Month: May 2020

Верховний суд російського регіону Карелія залишив без змін рішення міського суду Петрозаводська, який продовжив до 25 червня арешт історика, голови карельського «Меморіалу» Юрія Дмитрієва. Про це повідомив адвокат історика Віктор Ануфрієв.

Раніше понад 150 російських громадських діячів, науковців, музикантів, письменників, акторів і журналістів підписали відкритий лист до голови Верховного суду Карелії Анатолію Накваса з проханням звільнити Дмитрієва з СІЗО.

Автори листа посилалися на те, в СІЗО № 1 Петрозаводська, де утримується Дмитрієв, наприкінці квітня були виявлені випадки зараження коронавірусом, а історик може бути особливо вразливий для інфекції, оскільки йому 64 роки і нещодавно він мав тяжку застуду.

На початку квітня Євросоюз закликав російську владу переглянути кримінальну справу проти Дмитрієва та відпустити його з СІЗО через стан здоров’я та вік.

Юрій Дмитрієв був затриманий у грудні 2016 року за підозрою у виготовленні дитячої порнографії. Приводом для цього стали знімки його оголеної прийомної дочки, які були виявлені в домашньому комп’ютері. Сторона захисту пояснювала, що Дмитрієв робив ці знімки для контролю фізичного розвитку дитини, яка на час усиновлення мала хронічну хворобу.

Навесні 2018 року міський суд Петрозаводська повністю виправдав Дмитрієва. У червні того ж року Верховний суд Карелії скасував це рішення і направив справу Дмитрієва на повторний розгляд, а через два тижні керівник Карельського відділення «Меморіалу» був знову затриманий і взятий під варту за підозрою в насильницьких діях сексуального характеру відносно прийомної дочки.

Дмитрієва підтримали понад 200 діячів культури, науки, правозахисників, журналістів і політиків. Вони вважають, що проти Дмитрієва організована «брудна» кампанія, за допомогою якої у суспільства намагаються створити ненависть до дослідника сталінських репресій.
…

У Росії президент Володимир Путін вніс у військові статути заборону військовослужбовцям розкривати в засобах інформації й інтернеті свою належність до Збройних сил. Крім того, президент Володимир Путін також заборонив їм мати при собі смартфони й інші схожі пристрої в значній кількості ситуацій.

Указ, що був підписаний, оприлюднений і набув чинності 6 травня, вносить зміни до Дисциплінарного й низки інших статутів російських Збройних сил.

Зокрема, відтепер до грубих провин за Дисциплінарним статутом віднесені й порушення заборони надавати ЗМІ або поширювати в інтернеті інформацію, що дає змогу визначити належність військовослужбовців до Збройних сил чи інших формувань, а також інформацію про інших військових, про звільнених із військової служби, членів їхніх родин і батьків, зокрема й інформацію, що дає можливість визначити місце перебування цих осіб у певний період часу тощо.

Крім того, грубою провиною стає порушення заборони мати при собі при виконанні обов’язків військової служби електронні пристрої побутового призначення, в яких можуть зберігатися чи які дають змогу поширювати через інтернет аудіо, фото, відеоматеріали й дані геолокації в таких випадках, як, зокрема, участь у бойових діях, виконання завдань в умовах «збройних конфліктів» чи «участь у діяльності для підтримання чи відновлення міжнародного миру й безпеки або припинення міжнародної терористичної діяльності за межами території Росії», як і при виконанні багатьох інших обов’язків військової служби: при навчаннях, у нарядах тощо.

Ці заборони були вперше запроваджені в Росії законом, що був ухвалений і набув чинності навесні 2019 року.

Заборони, зокрема, мають на меті унеможливити чи ускладнити розслідування дій російських військ у таких ситуаціях, як їхнє вторгнення в Україну з 2014 року чи в Сирію з 2015-го. Тоді завдяки публікаціям російських військових у соцмережах журналістам, розслідувачам і експертам вдавалося отримати прямі або непрямі підтвердження перебування російських військовослужбовців у цих країнах.

Зокрема, дані з соцмереж допомогли журналістам-розслідувачам підтвердити російське походження комплексу «Бук», із якого був збитий малайзійський «Боїнг» над Донбасом у 2014 році, а також факти російських бомбардувань цивільних об’єктів у Сирії. Фотографії з соцмереж також дозволяли говорити про повномасштабну підготовку російської операції в Сирії ще за кілька тижнів до її офіційного початку у вересні 2015 року.

Тим часом, на думку правозахисників, закон, який торкнеться і солдат-строковиків, може привести до підвищення рівня дідівщини в російській армії.
…

Міністерство закордонних спав Білорусі повідомило про скасування акредитації знімальної групи російського «Першого каналу». Про це повідомило білоруське телебачення ввечері 6 травня.

«Як суверенна країна Білорусь має право захищати своїх громадян не тільки медично, а й інформаційно, наприклад, від брехні і фейків, яких в одному сюжеті – сім. Це перебір, панове», – сказав, коментуючи рішення влади, журналіст телеканалу «Білорусь 1».

Сайт tut.by з посиланням на речника МЗС Анатолія Глаза пише, що комісія МЗС з акредитації іноземних ЗМІ ухвалила 6 травня 2020 року рішення позбавити акредитації кореспондента «Першого каналу» Олексія Кручиніна. Акредитації позбавлений ще один член знімальної групи, його ім’я не називається.

У пресслужбі «Першого каналу» повідомили, що кореспондент був висланий з Білорусі. «Вважаємо ці дії білоруської влади абсолютно безпідставними», – заявили в пресслужбі.

Кручинін є автором кількох репортажів про коронавірусну інфекцію в Білорусі. Останній із них вийшов 6 травня вранці. У ньому Кручинін розповів про різке зростання числа хворих і померлих у населеному пункті Столбці.

Раніше сюжети «Першого каналу» про коронавірусну інфекцію в Білорусі критикував міністр закордонних справ Володимир Макей.

У цих сюжетах, зокрема, стверджувалося, що влада Білорусі недооцінює масштаб епідемії і не вживає необхідних заходів для боротьби з нею. Офіційний Мінськ це заперечує.

У Білорусі офіційно не запроваджений загальнонаціональний карантин, продовжують роботу підприємства і магазини, немає самоізоляції. Президент країни Олександр Лукашенко виступив з кількома заявами, обґрунтовуючи дії влади. За деякі з них його критикували, зокрема, Лукашенко заявив, що від коронавірусної інфекції в країні ніхто не помре. Пізніше він сказав, що мав на увазі, що гинуть люди, які мали супутні захворювання.

За офіційними даними, в Білорусі виявлено близько 20 тисяч випадків інфекції, померли 112 людей.

Лукашенко неодноразово заявляв, що не запровадить карантинні заходи, подібних до тих, що є в Росії. Він також вирішив не скасовувати в Мінську парад у день 75-річчя перемоги 9 травня – на відміну від президента Росії Володимира Путіна, який скасував парад у Москві.
…

Лідери Європейського союзу підтвердили свою «однозначну підтримку» шести держав Західних Балкан у їхніх прагненнях зрештою приєднатися до блоку і запропонували їм нову фінансову підтримку в той час, як регіон намагається впоратися з коронавірусною кризою.

На тлі боротьби за вплив у регіоні з боку Росії й Китаю лідери ЄС 6 травня зібралися на приблизно двогодинний відео-саміт із представниками Албанії, Боснії та Герцеговини, Косова, Чорногорії, Північної Македонії і Сербії.

Як йдеться в «Загребській декларації», документі, який у хорватській столиці ухвалили лідери 27 країн ЄС й шести балканських держав, країни Європейського союзу й Західних Балкан виступають проти спільних загроз і за європейську перспективу регіону.

Подальша підтримка ЄС балканським країнам буде обумовлена, зокрема, прогресом у сфері верховенства права, соціально-економічних реформ і в запровадженні європейських цінностей і стандартів. Європа наполягає на боротьбі проти корупції, організованої злочинності, повазі прав людини й прав національних меншин.

Європейські країни, зазначається в документі, продовжують співробітництво з країнами Західних Балкан, які разом прагнуть до спільної мети – сильної, стабільної й обʼєднаної Європи. 

Хорватія від 1 січня до 30 червня вперше після вступу до ЄС 2013 року головує в цій організації. 

Саміт відбувався онлайн через пандемію COVID-19. Учасники, зокрема, зазначили, що країни ЄС надали країнам Західних Балкан для боротьби з пандемією допомогу на суму 3,3 мільярди євро.

На вимогу Іспанії, однієї з-поміж пʼяти країн ЄС, які не визнають Косова, на саміті не були виставлені прапори, герби й інші державні ознаки. Глави держав й голови урядів були підписані тільки імʼям й прізвищем, без імені держави й без назви посади, яку обіймають.

 
…

Міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек потрапив в аварію в таксі, в якому вранці 6 травня їхав додому. Як повідомляють чеські ЗМІ, міністр не постраждав, при цьому загинув 62-річний водій таксі.

Обставини, за яких сталася аварія, зараз вивчає поліція. Наразі відомо, що таксі налетіло на припарковане авто. Допускається, що причиною аварії могли бути проблеми, пов’язані зі станом здоров’я водія таксі. 

«Мені жаль, що згасло людське життя. Хочу висловити своє щире співчуття родині померлого», – зазначив Томаш Петршічек.

Як повідомляє поліція, міністр Томаш Петршічек на основі власного бажання не користувався поліцейською охороною. «Це є його право, і це звичайна річ. Особа, яку охороняють, може будь-коли поліцейську охорону відкинути чи перервати», – інформує чеська поліція на своїй твіттер-сторінці. 

«Мати охорону – це право, зовсім не обов’язок членів уряду», – наголосила у зв’язку з трагічною подією речниця поліції Катержіна Рендлова. 

 
…

Йдеться про собор Російської православної церкви, будівництво якого триває у Московській області
…

Парламент Сербії на надзвичайній сесії 6 травня на пропозицію Кабінету міністрів скасував надзвичайний стан, який був запроваджений 15 березня, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. За скасування голосували депутати від владної коаліції, більшість опозиційних депутатів бойкотувала сесію.

Послаблена більшість заходів, якими були обмежені права громадян. Повністю скасували комендантську годину й цілодобову ізоляцію громадян старших від 65 років. Однак, їм рекомендують не залишати помешкання без потреби.

Відновлена діяльність державних і приватних компаній, в тому числі й сфера послуг. Відновлена робота міського транспорту – лише для тих, хто працює і в кого є відповідна довідка. Безробітні, студенти й пенсіонери поки що не мають права користуватися міськими автобусами.

У закритих приміщеннях дозволяється присутність до 50 осіб. Весілля й інші зібрання заборонені до 15 червня. Учні й студенти не будуть повертатися до шкіл. Студенти, починаючи з 1 червня, зможуть складати іспити.

На робочих місцях, у магазинах, у парках і в транспорті всі громадяни повинні мати захисні маски й рукавички й дотримуватися так званої соціальної відстані – два метри один від одного.

Парламентські й муніципальні вибори, які були призначені на 26 квітня, перенесені на 21 червня. В передвиборчій кампанії всі партії повинні дотримуватися наведених обмежень. Майже всі опозиційні партії заявляють про намір бойкотувати вибори. Вони стверджують, що немає умов для рівноправної кампанії й вільного волевиявлення громадян.
…

Президент Ірану Хасан Роугані 6 травня пригрозив «нищівною відповіддю» в разі, якщо США не зупинять своїх зусиль із продовження дії ембарго на зброю, запровадженого Радою безпеки ООН проти Тегерану. Ембарго має перестати діяти в жовтні.

Державний секретар США Майк Помпео 29 квітня пообіцяв застосувати всі доступні засоби для того, щоб збройне ембарго щодо Ірану продовжило діяти і після жовтня 2020 року. Він також висловив сподівання, що Рада безпеки ООН продовжить обмеження до того, як воно припинить дію.

Проте члени Ради безпеки Китай і Росія, які разом із Францією, Німеччиною і Британією є підписантами ядерної угоди з Іраном 2015 року, будуть протестувати проти продовження дії ембарго. Обидві країни претендують на нові великі контракти з постачання зброї до Ірану.

У телепромові 6 травня Роугані повторив критику на адресу США через вихід Вашингтона з ядерної угоди з Тегераном, назвавши такі дії «дурною помилкою».

«Якщо Америка хоче повернутися до угоди, вона має зняти всі санкції з Тегерану і виплатити компенсацію за відновлення санкцій», – сказав Роугані.

Ядерна угода з Іраном була підписана в 2015 році тодішнім американським президентом Бараком Обамою спільно з «шісткою» переговорників – представниками держав постійних членів Ради безпеки ООН і Німеччини. Згідно з угодою, Іран зобов’язався допустити інспекторів МАГАТЕ на свої ядерні об’єкти в обмін на поетапне скасування санкцій Заходу.

Під час виборчої кампанії Дональд Трамп називав цю угоду помилковою і «найгіршою» в історії США. Він обіцяв вийти з договору після обрання його президентом і зробив це в 2018 році, а також повернув суворі американські санкції проти Ірану.

Ядерна угода передбачала згортання Тегераном своєї ядерної програми в обмін на скасування міжнародних санкцій, а також в обмін на завершення дії збройного ембарго.

Іран звинувачує в порушенні ядерної угоди США, а також інших учасників угоди, в першу чергу з Європейського союзу, які, за словами Тегерана, не зуміли пом’якшити наслідки цих санкцій.

Франція, Німеччина і Велика Британія, які в угоді представляють Євросоюз, намагалися врятувати угоду і розробили складну систему фінансово-бартерних операцій, щоб оминути санкції США й надати Іранові деяке полегшення, але в Тегерані кажуть, що цього не досить.

Іран поступово відійшов від своїх зобов’язань за угодою після виходу з неї США. 

Вашингтон вважає, що ядерна програма Ірану секретно працює над створенням зброї, натомість Тегеран заявляє про її мирний характер.

 
…