Законопроєкт №3612 підтримали 252 народні депутати за необхідних 226
…
популярні новини
Потенційний суперник чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка на призначених на 9 серпня президентських виборах підприємець Віктор Бабарико доставлений на допит до Комітету державного контролю, повідомив телеграм-канал державної Білтелерадіокомпанії. Разом із ним допитують його сина Едуарда.
Їхні адвокати не допущені в будівлю комітету, повідомляє Tut.by з посиланням на передвиборний штаб Бабарика. Побачивши пресу, співробітники відомства закрили вхід до будівлі зсередини на ключ, передає кореспондент видання.
Бабарика та його сина допитують у межах справи про несплату податків у «Білгазпромбанку», який Бабарика очолював упродовж 20 років. Основні акціонери кредитної організації – російські «Газпром» і «Газпромбанк».
12 червня Лукашенко заявив, що доручив провести перевірку роботи банку. Чинний лідер Білорусі розкритикував Бабарика, при цьому не називаючи його імені. Після цього в банку відбулися обшуки, 15 людей були затримані.
Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.
Всього про наявність необхідного для реєстрації кандидатом числа підписів виборців заявили п’ять потенційних кандидатів.
Про погрози і провокації заявляє і Бабарико, і інші потенційні суперники Лукашенка. 17 червня рахунок Віктора Бабарика, на якому знаходиться сформований виборчий фонд, був заблокований.
…
За останню добу в Росії підтверджено 7790 нових випадків зараження коронавірусом, повідомив оперативний штаб із боротьби із захворюванням. За минулу добу від ускладнень, викликаних коронавірусом, померли 182 людини.
Найбільше нових випадків зафіксували в Москві – 1040.
Згідно з повідомленням, загальна кількість виявлених випадків COVID-19 в Росії досягла 561 091 особу, з початку епідемії померли 7 660 осіб, видужали 313 963.
Read MoreВ Офісі генерального прокурора України заявили, що у рамках розслідування «справ Майдану» напередодні було повідомлено про підозру чинному адвокату, колишньому прокурору відділу прокуратури міста Києва.
«Підозрюваному інкриміновано незаконне перешкоджання проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, вчинене службовою особою, за попередньою змовою групою осіб; зловживання службовим становищем; службове підроблення, а також притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності прокурором, поєднане з обвинуваченням у вчиненні особливо тяжкого злочину», – йдеться в повідомленні.
За даними ОГП з посиланням на слідство, колишній прокурор 21 січня 2014 року, діючи за попередньою змовою групою осіб зі своїми керівниками, а також слідчими міліції, «безпідставно погодив повідомлення про підозру у масових заворушеннях двом незаконно затриманим учасникам Євромайдану. В подальшому до протестувальників було незаконно застосовано запобіжний захід – тримання під вартою».
Прізвища особи, якій повідомили про підозру, не вказують.
21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.
За даними Генпрокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…
Заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко в коментарі Радіо Свобода пояснив, чому під судом з обрання запобіжного заходу Сергієві Стерненку представники Нацгвардії були з однаковими номерами на шоломах, а окремі поліцейські не мали жетонів.
«У нас у Нацгвардії зроблене зауваження керівництву через те, що повинен бути не лише номер військової частини, але і індивідуальний номер. І я думаю, що на наступних масових заходах обов‘язково будуть індивідуальні номери на шоломах Нацгвардії. А ось у поліції індивідуальні номери є вже близько 5 років», – зазначив представник МВС.
На зауваження Радіо Свобода про те, що окремі поліцейські під час сутичок під судом, де обирали запобіжний захід Сергію Стерненку, були без жетонів, Геращенко відповів: «Жетони під час масових заходів, коли їх зривають, б‘ють поліцейських… До речі, зверніть увагу не лише на кадр зі спробою удару поліцейським громадянина, але і на сотні кадрів побиття поліцейських, облиття їх водою, плювками в обличчя… Я хотів би, щоб ви і на це теж звертали увагу, щоб був певний баланс».
Про відсутність знаків ідентифікації у поліцейських та нацгвардійців ішлося в ефірі Радіо Свобода з місця подій, а також у повідомленнях блогерів.
Під Шевченківським районним судом Києва 15 червня відбулися сутички демонстрантів із поліцією під час яких кілька активістів були затримані. Один із затриманих, ветеран війни на Донбасі та аспірант історичного факультету КНУ імені Шевченка Олександр Кір’яков, потрапив в об’єктив камери Радіо Свобода в момент, коли він лежав на землі поблизу автозака, а двоє силовиків, як виглядає, застосовували до нього силу.
Також про перевищення повноважень поліцейськими заявив у прямому ефірі Радіо Свобода депутат Верховної Ради Роман Лозинський (фракція «Голос»). Він постав перед камерою у розірваній футболці. За словами Лозинського, силовики заважали йому пройти до затриманих.
…
Насильство і переслідування змусили майже 80 мільйонів людей залишити свої будинки по всьому світу, що майже подвоїло число переміщених осіб за останнє десятиліття, повідомило агентство ООН у справах біженців 18 червня.
Згідно з повідомленням, наприкінці минулого року одна з 97-ми людей в світі була вимушено переміщена.
«Один відсоток населення світу не може повернутися в свої будинки через війни, переслідування, порушення прав людини та інші форми насильства», – заявив верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Ґранді.
У звіті ООН йдеться, що до кінця 2019 року рекордні 79,5 мільйона людей жили в якості біженців, шукачів притулку, або як так звані внутрішньо переміщені особи в межах своїх країн – майже на 9 мільйонів більше у порівнянні з роком раніше. Майже 46 мільйонів переміщених осіб залишилися в своїй країні, а 26 мільйонів утекли через кордони як біженці. Серед причин, кажуть в ООН, – збільшення конфліктів і насильства.
Десять років тому число людей, що переміщувалася по всьому світу, становила близько 40 мільйонів осіб, сказав Ґранді, додавши: «Загалом число подвоїлося. І ми не бачимо, щоб ця тенденція зменшувалася».
Згідно зі звітом, торік близько 11 мільйонів осіб стали переміщеними особами, багато з яких перебувають у постраждалих від конфліктів країнах і регіонах. 68% біженців в світі прибувають з п’яти країн: Сирії, Венесуели, Афганістану, Південного Судану і М’янми.
…
Міністерство юстиції США 17 червня подало до суду екстрену заяву про тимчасовий обмежувальний наказ щодо блокування виходу книжки колишнього радника президента США Дональда Трампа з національної безпеки Джона Болтона. Це сталося після того, як були опубліковані окремі уривки мемуарів.
Це вже друга дія адміністрації Трампа в намаганні заблокувати вихід книжки на тій підставі, що вона містить засекречену інформацію та загрожує національній безпеці. Міністерство юстиції стверджує, що Болтон «вирішив відмовитися від процедури попереднього перегляду публікації», на що він погодився, перш ніж стати радником президента Дональда Трампа.
Серед тверджень, про які пише Болтон, є те, нібито Трамп попросив президента Китаю Сі Цзіньпіна про допомогу в його переобранні і що Трамп усно підтримує будівництво таборів для тримання уйгурів.
Трамп відповів, назвавши Болтона в інтерв’ю Wall Street Journal «брехуном». В іншому інтерв’ю Трамп заявив Fox News, що Болтон порушив закон, включивши в книгу секретні матеріали.
Видавець, компанія Simon and Schuster, назвав спогади Болтонв «книжкою, яку Дональд Трамп не хоче, щоб ви читали». У книзі, згідно з опублікованим видавцем уривком, Болтон описує хаотичну адміністрацію, яка нібито вчинила численні порушення закону, які підпадають під імпічмент. У мемуарах ідеться не лише про тиск на Україну з метою розслідування щодо політичного конкурента Трампа, колишнього віцепрезидента США Джо Байдена.
«Погрози Трампа в «українському» стилі існували в усій його зовнішній політиці – і Болтон саме документує, що вони (такі погрози –ред.) були, і висвітлює намагання його та інших людей в адміністрації підняти тривогу щодо них», – наголосив видавець.
Палата представників оголосила президентові Дональду Трампу імпічмент у пов’язаній із Україною справі, але відсторонення глави держави не допустив контрольований його однопартійцями з Республіканської партії Сенат.
…
Саміт Україна – Європейський союз відбудеться 1 жовтня. Про це заявив заступник очільника Офісу президента України Ігор Жовква в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
“Він (саміт – ред.) точно відбудеться. І президент Європейської Ради Шарль Мішель, і президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн у своїх контактах із президентом Зеленським підтвердили, що 1 жовтня відбудеться саміт Україна-ЄС, до якого ми готуємося», – заявив Жовква.
За його словами, під час саміту Україна очікує, зокрема укладення угоди про спільний авіаційний простір.
«Всім було відомо про проблему між Великою Британією та Іспанією через статус аеропорту Гібралтар. Із виходом Великої Британії з ЄС ця проблема знівельована. Наразі тривають останні технічні переговори. Своє формулювання про статус аеропорту має надати Іспанія. І у нас є конкретна ціль, щоб під час саміту Україна-ЄС у жовтні цю угоду, нарешті, було укладено», – зазначив Жовква.
Попередній саміт Україна – ЄС відбувся у липні минулого року. За його підсумками були підписані угоди щодо фінансової підтримки громадянського суспільства, децентралізації, антикорупційних заходів і реформ.
…
Депутати Московської міської думи Євген Ступін та Олег Шереметьєв, політолог Валерій Соловей та юрист Сергій Бочаров заявили, що подали до Верховного суду Росії позов про визнання недійсним указу президента Росії Володимира Путіна про голосування щодо поправок до конституції. Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода.
Позивачі заявляють, що проводити голосування в умовах епідемії коронавірусу, коли «кожного дня вмирають десятки, іноді сотні людей від непереможеного вірусу – злочин». На думку позивачів, скасування указу Путіна врятує багато життів.
Позивачі спробують домогтися, щоб Верховний суд розглянув позов до 1 липня, яке офіційно назвали днем голосування – хоча фактично воно буде проводитися з 25 червня.
Однією зі змін до конституції країни стане «обнулення» президентських термінів Путіна.
Голосування спочатку було призначене на 22 квітня, проте його перенесли через епідемію коронавірусу на невизначений термін. В останні дні почали з’являтися повідомлення про відновлення підготовки до голосування. 20 травня Центральна виборча комісія відновила підготовку до голосування.
Президент Росії Володимир Путін ініціював внесення змін до Конституції в січні. Тоді ж він заявив, що поправки повинні бути схвалені всенародним голосуванням, хоча закон цього не вимагав.
Серед найбільш обговорюваних змін – пріоритет російської конституції над міжнародним правом і «обнулення» президентських термінів, яке в разі схвалення поправок дозволить Путіну ще двічі обиратися на посаду президента.
Також будуть перерозподілені повноваження між гілками влади – в цілому, президент отримає ще більше повноважень, ніж зараз.
Поправки вже схвалені Державною думою і Радою федерації (двома палатами парламенту Росії), а також регіональними законодавчими зборами. Для того, щоб вони почали діяти, необхідно, щоб їх схвалила більше ніж половина учасників всенародного голосування.
Явка значення не має – на відміну від референдуму, де потрібно, щоб на дільниці прийшли більше від половини виборців.
Низка представників російської опозиції закликає бойкотувати голосування, стверджуючи, що у влади є всі інструменти для того, щоб його сфальсифікувати. Інші закликають прийти на дільниці і проголосувати проти.
…
Брат Джорджа Флойда, афроамериканця, який помер під час затримання поліцією у Міннеаполісі, закликав Раду ООН з прав людини провести незалежне розслідування «вбивств поліцією чорношкірих людей» у Сполучених Штатах та «насильства щодо мирних демонстрантів».
Філонайз Флойд виступив із відеозверненням до Ради в Женеві 17 червня, коли там обговорювали расизм і жорстокість поліції. Дебати були скликані на прохання африканських країн, які намагаються розслідувати жорстокість поліції і расову дискримінацію в Сполучених Штатах.
Дискусія відбулася після тижнів протестів у Сполучених Штатах і інших країнах світу проти жорстокості поліції і расової нерівності. Після смерті іншого чорношкірого американця, Рейшарда Брукса, якому поліцейські під час арешту в Атланті 12 червня двічі вистрілили у спину, почалися жорстокі заворушення.
Мішель Бачелет, старший співробітник Організації Об’єднаних Націй з прав людини, розкритикувала «необгрунтовану жорстокість», продемонстровану під час затримання Флойда, і попередила, що вона «стала символом системного расизму, що завдає шкоди мільйонам людей африканського походження». Бачелет також закликала країни протистояти наслідкам рабства і колоніалізму виплатити репарації.
«За сьогоднішнім расовим насильством, системним расизмом і дискримінаційною політикою ховається нездатність визнати і протистояти спадщині работоргівлі і колоніалізму», – наголосила вона під час засідання Ради.
За словами Бачелет, країни повинні реформувати поліцейські інститути, а також боротися з расовою нерівністю.
США залишили Раду ООН з прав людини у червні 2018 року.
Після численних протестів, що відбулись в різних регіонах США протягом останніх тижнів, президент країни Дональд Трамп 16 червня оприлюднив план дій з «розбудови безпеки, посилення можливостей та гідності», а також зменшення нерівності.
Read MoreПрем’єр-міністр освіти Денис Шмигаль запропонував Верховній Раді призначити Сергія Шкарлета міністром освіти і науки. Проєкт відповідної постанови парламент зареєстрував 17 червня.
Документ має назву «Проект Постанови про призначення Шкарлета Сергія Миколайовича Міністром освіти і науки України». Його текст наразі не затверджений.
Наступне пленарне засідання парламенту відбудеться 18 червня.
Читайте також: Верховна Рада розгляне програму уряду завтра
Днями прем’єр-міністр Шмигаль підтвердив, що Сергій Шкарлет є серед ймовірних кандидатів на посаду міністра освіти. За словами Шмигаля, після остаточного формування кола кандидатів, їхні кандидатури уряд винесе на розгляд комітетів Верховної Ради. Самого Шкарлета Шмигаль охарактеризував словами – «повний сил, професійний чоловік, якого поважає науково-ректорське середовище».
3 червня представниця парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Інна Совсун («Голос») повідомила Радіо Свобода, що комітет провів бесіду тільки з одним кандидатом на посаду міністра освіти і науки – Сергієм Шкарлетом.
Читайте також: Президент прокоментував кандидатуру ексрегіонала на посаду голови МОН
Із відкритих джерел відомо, що Сергій Шкарлет свого часу балотувався до Чернігівської облради і від Партії регіонів, і від «Блоку Петра Порошенка». Із 2010 року і досі є ректором Чернігівського державного технологічного університету. На сайті цього закладу збереглося фото за 2013 рік, на якому тодішній міністр освіти і науки Дмитро Табачник вручає Шкарлету нагрудний знак та посвідчення «Заслужений діяч науки і техніки України».
Нині обов’язки міністра освіти і науки України тимчасово виконує Любомира Мандзій.
…
У відповідь на посилення санкцій проти Росії, Кремль посилює фізичний та психологічний тиск на українських політв’язнів. Про це заявила український омбудсмен Людмила Денісова.
«У відповідь на міжнародні санкції РФ посилює знущання з незаконно утримуваних громадян України – відмовляє українським дипломатам у відвіданні наших співгромадян та продовжує фізичний і психологічний тиск, чим вкотре порушує міжнародне та, навіть, російське законодавство. Зокрема, Джеміль Гафаров, Володимир Дудка, Ігор Кіяшко, Олександр Марченко, Тофік Абдулгазієв, Енвер Омеров, Шабан Умеров, Алієв Муслім, Інвер Бекіров, Енвер Сейтосманов, Теймур Абдуллаєв, Енвер Мамутов, Володимир Якименко, Руслан Зейтуллаєв, Андрій Захтей, Олексій Бессарабов, Узеір Абдуллаєв, Рустем Ісмаілов, Віктор Шур, Олександр Шумков, Вадим Сірук, Емір-Усеін Куку, Валентин Виговський, Зеврі Абсеітов, Рустем Абільтаров, Ремзі Меметов, Геннадій Лимешко, Рефат Алімов, Сергій Бугайчук – потерпають через грубе цілеспрямоване порушення їхніх прав», – заявила Денісова.
Вона наголосила, що Росія має дотримуватися міжнародних зобов’язань щодо забезпечення прав незаконно ув’язнених громадян України та припинити репресій проти кримськотатарського народу.
Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…
Москва заявляє, що літаки Військово-повітряних сил США супроводжували чотири російські ядерні бомбардувальники, коли вони патрулювали територію поблизу Берингової протоки, яка розділяє російський півострів Чукотка й американський штат Аляска.
Міністерство оборони Росії 17 червня заявило, що США відправили винищувачі F-22 для супроводу чотирьох російських стратегічних бомбардувальників ТУ-95МС, які перебували «над нейтральними водами» навколо Чукотки, Берингової протоки й Охотського моря.
«На певних етапах маршруту російські літаки супроводжували винищувачі ВПС США F-22», – сказали в міністерстві, додавши, що патрульний політ тривав близько 11 годин.
10 червня командування американської протиповітряної оборони заявило, що її винищувачі двічі перехопили російські реактивні літаки і бомбардувальники біля берегів Аляски.
За місяць до цього Військово-морські сили США заявили, що два російські винищувачі Су-35 «у небезпечний і непрофесійний спосіб» пролетіли біля морського патрульного літака ВМС США P-8A над міжнародними водами у Східному Середземномор’ї.
Read More
Корабель військово-морського флоту Сполучених Штатів «Портер» 17 січня взяв курс на північ до Чорного моря, повідомляє посольство США в Україні.
За повідомленням, корабель прямує в ці води для «проведення операцій з морської безпеки та підвищення регіональної морської стабільності, комбінованої готовності та військово-морської спроможності» з союзниками США по Північноатлантичному альянсу та партнерами в регіоні.
«Перебуваючи в Чорному морі, «Портер» дотримуватиметься міркувань безпеки в умовах стримування епідемії COVID-19 і залишатиметься у плаванні, зосереджуючись, за підтримки партнерів і союзників, на оперативних потребах та виконанні національних оборонних завдань», – повідомляє посольство.
Читайте також: Міноборони Росії: літаки США перехоплювали російські бомбардувальники біля Аляски
До цього, за даними дипломатичної установи, корабель здійснював операції в Баренцевому морі з метою «ствердження свободи навігації та демонстрації органічної інтеграції між союзниками».
Минулого разу американський ракетний есмінець «Портер» здійснював операції в Чорному морі у квітні 2020 року. Загалом це буде третій раз за рік, коли американський військовий корабель здійснює операції в акваторії Чорного моря.
…
Співробітники Служби безпеки України викрили та припинили діяльність неонацистського радикального осередку, який очолював громадянин Росії, повідомила у середу пресслужба СБУ.
«Слідчі дії одночасно відбулися у Києві та Харкові. За даними досудового слідства, учасники групи є послідовниками ідеології австралійського терориста Брентона Тарранта, який пропагує етнічний і культурний геноцид, закликає до терактів та масових вбивств. Для популяризації своїх поглядів зловмисники займалися виготовленням та розповсюдженням екстремістської літератури. Заборонені видання та нацистську символіку вони друкували у власній підпільній типографії в Дарницькому районі столиці та в Харкові. Частину деструктивних матеріалів неонацисти отримували з РФ. Поширювали літературу на таємних зібраннях та під час тематичних вечірок», – розповіли у СБУ.
За даними відомства, підозрювані поширювали інформацію «терористичної спрямованості» через телеграм-канали та закриті спільноти у соцмережах із аудиторією у понад 3 тисячі осіб.
«У ході обшуків за адресами проживання організатора осередку та за місцями виготовлення поліграфії вилучено понад 300 примірників нацистських видань, прапори «Третього рейху», зброю, набої, вибухові пристрої, комп’ютери, з яких відбувалося адміністрування спільнот, та чеки на доставку забороненої літератури із-за кордону. Раніше оперативники спецслужби вилучили в Харкові екстремістську літературу накладом у 200 копій», – йдеться в повідомленні.
В СБУ зазначили, що триває досудове слідство за фактом «підбурювання до вчинення терактів», а також вирішується питання щодо оголошення «активним учасникам групи» про підозри та притягнення до відповідальності інших представників осередку.
У Росії з самого початку її агресії проти України, спершу у Криму, пізніше й на Донбасі, твердили, що підставою для її вторгнення на український півострів і втручання на сході (яке у Кремлі називають «внутрішньоукраїнським конфліктом» чи «громадянською війною»), стало нібито саме те, що в Україні внаслідок Революції гідності (яку у Кремлі називають «державним переворотом» чи «путчем») постав «нацистський» чи «неонацистський режим». Спочатку з такими заявами виступали переважно російські політики нижчого рівня, а потім така риторика почала звучати і з вуст посадовців Кремля.
У 2015 році Верховна Рада України ухвалила закон про засудження комуністичного й нацистського тоталітарних режимів, заборонила їхню пропаганду і символіку. Відтоді, за законом, пропаганду нацизму, націонал-соціалізму, будь-яку діяльність нацистських, фашистських угруповань в Україні карають, зокрема, і ув’язненням до п’яти років.
…
Громадський активіст Сергій Стерненко повідомив, що отримав ухвалу про домашній арешт, який йому в якості запобіжного заходу обрав Шевченківський суд Києва.
За словами Стерненка, суд не підтримав аргумент прокурорів про те, що він нібито може знищити речі та документи, пов’язані зі справою. На слуханні 15 червня сторона захисту посилалася на те, що з моменту подій, про які йдеться у справі, пройшло понад два роки, і ніяких речових доказів, які могли б свідчити проти активіста, не лишилося.
Читайте також: Рада підтримала висновки ТСК щодо нападів на Гандзюк, Стерненка та Гольник
«Ризик знищити речі і документи суддя вважає недоведеним. Але суддя вважає що є ризик що я буду переховуватись та можу впливати на свідків тому що мені інкримунують статті 115 (умисне вбивство – ред.). І все. Тобто він обґрунтовує ризики виключно тяжкістю злочину, який мені інкримінують. Крім того що це абсурдно, практика ЄСПЛ прямо забороняє саму лише тяжкість покарання класти в обґрунтування», – пише Стерненко.
Крім того, і посилатися на практику Європейського суду з прав людини в обґрунтуванні рішення суд, за словами активіста, не може.
«Рішення абсурдне та протиправне. Готуємо апеляцію», – підсумував він.
Увечері 15 червня суддя Володимир Бугіль задовольнив клопотання прокурорів і обрав Стерненку запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем прописки на 60 діб. Виявилося, що в ухвалі суду вказана адреса військової частини в Одесі, де працював батько Сергія Стерненка. Фактично він мешкає в Києві.
Під час засідання під будівлею суду тривала акція на підтримку активіста, якого звинувачують у вбивстві та незаконному носінні холодної зброї. Протягом дня між учасниками та поліцейськими сталися сутички, кілька людей були затримані. Правоохоронці застосували силу до деяких учасників акції. Після рішення суду, з яким Стерненко не погодився, акція продовжилася і тривала, доки голова суду не пообіцяв перегляд рішення.
Наступного дня суд змінив адресу запобіжного заходу активістові Сергієві Стерненку на фактичну адресу його проживання.
Read MoreЧисло померлих від коронавірусу в США перевищило кількість американських солдатів, загиблих у Першій світовій війні. За даними університету Джонса Гопкінса, станом на 17 червня, кількість померлих у США склала майже 117 тисяч, заразилися понад 2,13 мільйона. Спалах у деяких штатах наростає.
Такі дані перевищують число людей, яких США втратили під час Першої світової війни – 116 516. Із них – понад 53 тисячі людей загинули в боях, а більше ніж 63 тисячі – через хвороби, в основному епідемію грипу 1918 року.
У США продовжують відновлювати роботу підприємства по всій країні, попри виявлення щодня близько 23 тисяч нових випадків COVID-19.
Близько 20 штатів повідомили про щоденні збільшення кількості нових випадків протягом останніх двох тижнів, у декількох росте число шпиталізованих, зокрема, у Флориді, Техасі й Арізоні.
Деякі з нових випадків можна пояснити збільшенням кількості проведених тестів, але експерти в галузі охорони здоров’я пов’язують зростання з відновленням економіки.
Президент Дональд Трамп зосереджений на відновленні економіки й заявляє, що нового локдауну не буде, навіть коли загальна кількість випадків перевищить 2,1 мільйона.
США, Мексика й Канада також погодилися тримати свої кордони закритими до 21 липня, продовживши обмеження на подорожі.
Натомість багато країн Європи відкрили свої внутрішні кордони для європейців після тримісячних обмежень.
У Парижі готуються до відкриття наступного тижня Ейфелевої вежі після того, як пандемія коронавірусу призвела до найдовшого закриття пам’ятки після Другої світової війни.
В Європі, яка раніше була найбільш постраждалим від коронавірусу регіоном, кількість нових випадків COVID-19, число шпиталізованих і померлих різко знизилося.
Одним із центрів пандемії зараз є Латинська Америка, де найгірша ситуація спостерігається в Бразилії, Колумбії і Перу.
В Азії сигнали про можливий новий спалах надходять із Китаю. У столиці Китаю Пекіні з населенням у 21 мільйон людей посилили карантинні заходи в намаганні стримати новий спалах коронавірусної інфекції.
В усьому світі на даний час зафіксовано майже 8,2 мільйона випадків коронавірусної інфекції, майже 444 тисяч людей померли.
Read MoreКитай заявив 17 червня, що прагне уникнути ескалації прикордонної суперечки з Індією, що спричинила перші за багато десятиліть смерті.
«Ми, звичайно, не хочемо бачити більше сутичок», – заявив речник міністерства закордонних справ Чжао Ліцзян. Він також закликав Індію уникати «провокаційних жестів», які можуть ускладнити прикордонну ситуацію.
16 квітня Індія повідомила про загибель 20 своїх військових унаслідок сутички з силами Китаю на спірному кордоні в регіоні Ладакх на півночі країни.
Спершу повідомляли, що в тій сутичці 15 червня загинули троє індійських військових; за новим повідомленням, пізніше ще 17 померли від тяжких поранень.
Індія також заявляє, що втрати є й на китайському боці; Китай своїх втрат не підтверджує.
Міністерство закордонних справ Індії звинуватило Китай у порушенні укладеної попереднього тижня домовленості дотримуватися фактичної лінії розмежування, яка склалася в долині Ґалван.
Китай, зі свого боку, звинуватив індійських військових у переході на китайський бік лінії.
Ця сутичка стала найсерйознішою за тривалий час, хоча останнім часом у тій місцевості наростала напруженість і вже ставалися менш серйозні сутички. А загибель людей унаслідок сутички на цій лінії сталася, як вважають, уперше за кілька останніх десятиліть протистояння Індії й Китаю в Ладакху.
1962 року дві країни провели там війну, яку Індія фактично програла. Китай нині займає майже 38 тисяч квадратних кілометрів історичного регіону Кашмір, на всю територію якого претендує Індія. Відтоді за 30 років між двома країнами відбулися кілька раундів переговорів про визначення прикордонних суперечок, але вони ні до чого не призвели.
Минулого року Індія, яка претендує на весь історичний Кашмір, але фактично контролює тільки його південну частину, ліквідувала свій напівавтономний штат Джамму і Кашмір на підконтрольній їй території і поділила його на дві «союзні території», які не мають власного регіонального самоврядування і керуються безпосередньо з Делі: зменшену більш ніж удвічі територію Джамму і Кашмір і новий високогірний регіон Ладакх, який межує з фактично контрольованою Китаєм територією.
При поділі Британської Індії на нинішню Індію і Пакистан князівство Кашмір скористалося правом стати окремою державою, але скоро було змушене проситися вступити до складу Індії через підбурювані Пакистаном масові виступи переважно мусульманського населення Кашміру проти гіндуїстської владної верхівки князівства, з якими воно не могло впоратися. Тим часом північно-західну частину історичного Кашміру окупував Пакистан, а північно-східну Китай.
…
Печерський райсуд Києва оголосив перерву до 17 червня у розгляді клопотання прокуратури про взяття під варту голови Херсонської облради Владислава Мангера, який фігурує у справі про вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк, повідомив у фецсбуці адвокат Дмитро Ільченко.
«В клопотанні виявили критичні зауваження, критичні проблеми, через які суддя відклала засідання і дала прокурорам можливість до 10:00 наступного дня виправити всі проблеми, які вона виявила», – сказав адвокат.
Водночас спільнота «Хто замовив вбивство Каті Гандзюк» повідомила, що суддя дала час на розгляд матеріалів адвокатам Мангера.
Активісти зауважили, що 17 червня – День народження Катерини Гандзюк, їй виповнилось би 35 років.
Спецпідрозділ СБУ зранку 16 червня затримав у лікарні в Херсоні голову обласної ради Владислава Мангера, його привезти до Києва для участі в засіданні Печерського районного суду.
Печерський районний суд Києва ухвалив 15 червня рішення про надання дозволу на затримання Мангера з метою приводу його на засідання.
За версією слідства, Мангер підозрюється у тому, що за попередньою змовою з іншим фігурантом справи Олексієм Левіним організував нанесення тяжких тілесних ушкоджень Катерині Гандзюк, які призвели до її смерті. Мангер заперечує звинувачення.
Олексія Левіна у січні цього року затримали в Болгарії. 16 березня його екстрадували в Україну.
За даними СБУ, «у справі Гандзюк» наразі винесено вирок п’ятьом особам: безпосередньому організатору злочину Сергію Торбіну і його співучасникам – Микиті Грабчуку, Володимиру Васяновичу, В’ячеславу Вишневському і Віктору Горбунову. Їм призначено покарання від трьох до шести з половиною років позбавлення волі.
Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою в Херсоні.
…
На фігурантів сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Теймура Абдуллаєва та Айдера Саледінова тиснуть в російській виправній колонії, намагаючись «зламати і підкорити», заявив адвокат Еміль Курбедінов у фейсбуці.
«За повного потурання прокуратури Республіки Башкортостан і ФСВП Республіки Башкортостан тривають незаконні дії адміністрації та оперативних співробітників виправної колонії щодо політв’язнів – Теймура Абдуллаєва і Айдера Саледінова. Проводиться так звана «обробка» цих політв’язнів з метою «зламати» і підкорити. Використовується інструмент – накладення надуманих стягнень на засуджених і постійне їх тримання не в таборі, а в нелюдських умовах штрафних ізоляторів та інших камер», – повідомив адвокат.
Він зазначив, що спочатку ФСВП Башкирії відмовилася надати йому інформацію і копії документів, що стосуються стягнень, накладених на Абдуллаєва і Саледінова.
«Моя мета – оскаржити ці надумані стягнення. Не там спав; звертався на «ти» до співробітника; не робив зарядку – ось «страшні злочини», за які просто «ламають» людей і гублять їхнє здоров’я в Башкирській ІК-2», – повідомив Курбедінов.
За його словами, він відправляв також заяву прокурору Башкостана з вимогою притягнути до адміністративної відповідальності начальника місцевого УФСІН і начальника ІК-2, який ніяк не реагував на адвокатський запит, але російська прокуратура «за надуманими підставами спустила заяву начальнику ФСВП РБ, щоб він сам себе покарав і притягнув до дисциплінарної відповідальності».
Адвокат підкреслив, що в УФСІН російського Башкостана перебувають близько десяти кримчан.
Раніше мати Теймура Абдуллаєва Діляра повідомила, що йому продовжили тримання в російському ШІЗО до 20 червня.
Адвокат Еміль Курбедінов повідомляв, що разом із колегою Едемом Семедляєвим оскаржив дії керівництва колонії №16 і колонії №2, де тримають їхніх підзахисних.
Раніше дружини п’ятьох фігурантів сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» звернулися до уповноваженої з прав людини в Росії Тетяни Москалькової через тиск на чоловіків у російському ув’язненні й тривале тримання в ШІЗО.
Верховний суд Росії 24 грудня 2019 року змінив вирок фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір» (перша сімферопольська група). Терміни ув’язнення для кримчан зменшили на 6 місяців.
Таким чином, Узеїр Абдуллаєв отримав 12 років і 6 місяців ув’язнення, Рустем Ісмаїлов – 13 років і 6 місяців, Еміль Джемаденов – 11 років і 6 місяців, Айдер Саледінов – 11 років і 6 місяців. Теймур Абдуллаєв після перегляду вироку отримав 16 років і 6 місяців колонії, при цьому для нього передбачений адміністративний нагляд строком на 1 рік і 4 місяці.
Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону виніс вирок фігурантам цієї справи в червні 2019 року.
Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у зв’язку з цими вироками і закликало посилити санкційний тиск на Росію.
…
Міністерство юстиції США подало позов із метою не допустити публікації книжки спогадів колишнього радника з питань національної безпеки Джона Болтона, в якій ідеться про час його роботи в Білому домі та, зокрема, політику щодо України.
У позові, поданому 16 червня, стверджується, що розділи нової книжки містять секретну інформацію, яка могла б завдати «непоправної шкоди» національній безпеці США. Болтона звинувачують у «очевидному порушенні домовленостей, які він підписав як умову своєї роботи (в Білому домі – ред.) та як умову отримання доступу до надсекретної інформації».
Позов поданий через день після того, як президент Дональд Трамп заявив, що Болтон порушить закон, якщо книга буде опублікована.
Видавець планує, що книжка Болтона «Кімната, де це сталося: Спогад про Білий дім» вийде друком 23 червня.
Правозахисна група «Американський союз громадянських свобод» (The American Civil Liberties Union) заявила, що будь-які зусилля, спрямовані на заборону виходу книжки Болтона «приречені на провал».
Трамп звільнив Болтона у вересні 2019 року через 17 місяців роботи на посаді радника з національної безпеки.
Видавець, компанія Simon and Schuster, назвав спогади Болтонв «книжкою, яку Дональд Трамп не хоче, щоб ви читали». У книзі, згідно з опублікованим видавцем уривком, Болтон описує хаотичну адміністрацію, яка нібито вчинила численні порушення закону, які підпадають під імпічмент. У мемуарах ідеться не лише про тиск на Україну з метою розслідування щодо політичного конкурента Трампа, колишнього віцепрезидента США Джо Байдена.
«Погрози Трампа в «українському» стилі існували в усій його зовнішній політиці – і Болтон саме документує, що вони (такі погрози –ред.) були, і висвітлює намагання його та інших людей в адміністрації підняти тривогу щодо них», – наголосив видавець.
Палата представників оголосила президентові Дональду Трампу імпічмент у пов’язаній із Україною справі, але відсторонення глави держави не допустив контрольований його однопартійцями з Республіканської партії Сенат.
…
Парламент Вірменії 16 червня задовольнив клопотання генпрокурора і позбавив депутатської недоторканності голову найбільшої опозиційної партії країни «Процвітаюча Вірменія» Гагіка Царукяна. Тепер щодо нього може бути розпочато кримінальне переслідування за звинуваченням у хабарях на парламентських виборах 2017 року та за іншими статтями. Парламент також дозволив заарештовувати Царукяна.
Царукян вважається одним з найбагатших людей Вірменії. Під час виступу в парламенті він заявив, що його кримінальні справи сфабриковані «за політичним замовленням», тому що він критикує нинішній уряд Ніколи Пашиняна.
Щодо Царукяна відкрито справи за трьому статтями – про підкуп виборців, неліцензійну гральну діяльність і незаконну забудову.
Прихильники Царукяна вже кілька днів влаштовують масові акції протесту на вулицях Єревана. У вівторок вони зібралися біля будівлі парламенту, після чого було затримано понад 100 осіб. У вихідні на аналогічних протестах було затримано більш ніж 250 людей.
…
У столиці Китаю Пекіні з населенням у 21 мільйон людей посилили карантинні заходи в намаганні стримати новий спалах коронавірусної інфекції.
Влада міста перекрила 16 червня 29 менших адміністративних районів із понад 270 на підпорядкованій місту території. Всі входи й виходи з них перебувають під цілодобовою охороною, щодо всіх, хто прибуває чи відбуває, застосовують суворий контроль.
По всьому Пекіну припинені заняття в школах і переведені на дистанційний онлайн-режим. Підприємства й заклади можуть працювати, але влада заохочує запроваджувати гнучкі робочі режими і переходити на дистанційну роботу.
Виїзди з Пекіна без серйозної потреби заборонені. Ті, хто все ж мусить залишити місто, мають подати негативний результат тесту на коронавірус. Усі, хто прибуває в місто, мусять пройти тестування.
16 червня в Пекіні було зареєстровано 27 нових випадків COVID-19, а за останні п’ять днів – загалом 106.
Новий спалах пов’язують із пекінським гуртовим ринком Сіньфаді, який закрили минулих вихідних.
До цього в Пекіні протягом семи тижнів випадки коронавірусного захворювання реєстрували тільки в прибульців із-за кордону.
…
Президент США Дональд Трамп підписав указ про реформу поліції, який передбачає надання більших коштів на поліпшення навчання поліції щодо застосування сили і створення загальнодержавної федеральної бази даних для відстежування неправильної поведінки працівників поліції.
«Ми маємо зламати старі шаблони схеми неуспіху», – заявив Трамп незадовго до того, як підписав указ 16 червня.
Документ передбачає надання коштів із держбюджету в першу чергу тим органам поліції, які будуть дотримуватися нових, вищих стандартів, сказав Трамп.
За його словами, серед іншого, утримання тиском на шию буде заборонене, за винятком випадків, коли життя працівника поліції перебуватиме під загрозою.
Як заявили в адміністрації Трампа, створювана за указом база даних має на меті відстежувати працівників поліції, на яких надходили скарги щодо надмірного використання сили, щоб вони не могли після звільнення з одного органу поліції влаштуватися в іншому місці. Крім того, документ має на меті створити систему фінансових заохочень для органів поліції шляхом надання ґрантів із державного бюджету на застосування найкращих принципів щодо застосування сили.
Указ був виданий у час, коли Конгрес збирається розробити законопроєкт про ширшу реформу поліції також на загальнодержавному рівні. Над своїми версіями працюють і контрольована демократами Палата представників, і контрольований республіканцями Сенат.
Тим часом більшість реформ, незалежно від рішень у Вашингтоні, мають здійснити на місцевому рівні. Кілька штатів і міст уже внесли зміни в діяльність своїх органів поліції чи перебувають у процесі здійснення таких змін.
Усе це спричинили масові протести по всіх США і деінде у світі проти надмірного насильства з боку поліції після того, як 25 травня в місті Міннеаполісі у штаті Міннесота загинув афроамериканець Джордж Флойде унаслідок застосування працівником поліції утримання тиском ноги на шию.
…
Верховний суд України пояснив рішення Касаційного кримінального суду у своєму складі з приводу спецконфіскації коштів компаній, пов’язаних із оточенням колишнього президента Віктора Януковича.
Як наголошено в повідомленні, саме це рішення щодо спецконфіскації взагалі не було предметом розгляду в Касаційному кримінальному суді.
Цей суд раніше 16 червня розглянув касаційні скарги представників юридичних осіб Aldoza Investments Limited, Wonderbliss Ltd, Opalcore Ltd, Erosaria Ltd, Akemi Management Limited, Loricom Holding Group Ltd, Foxtron Networks Limited, які оскаржували ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2017 року. Згідно з тією ухвалою представникам цих компаній було відмовлено у відкритті провадження за їхніми апеляційними скаргами на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 28 березня 2017 року щодо Аркадія Кашкіна. Тим вироком було затверджено угоду між прокурором і підозрюваним про визнання винуватості і визнано Кашкіна винним за ч. 1 ст. 255 (створення злочинної організації), ч. 4 ст. 28 (злочин, вчинений злочинною організацією), ч. 3 ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом) Кримінального кодексу України.
Своїм рішенням ККС ВС скасував ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
При цьому ще раз наголошено, що вирок Краматорського міського суду Донецької області від 28 березня 2017 року щодо Аркадія Кашкіна не був предметом розгляду у Верховному суді.
Повний текст постанови ККС ВС буде проголошено 22 червня 2020 року о 12:00 (справа № 234/4135/17к, провадження № 51-6292км18), повідомили в ВСУ.
Ідеться про одну з найгучніших справ про спецконфіскацію коштів компаній, пов’язаних із оточенням Януковича на загальну суму приблизно в 1,5 мільярда доларів, вирок у якій виніс Краматорський міський суд у березні 2017 року. При цьому в повідомленнях на цю тему нерідко навіть офіційно говорили про «кошти Януковича», що давало приводи адвокатам колишнього президента наголошувати, що кошти, які потрапили під спецконфіскацію, формально не належали самому Януковичеві.
Матеріали справи були тоді засекречені, зокрема, для того, щоб зберегти анонімність її головного фігуранта, який пішов на співпрацю зі слідством, через можливу загрозу його життю. Але невдовзі стало відомо, що йдеться про згаданого вище Аркадія Кашкіна – колишнього директора компанії «Газ України-2020», яку пов’язують із олігархом часів президентства Януковича Сергієм Курченком. Тоді також повідомляли, що Кашкін був насправді фіктивним директором компанії, який за гроші «продав» свої паспортні дані.
…
Жителі Слов’янська привітали з днем народження сина загиблого захисника ДАП.
Read More 15 червня Кирилу Ременюку, сину загиблого добровольця Андрія Ременюка, виповнилося сім років. Напередодні небайдужі жителі міста оголосили збір коштів на подарунок. І у свято подарували Кирилові бажаний велосипед. Як пояснив ініціатор акції, родини загиблих мають відчувати, що їх поважають, що вони – не самі. Як розповіла Тетяна Ременюк, вдова Андрія, він добровільно пішов воювати. Прикривав і воював у аеропорті Донецька. Батьки не знали, що син на війні, до того моменту, поки не отримали звістку про його загибель. Загинув Андрій Ременюк, боєць 90-го окремого аеромобільного батальйону, 8 грудня 2014 року у селищі Піски
Для поширення вашого відео чи повідомлення в Мережі Правди пишіть сюди, або на email: pravdaua@email.cz
Найкращі пропозиції товарів і послуг в Мережі Купуй!
Ваші потенційні клієнти про потрібні їм товари і послуги пишуть тут: MeNeedit