політика, бізнес, народ

У минулі вихідні в Києві влаштували фестиваль молодого українського вина.

Метушився серед гостей Валерій Петров з села Струмок, що в Татарбунарському районі Одеської області.

Дуже йому хотілося, щоб люди спробували його “екологічне вино”, яке Валерій Петров зі своєю сім’єю чи не першим став виробляти в Україні. На розливі стояла його гостинна і добродушна дружина.

Ходив по залу чванливий і гордовитий Іван Плачков, який зароблені в енергетиці гроші вкладає в свою виноробню “Колоніст” недалеко від Ізмаїлу.

Ігор Зенталь привіз молоде вино, яке він справляє з винограду, вирощеного під Києвом на декількох дачних сотках.

Були винороби з-під Львова і з Закарпаття, з Миколаївської області та Херсонської. Звучить багатообіцяюче, немов вся Україна відкрила льохи і готується залити Київ своїм молодим вином.

Однак виноробів, які пригощали вином зі своїх “гаражних” чи малих винокурень, насправді було небагато – всі вмістилися в одному залі київської арт-галереї. Майже всі вони балансують на межі життя і смерті, і в будь-який момент можуть зникнути.

Не привіз цього разу свої вина Євген Шнейдеріс – власник і директор виноробні “Бейкушем”.

Другий тиждень Шнейдеріс захищає свою невелику, але вже відому виноробню Beykush Winery від атаки податкових органів.

Сам перший заступник начальника Державної податкової служби Сергій Білан повідомив гігантським постом на своїй сторінці у мережі про виявлення в Миколаївській області “підпільного цеху з виробництва контрафактного алкоголю”.

Очевидно, що Білану було складно проілюструвати цей важливий пост фотографіями, бо Beykush Winery візуально важко назвати підпільним цехом, а дубові бочки на фотографіях – точно не те, що зазвичай показують в телевізійних сюжетах, коли розповідають про нелегальне виробництво алкоголю.

1 жовтня 2015 на виноробню приїхали слідчі з Очаківського районного УМВС та в рамках досудового розслідування зробили обшук. За результатами обшуку знайдено те, що і повинно бути виявлено на виноробні – обладнання виноробства і власне його результати.

На майно наклали арешт, ємності опечатали і залишили на відповідальне зберігання, поки йде слідство.

Через два місяці приїхала вже слідча група Державної фіскальної служби, щоб провести новий обшук, заарештувати і вивезти обладнання.

“Спочатку вони почали виносити наше майно, потім почали заносити назад. Тоді почали з’ясовувати з представниками УМВС, під чиїм таки арештом наше майно. Зрештою, вони перерахували що у нас було – ємності, обладнання, склали протокол і поїхали. Судячи з динаміки подій – чекаємо продовження цієї вистави”, – розповів Євген Шнейдеріс.

Слідство ведеться за статтею про заподіяння шкоди держбюджету на суму 394 650 грн і незаконному виробництві алкоголю.

В аналогічній ситуації може виявитися абсолютно будь винороб в Україні, крім декількох великих компаній, які змогли отримати ліцензії і заплатили півмільйона гривень мита.

Зараз податківці проводять по всій країні операцію “Акциз-2015”, і їм треба кожен день звітувати про успіхи. На горілчану мафію вони наїхати бояться, великих винних гравців зачіпати остерігаються. Відіграються на ентузіастах і романтиках.

За Beykush Winery заступився відомий російський підприємець Євген Чичваркін, який втік з Росії відкрив у Лондоні найбільший винний магазин. Він назвав вина Beykush Winery найкращими в Україні і закликав владу припинити знищення виноробні і всього цього чутливого бізнесу.

Виноробство через скандал навколо Beykush Winery підтримав губернатор Одеської області Михайло Саакашвілі.

“Злочин – це не діяльність малих виробників вина, а податкова система, яка заганяє сотні тисяч таких виробників у тінь через ідіотський півмільйонний податок за рік на дозвіл торгувати вином. Я дуже сподіваюся, що найближчим часом Верховна Рада скасує цей податок.

Скасування цього податку – частина “Одеського пакету реформ”, який був внесений нами в Раду. Міністр сільського господарства Олексій Павленко нас підтримує, залишилося тільки голосувати. Просто поки ми чекаємо, майже щодня ось так вбивають бізнес”, – написав Саакашвілі.

Тим не менш, Євген Шнейдеріс і його підприємство виявилися майже в безвихідному становищі. Чинне законодавство спрямоване проти дрібних і середніх виробників вина. Державі ці виноробні не потрібні, великим виробникам вони заважають.

З одного боку, закон не забороняє виробляти в Україні вино, але продавати його практично неможливо.

“У себе в будинку я побудував, фактично, експериментальну лабораторію, де разом з аспірантами профільних вузів ми почали проводити експерименти з виноградом і виноградниками, щоб зрозуміти, які вина ми будемо робити. Ми купували виноград у сусідніх господарствах. Пробували різні технології, і спостерігали за розвитком вина в часі. Про результати я постійно писав у соціальних мережах, і зараз за нами стежить більш 6000 чоловік. Вина, створені в результаті наших експериментах, займали перші місця на всеукраїнських виставках.

Крім того, я постійно писав листи депутатам ВР, в міністерство АПК, в Міністерство економрозвитку з метою ініціювати реформи у виноробній галузі, де Україна має непогані стартові умови, але через застосовуваного законодавства, яке було актуально півстоліття тому, країна змушена плентатися в хвості цивілізації.

Підпільний цех пише листи в держоргани, займає перші місця на виставках вин?”- обурюється Євген Шнейдеріс.

Не буду вдаватися в юридичні подробиці цього наїзду податківців на виноробню. Напевно, Євген зуміє захистити свою справу. Але проблема реально стоїть дуже гостро в масштабах всієї країни.

На півдні України майже в кожному дворі роблять вино, ви можете купити пляшку і білого, і червоного. Правда, вздовж дороги в Одеській області – сотні гектар занедбаних виноградників. Запущені поля як під час війни. Тільки ця війна триває вже третє десятиліття.

Офіційно, в Україні тільки 17 або 19 виробників вина, які мають ліцензії на його оптовий продаж. Ну нехай їх буде 20! На всю країну.

“Коли у всьому світі локомотивом місцевого виноробства є невеликі приватні господарства, яких тисячі в кожній виноробної країні, в Україні вони де-факто заборонені. Неможливість їх появи обумовлена ​​і високою вартістю необхідних ліцензій, і складністю проходження всіх бюрократичних процедур для отримання всіх дозвільних документів, і загальною атмосферою створеної для підприємництва”, – пояснює Євген Шнейдеріс.

За його словами, протекціоністська політика, що проводиться державою, обмежується тільки одним питанням: як би продовжити писати “шампанське” і “коньяк” на вироблених в Україні товарів.

Виробники вина платять державі 500 тис. грн за ліцензію. Це вже серйозний удар по малих виноробнях.

Фіксований ліцензійний збір необхідно платити незалежно від обсягу виробництва. Якщо господарство виробляє 10 тис пляшок на рік, то ліцензійний збір в ціні кожної пляшки становить 50 грн. Це робить вино неконкурентним на ринку.

Молода депутат Ганна Гапко, напевно, з подачі вино-горілчаних ділків внесла до парламенту пропозицію підвищити вартість ліцензії до 2500000 грн. Такий збір вбиває виноробів середньої руки, залишаючи тільки імпортерів дешевого алкоголю і місцевих монополістів.

Якщо ви вже накопичили 500 тис грн і хочете заплатити їх державі, то і тут вас чекає розчарування. Все прописано і обставлено так, що у вас немає шансів отримати повноцінну ліцензію – стандарти та вимоги списані з радянських документів, коли існували тільки державні великі господарства.

Наприклад, кожне господарство повинно мати власну хімічну лабораторію для контролю якості, а не користуватися послугами сторонньої. Виноробня повинна знаходитися на певному віддаленні від житлових будинків.

Сьогодні популярна тема розграбування України олігархами. Імена Ахметова, Фірташа і Коломойського стають загальними. Але проблема не в конкретних людях, а в типі управлінської та економічній системи, яка відтворюється буквально у всіх секторах економіки країни.

Йдеться про монополізм. В Україні всі прагнуть стати монополістами і швидко зняти надприбуток до наступного “шухеру”.

В українському виноробстві також панують монополісти. Навіть якщо у цих винзаводів є виноградники, і навіть цих виноградників – 1 тис га, розливають вони в більшості своїй європейський виноматеріал, тому що дешевше купити в Македонії копійчане вино і розлити, наприклад, під Одесою, маскуючи під місцеву марку.

Але довго ця малина тривати не буде. Загинуть через кілька років і гіганти українського винокуріння, тому що як тільки ринок України відкриється для європейських виробників, країну заллють дешевим французьким, іспанським, італійським, словацьким, угорським і болгарським вином. І молдавським, і навіть австрійським. Київ у торговельних суперечках із Брюсселем не стане навіть згадувати про виноробів, тому що їх як би і немає.

Держава за участю виноробів повинно якнайшвидше розробити і прийняти комплексну програму реформування цього сектора і розвитку виноробства. У Франції працює більше 30000 винокурень, в Іспанії їх не менше. Навіть в Австрії, здавалося б, зовсім не винній країні, кілька тисяч виноробств. І лише в Україні їх офіційно немає і двох десятків.

Розвиток цієї частини аграрного сектора призведе до зростання робочих місць, розширенню інвестиційного потенціалу півдня України. Курортний сезон біля Чорного моря короткий і нестабільний, але відпочиваючим нікуди податися з пляжу.

Поява сотень нормальних виновиробників розширює сезон відпочинку на два-три місяці, дозволить розвивати нині занедбані райони, де пшениця не родить, а витрачати сили на складні культури, сил і сенсу поки немає.

У міністерстві АПК хочуть щось змінити, але поки що далі збору пропозицій справа не йде. Винороб Плачков підготував власний варіант закону, що регулює виноробство в Україні, і намагається його лобіювати через друзів-депутатів.
Власник виноробні “Бейкушем” б’є у всі дзвони і намагається врятувати своє підприємство.

Податкова інспекція рапортує про нові успіхи операції “Акциз-2015”. У першого заступника глави ГФС Сергія Білана на його сторінці у мережі в самому верху красується гасло “Просуваємо реформи! Міняємо країну!”.

А тим часом “гаражні” винороби продовжують з побоюванням і по-тихому розливати і продавати своє вино, відкуповуючись від перевірок де ящиком шампанського, де грошима. Великі гравці женуть фури з дешевим вином і готують красиві етикетки на свої пляшки. Але ж колись же треба припинити це ходіння по муках і замкненому колу?
…

Правда України

Бізнесмен Анатолій Войцеховський – сполучна ланка 63-х компаній, що входять в так звану “Укогруп”. Вони будують в столиці близько 40 житлових комплексів на самовільно зайнятих земельних ділянках, часто – без дозвільної документації.

“Укогруп”, що має всі ознаки фінансової піраміди, проіснувала майже десять років завдяки зв’язкам у прокуратурі. Дії громадянських активістів і міської влади, які третій місяць позбавляють її “підживлення”, не дозволяючи Войцеховському захоплювати нові будівельні ділянки, призводять до неминучого падіння піраміди.

За даними КМДА, кількість інвесторів, які так і не зможуть стати законними власниками квартир – близько десяти тисяч осіб, що в 6 разів більше сумно відомої афери “Еліта-Центр”.

“Перед нами стояло завдання – продавати у що б то не стало. У інших – у що б то не стало будувати, десь брати арматуру і бетон”.

Так описав початок створення нових житлових комплексів “Укогруп” колишній менеджер з продажу Сергій – молодий чоловік, який пропрацював під початком Анатолія Войцеховського близько півроку. Це було в кінці нульових і тоді співрозмовнику не було ще тридцяти. Ми змінили його ім’я в інтересах безпеки.

Сергій стверджує, що в середньому на місяць продавав квартир на півмільйона доларів, отримуючи по 3% від угод: “У кожному житловому комплексі був свій відсоток. У нас був общак, і ми ділили його порівну на всіх”.

“Войцеховський скасував для себе всі документи. Отримати декларацію на будівництво та інші дозволи коштує певних грошей. Він вирішив йти іншим шляхом – вводити будинку в експлуатацію рішеннями судів, – розповів колишній менеджер” Укогруп”. – Єдиний орган, якому платить Войцеховський – прокуратура. Він співпрацює тільки з ними. Коли він приходить до них у гості, його зустрічають мало не з короваєм, тому що розуміють: прийшли гроші”.

Українські ЗМІ і учасники форумів інвесторів “Укогруп” називають різні дати створення будівельної піраміди Войцеховського.

Деякі вказують на сліди юридичної присутності компаній групи в Києві, починаючи з 2004 року.

Сергій, який працював у “Укогруп”, і добре знає найближче оточення бізнесмена, стверджує, що першим об’єктом Анатолія Войцеховського був ЖК “Елегант” – 32-поверховий будинок на вулиці Жилянській 118, неподалік від центрального залізничного вокзалу.

За його словами, в 2004 році Анатолій Войцеховський приїхав на вокзал без грошей, але вже незабаром пригледів неподалік відповідний для будівництва ділянку, і зв’язався з власником.

Запропонувавши останньому заманливо високий відсоток квадратних метрів площі в майбутній будівлі, умовив його на операцію.

“Якимось чином він знайшов пару тисяч гривень, побудував у борг будівельний паркан, купив жилетки, каски, і знайшов на вокзалі 10 бродяг, яким платив в день по сто гривень, щоб вони просто ходили і прибирали територію”, – розповідає співрозмовник

На майданчик запрошувалися потенційні інвестори, один з яких незабаром оплатив перші квартиру. Так був закладено першу цеглину у створення будівельної імперії.

Матрицю групи компаній ТОВ “Укоінвестбуд” заснував і очолив Анатолій Войцеховський особисто.

Згодом кількість компаній збільшувалася, загальне управління об’єктами розділили між собою ТОВ “Укогруп” на лівому березі Дніпра, і ТОВ “Сіті-Груп” – на правому. Войцеховський з часом перестав “світитися” в установчих документах.

Для оформлення найбільш проблемних об’єктів група стала користуватися послугами “дідуся Могильного”, спеціально для цього привезеного з малої батьківщини Анатолія Войцеховського – Енергодара Запорізької області.

Володимир Могильний, якому вже за 80, де-юре керівник декількох компаній, відповідальних за будівництво житлових комплексів, а також боржник за багатомільйонними кредитами групи.

За інформацією користувачів форумів інвесторів “Укогруп”, яку підтверджує і колишній менеджер Войцеховського, дідусь Могильний отримує близько п’яти тисяч доларів на місяць, розпоряджається машиною з водієм і просторою квартирою в Києві.

В обмін на це у разі виникнення конфліктів їздить на допити в прокуратуру знизує плечима і розводить руками. Мовляв, я стара людина, нічого не знаю, дайте мені спокій. Зв’язатися з ним нам, незважаючи на численні спроби, не вдалося.

Юридичні особи у складі групи по мірі виникнення проблем із законом то переоформляються, то ліквідуються, і на їх місці з’являються нові.

Згідно з даними, зібраними слідчим управлінням міліцейського главку Києва, станом на 2014 рік “Укогруп” об’єднувала 63 компанії.

Службові особи цих компаній, за інформацією МВС, “самовільно, з порушенням встановленого порядку зайняли земельні ділянки особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, санітарно-охоронних, зонах особливого використання земель”, і так далі.

Багато споруд, начебто ЖК “Печерський бастіон”, який “Укогруп” з серпня 2012 намагається побудувати прямо на місці Звіринецького скверу, супроводжувалися скандалами, бійками з найнятими забудовником “тітушками”.

Жителі навколишніх будинків об’єднувалися в активістські групи, і зверталися зі скаргами до міської влади. Ті, у свою чергу, направляли інформацію в правоохоронні органи.

Кримінальні справи щодо тих чи інших будівництв Анатолія Войцеховського аж до листопада 2012 велися розрізнено, хоча зв’язок більшості з них стає очевидною. Досить просто вивчити список їх засновників.

Так два кіпрських офшору: “Ербургхс Холдінгс Лімітед” і “Меілутіс Менеджмент Лімітед” є співвласниками компаній, що будують відразу 15 житлових комплексів. Включає ЖК “Тихорєцький” по вулиці Тихорецька, 30/7, який у 2012 році вводив в експлуатацію Анатолій Войцеховський особисто, отримавши відповідну декларацію на своє ім’я.

Роздільність кримінальних справ не дозволяло притягнути до відповідальності організаторів злочинної схеми, оскільки формально схеми не існувало – були тільки порушення правил службовими особами окремих компаній.

Прокуратура Києва на наш запит відповіла, що ще 26 листопада 2012 слідче управління київського главку МВС відкрило провадження, пов’язане з проведенням самовільного будівництва на території міста Києва. Три роки роботи не дали результату, досудове розслідування у кримінальній виробництву триває.

За даними високопоставленого джерела в прокуратурі Києва, об’єктами розслідування є “суб’єкти господарської діяльності, у тому числі – група компаній “Укогруп”. Матеріали розслідування становлять 46 томів.

Втім, і це кримінальне провадження не можна назвати “узагальнюючим”. Справа в тому, що команда районним прокуратурам – зібрати і передати всі наявні матеріали, скарги, результати перевірок та інше по об’єктах “Укогруп”, надійшла лише рік тому.

22 квітня 2014 після зміни влади в країні і, відповідно, перестановки в прокуратурі, головне слідче управління ГПУ відкрило об’єднане кримінальне провадження проти групи компаній. Це вселяє великі надії на те, що розслідування отримає хід.

На момент виходу статті в прокуратурах районів підтвердили передачу матеріалів у головне слідче управління. У ГПУ обіцяють дати розгорнутий коментар пізніше.

Результати першого року роботи по об’єднаному дослідженню є слідчою таємницею.

Слідство не завадило “Укогруп” закінчити за цей час переоформлення своїх компаній на підставних осіб.

У результаті власником “Укоінвестбуд” став Вахідов Теймур Таліб Огли. Компанію “Мега-Сіті” очолив Ісмаїлов Самір Талат Огли, менеджерами інших компаній призначені такі “відомі” на будівельному ринку професіонали, як Насибов Каміл Самандар Огли, Ніфтуллаев Джавіан Сабретдін Огли, Абілов Абулфаз Джаміл Огли, та інші. Зв’язатися з жодним з них не вдалося!

Єдина інформація про нинішніх керівників “Укогруп” – відомості нашого джерела в слідчій групі. Виявилося, що більшість з них працюють торгівцями на лівобережних ринках Києва. Втім, підтвердити або спростувати це поки не вдалося.

За приблизними підрахунками, загальна сума капіталів будівельних компаній “Укогруп”, виведених в офшори становить близько 150-ти мільйонів доларів.

В даний час залучення нових інвестицій в піраміду триває одночасно зі слідчими діями.

Час від часу ці процеси навіть перетинаються, але потім продовжуються кожен своєю течією.

Так, у вівторок 16 червня наш кореспондент не зміг потрапити у відділ продажів ЖК “Синьоозерний”, тому що приміщення було зайнято міліцією. Співробітники МВС в балаклавах і з автоматами в руках виставили працівників офісу на вулицю, оточили будівництво, і зажадали зупинити всі будівельні роботи.

“Синьоозерний” цікавий тим, що через нього можна простежити зв’язок “Укогруп” з представниками окупаційної влади Криму. А якщо очніше – зі спікером кримського “парламенту” Володимиром Константиновим, який після Євромайдану переуступив недобудований його компанією “Консоль” об’єкт своєму партнеру – “Укогруп”.

Зараз у “Синьоозерному” вже продають квартири на 25-х поверхах чотирьох секцій, хоча єдиним законним залишається попередній проект, який передбачав усього три секції і набагато меншу поверховість. Термін оренди земельної ділянки за проектом закінчився.

Керівник групи, що проводила 16 червня слідчі дії, відмовився що-небудь коментувати, посилаючись на таємницю слідства, але кивнув у відповідь на припущення нашого кореспондента про те, що їх поява пов’язана з розслідуванням того самого – об’єднаної справи проти “Укогруп”.

До появи кореспондента співробітники групи виявилися готові. З групи працівників офісу продажів, що стояли біля входу в будівлю, тут же підскочило дівчисько на ім’я Юля, що представилася “колегою-журналістом”, і почала щедро ділитися “інсайдом”, який встигла нібито роздобути. Своє прізвище вона називати не стала.

Незручність ситуації полягала в тому, що міліціонерам в “Синьоозерному” наш кореспондент був здивований так само, як і вони йому: приїзд у відділ продажів був намічений в рамках розслідування, планувалося просто поцікавитися цінами, акціями і наявністю документації під виглядом покупця. Ніякої інформації про захоплення у відкритих джерелах і розсилках не було, і дівчина помітно нервувала, розуміючи, що цілих два журналіста, які одночасно чисто випадково забрели на Виноградар – це вже багато!

Сенсаційний інсайд Юлії виявився про те, що міліція з’явилася в “Синьоозерному” під надуманим приводом про зв’язок Анатолія Войцеховського із одіозним екс-генпрокурором Віктором Пшонкою (“ви цього не пишіть, але це будівництво Войцеховського”), а насправді – міліція просто вимагає черговий хабар від компанії. З документами, переконувала Юля, у них все в повному порядку.

Стомившись слухати ці одкровення, наш кореспондент поїхав, але коли повернувся в “Синьоозерний” через день, будівництво тривало, а квартири продавалися, як ні в чому не бувало.

Якщо порівнювати “Укогруп” з шахраями, торгуючими ділянками на Місяці, то слід віддати їм належне: право власності в даному випадку спірне, зате самі ділянки в природі існують.

Що ж стосується будівництв Анатолія Войцеховського, то вже побудовані квартири зі спірним правом власності продавалися раніше – тепер продаються папірці з текстом, надрукованим на принтері про продаж “повітря”. Юридичною мовою це називається “нікчемні договори”.

Вищий пілотаж – недавня акція менеджерів групи з продажу квадратних метрів житла: якщо вам не вистачає грошей на квартиру цілком, ви можете купити пару уявних квадратних метрів в уявній сьомій черзі ЖК “Сосновий бір”. А якщо виникнуть проблеми – ці уявні квадратні метри вам запропонують в іншому уявному будинку.

Підступність в тому, що гроші ви при цьому повинні заплатити справжні.

Для роботи у відділі продажів “Укогруп” потрібна хороша фантазія. Менеджер комплексу “Мега-Сіті” Олексій, до якого під виглядом покупця прийшов наш кореспондент, намагався продати квартиру в майбутній надбудові над офісним центром по вулиці Харківське шосе, 19.

Це, одна з найбільших і найбільш потворних будівель у місті. “Укогруп” поспішає зробити її ще більш потворнішою – через брак грошей на завершення будівництва вже проданих приміщень, почалися продажі “квартир” в непередбачуваній архітектурним проектом секції 6-А.

В цілому, “Мега-Сіті” нічим не виділяється серед інших об’єктів групи: оренда землі давно закінчилася і не продовжувалася, тільки підтверджених судом боргів перед місцевим бюджетом – 16 млн. гривень, дозвільної документації на добудову поверхів немає, всі зобов’язання делеговані ТОВ “Аква Сіті “зі статутним капіталом в одну тисячу гривень.

Олексій почав бесіду гранично обережно. Щоб змусити його стати хоч трохи відвертим, довелося зображати повного ідіота.

Наприклад, розуміюче кивати у відповідь на фразу: “Так, нові поверхи ще будуються, але у нас вже все введено в експлуатацію!” Або: “Земля як була міська, так і залишилася – тепер уже за сертифікатом місто прийняло її на баланс”.

Розговорившись, Олексій довірливо повідомив, що якщо наш кореспондент захоче купити квартиру не у нього, а наприклад, у сусідньому ЖК “Флагман” (зазвичай зв’язок між об’єктами піраміди не афішується), він зможе продати і її, причому зробить велику знижку.

Втім, куди вже дешевше, ніж в “Мега-Сіті”! 10500 гривень за квадратний метр “до кінця тижня”, плюс 15% знижки за умови повної виплати.

Ще одна характерна риса будівництв “Укогруп” – економія на зручності і безпеці.

“У кожен вівторок в десять у нас проходили наради: усі звітували, скільки грошей зайшло, інше Войцеховського не цікавило, – розповів нам колишній менеджер Укогруп Сергій. – Одного разу чоловік сказав, що свайне поле робиться з 30% запасом. Тобто, при будівництві 16-ти поверхів, фундамент повинен бути розрахований на 25. Коли Войцеховський це почув, він сказав добудувати всі 16-поверхівки, які були, до 25 поверхів!”

У результаті в таких будинках виникли проблеми з ліфтами, які не піднімаються вище 16-го поверху, не вистачає потужності проводки, комусь не вистачає напору води, не кажучи вже про ризик того, що будинки просто можуть завалитися.

Загалом, абсолютно не факт, що квартира в “Мега-Сіті”, на яку поклав око наш кореспондент, буде коли-небудь підключена хоча б до каналізації.

Дивно інше: всі сусідні з описаною квартирою – продані! Це при тому, що договори “Укогруп” легко поставить під сумнів будь-який мало-мальськи навчений юрист, а перевірити законність будівництва тепер можна одним кліком в смартфоні, зайшовши на сайт містобудівного кадастру.

Громадські активісти, які вже багато років воюють проти будівництв Анатолія Войцеховського, в першу чергу відстоюють місто. Інвесторів піраміди в цьому середовищі називають радше співучасниками, ніж потерпілими.

“Усвідомлено, чи ні – вони спонсорують злочинця”, – вважає глава правління громадянської організації Євген Лєбєдєв.

Пан Лєбєдєв включився в боротьбу за Звіринецький сквер в серпні 2012 року, коли забудовник, щоб отримати доступ до майданчика задуманого там ЖК “Печерський бастіон”, поїхав через сквер бульдозером, ламаючи дерева, що вже є порушенням закону.

Місцеві жителі вийшли захищати територію, розбили там табір. Боротьба за сквер триває донині.

За словами Євгена Лєбєдєва, активні противники різних незаконних будівництв “Укогруп” поступово об’єднуються: “При загостреннях ми завжди допомагаємо один одному, ведемо загальний моніторинг, разом продавлюємо держструктури”.

Матеріали, які самостійно зібрали колеги Євгена Лєбєдєва, дозволяють відстежити всю структуру піраміди Анатолія Войцеховського, включаючи шляхи відмивання грошей через офшори.

Дізнавшись про об’єднання кримінальних проваджень, заручившись підтримкою ініціативної групи, Євген зв’язався зі слідством і запропонував волонтерську допомогу в зборі, перевірці та систематизації інформації, після чого слідчий перестав відповідати на його дзвінки.

“Всі фінансові піраміди падають – це тільки питання часу” – вважає Лєбєдєв. – Сьогодні ми бачимо уповільнення процесів будівництва по всіх об’єктах Войцеховського”.

Акція! Стань останнім учасником падаючої піраміди!

Занижена ціна передбачуваної вигоди – одна з основних ознак будь-якої фінансової піраміди.

Цієї зими Укогруп “пробила” дно неконкурентності: деякі квартири на піку зростання курсу валют можна було купити менше, ніж за 300 доларів при середній ринковій ціні 700-800 доларів за квадратний метр: у відділи продажів вишикувалися цілі черги.

Всі, хто взяв розстрочку, поспішали туди ж – погасити всю заборгованість, поки вона не збільшиться в три рази. Плюс до всього, в цей час ще зберігався попит на київські квартири серед переселенців зі Сходу України.

Замголови Київської Адміністрації Павло Рябікін вважає, що появі нової піраміди сприяли, зокрема, зміни в законодавстві.

“Раніше існував замкнутий цикл – місто виділяло землю під будівництво, визначало умови майбутньої забудови, проводило містобудівний контроль. У 2010 році парламент прийняв новий закон “Про містобудівну діяльність”, що руйнує цей процес. Думаю, це було пов’язано з присутністю будівельного лобі”.

Тепер КМДА визначає тільки містобудівні умови і обмеження. Далі забудовник має справу з ДАБКом, Мінрегіонбудом та Мін’юстом. “Тобто, загубилися механізми контролю”, – пояснює пан Рябікін.

Проте, міська влада не могла дозволити собі не звертати уваги на зростання піраміди.

“Скільки може бути постраждалих? Ми оцінюємо потенційна кількість тих, хто може бути залучений в цю компанію як співінвестори, від десяти до дванадцяти тисяч чоловік”, – заявив Павло Рябікін.

Таким чином, оціночна кількість постраждалих від будівельної афери “Укогруп” – в 6 разів більша сумно відомої афери “Еліта-Центр” і порівняна з населенням районних центрів Київської області: Баришівки, Іванкова або Володарки і Ставища разом узятих.

Міськадміністрація неодноразово зверталася до прокуратури, але та рекомендувала йти в суди з господарськими позовами.

До нинішньої весни, втомившись від безпорадності, і розуміючи ступінь загрози місту з боку “Укогруп”, КМДА за власною ініціативою взялася відбивати у Анатолія Войцеховського захоплені ділянки.

За словами Рябікіна, визначити, що будівництво належить “Укогруп”, не складно за низкою ознак. Наприклад, роботи починаються “на ділянках, де відсутня будь-яка документація”: “Так діє тільки будівельна група Войцеховського”.

Відбивати почали в прямому сенсі: отримуючи від громадянських активістів сигнал про спробу завезти будматеріали і поставити паркан, місто направляє на місця власну техніку, яка руйнує огорожі, і засипає котловани. Ця “гонка” триває досі.

У деяких випадках техніку приганяли на будмайданчики, де частина квартир вже була продана, а будівництво вже почалося, але його продовження несло велику небезпеку для міста.

Так у квітні за участю мера Віталія Кличка застосували силове знесення на трьох ділянках, раніше захоплених “Укогруп”. Один з них, ЖК “Доміно” по вулиці Фанерній, 5-А, який впритул прилягав одночасно до залізничного полотна і лінії високовольтних проводів.

Отже, після банкрутства “Укогруп” влада міста могла б провести конкурс, і залучити порядних інвесторів для завершення будівництва і законного заселення власників квартир.

Це було б можливо, якби компанії групи дотримувалися якихось будівельних норм – хоча б норм безпеки. Але, як зазначено вище, більшість будинків стоять “на чесному слові”, і міська влада поки не знає способу вирішити ситуацію без втрат.

Тому на питання, що робити постраждалим, замголови КМДА порадив: “Спробувати повернути гроші, якщо є така можливість”.

Поки Анатолій Войцеховський відповів на блокаду тим, що взявся продавати квартири на все нових і нових поверхах споруджуваних будинків. А також у нових чергах і секціях житлових комплексів, на які не розраховані ні архітектурні проекти, ні ділянки. Так, наприклад, і з’явилися “сьомі секції” комплексів “Сосновий бір” і “Флагман”.

Також він в рази збільшив і без того абсурдний обсяг реклами, і продовжує утримувати ціни на рівні 500 доларів за квадратний метр.

Справа в тому, що для існування піраміди постійно необхідний валовий дохід.
Можна викупити всі рекламні площі Києва і пропонувати квартири по 100 доларів за квадратний метр, але для нових продажів необхідний хоч клаптик землі, який кияни вже не дозволяють захопити.

Співробітники Мінрегіонбуду дали нашому кореспонденту актуальний номер мобільного телефону Анатолія Войцеховського, але на дзвінки та смс на момент виходу публікації бізнесмен так і не відповів.
…

Правда України

Ось що повідомляє прес-служба з посиланням на лікаря-кардіолога Тетяну Кіхтенко: Геннадій Корбан, який був госпіталізований у ніч на понеділок, перебуває у стані середньої тяжкості, однак цей стан нестабільний.

За її словами, одним з робочих діагнозів наразі є ішемічна хвороба серця.

На запитання журналіста стосовно ризиків для життя Корбана Кіхтенко заявила, що наразі рано робити якісь прогнози.

“На це питання ми дамо відповідь після проведення досліджень”, – сказала вона.

У свою чергу головний лікар клініки Людмила Лєснічук заявила, що електронний браслет, який Корбан змушений носити за умовами домашнього арешту, заважає проведенню діагностичних процедур.

“Наявність засобу електронного стеження викликає перебої в роботі приладів ультразвукової та електромагнітної діагностики”, – зазначила вона.

Як відомо, у ніч на 7 грудня Корбан був госпіталізований через гострий біль у грудній клітці.

Нагадаємо, що рейдера і посіпаку олігарха Ігоря Коломойського Корбана затримали під час спецоперації 31 жовтня, правоохоронці висунули йому підозру в причетності до керівництва організованою злочинною організацією.

Перебуваючи у місці тимчасового ув’язнення Корбан заявляв про проблеми зі здоров’ям.

На початку листопада суд помістив Корбана під домашній арешт.
…

Правда України

Здавалося б, чим може привернути увагу простий 29-річний слідчий з київської прокуратури. Якщо тільки він не є власником квартири у центрі Києва, чималої земельної ділянки та недешевої іномарки.

Мова йде про Євгена Кудрявцева, який з 2008-го року працює у Центральній прокуратурі столиці, а до цього був заступником прокурора Солом’янського району.

Журналісти пролили світло на сите життя 29-річного мажора та його родичів.

Судячи зі світлин Кудрявцева у соцмережі, він полюбляє важкий рок, пейнтбол та мандрівки. Причому літає Євген з дружиною по всьому світу. А ще у 2012-му парочка була у Нью-Йорку, де зупинялася у готелі “Plaza”, номер в якому зараз коштує приблизно 22 тисячі гривень за ніч.

Також Євген володіє квартирою у центрі міста, вартість якої складає 7 мільйонів гривень – приблизно 58 річних зарплат Кудрявцева.

Що ж до декларації, то вона у Кудрявцева достатньо скромна, хоча автомобіль, у ній зазначений, не з дешевих.

Коли Євгена запитали, звідки в нього подібні розкоші, він невиразно відповів, що у декларації усе зазначено.

Утім, родинні зв’язки Кудрявцева говорять більше, ніж він сам. Так, батько слідчого Віктор Кудрявцев 10 років працював заступником генпрокурора України. А його дід Віктор Кононенко був суддею Верховного суду. І зараз вся родина володіє значною ділянкою за містом.

Докладніше про те, звідки у Кудрявцевих майно та гроші, дивіться у журналістському рослідуванні:

…

Правда України

Найближчим часом у парламентському комітеті збираються розглянути законопроект про таксі, розроблений депутатами від Блоку Петра Порошенка та «Народного фронту». Його суть якраз в тому, щоб ввести для ринку таксі хоч якісь правила.

Наприклад, законопроект пропонує врегулювати поняття «диспетчерська». Згідно з проектом, це повинен бути офіс в нежитловому приміщенні, спеціально обладнані місця. Крім того, повинна бути введена плата за таксометром, обов’язкові шашечки і спецліхтарики – червоні, якщо машина з пасажирами, і зелені, якщо вільна. Водії повинні мати ліцензії, і стояти виключно у спеціально відведених місцях.

«Плюсів у цього закону мало, він спрямований на те, щоб перерозподілити ринок і суттєво підвищити ціну проїзду. Ініціатори закону не приховують це, і якщо ці правила набудуть чинності, то таксі подорожчає в 10 разів», – вважає транспортний експерт Олександр Кава.

Втім, власник одного з небагатьох легальних таксі Олександр Круліковський запевняє, що страхи перебільшені. За його словами, тарифи всім доведеться підняти, але не настільки, щоб таксі стало зовсім недоступним. У його компанії тарифи вищі, ніж у нелегалів на 15-20%.

«Я за те, щоб був нормальний закон по таксі. Головне, щоб його виконували. І зараз всі таксисти повинні мати ліцензії. А насправді всього 5% таксі їздять з документами. У решти дружини сидять на кухнях і приймають замовлення. Ні парку авто, ні медперевірки, ні лічильників – нічого немає. В результаті у нас по дорогах людей возять роздовбані авто з хамами-водіями, які ні за що не відповідають. Це хіба європейський сервіс?» – Говорить таксист Андрій Коваленко.
…

Правда України

Вже наступного року народні депутати хочуть провести революцію на ринку медпрепаратів. З цією метою вони активно готують проект закону “Про лікарські засоби”. У разі прийняття, він може дати українцям шанс на ефективне і якісне лікування. Втім, експерти налаштовані скептично – в документ, на їхню думку, закладені корупційні ризики.

Вже наступного тижня, 9 грудня, парламентський комітет з питань охорони здоров’я має намір розглянути доопрацьований законопроект “Про лікарські засоби”. Після майже річного обговорення народні депутати вирішили активізуватися, щоб якомога швидше прийняти новий закон. Цей документ повинен замінити норми застарілого профільного закону, що діє в Україні ще з 1996 року. Відтоді до нього було внесено понад 20 поправок.

Причому, бажаючих змінити законодавство, що регулює лікарську сферу, декілька. Зараз у Верховній раді зареєстровано два законопроекти “Про лікарські засоби”. Перший варіант в лютому 2015 року вніс до парламенту народний депутат Андрій Шипко (“Відродження”), а на початку березня альтернативну версію документа зареєстрував Олег Мусій (позафракційний). Втім, в кінці кінців парламентаріям вдалося домовитися і об’єднати обидва проекти в один.

Одними з ключових норм спільного законопроекту є ті, якими прописано застосування формулярної системи та галузевих стандартів медичної допомоги.

Згідно профільного закону “Про основи охорони здоров’я”, зараз в Україні діє так званий лікарський формуляр. По суті – це перелік зареєстрованих в країні ліків з доведеною ефективністю і допустимим рівнем безпеки, використання яких є економічно прийнятним. Такі формуляри, необхідні лікарям, щоб вони знали рівень ефективності лікарських засобів.

Проте в чинному законі не зазначено, яким чином формуляри застосовуються і навіщо вони взагалі потрібні. Державний формуляр лікзасобів своїм наказом ось уже кілька років видає Міністерство охорони здоров’я. Мало того, в Україні місцеві органи влади видають свої регіональні формуляри, а медустанови – локальні.

В обговорюваному зараз законопроекті “Про ліксзасоби” застосування формуляра ставиться на чолі роботи всієї системи охорони здоров’я. У разі його прийняття, МОЗ повинен буде визначати галузеві стандарти надання медичної допомоги з використанням формулярів.

За словами виконавчого директора консалтингової компанії (спеціалізується на питаннях регулювання обігу продукції для медичних цілей, – ред.) Ганни Погодаєвої, бувають випадки, коли для лікування захворювання у формулярі і стандарті лікування вказується незареєстровану і, відповідно, недоступне в країні ліки.

В такому випадку система регулювання ринку має сприяти тому, щоб виробник був зацікавлений вивести цей продукт на ринок України. Адже це засіб буде обов’язковим для проведення курсу лікування певного захворювання.

“Цей принцип стосується і розвитку вітчизняної фармацевтичної промисловості. В українських виробників буде стимул виробляти те, що реально потрібно охорони здоров’я і пацієнтам. Для цього і вводяться поняття “стандарти лікування” і обов’язкові рекомендації лікарської терапії у вигляді формулярів”, – зазначила Погодаєва.

За її словами, в Україні не зареєстровано, а значить, недоступне для лікування близько 30% необхідних пацієнтам за стандартами Всесвітньої організації охорони здоров’я препаратів. Однак, наприклад, в достатку всіляких ліків для проведення профілактики, вітамінів.

“В Україні фармацевтична галузь ніколи не розглядалася з точки зору необхідності того чи іншого препарату для пацієнта або, принаймні, цей критерій не був основним у побудові регуляторної системи”, – повідомила Ганна Погодаева.

На думку експерта, вбудовування в законодавче поле стандартів і формулярів дозволить перейти до наступного етапу реформи – запровадження страхової медицини.

Ще однією метою нового законопроекту є впровадження європейських норм фармрегулирования в Україні, зокрема, норми Директиви ЄС №83. В ній прописані засади регулювання процесу створення ліків, а також їх клінічних досліджень, реєстрації, контролю якості, оптової торгівлі, реклами.

За словами партнера юридичної компанії Дмитро Алешко (брав участь у розробці законопроекту нардепа Андрія Шипка, – ред.), Україна зобов’язана впроваджувати норми еврозаконодательства в сегменті фармацевтичного регулювання у відповідності з угодою про Асоціацію з ЄС.

При цьому юрист зазначив, що просто перевести норми Директиви на українську мову та прийняти її у вигляді закону недостатньо – вона встановлює лише загальні принципи регулювання фармацевтичного ринку, а завдання конкретної держави – на її основі підготувати і прийняти своє законодавство.

Незважаючи на те, що чинний в Україні закон від 1996 року є застарілим, сфера контролю на ринку ліків де-факто вже давно працює за європейськими стандартами, пояснив член “Асоціації виробників ліків України” Олександр Чумак.

“Законопроект ще проходить шліфування профільними експертами, але, на мій погляд, основне завдання щодо імплементації чітких правил життєвого циклу ліків вирішена і гармонізовано з європейськими директивами. Саме їх відсутність дозволяло “чинуш” вибудовувати корупційні схеми, ризикуючи життями і здоров’ям наших громадян”, – упевнений він.

Значущою нормою нового законопроекту є також і те, що в разі його прийняття, в Україні будуть чітко виписані процедури інспектування фармацевтичних виробництв та якості ліків. Зараз вони узаконені лише нормативно-правовими актами.

“До сьогоднішнього дня інспектування виробництва ліків взагалі ніяк не формалізовано, як частина державної системи регулювання лікзасобів. І ця частина системи досі існує за межами повноважень Міністерства охорони здоров’я. Інспектування здійснюється структурою “GMP центр”, яка має незрозумілий статус, функції та адміністративне підпорядкування, хоч і діє в рамках існуючого наказу МОЗ”, – зазначила Ганна Погодаева.

Крім того, у новому законопроекті прописані критерії, за якими проводиться одноразова перереєстрація лікарських засобів через 5 років після їх першої реєстрації. Зараз цих критеріїв у законі “Про лікарські засоби” немає.

За словами Ганни Погодаевой, в разі прийняття нових норм, одноразова перереєстрація буде проводитися на підставі даних так званого фармакологічного нагляду.

“Іншими словами – за відгуками лікарів щодо ефективності та безпеки ліків, накопиченим у результаті безперервного моніторингу цих параметрів, що також є стандартним і прийнятим у всьому світі підходом “, – пояснила експерт.

Лікувальна корупція

Разом з тим, у експертів залишаються зауваження до обговорюваної зараз версії законопроекту, зокрема, якраз пов’язані з наявністю в документі корупційних моментів.

Дмитро Алешко заявив, що у доопрацьованому законопроекті прописано ряд норм, яких немає в європейській директиві.

“Так, в ній не регулюються норми щодо формулярів, порядку виписування рецептів, роздрібного обороту, фармацевтичної практики. Наявність в українському законі норм, які не регулюються європейською директивою, – це не погано. Приміром, у Чехії в законі є норми про формулярі. Але такі речі необхідно прописувати максимально прозоро”, – акцентував увагу Алешко.

Партнер юридичної компанії Лана Сінічкіна зазначила, що з тексту законопроекту незрозумілі його ідея і концепція.

“Якщо єдиною метою документа є приведення українського законодавства у відповідність з європейським, то це одне завдання. Якщо документ спрямований на дерегуляцію, то це інша задача. Але ніде автори виразним мовою не показують основну ідею такого комплексного законопроекту”, – підкреслила вона, додавши, що, з точки зору юридичної техніки та узгодженості тексту, що підготовлений законопроект – дуже низької якості.

Сінічкіна наголосила, що в законопроекті є ряд норм коррупциогенного характеру. Наприклад, те, що клінічні дослідження буде дозволено проводити в лікувальних установах, або в інших уповноважених суб’єктів господарювання”.

“Зараз клінічні дослідження можуть проводитися тільки в лікувальних закладах, які відповідають пропонованим до них вимогам. Але, коли на рівні державного органу здійснюється ще якийсь додатковий відбір, – це називається корупція”, – заявила юрист.

Крім цього, корупційні ризики закладені у визначенні “державний контроль за якістю лікзасобів”, який знаходиться в компетенції Держслужби з лексредствам. Згідно з документом, поняття контролю буде поширюватися і на рекламу ліків.

“Оцінка рекламних роликів точно не є компетенцією Держлікслужби, – пояснила Лана Сінічкіна. – Це не її сфера спеціалізації, узгодження рекламного матеріалу в Держлікслужбі – додатковий регуляторний бар’єр. А значить – додаткова можливість корупційного заробітку”.

“Крім того, не можна робити вигляд, що немає дистанційної або, як її ще називають, інтернет-торгівлі ліками. Необхідно чітко прописати цивілізовані правила регулювання цього процесу – зберігання, транспортування, відповідальності. Максимально виключити можливість розповсюдження фальсифікованих ліків через інтернет”, – підкреслив Алешко.

Для цього, за його словами, необхідно запровадити на певний перехідний період в декілька років, в ході якого і будуть розроблені ці правила.

Ще одна норма, що викликає побоювання фармринку, полягає в дозволі на торгівлю ліками не тільки в аптеках, але і безпосередньо лікарями. Для цього пропонується ввести в законодавство поняття “фармацевтична практика”. Серед іншого воно буде означати надання права торгівлі ліками амбулаторіям, фельдшерським і фельдшерсько-акушерським пунктам, центрів сімейної медицини, які розташовані у селах, де відсутні аптеки.

“Я категоричний противник того, щоб ліки продавалися через лікарів. Я розумію, що в багатьох селах немає аптек, але з іншого боку, у ліки є чіткий життєвий принцип – якщо на якомусь етапі, в даному випадку у лікаря в селі, буде допущена помилка в зберіганні, то всі попередні кроки по збереженню якості будуть перекреслені”, – запевнив Олександр Чумак.

Він також зазначив, що в законопроекті не вказано критерії зберігання ліків у лікарів, а також не прописана відповідальність за правильність зберігання.

“Чи були ці норми включені в законопроект навмисно, або вони потрапили в текст випадково, – коментувати складно, але, тим не менш, вони присутні”, – заявила Лана Сінічкіна.

Разом з тим, Олег Спіженко, помічник співавтора законопроекту Олега Мусія, запевнив, що до розгляду фінальної версії корупціогенні моменти будуть прибрані з тексту законопроекту. Також у нього буде додано норми про право дистанційної торгівлі безрецептурними ліками.

По всій видимості, обговорюваний зараз фармринку доопрацьований законопроект “Про лікарські засоби”, буде істотно доопрацьовуватися ще не один тиждень. З урахуванням того, що на 11 грудня запланований звіт уряду в Раді, а після цього у депутатів почнуться зимові канікули, висока ймовірність того, що до активної роботи над законопроектом вони повернуться не раніше лютого наступного року. Відповідно, і остаточного прийняття документа Верховною Радою не варто очікувати раніше весни 2016 року.

Разом з тим, небажання або боязнь закласти в обговорюваний законопроект ряд норм, що вже діють в Європі, може призвести до того, що відразу ж після прийняття закону може виявитися застарілим. Альтернативним варіантом подій може стати відхилення доопрацьованого документа і внесення у парламент третьої версії законопроекту.

За даними джерела на фармринку, зараз альтернативний документ розробляється кількома нардепами профільного комітету парламенту.
…

Правда України

Сьогодні члени Кабінету міністрів починають серію звітів про виконану за рік роботу − виконання Плану дій уряду та успіхи в просуванні реформ. За день до цього марафону доповідь про діяльність уряду − в її тіньовій частині − на антикорупційному форумі презентував губернатор Одеської області Міхеїл Саакашвілі.

Саакашвілі представив структуру української корупції на загальну суму $5 млрд, позначивши найбільш масштабні схеми та їх вигодонабувачів. Основних збитків державі завдають, за даними губернатора, концерн «Укрспирт» ($240 млн, вигодонабувач − Андрій Іванчук), Одеський припортовий завод, «Енергоатом» та інші підприємства ($700 млн, вигодонабувач − Микола Мартиненко), «Укрзалізниця» ($2,2 млрд через занижених тарифів на перевезення вантажів, вигодонабувач − Ринат Ахметов), «Укрнафта» ($2,5 млрд, вигодонабувач − Ігор Коломойський). За словами Саакашвілі, до тіньових операціях також причетні Давид Жванія та Дмитро Фірташ. «А Яценюк охоплює все на вершині», − заявив губернатор.

Міхеїлу Саакашвілі вже дорікнули в незбалансованості звинувачень − у них він зосередився на оточенні прем’єр-міністра, обійшовши мовчанням бізнесменів, наближених до президента. Крім того, він міг бути упередженим, зважаючи на власні прем’єрські амбіції. В останні тижні «молода команда» Саакашвілі говорить про переїзд до Києва як про вирішену справу. «Вони вже на валізах, мало не з квартир виписалися», − коментує наш співрозмовник, знайомий із ситуацією в команді губернатора Одеської області.

Станом на кінець минулого тижня найбільш імовірним сценарієм у політикумі вважалося збереження за Арсенієм Яценюком посади прем’єр-міністра − якщо не через особисті достоїнства фігуранта, то зважаючи на відсутність компромісної кандидатури наступника. Чи можуть змінити цю розстановку сил гучні викриття одеського губернатора?

Незважаючи на резонанс, який викликали заяви Міхеїла Саакашвілі, нічого принципово нового він не повідомив. Всі озвучені ним схеми та прізвища не раз фігурували в матеріалах журналістських розслідувань і звучали з трибуни парламенту. «У політичному середовищі це не сенсація. Але з іншого боку, вперше про це заговорила посадова особа і лідер громадської думки», − підкреслює Олександр Черненко, депутат від БПП.

Самі фігуранти звинувачень реагують на них із різним ступенем спокою. Екс-нардеп Давид Жванія, якого Саакашвілі називає партнером по схемах Миколи Мартиненка, запевняє, що до подій на підприємствах не має ніякого відношення. І наводить незаперечний аргумент: «Якби Яценюк знав, що хтось має до мене хоча б найменший стосунок − він би його на роботу двірником не взяв!» − каже він. Звинувачення прем’єра в причетності Жванії до якихось схем може робити тільки людина, не обізнана в політичній історії України, наголошує він. «Людина, яка завжди воювала за те, щоб Арсеній Петрович не був прем’єр-міністром − і раптом у нас така любов, − дивується він. − Я кілька разів коментував, що мене нічого не пов’язує з Миколою Вадимовичем Мартиненком. Це самостійний персонаж із самостійними рішеннями, тому нехай розбираються самі. Я просто тихий спостерігач, на жаль».

При цьому, незважаючи на огульні звинувачення, в головній тезі Жванія підтримує одеського губернатора: «Я вважаю, що уряд давно неефективний, і його слід замінити − це факт. Просто не дуже розумію, чому Саакашвілі займається українським Кабміном, було б логічно, якби він займався грузинським урядом», − зазначає Жванія.

Опозиційний політик Борис Колесніков, коментуючи звинувачення Саакашвілі в частині занижених тарифів на залізничні перевезення, назвав їх голослівними і не співвідносними з реаліями української економіки. «В умовах стагнуючого металургійного ринку введення світових тарифів на залізничні перевезення означає зупинку стратегічно важливих підприємств», − підкреслює він.

В цілому, опитані Forbes експерти не вважають заяви, що прозвучали в Одесі, вироком уряду. «Звичайно, звинувачення в корупції − це серйозний мінус. Україна має приклади, коли такі заяви призводили до відставок і криз. Але з іншого боку, були заяви, після яких люди залишалися на своїх місцях і нічого не змінювалося», − каже політолог Олексій Гарань.

Черненко підкреслює, що визначати долю прем’єра буде парламент, у якому хоч і є певне невдоволення роботою КМУ, але також гостро стоїть питання збереження коаліції. «Сказати, що після заяв Саакашвілі відставка Яценюка − питання вирішене, не можна», − вважає він.

Без «Народного фронту» зберегти коаліцію практично неможливо, і це дає шанс Арсенію Яценюку «пережити зиму». Правда, катастрофічний рейтинг прем’єра сам по собі зменшує можливості для маневрів. «Зараз він виглядає, не як рівний президенту і його партії, а як молодший партнер у коаліції. І звинувачення в корупції ще більше послаблюють позиції Яценюка», − каже Гарань. На його думку, найбільш імовірні наслідки демаршу Саакашвілі − скорочення лобізму інтересів олігархів або перерозподіл вигод від цієї діяльності. «Для Яценюка зараз непроста пора для прийняття рішень, але шанс залишитися є, якщо він зможе вийти з-під вогню критики, а не приверне ще більше стріл», − зазначає експерт.

Те, що звинувачення пролунали в день приїзду в Україну Джо Байдена − швидше фактор тиску на самого прем’єра, ніж меседж віце-президенту США, який обізнаний про успіхи українського уряду як мінімум не гірше за одеського губернатора. «Якщо раніше позиція США полягала в тому, що між Порошенком і Яценюком має бути взаємна співпраця, то зараз у Заходу накопичилося багато запитань до уряду. На жаль, Яценюк не показав свого реформаторського потенціалу», − резюмує Гарань.

Представники «Народного фронту» вчора були недоступні для коментарів. У традиційних «10 хвилинах з прем’єр-міністром» Арсеній Яценюк теми звинувачень Міхеїла Саакашвілі не торкався.

Безвідносно до звинувачень Саакашвілі, представникам уряду Яценюка у звітах цього тижня буде складно представити переконливі докази реформ. «Навіть якщо говорити про міністерство внутрішніх справ та їх нову патрульну поліцію − це не реформа як така. Якщо співвіднести кількість нових поліцейських − не більше 10-ти тисяч, і загальний чисельний склад МВС у 300 000, ми розуміємо, що насправді ніякої реформи не відбулося», − каже політолог Віталій Бала.

За його словами, найкращий індикатор змін − позитивні зрушення в житті окремо взятого громадянина, і за цим показником роботу всіх без винятку міністерств можна описати словом «провал». «Особливо видно цей провал у Міністерстві економічного розвитку. Простий приклад − бюджет мав готуватися саме з позиції цього міністерства, але цього не відбувається», − каже він.

Борис Колесніков також зазначає, що «гаманці − найкращі монітори», і виходячи з особистого добробуту, кожен українець може об’єктивно оцінити роботу Кабміну.

«В цілому, немає стратегії виходу з кризи. Традиційні ринки втрачено, нові не знайдено. Соціальні питання не вирішені. Питання війни на сході теж не вирішене. Втрачено транзит, а без транзиту Україна не використовує свою геополітичну перевагу», − перераховує він основні проблеми.

Він зазначає, що на Банковій лежать десятки кілограмів досліджень, перетворених на макулатуру, де прописано поетапні плани впровадження реформ, але ніхто не поспішає їх реалізовувати.

Сергій Терьохін, колишній міністр економіки України, аналізуючи роботу економічного блоку Кабміну, пропонує розпочати реформи з того, щоб скасувати Мінекономіки. «Міністерство економіки в тому вигляді, як зараз − це нікому не потрібна штука, хоча це близько 14-ти тисяч людей на зарплаті. Але скажіть, чим зараз займається це міністерство? Нічим. Сьогоднішній міністр розповів, що вони довго займаються дерегуляцією бізнесу. Але для цього існує маленьке бюро в уряді», − стверджує він. Контроль над тендерами, які раніше здійснювало Мінекономіки, передано Антимонопольному комітету, а просуванням українських товарів за кордон завідує Міністерство закордонних справ. «Так навіщо вони потрібні? Потрібно скоротити хоча б третину цього міністерства!» − упевнений він.

У частині податкових баталій Терьохін вважає, що перемога не дісталася жодної зі сторін. «З одного боку антисоціальний проект Мінфіну, з іншого − навіть більш антисоціальний проект Комітету Южаніної. Обидва проекти пропонують зменшити ставки, але не звертають уваги на базу, − каже він. − Якщо все-таки уряд піде на повномасштабну реформу податкового права, тоді у нас в наступному році ніхто не принесе гроші для того, щоб, наприклад, побудувати нове виробництво і дати робочі місця».

В цілому, всі експерти сходяться на думці, що точкові відставки − якими б вони не були − не вирішать проблем української економіки, оскільки міняти потрібно всіх. Активно тиражоване політиками твердження, що результат реформ буде видно через 5-10 років, не витримує ніякої критики, оскільки є вірним лише для фундаментальних реформ, в той час як не відбувається ніяких. «Якщо глава уряду не пішов зі своєю політичною партією на вибори − ось це реальний результат всієї діяльності Кабінету міністрів», − підкреслює Бала.
…

Правда України

Міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor ‘s знизило рейтинги “Приватбанку”, що входить до групи найбільших, з СС/С до SD через укладення угоди про реструктуризацію боргу. Про це йдеться в повідомленні агентства.

13 листопада “Приватбанк” підписав угоду з кредиторами про реструктуризацію двох випусків цінних паперів – субординованих облігацій обсягом 150 млн доларів з початковим терміном погашення в лютому 2016 р і пріоритетних незабезпечених облігацій на суму 200 млн доларів з початковим терміном погашення у вересні 2015 р.

“Ми розглядаємо реструктуризацію цих випусків як пропозицію про обмін цінних паперів, зроблену в стресовій фінансовій ситуації, і вважаємо, що це рівнозначно вибірковому дефолту за зобов’язаннями банку”, – відзначає S&P.

Агентство планує вжити рейтингову дію відносно “Приватбанку” в найближчі кілька днів, слідом за проведенням аналізу кредитоспроможності банку після завершення реструктуризації боргу.

Як повідомлялося раніше міжнародне рейтингове агентство Fitch підвищило довгостроковий рейтинг в іноземній валюті Приватбанку з RD до ССС.
…

Правда України

Факти фальсифікації Volkswagen показників викидів шкідливих речовин як у автомобілів на дизельному паливі, так і у деяких моделей на бензині, в даний час вже підтверджені документально, і, схоже, автоконцерну доведеться продати частину своїх цінних активів для того, щоб компенсувати неминуче відкликання машин, оплатити штрафи регулюючих органів і врегулювати колективні позови.

За даними Reuters, автовиробник тільки що домовився про кредитну лінію на 21 млрд євро, прийнявши умови кредиторів. У порядку її забезпечення Volkswagen Group довелося гарантувати 13 європейським банкам, що він готовий продати будь-який з своїх активів на значно більшу суму, щоб повернути гроші в обумовлений кредитною угодою термін, якщо не вдасться знайти інше джерело фінансування.

Першим на плаху може потрапити підрозділ MAN, що поставляє високопродуктивні дизельні та газові двигуни самого широкого спектру для різних галузей, редуктори, силові установки та інші промислові компоненти. Вартість активів MAN становить 4-5 млрд євро.

Анонімне джерело повідомило, що концерн може також відмовитися від брендів по випуску автомобілів класу «люкс» Lamborghini і Bugatti, а також від виробництва мотоциклів Ducati. Втім, як зазначає ресурс Road and Track, вартість цих активів відносно невелика, так як вони випускають продукцію обмеженими партіями і розраховані на специфічний ринок.

Знову ж таки, ці суми можуть виявитися краплею в морі, якщо розрахунки аналітиків швейцарського фінансового конгломерату Credit Suisse відповідають дійсності. За їхніми оцінками, «дізельгейт» обійдеться автоконцерну у величезну суму близько 78 млрд євро.
…

Правда України

Основа споживання електроенергії в багатоквартирному будинку в умовах міста – це освітлення (без урахування домогосподарств, обладнаних електроплитами).

Тому, замінивши лампи розжарювання на економні світлодіодні LED-лампи, можна значно скоротити своє електроспоживання і, відповідно, зекономити кошти на його оплату.

Зокрема, при заміні звичайних лампочок на енергозберігаючі електроспоживання знижується в 5-7 разів (на 75-80%), оскільки їх світлова віддача в середньому в 5 разів більша.
…

Правда України

У бюджеті Києва на 2016 рік закладена мізерна сума на потреби житлово-комунального господарства — 750 млн гривень.

Зокрема, 750 млн гривень закладено в попередньому проекті бюджету на наступний рік. За словами голови комісії ЖКГ Київради Володимира Бондаренка, цієї суми не вистачить на те, щоб підтримувати житлово-комунальне господарство в нормальному стані.

У свою чергу голова бюджетної комісії Андрій Странніков заявив, що необхідно близько 100 млрд гривень для приведення ЖКГ столиці в порядок при тому, що загальний бюджет Києва в наступному році очікується лише на рівні 26,5 млрд гривень.

Нагадаємо, Київрада змінила боргове навантаження на бюджет столиці, затвердивши попередні умови щодо переведення місцевого боргу за єврооблігаціями в державний.
…

Правда України

У третьому кварталі року продажі побутової техніки та електроніки в Україні хоч ненабагато, але зросли: на 3,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Обсяг продажів у цей період склав 11,4 млрд грн. Зростала більшість секторів ринку: телекомунікації — на 21,6%, офісна техніка — на 5,3%, побутова — на 4,1%, IT — на 1%. Просіли продажі фототехніки (на 27,7%), побутової техніки (на 14,6%), а також малої побутової техніки — на 3,8%.

У цьому кварталі українці добре купували смартфони: в грошах продажі цього типу пристроїв зросли на 33% за рахунок зростання середньої ціни на смартфон. Загальний обсяг ринку телеком-обладнання в цьому кварталі склав 3,2 млрд грн. Найпопулярнішими серед користувачів є пристрої, які підтримують дві SIM-карти, з діагоналлю 4-5,5 дюймів і камерою на 5-8 Мп.

А ринок комп’ютерів за рік майже не змінився, квартальні обсяги продажів у порівнянні з минулим роком залишилися на тому ж рівні — 2,8 млрд грн. Ключовими категоріями тут залишаються ноутбуки і планшети. Порівняно з третім кварталом 2014 року ноутбуки просіли на 4%, планшети — на 6%, десктопи — на 11%.

Зате категорія накопичувачів зросла майже на 60%. Таке зростання пояснюється стрімким збільшенням ціни на ці товари, але в штуках продажі накопичувачів також просіли. Зростання в грошах показала і периферія (мишки, клавіатури тощо).
…

Правда України

Національний банк опублікував інфографіку, в якій докладно пояснюється, кого торкнуться норми Закону “Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, отриманими на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)”.

Документом, зокрема, передбачена реструктуризація для 37 тисяч позичальників.

Регулятор виклав норми проекту на своїй сторінці в мережі.

“Законопроект соціально орієнтований, бо заснований на реальних механізмах захисту та підтримки, в першу чергу малозабезпечених і соціально незахищених громадян. Він передбачає диференційований підхід для визначення частини боргу, що підлягає прощенню з урахуванням категорії позичальників і майна, яке придбане за рахунок кредиту”, — зазначають у Нацбанку.

…

Правда України

У Верховній Раді зареєстровано законопроект №3251, який передбачає внесення змін до Податкового кодексу в частині визначення суми зборів за ввезення в Україну вживаних іномарок. «Якщо його приймуть, в країні почнуть масово відкриватися майданчики для торгівлі дешевим автомотлохом із Європи», — запевнив глава ВААІД Олег Назаренко.

Рішення про включення документа до сесійного робочого плану депутати прийняли з другої спроби. Це не дивно, враховуючи його скандальність. У разі прийняття законопроекту, імпортні б/у машини мають всі шанси суттєво подешевшати.

Зараз різниця у вартості б/у легковика в Європі та Україні може досягати 100%. Причина проста — податки на нові авто у нас просто зашкалюють. По суті, за оформлення машини, пригнаної, наприклад, з Німеччини, українцеві потрібно заплатити в бюджет практично стільки ж, у скільки йому обійдеться купівля авто за кордоном.

Автори законопроекту пропонують істотно зменшити податки на «автохлам». Наприклад, для старих малолітражок акцизний збір може знизитися в 14 разів – до 0,102 євро за кожен «кубик» двигуна. Для машин з мотором до 1,5 л ставку хочуть зрізати у 28 разів (до 0,063 євро/куб. см), для дволітрових моделей — у 9 разів (до 0,267 євро/куб. см, для більш потужних машин (до 3 л) — у 18 разів (до 0,276 євро/куб. см). «В результаті розмитнення потриманих авто подешевшає в рази. Наприклад, акциз з ПДВ для 1,5-л авто знизиться з нинішніх 3160 євро до 110-115 євро», — підрахував керівник AUTO-Consulting Олег Омельницький.

Такі тарифи пропонується ввести в якості експерименту на два роки. Якщо законопроект приймуть, завозити дешеві іномарки українці зможуть вже з нового року.

У пояснювальній записці до документа його автори аргументують свою ідею бажанням допомогти співгромадянам обзавестися засобом пересування. «В Європі на 1 тис. жителів припадає 487 машин, а у нас цей показник в 2,5 рази нижчий. Наш автопарк застарів (середній вік машин перевищує 18 років) і потребує оновлення», — йдеться у висновку авторської групи

А оскільки грошей на купівлю нових авто у більшості українців просто немає, вони шукають різні способи завезти в країну уживану техніку без сплати податків. «Купуються фіктивні медичні довідки та висновки СТО, що лише породжує корупцію в державних органах», — вказано в пояснювальній записці до законопроекту. І ці гроші проходять повз бюджет, осідаючи в кишенях окремих чиновників. Якщо ж дати українцям можливість завозити б/у авто за зниженими тарифами, вже у 2016 р. в країну приженуть 4,5 тис. машин, а казна заробить на акцизному зборі близько 300 млн грн. — підрахували нардепи.

Втім, глава профільної асоціації Олег Назаренко називає законопроект в кращому випадку популістським. Він також підозрює, що деякі народні обранці (а під документом підписалися 93 депутати) лобіюють зниження податкового навантаження неспроста. «Вони хочуть самі заробляти на імпорті старих машин», — сказав Назаренко. За його словами, прийняття законопроекту не тільки дасть можливість водіям купувати старі авто з Європи за доступними цінами, але і автоматично знизить вартість всього вітчизняного автопарку, а це близько 9 млн машин. «Зрозуміло, що продати їх за сьогоднішніми цінами власники не зможуть», — упевнений Назаренко.

Олег Омельницький прогнозує також повний крах ринку нових авто, як це було в Польщі. «З 600 тис. шт. продажі впали до 200 тис. І досі не піднімаються вище 300 тис. авто на рік. А ринок нових авто – це первинний ринок, який дає робочі місця і платить податки, а також рухає інші галузі. Тож, приймаючи подібні рішення, потрібно добре зважити всі «за» і «проти», — підкреслив Омельницький.
…

Правда України

Металургійна галузь України, за попередніми даними, за підсумками 9 місяців наростила збитки (чистий негативний фінансовий результат після сплати всіх податків) в порівнянні з аналогічним періодом 2014 року на 1,2%, або на 0,2 мільярда гривень – до 16,7 мільярда гривень.

Як повідомили в об’єднанні металургійних підприємств “Металургпром”, непокриті збитки збільшилися в 3,1 рази – до 31,2 мільярда гривень.

За даними об’єднання, чистий дохід (виручка) від реалізації металургійної продукції за вказаний період збільшився порівняно з 9 місяцями 2014 на 19% або на 23,9 мільярда гривень і склав 150,7 мільярда гривень.

“Металургпром” також повідомляє, що в порівнянні з аналогічним періодом 2014 відбулося значне зростання цін (у гривневому еквіваленті) на основні сировинні ресурси: руду залізну – на 50%, окатиші – на 17%, вапняки – на 68%, вогнетриви – на 58-89% за різними позиціями. Вартість феросплавів зросла на 73-108%, коксу – на 100%, металобрухту – на 40%, природного газу – на 58%, електроенергії – на 36%. При цьому ціни на аглоруду, концентрат і агломерат знизилися, відповідно, на 10%, 3% і 3%.

“У той же час експортні ціни на основні види металопродукції українських виробників за 9 місяців знизилися в середньому на 24% у доларовому еквіваленті, а в гривневому еквіваленті – підвищилися в середньому на 49%”, – говориться в повідомленні.

За 9 місяців метпідприємствам відшкодовано 13,9 мільярда гривень заборгованості з ПДВ проти 10,3 мільярда гривень за аналогічний період 2014 року. Станом на 1 жовтня, метпідприємства заявили до відшкодування ПДВ в сумі 5 мільярдів гривень (на 1 жовтня .2014года заборгованість з відшкодування ПДВ становила 3,2 мільярда гривень).

За інформацією “Металургпрому”, незважаючи на складне фінансове становище, обсяг капітальних інвестицій в модернізацію і технічне переозброєння металургійних підприємств, що входять до складу об’єднання, за 9 місяців цього року збільшився, порівняно з аналогічним періодом 2014 року, на 32% і склав 5, 3 млрд гривень.

Нагадаємо, металургійна галузь України, за підсумками 2014 наростила збитки (негативний фінансовий результат до оподаткування) у порівнянні з 2013 роком на 84,4%, або на 10,3 мільярда гривень – до 22,5 мільярда гривень.
…

Правда України

За дев’ять місяців цього року в Україні було звільнено значно більше українців, ніж прийнято на роботу. Так, за даними Держстату, з початку 2015 знайшли роботу 1 млн 435 тис. осіб, а ось втратили її 1 млн 794 тис. Чи можна говорити про те, що на українському ринку праці намітилася криза?

Як пояснила нам Тетяна Пашкіна, той факт, що звільнених співробітників на 360 тис. більше, ніж прийнятих на роботу, ще не створює приводів для паніки. “Це така специфіка ринку, і реальний баланс відстежити доволі важко, – говорить Пашкіна. – Наприклад, була мережа магазинів, яка працювала як юрособа, і продавці були його штатними співробітниками. Але з метою оптимізації магазини розділили на кілька ФОП, і ті ж продавці продовжують працювати, але вони вже працюють неофіційно, а офіційно їх вакансії скоротилися “.

Практично єдина сфера економічної діяльності, де було прийнято на роботу більше людей, ніж звільнено – сільське господарство. “Агробізнес зростає за рахунок фахівців, які просувають його товари, – зазначає Пашкіна. – Кваліфікованих кадрів, наприклад агрономів та технологів, насправді не так вже й багато”.

Найбільше своїм робочим місцем дорожать в Західній Україні, а ось найбільша плинність кадрів – у столиці. Експерти пояснюють це тим, що вакансій у Києві значно більше. “Торік був обвал на ринку праці, а зараз ринок з періоду стагнації почав переходити в нову стадію відродження, тому в столиці нові робочі місця відкриваються більш активно, ніж в інших регіонах України, – говорить Руслана Березовська. – Роботи в Києві більше, і варіантів більше, і зараз люди сміливіше залишають свої місця і шукають інші. Звичайно, не завжди вдається знайти роботу з більш високою зарплатою, але на перший план виходять такі показники, як гнучкий графік, віддаленість робочого місця від будинку та інше. А от у Західній Україні відкритих робочих місць дуже мало, і люди намагаються за них триматися“.

Крім того, в порівнянні з минулим роком, плинність кадрів в Україні зросла на 5,4%. Експерти пояснюють це мобілізацією. “Багато ухилялися від армії, вони виїжджали, кидаючи робочі місця, бо страшно. Це не дуже патріотично, але це факт”, – додала експерт ринку праці Уляна Маслова.
…

Правда України

63% українців у віці до 35 років хочуть відкрити свій бізнес, а Індекс підприємницького настрою в цій групі дорівнює 50 — а це максимальний показник серед всіх вікових груп в Україні.

Такі результати демонструє щорічне глобальне дослідження підприємництва AGER, яке цього року проводилося в 44 країнах світу і охопило 49 775 осіб.

Індекс підприємницького настрою (Entrepreneurial Spirit Index), який цьогоріч вимірювався вперше, в Україні склав 34. При цьому чітко видно гендерний дисбаланс — у чоловіків показник дорівнює 40, в той час як у жінок — 28.

Загальний середньосвітовий показник — 51.

Індекс підприємницького настрою базується на теорії спланованої поведінки Айзека Айзена. Оцінка проводиться за трьома параметрами: бажаність (наскільки респонденти бажають відкрити свою справу), здійсненність (наскільки респонденти вважають себе готовими до початку підприємницької діяльності) і стійкість до соціального тиску (наскільки респонденти можуть протистояти своєму соціальному оточенню, яке намагається їх відрадити).

Сьогодні в середньому 63% українців ставляться до підприємництва позитивно, у той час як 20% — негативно. Порівняно з 2014 (67%) і 2013 (76%) роками тенденція негативна. Більше того, якщо всі попередні роки позитивне ставлення зростало, то цього разу дослідники зафіксували різке падіння практично до рівня 2010 року.

При цьому низькі показники тільки у старшої вікової групи — для українців старше 50 років показник позитивного ставлення до підприємництва становить лише 51% (-10% відносно минулого року). В інших вікових групах ситуація краща — 75% у тих, хто молодше 35 років (+4% відносно 2014) і 67% у групі 35-49 років (+4% відносно 2014).

“Політична і соціальна нестабільність — найбільш ймовірні пояснення зниження позитивного ставлення до підприємництва, — зазначає Ніна Ісакова, член Національної Академії наук України і науково-консультаційної ради AGER 2015. — При цьому найважливіший результат — це позитивне ставлення до підприємництва молодих і освічених українців. У цій групі найвищий показник AESI. Це дає надію на майбутнє підприємництва в Україні”.

Ключовими очікуваннями від запуску своєї справи традиційно залишаються “перспектива додаткового прибутку” (31%) і “можливість реалізувати свої ідеї” (22%).

У світі ситуація інша: там головний світовий драйвер — “незалежність від роботодавця” (48%). У нас, як і раніше, він не має такого значення — всього 13%. Ще менше мотивують “можливість повернутися на ринок праці” (10%) і “баланс сім’ї, дозвілля і кар’єри” (10%).

Цікаво, що серед всіх опитаних українці виявилися найбільш невизначеними. Саме в нашій країні найвищий у світі показник тих, хто взагалі не може визначити мотиви для старту власного бізнесу — цілих 39% (у світі в середньому — 12%).
…

Правда України

Запровадити накопичувальну пенсійну систему з 1 січня 2017 року вже не вдасться, навіть якщо закон, який дасть старт пенсійній реформі, буде прийнятий. Таку думку висловив перший заступник голови правління Пенсійного фонду України Микола Шамбір.

«Питання не в тому, чи потрібно вводити накопичувальну систему. Питання в тому, коли Україна буде готова до введення цієї системи. Зрозуміло, що на сьогодні ми вже не встигаємо з 2017 року ввести накопичувальну систему», – сказав Шамбір.

За його словами, якщо відповідний законопроект ще навіть не прийнятий, то «технологічно він не може почати свою дію з 1 січня 2017 року». Але навіть за умови його прийняття для втілення в життя повної накопичувальної системи потрібен як час, так і великий фінансовий ресурс. «Законопроект 2657 якраз передбачає заходи щодо його запровадження з перерозподілом того ресурсу, який необхідний для цього», – додав перший заступник голови правління ПФУ.

Він запевнив, що питання щодо термінів запровадження накопичувальної системи будуть розроблятися українською стороною разом зі світовими експертами.

Окрім цього, додав Шамбір, питання про повне скасування спеціальних пенсій, запровадження професійної накопичувальної системи, які також потребують врегулювання і які можна буде вирішити після прийняття закону про пенсійну реформу.
…

Правда України

За останній рік найбільше зростання цін на житло в світі було зафіксовано в Туреччині. Такого висновку дійшло міжнародне агентство нерухомості KF в своєму щоквартальному звіті Global House Price Index.

У підсумковий рейтинг потрапили 55 країн і регіонів. З третього кварталу 2014 року по третій квартал 2015-го вартість турецького житла збільшилася на 18,9%.

Протягом останніх місяців у Global House Price Index стабільно лідирував Гонконг. У третьому кварталі 2015 року місто опустилося на другу сходинку через уповільнення темпів подорожчання нерухомості — в останні три місяці житло в цьому регіоні додало в ціні всього 1,9%. У число лідерів потрапили Нова Зеландія та Австралія, які зайняли третє і шосте місця відповідно. За даними KF, з початку фінансової кризи житлова нерухомість у цих країнах подорожчала на 43% і 48%.

Серед європейських ринків житла найкращу динаміку показує Скандинавія: в середньому по регіону зростання цін склало 7,8%. Найбільше зростання в Євросоюзі зафіксовано у Швеції — тут житло подорожчало на 11,1%-за “історично сформованого дефіциту пропозиції”, підрахували в KF. Вперше в десятку потрапив Казахстан.

З 55 країн рейтингу зростання цін на житло в національній валюті продемонстрували 45 держав. Порівняно з другим кварталом 2015 року число країн з позитивною динамікою збільшилася на 7%. В цілому світові ціни на житло зросли на 2,7%. На останньому місці залишилася Україна — за рік житлова нерухомість в цій країні подешевшала на 14,8%.
…

Правда України

Національний банк України (НБУ) планує дозволити комітетові з питань нагляду приймати рішення про профпридатність та ділової репутації співробітника банку, який не є істотним власником, на підставі клопотання від спеціально створеного банківським співтовариством єдиного колегіального органу.

Відповідна ініціатива міститься в проекті змін до Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, оприлюдненому на веб-сайті регулятора в четвер ввечері.

Як наголошується в документі, такий колегіальний орган повинен бути створений саморегулюванням банківського співтовариства, представленого банками, Незалежною асоціацією банків України, Асоціацією українських банків, Українським кредитно-банківським союзом.

Згідно з проектом, колегіальний орган буде уповноважений вивчати персональні справи співробітників банків,що втратили бездоганну ділову репутацію, робити висновки про особисту причетність до проблем фінустанови. Такий висновок повинен містити докладний опис досліджених фактів, обґрунтування і підписи осіб, що взяли на себе відповідальність за клопотання.

Крім того, Нацбанк має намір виключити ознаку, за якою банкір втрачав бездоганну ділову репутацію у випадку, якщо центробанком не була узгоджена профпридатність і відповідність ділової репутації протягом трьох місяців з дня призначення.

Регулятор також пропонує спростити оформлення документів для іноземців. Зокрема, дозволити подавати документи іноземною мовою з одночасним приведенням їх тексту українською мовою, а також без легалізації та додаткового засвідчення подавати документи про узгодження керівників банків-нерезидентів, оригінали довідок податкової служби про судимість, інформацію банку іноземного держави. Крім цього, регулятор має намір дозволити засвідчити підпис в анкеті або резюме банком або нотаріально.

Проект винесено на обговорення до 3 січня 2016 року.

Як повідомлялося, НБУ постановою від 4 червня 2015 № 357 підвищив вимоги до ділової репутації власників істотної участі та керівників банків.

Згідно з документом, керівник або власник істотної участі в банку, який був визнаний неплатоспроможним, наприклад, у зв’язку з відмиванням грошей, не зможе повернутися в банківську систему в якості власника або керівника фінустанови протягом 10 років.

Достатність власних коштів одержувачів істотної участі в банку оцінюється шляхом зіставлення з сумою відповідної частки в регулятивному капіталі банку замість покупної ціни акцій банку.

Крім того, комісії НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків вправі визначати наявність значного або вирішального впливу осіб на управління або діяльність банку без формального володіння істотною участю в банку, а також визнавати особа власником істотної участі в банку незалежно від подання такою особою повідомлення та документів на узгодження в НБУ.

Змінами також передбачено посилення вимог до фінансового стану інвесторів неплатоспроможних банків і змінено процедуру їх узгодження з регулятором.
…

Правда України

Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) розглядає питання продовження “будівельної амністії”, що передбачає введення в експлуатацію самовільно побудованих житлових об’єктів та об’єктів першої-другої категорії складності, на 2016 рік, повідомив в ході брифінгу глава відомства Олексій Кудрявцев.

“Ми зараз вивчаємо це питання. Дуже багато людей звертаються до нас з цим питанням, тому якщо буде така необхідність, то ми буквально в січні-лютому будемо пропонувати Кабміну продовжити будівельну амністію”, – сказав він.

Він також розповів, що станом на початок грудня органи архітектурно-будівельного контролю узаконили майже 10000 об’єктів самовільного будівництва, при цьому найбільше число декларацій про введення в експлуатацію самобудів було зареєстровано в Київській, Дніпропетровській, Чернівецькій та Тернопільській областях.

Нагадаємо, Верховна Рада України в середині січня прийняла Закон про внесення змін до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” щодо прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт.

Даний документ продовжив до 31 грудня 2015 так звану “будівельну амністію”, яка дозволяє узаконювати самобуди за спрощеним механізмом.

Так, згідно з документом, спрощений механізм прийняття в експлуатацію поширюється на об’єкти, побудовані без дозволу на виконання будівельних робіт та без проведення техогляду приміщень в період з 5 серпня 1992 року по 12 березня 2011 року.
…

Правда України

Депутати Європейського парламенту звертають увагу Європейської Ради та Європейської Комісії на суттєвий прогрес України по виконанню необхідних вимог з пакету візової лібералізації, зокрема, в двох ключових сферах – боротьба з корупцією і боротьба з дискримінацією.

Про це йдеться у відкритому листі 31 європарламентарія, адресованому главі Європейської ради Дональду Туску, президенту Єврокомісії Жан-Клоду Юнкеру, верховному представникові із закордонних Виконком справ і політики безпеки Федеріка Могеріні, єврокомісарам Дімітрісу Аврамопулос, Йоханнесу Хану і Вірі Юровій.

“Почнемо з того, Верховна Рада прийняла поправки до Кримінального, Цивільного та Кримінально-процесуального кодексів, що усувають недоліки в законодавстві і таким чином знижують корупційні ризики, і що дозволяють застосовувати прозорі правові процедури … На додаток до цього, внесення антидискримінаційної поправки в Трудовий кодекс довело, що українська влада і суспільство підтримують права людини у всіх його проявах“, – йдеться в тексті листа, опублікованого на сторінці представництва України в ЄС в мережі.

Європарламентарі підкреслюють, що дані закони були прийняті потужною парламентською більшістю, що “доводить прихильність України і сильну політичну волю” до проведення реформ і процесів, що належать до порядку денного Асоціації.

“Ми переконані, що безумовне надання безвізового режиму для України, а також і для Грузії, яка теж продемонструвала значний прогрес у відповідних областях, буде відображати справжню прихильність Європейського союзу до Східного партнерства, все більш актуального з урахуванням величезного військового, політичного, економічного та пропагандистського тиску, здійснюваного на цих асоційованих партнерів ЄС Крім того, це зміцнить рішучість України, а також Грузії продовжувати йти шляхом реформ, сприяючи позитивним демократичним змінам в цих країнах”, – наголошується в листі.

“Насамкінець, ми впевнені, що завдяки нашим спільним зусиллям український і грузинський народи стануть бенефіціарами лібералізації візового режиму вже в наступному році”, – підкреслюють європейські депутати.

Під листом поставили підписи Петрас Ауштревічус, Міхаела Шойдрова, Тунне Келам, Іван Яковчіч, Міхал Боні, Броніс Ропі, Валентинас Мазуроніс, Ганна Ельжебета Фотига, Урмас Пает, Микола Норіка, Антанас Гуога, Альгідрас Саударгас, Андрій Пленковіч, Крішьяніс Каріньш, Ільхан Кючук, Фредрік Федерле, Беатріс Бесерра Бастерреча, Габреліус Ландсбергіс, Мар’ю Лаурістін, Кароль Карський, Яцек Саріуш-Вольський, Тібор Сани, Таня Файон, Ясенко Селімович, Мікаель Галер, Наталі Грісбек, Ребекка Хармс, Бенедек Явір, Сандра Кальнете, Яромир Штетіна і Йозо Радош,
…

Правда України

Міжнародний валютний фонд (МВФ) прогнозує ризики в реалізації програми фінансової допомоги Україні. Про це повідомив представник МВФ в Україні Жером Ваше.

“Ми вступаємо в важкі часи, складну ситуацію. Є потреба у відповідальній політиці, в тому, щоб продовжувати рухатися обраним шляхом. Ми бачимо певні ризики для програми МВФ”, – сказав представник МВФ.

Як пояснив Ваше, головний ризик полягає в можливому прийнятті в Україні бюджету, який не буде відповідати умовам програми МВФ. У той же час він відзначив, що фонд досяг угоди з міністром фінансів України Наталією Яресько щодо податкової політики та бюджетних витрат.

“Тепер ми чекаємо, яким буде поданий бюджет, і чи буде він відповідати домовленостям. І чи зможемо ми його підтримати”, – додав Ваше.

Крім того, представник МВФ знову закликав Росію і Україну домовитись щодо реструктуризації боргу в 3 мільярди доларів. “Ми закликаємо обидві сторони провести переговори і прийти до угоди по цій справі”, – сказав він.

Нагадаємо, програма фінансової підтримки України передбачає виділення $17,5 млрд протягом чотирьох років. У 2015-му Київ уже отримав $6,7 млрд, до кінця року очікувалося перерахування ще двох траншів по $1,7 млрд, однак 30 листопада заступник міністра фінансів України Артем Шевальов визнав, що шансів на отримання грошей до 2016 року практично немає.
…

Правда України

Міністерство юстиції Грузії звернулося до президента країни Георгія Маргвелашвілі з рекомендацією позбавити громадянства республіки екс-президента, голову Одеської обласної державної адміністрації Михайла Саакашвілі.

Як повідомила журналістам міністр юстиції Тея Цулукіані, висновок міністерства з даного питання в четвер передано в адміністрацію президента.

“Процедура позбавлення грузинського громадянства громадянина України Михайла Саакашвілі вже розпочата. Остаточне рішення має прийняти президент Грузії”, – сказала Цулукіані.

За її словами, у Саакашвілі була можливість приблизно протягом місяця пояснити грузинській владі причини прийняття українського громадянства, однак він цього не зробив.

Як раніше повідомлялося, Міністерство юстиції Грузії поставило питання про припинення громадянства Саакашвілі у зв’язку з отриманим з Києва підтвердженням, що він отримав громадянство України.

У свою чергу Саакашвілі у відеозверненні на своїй сторінці в мережі заявив, що, на його думку, нинішня влада Грузії хоче позбавити його громадянства, щоб закрити йому шлях до участі у виборах в країні.
…

Правда України

Чи змінить німецьку автопромисловість скандал довкола VW? Навряд чи, каже керівник автомобільного об’єднання Маттіас Віссманн. Він хвалить дизельний привід, хоч це і схоже на голос волаючого у пустелі.

2015 рік мав стати успішним для німецької автомобільної промисловості. Статистика наприкінці року є доволі втішною: німецькі компанії виробили понад 15 мільйонів автомобілів, у тому числі 5,7 мільйона у самій Німеччині. До вересня обіг у галузі зріс на 11 відсотків, сягнувши 300 мільярдів євро. Лише німці придбали на чотири відсотки більше автомобілів. Це позначилося й на кількості робочих місць. Постійний штат автопідприємств збільшився на 17 тисяч осіб і сягнув майже 900 тисяч працівників.

Тож рік міг би стати цілком вдалим, навіть попри не такі райдужні прогнози на 2016-й. “Викликів наступного року побільшає, – застерігає президент Об’єднання німецької автомобільної промисловості (VDA) Маттіас Віссманн, звертаючи увагу на світову кон’юнктуру та напружену політичну ситуацію. До того ж ринок насичений. За прогнозами галузі, наступного року в світі має бути створено 78,1 мільйона автомобілів – тобто лише на два відсотки більше.

Утім, головна проблема німецької автопромисловості – це махінації із вихлопами концерну Volkswagen. “Дизельний скандал” завдав галузі не просто відчутних іміджевих втрат. “Ці зловживання коштували довіри – до підприємства, галузі в цілому та не в останню чергу до дизельної технології”, – зауважує президент VDA Маттіас Віссманн. Він з усіх сил намагається звузити скандал лише до VW: “Ми знаємо, що подібного приладу, як от Defeat Device, на інших підприємствах немає – вони нас у цьому переконали. У них був час перевірити цей факт.”

Не слід підозрювати всю автомобільну промисловість або сферу дизельних двигунів, каже Віссманн, “колективної відповідальності” бути не повинно. І одразу переходить у наступ. В листопаді близько половини нових автівок були дизельними. “Немає ознак того, що дизель починає зазнавати спаду на німецькому ринку”, – каже фахівець, але водночас додає, що остаточні висновки про те, яким був бізнесовий рік для дизельних автомобілів у Західній Європі, можна буде зробити лише навесні. З точки зору довкілля та екологічно-політичних міркувань, дизельний двигун також не втрачає своєї актуальності, оскільки витрачає на 20 відсотків менше пального, ніж бензиновий двигун. А його викиди CO2 у середньому на 10 відсотків нижчі.

Без дизеля досягнути цілей Європейського Союзу зі скорочення шкідливих викидів у атмосферу до 2020 року і після не вдасться, застерігає Віссманн. “Якби усе, що нині є дизельним, було на бензині, наш рівень емісій був би не 130 грамів на кілометр, а 137-138 грамів”, – наголошує експерт. Окрім того, дизельні автомобілі приносили добрі прибутки німецьким виробникам. Кожен другий новий транспортний засіб, що продається у Західній Європі, має дизельний привід. А кожен другий дизель, який продається у Західній Європі, створений на заводах Audi, BMW, Mercedes або VW. Навіть у виробника спортивних автомашин Porsche нині 39 відсотків продукції обладнані дизельним приводом.

“Конкурентна перевага, яку досі мали європейські виробники автомобілів преміум-класу завдяки дизелю, в наступні роки стане їхнім слабким місцем”, – застерігає Фердинанд Дуденгеффер з Університету Дуйсбурга-Ессена. Життя німецьких автобудівельників ускладнять посилені екологічні норми, які незабаром набудуть чинності в ЄС. Зокрема, так звані Real Drive Emissions (RDE). Вони передбачають, що рівень вихлопів транспортного засобу в лабораторних умовах та реальному вуличному русі майже не повинні відрізнятися. “Це дуже великий виклик для практично всіх автовиробників, тому що сьогодні навіть дизельні двигуни екологічного стандарту “Euro 6” мають суттєву різницю у викидах”, – пояснює Дуденгеффер.

Виробники повинні у найближчі роки вкласти мільярди в очищення вихлопів дизелів, а це неминуче зробить ці автомобілі дорожчими.

Враховуючи дедалі суворіші законодавчі вимоги до дизельних двигунів, “у майбутньому буде досягнуто межі”, коли вони стануть невигідними, прогнозує голова правління BMW Гаральд Крюґер. Тоді електромобілістика почне відігравати вирішальну роль.

Мюнхенський автовиробник готує новий наступ на ринку автомашин з електричним приводом. Окрім нової модифікації випущеного на ринок у 2013 році i3, з’явиться версія-кабріолет i8, а також ще один цілком новий електромобіль родини i, анонсував шеф BMW.

Німецькі електромобілі користуються непоганим попитом в усьому світі, радіє президент автомобільної федерації Віссманн. Німеччина добре просунулася до того, щоб стати “провідним постачальником”. Так, німецькі постачальники лідирують на ринках електромобілів у Нідерландах та Норвегії. Також їм належить більше половини вітчизняного ринку. Щодо США, які є найбільшим у світі ринком електромобілів, то тут частку вдалося збільшити понад удвічі – із восьми до 20 відсотків.

Утім, від своєї другої цілі – стати провідним ринком електромобілів – Німеччина ще дуже віддалена, розчарований Віссманн. М’яч у цьому питанні, на його думку, на боці політиків. Хоча досі німецький уряд затято опирався запровадженню стимулів щодо купівлі електромобілів. “Без дієвих імпульсів з боку політиків ще жодна країна світу не змогла підняти ринок на висоту”, – констатує лобіст. Держава могла б запропонувати купівельні субсидії, податкові знижки або допомогу в розбудові інфраструктури заправок, каже Віссманн.
…

Правда України

Влада «годує» дерегуляцією український бізнес вже не один рік. Ще в квітні 2014-го парламент проголосував за законопроект, який одним махом скасував 113 дозвільних процедур, а також документів, які перешкоджали роботі підприємців і компаній. У лютому-березні 2015-го Верховна Рада знову повернулася до питання дерегуляції і прийняла ще два законопроекти. Завдяки їм бізнес позбувся 38 видів сертифікатів, ліцензій, дозволів. Крім того, на початку листопада депутати в першому читанні проголосували за кілька законопроектів, покликаних спростити митні процедури, скасувати ліцензії на право імпорту, експорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів і обмежити права перевіряльників бізнес-осіб.

Усе вище перелічене звучить, звісно, як грандіозне досягнення влади. До того ж у Кабміні з великою гордістю говорять про те, що в нещодавно опублікованому рейтингу Doing Business Україна піднялася на чотири позиції, до 83-го місця. Але єдині здобутки – це спрощення реєстрації підприємств і власності, а також покращення умов підключення до електромереж. Разом з тим відмічено погіршення позицій у частині отримання дозволів на будівництво, у сфері захисту прав міноритарних акціонерів і, очікувано, – в оподаткуванні та отриманні кредитів.

«Найбільший регрес – у юридичному забезпеченні виконання контрактних зобов’язань, у тому числі й у рамках судових розглядів. Цей останній пункт відображає проблеми України в реалізації практично нерозпочатої судової реформи, яка залишається однією з головних перешкод для покращення бізнес-клімату в країні», – зазначає аналітик Bank Андрій Приходько.

Семимильні кроки назустріч бізнесу далеко не такі ефективні на практиці, якими вони здаються на папері. І це аж ніяк не домисли, а реальний досвід підприємців, які продовжують стикатися зі значним регуляторним тиском і казуїстикою чинного законодавства.

Основна проблема – збільшення кількості перевірок практично у всіх сферах. «Бізнес і досі відчуває тиск з боку перевіряючих органів. І часом правоту доводиться виборювати тільки в суді, а це відволікає людські та часові ресурси», – пояснює Ігор Краса.

Найбільш відчутно інтерес виріс з боку чиновників, які так чи інакше причетні до наповнення бюджету. У першу чергу мова йде про митну та фіскальну служби. «З нового досвіду – нюанси з ввезення устаткування, митні індикативи. Призначати індикативну вартість – прерогатива митників, при цьому вилка цін величезна. І далі за цією індикативною вартістю нараховуються податки; в такій ситуації складно говорити про те, що рішення держслужбовців не впливають на наш бізнес», – зазначає директор з маркетингу Андрій Євдокимов.

До податківців взагалі купа претензій, починаючи з процедур подання звітності, які все ще залишаються благодатним ґрунтом для корупції. «Один зі способів тиску – розрив в односторонньому порядку договору електронної звітності. За будь-якого приводу, а частіше без нього, податкова зупиняє дію договору, і підприємство не може ні зареєструвати податкові накладні, ні подати декларацію», – підкреслює засновник маркетплейсу Олександр Тен.

Гірше – тільки нескінченні парафії фіскалів. Хоча формально до 2017 року встановлено обмеження на перевірки бізнесу з оборотом до 20 млн гривень, ДФС це не лякає. Вона знаходить способи потрусити підприємців. Наприклад, покопатися в їхніх гріхах, допущених ще в 2012-2013 роках, або вимагати дозвільну документацію на той чи інший вид діяльності, звіряти суми в рамках податкового компромісу.

«Поки Міністерство фінансів зайнято реструктуризацією зовнішнього боргу, податкове відомство замість скорочення державного регулювання винаходить його нові способи. Яскравий приклад 2015-го – система електронного адміністрування ПДВ, яку посеред року було переведено, по суті, в ручне управління. Від’ємне значення ПДВ щодо розрахунків з бюджетом зникло з системи, а потім з’явилося через якийсь час і далеко не в усіх платників податків», – констатує керуючий партнер міжнародної аудиторської компанії Дмитро Сушко.

Тільки IT-ринок, як повідомив нещодавно перший заступник голови ДФС Сергій Білан, крім облав з боку правоохоронців, пережив з початку цього року майже 187 податкових перевірок. І це лише мізерна частина економіки. Що вже говорити про більші, бюджетоутворюючі галузі, орієнтовані на експорт.

Добре пам’ятають про бізнес й ті держструктури, які завжди відрізнялися хронічним крохоборством. Санітарно-епідеміологічна, пожежна, фітосанітарна і ветеринарна служби – всі ці відомства не втомлюються вставляти палиці в колеса.

«Ми постачаємо свіжі фрукти й овочі, і магазини при прийманні товару вимагають від нас цілий перелік документів. Чи потрібен цей ланцюжок зайвого витрачання зусиль нам, мережі, споживачеві? Не впевнений. Чи можна його якось оптимізувати з точки зору скорочення тимчасових витрат? Можна, якщо дуже захотіти», – коментує директор компанії Олександр Бродський.

«СЕС продовжує писати нам листи про необхідність купувати послуги із цькування щурів у певних організацій. Відбиваємося. Пожежники закидають постійними повідомленнями про перевірки, вимогами застрахувати добровільну дружину, виконати всі нездійсненні правила. Від них відбитися важче: подають до судів, приходять опечатувати, тому іноді доводиться платити, щоб відстали на півроку», – розповідає приватний підприємець Павло Себастьянович.

Ще більше проблем у компаній, які займаються нерухомістю, зовнішньоекономічною діяльністю, виробництвом. На них тиснуть не тільки фіскали, а й непідйомна структура Державної архітектурно-будівельної інспекції, їх душать норми валютного регулювання, стандартизації та сертифікації.

Хоча позитивні зміни для бізнесу тьмяніють на тлі інших проблем, ігнорувати їх не можна. «Успішно запущено сервіси єдиного вікна, електронного подання документів, відкриті списки», – перераховує директор сувенірної фабрики Максим Рудницький.

Один за одним відкриваються різноманітні державні реєстри, які позбавляють необхідності штовхатися по кабінетах чиновників, дозволяють отримувати різні довідки та виписки в режимі онлайн.

«Застосування екстериторіального принципу при реєстрації нерухомості та юридичних осіб зменшило черги. А деякі документи від державних органів можна отримати в електронному вигляді за лічені хвилини», – наводить приклад партнер адвокатської фірми Дмитро Овсій. Тільки от більшість цих процедур системно на бізнес не впливають і стосуються його епізодично. У той час як більш суттєві проблеми залишаються невирішеними. «Процедура ліквідації як була складною, так і залишилася. Зареєструвати компанію вдається за три дні, а ліквідувати можна роками», – констатує керуючий партнер консалтингової компанії Олена Пєшкова.

Втім, в уряду ще є невеликий часовий зазор. І багато чого залежить від податкової реформи, успішність якої жорстко зав’язана на дерегуляції. Крім того, спрощення умов для ведення бізнесу вже не перший рік вимагає МВФ. Але одна справа – показувати гарні цифри, і зовсім інша – реальні зміни. На жаль, з другим у реформаторів поки що проблеми.
…

Правда України

Ріст і поширення мобільного шопінгу, покупки з будь-якого гаджета і в будь-якій точці світу, автоматизація продажів – ці та інші тренди наступного року накриють світовий ринок електронної комерції (e-commerce). Україна не стане винятком, але тут будуть і свої локальні особливості, такі як акцент на товари місцевих виробників.

Більше третини людства зараз вже має доступ до Інтернету. І майже половина інтернет-користувачів, 1,1 млрд людей, роблять покупки в мережі.

Як стверджують експерти глобальної організації EFoundation, в найближчий рік інтерес до онлайн-шопінгу буде тільки рости. За підсумками цього року обсяг продажів може збільшитися з 1,94 трлн доларів до 2,25 трлн доларів. Найкраще торгівля йде в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, на який доводиться близько 40% глобальних інтернет-продажів. Один лише Китай продає через інтернет більш ніж на 500 млрд доларів в рік. Європа і Північна Америка також входять в трійку найбільших регіонів для електронної комерції, на них припадає 29% і 26% світових продажів в цьому сегменті, відповідно.

Східна Європа – “відсталий” за глобальними мірками регіон. На Україну, Румунію, Молдову, Білорусь, Болгарію і європейську частину Росії припадає всього 1,26% інтернет-продажів у світі або 24,6 млрд євро виручки. Причому, понад 80% цієї суми дає Росія. Україна – другий за величиною ринок в регіоні з об’ємом 2,2 млрд євро, якщо вірити даним EFoundation. Частка електронної комерції у ВВП країни становить 2,3%. По цьому показнику ми в регіоні лідируємо.

Втім, українські аналітики дають більш скромні оцінки. За даними УАДМ, в 2014 році внутрішній ринок e-commerce впав на 20% – з 2 млрд доларів до 1,6 млрд доларів. В цьому році експерти асоціації очікують падіння ще на 45%.

Валентин Калашник зазначив, що економічна ситуація в Україні сприяє зниженню імпорту та збільшення можливостей для українських підприємців. Відповідно, з’являється більше українських моно – і мультибрендових майданчиків і супермаркетів. Особливо в сегменті fashion (продаж одягу та взуття).

Щоб не втратити збіднілого покупця, великі шопінг-клуби також намагаються налагоджувати співпрацю з місцевими виробниками і запускати власні бренди. Співзасновник шопінг-клубу Роман Онищенко розповів, що зараз шукає виробників, які зможуть забезпечити пошиття і виробництво одягу під власними брендами клубу.

“Не можу сказати точно, що це будуть за бренди, але ми однозначно будемо йти цим шляхом”, – повідомив він.

За оцінками Онищенко, українські бренди зараз становлять близько 10% інтернет-продажу одягу, взуття та аксесуарів, решта – імпорт. При цьому продажі деяких місцевих виробників на 100% забезпечуються завдяки шопінг-клубів. Майданчиків, де були б зібрані всі українські бренди одягу, взуття та аксесуарів, поки немає. Але, за оцінками директора з маркетингу Юлії Шилової, таких брендів близько 3 тис.

Українські виробники мало працюють над брендом, і це одна з головних проблем, додала директор по закупкам Катерина Коптєва. Крім того, є проблеми з ціноутворенням. Часто націнка становить лише 10%, тому з такою маржею шопінг-клуб фізично не зможе надати кінцевому споживачу знижку в 50%. У наступному році, на думку Коптевої, українським виробникам варто звернути увагу на ці проблеми.

“Дизайн, ціноутворення, правильне позиціонування – і все у нас буде добре, продажу підуть ще краще”, – вважає Коптєва.

У наступному році частка українських товарів в інтернет-ритейлі збільшиться. Разом з тим, як вважає Валентин Калашник, ідея позиціонувати магазин, як пропонує виключно українські товари, непродуктивна.

“Звичайно, це виглядає красиво і патріотично, але глобально споживач буде шукати можливості задоволення своїх потреб, а не концентруватися на країну-виробника товару”, – підкреслив він.

За прогнозами Юлії Шилової, в наступному році посилить свої позиції на українському ринку найбільший китайський інтернет-магазин AE. Такої ж думки дотримується і Дмитро Лисицький.

“AE стане безумовним лідером в сфері e-commerce в Україні в наступному році”, – заявив він. В першу чергу, аудиторією ресурсу стануть покупці з низьким бюджетом.

Як заявив британський маркетолог Патрік Меллвилл, універсального засобу для виходу з кризи не існує. Мелвілл приїхав до Києва, щоб виступити на конференції B2B Форум, і дати українським інтернет-магазинах кілька порад. Він вважає, що майданчикам, які захочуть наростити продажі, доведеться активно слідувати глобальних трендів, у владі яких Україна, як і інші країни, виявиться в 2016 році.

Трендом номер один, як і в попередні п’ять років, залишиться мобільність. Ріст і поширення мобільних пристроїв призведе до того, що смартфон стане головною “вітриною” для інтернет-магазинів. Навіть якщо людина не здійснює покупку зі смартфона, він все одно шукає інформацію або читає відгуки про товар з мобільного. Статистика говорить про те, що в Україні вже 23% інтернет-користувачів шукають інформацію про передбачувану покупці з мобільного і 18% використовують планшет.

“Смартфон – це те, що завжди з тобою. Ще 10 років тому стало ясно, що продажі почнуть іти в мобільні пристрої. Але цей тренд триває й досі”, – зазначив Патрік Мелвілл.

Часи, коли інтернет-користувачі робили покупки тільки зі стаціонарного комп’ютера, давно пройшли. Зараз чоловік шукає товар на смартфоні по дорозі на роботу, вивчає його характеристики і відгуки про нього на робочому комп’ютері, а оформляє замовлення і оплачує його ввечері вдома з планшета. Доступ до покупок з будь-якого пристрою, так званий crossdevice, – ще один з трендів попередніх років, який посилиться в наступному році. Це означає, що інтернет-магазинам доведеться серйозніше поставитися до адаптації своїх сайтів під різні пристрої і передбачити зручні способи оплати покупки.

Ще одним важливим завданням для інтернет-продавців стане автоматизація маркетингу. Від перенесення знижкових карт в смартфони клієнтів до автоматичного підбору рекомендацій по товарах на основі попередніх покупок.

“І, звичайно ж, ніхто не відмовляється від старих добрих поштових розсилок і SMS. Просто каналів комунікації з споживачем стане ще більше”, – уточнив Мелвілл. При цьому розсилки стануть ще більш персоналізованими.

Мелвілл також зазначив, що в цьому році маркетологи будуть і далі розвивати концепцію flash sales, короткострокових знижок з нагоди різних свят. До “чорної п’ятниці” можуть додатися, наприклад, знижки з нагоди дня садівника або дня народження Стіва Джоббса – залежить від фантазії продавця. Запрошуючи друзів, можна буде отримати ще більшу знижку.

“Це своєрідний ігровий прийом, гейміфікація в продажах. Ви говорите покупцеві, що йому потрібно виконати певний умови, за що він отримає бонус. Це завжди працює”, – розповів Мелвілл.

2016 рік також стане роком контенту в онлайн-торгівлі. Фото, відео, інфографіка – все це буде не просто доповненням до існуючої вітрині інтернет-магазину, але і безпосереднім інструментом продажів. Зараз інтернет-магазини зазвичай використовують додатковий контент з освітньою метою: знімаються огляди товарів, викладають інструкції по використанню.

Але ми вже живемо у світі інформаційних екранів, де крім домашніх гаджетів (смартфона, планшетного комп’ютера або телевізора) нас оточують монітори в ресторанах, музеях, в аеропортах і на вокзалах, у торговельних центрах та просто на вулицях. Ця інфраструктура дозволяє поглянути на можливості контенту більш широко: промо-ролики нових продуктів, новини, персоналізований відео-повідомлення – це ще один напрямок, який будуть освоювати інтернет-магазини.
…

Правда України

З 1 січня 2016 року в Україні введуть нову форму декларації про майно і доходи. Про це повідомила прес-служба Державної фіскальної служби.

Як наголошується, для зручності в новій декларації об’єднали звітність з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Для спрощення та зменшення часу для заповнення декларації її обсяг зменшили.

Додатки тепер заповнюються тільки при отриманні доходів, які передбачають особливий розрахунок оподатковуваного доходу: при отриманні доходів від двох і більше податкових агентів; операціях з інвестиційними активами; отриманні іноземних доходів; визначенні оподатковуваного доходу від здійснення підприємницької і незалежної професійної діяльності.

Значна кількість інформації, яка заповнювалася в додатках, тепер буде відображатися в самій декларації, йдеться в повідомленні.

Одним з нововведень також є те, що платник податків самостійно визначає свій статус: громадянин; особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність або підприємець, який перебуває на загальній системі.

При цьому в Фіскальній службі нагадали, що фізособи-підприємці, які перебувають на загальній системі, повинні подати декларації за підсумками 2015 до 10 лютого 2016 року.

При цьому громадяни та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, повинні подати декларації до 3 травня 2016 року.
…

Правда України