політика, бізнес, народ

Якби вибори президента США відбулися найближчим часом, демократа Джо Байдена підтримали б 55 відсотків американців, йдется в опитуванні компанії SSRS на замовлення телеканалу CNN.

Його опонента, республіканця Дональда Трампа підтримав би 41 відсоток.

Опитування проводили 2-5 червня. У ньому взяли участь 1 259 респондентів.

Днями колишній віцепрезидент США Джо Байден здобув понад 1991 голос делегатів, що дозволило йому гарантувати перемогу на праймеріз Демократичної партії.

Національний з’їзд його партії має відбутися 17-20 серпня в Мілуокі в штаті Вісконсин.

Чинний президент США Дональд Трамп уже здобув 1880 голосів делегатів при 1 276 необхідних для перемоги на праймеріз.

Вибори президента США заплановані на 3 листопада.
…

В американському Г’юстоні 9 червня поховають Джорджа Флойда, афроамериканця, який помер після затримання поліцією. Смерть Флойда спричинила масові протести у США й інших країнах, що часом переростали у насильство, і привела до закликів розформувати і реформувати американську поліцію й боротися проти расизму.

Тисячі людей прийшли до церкви у Г’юстоні, рідному місті Флойда, щоб віддати йому шану 8 червня.

Люди повинні були мати на собі маски для запобігання поширенню коронавірусу і стояти не менше ніж за два метри один від одного, проходячи повз труну.

Дехто з присутніх знав Флойда особисто, дехто прибув з інших штатів, щоб попрощатися.

Схожі церемонії проводилися також в інших великих містах, зокрема у Лос-Анджелесі й Мемфісі (штат Теннессі).

Тим часом, представники Демократичної партії США з Палати представників і Сенату 8 червня оприлюднили законопроєкт про перегляд поліцейської діяльності в Сполучених Штатах Америки. 

Опустившись на одне коліно протягом символічних 8 хвилин і 46 секунд (проміжок часу, упродовж якого, за даними прокурорів, Флойд був затиснений коліном поліцейського – ред.), у будівлі Капітолію, 8 червня законодавці зачитали ім’я Флойда та інших загиблих від дій поліції, перш ніж запропонували розглянути закон щодо правосуддя в поліції.

Зокрема, законом пропонується обмежити правовий захист поліції, посилити нагляд за правоохоронцями, створити національну базу даних про інциденти із застосуванням надмірної сили, передбачити механізми притягнення поліцейських до відповідальності за умисні порушення.

У США з 26 травня проходять масові протести проти поліцейського насильства. Вони почалися після смерті 46-річного афроамериканця Джорджа Флойда, який загинув після затримання. У низці міст протести переросли в заворушення, грабунки і сутички з поліцією. Щонайменше 11 людей загинули через сутички з поліцією, дії мародерів та інших невідомих осіб. Десятки зазнали поранень, тисячі людей були заарештовані.

Джорджа Флойда затримали 25 травня. Його запідозрили у використанні фальшивої банкноти. Білий поліцейський Дерек Шовін натиснув затриманому коліном на шию та ігнорував скарги на брак повітря. Смерть Флойда констатували в лікарні Міннеаполіса. Відеозаписи інциденту стрімко поширилися соціальними мережами. Влада Міннесоти після проведення судово-медичної експертизи визнала смерть Флойда вбивством. Розтин, проведений на замовлення сім’ї загиблого, теж показав, що він помер від асфіксії.

Федеральне бюро розслідувань США і правоохоронці штату почали розслідування. Поліцейського, який давив загиблого коліном, узяли під варту й обвинуватили в неумисному вбивстві, а ще трьох поліцейських, які брали участь у затриманні, – у сприянні вбивству.

Суд у Міннеаполісі призначив Шовіну заставу в мільйон доларів. Троє інших поліцейських очікують під вартою засідань судів.

Марші проти свавілля поліції і проти расизму поширились по всій земній кулі і зачепили такі міста як Сідней, Лондон, Париж.

 
…

Російські державні ЗМІ повідомили 8 червня, що 10 тонн нафти витекли із розгерметизованої свердловини в Ненецькому автономному окрузі, на північ від Полярного кола. Аварія сталася на Дюсушевскому нафтовому родовищі. Повідомляється, що фахівці змогли зупинити витік нафти, триває розслідування інциденту.

Агенція «Інтерфакс» повідомила, що через складні метеоумови вертоліт не може дістатися до місця події, щоб почати операцію з очищення.

Інцидент стався менш ніж через два тижні після того, як близько 20 000 тонн дизельного палива вилились із теплоелектростанції неподалік Норильська, також розташованого за Північним полярним колом у Сибіру. Паливо пролилося в грунт, дві річки і озеро.

Російське державне агентство з питань рибальства заявило, що інцидент в Норильську – це екологічна катастрофа, для подолання якої знадобляться десятиліття.
…

США і Росія домовилися про час і місце проведення переговорів з ядерних озброєнь і запросили Китай взяти у них участь, заявив у твітері 8 червня спецпредставник президента США з контролю над озброєннями Маршалл Біллінгслі.

«Сьогодні ми із заступником закордонних справ Росії Сергієм Рябковим домовилися про час і місце проведення переговорів щодо ядерних озброєнь у червні. Також запрошений Китай. Чи підключиться Китай, і чи буде вести добросовісні переговори?», – написав Біллінгслі, не вказавши жодних інших деталей.

Наразі офіційних повідомлень від російської сторони немає.

Раніше агенція Bloomberg з посиланням на неназваного чиновника Держдепартаменту США повідомила, що Рябков і Біллінгслі зустрінуться у Відні 22 червня. Джерело не виключило, що США, ймовірно, забажають продовжити дію договору з Росією про скорочення оборонного озброєння, або СНО-ІІІ («Новий старт»), якщо Росія «зобов’язується встановити тристоронній контроль над озброєннями з Китаєм».

Термін дії договору про СНО-ІІІ про контроль над озброєннями між Сполученими Штатами і Росією, закінчується в лютому 2021 року.

Москва наполягає на п’ятирічному продовженні договору, Вашингтон відмовляється і каже, що хоче розширити угоду, включивши в неї Китай. Китай, чий ядерний арсенал поступається російському та американському, заявив, що не зацікавлений в участі у таких переговорах.

Минулого місяця Вашингтон повідомив про вихід з угоди про «Відкрите небо» з 35-ма країнами, що дозволяє неозброєні спостережні польоти над країнами-членами, через, як заявив Вашингтон, порушення з боку Росії.

Минулого року між Росією і США перестав діяти Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (РСМД), підписаний понад 30 років тому. Першим про вихід з угоди оголосив Вашингтон, звинувативши Москву в порушенні домовленостей.

Москва спростувала звинувачення США і заявила, що Штати прагнуть підірвати міжнародну безпеку.
…

Співголову незареєстрованої опозиційної «Білоруської християнсько-демократичної партії» Павла Северинця засудили до 15 діб за ґратами через мітинги у столиці Білорусі Мінську на підтримку незалежних кандидатів у президенти на запланованих у серпні виборах.

Фрунзенський районний суд Мінська 8 червня визнав Северинця винним в участі в несанкціонованій публічній акції і засудив його до 10 днів тюремного ув’язнення, а також дав політику ще п’ять днів за непокору поліції під час демонстрацій.

Северинець не визнав себе винним і назвав незаконним позбавлення його волі, підкресливши, що мітинг біля Комаровського ринку в Мінську 7 червня був організований ініціативними групами, що підтримують 8 потенційних кандидатів у президенти.

Северинець – один з десятків активістів і політиків, які були затримані в Мінську та інших містах по всій Білорусі під час мітингів, в перебігу яких сотні демонстрантів збирали підписи, необхідні для реєстрації альтернативних кандидатів у президенти на виборах 9 серпня.

Потенційні кандидати повинні отримати 100 тисяч підписів для розгляду в якості кандидата.

Суд над Северинцем став лише одним із багатьох, викликаних протестами у вихідні.

Правозахисний центр «Весна» повідомив, що до адміністративної відповідальності 8 червня були притягнуті близько 40 активістів і політиків у Мінську та інших білоруських містах. Троє активістів у Мінську через участь у несанкціонованій акції отримали від 14 до 20 днів арешту, ще один у Вітебську – 5 днів. Також на одну з вітебських активісток наклали штраф, повідомили правозахисники.

Минулого місяця міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch попередила, що білоруська влада посилила репресії проти учасників протесту, опозиційних блогерів, журналістів та інших критиків уряду, вдавшись до «нової хвилі довільних арештів» перед виборами.

24 травня понад 1000 демонстрантів у Мінську протестували проти ще одного терміну Олександра Лукашенка, який перебуває при владі в Білорусі понад 25 років.

Білорусь стала об’єктом санкцій США і ЄС через свою репутацією з порушенням прав та свобод, і відсутністю чесних виборів. Втім Білорусь і Захід останнім часом намагаються налагодити зв’язки, щоб зменшити вплив Росії на країну.
…

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян запропонував замінити керівників силових структур в країні: призначити Оніка Гаспаряна на посаду начальника Генерального штабу Збройних сил, Аргішті Кярамяна – на посаду директора Служби національної безпеки, а Ваге Казаряна – на посаду начальника поліції. Пашинян подякував на сторінці у фейсбуці попередникам на цих посадах Артаку Давтяну, Едуарду Мартиросяну і Арману Саргсяну, і вказав, що рішення про нові призначення де-юре вступлять у силу після їхнього підписання президентом.

Згідно з Конституцією Вірменії, президент підписує укази про призначення і звільнення посадових осіб, поданих прем’єр-міністром.

Виступаючи на засіданні уряду, Пашинян заявив, що дії високопоставленого чиновника не можуть суперечити публічним заявам прем’єр-міністра, в тому числі щодо правил соціального дистанціювання, введених під час пандемії коронавірусу. Очевидно, прем’єр мав на увазі скандал навколо весілля сина Артака Давтяна, яке було влаштоване під час карантину.

Місцеве видання «Грапарак» напередодні повідомило, що весілля сина Давтяна відбулося в розкішному маєтку нинішнього начальника Генштабу, розташованому неподалік від центрального корпусу Міністерства оборони. За даними журналістів, на весіллі були присутні високопоставлені представники військового відомства, а автомобілі з номерними знаками Міноборони, якими вони користуються, були припарковані біля маєтку Артака Давтяна. Сам Давтян визнав факт події і сказав, що готовий відповідати, якщо порушив закон. В уряді Пашиняна заявили, що будуть розслідувати ситуацію.

Артак Давтян був призначений начальником Генерального штабу Збройних сил Вірменії після Оксамитової революції, 24 травня 2018 року, до цього він був командиром 5-го армійського корпусу.
…

Колишній канцлер Німеччини Ґергард Шредер знову обраний головою ради директорів «Роснефти», повідомляється на сайті російської державної нафтової компанії.

Шредер є головою ради директорів «Роснефти» з 2017 року. 

Канцлер Німеччини Анґела Меркель тоді виступила з критикою рішення про призначення Шредера. Вона, зокрема, нагадала, що «Роснефть» входить до санкційного Євросоюзу.

Ексканцлер Німеччини Ґергард Шредер в інтерв’ю німецькій газеті Tagesspiegel заявив, що анексований Росією Крим ніколи не повернеться до складу України, і антиросійські санкції слід скасовувати.

На це відреагував посол України в Німеччині Андрій Мельник, який назвав ці заяви Шредера «безсоромними». «Це лише крик відчаю топлобіста Кремля, який втрачає ґрунт під ногами. Навіть ця остання важка артилерія не допоможе. Україна цінує залізобетонну позицію Берліна щодо збереження санкцій і невизнання анексії», – написав він у твіттері.

При цьому український дипломат запропонував ексканцлеру укласти парі. Шредер обізвав посла Мельника у відповідь на критику його позиції щодо Криму.

 
…

У США міська рада Міннеаполісу, звідки після загибелі темношкірого чоловіка через дії поліції почалися протести проти расизму, зобов’язалася розформувати місцевий відділ поліції і реформувати його. Таке рішення більшість членів міської ради ухвалили ввечері 7 червня.

У рішенні вказано, що міська рада разом із громадою хоче створити «нову модель громадської безпеки, яка дійсно гарантуватиме безпеку громаді», повідомила CNN президент ради Ліза Бендер.

Тим часом мер Міннеаполіса Джейкоб Фрей виступив проти того, щоб розпускати відділ поліції. 

Проти цього кроку також, ймовірно, виступить голова профспілки поліції міста Боб Кролл, який минулого року з’явився на сцені разом із президентом Дональдом Трампом.

Фрей заявив, що підтримує «масштабну структурну реформу для перегляду цієї структурно расистської системи», але не «ліквідацію всього відділу поліції».

Протести через загибель Джорджа Флойда 7 червня відбувалися вже 13-ий день поспіль у Нью-Йорку, Вашингтоні й інших великих містах США.

Президент США Дональд Трамп заявив, що віддав наказ підрозділам Національної гвардії почати виведення своїх сил із Вашингтона, бо, як написав він у твітері, «зараз усе перебуває під досконалим контролем».

На 8 червня запланована поминальна служба за Флойдом у Г’юстоні, його рідному місті. 9 червня Флойда поховають у передмісті Г’юстона поруч із його матір’ю.

Протести у США спалахнули після того, як затриманий білим поліцейським підозрюваний афроамериканець помер через дії правоохоронця. При цьому мирні акції в деяких місцях супроводжувалися й проявами насильства, руйнувань, підпалів і мародерства, що змусило владу викликати на вулиці для забезпечення правопорядку воєнізовані формування Національної гвардії.

Причиною протестів стали дії поліції під час затримання 25 травня афроамериканця на ім’я Джордж Флойд, які потрапили на відеозапис. На ньому видно, як білий працівник поліції протягом кількох хвилин перетискає шию Флойда коліном, а той усе повторює прохання не робити цього, бо він задихається. Пізніше 46-річний Флойд помер у лікарні.

Федеральне бюро розслідувань США і правоохоронці штату почали розслідування, поліцейського, який давив загиблого коліном, узяли під варту і обвинуватили в неумисному вбивстві, а ще трьох поліцейських, які брали участь у затриманні, – у сприянні вбивству.
…

У США провідні міста країни, столиця Вашингтон і найбільше місто Нью-Йорк, закінчують 7 червня обмеження, запроваджені через акції протесту проти расизму і жорстокості поліції.

Президент США Дональд Трамп заявив, що віддав наказ підрозділам Національної гвардії почати виведення своїх сил із Вашингтона, бо, як написав він у твітері, «зараз усе перебуває під досконалим контролем».

«Вони поїдуть додому, але можуть швидко повернутися, якщо буде потреба. Минулого вечора учасників протесту зібралося значно менше, ніж очікували», – додав він.

Мер федерального округу Колумбія, який на практиці збігається з містом Вашингтоном, М’юріел Баузер іще 4 червня, після скасування комендантської години, просила президента вивести з міста всі сили, які були введені туди з інших штатів і які до того ж, всупереч законодавчим вимогам, у деяких випадках не мали ніяких знаків розрізнення. Вона наголосила, що протести в місті були мирними й поліції не довелося вдаватися до арештів.

А наступного дня вона також зверталася до губернаторів штатів Нью-Джерсі й Огайо з проханням забрати з Вашингтона підрозділи Національної гвардії цих штатів, які, нагадала мер, були введені до міста без її прохань і не попередивши її. За її словами, це стало порушенням права на самоврядування мешканців міста.

Також у Нью-Йорку мер міста Білл де Блазіо повідомив, що комендантська година скасовується негайно, бо ситуація заспокоїлася. «Завтра ми зробимо перший великий крок до нового старту. Бережіть себе, і допомагайте одне одному», – написав він у твітері.

Протести у США спалахнули після того, як затриманий білим поліцейським підозрюваний афроамериканець помер через дії правоохоронця. При цьому мирні акції в деяких місцях супроводжувалися й проявами насильства, руйнувань, підпалів і мародерства, що змусило владу викликати на вулиці для забезпечення правопорядку воєнізовані формування Національної гвардії.

Причиною протестів стали дії поліції під час затримання 25 травня афроамериканця на ім’я Джордж Флойд, які потрапили на відеозапис. На ньому видно, як білий працівник поліції протягом кількох хвилин перетискає шию Флойда коліном, а той усе повторює прохання не робити цього, бо він задихається. Пізніше 46-річний Флойд помер у лікарні. Федеральне бюро розслідувань США і правоохоронці штату почали розслідування, поліцейського, який давив загиблого коліном, узяли під варту і обвинуватили в неумисному вбивстві, а ще трьох поліцейських, які брали участь у затриманні, – у сприянні вбивству.
…

У Великій Британії в кількох містах другий день поспіль відбувалися 7 червня акції протесту проти расизму і жорстокості поліції і на підтримку аналогічних акцій, які останніми днями охопили США після смерті в тій країні затриманого афроамериканця внаслідок дій білого працівника поліції.

Зокрема, в місті Брістолі на марш вийшли близько 10 тисяч людей. Частина демонстрантів скинула з постаменту і викинула в річку пам’ятник відомому уродженцеві міста 17-го століття Едвардові Колстону – депутатові парламенту, підприємцеві й філантропові, який надавав значні кошти на підтримку шкіл, сиротинців, старечих домів, лікарень і церков – але багатства свої нажив значною мірою на работоргівлі й експлуатації рабської праці.

У Лондоні демонстранти зібралися біля будівлі посольства США і звідти рушили до резиденції прем’єр-міністра Британії Боріса Джонсона. На відміну від мирної демонстрації в центрі міста попереднього дня, 7 червня поліція повідомила про затримання 29 осіб.

Міністр охорони здоров’я Британії Матт Ганкок попередив про небезпеку того, що нинішні протести можуть призвести до нового спалаху коронавірусної інфекції. Він закликав демонстрантів вдягати маски і дотримуватися дистанції між собою.

Схожі акції відбуваються цими днями і в інших країнах світу.

У США протести спалахнули після того, як затриманий білим поліцейським підозрюваний афроамериканець помер через дії правоохоронця; мирні акції в деяких місцях супроводжувалися й проявами насильства, руйнувань, підпалів і мародерства, що змусило владу викликати на вулиці для забезпечення правопорядку воєнізовані формування Національної гвардії.

Причиною стали дії поліції під час затримання 25 травня афроамериканця на ім’я Джордж Флойд, які потрапили на відеозапис. На ньому видно, як білий працівник поліції протягом кількох хвилин перетискає шию Флойда коліном, а той усе повторює прохання не робити цього, бо він задихається. Пізніше 46-річний Флойд помер у лікарні. Федеральне бюро розслідувань США і правоохоронці штату почали розслідування, поліцейського, який давив загиблого коліном, узяли під варту і обвинуватили в неумисному вбивстві, а ще трьох поліцейських, які брали участь у затриманні, – у сприянні вбивству.
…

У Білорусі, на яку чекають президентські вибори 9 серпня, в кількох містах продовжили збирати підписи за потенційних кандидатів на посаду президента, які могли б виступити проти чинного голови держави Олександра Лукашенка, який іде на шостий термін.

У столиці Мінську на площі біля Комаровського ринку, де збирали підписи, за підрахунками правозахисного центру «Весна», в якийсь момент у чергах стояли одночасно близько 1350 осіб.

Присутні також висловлювали протест проти затримань попередніми днями низки активістів, зокрема блогера Сергія Тихановського, дружина якого Світлана Тихановська є тепер замість нього однією з претенденток на кандидування.

Цього ж дня в Мінську міліція затримала кількох членів ініціативних груп низки кандидатів, які збирають підписи за їхні кандидатури.

Також серед затриманих – співголова опозиційної партії «Білоруська християнська демократія» Павло Северинець, який спершу теж планував висуватися, але потім разом із групою інших опозиційних претендентів відмовився від участі в виборах. 7 червня він влаштував на площі в Мінську «вільний мікрофон» для виступів на підтримку Тихановського; після закінчення прихильники провели його до вагону метро, щоб не дати міліції затримати його, але врешті його все одно схопили вже біля дому.

Збирання підписів і пікети проти затримань опозиціонерів, зокрема Сергія Тихановського і Миколи Статкевича, лідера Білоруської соціал-демократичної партії «Народна громада», відбувалися і в інших містах країни, зокрема Вітебську, Могилеві чи Гомелі. У Гомелі теж повідомили про затримання принаймні одного активіста.

До виборів у Білорусі зареєстровані 15 ініціативних груп претендентів на боротьбу за президентську посаду, включно з групою на підтримку чинного президента, 65-річного Олександра Лукашенка, який завершує свій п’ятий п’ятирічний термін на посаді – свого часу на його наполягання з Конституції країни вилучили обмеження на кількість президентських термінів, що за умов слабкої внаслідок постійних переслідувань опозиції дає йому можливість переобиратися необмежено. Для того, щоб претендента зареєстрували кандидатом, за нього чи неї мають зібрати принаймні 100 тисяч підписів.

Крім президентських виборів 1994 року, коли Лукашенка обрали вперше, жодні наступні президентські вибори в Білорусі не були визнані міжнародною спільнотою за вільні і справедливі.

Нинішні вибори призначені на 9 серпня, і Лукашенко заявляє, що не бачить підстав переносити їх, незважаючи на коронавірусну пандемію.
…

У Росії фінансований державою пропагандистський телеканал RT подав до суду на опозиційного політика і борця з корупцією Олексія Навального.

Позов «на захист ділової репутації», копію якого Навальний оприлюднив у твітері, спрямований також проти юриста заснованого ним Фонду боротьби з корупцією Любові Соболь і редакцію уральського видання Znak.com.

Як мовиться в оприлюднених документах, Арбітражний суд Москви залишив без руху через технічні порушення позов телеканалу, який іноді досі називають його колишньою назвою Russia Today, давши позивачеві термін на їхнє усунення.

Яка публікація обурила канал – не повідомляється.

Навальний і його Фонд боротьби з корупцією неодноразово публічно викривали деякі моменти діяльності телеканалу.

Серед іншого, вони звинувачували RT в накрутці переглядів в ютубі і неефективній роботі. Зокрема, Соболь в інтерв’ю Радіо Свобода в квітні, згадуючи про ведучих російських державних телеканалів, «Першого» Володимира Соловйова і «Росія-24» Дмитра Кисельова, а також про головного редактора RT Маргариту Симоньян, говорила: «В інших пропагандистів, Соловйова або Кисельова, хоча б є аудиторія на телебаченні. А, як ми з’ясували, в Маргарити Симоньян цієї аудиторії немає».

Крім того, в травні ФБК повідомляв про порушення каналом російського законодавства про некомерційні організації, якою формально і вважається RT.

Перед тим, у березні, ФБК також оприлюднив розслідування, стверджуючи, що сама Симоньян, її чоловік Тигран Кеосаян і ще деякі їхні родичі отримали з російського державного бюджету десятки мільйонів рублів за створення пропагандистсько-патріотичної комедійної мелодрами, дія якої розгортається на тлі будівництва мосту між Росією і окупованим нею українським Кримом, «Кримський міст. Зроблено з любов’ю». За даними розслідування, зокрема, Симоньян за роботу над фільмом заплатили 9,1 мільйона рублів (138 тисяч доларів), Кеосаянові 13,9 мільйона рублів (211 тисяч доларів).

Канал звинувачення в неефективності заперечує.
…

Російський журналіст та муніципальний депутат Ілля Азар вийшов на волю після 10 днів арешту. Його затримали після одиночного пікету.

Вранці 28 травня Тверський суд Москви заарештував спецкореспондента «Новой газеты» Іллю Азара на 15 діб за аналогічний одиночний пікет біля будівлі МВС Росії. 5 червня термін арешту скоротили до 10 днів.

Азар проводив пікет 26 травня на підтримку арештованого засновника пабліку «Омбудсмен поліції» Володимира Воронцова.

На підтримку журналіста й депутата відбувалися пікети.
…

Акції спостерігалися і в інших країнах. Зокрема, у столиці Німеччини Берліні під час коротких сутичок з поліцією заарештували близько 100 людей
…

Німецькі посадовці занепокоєні через повідомлення про наміри США вивести свої війська з території країни.

«Німецько-американські відносини можуть зазнати серйозного впливу через таке рішення президента США», – цитує агентство DPA Петера Бейера, чільного урядовця з питань відносин зі США та Канадою.

Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас заявив газеті Bild am Sonntag, що обидві країни зацікавлені в близькій співпраці.

«Якщо буде виведення якихось американських військових, ми візьмемо це до уваги. Ми близькі партнери в трансатлантичному альянсі. Але це складно», – сказав Маас.

Перед цим видання The Wall Street Journal та Der Spiegel повідомили, що президент США Дональд Трамп планує вивести американські війська з Німеччини.

За даними WSJ, американська сторона планує забрати до 9 500 своїх військових. Водночас Der Spiegel пише, що пізніше цьогоріч США можуть відвести від 5 000 до 15 000 своїх військ. Наразі на території Німеччини перебуває близько 34 000 американських солдатів.

Трамп неоднарозово скаржився, що Німеччина як член НАТО не виконує свої зобов’язання і не витрачає на оборону два відсотки свого ВВП. Уряд канцлера Анґели Меркель зобов’язався збільшити свої оборонні витрати, але цілі в два відсотки, ймовірно, не вдасться досягти до 2030 року.

Тим часом Польща висловила сподівання, що частину американських військ перекинуть з Німеччини на її територію.

Один з американських посадовців на умовах анонімності повідомив The Wall Street Journal, що згортання сил США планувалося впродовж кількох місяців, і воно не має нічого спільного з напругою у відносинах між Трампом та Меркель.
…

Влада Польщі висловила надію, що деякі Сполучені Штати переведуть частину своїх військових до цієї країни з Німеччини. Таку заяву зробив 6 червня польський прем’єр-міністр Матеуш Моравецький після повідомлень про те, що президент США Дональд Трамп наказав Пентагону скоротити кількість військових, розміщених у Німеччині.

«Я щиро сподіваюся, що в результаті багатьох переговорів, які в нас були… частина військових, розміщених наразі в Німеччині, яких переміщують звідти США… дійсно приїде до Польщі», – сказав Моравецький в ефірі радіостанції RMF24. Він, втім, додав, що рішення лишається за Вашингтоном.

5 червня видання Wall Street Journal повідомило, що кількість американських військових у Німеччині скоротиться на 9 500 людей. Наразі на території цієї держави-члена НАТО перебувають 34 500 військових США.

Читайте також: Надії на мир на сході України мало – світова преса з нагоди переговорів у Берліні​

Також, за даними видання, Пентагон планує обмежити максимальну кількість особового складу, який може бути розміщений в Німеччині, вдвічі – до 25 тисяч.

Офіційні представники Білого дому та Пентагону відмовилися підтвердити чи заперечити дані Wall Street Journal. Речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Улліот заявив водночас, що Трамп постійно переглядає закордонну присутність американських військ.

«Сполучені Штати і надалі рішуче налаштовані співпрацювати з нашим сильним союзником Німеччиною, аби забезпечити взаємну оборону та вирішення інших важливих питань», – сказав Улліот.

Міністерство оборони або Міністерство закордонних справ Німеччини наразі не коментували ситуацію.

Німецьке онлайн видання Der Spiegel повідомляло, що американська влада може затвердити таке рішення до осені 2020 року, скоротивши контингент у цій країні на 5-15 тисяч людей.

Читайте також: У Польщі тривають масштабні двотижневі навчання НАТО

Президент США Дональд Трамп неодноразово скаржився на те, що Німеччина не виконує свої зобов’язання як член НАТО і не витрачає 2% ВВП на оборону.

Агенція Reuters повідомила з посиланням на неназваного американського високопосадовця, що США планує відкликати частину своїх військових додому, а частину – відправити до Польщі. За словами чиновника, потреби у великому американському контингенті в США більше немає, адже НАТО загалом збільшив видатки на оборону.

У вересні 2019 року президент США Дональд Трамп підписав угоду про співпрацю зі своїм польським колегою Анджеєм Дудою, яка передбачає розширення військової присутності Сполучених Штатів у Польщі.
…

Міністерство закордонних справ Афганістану 6 червня заявило, що влада Ірану взяла на себе відповідальність за смерть трьох людей на кордоні між двома країнами.

Інцидент стався кілька днів тому. Іранська поліція відкрила вогонь по машині, що проїхала через блокпост, не зупинившись. За повідомленням, ще четверо людей отримали поранення.

Читайте також: Американець, якого утримували в Ірані близько двох років, повертається додому​

Через вогонь, відкритий іранськими силовиками, автомобіль загорівся. Соцмережами поширилося відео, на якому видно афганського хлопчика, який вибігає за палаючої автівки і просить води. МЗС заявляє, що відео справжнє, а його кадри викликали обурення в Афганістані.​

Посол Афганістану в Тегерані Абдул-Гафур Левал відвідав чотирьох поранених, яких госпіталізували до лікарні в іранській провінції Язд.

Заступник губернатора провінції Ахмад Тарагомі повідомив іранському державному медіа, що поліція відкрила вогонь по автомобілю після того, як він прорвався через блокпост. Правоохоронці підозрювали, що в машині можуть перевозити наркотики чи нелегальних мігрантів.

Читайте також: Заборонити польоти над Іраном через збитий український літак? Що про це думають іранці​

За повідомленням афганського МЗС, урядовці провінції запевнили Кабул, що притягнуть до відповідальності порушників. Міністерство додає, що афганський уряд вдасться до подальших кроків після завершення розслідування.

Напередодні іранська влада заперечувала, що автомобіль із громадянами Афганістану загорівся через дії поліції, стверджуючи, що водій автомобіля, тікаючи від правоохоронців, втратив управління і потрапив у аварію.
…