Month: April 2020

З моменту запуску мобільний застосунок «Дія», який використовується для надання цифрових державних послуг, використовують 2,3 мільйона громадян України – таку цифру озвучив президент України Володимир Зеленський під час презентації цифрових паспорта та ID-картки 22 квітня.

«Зараз на порталі вже доступні 27 публічних послуг онлайн, серед них і повністю оновлені, на реєстрацію, внесення змін у КВЕД, закриття ФОП. Тепер ці послуги займають лише 10 хвилин часу наших громадян, та 12 порожніх полів для заповнення, замість 58 незрозумілих, які були раніше. З початку цього місяця порталом вже успішно скористалися більше 100 тисяч українців. Я впевнений особисто, що це тільки початок», – заявив Зеленський.

Як зазначив президент, Україна була десятою державою в світі, яка запровадила цифровий аналог водійського посвідчення і свідоцтва про реєстрацію та першою, де почали використовувати цифрові паспорти, надавши їм таку ж юридичну вагу, як і паперовим чи пластиковим.

«Ми й надалі будемо змінювати застаріле законодавство, що заважає просуванню цифрових реформ в Україні, боротися зі спротивом корумпованих чиновників, як у державних органах, так і на місцях», – сказав він.

Читайте також: Від діджиталізації до узурпації: що кажуть юристи про мобільний додаток для контролю обсервації і самоізоляції

22 квітня уряд презентував цифрову версію паспорта громадянина України та закордонного паспорту. 15 квітня міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що Каібнет міністрів схвалив постанову про електронні паспорти в мобільному додатку «Дія», прирівнявши їх до паперових документів.​

Застосунок «Дія» став доступним для загального користування на початку лютого 2020 року.
…

Офіс президента пообіцяв провести пресконференцію голови держави Володимира Зеленського після завершення карантину.

«Офіс президента звертає увагу представників ЗМІ, що після завершення карантину Володимир Зеленський неодмінно збере прес-конференцію, на якій журналісти наживо, а не через монітор комп’ютера зможуть поставити запитання щодо підсумків року президентства», – повідомили в ОП.

У президентській адміністрації анонсували прем’єру фільму «Рік президента Зеленського», який покажуть 22 квітня о 19:00 на офіційних сторінках Офісу президента в соціальних мережах та «на низці провідних українських телеканалів».

21 квітня 2019 року Зеленський переміг у другому турі виборів президента. 10 жовтня він зібрав журналістів на 14-годинний пресмарафон.

 
…

У Верховній Раді наразі немає офіційного розпорядження спікера Дениса Разумкова про позачергове пленарне засідання парламенту, повідомила Радіо Свобода представниця пресслужби Олена Мартиненко.

«Поки що розпорядження немає, як тільки буде… розпорядження, підписане головою Верховної Ради, тоді ми надамо офіційну інформацію», – сказала вона.

Читайте також: 70 депутатів «Слуги народу» розуміють, що «той шлях, яким іде країна – дорога в нікуди» – видання (огляд преси)​

Раніше 22 квітня заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук повідомила інформаційній агенції «Інтерфакс», що наступне позачергове пленарне засідання може відбутися в п’ятницю 24 квітня. Вона припустила, що таких засідань може бути й два.

За порядком денним парламенту, в робочі дні з 21 по 24 квітня народні депутати працюють в комітетах, комісіях і фракціях.

Попереднє позачергове засідання відбулося 16 квітня.

 
…

Міністерство освіти і науки Естонії відкликає з обігу підручник англійської мови, в якому Крим вказаний як частина території Росії. Видавництво має виправити розміщену в підручниках два роки тому карту світу, яку автори знайшли в інтернеті, повідомляє естонський портал телерадіомовлення ERR.

Вказується, що в 2018 році видавництво Studium випустило підручник англійської мови в серії I Love English з картою світу, де анексований Крим визначений як частина території Росії.

Це виявили представники Конгресу українців Естонії, які в квітні цього року звернулися до видавництва і Міністерства освіти і науки.

«Дуже хотілося б, щоб Міністерство освіти поставилося до цього питання з усією серйозністю і провело розслідування з метою недопущення подібних ситуацій в подальшому. Можливо, була допущена помилка з боку видавництва, яке зобов’язане контролювати випуск друкованої продукції. Але зовсім незрозуміло, яким чином карта Європи з неправильними кордонами могла потрапити в підручник», – сказала виданню глава конгресу Віра Коник.

Директор видавництва Ааво Кеннік заявив, що шкодує про інцидент, і запевнив, що йдеться «про прикре непорозуміння без зловмисного наміру».

«І нас, і міністерство, й інші структури про це поінформував пильний громадянин, якому ми відразу відповіли. Через день-два ми зробили відповідні виправлення на своїй домашній сторінці і вибачилися за те, що сталося. Ми також збиралися відправити тим, хто отримав ці підручники, нові сторінки – замість тих, на яких були допущені помилки. Однак Міністерство освіти просить нас провести повну заміну підручників», – сказав представник видавництва.

Його інформацію підтвердив керівник Міносвіти Естонії Март Лайдметс.

«У даному випадку інформація в підручнику неправильно, тому що Естонія не визнає окупацію й анексію Кримського півострова», – пояснив він.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

 
…

«Із 49 релігійних громад Кримської єпархії ПЦУ залишилося всього 7, із 23 священнослужителів – лише 4»
…

Держави Євросоюзу досі не досягли остаточної згоди щодо амбіцій на членство з боку східних сусідів блоку, а також стривожені наслідками вже запровадженої візової лібералізації – про це свідчить документ, який опинився в розпорядженні Радіо Свобода.

Текст на сім сторінок наразі є предметом суперечок між дипломатами 27 країн-членів ЄС у Європейській Раді. Документ містить відповідь на комюніке Європейської комісії щодо Східного партнерства, презентоване минулого місяця. Очікується, що його схвалять найближчими днями.

Обговорюваний документ містить кілька висновків у дужках – це означає, що учасники дискусії ще не досягли єдності щодо формулювань.

Читайте також: Якою буде Європа після коронавірусу?

Чиновники ЄС на умовах анонімності повідомили Радіо Свобода, що Франція, підтримувана кількома східноєвропейськими членами блоку, наполягла на тому, щоб внести в дужки фразу «Рада визнає євроінтеграційні амбіції та європейський вибір причетних Східних партнерів, як це зазначено в угодах про асоціацію».

Водночас урядовці Євросоюзу заявляють, що, за їхніми очікуваннями, Франція все ж погодить це формулювання, адже протягом кількох останніх років воно було стандартним для визнання можливості для Грузії, Молдови та України вступити в Євросоюз у майбутньому.

Також у абзаці, який описує потребу в посиленні спрможності Східних партнерів протидіяти гібридним загрозам та шкідливій кіберактивності, деякі держави вимагали додати зауваження «водночас пам’ятаючи про неконфліктний підхід до Східного партнерства». Ця обмовка наразі в дужках.

Натомість схоже, що члени Європейської Ради дійшли повної згоди щодо можливості призупинення візової лібералізації. Хоча наразі воно не вважається неуникненним, документ свідчить, що держави-члени «зазначають, що велика кількість необґрунтованих заявок на отримання притулку від громадян деяких країн Східного партнерства в країнах ЄС викликає тривогу».

В минулому Німеччина і Швеція вже скаржилися на те, що представники кримінальних угруповань Грузії використовували візове послаблення для здійснення операцій на території цих європейських країн.

Обговорення цього документу триває в той же час, що в Європарламенті дебатують щодо попереднього варіанту звіту про майбутнє Східного партнерства.

Цей неформальний текст пропонує більш амбітні цілі, ніж документ Європейської Ради. Зокрема він передбачає створення спільного економічного простору між ЄС та Східним партнерством, а також поступову інтеграцію цих шести країн у енергетичний союз ЄС, транспортну мережу та Єдиний цифровий ринок.

Читайте також: Європарламент хоче членства в ЄС для «східних партнерів» і критикує Росію – проєкт​

Програма Східного партнерства стартувала 2009 року і має на меті наблизити Україну, Вірменію, Білорусь, Гузію, Молдову та Азербайджан ближче до блоку. Водночас вона не містить чіткої пропозиції вступити до блоку.

З того часу Грузія, Молдова та Україна підписали угоди про асоціацію з Євросоюзом, в тому числі угоди про вільну торгівлю. Однак деякі країни-члени неохоче публічно обговорюють питання долучення нових держав до ЄС.

Москва неодноразово висловлювалася проти програми Східного партнерства, заявляючи, що зміцнення економічних зв’язків між Євросоюзом та її основними торговельними партнерами може нашкодити інтересам Росії.
…