Month: June 2020

Вищий антикорупційний заарештував до 10 серпня включно Андрія Кічу, підозрюваного у причетності до підкупу керівництва антикорупційних органів за закриття справи проти колишнього міністра екології та природних ресурсів України, бізнесмена Миколи Злочевського.

Кічу, якого називають директором з правових питань газовидобувної компанії «Бурісма», взяли під варту на 60 діб із можливістю внесення застави у 40,3 мільйона гривень.

Сторона захисту Андрія Кічі назвала такий запобіжний захід необґрунтованим, сам підсудний заявив, що грошей на хабар не торкався.

Крім того, суд у неділю обирає запобіжний захід іншому фігурантові справи – першому заступникові голови Державної податкової служби в місті Києві Миколі Ільяшенку. Наразі у суді оголошено технічну перерву до 20:00.

12 червня детективи НАБУ задокументували факт надання «колишнім високопосадовцем попередньої влади» хабаря керівництву антикорупційних органів у 6 мільйонів доларів. Пізніше у САП уточнили, що йшлося про 5 мільйонів доларів, а ще 1 мільйон знайшли в автомобілі податківця, що був призначений йому як посередникові. Усього затримали трьох осіб – першого заступника начальника ГУ ДПС, одного із керівників групи компаній, афільованої з ексміністром екології Миколою Злочевським, а також колишнього керівника одного з департаментів ДФС України, довірену особу ексміністра екології.

За повідомленнями антикорупційних органів, хабаря давали за закриття справи щодо власника компанії «Бурісма», ексміністра екології часів президентства Віктора Януковича Миколи Злочевського, який нині перебуває у розшуку.

Напередодні керівники САП і НАБУ заявили, що до справи про пропозицію хабаря можуть бути причетні працівники Офісу генпрокурора. В ОГП заявили про проведення службового розслідування.

У компанії «Бурісма» раніше запевниили, що її власник і керівник Микола Злочевський не причетний до справи з пропозицією хабаря керівникам антикорупційних органів.
…

Керівництво державної податкової служби ухвалило рішення про відсторонення від виконання обов’язків Миколу Ільяшенка на час проведення дисциплінарного провадження, передає пресслужба відомства у неділю.

«Головою Державної податкової служби України Олексієм Любченком за фактом порушення присяги держслужбовця відкрито дисциплінарне провадження та відсторонено від виконання посадових обов’язків першого заступника начальника ГУ ДПС у місті Києві Миколу Ільяшенка. З метою встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню Миколою Ільяшенком корупційного правопорушення, призначено тематичну перевірку Головного управління ДПС у місті Києві», – йдеться в повідомленні.

У податковій службі зазначили, що рішення стосовно Ільяшенка було ухвалене напередодні.

Вищий антикорупційний суд сьогодні після 20:00 мав продовжити засідання із обрання запобіжного заходу Миколі Ільяшенку. Він разом із ще двома затриманими особами фігурує у справі про підкуп керівництва антикорупційних органів.

Раніше 14 червня ВАКС заарештував на 60 діб, до 10 серпня, із можливістю внесення застави у 40,3 мільйона гривень Андрія Кічу, якого називають директором з правових питань газовидобувної компанії «Бурісма», власником і керівником якої є ексміністр екології часів президентства Віктора Януковича, Микола Злочевський.

Третій із затриманих фігурантів справи – колишній керівник одного з департаментів ДФС України, якого у САП називали «довіреною особою ексміністра екології», його ім’я публічно наразі не вказувалось.

12 червня детективи НАБУ задокументували факт надання хабаря керівництву антикорупційних органів у 6 мільйонів доларів. Пізніше у САП уточнили, що йшлося про 5 мільйонів доларів, а ще 1 мільйон знайшли в автомобілі податківця, що був призначений йому як посередникові. Усього затримали трьох осіб. За повідомленнями антикорупційних органів, хабаря давали за закриття справи щодо власника компанії «Бурісма», екчиновника Миколи Злочевського, який нині перебуває у розшуку.

Напередодні керівники САП і НАБУ заявили, що до справи про пропозицію хабаря можуть бути причетні працівники Офісу генпрокурора. В ОГП заявили про проведення службового розслідування.

У компанії «Бурісма» раніше запевниили, що Микола Злочевський не причетний до справи з пропозицією хабаря керівникам антикорупційних органів.
…

В Україні 14 червня вшановують пам’ять 40 українських десантників та 9 членів екіпажу літака Іл-76, збитого цього дня в 2014 році поблизу контрольованого на той час українськими військовими аеропорту Луганська.

 «Світла пам’ять воїнам, які загинули у збитому літаку Іл-76, і всім захисникам України, котрі цього дня віддали свої життя за нашу незалежність. Не маємо права забути. Герої не вмирають!» – написав у фейсбуці президент України Володимир Зеленський.

Його попередник на посаді, п’ятий президент України Петро Порошенко також згадав про загибель військових.

«6 років минуло з тієї страшної ночі, коли у небі над Луганщиною росіяни збили із зенітно-ракетного комплексу український літак Іл-76. 40 військовослужбовців 25-ї окремої повітрянодесантної бригади та 9 членів екіпажу, які перебували на борту, загинули», – написав Порошенко у твітері.

Міністерство оборони України повідомило, що 13 червня біля пам’ятника екіпажу літака Іл-76 у Мелітополі зібралися військовослужбовці гарнізону, рідні та близькі загиблих.

«Кількома залпами військові вшанували пам’ять своїх побратимів. Учасники мітингу поклали квіти до меморіалу, після чого відвідали могили загиблих та меморіальний комплекс, який розташований на території військової частини», – ідеться в повідомленні.

Українські військові льотчики отримали наказ 14 червня 2014 року доставити особовий склад та вантаж до Луганського аеропорту. Близько першої ночі, коли літак ішов на посадку, його збили російські гібридні сили. Усі, хто був на борту, загинули.
…

Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов заявляє, що відновлювана санітарно-епідеміологічна служба буде відповідати міжнародним стандартам, і в МОЗ є щодо цього план.

За його словами, які наводить пресова служба міністерства, дієва санітарно-епідеміологічна служба дозволить ефективніше протистояти багатьом хворобам, зокрема COVID-19, другу хвилю якої, як каже міністр, багато науковців прогнозують на цю осінь.

«За останні п’ять років українська санітарно-епідеміологічна служба була розвалена. В нас навіть перестали випускати лікарів-епідеміологів. Нам не вистачає до 40–50% кадрового забезпечення: лікарів-епідеміологів, вірусологів, лаборантів. Ми виправляємо ці помилки прямо під час епідемії: залучаємо спеціалістів, перенавчаємо їх. Ми розробили план відновлення протиепідеміологічної служби, яка відповідатиме актуальним світовим викликам та загрозам. Ми дійсно зробимо ефективну службу, яка відповідатиме європейським і світовим стандартам», – наведено в повідомленні слова Степанова.

Державну санітарно-епідемічну службу в Україні звинувачували в надмірних повноваженнях, у першу чергу контрольно-дозвільних, і в пов’язаній із цим корупції (зокрема, 2016 року на хабарі затримали її керівника, головного санітарного лікаря України Святослава Протаса). 2014 року її в рамках планованого реформування ввели до складу новоствореної Держпродспоживслужби. Її функції перерозподілили між ДПСС, Держпраці і МОЗ, зокрема новоствореним Центром громадського здоров’я МОЗ. 2017 року СЕС узагалі ліквідували як таку, подальше існування якої недоцільне, бо виконання всіх її функцій уже забезпечують інші відомства. Ще однією з причин ліквідації СЕС називали заклики міжнародних партнерів України, які прагнули ліквідувати дублювання функцій, щоб було чітко ясно, який орган відповідає за санітарно-епідеміологічну безпеку.

Після приходу до влади 2019 року партії президента Володимира Зеленського «Слуга народу» в ній стали вимагати відновити СЕС. У зв’язку з цим у МОЗ наразі вже створена посада заступника міністра – головного санітарного лікаря (її обіймає Віктор Ляшко).

Цю ідею різко критикує колишня керівниця МОЗ Уляна Супрун, яка стверджує, що «зараз немає потреби створювати нову організацію чи реінкарнувати СЕС» і що на стрімке поширення COVID-19 «неправильною реакцією… є відновлення застарілої, неефективної, корумпованої інституції, яка вже довела своє вміння займатися нічим іншим, як імітацією роботи».
…

В Офісі генерального прокурора України розслідують дії свого працівника чи працівників у справі про нібито пропозицію хабаря від власника і президента газовидобувної компанії «Бурісма», колишнього народного депутата і колишнього міністра екології Миколи Злочевського керівництву Національного антикорупційного бюро і Спеціальної антикорупційної прокуратури за закриття одного з кримінальних проваджень щодо компанії.

Як повідомили в ОГП, його генеральна інспекція розпочала службове розслідування за тим фактом, що працівник чи працівники офісу входили до Єдиного реєстру досудових розслідувань, щоб перевірити й підтвердити інформацію про закриття згаданого провадження, яке було умовою надання хабаря.

«Наразі встановлюється коло причетних до втручання в ЄРДР осіб. У разі підтвердження інформації вирішуватиметься питання щодо відсторонення їх від займаних посад і притягнення до відповідальності», – повідомили в ОГП.

Раніше 13 червня керівники НАБУ Артем Ситник і САП Назар Холодницький повідомили деякі подробиці справи, за їхніми словами, з пропозицією хабаря, з якою до керівництва обох органів звернулися перший заступник начальника головного управління Державної податкової служби і ще дві особи (імена названі не були). За їхніми даними, цими особами були довірені особи Злочевського: одна, можливо, мала чи має стосунок до його компанії «Бурісма», інша – колишній працівник Державної фіскальної служби.

Як заявили Ситник і Холодницький, сума хабаря спершу становила 1 мільйон доларів за передачу провадження іншому відомству, потім її збільшили до 5 мільйонів доларів за повне закриття провадження.

При спробі дати цього хабаря попереднього дня, 12 червня, були вилучені і 5 мільйонів доларів його суми, і ще 1 мільйон доларів знайшли в авті податківця, що був призначений йому як посередникові, всіх трьох затримали.

Як сказав Ситник, це на його пам’яті рекордна сума в історії України.

При цьому Холодницький звернув увагу, що умовою передачі коштів було те, що особи, які пробували ці кошти передати, бажали отримати процесуальне рішення про закриття кримінального провадження, і задля цього було виготовлено за спеціальним протоколом несправжню імітаційну постанову, яку й внесли до ЄРДР: адже, сказав він, ці особи хотіли переконатися в тому, що справа закрита і дані про це є в Реєстрі досудових розслідувань.

«Тому зараз на причетність до цього злочину також перевіряються представники Генеральної прокуратури (ОГП – ред.), які, діючи за домовленістю з затриманими особами, передавали їм інформацію, що так, дійсно, справа по реєстру вже закрита, і постанова, і процесуальне рішення вже відображені по реєстру досудових розслідувань», – сказав він.

І, за його словами, під час слідчих дій хтось із працівників Офісу генерального прокурора справді моніторив Єдиний реєстр досудових розслідувань щодо того, чи дійсно кримінальне провадження закрили.

«Я сподіваюся, що генеральний прокурор, яка вміє оперативно проводити службові розслідування, на цей раз не засекретить їх під грифом ДСК, а проведе і службове розлідування за цим ганебним фактом, і повіомить суспільство про результати цього службового розслідування, чи є там взагалі ознаки дисциплінарного чи іншого складу правопорушення», – зауважив Холодницький.

Ситник також повідомив, що епізод, про який ідеться, ніяк не пов’язаний із діяльністю в раді директорів компанії «Бурісма» Гантера Байдена, сина колишнього віцепрезидента США Джо Байдена, який на президентських виборах у США цієї осені буде змагатися з чинним президентом Дональдом Трампом. Звертання Трампа до президента України Володимира Зеленського щодо необхідності розслідувати діяльність Байденів в Україні стало головною причиною його невдалого імпічменту у США.

«Цей епізод стосується стабілізаційного кредиту, який видавався Національним банком України банківській установі, яка пов’язана з паном Курченком (Сергій Курченко, український олігарх часів президентства Віктора Януковича – ред.) «Реал Банк». Давайте не перетворювати цю справу в темний бік, щоб був політичний підтекст. Ще раз хочу звернути увагу: справа зареєстрована лише 3 червня, сьогодні 13 червня. Пройшло 10 днів. Дійсно, люди дуже поспішали, щоб забезпечити необхідне процесуальне рішення саме до 14 червня», – сказав він. 14 червня Микола Злочевський має день народження.

У компанії «Бурісма», зі свого боку, заявили, що її власник і керівник Микола Злочевський не причетний до справи з пропозицією хабаря, про яку говорять керівники антикорупційних органів.

Попереднього дня, 12 червня, в САП без подробиць повідомляли, що детективи НАБУ задокументували факт надання «колишнім високопосадовцем попередньої влади» хабаря керівництву антикорупційних органів в особливо великому розмірі, що викликало спекуляції про можливу причетність когось із високопосадовців часів президентства Петра Порошенка. Микола Злочевський, про причетність якого заявляють у НАБУ й САП, теж є високопосадовцем однієї з попередніх влад – за президентства Віктора Януковича він був у 2010–2012 роках міністром охорони довкілля і міністром екології, а в 2012–2014 роках заступником секретаря РНБО.
…

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов 12 червня повідомив про можливість скасування зовнішнього незалежного оцінювання. За його словами, таку інформацію йому підтвердили його джерела.

«Протягом години я отримав інформацію відразу з трьох незалежних джерел, що у високих владних структурах готуються документи про скасування ЗНО взагалі. Інформація надійшла від людей, яких я давно знаю і яким довіряю, хоча поки що не підтверджена офіційно», – написав Горбачов на своїй Фейсбук-сторінці.

Він додав, що, якщо таке рішення буде ухвалене, воно обмежить доступ молоді до вищої освіти і призведе до «ще більшої «втечі розумних» до закордонних університетів».

«Якщо це не так – дуже очікую на однозначну заяву про недоторканість ЗНО як надійного інструменту, який гарантує рівні права доступу до вищої освіти», – додав омбудсмен.​

Згодом Горбачов нагадав, що ще в квітні народний депутат від «Слуги народу», голова комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак повідомив про «гарячі голови, які пропонують скасувати ЗНО».

Читайте також: Учасникам ЗНО не робитимуть експрес-тести на коронавірус – УЦОЯО​

Освітній омбудсмен закликав громадськість підтримати спроти скасування ЗНО.

Проходження зовнішнього незалежного оцінювання в Україні є обов’язковою умовою для вступу до закладів вищої освіти з 2008 року.
…

10 червня Офіс генерального прокурора України заявив про повідомлення Порошенку про підозру в одному з кримінальних проваджень
…