політика, бізнес, народ

Вірменська поліція затримала понад 100 осіб у Єревані після того, як Служба національної безпеки обшукала будинок і офіс лідера опозиції Гагіка Царукяна за звинуваченням в економічних злочинах. Затримання відбулися після того, як сталися сутички з поліцією протестувальників, які прийшли під будівлю Служби нацбезпеки Вірменії на захист Царукяна. Масові зібрання нині заборонені у Вірменії через введений до 13 дипня надзвичайний стан у зв’язку з пандемією коронавірусу.

Зранку силовики провели обшук в будинку лідера партії «Процвітаюча Вірменія» Гагіка Царукяна в селі неподалік від Єревана, а також у офісах його партії в рамках розслідування «фінансових злочинів». Бізнесмен, зокрема, підозрюється в проведенні неліцензійної гральної діяльності.

Царукян стверджує, що звинувачення є політично мотивованими і спрямовані на те, щоб змусити його припинити критику дій прем’єр-міністра Ніколи Пашиняна щодо боротьби з коронавірусом.

Партія Царукяна «Процвітаюча Вірменія» має 25 з 132 місць в парламенті Вірменії, і є найбільшою опозиційною партією.

Повідомляється, що Царукяна викликали на допит, алк як депутат він має імунітет від судового переслідування.

У Вірменії на сьогодні підтверджено 16 667 випадки COVID-19, 269 людей померли.
…

Лауреати Нобелівської премії з літератури Герта Мюллер та Світлана Алексієвич, а також лауреат Гонкурівської премії Джонатан Літтелл написали відкритого листа комісару Ради Європи з прав людини Дуні Міятович з підтримкою на адресу російського історика, директора карельського відділення правозахисного центру «Меморіал» Юрія Дмитрієва, якого звинувачують у виготовленні порнографії і насильницьких діях щодо прийомної дочки. Текст звернення російською мовою опублікувала «Новая газета».

Мюллер, Алексієвич і Літтелл пишуть, що кримінальна справа проти Дмитрієва – це спроба переписати історію Росії та СРСР.

«Здається, що на вибір огидної кримінальної статті сильно вплинув укорінений в масовій свідомості негативний стереотип: батько-одинак – це потенційний насильник. Судячи з того, що ми читали про цю справу, грунтується вона, як і перша, на бажанні заглушити пам’ять про репресії і розправитися з Дмитрієвим, витягнувши назовні незаперечні свідчення чорних сторінок радянської історії. Російська влада прагне переписати історію Сандармоху, обмовити його першовідкривача, безпідставно звинувативши Дмитрієва в огидному злочині», – пишуть автори листа.

У листі йдеться, що історику загрожує до 20 років позбавлення волі, це, на їхню думку, «буде кінцем не тільки його дослідницької роботи, а й життя». Автори також закликали Міятович заступитися за Дмитрієва на рівні керівництва ЄС. Хоча раніше ЄС вже закликав російську владу переглянути кримінальну справу проти Дмитрієва та звільнити його з-під варти.

На початку травня Верховний суд Карелії залишив без змін запобіжний захід, яку призначив історику Дмитрієву суд Петрозаводська. Він залишиться під вартою до 25 червня.

Юрій Дмитрієв був затриманий у грудні 2016 року за підозрою у виготовленні дитячої порнографії. Приводом для цього стали знімки його оголеної прийомної дочки, які були виявлені в домашньому комп’ютері. Сторона захисту пояснювала, що Дмитрієв робив ці знімки для контролю фізичного розвитку дитини, яка на час усиновлення мала хронічну хворобу.

Навесні 2018 року міський суд Петрозаводська повністю виправдав Дмитрієва. У червні того ж року Верховний суд Карелії скасував це рішення і направив справу Дмитрієва на повторний розгляд, а через два тижні керівник Карельського відділення «Меморіалу» був знову затриманий і взятий під варту за підозрою в насильницьких діях сексуального характеру відносно прийомної дочки.

Раніше колективні листи за Дмитрієва вже підписували понад 150 російських діячів культури і понад 400 іноземних вчених. На його захист також виступили численні правозахисники, журналісти і політики. Вони вважають, що проти Дмитрієва організована «брудна» кампанія, за допомогою якої у суспільства намагаються створити ненависть до дослідника сталінських репресій.
…

Речниця президента Білорусі Олексадра Лукашенка Наталія Ейсмонт прокоментувала заяви, зроблені опозиційним політиком і колишнім головою правління «Білгазпромбанку» Віктором Бабариком. Раніше він назвав обшуки в банку 12 червня рейдерським захопленням.

«Вилучено величезні суми грошей, цінних паперів, золото, картини. 15 осіб затримано. І людина, у якої ви брали інтерв’ю, можливо, не знає, що всі вони дають свідчення, у тому числі і проти неї», – повідомила Ейсмонт сайту РБК.

Потенційний кандидат у президенти Віктор Бабарико заявив раніше також в інтерв’ю РБК, що готовий до затримання й записав на цей випадок відеозвернення. Бабарико сказав, що був готовий до провокаційних дій під час виборів, але не думав про такі масштаб та страх, які «ці вибори наведуть на чинну владу».

«Ми зробили все можливе, щоб досягти 9 серпня (на цей день у Білорусі заплановані вибори президента – ред.), навіть якщо я буду поза доступом. У нас є законодавство, і воно чітко визначає, хто не може бути допущений до виборів, і навіть затриману особу можна допустити, тому ми маємо все підготовлене у випадку, якщо я раптом зникну», – зазначив колишній банкір.

Майже 20 років, до травня 2020 року, «Білгазпромбанк» очолював Віктор Бабарика. У травні він оголосив про свій намір балотуватися на пост президента Білорусі, перед цим залишивши свою посаду.

Комітет держконтролю Білорусі 12 червня заявив, що на базі банку була створена організована злочинна група, яка виводила гроші за кордон.

Раніше 12 червня президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що особисто доручив перевірити роботу «Білгазпромбанку».
…

Начальник поліції американського міста Атланта подав у відставку, на тлі заворушень у цьому місті. Протести з новою силою спалахнули після того, як поліцейський застрелив 27-річного чорношкірого чоловіка на ім’я Рейшард Брукс.

Цу сталося на парковці ресторану швидкого харчування. Відвідувачі повідомили поліцейським про автомобіль, який заважав заїзду на територію закладу інших учасників руху. Поліцейські, які розбудили водія, встановили у нього стан алкогольного сп’яніння. Брукс став погрожувати поліцейським електрошокером і був застрелений.

Мер Атланти Кейша Ленс Боттомс заявила, що 13 червня прийняла відставку керівника поліції Еріка Шилдса. «Я не вірю, що це було виправданим застосуванням смертельної сили, і я закликала негайно звільнити офіцера (який стріляв у Брукса – ред.)», – сказала Боттомс на пресконференції.

Після настання темряви протестувальники перекрили шосе та підпалили ресторан, біля якого був убитий Брукс.

Понад два тижні у Сполучених Штатах та у всьому світі відбуваються протести проти жорстокості поліції та расової нерівності. Їх спричинила смерть Джорджа Флойда, 46-річного чорношкірого чоловіка, загиблого в Міннеаполісі, коли поліцейський майже дев’ять хвилин тримав коліно на шиї затриманого.
…

Президент Росії Володимир Путін уперше прокоментував протести, які спалахнули в США після загибелі чорношкірого Джорджа Флойда, назвавши це «проявом якихось глибинних криз».

«З моменту приходу до влади чинного президента (Дональда Трампа – ред.), коли він переміг, переміг абсолютно очевидно, в демократичний спосіб. А сторона, що програла, придумала всякі небилиці, тільки щоб поставити під сумнів його легітимність», – сказав Путін у програмі російського телебачення «Москва. Кремль. Путін», яка вийшла в ефір 14 червня.

Російського лідера також здивувала реакція губернаторів деяких штатів на розпорядження Дональда Трампа.

«Що таке демократія? Це влада народу, це правильно. Але якщо народ обирає вищі органи, то і вищі органи влади, наділені довірою народу, мають право вибудувати роботу виконавчих органів влади таким чином, щоб гарантувати інтереси більшості населення країни. Ну а що там? Президент каже: «Треба зробити так-то і так-то», а на місцях губернатори кажуть: «та пішов ти подалі», – зазначив Путін.

Президент США Дональд Трамп заявив 11 червня, що видасть розпорядження про необхідність дотримання професійних стандартів поліцією при застосуванні сили на тлі протестів проти расизму, що спалахнули в країні після смерті афроамериканця Джорджа Флойда під час затримання поліцією.

25 травня у Міннеаполісі 46-річний темношкірий чоловік Джордж Флойд помер після того, як його затримали, закували в наручники і поклали на землю обличчям вниз, а поліцейський притискав його шию коліном у той час, як Флойд казав, що не може дихати. Відео затримання викликало протести в США та світі.

Поліцію викликав власник магазину, який заявив, що Флойд розплатився фальшивою банкнотою.

Через чотири дні поліцейському Дереку Шовіну, який затримував Флойда, висунули звинувачення у вбивстві третього ступеня і ненавмисному вбивстві другого ступеня. Він і троє інших поліцейських, які стояли поруч і не втручалися, були звільнені.

9 червня відбувся похорон Джорджа Флойда.
…

У столиці Великої Британії Лондоні всупереч поліційним обмеженням і закликам залишатися вдома через коронавірус мітингували 13 червня ультраправі активісти й футбольні «ультрас», які заявляли, що виступають на захист історичних пам’ятників, які ставали об’єктами нападів демонстрантів проти расизму.

У кількох випадках між ними й поліцією виникали сутички, юрбу відтискали назад спецзагони кінної поліції.

Багато з демонстрантів, які з’їхалися з різних міст, зібралися біля пам’ятника прем’єр-міністрові країни часів Другої світової війни Вінстонові Черчиллю і біля воєнного меморіалу «Кенотаф».

Ці й інші пам’ятники в Лондоні ще напередодні захистили щитами, щоб захистити їх від вандалізму. Існували також побоювання, що вони можуть потерпіти й від того, що ультраправі могли влаштувати сутички з учасниками планованої було демонстрації проти расизму.

Але організатори акції проти расизму скасували її, заявивши, що присутність учасників акції протилежного спрямування робить ситуацію небезпечною.

Тож лише незначні кількості демонстрантів проти расизму зібралися в лондонському Гайд-парку.

Поліція запровадила суворі обмеження на пересування обох супротивних груп, щоб вони не перетнулися. Керівник лондонської поліції Бас Джавід закликав людей не збиратися великими групами через коронавірус, а якщо вони все ж рушать, то дотримуватися планованого маршруту і розійтися до 17-ї години місцевого часу (19-ї за Києвом).

Мер Лондона Садік Кан раніше попереджав, що пам’ятники і пам’ятки в місті, зокрема й пам’ятник Черчиллеві на Парламентській площі, можуть стати осередками насильства.
…

У столиці Франції Парижі відбувся переважно мирний, але несанкціонований протест проти поліційного насильства, який до того ж став порушенням суворої заборони, чинної у Франції, збиратися більш ніж по десять осіб через коронавірусну пандемію. Поліція застосовувала подразливий газ для розгону демонстрантів і застосувала силу до кількох груп учасників акції, які закидали її камінням.

Організатори збиралися пройти ходою всім містом, але поліція заблокувала їм шлях. На тому маршруті, де хода відбулася, власникам усіх крамниць і недавно відкритих після суворих обмежень ресторанів наказали закритися на час демонстрації і прибрати з вулиць усе своє майно, яке можна було б розтрощити, підпалити чи використати для кидання в поліцію.

Ходу проводили прихильники Адами Траоре, афрофранцуза, який помер у відділку поліції 2016 року. Обставини його смерті досі не з’ясовані.

Схожі протести проти поліційного насильства, які нині відбуваються в багатьох місцях світу після смерті у США афроамериканця внаслідок дій поліції при його затриманні, відбулися цього дня і в кількох інших містах Франції, зокрема, Марселі чи Ліоні. Вони були переважно мирними, але в перебігу їх теж сталося кілька сутичок учасників із поліцією.
…

Польща 13 червня відновила перетин кордонів із сусідніми країнами-членами Євросоюзу після майже тримісячної заборони.

До цього Варшава послабила контроль на кордоні з Литвою 12 червня. Відкриття кордонів із Німеччиною, Чехією, Словаччиною набуло чинності опівночі за празьким часом.

Деякі вимоги для в’їзду громадянам країн не з Євросоюзу також послаблені, проте заходи контролю на кордоні з Україною, Білоруссю та російським ексклавом Калінінградом продовжують діяти.​

Читайте також: Незважаючи на COVID-19 і економічну кризу, ЄС подовжив санкції проти Росії за Крим ще на рік​

Польща також не відновила залізничне сполучення з країнами поза ЄС. Громадяни Росії, Білорусі чи України можуть в’їхати на польську територію, якщо мають дружину чи подружжя з польським громадянством або дозвіл на роботу в цій країні.

Очікується, що повітряне сполучення між Польщею та іншими членами ЄС відновиться 16 червня. Наразі невідомо, коли почне роботу залізничне сполучення в межах блоку.

Читайте також: Росія та Китай причетні до кампаній дезінформації щодо COVID-19 – ЄС​

Потяг «Євросіті», який курсував між Варшавою та Берліном, на час карантину спрямований до західного польського міста Щецин.

Всередині березня уряд Польщі закрив в’їзд до країни для іноземців з-поза меж Євросоюзу. Винятками стали люди з дозволом на проживання в Польщі, водії вантажівок та дипломати.
…

Чотири конгресмени від Демократичної і Республіканської партії Конгресу Сполучених Штатів представили законопроєкт, який засуджує дії Євгена Пригожина, який вважається одним із наближених президента Росії Володимира Путіна, повідомляє «Голос Америки».

Законопроєкт містить пакет заходів для протидії діям Пригожина та його партнерів «за їх атаки, які тривають на Сполучені Штати та його союзників».

Читайте також: «Нова газета» опублікувала нові дані про вбивство цивільного в Сирії, в якому звинувачує «ПВК Вагнера»

Конгресмен-демократ, голова Комітету з іноземних справ Палати представників Конгресу США та один з авторів законопроєкту Еліот Енгель у своїй заяві назвав Пригожина «маріонеткою Путіна з давньої історією підриву безпеки та інтересів Сполучених Штатів у інтересах уряду Росії».

Як приклади Енгель навів втручання пригожинської «фабрики тролів» у американські президентські вибори 2016 та вибори Конгресу 2018-го, а також дії найманців з «групи Вагнера» в Україні, Сирії, Лівії та Африці.

Читайте також: Донбас, Сирія, а тепер – Лівія: чим російські найманці «ПВК Вагнера» загрожують Європі​

Законопроєкт зокрема передбачає переконання держав, які співпрацюють зі підконтрольними Пригожину структурами, у припиненні подібного співробітництва, запровадження додаткових санкцій, співпрацю з міжнародними партнерами США з метою переконати їх вдатися до аналогічних кроків.

Євген Пригожин перебуває під індивідуальними санкціями США через його роль, як кажуть у Вашингтоні, в підтримці російської анексії українського Криму 2014 року і воєнного втручання Москви на сході України проти української влади.
…

Підводний крейсер названий на честь князя Володимира
…

Російські компанії «Газпром» і «Газпромбанк» заявили 12 червня, що дії влади Білорусі порушують закони країни і договір про Євразійський економічний союз. Про це повідомив телеканал «Настоящее время».

Компаніям, які виступили із заявою, належить 99,6% акцій «Білгазпромбанку», в головному офісі якого в Мінську 11 червня вібдулися обшуки, відомо про 15 затриманих співробітників. Крім того, Нацбанк Білорусі змінив керівництво установи, призначивши виконувачем обов’язків голови правління банку Надію Єрмакову (до 2014 року очолювала Національний банк Білорусі, до призначення була пенсіонеркою).

Майже 20 років, до травня 2020 року, «Білгазпромбанк» очолював Віктор Бабарика. У травні він оголосив про свій намір балотуватися на пост президента Білорусі, перед цим залишивши свою посаду.

Комітет держконтролю Білорусі 12 червня заявив, що на базі банку була створена організована злочинна група, яка виводила гроші за кордон.

Раніше 12 червня президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що особисто доручив перевірити роботу «Білгазпромбанку».

 
…

Уряд Вірменії оголосив, що вирішив використати лише 60% російського кредиту в розмірі 270 мільйонів доларів, призначеного для фінансування модернізації збудованої ще за часів СРСР атомної електростанції.

Єдиний реактор, який нині функціонує, був введений в експлуатацію в 1980 році і мав бути виведений з експлуатації до 2017 року. Однак колишній уряд Вірменії у 2014 році вирішив продовжити термін експлуатації реактора на 10 років. Це сталося після того, як не вдалося залучити іноземні інвестиції для будівництва нової АЕС.

У 2015 році російський уряд погодився надати Вірменії кредит у розмірі 270 мільйонів доларів США та допомогу на 30 мільйонів доларів США на модернізацію АЕС. Роботи з модернізації, здійснювані російським агентством атомної енергетики «Росатом», мали завершитись до кінця 2019 року, але графік виконання робіт був зірваний, що перешкоджало повному використанню російських коштів.

Міністр інфраструктури Вірменії Сурен Папікян 11 червня заявив, що країна використала лише 107 мільйонів доларів із російських грошей. Міністр вказав, що Москва запропонувала продовжити кредитну угоду на 2 роки за умови, що Вірменія погодиться використати 80% грошей на обладнання та послуги російських компаній.

Уряд прем’єр-міністра Ніколя Пашиняна підтримав пропозицію Папікяна і відхилив російську пропозицію. Уряд ухвалив рішення фінансувати решту робіт шляхом продажу державних облігацій.

Уряд Пашиняна заявив, що планує витратити 63 мільярди драмів (це близько 130 мільйонів доларів) на модернізацію об’єкта впродовж найближчих двох років.

Пашинян заявив, що уряд тепер буде вільний добирати постачальників для АЕС, що, за його словами, «істотно» знизить витрати.

Єдина у Вірменії АЕС розташована за 35 кілометрів на захід від Єревану, вона виробляє приблизно 40% електроенергії в країні. Європейський союз та Сполучені Штати давно наполягають на її закритті, заявляючи, що об’єкт не відповідає сучасним стандартам безпеки.

 
…