політика, бізнес, народ

«Демократичний союз Косова» колишнього прем’єра Іси Мустафи й «Альянс за майбутнє Косова» іншого колишнього премʼєра Рамуша Харадіная досягли домовленості щодо формування нового уряду й вимагають якомога швидше скликати парламент. Про це заявив кандидат від ДСК на посаду голови уряду Авдулах Хоті, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Після виборів у жовтні 2019 року політичні партії чотири місяці домовлялися про формування нової правлячої коаліції. На початку лютого 2020 року владу сформували лівонаціоналістичний рух «Самовизначення» Альбіна Курті, котрий став премʼєром й правоцентристський консервативний ДСК.

Цей уряд подав у відставку 25 березня, оскільки виявилося, що коаліційні партнери неспроможні дійти спільної мови щодо більшості питань необхідних для ефективного функціонування держави.

Президент Хашім Тачі запропонував Албіну Курті сформувати нову більшість. Той відмовився й вимагав від глави держави призначити нові вибори. Відтак Тачі надав шанс сформувати більшість другій за величиною політичній партії.

Для обрання нового уряду необхідно набрати 61 з-поміж 120 депутатських голосів. Партії Мустафи й Харадіная разом мають 41 депутата. Вони стверджують, що мають підтримку депутатів сербської національності й інших нацменшин та ще деяких депутатів від колишньої опозиції.

Колишній премʼєр Харадінай заявив, що основними завданням нового уряду буде боротьба проти COVID-19 й подолання економічних наслідків пандемії.

Станом на 28 квітня у Косові ідентифіковали 790 хворих, померла 21 людина.

ІНТЕРАКТИВНА МАПА: Розповсюдження COVID-19 у cвіті
…

Раніше видання Respekt написало, що до Праги з Росії прибув ймовірно агент із валізою, в якій могла бути отрута для замаху на празьких посадовців
…

Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова назвала «хворобливими фантазіями» звинувачення в підготовці замахів на чеських політиків російськими спецслужбами.

«Це вже хворобливі фантазії. Тут критикувати або описувати, або давати їм будь-яку характеристику просто неможливо. Це межує з якимось хворобливим маренням, чергова груба провокація з боку тих сил в Чехії, які хочуть за всяку ціну завдати шкоди російсько-чеським відносинам», – сказала Захарова.

Чеське видання Respekt написало, що три тижні тому в аеропорт імені Вацлава Гавела в Празі з Росії прибув чоловік із російським дипломатичним паспортом. Його зустрів автомобіль російського диппредставництва і відвіз у посольство. У портфелі пасажира, за даними тижневика Respekt, який посилається на джерела в силових структурах Чехії, могла бути смертельна отрута рицин.

За повідомленням, можливий учасник замаху міг бути співробітником однієї з російських спецслужб і користуватися дипломатичними документами й допомогою співробітників російського посольства.

Як пише видання, з моменту його прильоту чеські спецслужби взяли під охорону кількох празьких політиків: голову адміністрації Праги-6 Ондржея Коларжа і мера Праги Зденєка Гржиба. Обоє підтвердили, що перебувають під охороною.

Колар був одним із головних ініціаторів демонтажу пам’ятника радянському маршалу Конєву в Празі.

Гржиб, у свою чергу, в кінці лютого підписав рішення про перейменування площі перед посольством Росії на честь вбитого російського опозиційного політика Бориса Нємцова.

Обидві події викликали різке невдоволення з боку російської влади.

27 квітня речник президента Росії Дмитро Пєсков назвав «качкою» розслідування чеського видання Respekt, яке повідомило про приїзд до Чехії співробітника російських спецслужб для отруєння мера Праги й інших політиків.
…

Уряди країн Східної Європи і Центральної Азії реагують на пандемію COVID-19 репресивними і насильницькими заходами, які не відповідають їхнім зобов’язанням у галузі прав людини. Про це йдеться в доповіді міжнародної правозахисної організації Amnesty International, опублікованій 29 квітня. Автори дослідження аналізують ситуацію в Росії і кількох державах пострадянського простору.

У деяких країнах і регіонах влада «розглядає пандемію як карт-бланш на придушення прав людини», відзначають правозахисники. У Казахстані, за словами експерта Amnesty International, «влада заварює двері багатоквартирних будинків, щоб заблокувати жителів», а в російському регіоні Чечня поліцейські «б’ють людей за те, що на них немає захисних масок».

У Росії до медиків, які скаржилися на брак засобів захисту і ліків, застосовуються заходи адміністративного впливу, відзначають в Amnesty International.

Влада в багатьох країнах Східної Європи і Центральної Азії регулярно вдається до репресій, щоб заглушити критику на свою адресу. У доповіді вказується на випадки притягнення до відповідальності користувачів соціальних мереж, журналістів і медичних працівників. В Amnesty International вважають, що заходи з протидії недостовірній інформації про COVID-19 можуть використовуватися владою, щоб приховати масштаби епідемії і перешкодити поширенню відомостей про проблеми медицини.

За словами експерта організації в Центральній Азії Гізер МакГілл, влада більше зацікавлена «в придушенні інакомислення, ніж у захисті громадського здоров’я». Будь-які суворі заходи щодо запобігання поширення вірусу повинні бути обмеженими за часом їх застосування, пропорційними і відповідати стандартам у галузі прав людини, вважає вона.
…

У прем’єр-міністра Великої Британії Боріса Джонсона та його нареченої Керрі Сімондс вранці 29 квітня народився син.

Як повідомила речниця пари, мати і дитина почуваються «дуже добре».

ВВС зазначає, що Джонсон, який нещодавно вилікувався від COVID-19, був присутній на пологах у одній з лондонських лікарень.

У вересні 2018 року Джонсон і його друга дружина, мати його чотирьох дітей, оголосили, що знаходяться в процесі розлучення. Приблизно тоді ж з’явилися чутки про те, що політик зустрічається з Керрі Сімондс, яка працювала в його штабі на виборах мера Лондона в 2012 році.

Пара повідомила про заручини 1 березня, тоді ж стало відомо, що вони чекають на дитину.

В той час як 32-річна Сімондс вперше стала матір’ю, 55-річний Джонсон офіційно став батьком вп’яте. ЗМІ повідомляли, що він також є батьком позашлюбної дитини від мистецтвознавиці Гелен Макінтайр. У 2019 році Джонсон під час радіо ефіру відмовився відповісти прямо, скільки у нього дітей.
…

Кількість випадків COVID-19 в Сполучених Штатах за останні 18 днів подвоїлася і склала один мільйон, а число загиблих в країні перевищує число американців, загиблих у війні у В’єтнамі.

За даними Центру системних досліджень при Університеті Джонса Гопкінса, загиблих через коронавірус у США – 58 355 за шість тижнів, що перевищує дані про 58 220 загиблих за більш ніж десятирічний період збройного конфлікту у В’єтнамі.

Президент США Дональд Трамп тим часом привітав відмову деяких штатів від жорстких обмежень, тоді як кілька губернаторів попередили про необхідність бути і надалі обережними, перш ніж людям дозволять масово перебувати в торгових мережах і ресторанах.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) заявила, що реінфікування можливе навіть серед тих пацієнтів, що одужали.

Лідери Іспанії, Італії та Франції кажуть, що врахують ризики і залишать незмінними окремі види карантинних обмежень.

Іспанія заявила, що протягом наступних двох місяців обмеження будуть поступово зніматися, в той час як італійцям з наступного тижня дозводять займатися на свіжому повітрі і відвідувати родичів, але вони повинні будуть носити маски та утримуватися від обіймів і рукостискань. Франція заявила, що магазини, ринки і окремі школи можуть бути знову відкриті у травні, а маски обов’язкові для громадського транспорту та робота з дому залишаться ще кілька тижнів.

Італія, Іспанія і Франція стали найбільш постраждалими країнами Європи, в кожній з яких зареєстровано понад 23 тисячі смертей від COVID-19.

Попри ослаблення обмежень в окремих європейських країнах, прем’єр-міністр Великобританії Боріс Джонсон заявив, що його країні поки зарано йти цим шляхом.

Поширення коронавірусу, як виглядає з офіційних повідомлень, перебуває під контролем в Китаї. Країна не повідомляла про нові випадки смерті протягом 13 днів поспіль. Число загиблих в країні, де вперше і був виявлений коронавірус, складає 4633 людини, але експерти скептичні щодо точності цифр. Парламент Китаю вирішив скликати свою щорічну сесію 22 травня, на понад два місяці пізніше, ніж планувалося.

 
…

Щонайменше 40 мирних жителів, в тому числі 11 дітей, загинули 28 квітня в результаті вибуху автомобіля в місті Афрін на північному заході Сирії, контрольованому повстанцями, яких підтримує Туреччина.

Сирійська обсерваторія з прав людини заявила, що убитих – 46, хоча раніше повідомлялося про приблизно 20 жертв. Крім того, 50 людей зазнали поранень, у багатьох – критичний стан, що може збільшити число смертей. Серед загиблих щонайменше 6 протурецьких сирійських бійців.

Міністерство оборони Туреччини раніше звинуватило у нападі курдів із «Загонів народної оборони» (YPG), які Анкара вважає терористичною організацією.

Вибух стався у велелюдному місці в центрі Афрін. У Держдепартаменті США вказали, що бомба була закладена, коли люди робили покупки. США засудили напад.

В основному курдський анклав Афрін взяли під контроль турецькі військові і союзні сирійські повстанці під час наступу в березні 2018 року.

Подібні вибухи автомобілів мали місце в цьому районі і раніше. Анкара часто звинувачує YPG в таких атаках, в той час як ополченці кажуть, що не виступають проти цивільних.
…

Міністерство закордонних справ Чехії і посольство Росії у Празі обмінялися низкою заяв після повідомлень, що російські спецслужби, ймовірно, планували замах принаймні на двох чеських діячів.

МЗС Чехії написало відповідь на ноту російського посольства з приводу таких повідомлень у чеській пресі, назвавши російську ноту неприйнятною. Та нота є протестом проти роботи незалежних ЗМІ, наголосила речниця чеського міністерства Зузана Штіхова.

«У Чехії існує свобода преси і заборона цензури… У ці свободи МЗС не втручається і втручатися не буде. Ми відкидаємо спроби такого втручання з боку іноземної держави», – заявила вона. Речниця також нагадала Росії про договір між двома країнами, в якому вони зобов’язалися не втручатися у внутрішні справи одна одної.

Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив журналістам, що Чехія не дозволить іншим країнам втручатися в її справи. «Ми суверенна держава і, звичайно, не потерпимо, щоб якісь великі світові потуги якимсь чином впливали на наші політичні справи», – наводить його слова агентство ČTK.

Попереднього дня, 27 квітня, російське посольство у Празі виступило з заявою, що воно «категорично відкидає… кричущі і брехливі інсинуації», як воно назвало публікації в чеській пресі про можливий російський замах. Посольство стверджувало, що ті «вигадки не мають під собою абсолютно ніякого підґрунтя» і є «продовженням активізованої тут (у Чехії – ред.) останніми днями інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію нашої країни (Росії – ред.) і нав’язування її ворожого образу чеській громадськості».

«Очікуємо, що згаданій ганебній публікації буде дана в Чехії належна оцінка», – заявили тоді в посольстві, додавши, що послали про це ноту до чеського МЗС.

Чеське видання Respekt написало, що три тижні тому в аеропорт імені Вацлава Гавела в Празі з Росії прибув чоловік із російським дипломатичним паспортом. Його зустрів автомобіль російського диппредставництва і відвіз у посольство. У портфелі пасажира, за даними тижневика Respekt, який посилається на джерела в силових структурах Чехії, могла бути смертельна отрута рицин.

За повідомленням, можливий учасник замаху міг бути співробітником однієї з російських спецслужб і користуватися дипломатичними документами й допомогою співробітників російського посольства.

Як пише видання, з моменту його прильоту чеські спецслужби взяли під охорону кількох празьких політиків: голову адміністрації Праги-6 Ондржея Коларжа і мера Праги Зденєка Гржиба. Обоє підтвердили, що перебувають під охороною.

Колар був одним із головних ініціаторів демонтажу пам’ятника радянському маршалу Конєву в Празі.

Гржиб, у свою чергу, в кінці лютого підписав рішення про перейменування площі перед посольством Росії на честь вбитого російського опозиційного політика Бориса Нємцова.

Обидві події викликали різке невдоволення з боку російської влади.

27 квітня речник президента Росії Дмитро Пєсков назвав «качкою» розслідування чеського видання Respekt, яке повідомило про приїзд до Чехії співробітника російських спецслужб для отруєння мера Праги й інших політиків.
…

Колишній державний секретар США Гілларі Клінтон підтримала Джо Байдена під час праймеріз Демократичної партії.

«Я хочу додати свій голос до багатьох, хто підтримав вас, щоб ви стали нашим президентом», – сказала Клінтон.

Вона додала, що «це момент, коли ми потребуємо лідера, президента, як Джо Байден».

Раніше Байдена підтримали експрезидент Барак Обама та його колишній опонент під час праймеріз Демократичної партії Берні Сандерс.

Вибори президента США заплановані на 3 листопада 2020 року.

 
…

Наслідки пандемію коронавірусу можуть мати серйозний негативний вплив на ситуацію з правами та здоров’ям жінок та дівчат. Такого висновку дійшли експерти Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA).

Як зазначають експерти, наслідком карантинних заходів протягом 6 місяців може стати те, що 47 мільйонів жінок у країнах з низьким та середнім рівнем доходу не матимуть доступу до засобів контрацепції – це призведе до приблизно 7 мільйонів додаткових небажаних вагітностей. За цей же період може статися додатково 31 мільйон випадків гендерного насильства.

Очікується, що пандемія призведе до суттєвих затримок реалізації програм, спрямованих на припинення операцій на жіночих статевих органів та дитячих шлюбів. Наслідком може стати зростання на 2 мільйони випадків жіночого обрізання протягом наступного десятиліття, та на близько 13 мільйонів дитячих шлюбів у цей же період.

Як повідомила Радіо Свобода директорка Департаменту Національних «гарячих ліній» ГО «Ла Страда-Україна» Альона Кривуляк, в Україні за час карантину у більш ніж півтора раза збільшилася кількість випадків домашнього насильства.

 
…

Міністерство юстиції Узбекистану розкритикувало деякі російські ЗМІ і звинуватило їх у «пропаганді» через неправильну, на думку відомства, подачу новини про законопроєкт щодо державної (узбецької) мови і використання цієї мови чиновниками країни.

Законопроєкт доповнює статтю 42 Кодексу про адміністративну відповідальність Узбекистану: він недавно був винесений на обговорення Міністерством юстиції. У разі, якщо закон ухвалять, штрафи для посадових осіб в Узбекистані за невикористання державної (узбецької) мови в діловодстві можуть скласти від 446 тисяч до 1,1 мільйона сумів (44-108 доларів).

«У цій ситуації російські пропагандистські сайти почали провокувати. Російський Regnum повідомив, що «в Узбекистані запровадять штрафи за використання російської мови в держорганах». Місцевий сайт Vesti.uz заявив, що «Узбекистан має намір накласти штрафи за мову Пушкіна». Ви відчуваєте різницю? Уряд закликає державні органи «поважати узбецьку мову», в той час як пропагандисти пишуть, що в Узбекистані «намагаються оштрафувати за російську мову», – заявила 28 квітня прессекретар Мін’юсту Узбекистану Севара Урінбаєва.

Вона зазначила, що новий законопроєкт – це хороше рішення, бо «посадові особи урядових організацій зобов’язані поважати узбецьку мову, а в іншому випадку повинні бути оштрафовані».

«Проєкт закону ніяким чином не обмежує конституційні права націй і народностей, що проживають на території республіки за вживання рідної мови, вибору мови міжнаціонального спілкування і навчання на свій розсуд, за зверненням в державні органи і організації своєю мовою», – відзначили в Мін’юсті.

У жовтні 1989 року, після розвалу СРСР, влада Узбекистану проголосила узбецьку єдиною державною мовою країни. Російську мову, що разом з узбецькою використовувалася в регіоні за часів СРСР і мала рівний їй статус, наділили статусом мови міжнаціонального спілкування.

Зараз в Узбекистані діє закон про державну мову в редакції від 1995 року, де узбецька також названа єдиною державною мовою. При цьому російська мова досі широко використовується в Узбекистані, в країні діють російськомовні школи, а діловодство часто ведеться двома мовами – узбецькою і російською.

Розробники законопроєкту з Мін’юсту Узбекистану кажуть, що орієнтувалися на досвід у законотворчості України, Латвії, Литви і Таджикистану, де російська мова також не була визнана державною мовою.
…