Month: April 2020

Наслідки пандемію коронавірусу можуть мати серйозний негативний вплив на ситуацію з правами та здоров’ям жінок та дівчат. Такого висновку дійшли експерти Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA).

Як зазначають експерти, наслідком карантинних заходів протягом 6 місяців може стати те, що 47 мільйонів жінок у країнах з низьким та середнім рівнем доходу не матимуть доступу до засобів контрацепції – це призведе до приблизно 7 мільйонів додаткових небажаних вагітностей. За цей же період може статися додатково 31 мільйон випадків гендерного насильства.

Очікується, що пандемія призведе до суттєвих затримок реалізації програм, спрямованих на припинення операцій на жіночих статевих органів та дитячих шлюбів. Наслідком може стати зростання на 2 мільйони випадків жіночого обрізання протягом наступного десятиліття, та на близько 13 мільйонів дитячих шлюбів у цей же період.

Як повідомила Радіо Свобода директорка Департаменту Національних «гарячих ліній» ГО «Ла Страда-Україна» Альона Кривуляк, в Україні за час карантину у більш ніж півтора раза збільшилася кількість випадків домашнього насильства.

 
…

Міністерство юстиції Узбекистану розкритикувало деякі російські ЗМІ і звинуватило їх у «пропаганді» через неправильну, на думку відомства, подачу новини про законопроєкт щодо державної (узбецької) мови і використання цієї мови чиновниками країни.

Законопроєкт доповнює статтю 42 Кодексу про адміністративну відповідальність Узбекистану: він недавно був винесений на обговорення Міністерством юстиції. У разі, якщо закон ухвалять, штрафи для посадових осіб в Узбекистані за невикористання державної (узбецької) мови в діловодстві можуть скласти від 446 тисяч до 1,1 мільйона сумів (44-108 доларів).

«У цій ситуації російські пропагандистські сайти почали провокувати. Російський Regnum повідомив, що «в Узбекистані запровадять штрафи за використання російської мови в держорганах». Місцевий сайт Vesti.uz заявив, що «Узбекистан має намір накласти штрафи за мову Пушкіна». Ви відчуваєте різницю? Уряд закликає державні органи «поважати узбецьку мову», в той час як пропагандисти пишуть, що в Узбекистані «намагаються оштрафувати за російську мову», – заявила 28 квітня прессекретар Мін’юсту Узбекистану Севара Урінбаєва.

Вона зазначила, що новий законопроєкт – це хороше рішення, бо «посадові особи урядових організацій зобов’язані поважати узбецьку мову, а в іншому випадку повинні бути оштрафовані».

«Проєкт закону ніяким чином не обмежує конституційні права націй і народностей, що проживають на території республіки за вживання рідної мови, вибору мови міжнаціонального спілкування і навчання на свій розсуд, за зверненням в державні органи і організації своєю мовою», – відзначили в Мін’юсті.

У жовтні 1989 року, після розвалу СРСР, влада Узбекистану проголосила узбецьку єдиною державною мовою країни. Російську мову, що разом з узбецькою використовувалася в регіоні за часів СРСР і мала рівний їй статус, наділили статусом мови міжнаціонального спілкування.

Зараз в Узбекистані діє закон про державну мову в редакції від 1995 року, де узбецька також названа єдиною державною мовою. При цьому російська мова досі широко використовується в Узбекистані, в країні діють російськомовні школи, а діловодство часто ведеться двома мовами – узбецькою і російською.

Розробники законопроєкту з Мін’юсту Узбекистану кажуть, що орієнтувалися на досвід у законотворчості України, Латвії, Литви і Таджикистану, де російська мова також не була визнана державною мовою.
…

Одна людина загинула, щонайменше 30 інших були поранені внаслідок буревію, який пронісся по південно-західному регіону Узбекистану, в Бухарській області, вириваючи з корінням велику кількість дерев. Про це повідомляє узбецька служба Радіо Свобода.

Представники влади заявили 28 квітня, що сильні пориви вітру тривали понад чотири години, постачання електроенергії та природного газу було зупинене щонайменше для 140 тисяч домогосподарств. Швидкість вітру сягала 90 кілометрів на годину, повідомляє Державний метеорологічний центр.

Також сильний вітер із дощем уразив прикордонний з Узбекистаном район Туркменистану, звідти офіційних повідомлень про наслідки стихії не було.

 
…

У Норвегії вранці 28 квітня затримали одного з найбагатших громадян країни Тома Хаґена за підозрою у вбивстві або співучасті у вбивстві його дружини, яка вважається зниклою з 2018 року. Про це повідомляє Associated Press.

Прокуратура 29 квітня проситиме суд заарештувати Хаґена на чотири тижні у якості запобіжного заходу.

Звинувачення засновнику енергетичної компанії Elkraft висунули за результатами тривалого розслідування зникнення Анне-Елізабет Хаґен, яка раніше вважалося викраденням.

Зазначається, що про зникнення Анне-Елізабет Хаґен поліції повідомили 31 жовтня 2018 року, однак офіційно цю інформацію не оприлюднювали до 9 січня наступного року. У січні 2019 року поліція повідомила, що з ними зв’язався нібито викрадач жінки і вимагав заплатити викуп. Правоохоронці не назвали суму викупу, але місцева преса писала, що йдеться про 9 мільйонів євро у криптовалюті.

У червні 2019 року поліція змінила основну версію «викрадення», оскільки не було ніяких ознак того, що жінка все ще жива, і ймовірні викрадачі перестали виходити на зв’язок. У поліції дійшли висновку, що Анне-Елізабет Хаґен, тіло якої так і не знайшли, була вбита. Правоохоронці не виключають, що саме «викрадення» було спробою приховати вбивство.
…

Близько 201,4 мільйона людей були змушені покинути свої домівки в результаті конфліктів і стихійних лих у своїх країнах в 2019 році. Як йдеться у звітах моніторингових організацій 28 квітня, ситуацію загострює також пандемія коронавірусу.

У Міжнародному центрі моніторингу внутрішнього переміщення (IDMC) і Норвезькій раді у справах біженців повідомили, що нові переміщення за минулий рік показали рекордний показник – 50,8 мільйона людей в десятках країн, що вимушено покинули свої помешкання.

Число внутрішньо переміщених осіб стало вищим за близько 26 мільйонів осіб, які перетинали кордони як біженці.

«Внутрішньо переміщені особи часто є дуже вразливими людьми, що живуть в переповнених таборах, аварійних притулках і неформальних поселеннях, практично не мають доступу до об’єктів охорони здоров’я», – сказала директор Центру моніторингу внутрішнього переміщення Білак.

За її словами, надалі глобальна пандемія коронавірусу зробить цю категорію ще більш уразливими.

«Це поставить під загрозу їхні і без того небезпечні умови життя, ще більше обмеживши доступ до основних послуг і гуманітарної допомоги», – сказала вона.

Торік близько 24,9 мільйона людей у світі стали вимушеними переселенцями в результаті стихійних лих, зокрема через циклони в Індії, Бангладеш та Мозамбіку, і ураган «Доріан» на Багамах. В Африці повені призвели до переміщення 2 мільйонів людей.

У результаті конфліктів і насильства в таких країнах, як Афганістан, Сирія, Демократична Республіка Конго, Ефіопія, Південний Судан і Буркіна-Фасо, близько 8,5 мільйона людей стали вимушеними переселенцями.

За даними Мінсоцполітики, станом на початок поточного року в Україні зареєстровано 1 433 545 внутрішньо переміщених осіб. 
…

Президент США Дональд Трамп 27 квітня заявив, що йому відомо про стан здоров’я 36-річного лідера Північної Кореї Кім Чен Ина і він сподівається, що з ним все в порядку.

«Я не можу вам точно сказати, – сказав Трамп, коли його запитали про стан Кім Чен Ина на пресконференції. – Так, у мене є дуже хороша ідея, але я не можу зараз про це говорити. Я просто бажаю йому всього доброго».

Трамп додав: «Сподіваюся, що він в порядку».

Чутки про погіршення здоров’я Кім Чен Ина і навіть повідомлення про його смерть почали ширитись після того, як лідера КНДР не було на святкуванні 15 квітня дня народження його діда Кім Ір Сена, засновника Північної Кореї. Цей день відзначають як одне з головних державних свят.

Востаннє північнокорейські ЗМІ повідомляли про місце перебування глави КНДР 11 квітня.

Влада сусідньої Південної Кореї заявила, що, за її даними, Кім Чен Ин «живий і здоровий».
…

Для чиновниць і співробітниць бюджетних установ Ашгабату запровадили обмеження на зовнішній вигляд, повідомляє туркменська служба Радіо Свобода – Радіо Азатлик.

Співробітницям бюджетної сфери, в тому числі викладачкам шкіл і вишів, заборонили знебарвлювати волосся, носити накладні вії, робити татуаж брів, манікюр і педикюр.

Також жінкам заборонили носити на роботу «широкі коміри, пишні національні візерунки». На думку влади, їм краще носити «вузькі, прості і скромні» коміри.

Як повідомляють ЗМІ, спочатку заборона торкнулася лише держустанов Геоктепинського етрапу (району), але незабаром такі вимоги почали висувати і в інших регіонах країни, в тому числі в школах Ашгабату.

«На зборах [у школах] не дають виразних пояснень причин нових заборон. Але громадяни, обговорюючи це між собою, говорять про чергову спробу влади одягнути жінок однаково, пояснюючи це національними традиціями. З іншого боку, на думку жінок, влада таким чином хоче чинити тиск на сферу косметичних послуг, ціни на які останнім часом дуже зросли», – розповіло джерело Радіо Азатлик.

Влада Туркменистану не вперше намагається вплинути на зовнішній вигляд жінок країни. У 2018 року журналісти повідомляли про штрафи через порушення заборони на фарбоване волосся, яскравий макіяж і манікюр. Тоді ж жінок зобов’язали носити довгі, до підлоги, сукні, що не облягають тіло.

Влітку 2019 року стало відомо про обмеження роботи салонів краси, перукарень і масажних салонів в Ашгабаті. Багато закладів закрилися, а майстри перейшли на «домашній» режим роботи.

Чоловіків також торкнулися вимоги влади до зовнішнього вигляду. У лютому 2020 року в Лебапському регіоні Туркменистану всім бюджетникам заборонили фарбувати сиве волосся. Це пояснювалося тим, що президент країни Гурбангули Бердимухамедов теж перестав це робити і вже два роки з’являється на публіці з природною, незафарбованою сивиною.

 
…

У Саудівській Аравії скасували смертну кару за злочини, скоєні неповнолітніми. Це рішення ухвалили після скасування минулого тижня покарання батогами. 

Такі зміни пов’язують із прагненням влади послабити міжнародну критику Ер-Ріяда за порушення прав людини.

Про скасування смертної кари для тих, хто був звинувачений у злочинах, скоєних у віці до 18 років, оголосив голова державної комісії з прав людини Аввад Алаввад, зачитавши королівський указ.

Згідно з волею короля, відтепер, замість страти, засуджені будуть відбувати покарання у в’язниці для неповнолітніх, а терміни їх утримання за ґратами не перевищуватимуть десяти років.

Оприлюднений декрет, як очікується, врятує життя щонайменше шести молодих шиїтів, які досі очікували в ув’язненні виконання смертного вироку. Вони були звинувачені в участі в антиурядових демонстраціях під час «Арабської весни». Кожен із шістьох був тоді неповнолітнім.

Минулого року експерти ООН з прав людини виступили із закликом до Саудівської Аравії скасувати вже заплановану страту шістьох засуджених.

Як пишуть західні ЗМІ, проведені зміни відображають позицію крон-принца Мохаммеда бін Салмана, який розпочав модернізацію ультраконсервативної судової системи, яка багато в чому дотримується принципів фундаменталізму в ваххабітському ісламі.

 
…