Month: April 2020

Україна діятиме скоординовано з партнерами у справі про збиття літака Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», повідомив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Так керівник зовнішньополітичного відомства прокоментував повідомлення, що Україна може обговорювати з Іраном меморандум щодо виплати компенсацій та надання доступу до бортових самописців в обмін на відмову родичів загиблих від позовів.

«Наша позиція не змінилася. Ми працюємо на результат у тісній співпраці з колегами з Міжнародної групи з координації допомоги жертвам катастрофи. Це міністри закордонних справ Канади, Швеції, Афганістану та Великої Британії – всіх країн, чиї громадяни загинули 8 січня. Лише вчора ми всі вп’ятьох знову розмовляли на телефонній конференції, координували наші подальші кроки. Мета залишається незмінною: встановлення справедливості, виплата компенсацій родинам, повне, незалежне і прозоре розслідування та відповідальність за збиття літака згідно з нормами міжнародного права… Нікому навіть на думку не може спасти якось зрадити цих людей чи діяти нескоординовано з іншими партнерами», – наголосив Кулеба.

За словами міністра, його новий заступник Євген Єнін «координуватиме роботу МЗС щодо цієї справи». 

Дмитро Кулеба додав, що пандемія COVID-19 нині ускладнює роботу. «Але… суттєво на переговори саме з цього питання вона не впливає… Десь просто доведеться придумати більш креативні способи вирішення логістичних завдань», – додав міністр закордонних справ.

16 квітня минає 100 днів з дня авіакатастрофи українського літака в Ірані, яка забрала життя 176 громадян різних країн. Міністри закордонних справ цих країн виступили зі спільною заявою. Раніше цього тижня з’явилися повідомлення ЗМІ, що Україна може обговорювати з Іраном меморандум щодо виплати компенсацій та надання доступу до бортових самописців в обмін на відмову родичів загиблих від позовів.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.​

11 березня посол України в Канаді Андрій Шевченко повідомив, що влада Ірану погодилася передати Україні бортові самописці. Проте після того інформації про передачу Україні «чорних скриньок» не було.

 
…

Уряд призначив виконувачку обов’язків міністра енергетики та захисту довкілля. Нею стала Ольга Буславець.

«Нині ми переживаємо одну з найбільших криз за всю історію України і криза в енергетичній галузі є невід’ємною її складовою. Цілком очевидно – термінове вирішення системних проблем в енергетиці є питанням національної безпеки і я усвідомлюю ключову роль посади міністра у такий час. Протягом тижня буде сформовано перелік заходів, яких потребує енергетика, як невідкладних. Ці заходи будуть спрямовані на технічне, паливне та економічне збалансування сектору енергетики», – заявила Буславець.

Кандидатуру Ольги Буславець на посаду голови Міністерства енергетики мала розглядати Верховна Рада на своєму засідання 30 березня. В останній момент питання зняли з голосування на вимогу президента Володимира Зеленького.

Буславець працювала директором департаменту енергетичних ринків Міністерства енергетики.

 
…

«Ми доможемось покарання не тільки виконавців, а й організаторів і замовників» – Андрій Денисенко
…

Російський Військовий апеляційний суд залишив без змін вирок у вигляді 17 років колонії суворого режиму севастопольцеві, фігуранту «справи Хізб ут-Тахрір» Енверу Сейтосманову. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповів адвокат Еміль Курбедінов.

«Не дивлячись на те, що стороною захисту було подано ряд клопотань, що стосуються IV Женевської конвенції і стану здоров’я мого підзахисного ( Сейтосманов має ряд хронічних захворювань, – ред.), суд не взяв це все до уваги», – зазначив адвокат.

Він пояснив, що засідання проходило у форматі тристоронньої відеокнференції. Через пандемією COVID-19 Еміль Курбедінов знаходився в суді в Сімферополі, Енвер Сейтосманов – в Ростові-на-Дону, а суддя з Апеляційного військового суду – у російському місті Власіха (Московська область – ред.).

«Взагалі, згідно з реформою 2019 року, окремий апеляційний військовий суд був створений саме для того, щоб зробити більш чистою і прозорою судову систему Росії, проте, як показав сьогоднішній процес, Сейтосманову не зменшили термін ні на один місяць. Це говорить про абсолютну політизованість російських судів», – пояснює Курбедінов.

Він зазначив, що Сейтосманов брав участь в судовому засіданні в футболці з написом: «Кримські татари знову під прицілом».

Засідання проходило у закритому режимі, до зали суду у Сімферополі слухачів не пускали.

Судді Південного окружного військового суду російського Ростова-на-Дону 5 грудня оголосили вирок севастопольцю Енверу Сейтосманову, фігурантові севастопольської «справи Хізб ут-Тахрір».

Його засудили до 17 років колонії суворого режиму з обмеженням свободи на рік.

Саме таке покарання раніше просив прокурор Ігор Надолинський для Сейтосманова.

Братів Ернеса та Енвера Сейтосманових російські силовики затримали 10 травня 2018 року в селі Тилове Балаклавського району Севастополя після проведених обшуків.

Ернеса згодом відпустили. Енверу вручили постанову про порушення кримінальної справи. Його звинувачували в «організації діяльності терористичної організації».

Правозахисний центр «Меморіал» визнав Сейтосманова політичним в’язнем.
…

Верховна Рада змінила регламент для протидії зловживанню правом вносити поправки.

Рішення підтримали 242 народні депутати.

204 голоси дала фракція «Слуга народу», 15 – «Опозиційна платформа – За життя», 13 – група «Довіра», ще 10 – позафракційні народні депутати.

Згідно з текстом закону, якщо перед другим читанням подали поправки в кількості, що в п’ять або більше разів перевищує кількість статей законопроєкту чи кількість пунктів проєкту про внесення змін до первинних законодавчих актів, але не менш як 500 пропозицій, поправок, такий законопроєкт може розглядатися за особливою процедурою.

Таку процедуру має запропонувати не менш як третина народних депутатів. Згодом її має підтримати парламентська більшість.

Тоді кожна депутатська фракція (депутатська група) має право визначити не більше п’яти пропозицій, поправок, не врахованих головним комітетом, на яких вона наполягає, та надіслати на адресу головного комітету лист із зазначенням номерів та ініціаторів таких пропозицій, поправок у порівняльній таблиці законопроєкту, підготовленого до другого читання.

Кожний позафракційний народний депутат, пропозиції, поправки якого не враховані головним комітетом, має право визначити не більше однієї своєї неврахованої пропозиції, поправки, на якій він наполягає, та надіслати на адресу головного комітету лист із зазначенням її номера у порівняльній таблиці законопроекту, підготовленого до другого читання.

На самому засіданні має відбутися виступ голови комітету або представника головного комітету – до 2 хвилин, обговорення пропозицій з «можливим наступним голосуванням щодо врахування відхилених або щодо підтвердження врахованих головним комітетом пропозицій» та голосування.

Деякі народні депутати критикували зміни до регламенту, заявляючи, що документ обмежує права опозиції.

У лютому й березні Верховна Рада розглядала понад 4 тисячі поправок до законопроєкту про ринок землі.

Тепер парламент має розглянути законопроєкт про банки, необхідний для співпраці з Міжнародним валютним фондом. До нього подали понад 16 тисяч пропозицій поправок.

 
…

В Україні практично ніколи не розслідують регулярні насильницькі напади на журналістів. По це йдеться у доповіді Amnesty International щодо прав людини у Європі та Центральній Азії у 2019 році.

В доповіді наголошується, що в усіх країнах Східної Європи та Центральної Азії фіксуються посягання на свободу слова.

При цьому в організації відзначили, що «Марш рівності» в Києві завдяки ефективному захисту поліції «більше не був просто проявом мужності, а справжнім святом для його учасників».

Як зазначає Amnesty, вибори в Україні призвели до мирної передачі влади.

«У випадку з Україною у президентських виборах взяли активну участь всі верстви населення на тлі триваючого збройного конфлікту на Донбасі, що призвело до майже повного перегляду політичних еліт», – мовиться у повідомленні.

Amnesty International у своєму регіональному огляді зазначає, що багато урядів у Східній Європі та Центральній Азії проводять «широкомасштабний наступ» на права людини, застосовуючи «драконівський тактику» і інструменти держави для придушення протестів, свободи вираження думок і громадянського суспільства.

Зазначається, що на фоні зростаючого тиску на правозахисників, журналістів, неурядові організації та учасників протестів, зростає активність мирних демонстрантів, які закликають уряди нести відповідальність за свої дії

Даніель Балсон, директор з питань адвокації в Європі і Центральній Азії в Amnesty, назвав надзвичайний стан, оголошений у регіоні через пандемію, «добривом» для порушень прав людини.
…

Черговий обмін утримуваними особами на Донбасі почався, повідомляє Офіс президента України.

«Україна повертає 19 своїх громадян, які перебували в неволі на тимчасово окупованих територіях. З огляду на карантинні обмеження, які наразі діють у державі, після повернення звільнені українці направляться на обов’язкову обсервацію», – йдеться в повідомленні.

В ОП заявляють, що взаємне звільнення утримуваних осіб відбувається у рамках формату «всіх на всіх». 

«Тривають переговори про звільнення українців, яких утримують на території окупованого Криму та в Росії. Слід пам’ятати, що оприлюднення у ЗМІ імен тих, кого Україна намагається повернути, ускладнює процес їхнього включення до списків на звільнення», – йдеться в повідомленні.

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова додала, що обмін почався «у першій локації – КПВВ Майорськ».

«Безумовно, карантині обмеження суттєво вплинули на переговорний процес. Він був важким. Але, як бачимо, спільні зусилля всіх, хто був залучений до цієї важливої роботи дали свій результат. Наші громадяни пройдуть обов’язкову обсервацію у спеціально визначеному для цього місці. Вони будуть забезпечені всім необхідним, зокрема, медичним контролем, харчуванням, одягом і засобами зв’язку», – додала омбудсмен. 

Денісова уточнила, що з окупованої території Донецької області буде повернуто дев’ятьох громадян України. «Зокрема, серед них – Віктор Шайдов. Він військовослужбовець ЗСУ. Потрапив у полон та незаконно утримувався на тимчасово окупованій території Донецької області з 2019 року», – написала омбудсмен.

Останній обмін утримуваними між Україною й угрупованнями «ЛДНР» відбувся 29 грудня 2019 року. З території ОРДЛО був звільнений 81 українець: 76 із них повернулися на підконтрольну українському уряду територію, ще п’ятеро вирішили залишитися на території, що контролюється російськими гібридними силами. Із 76 звільнених: 12 – тепер уже колишні військовополонені, 64 – цивільні. Протилежній стороні передали 124 особи.
…

Президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля (щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу)» № 556-ІХ. 

«Випалювання рослинності також призводить до руйнації ґрунтового покриву та його збідніння. Вогонь знищує насіння й коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їхнього коріння. При стихійному спалюванні трави вогонь може охопити великі території та спричинити знищення диких рослин і тварин. Крім того, існує загроза лісових пожеж і займання житлових будинків, а також короткого замикання, якщо поблизу проходять високовольтні лінії електропередачі», –  нагадує президентський сайт.

Верховна Рада ухвалила законопроєкт на позачерговому пленарному засіданні 13 квітня 2020 року. Парламент таким чином збільшив штрафи за підпал трави й лісові пожежі. Рішення підтримали 328 народних депутатів.

Згідно з порівняльною таблицею, опублікованою на сайті парламенту, забруднення повітря речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, каратимется, зокрема, штрафом від 30 600 до 61 200 гривень (раніше штраф був від 1700 до 3400).

За знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом одним із видів покарання буде штраф від 91 800 до 153 000 гривень.

Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах каратимуть штрафами від 3 060 до 6 120 гривень (було – від 170 до 340 гривень). Посадовці платитимуть від 15 300 до 20 400 гривень.
…

Європарламент закликає створити «спільний економічний простір» між Євросоюзом та шістьма пострадянськими країнами, учасницями програми «Східне партнерство». В ЄС розглядають це як частину процесу «поступової інтеграції» цих країн із Євросоюзом, ідеться в проєкті звіту, який кореспондент Радіо Свобода бачив 15 квітня. 

Проєкт також містить засудження «незаконних» дій Росії в країнах «Східного партнерства» – Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові та Україні, включаючи із тим, що назване дестабілізацією, вторгненням та анексією. 

Цей документ має обговорити комітет із питань закордонних справ Європарламенту в найближчі тижні. На розгляд Європарламенту проєкт може надійти вже у травні. 

Документ прямо не згадує про Росію в контексті євроатлантичних прагнень союзників блоку, але Європейський парламент планує «підтвердити суверенне право східних країн-партнерів вільно обирати свій індивідуальний рівень співпраці чи інтеграції до ЄС». 

Країни, згадані в документі, перебувають на різних стадіях співпраці з ЄС. Грузія, Україна та Молдова мають із союзом безвізовий режим, а частини їхніх міжнародно визнаних територій прямо або опосередковано контролює Москва. Натомість Білорусь намагається балансувати між Росією та Євросоюзом. 
…

Громадяни України, які повернуться з місць несвободи в окремих районах Донецької та Луганської областей, пройдуть обов’язкову обсервацію/ Про це повідомила уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова. 

«Черговий етап взаємного звільнення громадян в процесі підготовки. Він відбудеться на цьому тижні. Наразі перемовини тривають. Зокрема, здійснюється останнє узгодження дати, списків та логістики передачі», – підтвердила омбудсмен. 

Раніше 15 квітня в Офісі президента України повідомили, що черговий обмін утримуваних осіб відбудеться найближчим часом. 

Раніше повідомляли, що обмін має відбутися до Великодня, 19 квітня.

Останній обмін утримуваними між Україною й угрупованнями «ЛДНР» відбувся 29 грудня 2019 року. З території ОРДЛО був звільнений 81 українець: 76 із них повернулися на підконтрольну українському уряду територію, ще п’ятеро вирішили залишитися на території, що контролюється російськими гібридними силами. Із 76 звільнених: 12 – тепер уже колишні військовополонені, 64 – цивільні. Протилежній стороні передали 124 особи.
…