Month: January 2020

У Міністерстві оборони повідомили, що підтримувані Росією бойовики 25 січня здійснили три прицільні обстріли на Донбасі в бік позицій Збройних сил України – в районі Катеринівки, Павлополя та Березового.

«Фактів застосування російсько-окупаційними військами заборонених зразків зброї не обліковано. Противник обстрілював наші оборонні укріплення з використанням кулеметів крупних калібрів, станкових протитанкових гранатометів та стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні Міноборони.

Згідно з повідомленням, втрат у лавах українських військ з початку поточної доби немає.

Бойовики угруповань «ДНР» та «ЛНР» даних про обстріли поточної доби на своїх ресурсах не вказують.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

 
…

Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба заявив, що в питанні досягнення Україною перспектив членства в ЄС не вважає Угорщину країною, яка блокує цей процес. Про це Кулеба сказав в програмі «Суботнє інтерв’ю» на Радіо Свобода.

«Угорщина ніколи не заперечувала європейської перспективи України. Це правда, що після того, як у нас виникла з ними суперечка певна, Угорщина почала блокувати засідання Комісії Україна-НАТО. Але в ЄС Угорщина підтримує санкції проти Росії, запроваджені у відповідь на агресію проти нашої держави. І в принципі нічого не блокує. І в нас є двосторонній наш трек, де ми намагаємося вирішувати проблеми. Але я не бачу і ніколи не чув, щоб Угорщина заперечувала європейську перспективу України», – сказав Кулеба.

Він визнав, що серед держав-членів ЄС є ті, «хто більш скептично налаштований, є ті, хто більш оптимістично» щодо членства України в ЄС.

«Збалансовуючи їх інтереси, формується і позиція ЄС. Але я не знаю жодної країни ЄС, яка виступала би проти того, щоб Україна максимально наблизилася до ЄС і стала невід’ємною частиною широкого європейського простору», – додав Дмитро Кулеба.

Напруженість у відносинах України і Угорщини в останні роки виникла після ухвалення у вересні 2017 року українського закону про освіту, який, на думку Будапешта, обмежує права близько 150 тисяч українських угорців, що живуть на Закарпатті. Закон передбачає, серед іншого, ширше впровадження української державної мови, в тому числі в навчальних закладах національних меншин. На знак протесту проти ухваленого українського закону про освіту Угорщина заблокувала засідання комісії Україна-НАТО. У свою чергу, Київ заявляє, що Україна повністю гарантує захист прав нацменшин, а відповідним законом лише розширює їхні можливості як повноправних представників українського суспільства.

 
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби 12 разів обстріляли позиції Збройних сил України, в результаті чого поранень зазнав український військовий.

«Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями артилерійських систем калібру 122 міліметри, мінометів калібру 120 та 82 міліметри, а також протитанкових ракетних комплексів, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї. Також була присутня снайперська активність», – йдеться в повідомленні штабу ООС.

Звід початку поточної доби, кажуть у штабі, бойовики здійснили 5 пострілів по позиціям ЗСУ в районі Павлополя, втрат серед українських військових немає.

Бойовики угруповання «ДНР» заявили, що ЗСУ за минулу добу 80 разів використали боєприпаси при обстрілі захоплених бойовиками територій, в угрупованні «ЛНР» даних про обстріли не надають.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

Державний секретар США Майк Помпео прибуде до Києва 30 січня і зустрінеться з трьома українськими високопосадовцями, йдеться в заяві речниці Держдепартаменту США.

Помпео матиме переговори з президентом України Володимиром Зеленським, міністром закордонних справ Вадимом Пристайком та міністром оборони Андрієм Загороднюком «для підкреслення підтримки Сполученими Штатами суверенітету й територіальної цілісності України».

Держсекретар також вшанує тих, хто загинув на Донбасі. Церемонія покладання квітів відбудеться біля Михайлівського Золототверхого монастиря.

Помпео проведе зустрічі з релігійними лідерами, представниками громадянського суспільства та лідерами ділових кіл.

Після Києва Помпео відвідає Білорусь, Узбекистан, Казахстан та Велику Британію.

Держсекретар США планував бути в Києві 3 січня, але тоді його візит був відкладений через загострення на Близькому Сході.
…

Фінансування українським бізнесменом Віктором Пінчуком поїздки депутатів із владної фракції «Слуга народу» на щорічні збори Всесвітнього економічного форуму у швейцарському Давосі не можна вважати корупцією, заявила в ефірі програми Радіо Свобода «ЗрадиШоу» депутатка Верховної Ради Ірина Верещук.

“Я навіть дзвонила по консультацію у НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції). НАЗК стверджує, що це не є корупція, якщо вони були у відрядженні. Навіть якщо це відрядження профінансоване не з державного бюджету, це не корупція. А якщо не були у відрядженні і отримали, це був би подарунок, і вони б мусили пояснювати, за що такий подарунок», – сказала представниця владної партії, яка сама в Давосі не була.

 До Давоса їздила численна делегація народних депутатів України. До фінансування їхньої поїздки в одне з найдорожчих місць світу, на яке на час проведення форуму перетворюється Давос, дотичний український олігарх Віктор Пінчук, ідеться в статті Радіо Свобода «Хроніки Давосу: дискусії про клімат, виступ Зеленського та поїздка депутатів за рахунок олігарха».

 
…

П’ятого президента і народного депутата України, лідера партії «Європейська солідарність» Петра Порошенка знову викликали на допит у ДБР. На цей раз – як свідка у справі про ймовірну державну зраду під час підписання Мінських домовленостей. Команда народного депутата називає дії ДБР політичним переслідуванням. Сам Порошенко сказав, що це шоу пишуть сценаристи «Сватів» чи «95 кварталу» Що ще після допиту заявив п’ятий президент?
…

Українська сторона у тристоронній контактній групі в Мінську пропонує для другого етапу розведення сил і засобів на Донбасі три точки: контрольний пункт в’їзду та виїзду «Гнутове», залізничний міст в Станиці Луганській і Новоселівку Другу (в районі Авдіївки). Це офіційно підтвердив телепроекту Радіо Свобода Донбас Реалії заступник командувача Операції об’єднаних сил Богдан Бондар. 

«Ці ділянки обиралися з урахуванням завдань, які були визначені «нормандським форматом», щоб вони давали додаткові гуманітарні можливості для місцевого населення. Можливості додаткових розгортань і роботи КПВВ, а також, з варіантом в районі залізничного мосту в районі Станиці Луганської – це можливість в подальшому відновлення залізничного сполучення. В тому числі для перевезення як пасажирів, так і різного роду гуманітарних вантажів», – розповів Богдан Бондар.

За словами військового, на ділянках, запропонованих Україною, цивільного населення, яке може після цього процесу опинитися в так званій «сірій зоні», немає. 

«Все це буде відбуватися або на дорожніх коридорах або з урахуванням того, щоб населені пункти, вулиці не потрапляли на ділянки розведення», – зазначив керівник безпекової групи Тристоронньої контактної групи.

Читайте також: «Хлопчик не плакав – вив. Ось і застрелили». Історія сім’ї з Жованки, яку викрадали «на підвал» (рос.)

Раніше «Громадське», посилаючись на джерела, розповіло про 4 ділянки нового етапу розведення військ, на яких наполягає Україна. Йшлося про КПВВ Гнутове, Новоселівки Другої, району поблизу Авдіївки та залізничного мосту в Станиці Луганській.

16 січня речниця представника України у Тристоронній контактній групі Леоніда Кучми Дарка Оліфер повідомила, що українська сторона на засіданні в Мінську щодо врегулювання ситуації на Донбасі висловилася за проведення повторної верифікації відведення важких озброєнь та місць їхнього зберігання місією ОБСЄ та пропонує провести розведення сил та засобів на додаткових трьох ділянках.

Наприкінці минулого року відбулося розведення сил біля Золотого на Луганщині та в районі Петрівського і Богданівки на Донеччині.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…