політика, бізнес, народ

Президент Хорватії Зоран Миланович 20 травня оголосив, що дострокові парламентські вибори в країні відбудуться 5 липня. Заява була зроблена через два дні після того, як парламент країни-члена ЄС був розпущений.

Виборча комісія країни і посадовці з галузі охорони здоров’я мвють визначити, як проходитиме голосування в умовах пандемії еоронавірусу.

Минулого тижня прем’єр-консерватор Андрей Пленкович заявив, що його коаліційний уряд підтримує ідею виборів на кілька місяців раніше запланованої дати, оскільки в країні буде сформовано повноцінний уряд для управління економічними наслідками від пандемії коронавірусу.

За прогнозами, економіка Хорватії може скоротитися на 9,4% в цьому році через пандемію. Туризм складає майже 20% ВВП Хорватії.

30 червня Хорватія завершує своє перше в історії піврічне головування в ЄС і передає його Німеччині.
…

Президент Сербії Александар Вучич, заявив, що серби в Чорногорії, «котрі становлять 30 відсотків населення країни, не беруть участь у владі, не можуть здобути свої права й не можуть впливати на політичні й інші важливі речі». Він про це заявив після зустрічі з патріархом Сербської православної церкви (СПЦ) Іринеєм, в ході якої обговорили ситуацію в сусідній країні, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Сербський президент додав, що «Сербія буде боротися за право свого народу демократичними засобами, юридичним шляхом, але нікому не допустить насильства над сербами».

Патріарх Іриней стверджує, що становище сербів в Чорногорії «ніколи в історії не було важче: так не було ні в час Османської імперії, ні в час комунізму, вони виявляли більше пошани до церкви». За його словами, влада сусідньої держави «створює нову націю, чорногорську, з метою витіснити все, що називається сербським».

Наразі влада Чорногорії не коментувала цих заяв.

Ситуацію в Чорногорії Вучич і патріарх обговорювали й минулого тижня. Белградські проурядові засоби масової інформації щодня повідомляють про «жахливий тиск» чорногорської влади на сербів, зокрема на СПЦ та її священиків. Затримання девʼяти сербських священиків, котрі порушували правила запроваджені в час епідемії COVID-19, белградські пропагандисти називали насильством над СПЦ й сербським народом в цілому.

Президент Сербії відкидає твердження деяких чорногорських урядовців, що Белград втручається у чорногорські внутрішні справи. За його словами, Чорногорія «прямо втручається в сербські справи, оскільки вона визнала Косово».

Непорозуміння між Белградом й Подґорицею тривають від січня, коли чорногорський парламент ухвалив закон про свободу віросповідання. Ієрархи СПЦ стверджують, що основною метою закону є відняти в сербської церкви майно, яке вона здобула в минулому столітті.

Чорногорська православна церква була автокефальною в час коли Чорногорія була незалежним князівством, відносно королівством. Після Першої світової війни вона увійшла до складу новоствореного королівства Югославія і югославський король декретом приєднав чорногорську церкву до сербської.
…

20 травня уряд України погодив зняття посади голови Запорізької облдержадміністрації Віталія Туринка за згодою сторін, а також призначення новим головою ОДА Віталія Боговіна. З останнім члени Кабміну також провели співбесіду щодо планів роботи на посаді.

«Є стратегія розвитку Запорізької області президента і уряду, впровадження цієї стратегії на території. Основні проблеми, які має область на сьогодні – це загальні, такі як і у всіх: дроги, екологія, питна вода і т.д. На жаль, промисловість на сьогоднішній день не дає тих надходжень в бюджет, які навіть в 19 році були. Треба підіймати цей рівень. Величезний потенціал Запорізької області. В області є морський торгівельний порт; величезна інфраструктура курортна, три курорти морських, острів Хортиця – туристична галузь також має розвиватися. Агро більш-менш на належному рівні. Є чим займатися», – розповів під час засідання уряду Боговін.

Попередній голова ОДА Віталій Туринок очолював Запорізьку область з вересня 2019 року.

Віталій Боговін (1969 р.н.) народився у смт Більмак Запорізької області. Раніше на державних посадах не працював. Має ветеринарну освіту. Закінчив Ногайський сільгосптехнікум та Дніпропетровський державний аграрний університет. Власник та співзасновник низки агропідприємств, об’єднаних у «BKW Group». Має двох синів. У 2019 році балотувався на позачергових виборах до Верховної ради від партії «Слуга народу» по 78 мажоритарному округу, однак програв раніше обраному по округу народному депутату Олександру Пономарьову.
…

Британський ветеран Другої світової війни Томас Мур, який зібрав на благодійність понад 32 мільйони фунтів, отримає лицарський титул. Про це клопотав прем’єр-міністр Борис Джонсон.

У квітні цього року Томасу Муру, який вийшов у відставку в чині капітана, виповнилося сто років. До ювілею йому присвоїли звання почесного полковника збройних сил Великої Британії. Королева і голова уряду направили ветерану особисті привітання.

Томас Мур став популярним після того, як на тлі пандемії оголосив збір пожертв на потреби національної системи охорони здоров’я Британії. Спочатку він планував зібрати близько тисячі фунтів, але в кінцевому підсумку отримав понад 32 мільйони фунтів. Гроші Муру перерахували понад півтора мільйона його прихильників.

«Від імені кожного, кого торкнулася ця неймовірна історія, я хочу сказати величезне дякую. Капітан Мур надихнув всю країну і по-справжньому є її національним надбанням», – заявив прем’єр Джонсон.

За кількістю померлих від коронавірусної інфекції Велика Британія займає друге місце в світі. За останніми даними, в країні від COVID-19 померли понад 35 тисяч осіб. Число підтверджених випадків зараження коронавірусом становить майже 249 тисяч.
…

Посол Росії в ООН Василь Небензя заявив, що звіт із повідомленням про участь російських найманців у збройному конфлікті в Лівії ґрунтується на «неперевірених або сфабрикованих даних і має на меті дискредитувати російську політику» щодо цієї країни.

«Російських військовослужбовців у Лівії немає», – сказав російський дипломат 19 травня на засіданні Ради безпеки ООН.

Небензя також відкинув заклики до Росії з боку Великої Британії та США, які вимагають припинити відправляти найманців для участі в конфлікті.

Спецпредставниця ООН з питань Лівії Стефані Вільямс заявила, що ескалація в цій північноамериканській країні відбулася внаслідок «безперебійного постачання іноземними силами все більш досконалої та летальної зброї».

Вона додала, що «єдиний висновок, який ми можемо зробити, – це те, що ця війна посилиться, розшириться та поглибиться з руйнівними наслідками для лівійського народу». Вільямс закликала Раду безпеки тиснути на країни, які розпалюють конфлікт.

Раніше цього тижня сили міжнародно визнаного уряду Лівії взяли під контроль ключову військову базу Лівійської національної армії, яку очолює підтримуваний Росією та ще кількома країнами Халіфа Хафтар.

Експерти ООН заявили у звіті, який став публічним на початку травня, що найманці з російської воєнізованої організації, відомої як «група Вагнера», підтримують лівійського командувача Халіфу Хафтара в його намаганнях захопити столицю країни, місто Тріполі.

Структура ООН, що відстежує дотримання санкцій, зазначає у доповіді, отриманій 6 травня The Association Press, AFP та Reuters, що в Лівії перебуває від 800 до 1200 росіян, включно зі снайперами та спеціалізованими підрозділами.

У численних публікаціях про «приватну військову компанію Вагнера» йшлося про її наближеність до президента Росії Володимира Путіна і участь у конфліктах, де Москва прагне впливати неофіційно, без залучення армійських підрозділів. Ідеться про бойові дії в кількох країнах – від України та Сирії до країн Африки.

Лівія перебуває у стані громадянської війни після того, як підтримане НАТО народне повстання скинуло диктаторський режим полковника Муаммара Каддафі в 2011 році.

Схід і більшу частину території країни контролює «Лівійська національна армія» на чолі з Хафтаром, у столиці Тріполі владу має міжнародно визнаний уряд національної згоди.
…

В Абінському районі Краснодарського краю Росії поліція попередила медиків про неприпустимість «екстремістської діяльності» – так назвали скаргу медпрацівників на відсутність виплат, які пообіцяв президент Володимир Путін, пише видання Znak.com.

За повідомленням, співробітники станції швидкої допомоги Абінської центральної районної лікарні направили відеозвернення журналістам з групи «Швидка журналістська допомога», що працює в рамках об’єднання «Синдикат», яке об’єднує десятки російських ЗМІ в багатьох регіонах Росії.

До його запису з медиками Абінської лікарні зустрічався головний лікар Павло Ісаєв. Однак медики не прийняли його роз’яснень.

У відеозверненні до журналістів дев’ять працівників станції швидкої допомоги заявили: «Ми, працівники швидкої допомоги Абінського району Краснодарського краю, повідомляємо, що обіцяні нашим президентом виплати на 18 травня 2020 роки нам не перераховані. Керівництво Абінського ЦРЛ намагається нас переконати, що нам ніякі виплати не передбачені. Нам нічого не виплачують!»

Звернення ще не встигло широко поширитися, як 18 травня його авторів викликали в поліцію для пояснень. Одному з авторів вручили попередження. У ньому, зокрема, йшлося про те, що під час проведення масової акції заборонено використовувати екстремістську атрибутику і поширювати екстремістські матеріали.

У лікарні і поліції це повідомлення наразі не коментували.

Останні два тижні лікарі в різних регіонах Росії почали повідомляти, що до них не дійшли обіцяні Путіним стимулюючі виплати за роботу з пацієнтами, зараженими коронавірусом.

Путін заявив, що відповідальність за проблеми, що виникли при нарахуванні доплат російським лікарям, які лікують хворих коронавірусною інфекцією, лежить на уряді. 

«Якби в постанові уряду від початку були прописані чіткі, зрозумілі, прозорі і легко контрольовані принципи і способи доведення виплат за роботу в особливих умовах, тоді було б менше питань до головних лікарів і губернаторів», – сказав Путін.

У Росії від наслідків зараження коронавірусом від початку пандемії померли щонайменше 186 медичних працівників, підрахувало видання «Медіазона». Відсоткове співвідношення смертей медиків у рази вище, ніж у країнах з порівнянними масштабами епідемії. Видання врахувало в тому числі ті випадки, де офіційною причиною смерті могли бути заявлені відмінні від вірусу причини.
…

Партія президента Франції Емманюеля Макрона «Вперед, республіко!» втратила переважну більшість у нижній палаті парламенту після того, як група депутатів вийшла зі складу цієї політичної сили 19 травня.

Цього ж дня парламентарі створили нову політичну групу «Екологія, демократія, солідарність» у Національній Асамблеї. Їхнє рішення залишає в партії Макрона 288 депутатів. Це на один мандат менше, ніж потрібно для формування більшості в палаті парламенту на 577 місць.

Депутати, які відкололися від президентської партії, планують зосередитися на проблемах захисту довкілля та соціальної нерівності.

За повідомленнями, партія «Вперед, республіко!» все ще має підтримку центристської партії «Демократичний рух» та правоцентристської Agir («Дія»). Загалом це дає 56 голосів у Національної асамблеї.

Депутати Макрона отримали більшість у парламенті в 2017 році, за кілька тижнів після його перемоги на президентських виборах.

Тоді Макрон отримав більшість голосів, стверджуючи, що розділення на лівих і правих є застарілим, та обіцяв поєднати створення робочих місць та підтримку бізнесу із соціальними та екологічними питаннями.

Однак протягом останніх місяців від його політичної сили кілька разів відокремлювалися депутати. Критики звинувачують партію Макрона у надмірній протекції інтересів бізнесу.

Рейтинг Макрона також знизився протягом пандемії коронавірусу, натомість підтримка прем’єр-міністра Едуарда Філіппа зросла.
…

Влада Болгарії дійшла згоди з Грецією та Сербією про послаблення обмежень на перетин кордону з 1 червня, повідомив 19 травня прем’єр-міністр Бойко Борісов.

«Ми домовилися з Грецією з 1 червня дозволити людям мандрувати без карантину з ділових, сімейних та гуманітарних причин», – сказав журналістам Борісов.

Цю заяву він зробив після участі у розмові з лідерами Греції, Румунії та Сербії. За словами голови уряду Болгарії, аналогічних домовленостей Софія досягнула і з Белградом.

Читайте також: Життя у 2020-му: як виглядатиме туризм, робота та навчання, поки не винайдуть вакцину від коронавірусу?

Борісов висловив надію, що Румунія також незабаром доєднається до ініціативи.

Відтак з 1 червня мандрівники муситимуть підписати декларацію про відсутність симптомів коронавірусної хвороби під час перетину кордону з Грецією та Сербією, пояснив політик.

«Мета в тому, щоб створити умови для відновлення подорожей та туризму між громадянами чотирьох країн без запровадження 14-денного карантину із дотриманням гігієнічних вимог задля безпеки та стримання коронавірусу», – повідомив Борісов.

Голова уряду Болгарії додав, що Софія веде переговори про послаблення обмежень на мандри з Австрією та Німеччиною.

Читайте також: У КМДА розповіли, коли зможуть відкрити торговельно-розважальні центри​

Болгарія закрила свої кордони для більшості мандрівників всередині березня в рамках заходів проти поширення коронавірусу. Дипломати, сезонні робітники та громадяни Болгарії, які поверталися додому, могли потрапити до країни, але після цього мали провести два тижні на карантині.

Країна послабила карантин цього тиждень після того, як кількість нововиявлених хворих почала знижуватися. Станом на 19 травня відомо про 2 259 хворих на COVID-19, з них 112 померли.
…

Військовий гелікоптер Мі-8 розбився поблизу Москви в Росії, заявило російське Міністерство оборони 19 травня.

За даними відомства, багатоцільовий гелікоптер здійснював тренувальний політ, коли зазнав падіння в безлюдній місцевості за 20 кілометрів від міста Клін у Московській області близько о 20 годині за місцевим часом.

«Екіпаж гелікоптера загинув від поранень, отриманих в результаті жорсткої посадки», – заявляє російське міністерство.

Читайте також: ОБСЄ виявила шість «Градів» на аеродромі бойовиків під Луганськом – звіт​

Влада Росії не уточнює, скільки людей були в екіпажі. Міністерство заявляє, що падіння сталося внаслідок технічної несправності.

7 травня російські державні медіа повідомили, що на території анексованого Росією Криму сталася аварійна ситуація із вертольотом Міноборони Росії, в результаті якої щонайменше троє людей постраждали, зокрема, одна людина загинула.
…

Конференція Всесвітньої організації охорони здоров’я на рівні міністрів охорони здоров’я підтримала резолюцію, в якій йдеться про необхідність ретельно розслідувати заходи, введені різними країнами світу у відповідь на пандемію коронавірусної інфекції.

Проект резолюції був запропонований Євросоюзом за підтримки понад 100 країн, включаючи Китай і Росію. Його ухвалили без формального голосування, жодна країна, зокрема і США, не виступила із запереченнями.

У документі міститься заклик провести «об’єктивну, незалежну і всебічну оцінку» міжнародної реакції на поширення коронавірусу. При цьому немає закликів з’ясувати обставини появи вірусу і не згадується Китай як країна, де новий вірус був вперше виявлений.

Нарада ВООЗ проходила у форматі відеоконференції протягом двох днів. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш назвав пандемію найсерйознішим викликом нашого часу і підкреслив, що поки не вдалося знайти дієвих засобів придушення пандемії. За словами Гутерріша, «різні країни застосовують різні, іноді суперечливі стратегії проти поширення вірусу». Він наголосив, що людству доводиться платити важку ціну за недотримання рекомендацій ВООЗ.
…

Прокурори Молдови висунули впливовому олігарху та експолітику Владу Плахотнюку звинувачення в масштабному розкраданні та планують вимагати його екстрадиції зі Сполучених Штатів. Про це заявив 18 травня генеральний прокурор Александру Стояноґло.

За словами Стояноґло, Плахотнюка звинувачують у створенні кримінальної групи, вимаганні та шахрайстві. Він додав, що, щойно обвинувальний акт буде готовий та перекладений англійською, Кишинів буде вимагати екстрадиції Плахотнюка зі США.

Володимир Плахотнюк, за деякими оцінками, є найбагатшою людиною Молдови. Він був членом молдовського парламенту кілька разів, востаннє – з лютого по липень 2019 року.

Плахотнюка пов’язують із так званою «крадіжною століття» – скандалом через зникнення понад 1 мільярда доларів – близько однієї восьмої частини ВВП Молдови – з найбільших банків країни з 2012-го по 2014 рік.

Читайте також: Ексклюзив. Найбільш горезвісний олігарх Молдови перебуває у США всупереч санкціям – посадовці​

Офіс прокурора заявляв, що звинувачення проти Плахотнюка базується на «незаперечних доказах», які містить звіт міжнародної розвідувальної фірми Kroll, базованої в США.

Документ показує, як компанії та приватні особи, пов’язані з 28-річним бізнесменом Іланом Шором, отримали контроль над трьома найбільшими банками протягом кількох років. Ці кошти були виведені за кордон в ході сумнівних позик, компаній-прокладок, обмінів активами та угод між акціонерами.

Шора, який наразі ймовірно перебуває в Ізраїлі, у 2016 році звинуватили та визнали винним у відмиванні та привласненні коштів. Згідно зі звітом, він видав великі позики у триденний період власним компаніям у листопаді 2014 року.

Також у 2016 році колишнього прем’єр-міністра Влада Філата визнали винним у хабарництві, пов’язаному з крадіжкою. Він відсидів три роки у в’язниці і був звільнений торік, на початку грудня.

Читайте також: Придністровський олігарх-сепаратист обзавівся в Україні численним майном та угіддями – «Схеми»​

За версією прокурорів, що через Шора Плахотнюк вивів 100 мільйонів доларів з колишнього державного банку «Банка де Економії».

Володимир або Влад Плахотнюк втратив вплив на владу після того, як проєвропейський альянс ACUM на чолі з Майєю Санду утворив коаліцію з Партією соціалістів Республіки Молдова. Плахотнюк, якого багато років називали «господарем Молдови», нині залишив територію країни.

5 березня Радіо Свобода повідомило з посиланням на молдовських та американських посадовців, що останніми місяцями Плахотнюк не раз бував у США, серед того й принаймні один раз уже після того, як Державний департамент запровадив щодо нього візові обмеження. Згодом інформацію про переїзд Плахотнюка до Штатів підтвердило посольство США у Молдові.
…