політика, бізнес, народ

Фінансова криза, що триває в Україні вже майже три роки, деяким підприємствам принесла не стільки втрати, скільки можливості позбутися раніше взятих на себе фінансових зобов’язань. У розпорядженні Forbes з’явилася доповідна записка Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ім’я президента України Петра Порошенка. У ній, зокрема, вказується, що одна з глобальних проблем, які впливають на якість активів Фонду, ─ штучне банкрутство боржників банків. За останні два роки підприємства пішли в «штучне» банкрутство на десятки мільярдів гривень. Навіщо вони це роблять і чи дозволить така практика їм не платити за кредитами.

Як зазначено в документі, на даний момент у розпорядженні Фонду гарантування вкладів є активів на суму близько 450 млрд гривень. Але це балансова вартість, яка має мало спільного з оціночною. В середньому співвідношення оціночної вартості активів до балансової становить 24%. Тобто в реальності активи під управлінням ФГВ коштують не більше 100-125 млрд гривень.

При цьому протягом останніх років якість активів Фонду постійно падала. Однією з головних причин цього стало фіктивне банкрутство боржників банків. Так, виходячи з даних, які є в нашому розпорядженні, у кредитних портфелях деяких неплатоспроможних фінустанов рівень банкрутства боржників досягає 90%.

Найяскравішим прикладом можна вважати банк «Таврика», де із загального корпоративного кредитного портфеля 5,05 млрд гривень у банкрутство пішли підприємства на суму в 4,4 млрд гривень.

У банку «Форум» із загального кредитного портфеля в 10,5 млрд гривень на банкрутах числиться зобов’язань на суму в 5,9 млрд гривень; в «Надрах» при портфелі в 10,97 млрд гривень ─ на 8,9 млрд грн. Вражає і ситуація стосовно Дельта Банку, де загальний кредитний портфель юросіб становив 40 млрд гривень: там зобов’язань підприємств-банкрутів ─ на 11,5 млрд гривень.

Загалом щодо неплатоспроможних банків сума, на яку підприємства пішли в банкрутство, за нашими оцінками, становить не менше 40 млрд гривень.

У фіктивне банкрутство підприємства йдуть в основному для того, щоб не платити кредит і при цьому ─ не розлучатися із заставним майном. Хоча українське законодавство прямо передбачає, що застави при будь-яких розкладах повинні дістатися банку.

«У разі початку процедури банкрутства банк, до якого боржник передав у заставу (іпотеку) своє майно, має статус заставного кредитора. Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» майно боржника, передане в заставу (іпотеку) банку, не входить у ліквідаційну масу. А гроші, отримані від продажу цього майна, використовуються виключно для погашення вимог банку», ─ пояснює адвокат Вадим Кізленко. Тому, якщо заставне (іпотечне) майно фактично є в наявності, то вимоги банку або їх частина будуть погашені, додає він.

Водночас, юристи підприємств знаходять способи позбавити банки застав. «У процедурі банкрутства можна організувати продаж майна дуже дешево, навіть за 1 гривню, і це буде законно», ─ каже Анатолій Родзинський.

За його словами, часто проблема криється в недостатній кваліфікації банківських юристів. «Вони просто «не витягують» протистояння з юристами боржників», ─ уточнює Родзинський.

Свою частку вносить і корупція в державних органах, якій юристи банків також не завжди можуть протистояти. «Безумовно, як і майже скрізь в Україні, в процедурах банкрутства є зловживання. Однак проблеми банків на 90% не в корупції державних інститутів, а в некомпетентності в банкрутному законодавстві співробітників юридичних відділів самих банків», ─ підкреслює Родзинський.

При цьому в ФГВ не заперечують, що боротися в судах із підприємствами, що йдуть у банкрутство, важко. «ФГВ, напевно, ─ найслабший керуючий по таких активах. Наші ресурси дуже обмежені. Як тільки банк потрапляє в ліквідацію, ми не можемо вести цю роботу так ефективно, як її може вести покупець із приватного сектору. Тому наше завдання ─ якомога швидше за максимальною ціною продати цей актив, щоб уже приватники протистояли деструктивним процесам», ─ заявляла Юлія Берещенко.

Програють у даній ситуації як сам Фонд, так і інші вкладники неплатоспроможних банків, які сподіваються отримати втрачені кошти. Однак у кредиторів, чиї виплати не були покриті Фондом гарантування, шанси на те щоб отримати кошти від реалізації майна банків-банкрутів, досить примарні.

В цілому, опитані нами експерти вважають, що чинне в Україні законодавство в сфері банкрутства відповідає європейській практиці. Але ефективність його застосування, в тому числі і в банківській сфері, залишається надзвичайно низькою.

Євген Олейников, експерт Економічного дискусійного клубу, виділяє кілька причин виникнення у банків труднощів у зв’язку з банкрутствами підприємств-боржників. Перш за все, це низька ефективність роботи правоохоронних органів щодо виявлення фактів свідомого доведення до банкрутства з притягненням до відповідальності винних фізичних осіб ─ вигодонабувачів банкрутства будь-якого банку. Як наслідок, для погашення боргів збанкрутілого банку залишаються тільки низьколіквідні активи самого цього банку. А високоліквідні активи перебувають під контролем фізосіб, які й довели цю установу до банкрутства, і тому вони формально ─ поза процедурою банкрутства банку.

Крім того, не йде на користь справі і формальний підхід до виконання своїх обов’язків державною виконавчою службою. «Таким чином, проблема полягає не у вітчизняному законодавстві про банкрутство, а в організації його ефективного застосування», ─ резюмує Олейников.
…

Правда України

Тариф на електроенергію для теплової генерації на кінець жовтня зріс до рівня 1,75 грн/кВт-година порівняно з 1,26 грн/кВт-година на кінець вересня.

Експерт у сфері енергетики Андрій Герус на своїй сторінці в мережі написав, що цей показник – черговий рекорд.

“За останні декади жовтня тариф теплової генерації знову зріс – становить вже 1,75 грн за кВт-годину. Це знову історичні рекорди”, – вважає експерт.

“Якби шахти продавали своє вугілля за ціною, яку покриває тариф ТЕС (2300 грн), то це додатково понад 300 млн гривень для державних шахт в жовтні. Ще понад 50 млн гривень – різниця за вересень. Ось так просто можна знайти 350 млн гривень, які “загубилися”. Точніше осіли на підприємствах теплової генерації”, – заявив він.

“Велику частину вугілля державних шахт купує ДТЕК, ще значну частину купує Центренерго. Є покращення в країні. Для тих, хто контролює теплову генерацію”, – підсумував Герус.

Як повідомлялося, “Центренерго” в січні-вересні 2016 року отримало чистий прибуток 1 млрд 21,519 млн грн, тоді як аналогічний період минулого року енергогенеруюча компанія завершила з чистим збитком 81,788 млн грн.
…

Правда України

Глава Національного банку України Валерія Гонтарева не довіряє національній валюті і зберігає особисті заощадження в американських доларах.

Про це пише The New York Times у статті “В Україні навіть перший банкір країни не довіряє банкам”, аналізуючи електронні декларації українських політиків.

“Високопосадовець, що опікується банками країни – Валерія Гонтарева, яка відповідальна за стабілізацію національної валюти – гривні, тримає більшу частину своїх грошей у доларах США – $1,8 мільйона”, – пише The New York Times.

Видання наголошує, що такі дії глави Нацбанку, як і інших політиків, негативно позначаються на довірі до гривні і банківської системи України в цілому.

“У багатьох законодавців і чиновників, відповідальних за те, щоб вселяти громадськості довіру до економічних і банківських установ України, мало віри, що їх власне багатство буде в безпеці в національних банках країни, згідно з недавнім розкриттям фінансової інформації”, – йдеться в статті.

Зазначають, що українські політики сумарно задекларували $482 млн заощаджень у доларах США, з яких $36 млн зберігають у готівці.

“Поряд із натяком на потенційні можливості для розслідувань антикорупційної поліції, фінансова звітність вказує на очевидну відсутність довіри до фінансових установ країни з боку лідерів, які керують нею. Здається, деякі політики поставилися до декларації, як до свого роду амністії, показуючи все, що вони заробили десятиліттями нечесною працею, з метою очистити себе. Однак антикорупційні органи уповноважені дослідити джерела фінансових коштів”, – пише американське видання.

Зазначають, що в Україні люди знають про схильність своїх політиків до корупції і пояснюють величезні суми їхніх заощаджень штучним роздуванням декларацій – так чиновники намагаються створити для себе можливість задекларувати новий дохід від майбутнього хабарництва.

“Гроші, які пізніше з’являться на банківських рахунках, або гроші для придбання розкішних автомобілів чи годинників, буде важко пояснити, якщо не підготувати для цього підстави в першій декларації”, – йдеться в статті.
…

Правда України

Опубліковано Рейтинг міст світу з найвищими цінами на нерухоме майно [Prime Global Cities Index] за третій квартал 2016 року.

У рейтингу показано, що попри підвищення цін на нерухомість у 37 містах (які брали участь у дослідженні) у середньому на 3,8%, у багатьох містах зростання цін на нерухомість класу люкс уповільнилось у порівнянні з попереднім кварталом.

На нерухомість класу люкс припадає 5% від ринку нерухомості кожного міста.
Це обумовлено різноманітними факторами, включаючи додаткові податки на нерухомість, загальнонаціональні вироби та скасування податкових пільг для іноземних покупців.

Давайте поглянемо на міста, які посіли найвищі позиції у рейтингу, за відсотками зростання цін на нерухомість класу люкс за останній 12-місячний період:

9. Сідней, Австралія

Збільшення цін за 12-місячний період: 8.1%

Збільшення цін за 3-місячний період: 1.0%

Ринок розкішної нерухомості у найбільшому місті Австралії тримається на плаву завдяки обмеженій пропозиції.

Експерти заявляють, що повільні темпи зростання у цьому сегменті за останні три місяці спричинені запровадженням у місті нового податку на нерухомість. Новий Південний Уельс, штат Австралії, в якому розташований Сідней, у червні запровадив додатковий 4% гербовий збір для іноземних покупців.

8. Кейптаун, Південно-Африканська Республіка

Збільшення цін за 12-місячний період: 8.5%

Збільшення цін за 3-місячний період: 0%

Особливості розташування Кейптауну між береговою лінією та горами значно обмежує можливості розширення міста, Населення якого постійно збільшується за рахунок притоку молодих робітників. А це, у свою чергу, зумовлює зростання попиту на житло.

7. Токіо, Японія

Збільшення цін за 12-місячний період: 9.2%

Збільшення цін за 3-місячний період: 3.8%

У звіті агентства Bloomberg йдеться про розквіт ринку нерухомості Токіо. Підкреслюється, що послаблення японської єни та відносна дешевизна житла у Токіо, порівнюючи з іншими великими містами світу, спричинили надходження інвестицій у місто, як з території Японії, так і з-за кордону.

6. Мельбурн, Австралія

Збільшення цін за 12-місячний період: 10.2%

Збільшення цін за 3-місячний період: 2.9%

Багаті іноземці, здебільшого з Китаю, зумовлюють попит на житло найвищого класу у цьому австралійському місті.

5. Торонто, Канада

Збільшення цін за 12-місячний період: 12.0%

Збільшення цін за 3-місячний період: 1.2%

Іноземні інвестиції та відносно низький курс канадського долару спричинили різке зростання цін на житло у найбільших містах Канади протягом останніх років. За останні три місяці темпи 3-місячного зростання уповільнилися, однак за 12-місячний період цей показник зріс на 12%.

4. Гуанчжоу, Китай

Збільшення цін за 12-місячний період: 14.3%

Збільшення цін за 3-місячний період: 6.9%

Ціни на нерухоме майно класу люкс у третьому найбільшому місті Китаю зросли на 6,9% за останній квартал. Це – найпотужніший транспортний та торговий центр країни.

3. Сеул, Південна Корея

Збільшення цін за 12-місячний період: 17.5%

Збільшення цін за 3-місячний період: 8.2%

Ціни на нерухомість у Південнокорейській столиці невпинно зростають з 1970-х, коли уряд перетворив рисові поля на південь від міста на сучасний житловий район. Ціни на житло зросли у цьому місті на 8.2% за останній квартал, що є найвищим показником у нашому рейтингу.

2. Шанхай, Китай

Збільшення цін за 12-місячний період: 23.4%

Збільшення цін за 3-місячний період: 3.5%

Кількість населення найбільшого міста східного Китаю зросла з 13 мільйонів у 1995 році до 24 мільйонів у 2015 році, обумовлюючи високий попит на житло. Активність ринку також підживлюється завдяки притоку висококваліфікованих робітників, які останніми роками переїжджають до Китаю.

1. Ванкувер, Канада

Збільшення цін за 12-місячний період: 31.6%

Збільшення цін за 3-місячний період: 1.5%

Місто з населенням трохи більшим за 600 000 мешканців є дуже популярним серед китайських інвесторів. У серпні провінція Британська Колумбія запровадила суперечливий збір на придбання іноземними покупцями житла у Ванкувері та передмістях для подолання проблеми зростання цін. За останні три місяці ціни зросли лише на +1,5%, однак за 12-місячний період цей показник зріс на +31.6%.
…

Правда України

Лондонський інститут опублікував свій щорічний рейтинг процвітання і добробуту країн світу. Для визначення найбільш багатих і щасливих держав фахівці інституту врахували вплив 104 різні фактори, що включають рівень доходу населення, кількість людей, зайнятих на постійній роботі, рівень Інтернет-безпеки і т. д.

В процесі складання рейтингу оцінювалися 149 країн. Ми відібрали з нього 10 держав.

10. Великобританія

Незважаючи на Brexit, Британія в цьому році перемістилася в рейтингу добробуту з 15-го на 10-е місце. Країна стала однією з кращих за рівнем бізнес-середовища.

9. Данія

Скандинавські країни завжди відрізнялися високими стандартами життя. Данія ж серед них на сьогоднішній день займає найнижче місце. Все більше балів держава отримала за забезпечення безпеки населення.

8. Швеція

Ця країна отримала високі оцінки рівня розвитку економіки і управління.

7. Нідерланди

У Голландії особливої уваги експертів удостоїлися рівень освіти та економічного розвитку.

6. Австралія

Піднялася на одну сходинку в порівнянні з торішнім рейтингом. Своєю позицією країна зобов’язана гарній погоді і рівнем соціального капіталу.

5. Канада

Канада в цьому рейтингу випереджає США. Вибитися в лідери допоміг країні високий рівень соціального капіталу і свободи громадян, а також розвиток бізнес-середовища.

4. Швейцарія

Ця країна часто займає перші позиції рейтингу добробуту, завдяки відмінній освіті та рівню медицини. У загальному заліку країна займає 3-є місце за показниками охорони здоров’я.

3. Фінляндія

За даними Lagatum Institute, країна відрізняється високим рівнем управління.

2. Норвегія

Ця країна сім років поспіль займала перше місце рейтингу добробуту. Проте цього року вона погіршила свої позиції, перемістившись на друге місце.

1. Нова Зеландія

За версією досліджувачів, саме Нова Зеландія є найбільш процвітаючою країною світу. В ній відзначаються найвищі показники соціального капіталу та економічного розвитку, а також активними темпами відбувається становлення бізнес-середовища.
…

Правда України

Кілька великих світових компаній-контент-провайдерів ведуть переговори з урядом про те, щоб розміщувати в Україні свою інфраструктуру.

Про це повідомив голова парламентського комітету з питань зв’язку та інформатизації Олександр Данченко.

При цьому він уточнив, що поки не може розкривати деталі.

“Чому газова труба пройшла через Україну – це географічно найкоротший шлях. Якщо компанія ганяє трафік з США у Китай, робити це через нашу країну – більш оптимальний шлях, в тому числі і з точки зору безпеки та збереження даних. Затримки менше. Плюс в Україні відмінної якості транзитна оптика”, – зазначив Данченко.

Крім того, він згадав про важливість законопроекту за хмарним технологіями, який був нещодавно прийнятий у першому читанні.

“Якщо ми його приймемо, контент-провайдери з інших країн, на кшталт Google чи Facebook, отримають можливість розміщувати свої ресурси на території України. Уявіть, як це підвищить інвестпривабливість країни”, – підкреслив Данченко.
…

Правда України

Національний банк застерігає власників платіжних карт про кібершахрайства. Про це йдеться в повідомленні регулятора.

Згідно з повідомленням, почастішали дзвінки кібершахраїв власникам банківських карток від імені представників НБУ.

Вони вимагають назвати реквізити платіжних карт і суми залишків на рахунках.

Нацбанк застерігає від розголошення персональних даних та реквізитів платіжних карт.

Регулятор нагадує, що працівники банків, в тому числі і Нацбанку, не телефонують клієнтам із зазначеними вимогами.

Ні служба безпеки НБУ, ні його керівництво не мають потреби і повноважень запитувати дані платіжних карт і рахунків, підкреслюють в Нацбанку.

Як повідомлялося, раніше ряд банків попереджав власників платіжних карт про шахрайства.
…

Правда України

Так, масовий відтік кадрів сьогодні за кордон триває по всій країні. Лікарі, медсестри, фельдшери в Україні нині на вагу золота.

Кадровий дефіцит медиків становить приблизно 6,5 тисяч працівників.

“Це просто біда. У глибинці на сьогодні не вистачає медсестер для того, щоб закрити цілодобові пости по реанімації, по хірургічних службах та іншому”, – зауважив експерт в галузі охорони здоров’я Костянтин Надутий.

Основна причина полягає у низькій заробітній платі, яка становить трохи більше мінімальної. Ставка медсестри – півтори тисячі гривень, лікаря-початківця – 1 тис. 800 грн, а лікаря зі стажем – дві з половиною тисячі. З надбавками і преміями сума становить близько чотирьох тисяч.

“Більшість працюючих медиків – це люди пенсійного віку, молодь не хоче йти працювати на ті мізерні заробітні плати”, – зазначив Олег Панасенко.

Щоб прогодувати себе, лікарі беруть дві ставки, переважно, в різних клініках. А ось молоде покоління медиків з легкістю змінює українські білі халати на комфортну закордонну уніформу.

“Який сенс залишатися в цій країні на 2 тисячі гривень, якщо ви можете виїхати на 60-70 тисяч гривень”, – відзначив завідувач відділенням пухлини стравоходу і шлунка Юрій Кондрацький.
…

Правда України

Глава Мінпаливенерго Ігор Насалик не двозначно дає зрозуміти, що у відносинах між Україною і американською корпорацією Westinghouse Electric (WEС) настав, хоч і явно запізнілий, але все ж медовий місяць. Бізнес останньої критично залежить від державної ядерної політики США і Великобританії, але сама корпорація при цьому належить атомним компаніям Японії і Казахстану (83% і 10% акцій відповідно).

На початку осені український міністр провів переговори з міноритарним акціонером WEС і найбільшої в світі уранодобувної компанії НАК “Казатомпром”. Сторони домовилися створити СП з видобутку урану в Україні та Казахстані. У нашої країни є завод іонообмінних смол, без яких не можна збагачувати руду, а казахи лідирують в технологіях бесшахтного вилуговування рудних пластів. Ці потенціали вирішили об’єднати. Були й інші домовленості.

Через півтора місяці після візиту в Астану до міноритаріїв корпорації WEС, Насалик заявив про те, що його відомство розглядає галузеву програму, за якою частка цієї корпорації на ринку імпорту ядерного палива в Україну на певний термін буде доведена з нинішніх 31% до 40%. У 2014 році ринок ділили російська “Корпорація ТВЕЛ” і WEС зі співвідношенням часток 84% і 16% відповідно.

Тоді преса говорила про загрозу монополізму поставок палива, що стоїть перед Україною. Ціна цього питання за 8 місяців цього року склала $424 млн., які наш “Енергоатом” витратив на імпорт палива. Ще понад $240 млн щорічно йде на супутні паливні послуги, а саме, витрати на утримання і будівництво своїх сховищ, а також оплату вивезення відпрацьованого палива його російському виробнику.

В цілому, ризик збитків від можливої цінової змови для України становить мінімум 10% від щорічної витрати, а це близько $0,8 млрд. На імпорт палива і супутні послуги.

Саме стільки в відсотках складають середньозважені щорічні коливання світових біржових цін на первинний урановий концентрат і інші напівфабрикатні матеріали-складові палива. Але на кінцеву продукцію, з якої фабрикується паливо, взагалі ніяких світових біржових цін не існує.

Атомна промисловість – це не менш наукомістка сфера, ніж біогенетика, електроніка та аерокосмічна промисловість. Вартість кінцевої продукції, реакторів або касет зі складками палива (твелів), залежить від маси факторів і формується суто в контрактному процесі між покупцем і продавцем. Отже, щодо палива суто умоглядно існує дві загрози змови.

На рівні контрактної політики і з маніпуляцією біржовими цінами на сировину: продавці палива заявлять один рівень витрат на сировину, а реально буде інший. Але це умоглядно. А як відбувається насправді?

Суто формальна розрахункова ціна російського заводу-виготовлювача палива складає близько $300 тис. за одну збірку, але вся справа в тому, що продає товар не завод, а державна компанія-власник підприємства, тому реальна ціна кожного продажу Україні – це сувора комерційна таємниця. Приблизно такі ж ціни і комерційна політика у WEС, і у інших глобальних корпорацій, які теоретично і в далекій перспективі вважаються претендентами на частку українського ринку.

Для повноцінного розбору цінового ризику спочатку перерахуємо претендентів, тобто тих, хто зацікавлений в зниженні української загрози паливної монополізації між WEС і “ТВЕЛ”.

Перший – це канадська державна AECL, яка за підтримки Віктора Ющенка і колишнього генерал-губернатора Канади Рамсона Гнатишина безуспішно пропонувала Україні оновити АЕС реакторами Candu і паливом до них.

Другий претендент на наш ринок – це французька Areva з моделлю реактора EPR, просування яких в Україні колись безуспішно підтримувала Юлія Тимошенко.

Третій, і зараз найреальніший перспективний гравець на українському полі – це китайська General Nuclear Power Corp. (GNPC). Вона поки придивляється до України за набільш простим і надійним принципом – в 2016 році китайці вивели на ринки сусідніх з Україною країн, Румунії та Туреччини, свої реактори Hualong і паливо до них, а також реактори і паливо корпорації WEС, з якої китайці дуже міцно скооперувалася. Після такого кроку для корпорації GNPC вже абсолютно неможливо ігнорувати наш ринок. Питання тільки в тому, як їх тут приймуть, і хто буде плутатися під ногами.

Тепер розберемося безпосередньо з цінами. Ядерне паливо – це, мабуть, найбільш багатокомпонентний товар на світовому ринку. Тому з ним все дуже складно. По-перше, від його контрактної ціни можуть віднімати вартість уранових таблеток, які вироблені або з сировини компанії-виробника, або з урану країни-покупця. А можуть і не віднімати. Це “паливна” знижка №1.

По-друге, ще одним мінусом від формальної розрахункової ціни може бути вартість цирконію, магнію і спецсталі, поставлених покупцем для виготовлення корпусів паливних збірок. А можуть цей дисконт, знову-таки, і не надавати, якщо покупець свого цирконію або магнію не знайшов. Це, умовно кажучи, “корпусна” знижка №2.

Своє виробництво магнію Україна поки не відновила, а ядерного цирконію ще не почала, хоча з видобутку його руди наша країна входить в першу світову п’ятірку. Тобто, тут знижок поки не буде.

По-третє, покупець може продавати або передавати компанії-виробнику матеріали, з яких робляться неактивні, регулюючі стрижні складових касет палива. А може і не продавати. Це знижка “за стрижнями-поглиначами”, тобто спосіб економії №3.

Ядерні поглиначі – це гафній, за виробництвом якого Україна входить в першу світову десятку, і бор для теплоносія, якого в нашій країні мало, і єдиний завод залишився в Донецьку. Українські “Енергоатом” і “Ядерне паливо” гафній не виробляють, їм це не цікаво, метал-сповільнювач видобуває державна “Об’єднана ДХК”, в підсумку, механізму отримання таких знижок від РФ у Києва поки немає.

По-четверте, є кооперація, за якою покупець за ліцензією виробляє компанії-виробнику елементи палива, а саме решітки кріплення збірок в касеті, і хвостовики збірок. Наприклад, ці елементи за російською ліцензією виробляє Чехія, а Україна купила в 2011 році таку ж ліцензію, але серійний випуск так і не почала. Це, так би мовити, “коопераційна” знижка за комплектацію №4.

І по-п’яте, це найголовніший елемент плаваючої ціни – збірки палива бувають різних моделей, і з різною ефективністю роботи, як і всі інші товари машинобудування. Умовно кажучи, є моделі безбожно старі, але які бадьоро купуються, є старі і добре перевірені, і є нові – ризиковані. Перша і друга категорія товару покладають на покупця додаткові витрати, тому коштують дешевше. Нові моделі дорожчі, тому що з ними простіше. Ось і виходить, що купівля за однією ціною моделі збірки з низькою і з високою тепловіддачею – це, відповідно, відкритий штраф або відвертий бонус покупцеві. Всі ці складні “модельні” знижки – цінові поступки №5.

Вони формують ціноутворення, як і всі інші базові фактори контрактної ціни.

Тобто, єдиної поточної ціни на збірку на світовому ринку не існує. Оперувати якимись опорними цінами для України, яка на 50% залежить від атомної енергії, але навіть не має атомного агентства або міністерства, це важке завдання.

Майже неможливо, якщо реальне ціноутворення формується 5-ма ключовими факторами знижок. І це якщо не брати до уваги стандартних контрактних інструментів: умови відвантаження, кредитування та погашення боргу, а також, гарантії темпів розвитку договору.

Отже, оцінюючи ризики монополізації ринку, Україні зараз найпростіше діяти найбільш банальним способом – виходячи з кількості учасників ринку (чим більше гравців, тим менше ризик), і темпу розвитку існуючих договорів. Нагадаємо їх два, “Енергатом” / “Корпорація ТВЕЛ” і “Енероговатом” / WEС. Темпи розвитку і розширення цих контрактів, по- суті, дадуть реальну ціну питання монополізації.

У випадку з поточними і минулими контрактами “Енергоатом” / “Корпорація ТВЕЛ”, Україна має падаючий рівень знижок, і мінімальний темп розвитку контрактів. Спочатку ще з 1990-х у сторін була можливість економити на податках і не експортувати уран в РФ, а поставляти його як давальницьку сировину за умови повернення доопрацьованої продукції. Але “Росатом” і російських фіскалів податкова мінімізація не влаштувала.

З цієї та інших причин, сировинна знижка №1 в 2001-2016 роки для України істотно скоротилася. На сьогодні, частина з 600 т урану, які щорічно видобуваються нашою країною, все ж надходить в РФ, і впливає на ціну закуповуваного палива, тобто знижка №1 працює. По частині загального імпорту з Росії, працює також знижка №5, тому що росіяни поспішають просунути на наш ринок нові моделі палива, щоб не відставати від WEС.

Словом, знижки з російським імпортом працюють. Але в такій категорії ціноутворення, як плата покупця за темпи розширення і розвитку контрактів, ситуація з імпортом з РФ виглядає фатально драматичною.

Найголовніший показник темпів зростання на світовому ринку контрактів постачання АЕС паливом – це динаміка локалізації, тобто швидкість виходу країни-покупця на проект будівництва власного заводу з ліцензійного виробництва паливних збірок. Уже двічі за історію двосторонніх відносин, в 1998 і 2015 роках за явної вини російської сторони Україна зривала проекти будівництва заводу в Жовтих Водах. І ясно, що тут розвитку вже не буде.

У випадку з поточними контрактами “Енергоатом” / WEС, все виглядає більш міцно. Як і у випадку з РФ, українська сторона отримує від цього продавця знижку №1 від формальної розрахункової ціни, тому що вона повністю забезпечує виробника урановою сировиною, яку виробляє сама або закуповує за кордоном. За цим контрактом активно працює і “модельна” знижка №5.

Вона дуже активна тому, що WEС, за фактом, ексклюзивно для України створила і регулярно проводить апргрейд складного палива “змішаного завантаження”. Ця модель американського палива виробляється на дочірньому заводі WEС в Швеції, і успішно горить в реакторах російського виробництва разом з російським паливом. А головне, дає набагато більш високу тепловіддачу і час вигоряння.

У категорії умовної доплати покупця за розвиток контракту історія торгівлі України з WEС з 2014 року стала виглядати дуже оптимістичною. По-перше, американський уряд в 2000-і роки відкрито підтримав цю корпорацію, і в рамках програм військово-ядерного роззброєння, за свої гроші розвернув в Харкові на заводі “Вестрон” виробництво електронних систем управління всіма технологічними процесами АЕС.

До цього власного виробництва атомних АСУ ТП в Україні не було, була тільки російська “ліцензійнка”. Створення Україною своїх систем прискорило розширення частки американського палива на українському ринку. По-друге, корпорація WEС, яка в 1998 році програла “ТВЕЛ” тендер на будівництво заводу в Жовтих Водах, не втратила своєї наполегливості.

Після провалу чергового українсько-російського проекту, вона відновила з Києвом комерційний діалог про умови своєї участі в локалізації виробництва палива в Україні. Такий хід – явний показник виграшу WEС в ціновій конкуренції з ТВЕЛ, тому що український покупець палива при приблизно рівних цінах отримав перспективу бонусу від корпорації США, а від корпорації РФ не отримав.

Поки що, в 2015-2016 роки концерн “Ядерне Паливо України” не зміг укласти договори щодо участі в проекті заводу американців з японо-казахстанської корпорації. Але за ці роки на регіональному ринку ядерного палива відбулися істотні зміни. Туреччина на початку цієї осені ратифікувала договір з WEC і китайською CSNTC про будівництво до 2020 року майбутньої третьої за рахунком АЕС в Туреччині. Ця АЕС з чотирма американськими реакторами запрацює недалеко від Стамбула, в місті Ігнеада у Фракії.

Коли ця гігантська АЕС запрацює на повну силу, потужностей працюючого в Швеції європейського паливного заводу WEC однозначно не вистачить на всіх європейських покупців. Ринок атомного будівництва дуже довгий за часом, і тому у корпорації WEC вже сьогодні є мотив просувати Україні головний цінової бонус до покупки американських твелів – український ліцензійний паливний завод, який зможе перекрити споживання ринку і нашої країни, і можливо, частини ринку Туреччини, що формується нині ринку.

Якщо діалог України та США з цього “заводського” цінового бонусу не виконається, нічого трагічного для Києва не відбудеться. Тому що поряд з пропозиціями взяти участь в будівництві заводу американської корпорації Київ зможе прийняти пропозицію і від китайської GNPC, яка в 2015 році домовилася добудувати АЕС в сусідній Румунії за технологією канадської АECL з колись дуже цікавими для України реакторами Candu. І побудувати український паливний завод в Жовтих Водах зможуть якщо не американці, то ці партнери. Отже фатальних сценаріїв для українського паливного ринку не передбачається. Адже, врешті-решт, кінцевою метою будь-яких цінових ігор для покупця є бонуси і розширення ринкового вибору, а до цієї мети Україна повільно, але впевнено йде.
…

Правда України

До кінця 2016-го, як заявляє віце-прем’єр Геннадій Розенко, депутати повинні прийняти закон “Про енергетичну ефективність будівель”.

У документі сказано: всі будівлі за рахунок власників повинні пройти енергетичний аудит, тобто розібратися, через що будинок втрачає тепло. Проводити аудит будуть експерти.

Крім того, для окремих будівель доведеться оформити сертифікат енергетичної ефективності, а за порушення закону передбачено штраф – від 3400 до 5100 гривень.

Як сказано в документі, енергетичний аудит пройдуть всі об’єкти будівництва та вже зведені будівлі за рахунок власників. Як зазначають експерти, якісно виконаний енергоаудит в багатоповерхівці може обійтися в 9,5-13 тисяч гривень.

Вартість досліджень залежить від площі будинку і від того, яке обладнання використовує аудитор. Якість енергоаудиту дуже важливий аспект, наприклад, якщо будуть виконані всі розрахунки щодо можливих заходів, то можна брати участь у міських “грантових програмах, таких як “70/30”, звернутися в банк для отримання кредиту на енергомодернізацію або ж самостійно реалізувати запропонований енергоаудитором план утеплення.

Приблизна вартість енергоаудиту для багатоповерхівок:
до 100 квартир – 9,5 тис. гривень
до 300 квартир – 12 тис. гривень
до 350 квартир – 13 тис. гривень

Крім енергоаудиту, окремим будівлям доведеться оформити сертифікат енергоефективності: новобудовам, будівлям, які здаються в оренду як мінімум на рік, та місцям загального користування площею від 250 квадратних метрів.

Сертифікат вважається дійсним 10 років за умови, якщо за цей час будівля не буде утеплятися. Тим, хто сертифікат не отримає, доведеться заплатити штраф від 3400 до 5100 гривень. “Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2017 року”, – йдеться в законопроекті.

Як пояснює заступник голови парламентського комітету з питань будівництва, містобудування і ЖКГ Олена Бабак, енергоаудит будівель – діагноз, який необхідно отримати перед тим, як утеплювати будівлі.

“Коли ми йдемо до лікаря, ми хочемо, щоб нам перед лікуванням поставили діагноз. Також і наші будинки, щоб ми сьогодні не інвестували гроші в утеплювачі 5 см завтовшки і знищували наші будинки, ми повинні отримати діагноз енергетичного стану наших будинків від професіонала”, – пояснює Альона Бабак.
…

Правда України

Попросту кажучи, слідчі повинні були вимагати посадити топ-чиновників НБУ, серед яких цілком могли виявитися керівники нагляду часів Ігоря Соркіна, Степана Кубіва і навіть Валерії Гонтаревої.

Але! У трактуванні державних обвинувачів склад злочину інший. Вони стверджують, що за період з 2011-го по 2015 рік за участю одного лише «Meinl» з України було виведено понад 400 млрд грн. А це, погодьтеся, цілком вина банкірів – про НБУ ні слова.

За відгуками опитаних нами банкірів, прокурори не розуміють суті операцій. Або навмисно ховають провину чиновників центробанку. «Це не виведення коштів, а “малювання” нормативів ліквідності та адекватності капіталу. У теорії там міг бути і рух коштів по клієнтських рахунках (виведення капіталу, як це стверджує прокуратура. – ред.), але самі австрійці були проти таких операцій.

НБУ при реєстрації збільшення статутного капіталу банку за рахунок внеску акціонерів і надання дозволу на облік субординованого боргу в капіталі банку (Постанова НБУ № 368) закривав очі на джерела таких внесків», – каже наш співрозмовник.

400 млрд грн виведено з України 15 банків слідчі підозрюють в причетності до афери

Як би не класифікувався злочин, сума дійсно гігантська. Для порівняння: гарантований державою борг, прописаний в бюджеті на 2017 рік, становить 445 млрд грн. А сукупний обсяг активів банків, які знаходяться сьогодні на ліквідації в Фонді гарантування вкладів, кілька перевищує 500 млрд грн.

А значить, якби не існувало даної схеми, банки могли б не «лягти», а вкладникам повернули б їхні депозити. Але вона існувала довгі роки, і стала явною лише через те, що Валерія Гонтарева почала проводити «зачистку» фінансового ринку.

Якби не було цього, НБУ і банки досі зберігали б цю таємницю. Але реальний масштаб проблеми набагато більше, ніж навіть 400 млрд. Згідно з матеріалами слідства, в масштабну схему було залучено півтора десятка українських банків. Можна припустити, що список всіх клієнтів австрійського посередника набагато більше. Кореспондентські рахунки в «Meinl» мали десятки українських банків. «Це вершина айсберга. Ми так не працювали, але дуже багато хто робив», – пояснив один з банкірів.

Як це працювало? У справах фігурують три схеми, за допомогою яких відбувалоя виведення грошей. Як не дивно, вони не відрізняються складністю.

Схема №1. Банк платив за боргами офшору

Український банк відкривав кореспондентський рахунок у свого люксембурзького, швейцарського або австрійського колеги – такого, наприклад, як «Meinl Bank AG». На нього переводилися значні валютні кошти. Надалі під заставу цих сум банк видавав кредити офшорним компаніям. Згодом офшор зобов’язання по поверненню коштів не виконував. Це давало право закордонному банку списати гроші з коррахунку українського банку на свою користь.

Банківський нагляд НБУ бачив ці операції. Не міг не бачити – чому, ми пояснюємо нижче. Тим не менше, вони проходили безкарно. Можна пояснити халатністю або бардаком в НБУ, якби не промислові масштаби, в яких використовувалася дана схема. Український банк списував цей платіж на збитки. Попросту, гасив кредит за рахунок вкладів своїх клієнтів. Якщо кількість подібних операцій не зашкалювала, то банк міг працювати роками. Головне – домовитися з наглядом НБУ, щоб той закривав очі на систематичний відтік грошей.

Якщо ж операції перевищували розумну міру, вони призводили до визнання банку неплатоспроможним.

Незважаючи на порушені кримінальні справи, досі невідомо жодного випадку, коли колишній власник банку поніс би покарання за навмисне «вимивання» коштів. Але в цілому, олігархи залишаються безкарними.

Більш того, їм вдається вивести свої гроші з банку напередодні банкрутства. НБУ, який зобов’язаний ставити перепони, дивним чином «не бачить» сумнівних операцій. Якби банківський нагляд працював коректно, він відстежував би подібні операції і визнавав поповнення недійсним. Але, судячи з того, що впритул за ці махінації правоохоронці взялися тільки в 2015 році, регулятор на них систематично закривав очі.

Лише з 1 квітня 2016 року НБУ офіційно заборонив поповнювати капітал і вести інші операції через «Meinl AG» та ще кілька закордонних банків. Виходить, що до цього схема могла працювати – в тому числі, при колишньому главі НБУ Степані Кубіві і за нинішньої керівниці відомства Валерії Гонтаревої.

Схема №2. Банк фіктивно збільшував статутний фонд через офшор.

За словами наших джерел, такою була основна схема, якою користувалися українські банки.

«Це не виведення коштів, а “малювання” нормативів ліквідності і достатності капіталу (ретушування нормативів Н4/Н5). У теорії там міг бути і рух коштів по клієнтських рахунках (виведення капіталу, як це стверджує прокуратура. – R °), але самі австрійці були проти таких операцій», – говорить наше джерело.

За словами банкірів, найчастіше саме співробітники НБУ (мабуть, не безоплатно) направляли акціонерів і топ-менеджмент банків до агентів австрійського банку в Україні як до способу вирішення проблем щодо докапіталізації і ліквідності.

Алгоритм дій ідентичний першій схемі – до моменту передачі коштів під виглядом кредиту офшорним компаніям. Тільки в другій схемі замість того, щоб просто залишити гроші собі, офшор інвестував їх в український банк. Відбувалася процедура поповнення статутного фонду, який зазвичай становить основу капіталу будь-якого банку.

По суті, капіталізація відбувалася за рахунок грошей банку.

Збитки банку-банкрута доводиться відшкодовувати державі в особі Фонду гарантування вкладів. Він, в свою чергу, залучає для виплат кредити від Мінфіну, під відсотки. Мінфін відволікає ці гроші від виплати пенсій або ремонту доріг.

Паралельно ведеться судова робота, яка, схоже, нічим не закінчується. За інформацією Фонду гарантування, сума неповернення коштів з коррахунків банків, задіяних в схемі, склала $746,5 млн і €59 млн. Це лише частина тих самих 400 млрд грн.

Схема №3. Банк отримував «липовий» субординований кредит від офшору.

Це теж варіативне продовження першої схеми. Українські власники розміщували гроші на кореспондентському рахунку в якомусь закордонному банку.

Під заставу цих грошей той видавав субординований кредит, який законодавство України дозволяє враховувати як капітал. За правилами, субкредит неможливо вимагати погасити достроково. А значить, він залишається в банку на кілька років.

Насправді, вимоги банківського нагляду не дотримувалися. НБУ визнавав поповнення капіталу, після чого гроші з тією ж легкістю залишали український банк. Нагляд закривав на це очі, і капітал українського банку вважався все ще поповненим. Хоча насправді в банку грошей вже не було.

Варто також відзначити, що Нацбанк не міг не бачити цих схем. Поповнення капіталу за законом обов’язково відбувається з відома регулятора.

Порушення «вилізли» лише тоді, коли маса українських банків стала банкрутами. Виявлялося, що грошей в їхньому капіталі немає – вони списані на користь якихось офшорних компаній.

Всім трьом схемам протегували співробітники НБУ, які зобов’язані були запобігати подібним операціям. На це вказують відразу кілька логічних фактів.

Факт перший. Згідно з вимогами постанови № 343 (яка діяла в той період) Нацбанк проводив обов’язкову реєстрацію кореспондентських рахунків. До реєстрації будь-які операції за рахунками були неможливі.

Цікаво, що на той момент Meinl вже фігурував в скандалах, пов’язаних з розкраданням і «відмиванням» коштів в Австрії, а також back-to-back схемами в Росії (коли банк кредитує під заставу грошей на офшорних рахунках клієнтів).

Але НБУ продовжував реєструвати в ньому коррахунки. Тим самим регулятор банківського ринку створював умови для виведення коштів.

Факт другий. Центробанк з 1990-х отримує від банків масу звітності. В тому числі, щодня, кожні 10 днів і кожен місяць. Наприклад, постанова НБУ № 124 регламентує надання.

Маючи цю звітність, НБУ напевно володів інформацією про всі потоки і суми, розміщені в «ризикових» іноземних банках-кореспондентах.

Так, банки хитрили. Вони «малювали», що на коррахунках в Австрії є великі суми. Хоча насправді цих грошей там вже не було. Вони були списані по одній з вищевказаних схем. Але НБУ не поставив жодного запитання.

Важко собі уявити, що повз увагу інспекторів і нагляду пройшли величезні по відношенню до решти балансу суми валюти, розміщення в Meinl. Тим більше, що через ці банки не проводилися зовнішньоекономічні платежі клієнтів. Значить, логічним є запитання: а що мільйони доларів роблять на рахунках без руху?

Також очевидно, що НБУ не міг не помітити два одночасних процеси. Перший – зростання залишків на рахунку в австрійському банку. Другий – внески в статутний капітал і субординований борг українських банків.

Якщо він як регулятор дозволяв ризиковим операціям відбуватися, то свідомо. Нескладно припустити, що співробітники нагляду отримували винагороду. Найбільш парадоксальне, що зловмисники примудрилися виводити не тільки кошти вкладників, а й рефінансування Нацбанку. І ось, нарешті, головний факт, який наводить на думку про свідому участь співробітників НБУ в описаних схемах.

За звітністю НБУ бачив, що на коррахунках в австрійському банку лежать величезні суми валюти. Але «чомусь раптом» регулятор ніколи не вимагав від банків використовувати цю валюту. Навіть коли Нацбанк видавав банку рефінансування для розрахунку з вкладниками, навіть коли визнавав банк банкрутом.
…

Правда України

Кабінет міністрів України ввів можливість оплати в розстрочку житлово-комунальних послуг громадянами, які не отримують житлові субсидії.

Згідно з постановою №744 від 19 жовтня, розстрочка на оплату послуги з централізованого опалення надається на підставі заяви споживача, що не має субсидії на весь опалювальний період, з місяця заяви споживача.

Щомісяця компанія, яка надає послуги з опалення протягом опалювального періоду нараховує 50% плати за послугу з централізованого опалення, а сума несплачених 50% нараховується споживачеві протягом міжопалювального періоду щомісяця рівними частинами з травня по вересень включно.

Розрахунок і розподіл рівними частинами протягом кожного місяця міжопалювального періоду суми неоплачених 50% здійснюється виконавцем послуги опалення.

Кабмін також затвердив форму заяви на отримання розстрочки.
…

Правда України

Національний банк не відкидає націоналізацію Приватбанку при невиконанні плану докапіталізації.

Про це повідомив заступник глави НБУ Дмитро Сологуб.

“Ми завжди заявляли, що якщо банк не виконує програму докапіталізації або акціонери не можуть її виконати, є два шляхи: для несистемно важливих – це відповідно неплатоспроможність, для системно важливих – націоналізація”, – сказав він.

В даний час в Україні всього три системно важливі банки: державні Ощадбанк і Укрексімбанк і недержавний Приватбанк.

У серпні Приватбанк вирішив збільшити статутний фонд на 12%, або на 2,583 млрд гривень до 21,26 млрд гривень.

Сологуб також процитував заступника глави НБУ Катерину Рожкову, яка в п’ятницю 21 жовтня повідомила, що зараз НБУ проводить верифікацію програм докапіталізації.

Раніше в ЗМІ з’явилася інформація, що уряд найближчим часом ухвалить рішення про націоналізацію Приватбанку.

В Приватбанку цю інформацію спростували, назвавши її фейком.

2015 рік банк закінчив з прибутком 216 млн гривень, а у 1 півріччі прибуток банку склав 530,9 млн гривень.

41,66% акцій Приватбанку належать бізнесмену Ігорю Коломойському, 33,2525% – бізнесмену Геннадію Боголюбову.

За даними НБУ, на 1 липня за розміром активів банк займав 1-е місце (268,9 млрд гривень) серед 101 діючого банку.
…

Правда України

Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) з початку року провела понад 18 тис. перевірок дотримання забудовниками містобудівного законодавства, за результатами яких виявила порушення на 5,8 тис. об’єктів, що на 20% більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомила прес-служба відомства.

«У січні-вересні 2016 року Держархбудінспекція здійснила понад 18 тис. планових та позапланових перевірок об’єктів будівництва та на 5,8 тис. об’єктів виявила порушення містобудівного законодавства, що на 20% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Таким чином, третина будівництв в Україні велася з порушеннями. Порушники оштрафовані на загальну суму 205,8 млн грн», – йдеться в повідомленні.

Також повідомляється, що Держархбудінспекція за 9 місяців 2016 року видала 3,8 тис. ліцензій на здійснення господарської діяльності у сфері будівництва, що на 31% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Найбільшу кількість ліцензій видано в Києві – 1,3 тис., у Дніпропетровській області – 423 і в Київській області – 359.

Державна архітектурно-будівельна інспекція була створена за указом президента України в 2011 році. Здійснює державний контроль за дотриманням будівельних норм і стандартів будівництва та експлуатації житлових будинків, виконанням ліцензійних умов суб’єктами господарювання, що здійснюють роботи по створенню об’єктів архітектури, контролює виконання розпоряджень про усунення порушень законодавства у сферах містобудівної документації та будівельних норм, а також стандартів і правил у сфері житлово-комунального господарства.
…

Правда України

Один з найбільших в Україні банків за обсягом активів UniCredit Bank («Укрсоцбанк») в січні-вересні 2016 року отримав 2,195 млрд грн збитку, що у 7,3 рази більше збитку за аналогічний період минулого року в сумі 299,317 млн грн.

Як повідомив банк у звітності в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, з початку року його активи знизилися на 7,9% – до 49,915 млрд грн, зобов’язання – на 25,5%, до 30,143 млрд грн, у той час як власний капітал зріс на 43,9% – до 19,772 млрд грн.

Раніше банк повідомляв, що за 2015 рік, за попередніми даними, отримав 3,225 млрд грн збитку, що на 154,056 млн грн, або на 4,6%, що нижче показника за попередній рік.

UniCredit Bank – об’єднана структура, утворена в результаті злиття дочірніх банків UniCredit Group в Україні, «Унікредит Банку» і «Укрсоцбанку». У грудні 2013 року було завершено процес інтеграції банків, і об’єднаний банк продовжує роботу під назвою UniCredit Bank.

12 жовтня Національний банк України погодив бенефіціарам «Альфа-Груп» придбання через компанію ABH Holdings S.A. істотної участі в капіталі «Укрсоцбанку» в результаті придбання його акцій.

Холдинг ABH Holdings S.A. (Люксембург) в Україні представлений дочірнім банком «Альфа-Банк», одним з найбільших банків України за обсягом активів.

Холдинг ABH Holdings S.A. підписав угоду з італійською банківською групою UniCredit Group про купівлю 100% акцій «Укрсоцбанку» в січні цього року, закриття операції очікується в цьому році. В кінці лютого UniCredit Bank повідомив, що за підсумками проведеного стрес-тестування та в рамках узгодженого з Національним банком України плану збільшить капітал на 10,645 млрд грн, у тому числі в квітні банк поповнив капітал на 3,8 млрд грн, у червні – на 5,2 млрд грн.
…

Правда України

Вітчизняні приватні клініки активно пробиваються до бюджетних грошей. Вони всіляко переконують чиновників відкрити їм доступ до участі в державній програмі медичного страхування населення, яку влада обіцяє запустити вже з наступного року.

Самі топ-менеджери і власники VIP-лікарень не втомлюються демонструвати турботу про здоров’я нації, стверджуючи, що зможуть надати українцям такі послуги і сервіс, з якими зроду не зрівнятися державним клінікам.

Втім, насправді бажання приватників лікувати всіх без розбору пояснюється набагато простіше: платоспроможна аудиторія, на яку вони традиційно орієнтувалися, більше не росте, тож можливостей для збільшення прибутку у медиків практично не залишилося.

Надії приватних ескулапів прорватися до державних грошей небезпідставні. Як заявив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк, МОЗ планує вже з наступного року запустити програму медичного страхування первинного рівня (обслуговування у лікарів-терапевтів, обстеження, аналізи тощо).

В ній чиновники мають намір реалізувати принцип “гроші йдуть за пацієнтом”, тобто розподільнику бюджетних грошей (а ним, швидше за все, стане новий страховий фонд) повинно бути все одно, якій клініці — державній чи приватній — платити. Лише б вона надавала послуги належного рівня та за прийнятною ціною. Плюс — її повинен вибрати сам пацієнт.

Але перш клініки повинні будуть взяти участь у тендерах, довівши, що їм є що запропонувати державі. І з цим, як вважає головлікар клініки Спіженко Антон Шкіряк, проблем не буде.

“У державних клініках, звісно, є хороші лікарі. Але там немає хорошого сервісу”, — пояснює він, додаючи, що вони, наприклад, збираються зіграти на технологічності і швидкості: від моменту виявлення захворювання до постановки діагнозу і призначення лікування може пройти всього кілька годин, тоді як в державній лікарні для цього знадобиться, як мінімум, тиждень.

Наявність нового обладнання і передові технології дозволяють приватникам вже зараз отримувати гроші з держави. Наприклад, як розповідає операційний директор клініки Дмитро Луфер, вони брали участь у програмі одеської влади з надання послуг населенню за гроші місцевого бюджету.

“Ми змогли виграти тендер, бо тільки наша клініка в регіоні запропонувала комп’ютерну томографію для дітей”, — пояснив він.

Втім, медики турбуються, що їхні державні колеги, яких і зараз годує держава, будуть демпінгувати. Наприклад, в клініці наводять приклад, коли їхні колеги з державних лабораторій, які закуповують реактиви та обладнання за бюджетний кошт, виставляють нижчі ціни.

Павло Ковтонюк вважає, що така “нерівноправність” — тимчасова. Як тільки державні лікарні відпустять у вільне плавання”, а зробити це планується з наступного року, всі медики працюватимуть в однакових умовах. І хто з них краще — визначатиме виключно ринок.

Експерти розраховують, що медичне державно-приватне партнерство зробить наше здоров’я цікавим для західних інвесторів. Поки останні лише визнають перспективність ринку потенційних пацієнтів, але не поспішають вкладати сюди кошти.

“Іноземних бізнесменів зупиняє маса труднощів, і головна з них — саме відсутність медичного страхування”, — пояснює виконавчий директор компанії Катерина Сивакова.

Серед інвесторів, які вже на низькому старті і тільки чекають “сигналу” з боку нашого МОЗ, вона називає бізнесменів із США, Канади, Ізраїлю.

Залежність бізнесу від медичних страховок зрозуміла. Сегмент пацієнтів із середнім і високим рівнем достатку, на який традиційно орієнтуються приватні клініки, давно не росте, а по мірі того, як медики підвищують розцінки, навіть скорочується.

Вихід же на застраховану аудиторію дозволяє розраховувати на непогані гроші. Хоча поки не відомий бюджет лікування середньостатистичного українця, експерти сходяться на думці, що він навряд чи буде менше 3 тис. грн. на рік. Тобто, на кону понад 100 млрд. грн.

Що дасть дружба приватників від медицини з чиновниками простим українцям? На перший погляд — підвищення якості лікування. Адже в приватних клініках немає черг, зате є приємні інтер’єри і люб’язний персонал. Але така “картинка” зараз доступна лише тим, хто платить по повній. І де гарантії, що за скромні бюджетні гроші пацієнтам надаватимуть послуги такої самої якості, а не пустять їх “з чорного ходу”.

Експерти не відкидають, що обслуговування клієнтів страхових може стати для приватних клінік схемою вибивання грошей хворих, коли їм запропонують доступний по страховці мінімум, але натякнуть, що для користі пацієнта потрібно пройти ще масу обстежень, за які вже потрібно платити окремо.

Тим більше, що уніфікованих протоколів лікування більшості захворювань в Україні поки немає, і розробити їх до початку 2017 р. вже навряд чи встигнуть. А значить, кожен лікар може рекомендувати список процедур і ліків на свій розсуд.
…

Правда України

Знижені акцизи на вживані автомобілі: чи зможуть українці пересісти на нові машини? Якщо в Україні будуть зберігатися нинішні темпи купівлі закордонних вживаних автомобілів, то максимум, будуть досягнуті показники минулого року, кажуть експерти.

В Україні з 1 серпня 2016 діють тимчасові пільгові акцизи на вживані автомобілі. Як відзначали самі ініціатори закону, українцям пора оновити автомобільний парк, середній вік яких – 19,6 років, старіші автомобілі – тільки на Кубі. Що змінилося за два місяці і чи зможе закон “омолодити” автомобілі українців.

За статистикою Державної фіскальної служби, за перший місяць дії закону в Україну ввезли +1826 автомобілів за пільговим акцизом, за даними “Укравтопрому” в серпні поставлено на облік – 270 вживаних автомобілів. Швидше за все, митники враховують всі автомобілі, водії яких заявили, що будуть розмитнювати транспорт, але ще не зробили цього, вважає голова Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів Олег Назаренко. У вересні в Україні розмитнили майже на тисячу автомобілів більше, ніж в серпні – 2786. Але експерт зазначає, це ніяк не впливає на авторинок.

“Зменшення акцизу ніяк не вплинуло на український авторинок. Фіскальна служба і “Укравтопром” дають різні оцінки. Перші говорять, що в серпні ввезено 1300 автомобілів, а “Укравтопром” – 230. За вересень є дані, що ввезено близько 3000 автомобілів, за реєстрацією ще не відомо. Я так розумію, що ввезений автомобіль – це розмитнений і поставлений на облік, а митниця, швидше за все, робить попередню декларацію і вважає, що це розмитнений і ввезений автомобіль, але він не поставлений на облік”, – зазначає Олег Назаренко .

За словами експерта, з усієї кількості вживаних автомобілів з серпня – всього лише 5-7% були ввезені з-за кордону і не можуть вплинути на здешевлення автомобілів на внутрішньому ринку країни. Олег Назаренко відзначає, що українців обмежили у виборі автомобіля, заборонивши вивозити з України більше 10 тис. євро, а за таку вартість складно знайти хороший автомобіль, який був би не старше п’яти років, як того вимагає закон.

Зниженням акцизу на вживані автомобіля автори закону хотіли оновити автопарк українців. Але у експертів є зауваження.

“Депутати зробили закон для себе. Закон для багатих людей, у яких є шенгенська віза, можливість найняти консультантів. Більшість українців не мають закордонного паспорту, а шенгенську візу – кілька відсотків. До того ж автомобіль виробництва від 2010 року не може коштувати дешево”, – говорить Олег Назаренко.

Якщо в Україні будуть зберігатися нинішні темпи купівлі закордонних вживаних автомобілів, то максимум, будуть досягнуті показники минулого року. Як зазначає директор департаменту маркетингу і економічного аналізу “Украватопрома” Георгій Овсянніков, після голосування за законопроект в квітні цього року, українці вичікували, поки зміни набудуть сили.

Так, в 2015 році ввезені в Україну автомобілі з пробігом зайняли 23% первинного ринку легкових авто. У першому кварталі 2016 року, незважаючи на підвищення екологічних вимог до автомобілів (введення ЄВРО-5), динаміка первинних реєстрацій вживаних машин мала позитивне значення + 27% до I кв. 2015 р.

“З квітня, після прийняття в першому читанні проекту закону про зниження акцизів на авто з пробігом, реєстрації таких автомобілів різко впали. З квітня по серпень їхня частка на первинному ринку склала всього 6 відсотків, тільки 1,5 тис. українців придбали такі машини, проти 6,5 тис. за той же період 2015 року. Очевидно, автомобілісти до остаточного набуття чинності законом зайняли вичікувальну позицію.

Закон почав діяти з 1 серпня і вже у вересні кількість первинних реєстрацій іномарок з пробігом досягла показника – 2738 авто. Така активність може призвести до того, що вживані автомобілі за підсумками року повернуть своє минулорічне положення на первинному ринку, тобто частку в 23-25 відсотків”, – зазначає Георгій Овсянніков.

Всього за 2015 рік в Україні розмитнено 23 114 автомобілів, за січень-вересень цього року – 10518 автомобілів. Якщо порівнювати з аналогічним періодом, в минулому році за дев’ять місяців українці оформили майже 17 тисяч вживаних автомобілів з-за кордону.

Попит на перевізників, незважаючи на законодавчі обмеження вивозити автомобіль з-за кордону тільки самостійно, не знизився, зазначає перегонник польських автомобілів до українського кордону Станіслав Карпюк. За його словами, закон тільки привернув увагу до перегонників – стали цікавитися послугами більше.

“Стали більше цікавитися перегоном польських автомобілів, але користуються послугами поки, як і раніше. У середньому за місяць я переганяю п’ять-шість автомобілів. У вересні – сім, я не можу сказати, що це через зменшення акцизів, оскільки були часи, коли переганяв і дев’ять автомобілів. Просто перегнати машину коштує 150 доларів.

Якщо клієнт сам хоче приїхати, сам все побачити, я можу допомогти з польською мовою і перевірити стан автомобіля – раніше працював автомеханіком – це коштує 350 доларів. Я ніколи не пропоную якихось схем – можу тільки допомогти пошукати варіант дешевше. Але знаю, дехто вигадує схеми, але рано чи пізно їх викривають, і найчастіше автомобіль конфіскують”, – говорить Станіслав.

Разом з тим, в інтернеті з’явилося багато компаній, які пропонують купити автомобіль і перегнати в Україну без розмитнення. При цьому запевняючи, що все законно. Наприклад, на деяких порталах пропонують зробити покупця співзасновником компанії, і зареєструвати на цю компанію автомобіль. Але юридично автомобіль буде належати фірмі, а не покупцеві через що можуть бути ризики в майбутньому, коли компанія захоче відсудити автомобіль або збанкрутує, а її все майно з автомобілем можуть конфіскувати.

“Це все аферисти, якби це працювало законно – тисячі українців не їздили б кожні п’ять днів за кордон, щоб не розмитнювати автомобіль – поки це єдиний законний варіант”, – зазначає Олег Назаренко.

Станом на 2016 рік, вік автопарку в країні становить 19,6 років, а кількість автомобілів на 1000 осіб – 202. Чим вищий середній вік автомобілів в країні, тим гірший добробут народу, оскільки “молодим” автопарком можуть похвалитися багаті країни і держави, де автовиробництво і споживання стимулюються на державному рівні. Тому оновлення автопарку в Україні не відбудеться, поки доходи українців не зростуть до рівня, що дозволяє купувати нові автомобілі, які зможуть витіснити старі. До того ж в Україні є проблема з утилізацією старих автомобілів, які вже не експлуатуються. Часто їх не знімають з реєстрації і залишають у дворах. Та й вік автомобілів в Україні майже вдвічі перевищує європейський. Але навіть якщо українці почнуть купувати вживані автомобілі з ЄС, старі автомобілі з країни нікуди не подінуться.

За словами експертів, в Україні не так багато підприємств, які займаються утилізацією автомобілів, і більшість з них не відповідають нормам. Але щоб скористатися їхніми послугами, потрібно викласти немаленьку суму.

“Держава ніяк не стимулює населення утилізувати старі автомобілі, які вийшли з експлуатації. Наше підприємство в середньому утилізує 10 автомобілів на рік – це небагато. За утилізацію завжди платить власник автомобіля. Вартість залежить від параметрів самого транспортного засобу. У середньому – це 8000 грн”, – розповів співробітник сучасного центру утилізації.

Еколог і експерт реанімаційного пакету реформ Алла Войцеховська зазначає, в країні є законодавство про утилізацію, але немає інструментів для його реалізації.

“Підприємства, які утилізують автомобілі – це, перш за все підприємства, що займаються утилізацією акумуляторів. Але цих підприємств на території України мало. Є проблема з відсутністю технологій, обладнання для утилізації небезпечних відходів, до яких відносяться і акумулятори автомобілів. Держава має законодавство, але не має інструментів для його втілення”, – вважає еколог.

Відзначимо, знижені ставки акцизного збору поширюється на автомобілі, виготовлені після 1 січня 2010 року і будуть діяти до 31 грудня 2018 року. При цьому пільгові ставки акцизного податку не застосовуються до автомобілів, вироблених в Росії.
…

Правда України

У третьому кварталі 2016 року продажі відкрилися в 16 житлових комплексах в Києві. Сумарна кількість квартир в них сягає 6 тис. одиниць. Всього в українській столиці нерухомість продається в 215 комплексах, що приблизно на 8% більше в порівнянні з осінню минулого року.

Кількість покупців, бажаючих купити квартиру в новобудові, не росте такими високими темпами. Офіційної статистики з продажу нерухомості в Україні немає. Але за нашими оцінками, за дев’ять місяців в Києві продано 3,2 тис. квартир в новобудовах, тоді як за аналогічний період минулого року – близько 3 тис.

При цьому пропозиція перевищує попит удвічі.

Брак коштів у потенційних покупців призвів до того, що близько 80% угод припадає на сегмент дешевого житла. Найбільшою популярністю користуються квартири площею 18-30 кв. м.

Житло економ-класу в Києві коштує 700-800 доларів за квадратний метр, бізнес – 1-1,5 тис. доларів, а преміум-класу – $2-2,5 тис. за кв. м. Але на практиці вартість може бути ще меншою.

Девелопери не дарма йдуть на такі поступки. У частини компаній є тільки 30-40% від необхідної суми для реалізації проекту, а решту суми вони привертають після продажу квартир потенційним покупцям. Ті, кому не вдається знайти достатню кількість клієнтів, змушені зупиняти будівництво. Зараз в столиці налічується близько 50 таких об’єктів.

Не виключено, що кількість проблемних об’єктів буде зростати.

“Чи не починає ринок житла нагадувати нову мильну бульбашку? Зниження обсягів продажів, що спостерігалося навесні і влітку 2016 року, не злякало гравців ринку, які впевнено стартують на нових масштабних майданчиках. Швидше за все, в найближчому майбутньому ринок очікують масштабні цінові війни девелоперів, які масово рекламують свої об’єкти через знижки та акції. Ну що ж, чекаємо квартири по 10 тисяч доларів”, – нарікає Ярослава Чапко.
…

Правда України

Оренда нежитлового приміщення (офіс, склад, торгові площі) – серйозний крок для кожного підприємця, який значно впливає на розвиток подальшого бізнесу. Ми дізналися у юристів, на які моменти варто звернути увагу, щоб уникнути непорозумінь з власником приміщень.

Правовідносини у сфері оренди нежитлових приміщень регулюють Господарський та Цивільний кодекси України, нагадав Володимир Клочков.

Обов’язкова умова: письмова форма договору оренди нежитлового приміщення.

“Письмовою формою зазначеного договору вважається не обов’язково звичний всім єдиний документ. Норми законодавства України свідчать: договором визнаються також кілька листів, відправлених і, обов’язково, отриманих іншою стороною при дотриманні певних умов.

По-перше, наявність підписів уповноважених осіб.

По-друге, – повинні бути присутні умови, яких вимагає українське законодавство як “суттєві”. Тому необхідно максимально уважно ставитися до ділового листування, оскільки воно може бути визнане договором оренди нежитлового приміщення”, – зазначила юрист Оксана Гриша.

Згадані вимоги стосуються і класичних (“звичайних”) договорів оренди; вони можуть бути використані для перевірки також їх правомірності.

Що стосується істотних умов договору оренди нежитлового приміщення, до таких відносять:

орендований об’єкт (перелік, вартість майна);
точний термін дії укладеного договору оренди; розмір орендної плати з урахуванням індексації;
процедура передачі об’єкта (нежитлового приміщення), його відновлення, умови повернення; виконання зобов’язань;
відповідальність підписантів договору оренди.

Для максимально можливого захисту взаємних інтересів сторін договору особливу увагу потрібно приділити об’єкту. Договір зобов’язаний містити докладний опис нежитлового приміщення, необхідно вказати конкретні характеристики, стан, точну вартість.

“Вкрай важливо вказати документи, що підтверджують право власності або інше право, що дає орендодавцеві повноваження на укладення договору оренди конкретного нежитлового приміщення. Природно, бажано перевірити актуальність інформації”, – попередив Володимир Клочков.

Юристи стверджують: повноваження представника можуть бути обмеженими, що згодом здатне виявитися вагомою причиною для визнання договору оренди недійсним. Перевірити наявність ймовірних обмежень варто, вивчаючи статут, довіреність, договір, протокол про призначення… Важливо переконатися в наявності повноважень підписувати саме такий документ – договір оренди нежитлового приміщення.

Мінімізувати ризик залишитися без грошей і орендованого приміщення допоможе перевірка, чи не було раніше обтяжень на майно (арешт, застава, іпотека…), чи не підлягає приміщення примусовій реалізації в рамках виконавчого провадження, чи немає судових спорів.

“Перераховані дії здатні захистити від можливих шахраїв або недобросовісних орендодавців”, – каже Клочко.

Не забудьте прописати в договорі оренди нежитлового приміщення пункт про умови косметичного або капітального ремонту (при необхідності), а також уточніть нюанс – хто буде платити за усунення цілком імовірних несправностей, наслідків природного зносу.

Також необхідно не забути детально прописати порядок, терміни передачі та повернення нежитлового приміщення.

Терміни і порядок повернення об’єкта у разі невиконання зобов’язань за договором з боку орендаря, порядок повернення приміщення, якщо орендар не хоче добровільно з’їжджати – теж критичні моменти, забувати про які нерозумно. Найчастіше, факти передачі та повернення об’єкта оформляються стандартним актом прийому-передачі.

Найважливіший пункт – термін дії договору оренди нежитлового приміщення. Визначається цей параметр виключно за погодженням сторін. Якщо термін не перевищує 3 роки, договір підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, – нагадує Оксана Гриша.

“Згідно ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, при відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди нежитлового приміщення протягом місяця після закінчення терміну дії документа, він вважається продовженим на точно той самий термін і на ідентичних умовах, раніше передбачених договором”, – зауважив Володимир Клочков.

Щоб уникнути можливих непорозумінь, юрист радить прописати можливість або неможливість автоматичної пролонгації угоди.

Договором оренди нежитлового приміщення встановлюється розмір плати, порядок, терміни.

Найчастіше, орендар відразу ж оплачує ставку за перший місяць плюс гарантійний платіж.

“Особлива увага приділяється гарантійному платежу: вказується розмір, призначення (які порушення можуть покриватися за його рахунок). Фіксується, коли гарантійний платіж не підлягає поверненню, а коли – підлягає. Прописуються детальні умови, порядок, терміни повернення”, – радить Клочков.

Важлива деталь договору оренди нежитлового приміщення: форма здійснення оплати, що саме включає орендна плата, перераховуються можливі додаткові платежі.

Особливо ретельно прописуються фінансові деталі: орендна плата, порядок з умовами перерахування платежів, індексація орендної плати – зміни у разі коливання цін на ринку. Передбачається курсове застереження: зміни масштабу платежів при коливаннях валютного курсу.

“Відсутність у договорі оренди нежитлового приміщення чіткої інструкції, що описує порядок зміни ціни, не є гарантією того, що ціна не буде змінена при значних підвищеннях індексів”, – підкреслила Оксана Гриша.

Договором потрібно конкретизувати зобов’язання, порядок, терміни виконання, можливі санкції за невиконання або неналежне виконання зобов’язань, відповідальність, порядок врегулювання спорів.

Щоб убезпечити себе, варто максимально врегулювати правовідносини щодо оренди об’єкта, прописати права, обов’язки і відповідальність за порушення.

Зверніть увагу, чи є в договорі згадка про санкції або неустойку за неналежне виконання зобов’язань.

“Пам’ятайте, що пеня може стягуватися лише за невиконання зобов’язань за розрахунками і платежами. Вона не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки, встановленої НБУ на конкретний період”, – каже Гриша.

Юрист вважає: складаючи договір оренди нежитлового приміщення, зовсім нерозумно відмовлятися від санкцій. Наявність відповідальності сторін – надійний засіб забезпечення належного виконання договору, встановлення платіжної дисципліни, надання та забезпечення сторонами всіх необхідних умов для використання приміщення.

Ще одним важливим аспектом укладення договору оренди є порядок його розірвання/продовження.

Відповідно до законодавства України, договір не може бути самостійно розірваний однією із сторін (односторонній порядок – виключено), якщо така можливість прямо не передбачена документом.

Єдиним винятком є можливість одностороннього розірвання угоди орендодавцем на підставі положення законодавства, якщо оплата не вноситься більш ніж три послідовні місяці”, – уточнила Гриша.

Відсутність умов і порядку розірвання договору оренди нежитлового приміщення може призвести до ситуації, коли при фактичному невиконанні договору, його розірвання може бути заблоковано і стати причиною значних фінансових втрат.
…

Правда України

На своє 36-річчя дружина міністра інформаційної політики Юрія Стеця телеведуча Яна Конотоп отримала розкішний подарунок. З легкої руки міністра оборони Степана Півторака вона стала власницею стильного жіночого ПСМ на 8 патронів, що мотивували видатним вкладом журналістки в обороноспроможність країни.

Втім, подібні презенти вже мало кого дивують, адже в останні роки силові відомства привчили до того, що активно роздаровують нагородну зброю не тільки військовим і ветеранам, але також і бізнесменам, спортсменам, чиновникам і навіть водіям маршруток.

У зв’язку з цим журналісти вирішили виділити топ “збройових” подарунків від держави українцям, що викликали в суспільстві найбільший резонанс.

Збоку колишній прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк справляє враження людини інтелігентної і мирної. Однак виявилося, що за цією благовидною маскою ховається справжній вояка.

У травні 2015 року Полторак нагородив Яценюка улюбленою зброєю гангстерів в США часів сухого закону, пістолетом-кулеметом Томпсон зразка 1928 року, а також 203 патронами. Але незабаром міністр внутрішніх справ Арсен Аваков перевершив колегу, обдарувавши тодішнього главу уряду кулеметом “Максима” зразка 1910 року вагою в 27 кілограмів.

Пізніше інформацію про подарунок Авакова в ЗМІ підтвердила прес-секретар Яценюка Ольга Лаппо.

“МВС дійсно нагородило Арсенія Яценюка зброєю, як це властиво їхній практиці. Водночас кулемет Максима не є його власністю. Він буде повернутий державі свого часу”, – пообіцяла Лаппо.

У листопаді 2015 року Адміністрація Президента України вирішила заохотити лідерів вітчизняної збірної з футболу, яка саме пробилася до фінальної частини Чемпіонату Європи – 2016 у Франції. Така практика вважається цілком звичною справою і ні у кого не викликала б нарікань, проте у Президента вирішили блиснути оригінальністю і вручили главі ФФУ, головному тренеру і 9 футболістам збірної України по іменному стволу, спробувавши приховати цей факт під розпливчастим формулюванням “пам’ятні подарунки”.

Кілька місяців по тому в’їдливі журналісти все ж змусили владу зізнатися. У президента спробували виправдатися тим, що зброя була подарована у відповідь на клопотання ФФУ, однак це не врятувало Адміністрацію від купи критики і насмішок на її адресу.

Відзначимо, що блиснути на Євро озброєна до зубів українська збірна так і не змогла, посівши в своїй групі останнє місце, але це вже інша сумна історія.

25 вересня в Дніпрі Олександр Пугачов, який перебуває в розшуку за тяжкі кримінальні злочини, в упор розстріляв двох правоохоронців. Трагічна історія наробила чимало галасу, але окреме місце в ній займає 62-річний водій маршрутного таксі Валерій Тимонін, який спробував затримати вбивцю копів і сам ледь не поплатився за це життям.

У МВС не забули про героя, нагородивши його вже на наступний день пістолетом “Форт-17”. Очевидно, що таке нагородження цілком заслужене, проте бентежить в цій історії те, що, судячи з оперативності, у відомстві вирішили не обтяжувати себе проведенням психіатричної експертизи Тимонина і дотриманням інших “дрібниць”, передбачених законом.

“Безумовно, такий сміливий громадянський вчинок водія викликає повагу і подяку. Але віддавати зброю водієві маршрутки – це, м’яко кажучи, не зовсім безпечно. Як для водія, так і для пасажирів. Тоді вже нехай дають дозвіл всім громадянам України носити зброю на законних підставах”, – зауважив у коментарі “Обозревателю” голова правління “Міжнародної Ліги захисту прав громадян”, правозахисник Едуард Багіров.

У листопаді 2015 року волонтер з Харкова Олег Садковий “за честь і доблесть” був нагороджений міністром оборони Степаном Полтораком Кольтом 45 калібру. Здавалося б, звичайна річ, проте виявлені факти про минуле нагородженого змусили подивитися на ситуацію під іншим кутом.

“Помічник і подільник Жиліна (ватажок харківського угруповання “Оплот” Євген Жилін – Ред.) по конвертаційним центрам. Ідейний сепаратист. Носив на золотому ланцюзі на шиї медальйон – герб СРСР. Але це в минулому. А зараз. Садковий Олег Володимирович, волонтер, за честь і доблесть наказом міністра оборони №854 від 24 жовтня нагороджений відзнакою “нагородна зброя” Кольт 45 калібру N С38453”, – написав тоді в мережі український волонтер Роман Доник.

Незабаром інформація поширилася по всіх ЗМІ і в Міноборони швидко зрозуміли, що накоїли. Вже на наступний день глава відомства Степан Полторак повідомив про те, що відкликав наказ про нагородження помічника Жиліна. Однак питання про те, завдяки кому відомий сепаратист Садковий міг потрапити до списку нагороджених, так і залишилося без відповіді.

Втім, за словами голови Наглядової ради Української асоціації власників зброї Георгія Учайкина, така ситуація абсолютно не видається дивною. Адже 90% з тих, хто отримав в подарунок нагородну зброю від різних силових відомств, не мали на це жодного законного права.

“Я вам скажу, що багато хто з тих, хто отримав цю зброю, з часом стануть об’єктами кримінального переслідування. Коли ми дізнаємося ці прізвища, то всі будуть нажахані. Тому що там будуть люди, яких не можна було підпускати туди і на гарматний постріл, але за гроші їх включили в список”, – сказав нам Учайкін.

Як ми уже повідомляли, журналісти дізналися про те, скільки нагородної зброї роздали силові відомства за останні 25 років.
…

Правда України

24 жовтня Державне агентство з питань кіно відмовило в реєстрації або скасувало її для 5 фільмів та 5 серіалів. Серед заборонених до показу виявились два фільми вітчизняного виробництва. Йдеться про фільм Володимира Савєльєва «На краю безодні» та два сезона серіалу «Любов Каті».

Чому ж Держкіно заборонило продукцію українського виробництва? Річ у тім, що Верховна Рада внесла зміни до закону України «Про кінематографію». Зокрема стаття 15 звучить тепер так: «заборона розповсюдження і демонстрування фільмів, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, поширюється на розповсюдження та демонстрування будь-яких фільмів незалежно від країни походження, вироблених після 1 серпня 1991 року». Зміни були підписані президентом України Петром Порошенком 29 березня 2016 року.

«На краю безодні» Володимира Савєльєва було знято на кіностсдії імені О. Довженка. Події фільму відбувається у 1949 році. На віддаленому полігоні в Семипалатинську (Казахстан) Радянський Союз успішно підриває свою першу атомну бомбу, кодова назва якої «Перша блискавка». Для того щоб виміряти наслідки вибуху, радянські вчені побудували будівлі, мости та інші споруди в безпосередній близькості від бомби… Робота над фільмом тривала два роки, бюджет фільму складає $1 млн приватних інвестицій.

Щодо серіалу «Любов Каті», то одним із його виробників є ТРК «Україна». Щоправда на російських сайтах цей серіал позначений як російський. Справді, усі події багатосерійної мелодрами відбуваються у Росії, дійовими особами, зокрема, є російські поліцейські, співробітники прокуратури та інших «органів держави-агресора».

Держкіно повідомило, що скасування прокатних посвідчень цим фільмам є реакцією на інформацію Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, а також на інформаційні запити та скарги громадян.

Українська продукція під заборону Держкіно потрапляє не вперше. Уже були заборонені серіали виробництва «Стар Медіа» «Бомба» та «Мисливці за караванами». Перший – через амбівалентність образів представників НКВС СРСР та пропаганду комунізму. Другий – через популяризацію органів держави-агресора.

Нагадаємо, що у квітні цього року скандал виник довкола серіалу «Не зарікайся» (до речі, серіали «Не зарікайся» та «Любов Каті» мають спільного режисера та сценариста). Проте експертна комісія з питань розповсюдження і демонстрування фільмів Державного агентства з питань кіно більшістю голосів проголосувала за збереження прокатного посвідчення серіалу «Не зарікайся». Після цього голова Державного агенства України з питань кіно Пилип Іллєнко припинив повноваження складу Експертної комісії при Держкіно. Згодом було сформовано її новий склад.

Нагадаємо, за даними Держкіно, із серпня 2014 року забороненодо показу близько 400 фільмів та серіалів російського виробництва. У створенні деяких із них брали участь і українські студії.
…

Правда України

Гучний скандал, що нещодавно вибухнув у соцмережах навколо сюжету «Студії Квартал-95» про «козака ГаврилЯка», в якому просто неможливо не впізнати народного депутата Михайла Гаврилюка, має певну передісторію. Кількома місяцями раніше ця група київських шоуменів-гумористів, виступаючи в латвійському місті Юрмалі, зобразила Україну у вигляді жінки легкої поведінки.

Той виступ «Кварталу-95» за кордоном виглядав вкрай неприємно і нешанобливо щодо рідної країни. Трупа на чолі в Володимиром Зеленським зазнала жорсткої критики від цілої низки вітчизняних політиків і громадських діячів. І хоча багато хто швидко пробачив цей «ляп» творчому колективу (в минулому він не раз тішив тонким гумором і гострою сатирою), цілком однозначний сигнал на його адресу від українського суспільства пролунав досить недвозначно.

Відеоролик з «Гавриляком» показав, що учасники даного проекту не тільки не вловлюють настроїв у суспільстві, а й зовсім не відчувають ту межу, яку не повинен переходити жоден діяч мистецтва і шоу-бізнесу.

Хоча зовні сюжет відеоролика виглядає доволі невинно (нардеп приїхав у рідне село і ніби розмірковує про реформи), головний герой представлений у вигляді малопривабливого сільського маргінала, улюблене слово котрого – «курва». Причому знущатися над ним «квартальники» почали буквально з перших кадрів. Зроблено це було майстерно. «Гавриляк» забув у чорній представницькій автівці, яка підвезла його до рідного села, свій речовий мішок. Машина рушила, але потім повернулася, здавши заднім ходом. З прочинених дверей на запилене узбіччя під ноги депутату вилетіла торба… Все! Далі можна було не дивитися. Відразу стало зрозуміло, що артисти чомусь вирішили обплювати депутата «з народу».

Варто нагадати, що Михайло Гаврилюк – той самий молодий козак, якого «беркутівці» тримали цілком розібраним на морозі під час протистояння на київській вулиці Грушевського в лютому 2013 року. Після повалення колишнього режиму козака, котрий став широко відомим, обрали до Верховної Ради за списком партії «Народний фронт». У ЗМІ та соціальних мережах з цього приводу висловлювали чимало критики. Претензії критиків зводилися здебільшого до того, що Гаврилюк не мав вищої освіти і був вихідцем з провінції: мовляв, невже повертаємося до того часу, коли вважали, що навіть кухарка може керувати країною?

Тему недостатньої освіченості депутата шоумени експлуатують нещадно, анітрохи не зважаючи на те, що створений ними образ вельми далекий від дійсності. У відеоролику перед глядачем постає груба й вайлувата людина, яка незаслужено займає депутатське місце. У реальному житті все трохи інакше. Михайло Гаврилюк, хоч і не має поки що диплома (він недавно вступив до вишу), зарекомендував себе тактовною людиною і дисциплінованим депутатом. А головне – він не йде на поступки перед тими, хто всіляко намагається проштовхнути через парламент такі закони, які вигідні олігархам, а не народу.

Одна з головних проблем України сьогодні – брак політиків, для яких на першому місці стояло б суспільне благо, а не особисті інтереси. Нардеп Гаврилюк є прообразом такого політика. Він наполегливо вчиться. Навряд чи хто-небудь з діячів мистецтва і журналістів буде робити добру справу для країни, якщо стане втоптувати таких людей у бруд.

Разюча, абсолютно неправдоподібна відмінність образу, який представлений у згаданому відеоролику, від життєвого оригіналу дуже обурила багатьох завсідників соцмереж. І це не дивно, адже всі ми прекрасно знаємо, що на вершині української влади взагалі і у Верховній Раді зокрема є чимало вкрай одіозних особистостей. Вони, звичайно, мають дипломи (причому нерідко куплені), деякі з них навіть володіють іноземними мовами. Все це, на жаль, не рятує народ від того, що влада тихою сапою розгортає проти нього майже таку ж війну, яку в сусідньому Мордорі путіністи ведуть проти власного народу.

«Тому той фарс, ініційований 95 Кварталом, в якому його зображують як, не побоюся цього слова, якогось жлоба, я вважаю непристойним та таким, що жодним чином не відповідає дійсності!

В свою чергу, я хочу порадити Зеленському та його бригаді зняти прикол про свого спонсора Коломойського, який, як на мене, є точно не менш цікавим та епатажним за пана Михайла!» – написав у мережі активіст і блогер Костянтин Прошкурко, син одного з героїв Небесної сотні.

Не знаю, хто фінансує «Квартал-95» і чи причетний до цього український олігарх Ігор Коломойський. А ось те, що відомі шоумени вибрали жертву аж ніяк не випадково, не викликає сумнівів. Не такі вже дурні там хлопці зібралися, щоб не розуміти, що б’ють мимо цілі.

І все ж чому їхній вибір припав саме на депутата, котрий нікому з олігархів не кланяється і в міру сил намагається захищати в парламенті інтереси народу? Переглядаючи образливу відеохалтурку, я не міг позбутися думки, що «квартальникам» знову, як колись в Юрмалі, захотілося хвицнути Україну, представити її дикою і маргіналізованою країною.

Не полишало відчуття, що хтось вирішив, ніби постать вихідця з села Гаврилюка підходить для цього ідеально. Адже якби головний герой відеоролика жив у місті, то що б тоді довелося показувати? Асфальт біля під’їзду? Ліфт? Унітаз і кахель в квартирному туалеті? Якось нецікаво, нема на чому пожартувати. Зовсім інша річ у селі! Тут тобі і стара будка з ледачим псом, і півень, який зловживає задоволеннями з курочками, і сортир на вулиці. Вклади людині в уста слово «курва», зніми її через дірку в дверях вбиральні під час відправлення природної потреби, як зробили шоумени «Кварталу-95», і хто тобі повірить, що ти живеш в цивілізованій країні?

Не хочеться вірити, однак, зовсім іншій стороні: таким ось нерозбірливим «кварталам». Занадто очевидно, що вони – з подвійним дном.
…

Правда України

Співробітники митниці ДФС справді затримали у неділю в київському аеропорту «Жуляни» жінку, що намагалася вивезти з України більше мільйона доларів готівкою. Мова йде про неназвану громадянку Італії, яка намагалася вивезти не задекларовану готівку під виглядом дипломатичного вантажу.

За інформацією ДФС, підозри у митників виникли у ході звичайного рентген-сканування багажу, оскільки вони зауважили «предмети, ззовні схожі на готівку». Власниця багажу відмовилась надати багаж для детального митного огляду, заявивши про свій дипломатичний статус.

«Оскільки пред’явити свій дипломатичний паспорт громадянка не змогла через його відсутність, митники в присутності свідків оглянули багаж пасажирки, де й було виявлено 230 тис євро та 783360 доларів США, що по курсу НБУ становить понад 26,5 млн грн. Готівка знаходилась в опечатаних коробках з під взуття», – сказано в опублікованому у понеділок повідомленні ДФС.

За фактом незаконного переміщення через митний кордон України іноземної валюти складено протокол про порушення митних правил, а виявлену готівку вилучено митниками у рамках адміністративної справи про порушення митних правил.

Нагадаємо, що вперше інформація про затримання у Жулянах жінки з мільйоном доларів готівкою з’явилася у неділю ввечері на Facebook-сторінці колишнього заступника голови ДФС Костянтина Лікарчука. При цьому Лікарчук прямо звинуватив голову ДФС Романа Насірова.

«Звичайно, везти такі гроші через кордон без прикриття – безумство і самогубство. За моєю інформацією, прикриття цій жінці забезпечував Насіров чи хтось з його оточення, – заявив Лікарчук. – Але щось не зрослося і один із митників доглянув її. Це побачили прикордонники, які були «не в темі» (Насіров, як відомо, дуже жадібний) і підняли кіпіш».

Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров поки не прокоментував звинувачення свого колишнього колеги. У відповідь на запит ZAXID.NET Роман Насіров порадив шукати усю необхідну інформацію на сайті ДФС.
…

Правда України

Друга вдова російського бойовика Арсена Павлова («Мотороли») має підроблений паспорт громадянина України. Про це повідомив голова поліції Донецької області В’ячеслав Аброськін.

«Декілька днів назад на деяких сайтах з’явились фотографії паспорту громадянки України, нібито виданого 11 лютого 2014 року Новоазовським РВ ГУДМС України в Донецькій області, ВТ 093466, на ім’я Павлової Олени Олександрівни, дружини бойовика «ДНР» Мотороли», – написав Аброськін на сторінці в мережі.

Аброськін зазначив, що бланк паспорту із зазначеною серією та номером значиться викраденим за часів окупації Слов’янська незаконними збройними формуваннями.

«Так, 6 травня 2014 року у Слов’янському відділі ГУДМС України в Донецькій області четверо озброєних членів НЗФ «ДНР» під загрозою застосування зброї примусили начальника відділу видати чисті бланки паспортів в кількості 160 штук. Ось один із вкрадених бланків і «знайшовся», в якому намалювали те, що захотіли. Чекаємо появи наступних викрадених бланків. Факт викрадення та використання підроблених документів зареєстрований, проводиться відповідна перевірка слідчим підрозділом поліції Донеччини», – повідомив Аброськін.

Нагадаємо, одного з ватажків бойовиків «ДНР», ватажка банди «Спарта» Арсенія Павлова на прізвисько «Моторола» вбили 16 жовтня ввечері. Його підірвали в ліфті будинку, де він проживав. Бойовики у вбивстві Павлова звинуватили «українську диверсійно-розвідувальну групу».
…

Правда України

Співробітники Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції спільно з Головним слідчим Управлінням НП України викрили групу поліцейських, які організували схему легалізації та продажу викрадених автомобілів.

Сім «чорних інспекторів», серед яких були і колишні співробітники МРЕВ, і діючі поліцейські, купували автомобілі бізнес-класу в автовикрадачів. Після цього, маючи доступ до відомчих баз даних і документації, іномарки реєструвалися під виглядом аналогічної моделі, зареєстрованої в Криму, повідомляє прес-служба департаменту.

На машині перебивали заводські номери агрегатів, міняли номерні знаки, також виготовляли нові документи і ключі.

Після цього автомобіль продавали за ціною, нижчою за ринкову. На кожній угоді прибуток становив від 10 до 20 тис. доларів США.

Під час обшуків, проведених в учасників схеми, оперативники знайшли державні номерні знаки, ключі від автомобілів, металеві вставки з ідентифікаційними номерами автомобілів, комп’ютерну техніку, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, чорнову документацію, паспорти України, банківські печатки, мобільні телефони, грошові кошти та п’ять автомобілів, які не встигли продати.

Головне слідче управління поліції почало кримінальне провадження за ч.3 ст.289 (незаконне заволодіння транспортним засобом), ст.290 (знищення, підробка або заміна номерів вузлів і агрегатів транспортного засобу), ч.2 ст.357 (викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства), ч.3 ст.358 (підробка документів, печаток, штампів і бланків, їх збут, використання підроблених документів) Кримінального кодексу України.

До слова, сервісні центри Міністерства внутрішніх справ, які мають замінити МРЕВ, по всій Україні мають відкритися до липня 2017 року. Наразі в Україні функціонує один сервісний центр МВС, який було відкрито в Києві 12 липня.
…

Правда України

У вересні споживчі настрої українців погіршилися. Народ в очікуванні девальвації і не має наміру робити серйозних покупок, – про це свідчать дані дослідження споживчих настроїв в Україні.

Згідно з дослідженням, у вересні індекс споживчих настроїв склав 50,1, що на 3,6 пункту нижче показника у серпні. Індекс поточного стану знизився на 6,7 п. – до рівня 44,0.

Але разом з тим у вересні очікування українців щодо можливого безробіття дещо покращилися: індекс очікуваної динаміки безробіття встановився на позначці 144,9, що на 0,4 в.п. менше показника серпня. Проте зріс індекс інфляційних очікувань: вересневий 190,7 на 3,9 п. вище серпневого.

Вересневі очікування українців щодо курсу гривні протягом найближчих 3 місяців погіршилися: індекс девальваційних очікувань піднявся на 11,6 п. ─ до значення 161. «Девальваційні процеси і очікування зростання тарифів на комунальні послуги негативно вплинули на споживчі настрої населення у вересні 2016 року, особливо ослабли наміри великих покупок», ─ коментують аналітики GfK Ukraine.

На думку експерта, у проекті Бюджету-2017 уряд посилює фінансування силовиків і чиновників, забираючи останнє у малозабезпечених громадян.
…

Правда України

Опубліковано список з 9 речей, яким треба приділяти підвищену увагу вже в 20 років. Завдяки такому підходу можна забезпечити собі наявність великих сум на банківському рахунку вже до 30-річчя. Звісно, автори цього переліку не можуть гарантувати всім успіх, але виконання описаних нижче нескладних рекомендацій може наблизити вас до успіху.

Зосередьтеся на зароблянні грошей

Щоб стати дуже багатою людиною, вам варто сфокусуватися на стратегії постійного збільшення своїх доходів. Часто це буває досить складно. Втім, можна розглядати різні варіанти, включаючи підробітки, паралельні проекти тощо.

Впроваджуйте різні грошові потоки

Багаті люди, як правило, не складають всі яйця в один кошик, а прагнуть створити один, два або три фінансові потоки, що забезпечують їх доходами. В якості альтернативних джерел прибутку можна використовувати інвестування, купівлю акцій, здавання нерухомості в оренду і т. д.

Відкладайте гроші, щоб вкладати їх

Єдиним раціональним приводом заощаджувати й накопичувати є наступна інвестиція цих коштів. Та не варто забувати і про безпеку. Крім інвестицій та пошуку нових можливостей, обов’язково відкрийте рахунок і покладіть на нього n-ну суму грошей, яка стане вам у пригоді в разі провалу. Не витрачайте ці гроші навіть у разі крайньої необхідності. Вони – ваша подушка фінансової безпеки.

Не намагайтеся витратити якомога більше

Навіть заробляючи достатньо, не дозволяйте собі витрачати гроші на всі сторони, купуючи, по суті, непотрібні речі. Це дозволить вам накопичити статки.

Змініть своє уявлення про гроші

Шлях до успіху багатьох багатих людей починався з переосмислення фінансових питань і сутності грошей. Нехай інші думають, що мільйонер – це удача. Ви ж мусите розуміти, що це велика робота над собою.

Інвестуйте в себе

Вкладення у себе – найбільш безпечні вкладення в світі. Вони точно окупляться. Читайте книги хоча б по 30 хвилин на день, слухайте подкаст і спілкуйтеся з професіоналами своєї справи. Іншими словами, всіляко розширюйте свій кругозір і пізнання. Ваша головна мета – отримувати якомога більше знань.

Ставте цілі

Якщо ви хочете чогось досягти, вам не обійтися без чітко поставленої мети і конкретного плану її реалізації. Гроші і достаток не з’являться з нічого, якщо ви не будете постійно над цим працювати. Сфокусуйтеся на своїх прагненнях і втілюйте їх у життя.

Розширюйте своє оточення

Щоб самому стати успішним, потрібно оточувати себе успішним і талановитими людьми, які допоможуть вам мотивувати себе на успіх. В оточенні розумних людей ви будете прагнути знати більше, а значить, отримати шанс швидше досягти своєї мети. Крім того, психологи стверджують, що ми стаємо схожі на тих людей, з якими часто спілкуємося.

Прагніть заробити $10 млн, а не $1 млн

Одна з основних помилок новачків, які хочуть добитися успіхів – їхнє прагнення до маленьких цілей. Вибирайте великі звершення. Вони допоможуть вам впевненіше рухатися і активніше.
…

Правда України

За два роки в Україні створено нову модель формування збройних сил, заснована на контрактників і резервістах. Але системи територіальної оборони як і раніше фактично немає.

До кінця жовтня мають повернутися додому мобілізовані в шосту хвилю. При цьому сьомої хвилі не буде. Це дуже важливий психологічний момент в житті української армії. За два з половиною роки вона абсолютно перебудувала свою структуру.

Нагадаємо, Путін отримав від Ради Федерації РФ дозвіл ввести війська на територію України від 1 березня 2014 р Перша хвиля часткової мобілізації українців почалася за указом Олександра Турчинова 18 березня, друга, теж за указом Турчинова, – 7 травня. Наступні хвилі проводилися вже згідно з указами Петра Порошенка: третя – з 24 липня 2014 р четверта-шоста – в 2015 р.: з 20 січня, з 20 квітня і з 19 червня. Шоста хвиля завершився 17 серпня 2015 року, і більше нових хвиль не було.

У січні 2016-го Генштаб анонсував сьому хвилю, посилаючись на необхідність доукомплектації ВСУ після демобілізації четвертої хвилі. «Природно, чим більше буде залучено контрактників, тим меншою буде потреба в мобілізованих», – повідомляв Генштаб. Однак тоді ж Порошенко оголосив, що «вже в цьому місяці плануємо підвищити грошове забезпечення для контрактників і офіцерів в 2,5 рази». Процес залучення контрактників пішов більш активно, і сьомий хвилі не знадобилося.

Таким чином, можна стверджувати, що Україна вже перейшла на нову модель формування збройних сил. Як повідомив днями президент, тільки в цьому році контракти підписали 57 тис. українських добровольців. А з тих, хто вже відслужив і повернувся додому, створений оперативний резерв першої черги в складі майже 100 тис. військовослужбовців.

Зараз ці хлопці працюють на звичайних підприємствах в своїх містах, селищах, селах або стоять на обліку в службі зайнятості як безробітні. До кінця жовтня до них приєднаються демобілізовані шостої хвилі. Значення цього резерву важко переоцінити. Справа не тільки в тому, що резервісти мають бойовий досвід і їх не потрібно навчати. Не менш важливим є те, що в разі необхідності вони можуть протягом доби (самостійно або за допомогою військкомату) прибути в бригаду, до якої вони приписані. За інформацією Генштабу, резервісти розподіляються по бригадам за територіальним принципом, щоб мінімізувати час прибуття до військової частини. Але за бажанням самого резервіста він може бути приписаний до тієї бригаді, де він раніше проходив службу.

Багато хто вибирає саме другий варіант. Вони знають свої функціональні обов’язки, командирів, техніку і зброю, словом, повністю готові до виконання бойового завдання.

Вороги і недруги люблять злословити з приводу того, що в українській армії кошмарний некомплект. Дійсно, некомплект – це правда, так і було заплановано з самого початку. Близько половини (а в якихось військових частинах і більше) штату не заповнено саме тому, що ці місця залишені для резервістів на випадок години X.

Як ми уже розповідали, у вересні були проведені перші в історії України серйозні навчання за участю резервістів в 14-й, 72-й, 92-й окремих мехбригадах, 25-й повітряно-десантній бригаді, 79-й, 80-й , 95-ї десантно-штурмових бригадах, 40-й і 43-й окремих артилерійських бригадах. На 12-денні збори були викликані близько 8 тис. резервістів, як правило, високомотивованих бійців перших трьох хвиль мобілізації. Сформовані з діючих військовослужбовців і резервістів змішані підрозділи взяли участь у бригадних тактичних навчаннях з бойовою стрільбою, також відпрацьовувалися наступальні дії з форсуванням водних перешкод.

Однак модель, заснована на контрактниках і резервістах, все-таки не настільки надійна, як хотілося б. Як повідомляє управління зв’язків з громадськістю ВСУ, 80% опитаних резервістів готові в будь-який момент стати на захист Батьківщини і прибути за викликом до військових частин. Але 20% не готові, а це 20 тис. воїнів, яких недорахується наша армія в разі нового російського вторгнення. Є проблеми і з контрактниками: все-таки для деяких з них гроші були єдиним мотивом, чому вони записалися на службу.

Хоча і йдеться про перехід на службу за контрактом, але не відмінено строкову службу. У нинішньому році під осінній призов, який розпочався 4 жовтня, підпадуть майже 14 тис. молодих українців. Строковики проходять службу поза зоною АТО, бойового досвіду не отримують, але якесь навчання проходять. Питання в тому, чи співпадуть їх військові спеціальності, придбані за час служби, з тими, що будуть потрібні на фронті.

Однак найслабше місце у всій цій системі – територіальна оборона, зокрема столиці. Найбільш підготовлені для захисту свого міста – це резервісти, які воювали в АТО, але як раз вони поїдуть до військових частин, до яких приписані. А решта киян, які хочуть боронити своє місто, по суті, можуть розраховувати тільки на самих себе. У військового керівництва, та й у міської влади до питань територіальної оборони не доходять руки. Немов ні для столиці, ні для інших міст ніякої небезпеки не існує.

Здавалося б, тут чимало могло б зробити «Товариство сприяння обороні України» (наступник українського підрозділу ДОСААФ). Але сама ця структура є проблемою. Голова ТСО України Віктор Тимченко отримав свій пост за часів Януковича, раніше керував Донецькою облорганізацією ТСО, до того був начальником Донецького вищого військово-політичного училища. А ще він батько гендиректора ахметівського ДТЕК Максима Тимченка. Тому не дивні чутки про зовсім не проукраїнські настрої в керівництві ТСО і про його прямі зв’язки з донецькими сепаратистами.

Тим часом досвід самоорганізації громадян для територіальної оборони України вже отримала в ході війни в Донбасі. Коли в квітні 2014 був захоплений Слов’янськ, з колишніх оперів і офіцерів СБУ стихійно сформувалася ціла група. Маючи дозволену зброю, ці люди в солідному віці досить активно діяли в Слов’янську, в Красному Лимані. Їм вдалося навіть проникнути в оточення Гіркіна-Стрєлкова. Незабаром вони знайшли виходи на СБУ і надали велику допомогу у звільненні міста. Ця підпільна група фактично контролювала місто в перші години, після відходу Гіркіна, вони забезпечували приїзд в місто президента України, міністра оборони, міністра внутрішніх справ.

Цього року 14 червня на засіданні Генштабу глава держави звернув увагу на необхідність вивчення можливостей територіальної оборони держави. «На випадок агресії, питання побудови територіальної оборони з урахуванням досвіду останніх двох років повинен бути ретельно опрацьовано», – зазначив президент. Він також висловив переконання, що слід підготувати і інфраструктуру, і відповідну матеріально-технічну базу для того, щоб мати можливість в разі потреби оперативно розгорнути партизанський рух.

У ряді областей у цьому році були проведені збори військовозобов’язаних в рамках підготовки загонів територіальної оборони. Можливо, якісь практичні кроки робляться і для підготовки партизан, закладки схронів зі зброєю і боєприпасами – про це, зрозуміло, військові не будуть розповідати широкій публіці. Але переважна більшість киян і жителів інших міст у всій цій підготовчій активності не задіяні. І як і раніше не знають, що їм потрібно буде робити, щоб боронити своє місто.
…

Правда України