Month: April 2020

Батько загиблої активістки Катерини Гандзюк Віктор Гандзюк розкритикував заяву Офісу генерального прокурора про завершення слідства у справі про вбивство його дочки.

«Я не вірю Генеральній прокуратурі (Офіс генерального прокурора – ред.). Цей їхній брифінг було боляче дивитися, було соромно дивитися, було бридко дивитися. Ще місяць тому з усіх сил Генеральна прокуратура старалася продовжити терміни слідства, а зараз слідство не завершене… Власне, Генеральна прокуратура зробила те, чого чекали адвокати Мангера. Тобто незавершену справу передати в суд – це зняти з себе відповідальність, зняти відповідальність зі Служби безпеки України, перекинути все на суд. А для суду явно буде недостатньо доказів», – сказав Віктор Гандзюк у коментарі Радіо Свобода.

«Я не знаю, чому це сталося. Не хочеться думати, що Мангеру вдалося якимось чином вплинути на Генеральну прокуратуру. Я вважаю – це злочин. Злочин – в такому стані все передати до суду. Тому я підтримую заклики до того, щоб вийти і запитати у президента: хто замовив Катерину Гандзюк? І чому слідство розвалюється, хоч президент не раз обіцяв, що справа буде розслідувана до кінця?», – додав він.

При цьому Віктор Гандзюк сказав, що не буде сьогодні присутній на Банковій, де біля Офісу президента ввечері 27 квітня планують зібратися активісти громадського руху «Хто замовив Катю Гандзюк?», які заявляють, що справу Гандзюк навмисне «злили».

Раніше сьогодні Служба безпеки України повідомила, що під процесуальним керівництвом Офісу генпрокурора завершила досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою голови Херсонської облради Владислава Мангера і помічника-консультанта депутата цієї самої ради Олексія Левіна в організації нападу на Катерину Гандзюк, що призвів до її смерті.

В Офісі генпрокурора під час онлайн брифінгу заявили, що прокурори в суді доводитимуть, «що саме цей чиновник замовив вчинення злочину, визначив об’єкт посягання, залучив до скоєння злочину іншого організатора, здійснював фінансове забезпечення».

«На переконання слідчих і прокурора, саме у нього (Мангера) виник умисел провчити потерпілу. До цього його підштовхнула особиста неприязнь, яка у нього виникла у зв’язку з громадською діяльністю Катерини Гандзюк», – повідомив на брифінгу заступник начальника департаменту Офісу генпрокурора Роман Романчук.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні.

У СБУ нагадали, що в справі Гандзюк уже винесено вирок п’ятьом особам: безпосередньому організатору злочину Сергію Торбіну і його співучасникам – Микиті Грабчуку, Володимиру Васяновичу, В’ячеславу Вишневському і Віктору Горбунову. Їм призначено покарання від трьох до шести з половиною років позбавлення волі. 

Голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру повідомили про підозру у вчиненні злочину.

Олексія Левіна у січні цього року затримали в Болгарії. 16 березня його екстрадували в Україну.
…

Служба безпеки України під процесуальним керівництвом Офісу генерального прокурора завершила досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою голови Херсонської облради Владислава Мангера і помічника-консультанта депутата цієї ж ради Олексія Левіна в організації нападу на Катерину Гандзюк, повідомляє пресслужба СБУ.

«Усі матеріали готові, співробітники СБУ фахово зробили свою роботу й зібрали доказову базу, яка дасть можливість чітко довести позицію обвинувачення в суді. Сподіваюся, що ця справа буде розглянута першочергово. Виконавці й замовники вбивства Катерини Гандзюк отримують заслужене покарання», ‒ заявив голова СБУ Іван Баканов. 

За версією слідства, Мангер підозрюється у тому, що за попередньою змовою з Левіним організував нанесення тяжких тілесних ушкоджень Катерині Гандзюк, які призвели до її смерті. 

Слідчі СБУ повідомили підозрюваним, їхнім захисникам, потерпілим і їхнім представникам про завершення досудового розслідування. Всім сторонам надали доступ до матеріалів слідства. Після того, як сторона захисту ознайомиться з матеріалами кримінального провадження, їх направлять до суду для розгляду по суті.

Тим часом адвокат Мангера Дмитро Ільченко заявив, що «жодних доказів вини Мангера так і не з’явилося».

У СБУ нагадали, що в справі Гандзюк уже винесено вирок п’ятьом особам: безпосередньому організатору злочину Сергію Торбіну і його співучасникам – Микиті Грабчуку, Володимиру Васяновичу, В’ячеславу Вишневському і Віктору Горбунову. Їм призначено покарання від трьох до шести з половиною років позбавлення волі. 

Голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру повідомили про підозру у вчиненні злочину.

Олексія Левіна у січні цього року затримали в Болгарії. 16 березня його екстрадували в Україну.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні.
…

Комітет Верховної Ради з питань фінансів розглянув усі 16 тисяч поправок до закону про банки, який зокрема, унеможливлює повернення «Приватбанку» колишньому власникові Ігорю Коломойському, повідомив народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк у Facebook.

Цей закон є однією з умов для співпраці України з Міжнародним валютним фондом.

За словами Железняка, комітет після чотирьох днів обговорення рекордної кількості правок рекомендує закон про банки для розгляду в другому читанні.

«Одразу скажу, що всі норми, які стосуються кейсу Приватбанку і забороняють повернення банків ексвласникам, залишилися без змін. Але деякі зміни в тексті закону є», – написав Железняк у фейсбуці 27 квітня.

При цьому, за словами депутата, багато змін, які б покращили банківське регулювання не внесені в текст закону через обмеження згідно зі статтею 116 Регламенту, але домовилися, що найближчим часом до парламенту буде внесений відповідний законопроєкт.

30 березня Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності. Він, зокрема, унеможливлює повернення «Приватбанку» колишньому власникові Ігорю Коломойському. Цей закон є однією з умов для співпраці з Міжнародним валютним фондом.

До проєкту закону подали пропозиції понад 16 тисяч поправок.

 
…

«Ця абсурдна справа – складова тиску проти людей, що системно відстоюють українські національні інтереси України і протидіють русскому міру…»
…

У найближчі тижні Міністерство енергетики та захисту довкілля представить план розвитку Чорнобильської зони відчуження, повідомила виконувачка обов’язків міністра Ольга Буславець.

«Сьогодні питання безпеки в зоні відчуження залишається у фокусі уваги як України, так і світової спільноти. Адже все, що відбувається в районі Чорнобиля, прямо або побічно впливає на життя і розвиток усієі Європи. Саме тому Міністерство енергетики та захисту довкілля України постійно працює над посиленням заходів з безпеки в Чорнобильській зоні відчуження. Уже в найближчі тижні Міністерство представить на розгляд президенту і Кабінету міністрів план дій на цій території, зокрема  щодо посилення протипожежних заходів», – повідомила Буславець.

Вона також зазначила, що план передбачає низку заходів щодо приведення в безпечний стан об’єкта «Укриття» шляхом демонтажу нестабільних конструкцій старого конфайнмента і залишків конструкцій 4-го блоку ЧАЕС.

Вона також зазначила, що запропонований план є частиною і продовженням створеної раніше стратегії безпечної експлуатації ядерних об’єктів.

26 квітня минула 34-та річниця аварії на Чорнобильській АЕС.

У перших числах квітня почалися пожежі у Чорнобильській зоні. Відтоді рятувальники продовжують боротьбу з вогнем, при цьому час від часу з’являються нові осередки займання.
…

Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем миру (SIPRI) 27 квітня повідомив, що військові витрати в світі в 2019 році зросли до 1,92 трильйона доларів, що є найбільшим зростанням за останнє десятиліття.

За даними SIPRI, на частку п’яти найбільших країн – США, Китаю, Індії, Росії та Саудівської Аравії – припадає 62 відсотки світових військових витрат за минулий рік. Повідомляється, що у порівнянні з 2018 роком, загальні світові військові витрати зросли на 3,6% і це найбільший річний приріст витрат із 2010 року.

Так, військові витрати США збільшилися на 5,3% – до 732 мільярдів доларів, що становить 38% світових витрат. Військові витрати Китаю досягли 261 мільярда доларів в 2019 році, або на 5,1 відсотка більше, ніж роком раніше.

Тим часом Росія продемонструвала тенденцію продовження протягом двох десятиліть збільшувати свої військові витрати – на рівні 65,1 мільярда доларів в 2019 році, що на 4,5% більше, ніж у 2018 році. Військові витрати Росії на 175 відсотків вищі, ніж у 2000 році, і наразі на них припадає 88% військових витрат у Східній Європі.

Дослідники кажуть, що військові витрати Росії, які складаєть 3,9% ВВП, стали одними з найвищих в Європі в 2019 році.

Тим часом, всі 29 країн-членів НАТО разом витратили 1,04 трильйона доларів США, значно збільшивши військові витрати за рахунок Німеччини (на 10% – до 49,3 мільярда доларів) та країн альянсу Центральної та Східної Європи.

«Зростання військових витрат Німеччини частково пояснюється сприйняттям наростання загрози з боку Росії, що поділяється багатьма державами-членами НАТО», – сказав Дієго Лопес да Сілва, дослідник з SIPRI.

У 2019-му Болгарія збільшила витрати на 127% через купівлю нових бойових літаків, а Румунія витратила на 17% більше, ніж позаторік. Польща, на яку в 2019 році припадало 38% від загального числа військових витрат країн Центральної Європи, збільшила ці витрати на 51 відсоток за останнє десятиліття.

На Близькому Сході військові витрати Ірану в 2019 році скоротилися на 15% до 12,6 мільярда доларів в порівнянні з роком раніше, попри загострення напруженості у відносинах зі США і суперниками в регіоні. У SIPRI заявили, що різке скорочення військових витрат Ірану збіглося з санкціями США після виходу Вашингтона з міжнародної ядерної угоди 2015 року. Скорочення військових витрат Ірану сталося також попри те, що його основний регіональний конкурент Саудівська Аравія витратила 62 мільярди доларів на свої збройні сили в 2019 році.

За даними звіту SIPRI, Україна у 2019 році витратила 5,2 мільярди доларів на військові потреби, що на 9,3% більше, ніж позаторік. У 2018-му Україна для нарощування оборонних сил витратила на 21% більше, ніж роком раніше (4,8 мільярда доларів).
…

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликав обговорити становище з правами людини, зокрема з правами кримських татар в окупованому Росією Криму під час переговорів у «нормандському форматі», а також посилити міжнародні санкції щодо Росії через окупацію Криму.

Із таким закликом він виступив 26 квітня – в день роковин заборони діяльності Меджлісу російською владою.

«26 квітня 2016 року російський окупаційний «верховний суд Криму» оголосив Меджліс кримськотатарського народу екстремістською організацією і заборонив його діяльність на території Росії. Пізніше, 29 вересня 2016 року, Верховний суд Росії, вища судова інстанція держави-окупанта, підтримав це незаконне рішення», – нагадав Чубаров у фейсбуці. Цю заборону Росія насаджує і поза межами своєї території, в окупованому Криму.

«Заборона Меджлісу – вищого представницько-виконавчого органу кримськотатарського народу – є однією зі злочинних дій Москви, спрямованих на придушення волі і єдності корінного народу Криму, який відкрито виступив проти російського вторгнення до Криму та протидіє спробам його анексії, які тривають. Заборона Меджлісу кримськотатарського народу продемонструвала відверте нехтування та порушення державою-окупантом фундаментальних норм міжнародного права, включаючи Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Конвенцію Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод, Декларацію ООН про права корінних народів. Заборона Меджлісу кримськотатарського народу триває, а його члени в тимчасово окупованому Криму зазнають переслідувань», – наголосив Чубаров.

Крім того, додав він, Росія «демонстративно ігнорує наказ Міжнародного суду ООН від 9 квітня 2017 року, який зобов’язує Росію «утриматися від прийняття або підтримки обмежень відносно можливості кримських татар зберегти власні представницькі інститути, включаючи Меджліс», а також забезпечити вільний в’їзд-виїзд на територію Криму керівництву і членам Меджлісу кримськотатарського народу».

За словами Чубарова, в умовах репресій, що посилюються стосовно кримських татар і українців за національністю в окупованому Росією Криму, категоричних відмов Росії звільнити кримських політв’язнів, а також ультимативних тверджень офіційних представників Росії про те, що, мовляв, «питання щодо належності Криму закрито», «закликаємо учасників відеоконференції «нормандського формату» на рівні міністрів, запланованої на 30 квітня 2020 року, обговорити ситуацію з правами людини і становищем кримськотатарського народу в тимчасово окупованому Криму».

Голова Меджлісу також закликав міжнародну спільноту до подальшого посилення санкцій щодо Росії «аж до відновлення державного суверенітету України над Кримом і прилеглими до нього водами Чорного і Азовського морів».

Меджліс кримськотатарського народу є представницьким органом кримських татар і виконавчим органом Курултаю кримськотатарського народу. Російські суди, називаючи Меджліс «екстремістським», при цьому забороняли його як «громадське об’єднання», хоча Меджліс ним не є.
…

Служба безпеки України закрила кримінальне провадження проти телеведучого «Россия-1», генерального директора релігійного телеканалу «Спас» Бориса Корчевнікова, який відвідував окупований Росією Крим.

Про це йдеться у відповіді СБУ на інформаційний запит проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Слідчими органів безпеки здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, розпочатому за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 332-2 КК України, в рамках якого досліджувалися зазначені Вами обставини (відвідування анексованого Криму – ред.). Згадане кримінальне провадження закрито на підставі пункту 2 статті 284 КПК України (встановлено відсутність в діянні складу кримінального злочину, – ред.)», – мовиться у відповіді СБУ.

Раніше український громадський активіст Сергій Стерненко опублікував у «Фейсбуці» інформацію про те, що за рішенням суду СБУ відкрила кримінальне провадження проти Бориса Корчевнікова за незаконний перетин кордону.

Корчевніков відвідував Крим після окупації у 2014 році. Так, у липні минулого року він опублікував в Instagram фото на тлі аеропорту в Сімферополі, а також виклав фото з геолокацією «Кримські гори», і «Ореанда».

В середині жовтня 2019 року Корчевнвков приїхав до Києва. Він опублікував фотографію з фестивалю православного кіно «Покров», на якому нібито отримав нагороду. Пізніше Корчевніков оприлюднив фото з Києво-Печерської Лаври і монастирів УПЦ (МП). Тоді в СБУ заявили, що «даних щодо здійснення Корчевніковим дій, які можуть завдати шкоди національній безпеці, не отримано».

Позафракційний народний депутат Андрій Деркач заявив тоді, що запрошував на свій фестиваль «Покров» до Києва Бориса Корчевнікова – російського ведучого каналу «Россия-1», який, зокрема, називав українців «фашистами» та «хунтою», – виключно як церковного представника.

 
…