Month: May 2020

Бюро фінансових розслідувань – новий орган, який мав би опікуватись фінансовими злочинами і діяти за західним зразком
…

Конституційний суд отримав подання від групи народних депутатів України з проханням розтлумачити преамбулу Конституції в тій її частині, де йдеться про забезпечення «гідних умов життя» громадян України. Про це суд повідомив 5 травня.

«142 народних депутати звертаються до Конституційного суду з письмовим клопотанням щодо офіційного тлумачення положень абзацу 4 преамбули Конституції України, а саме слів «гідних умов її життя» в їх системому зв’язку з положеннями частини другої статті 3, частини четвертої статті 13, частини п’ятої статті 17 Конституції України», – йдеться в поданні.

Читайте також: До Конституційного суду надійшло подання щодо конституційності «земельного закону»​

Зокрема депутати просять суд розтлумачити, «які умови життя людини слід вважати гідними, що є показником гідних умов життя». Вони також просять залучити до участі в цьому конституційному провадженні представників «народного депутата України Третьякова Г.М.». Вочевидь, йдеться про першу підписантку звернення, представницю «Слуги народу» Галину Третьякову.

Згідно з зазначеною частиною преамбули Конституції, Верховна Рада ухвалює її, «дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя».

Статті, зазначені в поданні, передбачають захист прав і свобод людини державою, захист прав власності, равність усіх суб’єктів господарювання перед законом, а також соціальних захист військових та їхніх сімей.
…

Поки що уряд не бачить можливості відкрити міжміський транспорт, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль в інтерв’ю «Українському радіо».

«Поки що ми не бачимо можливості відкрити міжміський транспорт. Міський транспорт працюватиме й надалі в тих режимах, в яких працював. Мери прийматимуть рішення про збільшення кількості транспорту, про зміну його графіку роботи», – сказав Шмигаль.

Станом на ранок 5 травня в Україні підтвердили 12 697 випадків захворювання на COVID-19. Унаслідок викликаних хворобою ускладнень померли 316 людей. Ще 1 875 пацієнтів одужали.

Через загрозу COVID-19 в Україні Кабінет міністрів запровадив карантин з 12 березня. Тепер його планують продовжити до 22 травня, але з низкою послаблень.

 
…

Наступне засідання у справі родини Суркісів проти Національного банку, уряду України та «Приватбанку» відбудеться 18 травня, повідомив Нацбанк.

«Сьогодні стало відомо, що розгляд процесу продовжиться о 10:30 18 травня. Нагадаємо, що від рішення у цій судовій битві залежить, чи повинен буде державний «Приватбанк» виплатити кошти особам, пов’язаним із Коломойським», – повідомляє пресслужба регулятора.

Як зазначає НБУ, члени родини Суркісів намагаються довести в суді, що не пов’язані з колишніми акціонерами «Приватбанку» і скасувати процедуру bail-in, в ході якої їхні кошти стягнули на користь держави в обмін на акції банку.

«Також від рішення залежить хід всіх інших судових процесів про націоналізацію Приватбанку. Це ті справи, у яких Ігор Коломойський хоче визнати незаконною націоналізацію ПриватБанку та повернути його собі», – йдеться в повідомленні центробанку.

Велика палата Верховного Суду 27 квітня відклала розгляд касаційної скарги НБУ, уряду України та «Приватбанку» на рішення судів нижчих інстанцій за позовом родини Суркісів, поскаржившись на «тиск на суд».

Читайте також: Коломойський планує звертатися до ЄСПЛ через «Приватбанк» і співпрацювати з Портновим​

У 2017 році суд першої інстанції задовольнив позов Суркісів щодо визнання їх не пов’язаними з банком особами і постановив повернути їм 1,05 мільярда гривень, 266,2 тисячі доларів США і 7,8 тисячі євро. Банк оскаржує це рішення.​

У процесі націоналізації «Приватбанку» вклади родини Суркісів обміняли на акції, а саму родину визнали пов’язаними з банком особами. Проведення операції дозволило державі надалі придбати акції банку за 1 гривню та націоналізувати фінансову установу.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Читайте також: «Банківський закон»: із більш ніж 16,5 тисяч поправок лишилось близько 230 – депутат​

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень. Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.
…

Державній фіскальній службі, більшість працівників якої сьогодні є податковими міліціонерами, подвоїли фінансування, попри те, що команда Володимира Зеленського обіцяла ліквідувати цей орган, називаючи це своїм «програмним пунктом». Збільшення бюджету на податкову міліцію Рада затвердила під час перегляду бюджету України на 2020 рік, тоді ж коли урізали витрати на Український культурний фонд, підтримку української книги, фінансування Суспільного мовника та наукові дослідження. Про це йдеться у матеріалі «Наглядачі за бізнесом» програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

На позачерговому засіданні Верховної Ради 13 квітня депутати проголосували за зміни до бюджету на 2020 рік і, таким чином, збільшили, з-поміж іншого, фінансування Державної фіскальної служби і податкової міліції в її складі – на майже 450 мільйонів гривень додатково. Загалом бюджет нереформованої структури тепер становить близько мільярда гривень.

Ці додаткові півмільярда спочатку були передбачені на Бюро фінансових розслідувань – орган, який мав замінити податкову міліцію і створення якого було програмним пунктом президента Володимира Зеленського та партії «Слуга народу». Але ще 17 січня Верховна Рада відхилила відповідний законопроєкт про створення Бюро. 

Одразу після цього голосування Державна фіскальна служба попросила подвоїти їй фінансування. Зокрема, у листах до Міністерства фінансування йшлося про збільшення зарплат з 6 тисяч гривень до 21 тисячі – у центральному апараті та до 13 з половиною тисяч – в територіальних органах. 

Також у ДФС просили ще додати їм 51 мільйон за бюджетною статтею «оплата послуг, крім комунальних» – це здебільшого транспортні послуги. 

Хоча ще торік на цю ж статтю просили вп’ятеро меншу суму – понад мільярд гривень. Зрештою, Мінфін подав пропозицію до парламенту – 18 мільйонів гривень за цією статтею. 

Не всі народні депутати України підтримували таке збільшення. 

«Сама ДФС зараз збором доходів не займається. Тобто, це той орган, який просто мав реформуватись в дві частини. Ну, і відповідно, сенс збільшувати фінансування того органу, який вже умовно не існує, в якому залишилось якихось пару функцій, які там історично, всі ми знаємо, були не дуже успішними. Але чому збільшили – мені Мінфін так і не пояснив», – розповів депутат від «Голосу», секретар комітету з питань бюджету Володимир Цабаль. 

Збільшення фінансування податкової міліції Кабінет Міністрів підтримав у день призначення в.о. голови ДФС Сергія Солодченка, колишнього податкового міліціонера.

На початку 2020 року йому довелося пояснювати на співбесіді на посаду першого заступника голови ДФС, звідки у нього будинок під Києвом, готівка та цінності. Під питанням залишається і те, чи має він право обіймати державну посаду. Ще у 2016 році апеляційний суд Києва визнав, що посади, які він обіймав за часів президента Януковича – підпадають під люстрацію. Тоді Сергій Солодченко був керівником слідчого відділу податкової міліції, згодом заступником керівника управління податкової міліції – керівником слідчого управління Державної податкової служби у Луганській області.

«Під час карантину, кризи, коли іншим скорочують витрати, податковій міліції значно збільшили фінансування. Зробили це під призначення нового очільника Сергія Солодченка – податкового міліціонера, який займав високі посади в часи Януковича. Тож майже пів мільярда додаткових коштів піде на орган, на роботу якого є чимало скарг від підприємців і який мав бути взагалі ліквідований», – йдеться у розслідуванні.

У офісі бізнес-омбудсмена повідомили: щороку чверть скарг, які надходять до них на правоохоронців – припадає саме на податкову міліцію. А значна кількість кримінальних проваджень, за словами заступника бізнес-омбудсмена Ярослава Грегірчака, які податкові міліціонери відкривають – не доходять до суду чи розсипаються там.

«З точки зору статистики Офісу генерального прокурора. У 2019-му році було зареєстровано 1287 кримінальних проваджень по ухиленню від сплати податків. У тому ж році було закрито 262 кримінальні провадження – з них 259 за відсутністю складу злочину. І це було зроблено ще до того часу, як обставини потрапили до суду – це власне було зроблено на етапі досудового розслідування», – розповів «Схемам» Грегірчак.

Після Революції Гідності представники влади хотіли ліквідувати ДФС і податкову міліцію у її складі – разом з економічними департаментами в СБУ та МВС. А натомість планували створити нову фінансову службу розслідувань. З такою ж ініціативою вийшов і президент Володимир Зеленський з новою командою.

Податкова міліція – це по своїй суті правоохоронний орган в середині органу виконавчої влади (ДФС). Її працівники відкривають кримінальні провадження, в рамках яких проводять розслідування щодо ймовірної несплати податків. І мають у своєму арсеналі ті ж інструменти що у інші правоохоронці: можуть приходити на обшук, проводити оперативно-розшукову діяльність та передавати справи до суду, йдеться у розслідуванні.

ДФС знаходиться на етапі реорганізації. У 2018 році було прийнято рішення про її розподіл на Державну податкову та Державну митну служби. 

 
…

Курс «Основи сім’ї» для учнів 10-11 класів необов’язковий, повідомило Міністерство освіти та науки України.

У відомстві пояснили, що викладання курсу можливе лише за згоди учнів або їхніх батьків. Крім того, закон забороняє залучати кошти батьків на придбання навчальних матеріалів курсів, які є складовою освітньої програми школи.

9 квітня 2020 року комісія вирішила відновити використання у закладах освіти курсу «Основи сім’ї» за умови перевидання відповідних посібників. Таким чином, посібники, схвалені у 2018 році, не можна використовувати в освітньому процесі. У перевиданих книжках мають бути враховані зауваження експертів.

У 2018 році науково-методична комісія з проблем виховання дітей та учнівської молоді вирішила схвалити освітній комплекс «Основи сім’ї». Наприкінці 2019 року це рішення вирішили зупинити після протестів.

Позаштатна радниця тодішнього міністра освіти Ганни Новосад у коментарі «theБабель» пояснила, що батьки були занепокоєні «серйозним християнським православним складником» у посібнику.

Автор курсу Адріан Буковинський, серед іншого, критикував статеві відносини до шлюбу та заявляв, що призначення жінки – «давати життя». Втім, Буковинський наполягав, що його курс відповідає всім вимогам.
…

Робота генерального прокурора Ірини Венедіктової відповідає вимогам президента Володимира Зеленського. Про це глава Офісу президента Андрій Єрмак заявив під час онлайн-виступу, який організувала американська неурядова організація Atlantic Council.

«Для команди президента Зеленського одним із пріоритетів було і залишається незалежність роботи правоохоронних органів. Ми вважаємо, що новий керівник Генеральної прокуратури пані Венедіктова повністю відповідає цим принципам», – зазначив Єрмак.

4 квітня стало відомо, що Національне антикорупційне бюро України відкрило кримінальне провадження проти генерального прокурора України Ірини Венедіктової. Справа стосується недекларування майна. 

30 квітня громадський активіст Сергій Стерненко повідомив, що Вищий антикорупційний суд за його скаргою зобов’язав Національне антикорупційне бюро України відкрити справу за повідомленням про недекларування генпрокуроркою Іриною Венедіктовою майна.

Раніше «Схеми» виявили, що генпрокурорка Ірина Венедіктова та її чоловік, полковник поліції Денис Колесник, у своїх деклараціях за минулий рік зазначили, що проживали поблизу Харкова і не вказали нерухомість, якою користувалися в столиці, хоча обидва у 2019 році перебралися до Києва, де отримали нову роботу. Натомість журналісти зафіксували, що подружжя наразі мешкає в центрі Києва в елітному старому будинку у квартирі, оформленій на інших людей. При цьому Ірина Венедіктова відмовилася повідомити на запит журналістів, як давно вони з чоловіком мешкають за цією адресою та на якій підставі, а також не пояснила, чому вони не вказали користування нерухомістю в Києві у декларації за 2019 рік, хоча обидва вже працювали у столиці.

Журналісти також зафіксували, що чоловік Венедіктової, заступник начальника Департаменту кіберполіції Національної поліції України Денис Колесник користується автомобілем Honda CR-V, який оформлений на його 69-річного батька. Автівки також немає в його декларації. Денис Колесник, якого «Схеми» зустріли біля згаданого будинку, не відповів на запитання про автомобіль, лише повідомив, що мешкає тут «недавно», але від більш розлогих коментарів відмовився, пояснивши що поспішає на роботу, і попросив надіслати запит. Однак відповіді на запит на його ім‘я, надісланий до кіберполіції, журналісти так і не отримали.

Ірина Венедіктова з серпня 2019 року була депутаткою від пропрезидентської партії «Слуга народу», з грудня 2019 року виконувала обов’язки директора Державного бюро розслідувань. 17 березня на позачерговому засіданні Верховна Рада призначила її на посаду генерального прокурора.
…