політика, бізнес, народ

Палата представників Конгресу США запланувала 18 грудня провести голосування щодо імпічменту президента Дональда Трампа.

Імпічмент – це передбачена конституцією США процедура відсторонення президента від посади за вчинення «державної зради, хабарництва або інших тяжких злочинів і проступків». Проти Трампа висунуті два обвинувачення – у зловживанні владою і перешкоджанні розслідуванню Конгресу. Якщо Палата представників проголосує за звинувачення, Трамп стане третім президентом в історії США, підданим процедурі імпічменту.

Оголошення президенту імпічменту, однак, не означає його звільнення з посади. Звинувачення має затвердити Сенат більшістю у дві третини голосів. Такого в американській історії ще не було (президент Річард Ніксон пішов у відставку під загрозою звільнення з посади ще до формального голосування про імпічмент).

Засідання Палати представників розпочнеться о 16:00 за Києвом, конгресмени обговорюватимуть імпічмент упродовж шести годин, після чого відбудеться голосування.

Демократ, які є опонентами Трампа та ініціаторами процедури імпічменту, мають у Палаті представників більшість. Очікується, що обидва звинувачення проти Трампа будуть підтримані. Інтригою залишається, чи проголосує за них хоча б один республіканець. Те, що імпічмент дотепер підтримували лише законодавці-демократи, є одним із аргументів прихильників Трампа, які стверджують, що йдеться про помсту демократів президенту, а не про дотримання закону.

Трамп напередодні надіслав спікеру палати Ненсі Пелосі офіційного листа, в якому звинуватив демократів у спробі шляхом «перевороту» скасувати результати виборів 2016 року. Він також пообіцяв демократам нещадний суд історії.

Представники Трампа заявили, що він не дивитиметься трансляцію. Саме в момент голосування очікується його виступ на передвиборчому мітингу в штаті Мічиган.

Розслідування про можливість імпічменту Трампа розпочалося у вересні, після того, як співробітник спецслужб, ім’я якого офіційно досі не названо, написав скаргу на тиск, який президент, за його даними, чинив на Україну з метою нашкодити своєму можливому суперникові на виборах 2020 року демократу Джо Байдену. Звинувачення на адресу Трампа будуються на факті заморожування військової допомоги Україні влітку 2019 року і на свідченнях, що президент домагався від Києва розслідування діяльності сина Байдена в Україні. Звинувачення в перешкоджанні діяльності Конгресу пов’язане з тим, що Білий дім заборонив давати свідчення високопоставленим держслужбовцям і надавати документи, пов’язані з розслідуванням.

Республіканці і сам Трамп весь цей час стверджують, що президент не порушив жодних законів. Вони заперечують зв’язок заморожування допомоги з проханнями розслідувати справу Байдена, а самі ці прохання називають спонуканням України до боротьби з корупцією. Трамп посилається на слова президента України Володимира Зеленського, який говорив, що не відчував жодного тиску. Спробу імпічменту він називає політично вмотивованою.

Сенат розпочне процес про відсторонення Трампа з посади відразу після Нового року. У республіканців в Сенаті більшість, і більшість коментаторів вважає нереальним, що Сенат усуне президента від посади.

Опитування показують, що американці з питання про імпічмент розділені приблизно навпіл.
…

Одним із російських дипломатів, висланих з Німеччини після вбивства Зелімхана Хангошвілі, є заступником головного військового аташе, офіцером ГРУ Євгеном Суцьким. Про це йдеться в спільному розслідуванні німецького таблоїду Bild і міжнародної групи Bellingcat.

Ім’я другого висланого російського дипломата поки не повідомлялося. Про те, що обидва росіянина можуть працювати на ГРУ, раніше писали Suddeutsche Zeitung і Der Spiegel.

Спецслужби Німеччини вели спостереження за Суцьким упродовж 2019 року. За даними авторів розслідування, він міг вербувати німецьких політиків для просування інтересів російського газопроводу «Північний потік-2».

Політичний редактор Bild Юліан Рьопке опублікував фотографії Суцького. На одній із них, як стверджує Рьопке, офіцер ГРУ навчає дітей дипломатів у школі при російському посольстві в Берліні. Як зазначив журналіст, після висилки дипломатів з сайту посольства зникло повідомлення про майбутню лекцію Суцького.

Євген Суцький народився в 1984 році в місті Гуково в Ростовській області (це впритул до кордону з Україною). У 2005 році він вступив до Гірничого університету в Москві, в 2008-му перейшов в академію російської військової служби. У 2017 році він разом із дружиною, яку також підозрюють у співпраці з російською розвідкою, і двома дітьми переїхав до Берліна. Там він працював заступником головного військового аташе в російському посольстві.

23 серпня в Берліні був убитий Зелімхан Хангошвілі. Під час другої чеченської війни він командував одним із підрозділів сепаратистів, які воювали проти російських військ.

Влада ФРН підозрює у вбивстві громадянина Росії, МЗС Німеччини повідомило про висилку двох російських дипломатів. Росія відповіла дзеркально.

Згідно з даними розслідування Bellingcat, Der Spiegel і російського сайту The Insider, росіянин, заарештований у Німеччині за звинуваченням у вбивстві Хангошвілі, раніше служив у загоні спецпризначення ФСБ «Вимпел» і брав участь у кількох замовних вбивствах. Розслідувачі ідентифікували його як Вадима Красикова.
…

Американські сенатори продовжують обговорення законопроєкту про санкції проти Росії, який один із авторів документа республіканець Ліндсі Ґрем називав «санкціями з пекла». Нині аналітики припускають, що реальний вплив цього акту на економіку Росії буде незначним.

Комітет Сенату з міжнародних зв’язків обговорить «Акт про захист американської безпеки від агресії Кремля» із поправками під час засідання 18 грудня. Двопартійний законопроєкт, відомий за абревіатурою DASKA, передбачає санкції проти Росії за втручання в демократичні процеси за кордоном, а також за її «зловмисні» дії в Сирії та агресію проти України.

DASKA має на меті унеможливити або ускладнити нові російські державні запозичення, покарати банки, які підтримують зусилля Кремля з метою «підірвати демократичні інститути в інших країнах», окремих осіб, які продають товари чи послуги нафтогазовій галузі країни, російській кіберіндустрії, а також осіб, наближених до президента Росії Володимира Путіна.

Якщо сенатський комітет затвердить документ, він буде поданий на голосування в Палаті представників та Сенаті. Підписання президентом можливе вже в 2020 році

Росія оцінила потенційну загрозу нових санкцій і вжила заходів, щоб убезпечити від них свою економіку, вважають аналітики.

Російські валютні та золотовалютні резерви за останній рік зросли майже на 20% до 550 мільярдів доларів. Співвідношення державного боргу до валового внутрішнього продукту становить менш як 20%, це дуже мало порівняно з іншими великими економіками.

«Про це (потенційні нові санкції – ред.) було настільки добре повідомлено, що дало Росії час на підготовку. Якщо питання в тому, чи ми шкодитимемо Росії, відповідь – ні», – сказала Еліна Рибакова, заступниця головного економіста Вашингтонського інституту міжнародних фінансів.

Російські банки мають достатньо вільних грошей, щоб викупити одержавний борг, який утримують іноземці, вказує Рибакова. Наприклад, відсутність у Росії потреби в позиках в іноземній валюті зробила марним ухвалене на початку 2019 року рішення Міністерства фінансів США заборонити банкам США брати участь у нових розміщеннях суверенного боргу Росії.

Значна кількість росіян, пов’язаних із офіційною Москвою, також репатріювали гроші та активи, які вони утримують за кордоном.
…

Федеральний суддя 17 грудня засудив колишнього заступника голови виборчого штабу президента США Дональда Трампа Ріка Ґейтса до 45-денного перебування за ґратами та трирічного умовного покарання.

Ґейтс погодився на співпрацю зі слідством, яка дозволила довести звинувачення проти колишнього керівника виборчого штабу Трампа Пола Манафорта та колишнього радника Трампа Роджера Стоуна.

47-річний Ґейтс визнав свою провину в лютому 2018 року за звинуваченнями, які висунув спецпрокурор Роберт Мюллер, і погодився дати свідчення проти Манафорта.

«Я хочу заявити цьому суду, що я беру на себе повну відповідальність за свої дії, що привели мене сюди. Я дуже шкодую про помилки, яких припустився», – сказав Гейтс 17 грудня перед оголошенням вироку.

Манафорт, який відбуває понад сім років ув’язнення за злочини, пов’язані з роботою радником в Україні, був переведений до лікарні ввечері 17 грудня, повідомив його адвокат Тодд Бланш. 70-річний Манафорт має проблеми з серцем, повідомляє AP.

Пол Манафорт був одним із перших, кого звинувачували в розслідуванні Мюллера щодо Росії, яке вивчало можливу координацію між кампанією Трампа та Москвою у виборчій кампанії 2016 року.
…

Діловий партнер особистого адвоката президента США Лев Парнас отримав один мільйон доларів від адвоката українського олігарха Дмитра Фірташа, повідомили американські прокурори 17 грудня в суді.

Ділового партнера Руді Джуліані, якому інкримінують фінансові зловживання, відпустили під заставу після його арешту в жовтні. Він перебуває під домашнім арештом у Флориді.

Минулого тижня офіс федерального прокурора США попросив суддю повернути Парнаса назад у в’язницю, поки він чекає суду, мотивуючи це тим, що той занижує свої доходи й активи. 

Як кажуть прокурори, він не повідомив, що отримав 1 мільйон доларів з рахунку в Росії у вересні, за місяць до того, як його звинуватили в порушеннях фінансування кампанії, змові, дачі неправдивих свідчень та фальсифікації записів. Парнас це заперечує.

Згаданий рахунок був відкритий на ім’я його дружини, Світлани Парнас.

Виплата викликає нові запитання про характер і про замовників роботи, яку виконував Парнас і його помічник Ігор Фруман. Деякі нюанси їхньої діяльності залишаються нез’ясованими дотепер.

Їх звинувачують, зокрема, в тому, що, працюючи на замовлення одного або декількох українських державних чиновників, вони прагнули домогтися відставки посла США в Україні Марі Йованович. За даними джерел NBC, одним з таких чиновників є колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко. Раніше він звинуватив у корупції колишнього віце-президента США Джо Байдена і його сина Гантера. Багато хто називає ці звинувачення необґрунтованими.

Парнас і Фруман відмовилися визнавати провину за всіма пунктами обвинувачення.

Bloomberg й інші медіа писали, що Лев Парнас був пов’язаний з групою юристів українського олігарха Дмитра Фірташа, який є партнером засудженого американського лобіста Пола Манафорта і може бути екстрадований у США з Австрії.
…

Американський сенатор-демократ Роберт Менендез висловив занепокоєння повідомленнями про плани адміністрації президента Дональда Трампа дочасно відкликати повіреного у справах США в Україні Вільяма Тейлора після того, як він дав критичні свідчення під час слухань щодо імпічменту.

17 грудня Менендез, який є членом комітету з міжнародних відносин Сенату, написав листа державному секретареві США Майку Помпео, в якому закликав не відкликати Тейлора перед візитом до Києва в січні.

«Відкликання посла і навмисне залишення важливої посади вакантною під час візиту державного секретаря є вкрай незвичним і, можливо, безпрецедентним. Я стурбований нестачею керівництва посольства, яку створить відсутність посла Тейлора, в той момент, коли Україна продовжує стикатися з військовою агресією з боку Росії і звертається до США у просуванні процесу демократичних реформ», – заявив Менендез у листі.

Тейлор був ключовим свідком на слуханнях щодо імпічменту Трампа в Палаті представників минулого місяця.

Розслідування про можливість імпічменту в США ведеться у зв’язку з висловленими на адресу Трампа звинуваченнями в тому, що він тиснув на президента України Володимира Зеленського з метою завдати шкоди своєму політичному опонентові Джо Байдену, затримуючи військову допомогу і візит Зеленського у Вашингтон.

Тейлор заявив, що вважав «божевіллям» затримку військової допомоги України, яка воює з підтримуваними Росією силами на Донбасі.

Тейлор був призначений на посаду повіреного на початку цього року після відкликання Державним департаментом посла Марі Йованович. Раніше він працював послом США в Україні в 2006-2009 роках.

Згідно з повідомленнями ЗМІ, Помпео здійснить свою першу поїздку до Києва на посаді держсекретаря у січні. Державний департамент США не відповів на запит Радіо Свобода про коментар. Візит Помпео надішле важливий сигнал підтримки США для Києва на тлі занепокоєння, що слухання про імпічмент погіршили відносини між США й Україною.

«Ваша спільна поява з послом у Києві також надіслала б сильний сигнал солідарності нашій професійній дипломатичній службі в той час, коли її моральний дух перебуває на історично низькому рівні. Дочасним відкликанням посла Тейлора, схожим на відсторонення посла Марі Йованович, ви ще раз знеціните роль наших дипломатів, що служать у всьому світі», – сказав Менендез.
…

Документ набере сили після підписання його президентом Трампом
…

Рядовий російської армії Раміль Шамсутдінов, який застрелив вісім осіб у військовій частині Забайкалля, став потерпілим у справі про «порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями», повідомив адвокат солдата Руслан Нагієв. За його словами, кримінальна справа про «дідівщину» порушена центральним апаратом Слідчого комітету Росії.

Нагієв також повідомив, що спілкувався з Шамсутдіновим у СІЗО. Заарештований за вбивство товаришів по службі розповів йому, що перед цим, перебуваючи на бойовому чергуванні, не спав три доби. Спати йому не давали офіцери, погрожуючи в разі непокори занурити головою в унітаз. Також Шамсутдінов стверджує, що під час вбивства діяв несвідомо.

25 жовтня у військовій частині №54160 у селищі Гірський Забайкальського краю рядовий Раміль Шамсутдинов застрелив вісім чоловік, у тому числі двох офіцерів. Згідно зі свідченнями солдата, він піддавався знущанням з боку товаришів по службі, а один із офіцерів погрожував йому зґвалтуванням. Батько рядового також розповів, що його син останнім часом скаржився на нестерпні умови служби.

У Міністерстві оборони спочатку заперечували факт нестатутних відносин у військовій частині. Спеціальна комісія не підтвердила фактів насильства над рядовим. У відомстві заявили, що солдат міг прийняти за загрозу зґвалтування висловлену в нецензурній формі обіцянку командира покарати його.

Пізніше в Міноборони визнали, що у Шамсутдінова був конфлікт з одним із офіцерів і що командири військової частини відправили рядового в караул, порушивши наказ керівника відомства Сергія Шойгу.

Заступник головного військового прокурора Росії Сергій Скребець повідомив, що в 2019 році кількість насильницьких злочинів у російській армії зросла. За офіційними даними, з початку року від свавілля командирів постраждали понад 100 військовослужбовців.
…

Велика Британія встановила жорсткий термін для укладення угоди з Євросоюзом про вихід країни з ЄС. Про це повідомляє Reuters.

Лондон планує укласти угоду з Брюсселем до кінця 2020 року.

Сьогодні, 17 грудня, прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон та президент Єврокомісії Урсула фон Дер Ляйєн домовилися працювати більш енергійно, щоб вчасно досягти домовленості.

Речник прем’єр-міністра Сполученого королівства Боріса Джонсона напередодні заявив, що законопроєкт про Brexit 20 грудня внесуть на розгляд парламенту Великої Британії. За його словами, законопроєкт має встановити умови угоди щодо виходу країни з ЄС.

Представник Джонсона додав, що уряд впевнений у можливості укладення довгострокової угоди про вільну торгівлю з Брюсселем.
…

Суд в пакистанському Ісламабаді 17 грудня після декількох років судового розгляду виніс рішення про смертний вирок колишньому президентові Первезу Мушаррафу за звинувачення у державній зраді через призупинення дії Конституції у 2007 році.

Мушарраф, який керував Пакистаном у період 1999-2008 років, зараз живе у вигнанні в Дубаї (ОАЕ).

У 1999 році Мушарраф повалив владу тодішнього прем’єр-міністра Наваза Шаріфа завдяки військовому перевороту. Він призупинив Конституцію і ввів надзвичайнй стан 3 листопада 2007 року, перш ніж подати у відставку в серпні 2008-го, щоб уникнути можливого імпічменту.

Військові керували Пакистаном майже половину існування з часу незалежності країни від Британії в 1947 році.
…

У 2019 році в світі були вбиті 49 журналістів, що є найнижчим показником з 2003 року, відзначає у своєму щорічному звіті міжнародна організація «Репортери без кордонів». Порівняно з 2018-м це число скоротилося на 44%, відзначають експерти. Вони вказують, що суттєва відмінність від середньорічного показника у приблизно 80 смертей є насамперед результатом зменшення числа загиблих журналістів у зонах збройних конфліктів.

Висвітлення конфліктів у Сирії, Ємені та Афганістані було вдвічі менш загрозливим для життя журналістів: у цих трьох країнах 17 вбитих журналістів – порівняно з 34 у 2018 році.

«Таке безпрецедентне падіння не має затьмарити той факт, що кількість журналістів, загиблих у мирних країнах, як і раніше, залишається такою ж, як і в попередні роки. Наприклад, у Мексиці в 2019 році було вбито 10 журналістів, стільки ж, як і торік», – відзначають автори звіту.

Ще одним тривожним аспектом фахівці називають зростання числа затриманих журналістів. У всьому світі 389 журналістів перебувають у в’язниці у зв’язку з їхньою роботою, це на 12% більше, ніж торік. Майже половина затриманих припадає на три країни: Китай, Єгипет та Саудівську Аравію.

 
…

Троє американських сенаторів попросили виконувача обов’язків директора Національної розвідки США Джозефа Магуайра провести оцінку впливу того, як реагуватимуть Росія та Китай, якщо Вашингтон відмовиться від останнього з існуючих договорів з Росією про ядерну зброю.

Сенатор-демократ Боб Менендес 16 грудня приєдналися до колеги Кріса Ван Голлена та республіканця Тодда Янґа у зверненні до розвідки із запитом, що буде, якщо не продовжувати Договір про скорочення стратегічного озброєння (New Start), термін дії якого має збігти в лютому 2021 року.

«Якщо дозволити розірвати New Start і не укласти угоди натомість, США опиняться в умовах, коли російський ядерний арсенал буде абсолютно не обмежений. Ми вважаємо, що негативні наслідки відмови США від New Start, коли Росія його виконує і прагне його продовжити, будуть серйозними в короткостроковій і довгостроковій перспективі», – йдеться у зверненні сенаторів до очільника розвідки.

Адміністрація президента США Дональда Трампа заявила, що хоче розширення нового Договору про стратегічне скорочення озброєння, щоб включити Китай. Однак деякі законодавці не вірять, що з Китаєм може бути досягнуто домовленості до закінчення терміну дії договору.

«Відносини між США та Китаєм ніколи не визначалися ядерною конкуренцією, як це було у випадку Росії. Нам незрозуміло, чи продовжиться цей нинішній статус-кво, якщо процес контролю над озброєнням між США та Росією повністю порушиться», – вказують сенатори.

Інші законодавці Сенату побоюються, що настане гонка озброєнь, якщо договір не буде продовжений, а це, у свою чергу, може значно збільшити витрати з бюджету.

Сполучені Штати і Росія є двома підписантами нового Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь, який набрав чинності в 2011 році.

Китай, третя за величиною атомна держава, має намір подвоїти свій ядерний арсенал протягом наступного десятиліття, заявив на слуханнях в Сенаті 2 грудня помічник держсекретаря з питань міжнародної безпеки та нерозповсюдження Крістофер Форд. Тим не менше, арсенал Китаю все ще менший від половини того, що є у США і Росії.
…

Американська авіабудівна корпорація Boeing призупинить виробництво літаків моделі 737 MAX з січня 2020 року. Про це йдеться в заяві, опублікованій на сайті компанії. Коли випуск літаків буде відновлений, у повідомленні не уточнюється.

Це рішення в компанії пояснюють продовженням сертифікації 737 МАХ до наступного року і невизначеністю щодо її термінів і умов. Співробітників, зайнятих у виробництві моделі, направлять на інші проекти.

У Boeing вважають, що зниження виробництва дозволить зосередитися на доставці вже готових літаків. Це рішення є найменш руйнівним для підтримки довгострокової системи виробництва і справності ланцюжка поставок, ідеться в заяві.

Минулого тижня Федеральне авіаційне управління США (FAA) повідомило, що відновлення польотів цієї моделі не схвалять до початку 2020 року, і заборона залишиться чинною на невизначений термін.

15 грудня газета The Wall Street Journal, посилаючись на джерела, обізнані з ситуацією, написала про плани Boeing призупинити виробництво літаків 737 MAX. Після цього акції компанії впали на 4 відсотки.

Мораторій на польоти літаків цієї моделі був запроваджений практично у всіх країнах світу, включно зі США, в березні, після катастрофи в Ефіопії, жертвами якої стали 157 людей. Згідно з попередніми даними розслідування, причиною аварії 737 MAX в Ефіопії і літака тієї ж моделі в Індонезії в жовтні минулого року стали помилки в програмному забезпеченні. Обидва рази, як стверджується, зламався датчик і система помилково розпочала свою роботу, направивши літак до землі. Це з застереженнями визнав і президент корпорації Boeing Денніс Мюїленбурґ.
…

Президент США Дональд Трамп цього тижня збирається оголосити про виведення частини американських військ із Афганістану, повідомив сенатор-республіканець та соратник президента Ліндсі Грем.

За його словами, кількість американських військових знизиться з 12 000 до 8 600.

«Афганські силовики стають дедалі більш дієздатними. Оскільки вони досягають дієздатності, необхідна кількість американських військових може знижуватися», – сказав Грем під час візиту до столиці Афганістану Кабулі.

В Афганістані з 2001 року триває війна з екстремістським угрупованням «Талібан».

Таліби як передумову мирних переговорів безпосередньо з владою Афганістану називає повне виведення з країни всіх іноземних військ. Зараз цих військ, головно американських, у рамках навчальної, допоміжної і дорадчої місії під проводом НАТО в Афганістані перебуває близько 20 тисяч. В окремих випадках деякі американські сили залучаються й до контртерористичних операцій.
…

Президент Росії Володимир Путін підписав закон, який дозволяє керівництву ФСБ забороняти виїзд з Росії своїм колишнім співробітникам. Максимальний термін заборони – п’ять років, починаючи з дня звільнення.

Автори законопроекту стверджували, що, розробляючи його, вони керувалися виключно інтересами самих силовиків. Зокрема, глава комітету Держдуми Росії з безпеки і протидії корупції Василь Піскарьов відзначав, що закон спрямований на «забезпечення особистої безпеки співробітників ФСБ» через «провокації проти росіян за кордоном, які почастішали».

Раніше заборонити виїзд з Росії колишнім співробітникам ФСБ можна було тільки в тому випадку, якщо вони мали доступ до секретної інформації.

У 2013 році МВС Росії заборонив чинним співробітникам виїжджати за кордон без схвалення керівництва. Це пояснювали випадками спроби вербування поліцейських іноземними спецслужбами.
…

Термін дії укладеного 2009 року контракту на постачання газу спливає 1 січня 2020 року
…

Російський президент Володимир Путін підписав закон, який вводить великі штрафи за порушення порядку діяльності ЗМІ-іноагента, зокрема фізосіб.

Законопроєкт передбачає, що ЗМІ – «іноземні агенти» і прирівняні до них особи будуть штрафуватися за порушення законодавства про агентів на суми від 10 тисяч до п’яти мільйонів рублів (приблизно від 150 доларів до 78 тисяч доларів). Громадян також можна буде арештовувати на строк до 15 діб.

Чинне законодавство Росії зобов’язує громадян засновувати юридичну особу в Росії, якщо держава вважатиме їх «іноземними агентами». Тому до них можуть застосовуватися санкції як для фізичних, так і для юридичних осіб.

Раніше Путін підписав закон, який дозволяє визнавати громадян «іноземними агентами».

Закон про ЗМІ – «іноземних агентів» різко розкритикували правозахисники, міжнародні організації і правозахисники.

Представник Європейської служби зовнішніх зв’язків Майя Коціянчич заявила, що закон «стигматизує засоби масової інформації і неурядові організації, обмежуючи таким чином здійснення основних свобод».

Офіційний представник Держдепартаменту США Морґан Октаґус заявила, що закон може бути використаний «для придушення незалежних голосів».

Президент Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Джеймі Флай заявив, що закон є прямою атакою на роботу і безпеку незалежних журналістів, а також на право російських громадян отримувати інформацію з будь-яких джерел за їхнім бажанням.
…

У багатьох містах Індії тривають протести проти закону про громадянство. У столиці країни Делі поліція 16 грудня застосувала сльозогінний газ та затримала протестувальників, які підпалювали автобуси і перекривали дороги.

За кілька днів протестів загинули щонайменше шестеро людей. З них трьох застрелила поліція.

Міністр внутрішніх справ Індії Аміт Шах закликав до спокою, заявивши, що новий закон не загрожує локальним культурним меншинам в північно-східних штатах.

«Культурна, мовна, соціальна ідентичність та політичні права наших братів та сестер з північного сходу залишаться недоторканими», – сказав він на мітингу в штаті Джарханд.

11 грудня парламент Індії ухвалив закон, який надає право громадянства нелегальним іммігрантам – немусульманам з переважно мусульманських Афганістану, Бангладеш і Пакистану. Закон надає право громадянства буддистам, християнам, індуїстам, джайдам, парсам та сикхистам, які покинули ці три країни до 2015 року.

Критики закону стверджують, що він – дискримінаційний. Влада стверджує, що закон дасть прихисток людям, які втекли від релігійних «переслідувань».
…

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International заявляє, що іранська влада продовжує «кампанію жорстоких репресій» після протестів, які в листопаді відбулися в усій країні. У повідомленні, опублікованому 16 грудня, базована в Лондоні організація вказує, що влада заарештувала тисячі протестувальників, журналістів, правозахисників та студентів.

«Свідчення очевидців говорять про те, що майже одразу після того, як влада Ірану вчинила масове вбивство сотень учасників загальнонаціональних акцій протесту, вона продовжила організовувати широкомасштабні репресії», – заявив керівник відділу Amnesty International з Близького Сходу та Північної Африки Філіп Лютер.

«Дітей до 15 років затримували разом з дорослими, в тому числі в тюрмі Фашафує, в провінції Тегеран, відомій катуваннями та іншими видми жорстокого поводження. Інші місця, де утримуються затримані, – це військові казарми та школи», – йдеться у повідомленні.

Протести в Ірані спалахнули в середині листопада після того, як уряд заявив про зростання цін на паливо на тлі американських санкцій. Тоді, за даними правозахисників, загинули 304 людини. ООН заявила, що має інформацію про щонайменше 12 загиблих дітей. Іранські чиновники відкидають ці цифри, називаючи їх «брехнею».
…

Поліція Гонконгу 16 грудня заявила, що до антиурядових демонстрантів був застосований сльозогінний газ перед планованою на сьогодні зустріччю у Пекіні між лідеркою регіону Керрі Лам і головою Китаю Сі Цзіньпінем.

Минулої ночі сталося кілька сутичок поліції і протестувальників. Останні зібралися в торговельних центрах, а також підпалювали, перекривали дороги і розбивали світлофори молотками і кидали цеглу в силовиків, повідомляє AP з посиланням на поліцію.

Протестувальники не виключають, що Лам на зустрічі з Сі Цзіньпіном може отримати від нього нові накази, що стосуються політичної кризи в Гонконгу, зокрема і щодо можливих змін у її кабінеті.

Керрі Лам заявила, що її пріоритетом є запобігання насильству та відновлення порядку за підтримки відкритого діалогу з громадськістю.

Масові протести в Гонконзі тривають від червня. Спочатку жителі протестували проти закону про екстрадицію на материковий Китай, який, на їхню думку, міг використовуватися проти дисидентів. Пізніше учасники протестів стали вимагати більшої незалежності від Китаю і проведення демократичних реформ. Вони також вимагають розслідування дій поліції під час протестів і амністії для заарештованих активістів.

Акції часто переростали в сутички з поліцією. Співробітники правоохоронних органів неодноразово застосовували водомети і сльозогінний газ для розгону демонстрантів. За весь час протестів були заарештовані близько шести тисяч людей. Одна людина загинула.
…

Туреччина не має наміру залишати НАТО, а зв’язки Анкари з країнами поза оборонним союзом не суперечать інтересам альянсу, заявив турецький міністр оборони країни Хулусі Акар на форумі з глобальної безпеки у столиці Катару Досі 15 грудня.

«Позиція Анкари полягає в тому, що членство у військово-політичному блоці залишається незмінним. Зв’язки Туреччини з країнами, які не є членами НАТО, включно з Катаром, не суперечать інтересам альянсу. Ми ділимось із Дохою досвідом та потенціалом у всіх сферах. Курс на співпрацю з іншими країнами жодним чином не є альтернативою НАТО чи зближенню з ЄС», – твердить міністр оборони Туреччини.

Зв’язки між Туреччиною та іншим членом НАТО США погіршилися після спроби державного перевороту в 2016 році. Турецький лідер Реджеп Ердоган звинуватив у заколоті турецького бізнесмена, який проживає у вигнанні в США.

Відносини погіршилися ще більше, коли Ердоган заявив, що купуватиме в Росії ракетну систему С-400, несумісну з оборонними стандартами НАТО. Вашингтон заявив, що система створює загрозу для американських літаків F-35, і розпочав виведення Туреччини з програми випробування та експлуатації цих винищувачів.

Дії турецьких збройних сил у Сирії в жовтні проти курдських сил викликали протидію і республіканців, і демократів у Конгресі США.

Минулого тижня комітет Сенату США підтримав законодавчі зміни про запровалження санкцій проти Туреччини через купівлю С-400.

Минулого тижня Конгрес також остаточно ухвалив резолюцію, яка визнала масове вбивство вірмен в Османській імперії століття тому геноцидом, це розлютило Анкару.
…

Болівія видасть ордер на арешт колишнього президента Ево Моралеса в найближчі дні, повідомила виконувачка обов’язків голови держави Жанін Аньєс.

«Він може повернутися, коли захоче. Він поїхав, бо так захотів. Ордер на арешт буде виданий у найближчі дні, бо ми підготували обвинувачення», – сказала Аньєс 14 грудня.

Моралес перебуває в Аргентині, де йому надали притулок. Перед цим експрезидент Болівії перебував у Мексиці.

Моралес правив Болівією останні 14 років. У 2016 році Моралес провів референдум, вимагаючи змінити Конституцію Болівії, щоб мати можливість висуватися в президенти необмежену кількість разів. Більшість жителів країни тоді проголосували проти цього, але Моралес і його партія зуміли провести потрібне рішення через Конституційний суд.

У жовтні цього року Моралес пішов на четверті вибори президента. Місцева виборча комісія оголосила про його перемогу вже в першому турі, заявивши, що Моралес нібито отримав трохи більше ніж 47% голосів. Але опозиція не погодилася з цими результатами, а перевірка пізніше підтвердила фальсифікації.

На тлі масових протестів Моралес спочатку погодився анулювати результати виборів президента і провести нове голосування, а потім, після вимоги військових, пішов у відставку.

МЗС Росії й уряди декількох країн Латинської Америки, в тому числі президент Венесуели Ніколас Мадуро, новообраний президент Аргентини Альберто Фернандес, президенти Нікарагуа і Куби вже назвали події в Болівії «державним переворотом».
…

Влада Сполучених Штатів Америки восени вислала з країни двох співробітників посольства Китаю, стверджує американська газета The New York Times з посиланням на джерела. Про висилку не повідомляв ні офіційний Вашингтон, ні Пекін.

Газета стверджує, що китайські дипломати були затримані на території військової бази в штаті Вірджинія. Доступ туди без спеціальної перепустки заборонений. Влада США запідозрила китайських громадян у шпигунстві й ухвалила рішення про їх видворення. Це перший подібний інцидент за більш ніж 30 років, пише видання.

За даними New York Times, спецслужби США вважають, що принаймні один із висланих – офіцер китайської розвідки, що працював під дипломатичним прикриттям. Стверджується, що співробітники посольства Китаю намагалися сховатися від американських військових, що переслідували їх, і зупинилися тільки тоді, коли їхньому автомобілю перегородили шлях.

У жовтні 2019 року Сполучені Штати запровадили обмеження для китайських дипломатів, зобов’язавши їх заздалегідь повідомляти про плани зустрічей із представниками місцевої влади або відвідування освітніх і дослідницьких установ. Тоді в Держдепартаменті заявляли, що це відповідь на подібні обмеження, запроваджені раніше в Китаї. Газета припускає, однак, що це було реакцією на інцидент на військовій базі.

Про те, вислав чи Китай у відповідь американських дипломатів, не повідомляється. The New York Times з посиланням на свої джерела пише, що цього не сталося.
…

Сильний смог призвів до закриття десятків шкіл у столиці Ірану Тегерані.

Рішення 14 грудня оголосив заступник губернатора Мохаммад Тагізаде після засідання комітету з надзвичайних ситуацій у справі про забруднення повітря.

Школи не працюватимуть 16 грудня, також призупиняють спортивні заняття на вулиці.

Міські чиновники оголосили про нові обмеження дорожнього руху, великим вантажним автомобілям заборонили в’їзд у Тегеран.

Тегеран є одним із найзабрудненіших міст світу.

У звіті Світового банку минулого року було встановлено, що до забруднення повітря Тегерану призводять переважно великі транспортні засоби, мотоцикли, нафтопереробні підприємства й електростанції.

Розташування Тегерану також погіршує ситуацію, особливо взимку, коли через холод і відсутність вітру забруднене повітря накопичується над містом.
…

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган пригрозив закрити ключову американську військову базу в разі, якщо Вашингтон запровадить санкції у відповідь на купівлю Анкарою російських систем протиповітряної оборони.

Ердоган заявив про це 15 грудня в інтерв’ю телеканалу A Haber.

Турецька авіабаза «Інджирлик» протягом десятиліть була стратегічним об’єктом для сил США і НАТО.

Відносини між Туреччиною і США погіршилися після спроби державного перевороту у 2016 році, в якому Ердоган звинуватив турецького бізнесмена, що живе в еміграції у США.

Відносини ще більше погіршилися, коли Ердоган заявив, що купуватиме в Росії ракетний комплекс С-400. Вашингтон наполягає, що система становить загрозу для американських винищувачів F-35, які використовують «Інджирлик».

Наступ Туреччини в Сирії в жовтні, ціллю якого стали курдські сили, викликав критику як республіканців, так і демократів у Конгресі.

Минулого тижня комітет Сенату США підтримав законопроєкт про запровадження проти Туреччини санкцій, зокрема, через купівлю С-400.
…

Російське видання «Нова газета» опублікувала розслідування про провокаторів, які працювали проти опозиціонерки Любові Соболь на виборах у Московську міську думу влітку 2019 року, і показала підписані ними розписки про отримання грошей за ці «замовлення».

За інформацією видання, замовником перерахованих провокацій проти Соболь є бізнесмен Євген Пригожин, якого ЗМІ називають близьким другом і «кухарем» президента Росії Володимира Путіна, а безпосередньою організацією роботи провокаторів займався політтехнолог Ігор Мангушев.

За інформацією журналістів, саме Мангушев придумав історію з «підпільним цехом», де малювали підроблені підписи за висунення Соболь. Відео про цей «цех», який нібито працював у Пресненському районі Москви, РІА «ФАН» («Федеральне агентство новин», пов’язане з бізнесменом Євгеном Пригожиним) розмістило влітку 2019 року. За це Мангушев отримав 300 тисяч рублів (близько 5 тисяч доларів).

Він погодився зустрітися з журналістами і підтвердив цю інформацію, проте не став розкривати ім’я замовника. «З огляду на те, що витік стався не з моєї вини – це проблеми замовника, – те замовлення я відпрацював, далі – не мої проблеми. У цій битві жаби з гадюкою у мене симпатій немає», – заявив Мангушев.

Мангушев – у минулому православний активіст, діяч «Ліги безпечного інтернету», борець «за незалежність Донбасу», а в 2013 році працював на «фабрику інтернет-тролів» у Петербурзі. Вона, за даними декількох розслідувань, також була пов’язана з бізнесменом Пригожиним.

Іншим матеріалом РІА «ФАН» проти Соболь було відеоінтерв’ю Арсенія Шипеленка, який представлявся в ролику колишнім активістом штабу Соболь.

За роботу над проектом «Сеня говорить» на наступний день після публікації «розслідування» Шипеленко, судячи з розписок, мав отримати не менше ніж 850 тисяч рублів (близько 13,5 тисяч доларів).

Також співробітники РІА «ФАН» показали в одному з роликів орендований будинок в Підмосков’ї, в який, за їхніми словами, опозиція «звозила з регіонів молодих людей для участі в неузгодженому мітингу» – за винагороду. Мангушев підтвердив «Новій газеті», що «будиночок з проплаченими опозиціонерами» – частина поставленого ним спектаклю: за нього він отримав, згідно з розпискою, 220 тисяч рублів (3,5 тисячі доларів).

«Нова газета» зазначає, що всі фейкові матеріали про опозицію були опубліковані відразу в декількох ЗМІ, що входять до медіагрупи «Патріот», яку пов’язують з Євгеном Пригожиним. За даними журналістів-розслідувачів, він також фінансував роботу «інтернет-тролів», які втручалися в американські вибори. Крім цього, ім’я Пригожина пов’язують з російською «приватною військовою компанією Вагнера».

Розслідування «Нової газети» про вибори в Московську міську думу підприємець не прокоментував. Як заявили журналісти видання, вони не надсилали йому такий запит.

Соболь, співробітниця Фонду боротьби з корупцією російського опозиціонера Олексія Навального, влітку 2019 року висувала свою кандидатуру в депутати Московської міськдуми. Виборчком Москви не допустив її до виборів на підставі проведеної закритим чином експертизи, яка визнала підробленими частину зібраних нею підписів.

На таких же підставах до виборів у Москві не були допущені ще близько двох десятків незалежних кандидатів, які не пов’язані з партією влади.

Це привело до масових протестів у Москві. Влада Росії називає їх «масовими заворушеннями». У справах, порушених після мітингів, кілька людей отримали реальні терміни позбавлення волі.

 
…