політика, бізнес, народ

У Росії за останню добу виявили 6719 інфікованих коронавірусом. Це на кілька десятків менше, ніж добою раніше, і найнижчий показник із квітня. В останні дні число нових випадків зараження досить стабільне і не перевищує семи тисяч.

Всього за весь час епідемії в Росії виявили понад 640 тисяч заражених.

Померли за добу від коронавірусної інфекції 93 людини, загальне число смертей за весь час, за даними оперативного штабу, – понад 9 тисяч (йдеться про випадки, коли коронавірусна інфекція була визнана основною причиною смерті).

Від сьогодні більшість карантинних заходів зняли у Санкт-Петербурзі. У Москві більшість обмежень зняли раніше.

Росія залишається на третьому місці в світі за кількістю виявлених інфікованих. Всього в світі число випадків інфекції перевищило 10 мільйонів, а померлих – 500 тисяч.
…

Колишній словацький президент, лідер владної партії «За людей» (Za ľudí) Андрей Кіска заявив, що вирішив остаточно закінчити свою політичну кар’єру. 

Причина, як пояснив Андрей Кіска на своїй фейсбук-сторінці, стан здоров’я.

«Моє здоров’я не дозволяє мені залишатись активним в політиці… Через це я повідомив президії своєї партії, що на серпневому сеймі не буду брати участь у виборах голови», – написав Кіска. 

29 червня на Андрея Кіску чекає операція. «Моє тіло збирає данину за сотні тисяч кілометрів, які я протягом останніх років наїздив автомобілем по всій Словаччині», – зазначив колишній президент.

Андрей Кіска (57 років) був обраний президентом Словаччини 2014 року, на цій посаді залишався до 2019-го, коли на президентських виборах здобула перемогу нинішня словацька президентка Зузана Чапутова.

Партія «За людей» (Za ľudí) була заснована з ініціативи Андрея Кіски у 2019 році як «партія ні консервативна, ані ліберальна, а центристська», її лідером Андрей Кіска був обраний у вересні 2019-го.

 
…

За даними екзит-полів на президентських виборах у Польщі, ніхто з кандидатів не переміг у першому турі і, як і очікували, в другий тур мають вийти чинний президент Анджей Дуда, який змагається за другий термін, і мер столиці Варшави, опозиційний діяч Рафал Тшасковський.

За цими даними, які не є офіційними, Дуда, який вийшов із лав нині владної популістської й євроскептичної партії «Право і справедливість», отримує 41,8 відсотка голосів, а Тшасковський, представник опозиційної правоцентристської і проєвропейської партії «Громадянська платформа», – 30,4 відсотка.

Якщо такі дані будуть підтверджені в перебігу підрахунку голосів, включно з результатами голосування поштою, які в екзит-поли на виході з дільниць не ввійшли, другий тур мав би відбутися 12 липня.

При цьому, за деякими з прогнозів, у другому турі більший шанс перемогти міг би мати саме Тшасковський.

Явка на вибори, попри коронавірусну пандемію, була вищою, ніж зазвичай. Дільниці закрилися о 21-й годині за місцевим часом (22-й за Києвом), за даними станом на 17-у годину, вже тоді явка склала майже 48 відсотків – це число близьке до загальної явки на попередні президентські вибори 2015 року.
…

У Росії офіційно заявляють про високі явки учасників дострокового голосування в референдумі щодо змін до конституції країни. За твердженням Центральної виборчої комісії країни, протягом перших трьох днів дострокового голосування в ньому взяли участь понад 28 відсотків виборців.

При цьому один із критиків голосування, опозиційний діяч Олексій Навальний заявляє, що з власного досвіду багатьох виборчих кампаній виключає, що реальна участь у достроковому голосуванні могла скласти більш ніж 7–12 відсотків.

У двох із російських регіонів, Москві й Нижегородській області, влаштували також можливість електронного голосування. Щодо нього заявляють, що участь у цьому голосуванні вже взяли понад 76 відсотків від числа тих, хто зареєструвався на нього.

Російська опозиція заявляє, що вибори через інтернет неможливо контролювати, і це значно підвищує можливість фальсифікацій.

Деякі користувачі соцмереж у Росії повідомляють, що їм на телефони приходять смс-повідомлення про те, що вони зареєстровані для електронного голосування, хоча вони не подавали заявок. А ще першого дня дострокового голосування кілька людей повідомили, що їм вдалося проголосувати і онлайн, і фізично на дільниці; ЦВК Росії назвала це провокацією.

Основний день голосування призначений на 1 липня, середу – цей день у Росії зробили вихідним. Але ще з 25 червня почалося дострокове голосування.

Президент Росії Володимир Путін ініціював внесення змін до Конституції в січні. Тоді ж він заявив, що поправки – а їх понад 200 – мають бути схвалені всенародним голосуванням, хоча закон цього не вимагає. Поправки вже схвалені Державною думою і Радою федерації (обома палатами парламенту Росії), а також регіональними законодавчими зборами.

Серед найбільш обговорюваних змін – пріоритет російської конституції над міжнародним правом і «обнулення» президентських термінів, яке в разі схвалення поправок дозволить Путіну ще двічі обиратися на посаду президента і потенційно залишитися на посаді до 2036 року.

Також будуть перерозподілені повноваження між гілками влади – загалом президент отримає ще більше повноважень, ніж зараз.

За рішенням Путіна, для того, щоб поправки набули чинності, необхідно, щоб їх схвалила більш ніж половина учасників всенародного голосування. При цьому явка значення не має – на відміну від референдуму, де потрібно, щоб на дільниці прийшли більше від половини виборців.

Низка представників російської опозиції закликає бойкотувати голосування, стверджуючи, що у влади є всі інструменти для того, щоб його сфальсифікувати. Інші закликають прийти на дільниці і проголосувати проти.
…

Іран оголосив, що зробить носіння масок обов’язковим у закритих приміщеннях, оскільки зафіксоване напередодні число жертв коронавірусної інфекції є рекордним за три місяці. Як ідеться в повідомленні, за добу 27 червня померли 144 іранці.

Іранський президент Хассаном Роугані також додав 28 липня, що найбільш потерпілим провінціям буде дозволено повторно застосовувати жорсткі обмеження, спрямовані на протидію вірусу. Роугані заявив, що нові вимоги щодо масок діятимуть щонайменше до 22 липня.

Раніше верховний лідер аятола Алі Хаменеї попередив, що економічні проблеми країни можуть ускладнитися, якщо коронавірус продовжить ширитися безконтрольно.

У неділю, 28 червня, світ перетнув позначки у 10 мільйонів інфікованих коронавірусом і 500 тисяч померлих від інфекції COVID-19, свідчать дані університету Джонса Гопкінса.

 
…

У Росії оголосили голодування 24 громадянина Таджикистану, які завершили відбування покарання в російських в’язницях, але не можуть виїхати на батьківщину, повідомляє таджицька служба Радіо Свобода.

У Росії кажуть, що звільнити цих людей не можуть через COVID-19 і закриті кордони.

«Ми протестуємо проти байдужості таджицької та російської влади. Умови в ізоляторі не кращі, ніж у в’язниці. Ми звернулися в посольство, а там сказали, що Федеральна міграційна служба (Росії – ред.) повинна купити нам квитки і депортувати додому», – розповів один із протестувальників.

У посольстві Таджикистану в Росії повідомили, що знають про ситуацію зі своїми громадянами, і за першої нагоди вони будуть відправлені на батьківщину, але поки лише радять їм набратися терпіння. За словами посла Таджикистану в Росії, країна вивозить своїх громадян, попри закриті кордони, але пріоритет віддається жінкам, літнім і хворим людям.

Раніше влада Таджикистану обіцяли забрати своїх громадян із російських спецприймальників до кінця травня.

У кількох в’язницях росйського регіону Мордовія відбувають покарання близько тисячі громадян Таджикистану. Деякі з них нарікали на катування і жорстоке поводження з боку тюремного персоналу. Загальна кількість таджицьких громадян, затриманих і засуджених за вчинення різних злочинів на території Росії, сягає 10 тисяч людей.
…

Білий дім заперечує, що президента США Дональда Трампа інформували про те, що російська військова розвідка (відома як ГРУ) імовірно пропонувала талібам винагороду за вбивства американських військових в Афганістані. За словами речниці Білого дому Кейлі МакЕнані, ані Трамп, ані віцепрезидент Майк Пенс не мали таких даних.

Раніше цього тижня, 26 червня, газета The New York Times повідомила про те, що американські спецслужби ще кілька місяців тому дійшли висновку: Росія обіцяла талібам премії за вбивство американців. У повідомленні The New York Times йшлося також, що дані спецслужб США базувалися частково на допитах полонених афганських бойовиків. Видання вказувало, що Трамп іще від березня 2020 року мав цю інформацію.

Колишній віцепрезидент США Джо Байден відреагував на повідомлення, звинувативши Трампа у відсутності реакції. Байден заявив, що його шокує, якщо це є правдою,, що Трамп «знав про це місяцями» і робив «гірше, ніж нічого». Байден, який у 2020 році є найбільш імовірним кандидатом на виборах президента США від Демократичної партії, заявив, що Трамп «продовжив свою тривожну кампанію поваги і зачарування (президентом Росії) Володимиром Путіним». Байден пообіцяв, що в разі обрання на виборах 3 листопада «Путін відповість, і ми накладемо на Росію серйозні санкції».

Речник талібів 27 червня заявив, що рух «Талібан» «рішуче відкидає» звинувачення. Він наполягає, що озброєні таліби не потребують сторонніх вказівок у визначенні цілей.

Представники Ради національної безпеки, Пентагону та ЦРУ відмовились коментувати звинувачення, про які пізніше також повідомляло видання The Washington Post.

Міністерство закордонних справ Росії назвало повідомлення американських ЗМІ ілюстрацією «низьких інтелектуальних здібностей пропагандистів американської розвідки».

Після оприлюднення даних щонайменше два амеркианських конгресмени вимагають відповіді від адміністрації Трампа.

Сенатор-республіканець Ліндзі Ґрем заявив, що є «обов’язковим» те, щоб Конгрес був докладно поінформований про обставини.

Сенатор-демократ Боб Менендез заявив, що Конгрес має діяти, «якщо Трамп відмовиться визнати Путіна відповідальним за фінансування тероризму проти американських військ в Афганістані».

Нова інформація надійшла в той час, коли Сполучені Штати намагаються досягти прогресу в мирному процесі в Афганістані. У лютому з талібами була підписана угода, яка передбачає можливість виведення американських військ із Афганістану наступного року.
…

Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї попередив, що економічні проблеми країни можуть ускладнитися, якщо коронавірусна інфекція продовжить своє поширення.

Іран веде боротьбу з COVID-19 із лютого, коли в ісламській республіці були зафіксовані перші випадки інфекції. Тоді були закриті школи та підприємства, які не є життєво важливими, в березні були скасовані громадські заходи, але згодом уряд поступово скасував обмеження для відновлення економіки.

«Правильно казати, що потрібно зробити щось для запобігання економічним проблемам, спричиненим коронавірусом. Але у разі недбалості та значного поширення хвороби економічні проблеми посиляться теж», – сказав Хаменеї 27 червня на зустрічі з посадовими особами судової влади.

У неділю, 28 червня, світ перетнув позначку в 10 мільйонів інфікованих коронавірусом, свідчать дані університету Джонса Гопкінса.
…

Британська поліція висунула обвинувачення 25-річному підозрюваному в нападі з ножем у місті Редінг. Його звинувачують у терористичному нападі, трьох вбивствах і трьох спробах вбивства.

Поліція також підтвердила, що чоловіка звати Хаїрі Саадалла, як це раніше повідомили медіа з посиланням на свої джерела.

Королівська служба кримінального переслідування повідомила, що звинувачення висунув контртерористичний відділ поліції.

Мотив нападу лишаються неясними, його жертвами стали звичайні перехожі в парку.

Читайте також: Напад у Редінгу: служба МІ5 знала про підозрюваного – ЗМІ​

Британський суспільний мовець BBC повідомив з посиланням на свої джерела, що минулого року спецслужби припускали, що Саадалла спробує виїхати за кордон для нападу.

Очікується, що Вестмінстерський магістратський суд почне розглядати справу 29 червня.

21 червня у місті Редінг на півдні Великої Британії 25-річний чоловік напав на перехожих із ножем, троє людей загинули.
…

Президент США Дональд Трамп підписав указ, мета якого – захистити пам’ятники, меморіали та монументи від осквернення, руйнування і знесення.

«Тривалі тюремні терміни за ці беззаконні дії проти нашої Великої Країни!», – написав він у твітері.

На хвилі протестів «Життя темношкірих важливі» (Black Lives Matter), у США були атаковані десятки пам’ятників і монументів, здебільшого пов’язаних з Конфедерацією.

Однак, як повідомляє «Голос Америки», були атаковані і пам’ятники героям Громадянської війни, президентам США, які не володіли рабами, і деякі християнські монументи.

 
…

Президент Франції Еммануель Макрон заявив 27 червня, що «незабаром» планує візит до Росії для продовження переговорів з президентом Володимиром Путіним.

За заявою Макрона, він планує обговорити з Путіним питання безпеки та зміни клімату.

Президент Франції раніше вже заохочував Європу та НАТО переглянути стратегічне партнерство з Москвою, стверджуючи, що недружня політика Європи нібито провалилася.

«Діалог з відновлення довіри з президентом Путіним у Форті Брегансон триває. Ми рухаємося далі і я незабаром відвідаю Росію», – повідомив Макрон, коментуючи відеоконференцію з лідером Кремля.

Він зазначив, що серед тем обговорення планується «безпека в Європі, регіональні конфлікти та клімат, у тому числі танення мерзлоти в Арктиці».

«Всі регіональні кризи, з якими ми стикаємося, показують, як важливо перетворити весь європейський простір, в широкому сенсі, від Лісабон до Владівостока, на справжній простір співпраці та миру», – заявляє Макрон.

Говорячи про агресію Росії проти України, президент Франції висловив думку, що важливо оперативно перезапустити дорожню мапу для «завершення конфлікту».

Читайте також: Президент Хорватії не приїде на парад до Москви: «зламався літак»

Макрон планував відвідати парад на Красній площі в Москві на честь 9 травня. Зрештою подію перенесли на 23 червня, президент Франції її не відвідав.

Президент Росії Володимир Путін та його французький колега Еммануель Макрон під час відеодзвінка 26 червня пообіцяли тісніше співпрацювати для подолання міжнародної кризи.
…

Президент Росії Володимир Путін та його французький колега Еммануель Макрон під час відеодзвінка 26 лютого пообіцяли тісніше співпрацювати для подолання міжнародної кризи.

Пресслужба російського лідера повідомила, що обговорення стосувалося криз в Україні, Сирії та Лівії, а також напруженості на Балканах. За цим повідомленням, Путін говорив про необхідність «об’єднати наші зусилля» для боротьби зі спільними загрозами, такими як пандемія коронавірусу, міжнародний тероризм та зміна клімату.

Макрон заявив, що «всі пережиті нами регіональні кризи свідчать про важливість перетворення європейського простору в широкому сенсі від Лісабона до Владивостока в реальний простір співпраці та миру».

Відносини між Москвою та Заходом залишаються складними. Поліпшенню відносин заважає агресія Росії проти України, роль Москви в конфлікті у Сирії, імовірне російське втручання у вибори в США та інших демократіях, а також отруєння російського ексшпигуна Сергія Скрипаля та його дочки у Великій Британії у 2018 році.

Але Макрон закликав Європу та НАТО переглянули своє стратегічне партнерство з Росією, заявивши, що політика протидії Москві провалилася. Макрон заявив, що «впевнений, що ми можемо досягти прогресу з Росією в ряді тем».
…