Кабінет міністрів України хоче знизити співвідношення державного боргу до валового внутрішнього продукту до 52,4% у 2020 році, повідомила міністр фінансів України Оксана Маркарова у Facebook. За підсумками першого кварталу 2019 року цей показник становив 59%.
Згідно з планами уряду, дефіцит бюджету повинен знизитися з передбачених державним бюджетом 2019 року 2,28% до 2,09% у 2020 році.
«Дефіцит зменшується до 2% і перерозподіл доходів до ВВП знижується, і наша ціль по боргу до ВВП – знизити до 52.4%. Успіх в приватизації може допомогти зменшити цей показник більш кардинально», – написала Маркарова.
Вона додала, що в проєкті державного бюджету до другого читання відбулася низка змін. Тепер там передбачені такі додаткові видатки:
3,2 млрд грн на ліки;
3,75 млрд грн на зарплати вчителів;
3,5 млрд грн на опорні школи;
2,44 млрд грн на соціальні програми і пенсіонерів;
1,08 млрд грн на культуру і туризм;
1,57 млрд грн на аеропорти і мости;
400 млн грн на лікування за кордоном;
300 млн грн на університетську науку.
18 жовтня Верховна Рада ухвалила проєкт державного бюджету в першому читанні. Доходи кошторису були передбачені у сумі 1 079,5 мільярда гривень, видатки – 1,17 трильйона гривень. Мінімальна зарплата має зрости 4723 гривень.
Текст законопроєкту до другого читання наразі не оприлюднений. …
Національний банк України з 5 листопада скасовує обмеження на купівлю іноземної валюти та банківських металів фізичними особами в еквіваленті 150 тисяч гривень на день через касу банку, фінансової установи або в системах онлайн-банкінгу. Як йдеться на сайті НБУ, такі «послаблення» не вплинуть суттєво валютний ринок, бо зазвичай фізособи купують іноземної валюти менш ніж на 150 тисяч гривень.
«Лібералізація валютного законодавства та зміцнення макрофінансової стабільності дали змогу Національному банку скасувати у цьому році вже понад 30 валютних обмежень, зокрема й для населення», – зауважили в НБУ.
У лютому в Україні була дозволена купівля іноземної валюти у режимі онлайн.
Офіційний курс валют від НБУ на 5 листопада: долар США – 24,79 грн, євро – 27,66. …
The main candidates to become Spain’s next prime minister clashed Monday over how to handle Catalonia’s independence drive, ahead of a repeat election that opinion polls show could be as inconclusive as the one in April.
Opinion polls suggest a third of voters are still unsure who they will vote for Sunday, meaning Monday’s televised debate could be decisive. At this stage, polls point to a stalemate, with no party or bloc of parties having a majority.
Catalonia’s regional capital, Barcelona, has been rocked by weeks of sometimes violent protests since nine separatist leaders were sentenced to jail in mid-October for their role in a failed independence bid.
“You don’t believe in the Spanish nation,” the leader of the conservative People’s Party (PP), Pablo Casado, told acting Prime Minister Pedro Sanchez, accusing him of being too soft on the Catalan separatists.
Sanchez, a Socialist, is leading in opinion polls but has lost support, while right-wing parties have grown more popular since last month’s rallies in Catalonia saw some protesters wreak havoc and throw Molotov cocktails at police.
Leader of VOX party, Santiago Abascal, arrives at a televised debate ahead of general elections in Madrid, Spain, Nov. 4, 2019.
Right-wing parties are now competing on which would take a harder line on the restive region, hoping to attract more votes Sunday.
“There’s a permanent coup d’etat in Catalonia,” said the leader of the far-right Vox party, Santiago Abascal, saying PP and the Socialists, which have dominated Spanish politics for decades, were both to blame.
Vox won its first parliamentary seats in April and opinion polls show that, boosted by anger over Catalonia protests, it can now hope to win more than 40 seats, up from 24 in the previous ballot. There are 350 seats up for grabs.
Poll results
FILE – Spain’s Socialist leader and acting Prime Minister Pedro Sanchez attends a rally to mark the kick off his campaign ahead of the general election in Seville, Spain, Oct. 31, 2019.
Sunday’s parliamentary election will be the fourth in four years for Spain. New parties have emerged after the financial crisis, fragmenting the political landscape and making it much harder to form governments with stable majorities.
Polls carried out by GAD3, Sigma Dos and NC Report and published Monday pointed to the Socialists winning but falling short of a majority, with their numbers dropping to about 120 seats from the 123 they won in April. Vox was projected to become the third-biggest party.
PP would get more seats than in April, while the liberal Ciudadanos would be the most damaged by the repeat election.
All possible scenarios for deals to form a government are fraught with difficulties. Sanchez on Friday ruled out forming a “grand coalition” with PP.
Debating Catalonia
Leader of Ciudadanos’ party Albert Rivera and debate moderator Maria Casado arrive at a televised debate ahead of general elections in Madrid, Spain, Nov. 4, 2019.
Challenged by his rivals on Catalonia, Sanchez said he had tackled the protests with a firm and proportional response. He added that, if elected prime minister, he would amend the country’s laws to make clear that organizing an illegal independence referendum, like Catalonia’s regional leaders did in 2017, is a crime.
Sanchez, who became prime minister in June last year after parliament ousted the conservatives in a corruption scandal, has been acting prime minister since the April election.
He also hit back at Casado and at Ciudadanos leader Albert Rivera, saying they were “the two representative of the cowardly right in front of an aggressive far-right,” condemning their deals at local and regional levels with Vox.
FILE – Podemos leader Pablo Iglesias speaks during a plenary session at Parliament in Madrid, Spain, Sept. 11, 2019.
The leader of far-left Unidas Podemos, Pablo Iglesias, with whom Sanchez failed to strike a deal to form a government after the April ballot, told Sanchez he “was wrong” if he thought the right would help solve the Catalan problem, saying dialogue with the separatists was the only solution.
While all agreed that a slowing down of Spain’s economic growth will be a major issue for who becomes prime minister, the candidates also clashed on economic policies, and in particular on taxation, with Casado saying: “In order for the Spaniards not to lose their jobs, Sanchez must lose his.”
Vox’s Abascal had not focused much on immigration in the April ballot — unlike many far-right party leaders facing elections in Europe — but took a harder line Monday, accusing Sanchez of not controlling who enters Spain.
More than 400 inmates across the state of Oklahoma were released from prison Monday in accordance to reforms approved by voters in 2016 to downgrade many crimes from felonies to misdemeanors.
The reforms were signed into law earlier this year and retroactively made simple drug possession a misdemeanor. It also made any theft, vandalism, shoplifting and robbery worth less than $1,000 a misdemeanor rather than a felony.
Under the changes, Oklahoma Pardon and Parole Board approved the commutation of 462 inmates unanimously and it was made official by the Republican Governor Kevin Stitt, who has made reducing Oklahoma’s highest-in-the-nation incarceration rate one of his top priorities
According to Stitt’s office, releasing the prisoners will save the state an estimated $11.9 million annually.
Officials in California say fierce winds that have fueled fires across the state have subsided, allowing firefighters to mostly contain blazes that raged in the north and south.
The largest fire, in the northern wine county, was 80% contained on Monday, according to the California Department of Forestry and Fire Protection. Cal Fire said the fire in Sonoma County, dubbed the Kincade Fire, burned more than 32,000 hectares and destroyed more than 370 structures since it began Oct. 23.
In Southern California, a blaze that erupted outside of Los Angeles on Thursday was 70% contained. The so-called Maria Fire destroyed 3,800 hectares and destroyed two structures near the community of Santa Paula, according to the Ventura County Fire Department.
A new study published Monday said invasive grasses may be contributing to more wildfires in the United States, especially in California. In the study, published in Proceedings of the National Academy of Sciences, ecologists at the University of Massachusetts Amherst, along with colleagues at the University of Colorado-Boulder, show that locations where common Mediterranean grass invades, fires ignite three times more often. The scientists found eight species of non-native grass that correlated with increased fire risk.
The recent fires in California sparked Twitter comments on Sunday by President Donald Trump and California Gov. Gavin Newsom.
Trump tweeted that Newsom had done a “terrible job of forest management.”
“Every year, as the fire’s rage & California burns, it is the same thing-and then he comes to the Federal Government for $$$ help. No more,” Trump wrote.
..Every year, as the fire’s rage & California burns, it is the same thing-and then he comes to the Federal Government for $$$ help. No more. Get your act together Governor. You don’t see close to the level of burn in other states…But our teams are working well together in…..
Newsom replied on Twitter: “You don’t believe in climate change. You are excused from this conversation.”
The wildfires across California forced nearly 200,000 people to evacuate. The fires have been fueled by seasonal Santa Ana winds, hot dry winds that blow in from the desert.
Last week, Southern California Edison said that 13 minutes before the Maria Fire broke out, the utility began to re-energize a power line in the same area where the fire erupted.
Another utility company, Pacific Gas & Electric acknowledged last week that one of its live power lines might have sparked the Kincade blaze. It said a transmission tower malfunctioned around the same time and place that the fire is believed to have begun.
California authorities blame PG&E lines for sparking last year’s wildfires that killed 85 people and destroyed entire towns. The utility, facing billions of dollars in lawsuits, was forced to declare bankruptcy earlier this year.
Візит депутата Державної думи Росії і лідера партії «Родіна» Олексія Журавльова на непідконтрольну українській владі територію Луганщини є грубим порушенням українського державного суверенітету, заявило Міністерство закордонних справ України.
«Вважаємо цю поїздку, як усі попередні неузгоджені з українською стороною «візити» російських посадовців на тимчасово окуповані території України в Донецькій та Луганській областях, а також в Автономну Республіку Крим та місто Севастополь, грубим порушенням російською стороною державного суверенітету і територіальної цілісності України», – розповіли в МЗС.
У відомстві висловили рішучий протест через візит російського посадовця в Луганську область.
Міністерство закордонних справ перевіряє інформацію про поїздку Журавльова на ділянку розведення сил і засобів у Золотому Луганської області.
За даними ЗМІ, російський депутат 1 листопада приїхав до Станиці Луганської, а наступного дня – до Золотого-5, яке перебуває під контролем підтримуваного Росією угруповання «ЛНР».
2 листопада поблизу Золотого-4 на Луганщині завершилося розведення сил та засобів, що стартувало 29 жовтня.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей. …
У 2020 році в Україні відбудеться перепис населення за допомогою онлайн-інструментів, заявив прем’єр-міністр Олексій Гончарук в етері телеканалу ICTV.
«Ми подивилися на різну практику у світі, як робиться перепис. І зараз шукаємо можливість зробити перепис максимально з урахуванням онлайн-інструментів. Тобто стимулювати людей самостійно заповнювати інформацію про себе», – сказав Гончарук.
Він очікує, що перепис населення має відбутися у 2020 році. Кошти на це закладені в проєкті державного бюджету.
Держслужба статистики повідомляла, що на кінець 2018 року чисельність населення в Україні становила понад 42 мільйони 200 тисяч людей.
Востаннє перепис населення в Україні проводили у 2001 році. …
Кабінет міністрів України на позачерговому засіданні 3 листопада схвалив проєкт державного бюджету-2020 до другого читання.
«Враховуючи рішення РНБО та комісії щодо розподілу коштів на інвестпроекти, Бюджет ухвалено з доопрацюванням. Ми завершимо і якнайшвидше передамо документ до Верховної Ради. Для нас важливий широкий діалог з нашими колегами в Парламенті та Президентом, тому від завтра (з 4 листопада – ред.) ми будемо обговорювати проєкт бюджету. І, звичайно, після подачі ми представимо людям головний фінансовий документ країни», – цитує слова міністра фінансів Оксани Маркарової урядовий портал.
Згідно з повідомленням, уряд також скоротив граничну чисельність працівників райдержадміністрацій.
«Також міністри зобов’язали усі державні установи виплачувати кошти на відрядження працівників у безготівковій формі. Це дозволить скоротити кількість паперових документів та заощадити мінімум 60 мільйонів гривень на рік», – йдеться в повідомленні.
18 жовтня Верховна Рада України в першому читанні ухвалила законопроєкт про бюджет на 2020 рік. Його мають остаточно погодити до 1 грудня.
Доходи кошторису передбачені у сумі 1 079,5 мільярда гривень, видатки – 1,17 трильйона гривень. Видатки на безпеку і оборону – 245,8 мільярда гривень, на розвиток дорожньої інфраструктури – 74,4 мільярда гривень, на охорону здоров’я – 108 мільярдів гривень. Мінімальна зарплата, згідно з проєктом бюджету, становитиме 4723 гривень. Фінансування Пенсійного фонду складе 172,6 мільярда гривень.
Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук повідомив, що Україна востаннє буде ухвалювати державний бюджет на один рік, оскільки надалі ухваленню кошторису передуватиме ухвалення «повноцінної трирічної декларації». …
Protesters in Lebanon rallied Sunday to call for President Michel Aoun’s ouster as part of a push for sweeping changes that have already brought the resignation of the country’s prime minister.
The protests in Beirut came hours after supporters of Aoun turned out to show their support for the president.
Aoun gave an address near the presidential palace in southeastern Beirut in which he said his supporters and the anti-government protesters should work together on anti-corruption efforts.
But in their later demonstration, the protesters rejected Aoun as a leader to deliver reforms, saying all of Lebanon’s political establishment needs to go.
The protests began last month in support of a complete overhaul of Lebanon’s sectarian-based politics. Under the current system, the president must be a Maronite Christian, the prime minister a Sunni Muslim and the parliament speaker a Shi’ite Muslim.
The demonstrators have also blamed the political establishment for rampant corruption and poor public services.
Brazilian President Jair Bolsonaro said Sunday that “the worst is yet to come” with an oil spill that has affected more than 200 beaches on the country’s coast.
“What came so far and what was collected is a small amount of what was spilled,” Bolsonaro said in an interview with Record television.
He said he did not know if additional oil would impact his country’s coastline, but that “everything indicates that the currents went to the coast of Brazil.”
Oil slicks have been appearing for three months off the coast of northeast Brazil and fouling beaches along a 2,000 kilometer (1,250 mile) area of Brazil’s most celebrated shoreline.
Crews and volunteers have cleaned up tons of oil on the beaches.
Officials say it not yet possible to quantify the environmental and economic damage from the oil slicks.
The government on Friday named a Greek-flagged tanker as the prime suspect behind the oil slicks.
The ship Bouboulina took on oil in Venezuela and was headed for Singapore, it said.
The space agency Inpe said Friday there might still be oil at sea being pushed by currents and it could reach the states of Espiritu Santo and Rio de Janeiro in southeast Brazil.
Under Armour Inc. is being investigated by federal authorities over its accounting practices.
The athletic gear company said Sunday that it has been cooperating with the U.S. Securities and Exchange Commission and the U.S. Department of Justice on their investigations for two years.
The company said it firmly believes its accounting practices and disclosures were appropriate.
Under Armour reports earnings for the third quarter Monday.
The investigation was first reported by The Wall Street Journal, which said the probe involves whether the retailer shifted sales from quarter to quarter to make results appear stronger.
Under Armour founder Kevin Plank stepped down as CEO last month. The company has struggled since its explosive sales growth petered out in 2017. Last year it announced job cuts as part of a restructuring effort.
У роковини смерті херсонської активістки Катерини Гандзюк 4 листопада у 40 містах України і світу відбудуться акції «Рік без Каті» з вимогою справедливого розслідування вбивства Гандзюк.
Як повідомляє у фейсбуці ініціатива «Хто замовив Катю Гандзюк?», акції почнуться о 19:00.
У Києві активісти мають намір прийти до Офісу президента.
«4 листопада ми знову вийдемо на вулиці наших міст для того, щоб нагадати всім – і вбивцям, і владі, і всім громадянам нашої країни: ми вимагаємо справедливості», – йдеться в повідомленні.
Активісти закликали президента Володимира Зеленського прийти на акцію і поставити свічку в пам’ять про Катерину Гандзюк, а також використати «всі важелі впливу» і проявити «політичну волю» для покарання замовників убивства Гандзюк.
Напередодні в СБУ повідомили, що слідство у справі про вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк триває у межах п’яти кримінальних проваджень під процесуальним керівництвом Генпрокуратури.
Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні.
У справі про замах на Гандзюк були затримані підозрювані у виконанні і організації нападу, але замовників офіційно не встановили.
5 серпня набув чинності вирок п’ятьом особам, засудженим до позбавлення волі за вчинення нападу на херсонську активістку.
З весни 2014 року в результаті бойових дій на Донбасі понад 3 330 мирних жителів загинули, 9 тисяч були поранені, йдеться в оновлених даних Організації Об’єднаних Націй.
За підрахунками ООН, 1 мільйон 300 тисяч людей стали внутрішніми переселенцями.
В організації також зазначили, що в результаті збройного конфлікту з’явилася лінія розмежування у 427 кілометрів, через що був перекритий «доступ до основних послуг». За даними ООН, 3,5 мільйона людей потребують зараз допомоги.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей. …
На полігоні «Ягорлик» у Херсонській області завершилися чергові навчання підрозділів зенітних ракетних військ Повітряних cил Збройних cил України з бойовими стрільбами. Як повідомляє повітряне командування «Схід», були виконані бойові стрільби із зенітних ракетних комплексів С-300ПТ як по повітряних, так і по наземних цілях, що позначали засоби повітряного нападу противника.
Разом із ними бойові запуски зенітних ракет здійснив бойовий розрахунок з Нікопольського зенітного ракетного полку.
Крім того, під час тактичних навчань офіцери застосовували сучасний автоматизований мобільний командний пункт «Ореанда».
На завершальному етапі навчань усі підрозділи повернулися в пункти постійної дислокації і до несення бойового чергування.
У перший день стрільб на полігоні «Ягорлик» у Херсонській області ракетники провели понад 20 запусків ракет із комплексів С-300ПТ, С-300В1, Бук М1, З-125-2Д1 по повітряних, наземних, надводних і електронних цілях.
Бойові стрільби зенітних ракетних комплексів та іншого озброєння на полігоні «Ягорлик» у Херсонській області відбуваються з 2016 року. Єдиний полігон «Чауда», який використовувала України для цих цілей, залишився в анексованому Криму.
У лютому на полігоні «Ягорлик» на Херсонщині українські військові провели випробування зенітних ракетних комплексів протиповітряної оборони. …
Iran will not lift its ban on talks with the United States, Supreme Leader Ayatollah Ali Khamenei said on Sunday, describing the two countries as implacable foes on the eve of the 40th anniversary of the seizure of the U.S. Embassy in Tehran.
“One way to block America’s political infiltration is to ban any talks with America. It means Iran will not yield to America’s pressure,” Khamenei, who is Iran’s top authority, was quoted by state TV as saying.
“Those who believe that negotiations with the enemy will solve our problems are 100% wrong.”
Relations between the two foes have reached a crisis over the past year after U.S. President Donald Trump abandoned a 2015 pact between Iran and world powers under which Tehran accepted curbs to its nuclear program in return for lifting sanctions.
Washington has reimposed sanctions aimed at halting all Iranian oil exports, saying it seeks to force Iran to negotiate to reach a wider deal. Khamenei has banned Iranian officials from holding such talks unless the United States returns to the nuclear deal and lifts all sanctions.
FILE – Religious symbols are held up outside the U.S. Embassy gates in Tehran, Iran, where students hold American hostages, on Nov. 28, 1979.
The anniversary of the seizure of the U.S. Embassy shortly after Iran’s 1979 Islamic Revolution is marked in Iran with annual demonstrations of crowds chanting “Death to America” across the country.
The embassy capture cemented the hostility between the two countries which has remained a central fact in Middle East geopolitics and an important part of Iran’s national ideology.
Iran, which accused the United States of supporting brutal policies of its ousted Shah, held 52 Americans for 444 days at the embassy, which it called the Den of Spies.
“The U.S. has not changed since decades ago … it continues the same aggressive, vicious behavior and the same international dictatorship,” Khamenei said. “Iran has a firm, iron will. It will not let America return to Iran.”
Washington’s European allies have opposed the Trump administration’s decision to abandon the nuclear pact. Iran responded to U.S. sanctions by gradually scaling back its commitments under the nuclear agreement and has said it could take further steps in November.
FILE – French President Emmanuel Macron speaks during a press conference after the 74th Session of the United Nations General Assembly at the French mission to the UN in New York, Sept. 24, 2019
Khamenei poured scorn on French President Emmanuel Macron for trying to promote talks between the foes. Macron tried to arrange a failed meeting between Trump and Iranian President Hassan Rouhani on the sidelines of the U.N. General Assembly in New York in September.
“The French president, who says a meeting will end all the problems between Tehran and America, is either naive or complicit with America,” Khamenei said in remarks reported by state television.
Bangladesh said Sunday plans to relocate thousands of Rohingya living in overcrowded refugee camps to a remote island were “uncertain” after authorities failed to gain support from U.N. agencies.
Dhaka had wanted to begin its long-held plan this month to move 100,000 people to the mud-silt island of Bhashan Char, amid growing frustration with the presence of the squalid tent settlements in its southeastern border towns.
Bangladesh has said thousands of Rohingya families have volunteered to relocate, with some 3,500 of the Muslim minority due to be moved between mid-November to February during calm seas.
But the plan was in doubt as the U.N. has not supported the relocation so far, Bangladesh disaster management and relief minister Enamur Rahman told AFP.
“This has become uncertain,” Rahman said of the relocation to the island, which takes around three hours to reach by boat.
“They [U.N. agencies] still haven’t agreed to the relocation plan.”
Aid agencies including the U.N. refugee agency UNHCR, the International Organization for Migration (IOM) and the World Food Program (WFP), which held meetings with the government, told him the island was “isolated” and “flood-prone.”
The agencies set out a list of conditions that had to be met, including a regular shipping service between the islet in the Bay of Bengal and the mainland, Rahman added.
The organizations provide humanitarian aid to the nearly one million Rohingya in the vast camps, including 740,000 who fled a military crackdown in Myanmar in August 2017.
“We won’t do anything forcefully,” he said, adding that at least two ships were set to ply the waters between the site and the mainland.
A U.N. official told AFP on Sunday that “U.N. agencies cannot support a move for which [they] have no technical information.”
Dhaka is due to hold another round of talks with the agencies on Wednesday, Rahman said.
Global activist group Fortify Rights said last month it interviewed 14 Rohingya at three camps, including some who appeared on lists of refugees allegedly willing to go, and found none had been consulted “and all opposed it.”
Other groups have also expressed misgivings about moving people to the island, which is regularly hit by devastating cyclones.
In Beirut, thousands of people turned out Sunday to show their support for Lebanon’s president.
The demonstration was held near Michel Aoun’s presidential palace in southeastern Beirut.
The show of support for Aoun is in direct contrast to the protests Lebanese citizens began staging across the tiny Mediterranean country last month, demanding a complete overhaul of Lebanon’s sectarian-based politics.
The demonstrators have also blamed the political establishment for rampant corruption and poor public services.
Another anti-government protest, however, is slated for later Sunday in central Beirut.
Російський блогер Аркадій Бабченко залишив територію України. Про це сам Бабченко написав у соцмережах.
«Щось я не зрозумію, а чого всі так сполошилися? «Якщо Україна обере «кандидата Х» – я зараз без персоналій, я про загальну тенденцію в країні – я на наступний же день починаю запуск процесу «я звалюю». Рівно півроку тому написано. От рівно, майже день у день. Я сказав. Я зробив. У чому проблема?» – написав Бабченко у фейсбуці.
У жовтні 2018 року Бабченко оприлюднив дані про те, чому вважає, що російські спецслужби є причетними до планування замахів на нього і на інших російських політичних емігрантів в Україні та інших країнах, зокрема, Литві.
Читайте також: СБУ має докази причетності Росії до замаху на Бабченка – Грицак
Увечері 29 травня стало відомо, що в Києві нібито вбили російського опозиційного журналіста Аркадія Бабченка. 30 травня голова СБУ Василь Грицак повідомив, що журналіст живий. СБУ затримала громадянина України Бориса Германа, якого, за даними СБУ, для організації вбивства найняли російські спецслужби.
Аркадій Бабченко залишив Росію в лютому 2017 року, мав можливість жити в Празі, але обрав роботу ведучим на кримськотатарському телеканалі ATR у Києві. Він пояснював рішення виїхати з Росії інформацією про можливість відкриття кримінального провадження щодо нього. …
Egypt’s Islamic State affiliate, Sinai Province, has sworn allegiance to the new leader named by the group following the death of Abu Bakr al-Baghdadi, the affiliate said on Telegram on Saturday.
Sinai Province, which has waged an insurgency against the Egyptian state, posted pictures of around two dozen fighters standing among trees, with a caption saying they were pledging allegiance to Abu Ibrahim al-Hashemi al-Quraishi.
North Korean leader Kim Jong Un in April said he would give the U.S. until the end of the year to become more flexible on nuclear talks. Since then, he’s launched 12 missiles to back up that warning, including a launch on Thursday. So far, though, there is no evidence the U.S. is changing its stance, meaning the situation could soon get much more volatile, as VOA’s Bill Gallo reports from Seoul.
Вищий антикорупційний суд України оголосив, який запобіжний захід обрав для народного депутата з групи «За майбутнє» Ярослава Дубневича, підозрюваного в привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем.
Як вирішив суд, цей запобіжний захід має становити заставу на суму в 100 мільйонів гривень. Її мають внести протягом п’яти днів.
При цьому суд відхилив клопотання генерального прокурора Руслана Рябошапки про тримання депутата від вартою.
Обвинувачення просило для Дубневича тримання під вартою на термін у 60 днів із альтернативою застави на суму трохи більше як 93 мільйони гривень – саме стільки збитків, на думку Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, завдали дії депутата.
Адвокати закликали суд обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання або віддати депутата на поруки колегам. Дубневича були готові взяти на поруки дев’ять представників парламентської групи «За майбутнє».
За версією слідства, народний депутат лобіював виділення грошових коштів з бюджету ПАТ «Укрзалізниця» на закупівлю товарів у підконтрольних йому підприємств. Фінансові втрати від реалізації схеми проведення процедур відкритих торгів стрілочних переводів, запасних частин до них та комплектів роздільного скріплення, відповідно до матеріалів експертизи, становили понад 93 мільйони гривень.
Сам Дубневич вважає необґрунтованими заяви генпрокурора і заявляє про «політичне підґрунтя» справи.
31 жовтня Верховна Рада проголосувала за зняття з Ярослава Дубневича депутатської недоторканності: за дозволи на його притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт. …
«Нафтогаз України» направив до Стокгольмського арбітражу «Заяву про захист і зустрічні позовні вимоги» у відповідь на позовні вимоги російського газового монополіста «Газпрому», повідомив виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко.
Він уточнив, що йдеться про арбітражне провадження, яке ще у квітні 2018 року ініціював «Газпром», щоб, «по суті, …переглянути рішення попереднього Стокгольмського арбітражу за транзитним контрактом». «Нафтогаз», зі свого боку, в липні 2018-го звернувся до арбітражу з вимогою про перегляд транзитного тарифу і компенсацію за невиконання «Газпромом» зобов’язань щодо транзиту. У вересні 2018 року їх об’єднали в одне провадження.
За словами Вітренка, позовні вимоги «Газпрому» становлять приблизно 6 мільярдів доларів, тоді як вимоги «Нафтогазу» – понад 12 мільярдів доларів.
При цьому він назвав вимоги «Газпрому» необґрунтованими і пообіцяв пояснити детальніше суть вимог сторін пізніше.
Вітренко також нагадав, що як компенсацію збитків за рішенням попереднього Стокгольмського арбітражу «Нафтогаз» уже фактично отримав газ вартістю понад 2 мільярди доларів, який був поставлений «Газпромом» в Україну і кошти від реалізації якого були фактично сплачені в держбюджет як податки й дивіденди «Нафтогазу».
«Газпром» ще залишається нам винним 3 мільярди доларів. Ми розраховуємо, що ми стягнемо цей борг у 2020 році. А у 2021-му ми розраховуємо на прийняття рішення за новим арбітражем», – написав Юрій Вітренко.
«Нафтогаз» і «Газпром» після попередніх рішень Стокгольмського арбітражу, за якими в підсумку «Газпром» виявився винним «Нафтогазові» мільярди доларів, продовжують судові й арбітражні суперечки. Зокрема, «Газпром» оскаржує ті арбітражні рішення в Апеляційному суді Стокгольму (але ці розгляди не зупиняють виконання рішень арбітражу). Українська сторона, зі свого боку, вимагає від російської багатомільярдних відшкодувань у разі можливого припинення транзиту російського газу до Європи через Україну.
У Москві ж висувають як передумову переговорів про продовження транзиту так зване «взаємне врегулювання спорів», маючи на увазі відмову сторін від своїх вимог – що призвело б до втрат Україною тих багатомільярдних сум, які «Газпром» винен «Нафтогазові». Натомість у Києві нагадують, що всі спори між ними вже врегулював Стокгольмський арбітраж (і загалом на користь України). …
His revolutionary fervor diminished by the years that have also turned his dark brown hair white, one of the Iranian student leaders of the 1979 U.S. Embassy takeover says he now regrets the seizure of the diplomatic compound and the 444-day hostage crisis that followed.
Speaking to The Associated Press ahead of Monday’s 40th anniversary of the attack, Ebrahim Asgharzadeh acknowledged that the repercussions of the crisis still reverberate as tensions remain high between the U.S. and Iran over Tehran’s collapsing nuclear deal with world powers.
Asgharzadeh cautioned others against following in his footsteps, despite the takeover becoming enshrined in hard-line mythology. He also disputed a revisionist history now being offered by supporters of Iran’s Revolutionary Guard that they directed the attack, insisting all the blame rested with the Islamist students who let the crisis spin out of control.
“Like Jesus Christ, I bear all the sins on my shoulders,” Asgharzadeh said.
At the time, what led to the 1979 takeover remained obscure to Americans who for months could only watch in horror as TV newscasts showed Iranian protests at the embassy. Popular anger against the U.S. was rooted in the 1953 CIA-engineered coup that toppled Iran’s elected prime minister and cemented the power of Shah Mohammad Reza Pahlavi.
The shah, dying from cancer, fled Iran in February 1979, paving the way for its Islamic Revolution. But for months, Iran faced widespread unrest ranging from separatist attacks, worker revolts and internal power struggles. Police reported for work but not for duty, allowing chaos like Marxist students briefly seizing the U.S. Embassy.
Iranians walk past anti-U.S. graffiti on the wall of the former U.S. Embassy, in Tehran, Iran, Oct. 15, 2019.
In this power vacuum, then-President Jimmy Carter allowed the shah to seek medical treatment in New York. That lit the fuse for the Nov. 4, 1979, takeover, though at first the Islamist students argued over which embassy to seize. A student leader named Mahmoud Ahmadinejad, who later became president in 2005, argued they should seize the Soviet Embassy compound in Tehran as leftists had caused political chaos.
But the students settled on the U.S. Embassy, hoping to pressure Carter to send the shah back to Iran to stand trial on corruption charges. Asgharzadeh, then a 23-year-old engineering student, remembers friends going to Tehran’s Grand Bazaar to buy a bolt cutter, a popular tool used by criminals, and the salesman saying: “You do not look like thieves! You certainly want to open up the U.S. Embassy door with it!”
“The society was ready for it to happen. Everything happened so fast,” Asgharzadeh said. “We cut off the chains on the embassy’s gate. Some of us climbed up the walls and we occupied the embassy compound very fast.”
Like other former students, Asgharzadeh said the plan had been simply to stage a sit-in. But the situation soon spun out of their control. Ayatollah Ruhollah Khomeini, the long-exiled Shiite cleric whose return to Iran sparked the revolution, gave his support to the takeover. He would use that popular angle to expand the Islamists’ power.
“We, the students, take responsibility for the first 48 hours of the takeover,” Asgharzadeh said. “Later, it was out of our hands since the late Supreme Leader Ayatollah Ruhollah Khomeini and the establishment supported it.”
He added: “Our plan was one of students, unprofessional and temporary.”
As time went on, it slowly dawned on the naive students that Americans wouldn’t join their revolution. While a rescue attempt by the U.S. military would fail and Carter would lose to Ronald Reagan amid the crisis, the U.S. as a whole expressed worry about the hostages by displaying yellow ribbons and counting the days of their captivity.
As the months passed, things only got worse. Asgharzadeh said he thought it would end once the shah left America or later with his death in Egypt in July 1980. It didn’t.
“A few months after the takeover, it appeared to be turning into a rotten fruit hanging down from a tree and no one had the courage to take it down and resolve the matter,” he said. “There was a lot of public opinion support behind the move in the society. The society felt it had slapped America, a superpower, on the mouth and people believed that the takeover proved to America that their democratic revolution had been stabilized.”
It hadn’t, though. The eight-year Iran-Iraq War would break out during the crisis. The hostage crisis and later the war boosted the position of hard-liners who sought strict implementation of their version of Islamic beliefs.
Seizing or attacking diplomatic posts remains a tactic of Iranian hard-liners to this day. A mob stormed the British Embassy in Tehran in 2011, while another attacked diplomatic posts of Saudi Arabia in 2016, which led to diplomatic ties being cut between Tehran and Riyadh. And Iran will commemorate the 40th anniversary of U.S. Embassy takeover on Monday by staging a rally in front of the Tehran compound where it was located.
However, Asgharzadeh denied that Iran’s then-nascent Revolutionary Guard directed the U.S. Embassy takeover, although he said it was informed before the attack over fears that security forces would storm the compound and retake it. Many at the time believed the shah would launch a coup, like in 1953, to regain power.
“In a very limited way, we informed one of the Guard’s units and they accepted to protect the embassy from outside,” Asgharzadeh said. “The claim (by hard-liners) on the Guard’s role lacks credit. I am the main narrator of the incident and I am still alive.”
In the years since, Asgharzadeh has become a reformist politician and served prison time for his views. He has argued that Iran should work toward improving ties with the U.S., a difficult task amid President Donald Trump’s maximalist campaign against Tehran.
“It is too difficult to say when the relations between Tehran and Washington can be restored,” Asgharzadeh said. “I do not see any prospect.”
Поблизу Золотого на Луганщині завершилося розведення сил та засобів. Завтра, 3 листопада, розпочнеться процес розмінування та демонтажу демілітаризованої зони, повідомив керівник української сторони в Спільному центрі з контролю та координації питань припинення вогню Олександр Борщевський.
«Вчора (1 листопада – ред.) було завершено практичний захід щодо розведення сил і засобів. Сьогодні до 12:00 проходить верифікація цього розведення. Й інформування СММ ОБСЄ щодо початку розмінування і демонтажу фортифікаційних споруд, які будуть визначені для виконання цих заходів», – сказав Борщевський.
Крім того, у СЦКК журналістам повідомили, що розведення на третій ділянці поблизу населеного пункту Петрівське Донецької області не відбудеться у зв’язку із обстрілами безпосередньо в зоні розведення.
«30 жовтня був обстріл на даній ділянці. З 30 числа переноситься. Буде 7 діб, буде розведення», – повідомив керівник української СЦКК.
Крім того, керівник оперативно-тактичного угруповання «Північ» Олег Мікац заявив, що оголошений раніше режим «Жовтий» в зоні проведення ООС може завершитися уже з неділі.
1 листопада міністр оборони України Андрій Загороднюк заявив, що розведення сил у Золотому-4 Луганської області практично завершилося. При цьому дату розведення сил і засобів у Петрівському Донецької області переглянуть через обстріли 30 жовтня.
У вечірньому зведенні штабу ООС заявили про завершення розведення сил поблизу Золотого-4.
1 жовтня в столиці Білорусі Мінську учасники Тристоронньої контактної групи щодо мирного врегулювання ситуації на сході України домовилися про початок розведення сил і засобів біля Петрівського Донецької області і Золотого-4 Луганської області із 7 жовтня.
29 жовтня штаб української воєнної Операції об’єднаних сил повідомив, що о 12:00 почався процес розведення сил і засобів у районі Золотого-4 на Луганщині.
30 жовтня українська сторона СЦКК заявила, що перед початком розведення сил і засобів підтримувані Росією бойовики не дотримали умови про відсутність обстрілів поблизу Золотого в Луганській області упродовж семи днів.
31 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що розведення сил у Петрівському повинне початися 4 листопада. …