістів Tut.by, BelaPAN, Belsat, TASS, Associated Press та інших медіа. Згодом їх відпустили.
Затримання відбувалися на тлі блокування понад 70 веб-сайтів, включно із сайтом Білоруської служби Радіо Свобода. Крім того, правоохоронці затримали блогерів. У деяких випадках їм загрожує кілька місяців під вартою. Серед затриманих – блогер Ігор Лосік, який консультував Білоруську службу Радіо Свобода в питаннях цифрових стратегій. Його заарештували 25 червня. Сьогодні йому продовжили термін тримання під вартою до 25 жовтня.
Дейзі Сінделар закликала білоруську владу не переслідувати журналістів та поважати їхні права.
read moreМіністр Кабінету міністрів Олег Немчінов сказав, що йому прикро, що бізнес зазнає збитків через заборону на в’їзд іноземцям. В ефірі Радіо Свобода він пояснив, що такий захід є непопулярним, але вимушеним рішенням уряду.
«Мені прикро, що український бізнес змушений нести такі втрати. Це, на жаль, об’єктивність. І не треба шукати тут злого умислу. Не треба шукати тут якогось підступу. Ми приймаємо непопулярні рішення. І, дійсно, шкода, що люди несуть за це такі… збитки», – сказав міністр в ефірі програми «Свобода Live».
У тому ж ефірі львівський ресторатор Андрій Худо розповів про збитки, які несе готельно-ресторанний бізнес у Львові. За його підрахунками, через карантин частка іноземних туристів знизилась з приблизно 70% практично до нуля.
На позачерговому засіданні 27 серпня Кабінет міністрів заборонив в’їзд іноземцям з 00:00 28 серпня і до 00:00 годин 28 вересня.
…
Стан госпіталізованого в Німеччині російського опозиційного політика Олексія Навального залишається тяжким, але серйозної загрози його життю немає, повідомила речниця Навального Кіра Ярмиш 28 серпня.
«Він, як і раніше, в штучній комі і підключений до ШВЛ (апарату штучної вентиляції легень – ред.). Стан тяжкий, проте симптоми отруєння зменшуються. Зараз серйозної загрози для життя немає. Проте прогнозів лікарі, як і раніше, не дають», – написала речниця політика у твітері.
24 серпня в німецькій клініці «Шаріте» підтвердили, що російського опозиційного політика Олексія Навального отруїли речовиною з групи інгібіторів холінестерази. За словами лікарів, Навальний досі перебуває в стані штучної коми, але серйозної небезпеки для його життя немає.
Прессекретар Навального Кіра Ярмиш написала у твітері, що стан політика стабільний.
20 серпня Навальний летів із Томська в Москву. У польоті йому стало зле, і він знепритомнів. Екіпаж екстрено посадив літак в Омську. Навального відправили в реанімацію місцевої лікарні і підключили до апарату штучної вентиляції легенів.
22 серпня спецлітак із Німеччини доставив опозиціонера в Берлін. Соратник Навального Леонід Волков повідомив, що переліт оплатив бізнесмен і філантроп Борис Зімін і фонд його сім’ї.
Родичі й близькі соратники Навального вважають, що його отруїли.
Омські лікарі спершу не коментували можливих причин стану Навального, а потім почали прямо заперечувати версію його соратників про отруєння.
Олексій Навальний упродовж останніх років разом зі своєю командою, Фондом боротьби з корупцією, здійснив серію розслідувань про діяльність багатьох представників російської влади, зокрема, колишнього голови уряду Дмитра Медведєва, наближеного до президента Володимира Путіна бізнесмена Євгена Пригожина й інших.
До групи речовин із зазначеним механізмом дії належать також побутові, сільськогосподарські та промислові інсектициди (хлорофос, карбофос та ін.), бойові отруйні речовини (зарин, заман, табун)
read moreКонституційний суд визнав неконституційним указ про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України. Відповідне рішення оприлюднене на сайті КСУ.
П’ятий президент України Петро Порошенко своїм указом призначив Артема Ситника директором НАБУ 16 квітня 2015 року. Цьому передував конкурсний відбір.
Згідно з рішенням КСУ, указ президента тепер втрачає чинність. Водночас рішення «не поширюється на правовідносини, які виникли внаслідок здійснення посадових обов’язків» Ситником.
Народні депутати, які зверталися до суду з клопотанням, стверджували, що президент діяв поза межами своїх конституційних повноважень, оскільки посада директора НАБУ не віднесена Основним законом до посад, призначення на які здійснює президент. У суді погодилися з цим висновком.
Крім того, там вважають, що «призначення президентом України керівника органу, який за своїми повноваженнями функціонально належить до органу виконавчої влади, призведе до розбалансування системи стримувань і противаг, порушення функціонального розподілу влад та фактичної зміни форми державного правління».
У Національному антикорупційному бюро України наразі не коментували рішення суду.
…
У Європейському союзі досягли загальної домовленості про необхідність санкцій щодо низки чільників нинішньої влади Білорусі, яких підозрюють у причетності до фальсифікації президентських виборів у цій країні і до жорстокого придушення акцій протесту, які не припиняються з дня виборів 9 серпня. Але за результатами неформальної зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС, що відбулася в Берліні наразі немає певності, чи буде в цьому списку і чинний президент Олександр Лукашенко, якого оголосили переобраним і на шостий термін.
«Ми вирішили запровадити цілеспрямовані санкції, мандат на розробку яких нам надав саміт ЄС (19 серпня – ред.). Ми укладемо перелік осіб, для цього потрібні певні юридичні кроки, і ухвалимо рішення щодо цього якнайшвидше, з урахуванням певних формальних процедур», – сказала в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода Анн Лінде, міністр закордонних справ Швеції, принаймні один громадянин якої, журналіст Пауль Гансен, був затриманий у Білорусі 27 серпня.
«Ми будемо також намагатися збільшити підтримку громадянського суспільства в Білорусі, наскільки це можливо. І, звичайно, ми вимагаємо, щоб були звільнені всі політичні в’язні і щоб вимоги народу про демократію і свободу були виконані», – додала вона.
Анн Лінде повідомила, що міністри домовилися не оголошувати публічно кількість білоруських посадовців, які будуть у санкційному списку, а на запитання, чи стосуватимуться санкції й Лукашенка, відповіла формулюванням із рішення: санкції будуть проти осіб «високого політичного рівня», але не «найвищого».
«Ми також вирішили залишити можливість поступово розширювати цей список у майбутньому», – додала вона.
Із заяв інших учасників зустрічі випливає, що в першій версії санкційного списку може бути до 20 білоруських посадовців і що не виключено, що сам Лукашенко потрапить до якогось подальшого його розширення.
Зокрема, як повідомив у Берліні журналістам голова МЗС Чехії Томаш Петржічек, на нинішній зустрічі досягли загальної домовленості про структуру списку і більш-менш про те, хто до нього потрапить, але юридичні моменти, яких необхідно дотриматися, будуть виконані не раніше як через тиждень.
На запитання про присутність Лукашенка в списку кілька міністрів заявляли, що, на їхню думку, він має там бути, але, можливо, «з тактичних міркувань» він не потрапить до першої черги, щоб не зашкодити ініціативі ОБСЄ про посередництво, – але може бути доданий до списку пізніше, якщо в урегулюванні в Білорусі не буде поступу.
Верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель сказав лише, що інформація про осіб у санкційному списку «має бути захищена, доки санкції не ухвалені юридично і не набули чинності». Він пояснив, що більшість країн виступили за поступовий підхід із посиленням санкційного тиску на все нових посадовців, якщо Лукашенко не піде на переговори з опозицією. За словами Борреля, в перших пропонованих версіях санкційного списку було 12 осіб, зараз їх стало «майже 20», і, можливо, наступними днями це число ще зросте – «все буде залежати від того, як будуть розвиватися події в Білорусі і які будуть дії режиму».
Раніше 28 серпня Олександр Лукашенко в очікуванні повідомлень про санкції заявив, що Білорусь відповість країнам, які запровадять щодо неї економічні й інші санкції, зокрема Литві й іншим країнам Євросоюзу. За його словами, він доручив урядові країни внести пропозицію про переорієнтацію всіх торговельних потоків Білорусі з портів Литви на інші. «От ми і подивимося, як вони будуть жити. 30% литовського бюджету формують наші вантажопотоки через Литву. Що ще треба? Зажерлися. Тому поставимо на місце, – стверджував Лукашенко. – …Ми їм покажемо, що таке санкції».
У Білорусі з дня президентських виборів 9 серпня щодня тривають масові протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль. Силовики вдаються до репресій проти інціаторів і учасників протестів.
…
Радник голови Офісу президента Андрія Єрмака Михайло Подоляк заявив, що голова виконавчого комітету Національної ради реформ Міхеїл Саакашвілі продовжить працювати в Україні, попри його заяви щодо поверення в Грузію. Подоляк агенції «Інтерфакс-Україна» повідомив, що мав розмову із Саакашвілі з цього приводу.
«Він (Саакашвілі – ред.) наголосив, що Україна для нього надзвичайно важлива, і що ми продовжуємо працювати, продовжуємо проектувати нові формати держави, нові формати галузевих реформ. Усе цілком конструктивно і дуже багато у нас напрацювань, які потребують обов’язкового доведення до пуття», – сказав Подоляк.
Він закликав не влаштовувати «традиційні змови» через, як він висловився, «емоційні» заяви Саакашвілі.
«Міхеїл Ніколозович, дійсно, дуже емоційний, часто безапеляційний, швидко і різко реагує на багато що, тим і славиться. Він завжди додає драйву в нашу управлінську рутину», – прокоментував Подоляк.
Напередодні і сам Саакашвілі заявив, що надалі виконуватиме обов’язки голови виконавчого комітету реформ, хоча і має намір взяти участь в осінніх виборах у Грузії.
Голова виконавчого комітету Нацради реформ при президентові України, експрезидент Грузії Міхеіл Саакашвілі 27 серпня оприлюднив у фейсбуці відео, в якому оголосив про повернення до Грузії, де у кінці жовтня мають відбутися парламентські вибори.
Міністр юстиції Грузії Тея Цулукіані заявила, що схвалює рішення Саакашвілі повернутися. Його чекає процедура затримання на кордоні і ув’язення, заявила Цулукіані.
У червні 2018 року в Грузії заочно засудили Саакашвілі до шести років позбавлення волі в справі про побиття колишнього опозиційного депутата Валерія Гелашвілі у 2005 році.
Тбіліський міський суд визнав експрезидента Грузії винним за звинуваченням в умисному нанесенні тяжкої шкоди здоров’ю і в зловживанні владою із застосуванням насильства. Саакашвілі назвав вирок незаконним.
Призначення Саакашвілі у раду реформ викликало різку реакцію перших осіб Грузії і офіційного Тбілісі. Посол Грузії в Україні був відкликаний для консультацій.
…
Дніпровський районний суд Києва 28 серпня розпочав розгляд по суті справи про вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк. На засіданні головує суддя Юлія Іваніна
У залі присутні обвинувачені голова Херсонської обласної ради Владислав Мангер та експомічник депутата Херсонської обласної ради Олексій Левін разом зі своїми адвокатами.
Державне обвинувачення у справі представляють прокурори Андрій Сенюк і Олександр Сафарян.
28 липня прокуратура направила до суду обвинувальний акт щодо голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера і експомічника депутата Херсонської облради Олексія Левіна за організацію нападу на Гандзюк.
3 серпня Київський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу захисту колишнього голови Херсонської обласної Ради Владислава Мангера на обраний йому Печерський райсудом запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11 вересня 2020 року.
«За результатом апеляційного розгляду ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 липня 2020 року залишено без змін, апеляційні скарги сторони захисту – без задоволення», – мовиться у повідомленні суду.
27 липня прокурори передали до суду обвинувальний акт стосовно голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера за фактом замовлення й організації нападу на активістку Катерину Гандзюк, повідомляє 28 липня пресслужба Офісу генерального прокурора.
27 квітня Служба безпеки України повідомила, що під процесуальним керівництвом Офісу генпрокурора завершила досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою голови Херсонської облради Владислава Мангера і помічника-консультанта депутата цієї самої ради Олексія Левіна в організації нападу на Катерину Гандзюк, що призвів до її смерті.
Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні.
У справі Гандзюк уже винесено вирок п’ятьом особам: безпосередньому організатору злочину Сергію Торбіну і його співучасникам – Микиті Грабчуку, Володимиру Васяновичу, В’ячеславу Вишневському і Віктору Горбунову. Їм призначено покарання від трьох до шести з половиною років позбавлення волі.
Голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру повідомили про підозру у вчиненні злочину.
Олексія Левіна у січні цього року затримали в Болгарії. 16 березня його екстрадували в Україну.
…
Речник «Зелених» із зовнішньополітичних питань в німецькому Бундестазі Омід Нуріпур заявив про необхідність наслідків для Росії після отруєння там опозиційного політика Олексія Навального.
Нуріпур заявив про це в телефонному інтерв’ю Радіо Свобода 28 серпня.
«Сподіваюся, що люди в цій країні прокинуться, бачачи систематичні напади на людей, які не є однодумцями Кремля. Таких нападів було багато. Багато людей загинули. Пані Політковська, пан Литвиненко і багато інших. Були і напади, і вбивство опозиційно налаштованих людей у центрі Берліна (вбивство Зелімхана Хангошвілі у серпні 2019 року). Ми всі знаємо про справу пана Скрипаля. Тепер час прокинутися», – сказав депутат.
«І, звісно, нам потрібно продовжувати діалог із Росією, продовжувати розмовляти з Кремлем. Але ми маємо розуміти, що справа не лише у розмовах, справа також у наслідках, якщо ми хочемо зупинити такі дії», – додав він.
Нуріпур також повідомив, що Міністерство закордонних справ Німеччини надало інформацію членам Бундестагу щодо стану Навального.
«По суті, там немає нічого нового. Ми, звичайно, сподіваємось, що пан Навальний зможе одужати не лише швидко, але й повністю», – сказав він.
Представник «Зелених» також заявив, що не думає, що Росія проведе незалежне розслідування щодо отруєння Навального. Через це також мають бути наслідки, додав депутат Бундестагу.
Щодо того, якими мають бути ці наслідки, він заявив, що в цьому питанні потрібна координація ЄС.
«Після справи пана Скрипаля Велика Британія скликала членів ЄС, намагаючись знайти спільну лінію. Я не бачив таких дій від мого уряду, який зазнав не лише порушення суверенітету, що ми бачили у центрі Берліна, але також постраждав і як голова Ради ЄС на даний час», – сказав Нуріпур.
«Друге, і це особливо стосується Німеччини, ми маємо переосмислити глибину наших економічних зв’язків із Росією. І ми мусимо переосмислити енергетичні проєкти, такі як «Північний потік», які розділяють Європу, оскільки вони будуються за рахунок наших держав-партнерів, таких як Польща чи країни Балтії. Тому, так, ми повинні продовжувати розмовляти з Росією. Є багато питань, де нам потрібна співпраця. Але зрештою, найголовніше – утримати Європейський союз разом і зробити нас сильними, коли мова заходить про стійкість проти гібридної війни, від якої страждають багато країн Європи», – додав він.
Генеральна прокуратура Росії 27 серпня заявила, що наразі не бачить підстав для порушення кримінальної справи про отруєння опозиційного політика Олексія Навального.
У Генпрокуратурі заявили, що дотепер не встановлено будь-яких даних, «які свідчать про вчинення умисних злочинних дій відносно Навального». У відомстві заявили про здійснену дослідчу перевірку, зазначивши, що така перевірка є стандартною в разі серйозної події з авіапасажирами.
25 серпня у Кремлі заявили, що не бачать приводу для кримінального розслідування обставин імовірного отруєння Олексія Навального.
Із вимогами провести незалежне і відкрите розслідування обставин імовірного отруєння Навального раніше виступили на Заході – канцлер Німеччини Анґела Меркель, міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас і верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.
24 серпня в німецькій клініці «Шаріте» підтвердили, що російського опозиційного політика Олексія Навального отруїли речовиною з групи інгібіторів холінестерази. За словами лікарів, Навальний досі перебуває в стані штучної коми, але серйозної небезпеки для його життя немає.
Прессекретар Навального Кіра Ярмиш написала у твітері, що стан політика стабільний.
20 серпня Навальний летів із Томська в Москву. У польоті йому стало зле, і він знепритомнів. Екіпаж екстрено посадив літак в Омську. Навального відправили в реанімацію місцевої лікарні і підключили до апарату штучної вентиляції легенів.
22 серпня спецлітак із Німеччини доставив опозиціонера в Берлін. Соратник Навального Леонід Волков повідомив, що переліт оплатив бізнесмен і філантроп Борис Зімін і фонд його сім’ї.
Родичі й близькі соратники Навального вважають, що його отруїли.
Омські лікарі спершу не коментували можливих причин стану Навального, а потім почали прямо заперечувати версію його соратників про отруєння.
Олексій Навальний упродовж останніх років разом зі своєю командою, Фондом боротьби з корупцією, здійснив серію розслідувань про діяльність багатьох представників російської влади, зокрема, колишнього голови уряду Дмитра Медведєва, наближеного до президента Володимира Путіна бізнесмена Євгена Пригожина й інших.
До групи речовин із зазначеним механізмом дії належать також побутові, сільськогосподарські та промислові інсектициди (хлорофос, карбофос та ін.), бойові отруйні речовини (зарин, заман, табун).
read moreukrlines skype чат
