Month: June 2020

Федеральний кримінальний суд Швейцарії 26 червня визнав винним колишнього народного депутата України Миколу Мартиненка у відмиванні близько 2,8 мільйона євро через швейцарську фінансову систему «в складі злочинного угруповання». Також суд визнав винним ще одного громадянина України Павла Скаленка, який разом із ексдепутатом фігурує і в українському кримінальному провадженні НАБУ та САП. Про це повідомляють журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) із посиланням на три джерела, обізнані в процесі. 

Миколі Мартиненку оголосили покарання у вигляді 28 місяців ув’язнення, 12 з яких – «безумовного відбування». Павлу Скаленку – 24 місяці ув’язнення. 

Засідання кримінальної палати Федерального кримінального суду відбулося 26 червня о 14:00 за місцевим часом у місті Беллінцона. 

Як стверджували раніше швейцарські правоохоронці, Микола Мартиненко та Павло Скаленко підозрювались у тому, що відкривали в швейцарських банках рахунки, з яких купували нерухоме майно та активи у Швейцарії та інших країнах – таким чином відмиваючи кошти, отримані незаконним шляхом в Україні та Чехії.

За даними слідства, колишній депутат доручив спільнику – Павлу Скаленку – створити офшорну компанію в Республіці Панама. Її директорами виступали різні громадяни Панами, але всі вони призначили Мартиненка своїм уповноваженим представником.

Відтак, стверджують правоохоронці, за вказівкою Мартиненка його спільник відкривав банківські рахунки у Швейцарії від імені офшорної компанії, зазначаючи в документах бенефіціарним власником активів Миколу Мартиненка.

Сам Мартиненко своєї провини за цими звинуваченнями не визнавав.

Справа у Швейцарії пов’язана із українською справою щодо колишнього народного депутата та його спільників, яку вели НАБУ й САП і яка нині розглядається у Вищому антикорупційному суді.

Ще на початку 2019 року українські правоохоронці оприлюднили в суді документи, які свідчать про прямий стосунок колишнього народного депутата Миколи Мартиненка до офшорної компанії Bradcrest Investments, що, за даними офіційного слідства, ві декількох країнах (Чехія, Швейцарія, Україна) отримувала «відкати» на українських підрядах «Енергоатому» на загальну суму у 6,5 мільйона євро (еквівалент 70 мільйонів гривень на момент транзакцій).

У відповідь захисники ексдепутата тоді заявили, що він такі документи до банку не подавав.

Микола Мартиненко на рішення суду Швейцарії поки не відреагував. Не відповів на прохання про коментар і його помічник. За даними журналістів «Схем», його адвокати у Швейцарії повідомили суду, що заявляють апеляцію на це рішення. 

В українському суді розглядається справа щодо заволодіння ексдепутатом «Народного фронту» Миколою Мартиненком коштами підприємства «Енергоатом» під час закупівлі обладнання в чеського акціонерного товариства Škoda JS, а також заволодіння коштами держпідприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».

 
…

Державний секретар Міністерства освіти і науки Павло Полянський 26 червня передав новопризначеному тимчасовому виконувачу обов’язків міністра Сергію Шкарлету так звану «Перехідну книгу», в якій йдеться про основну роботу міністерства, а також про подальші стратегічні пріоритети.

«Документ містить… інформацію про результати діяльності у сферах повноважень МОН за вересень 2019 – червень 2020 років. У Перехідній книзі докладно прописані стратегічні пріоритети діяльності МОН із проблематикою, стратегічними цілями, показниками досягнення результатів та основні результати і досягнення команди станом на червень 2020 року. У книзі також можна знайти інформацію про основні досягнення МОН за 100 днів роботи нинішнього уряду», – вказано в повідомленні.

Уряд призначив Сергія Шкарлета тимчасовим виконувачем обов’язків міністра освіти і науки України 25 червня. Через кілька годин після цього оголосив про відставку заступник міністра освіти Єгор Стадний.

Раніше голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявляв Радіо Свобода, що Сергій Шкарлет, якого профільний комітет Верховної Ради з питань освіти та науки не рекомендував призначати очільником МОН, може все одно стати керівником цього міністерства.

«Щодо пана Шкарлета, то ще тривають зараз консультації. Варіант, який може бути: його можуть призначити тимчасовим виконувачем обов’язків. По сценарію з Буславець (Ольга Буславець була призначена т. в. о міністра енергетики після того, як Рада провалила голосування за те, щоб призначити її повноцінним міністром – ред.). Для цього не потрібен взагалі комітет. Це – можливий сценарій, але сьогодні будуть ще тривати консультації. Це самостійно ухвалює Кабмін. Якщо ні, то тоді це зробимо наступного пленарного тижня (винесуть кандидатуру Шкарлета на посаду міністра освіти на голосування у сесійну залу – ред.)», – пояснив Арахамія 19 червня.

18 червня т.в.о. міністра освіти Любомира Мандзій на прохання Радіо Свобода прокоментувати те, чи пропонували їй лишитися у МОН у статусі виконувачки обов’язків або ж у статусі повноцінного міністра, сказала: «Можна, я не буду це коментувати? Я не хочу це коментувати».

Подання щодо кандидатури Сергія Шкарлета на посаду міністра освіти внесли до Верховної Ради 17 червня, але 18 червня профільний комітет Верховної Ради не рекомендував його на посаду міністра освіти.
…

Позачерговий з’їзд партії «Голос» 26 червня позбавив депутатських повноважень Святослава Вакарчук. Про це повідомила пресслужба партії.

«З’їзд ухвалив рішення щодо дострокового припинення повноважень народного депутата України Святослава Вакарчука в зв’язку з його виходом з парламентської фракції «Голосу», – мовиться у повідомленні.

Сам Вакарчук заявив, що збирається лишатися членом партії настільки довго, наскільки буде приносити їй користь, і «поки партія сприятиме європейському розвитку країни».

Після припинення повноважень Вакарчука, до фракції приєднається наступний кандидат з передвиборчого списку.

Святослав Вакарчук був обраний до парламенту нинішнього скликання по загальнодержавному багатомандатному округу від партії «Голос», №1 у списку.

11 червня народний депутат від партії «Голос» Святослав Вакарчук оголосив про складання мандата.18 червня Верховна Рада не змогла достроково припинити його депутатські повноваження – забракло голосів.

19 червня спікер Дмитро Разумков оголосив, що народний депутат Святослав Вакарчук вийшов зі складу фракції «Голос».
…

Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя припинив провадження за скаргою адвоката Миколи Полозова на недопуск його до захисту голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова. Про це адвокат розповів кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Суддя Київського районного суду вирішив, що справа вже передана до суду, не звертаючи уваги на те, що скарга була подана в квітні. Таким чином, вони просто затягнули процес її розгляду. Нам важливо було отримати це рішення. Цілком очевидно, що права підзахисного були порушені і на стадії слідства мій підзахисний не мав адвокатської допомоги», – повідомив адвокат.

За його словами, наступний етап – розгляд справи Чубарова у підконтрольному Кремлю Верховному суді Криму.

 «Я вже подав клопотання про допуск мене в якості адвоката безпосередньо до самого судового процесу. Подивимося, яким буде результат», – сказав Полозов.

22 червня підконтрольний Росії Верховний суд Криму почав розгляд по суді кримінальної справи проти глави Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова.

Наприкінці березня 2020 року Слідчий комітет Росії заочно висунув «звинувачення» голові Меджлісу кримськотатарського народу Рефату Чубарову.

Слідком звинувачує Чубарова в тому, що він навесні 2015 року в ефірі одного з українських телеканалів «висловлював заклики до здійснення екстремістської діяльності проти інтересів Росії», а також до деокупації Криму.

Читайте також: «Російські слідчі працювали нашвидкуруч». Що не так зі «справою Мустафи Джемілєва»​

23 березня стало відомо, що у Криму російський Слідчий комітет порушив кримінальну справу проти голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова за статтею російського Кримінального кодексу – «Організація масових заворушень, що супроводжувалися насильством». Йдеться про події 26 лютого 2014 року.

Сам голова Меджлісу Рефат Чубаров в коментарі Крим.Реалії пов’язав порушення «справи» із планами кримських татар щодо організації акції «Марш гідності».
…

Київський апеляційний суд 26 червня розгляне апеляцію сторони захисту щодо застосування до активіста Сергія Стерненка запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, повідомила пресслужба суду.

Згідно з повідомленням, засідання має розпочатися об 11:00.

Повідомляється, що до зали судового засідання журналістів пускатимуть лише за попередньої акредитації, за редакційними посвідченнями і за умови забезпечення засобами індивідуального захисту.

Сам Сергій Стерненко у фейсбуці повідомив, що прибув до будівлі суду заздалегідь. Активіст повідомив про «дуже багато» силовиків біля Київського апеляційного суду.

Раніше повідомлялося, що апеляцію розглядатимуть суддя-доповідач Валерій Лашевич і судді – Микола Ященко та Іван Рибак.

17 червня громадський активіст Сергій Стерненко повідомив про намір оскаржувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який йому призначив Шевченківський суд за клопотанням прокурора.

Увечері 15 червня суддя Володимир Бугіль задовольнив клопотання прокурорів і обрав Стерненку запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем прописки на 60 діб. Згодом суд змінив адресу запобіжного заходу активістові Сергієві Стерненку на фактичну адресу його проживання.
…

Президент Франції Емманюель Макрон 26 червня проведе відеоконференцію з президентом Росії Володимиром Путіним. На порядку денному – питання, пов’язані з пандемією коронавірусу і безпекові питання, зокрема щодо України.

Як повідомили у Єлисейському палаці, Макрон вважає, що «необхідно розібратися з усіма складними питаннями» із Росією. Йдеться, в тому числі, про «подальший прогрес в кризовому порядку денному, особливо в Україні».

Повідомляється, що будуть порушені питання, пов’язані із конфліктами в Сирії, Ірані та Лівії, а також «співпраця в галузях охорони здоров’я та довкілля», питання протидії міжнародним кібератакам.

Раніше Макрон закликав Європу переглянути своє стратегічне партнерство з Росією, заявивши, що санкції Європи проти Москви не принесли нічого доброго ані самим європейцям, ні росіянам.

12 червня голова Офісу президента України Андрій Єрмак перебував в Парижі, де мав зустріч із зовнішньополітичним радником президента Франції. Після тих контактів в канцелярії українського президента заявили про важливість «посередництва Франції та Німеччини у нормандському форматі».
…

Під час карантинних обмежень, зупиненої роботи аеропортів і фактично закритого для більшості українців неба деякі українські олігархи і впливові політики продовжували здійснювати перельоти на приватних літаках і чартерах – як Україною, так і за кордон. Для цього вони звертались за дозволами і отримували їх від кількох держустанов – зокрема, від Державіаслужби, а також від СБУ. Серед тих, для кого працювали аеропорти, журналісти зафіксували народних депутатів і олігархів Віктора Медведчука і Вадима Новинського, Валерія Хорошковського, Олександра Ярославського, бізнес-партнерів Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова. Про відкрите небо для «обраних» ідеться у розслідуванні журналістів програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») – «Карантин не для олігархів».

У період карантину постановою Кабінету міністрів №228 була заборонена робота всіх українських аеропортів на прийняття і відправлення пасажирів – окрім двох: у Борисполі і Львові, – а також «прийняття і відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення осіб, які здійснюють подорож із туристичною метою». Згідно з урядовим розпорядженням №287, тимчасово були закриті «пункти пропуску через державний кордон для міжнародних пасажирських перевезень, крім здійснення перевезень осіб із метою забезпечення захисту національних інтересів або у зв’язку з виконанням міжнародних зобов’язань, а також представників дипломатичних установ і гуманітарних місій».

«Тобто більшість українських аеропортів мали зупинити відправлення і прийняття пасажирів – але для окремих чартерів і приватних літаків злітну смугу все ж відкривали», – мовиться у розслідуванні.

Так, 5 червня журналісти зафіксували, як в аеропорт «Бориспіль» із Вільнюса прилетів позафракційний народний депутат Вадим Новинський. Борт летів в Україну з Санкт-Петербурга, зробивши проміжну посадку в столиці Литви.

Раніше, 15 квітня, депутат повідомляв, що в нього виявили коронавірус. 4 травня він оголосив, що вилікувався, отримавши негативний результат тестування. Вже через 11 днів після прильоту з країни, яка перебувала в «червоній зоні» щодо захворювань на коронавірус, Новинський, не пройшовши двох тижнів обсервації, відвідав засідання Верховної Ради.

У коментарі «Схемам» парламентар розповів, що літав до Росії зустрітися з родиною, а після прильоту двічі здав ПЛР-тест, із негативним результатом: «Це звільняло мене від того, щоб перебувати на карантині за місцем проживання. Я брав участь і у засіданнях Верховної Ради, і в богослужіннях, і так далі».

За словами депутата, дозвіл йому надали «відповідні інстанції»: «В Україні – це, по-перше, Міністерство закордонних справ, Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки України, прикордонна служба».

Також 12 червня «Схеми» зафіксували, як із Великобританії, яка на той момент перебувала у «червоній зоні», в аеропорт «Бориспіль» прилетів мільйонер і давній знайомий президента Володимира Зеленського Валерій Хорошковський.

На уточнення журналістів, як йому вдалося попри закрите авіасполучення вилетіти з України і повернутися, Хорошковський відповів: «У мене є посвідка на проживання, тому це дозволяє мені виїхати в Європу. Монакська».

«20 березня Хорошковський прилетів із Ніцци до Києва, коли ситуація з коронавірусом у Франції була набагато гіршою, ніж в Україні, а вже через чотири дні після прильоту був госпіталізований із підозрою на коронавірус. Одразу після одужання Хорошковський залишив Україну і повернувся в Монако, і от знову він вдруге повертається в Україну», – мовилося у розслідуванні.

У період карантину журналісти також помітили, що літаки, які належать групі «Приват», згідно із онлайн-сервісом FlightRadar24, здійснили близько десяти перельотів між Дніпром та Києвом.

Так, 10 квітня «Схеми» зафільмували, як кортеж олігарха Ігоря Коломойського виїхав із «Борисполя» після того, як там приземлився літак із Дніпра. А 30 квітня знімальна група помітила приліт бізнес-партнера Коломойського, олігарха Геннадія Боголюбова.

Коломойський пояснив: «Я так не знаю, але в загальних рисах знаю, що треба отримати дозвіл Державіаслужби. Тобто не можна, грубо кажучи, відкрити «Бориспіль», відкрити «Львів» – це для рейсів, які дозволяють. А якщо тобі дозволила Державіаслужба переліт, ти можеш у будь-яку точку летіти. Якщо аеропорт там працює. У нас працював аеропорт».

Олігарх повідомив, що погоджує перельоти також в СБУ: «Але геморой великий, тому особливо ніхто нікуди не літав… без крайньої необхідності».

Натомість у коментарі «Схемам» перший заступник гендиректора «Міжнародного аеропорту «Дніпропетровськ» >Сергій Криворотченко спочатку сказав, що під час карантинних обмежень аеропорт не працював, а потім уточнив: «Аеропорт не зупинявся, а працював. Це перше. Друге – він працював за всіма аспектами, які необхідні, крім пасажирських перевезень. Регулярних».

Щонайменше двічі під час карантину приватним бортом літав харківський бізнесмен Олександр Ярославський. Його кортеж знімальна група побачила у «Борисполі» 27 травня.

«Приватний літак, яким користується Ярославський, злетів і через пів години здійснив посадку в аеропорту міста Харків, який теж мав зупинити приймання і відправлення пасажирів», – зазначали журналісти.

«На період карантину аеропорт «Харків» припинив свою основну діяльність (обслуговування регулярних і чартерних пасажирських рейсів із туристичною метою). В аеропорту обслуговували лише технічні рейси (з наявністю усіх необхідних дозволів та документів)», – повідомили у пресслужбі.

А щодо перельотів харківського олігарха лише зазначили: «Всі рейси, які обслуговував аеропорт протягом періоду, який вас цікавить, обслуговувалися на підставі оформлених у відповідності з усіма законодавчими вимогами дозвільних документів, які отримували авіаперевізники».

Сам Ярославський сказав, що не займається організацією перельотів, а тому «гадки не має», як був отриманий дозвіл.

Крім того, журналісти виявили, що у період дії карантинних обмежень дружина колишнього народного депутата Віталія Хомутинніка Світлана змогла злітати у Німеччину на 8 днів і повернутися звідти з пакетами елітних брендів.

Зокрема, 9 червня журналісти побачили, як вона сідає в авто і залишає територію аеропорту «Бориспіль». За інформацією джерел «Схем» в аеропорту Бориспіль, Світлана Хомутиннік дійсно проходила паспортний контроль у цей час, а також – що вилетіла вона з Києва до Франкфурта 1 червня.

Зв’язатися з Віталієм Хомутинником для отримання коментаря до публікації не вдалось.

Також 7 травня «Схеми» зафіксували приліт із аеропорту «Ужгород» в аеропорт «Київ» (Жуляни) народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя», олігарха і кума президента Росії Володимира Путіна Віктора Медведчуказ родиною.

Як пояснив сам Медведчук, дозволи він отримував у зв’язку з тим, що «приїжджав на позачергові пленарні засідання» Верховної Ради. Він підкреслив, що літак орендував, а дозволи отримувала компанія, «яка обслуговувала переліт».

У коментарі «Схемам» директор «Міжнародного аеропорту «Ужгород» Руслан Лііс пояснив: «Був дозвіл із Державіаслужби. Вони ж подають план – і ми приймаємо».

І додав: «У нас був відкритий аеропорт. У нас були просто закриті міжнародні рейси».

У свою чергу, генеральний директор «Міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни) Олександр Нестеренко повідомив: «Аеродром комунального підприємства не закривався на час карантину, тому що літала авіація спеціального призначення. А чартери, джети літали з дозволу… там особливий порядок був, погодження». На уточнення журналістів щодо погодження Нестеренко підкреслив: «Це заявка, яка подається в Державіаслужбу, потім, наскільки я знаю, проходила на погодження в Службі безпеки України».

«Схеми» також звернулись за коментарями до згаданих відомств, які погоджували у період карантину перельоти приватними літаками.

У Мінінфраструктури за два тижні так і не відповіли на запит про особливості обмеження роботи українських аеропортів під час карантину. У Державіаслужбі лише зазначили, що «надавали дозволи на перельоти повітряних суден», а не «на переліт конкретних фізичних осіб». «Взагалі все виписано правилами», – заявили у відомстві і пообіцяли повну відповідь надати пізніше.

А в СБУ підкреслили: «Служба безпеки України в межах визначеної законодавством компетенції здійснює заходи для захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання. (…) Інформація щодо ймовірних порушень під час погодження Державною авіаційною службою України виконання зазначених вами авіарейсів відсутня».
…

Приватний літак із бортовим номером T7GEM, яким користується один із лідерів ОПЗЖ народний депутат Віктор Медведчук, під час посиленого карантину в Україні здійснив 16 перельотів із аеропорту «Київ» в аеропорт «Ужгород» і звідти. Згідно з постановою Кабміну, обидва ці аеропорти мали тимчасово припинити роботу на відправлення і приймання пасажирів. За виключним правом здійснювати перельоти в умовах «закритого неба» Віктор Медведчук звертався та отримував дозволи від кількох відомств, зокрема від Державної авіаційної служби, а також від Служби безпеки України. Про це йдеться в розслідуванні «Карантин не для олігархів» журналістів програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

Журналісти зафіксували, як Віктор Медведчук із родиною приземлився у аеропорту «Київ» 7 травня, літак прилетів із Ужгорода. Після цього «Схеми» отримали інформацію про всі перельоти борту Медведчука під час карантину від джерел у Державній авіаційній службі і в аеропорту «Київ».

У внутрішній системі вісім рейсів між Києвом та Ужгородом було позначено як «переліт без завантаження». У інших восьми рейсах за тими ж напрямками зазначена така підстава для надання дозволу: «перевезення народного депутата».

«За 100 кілометрів від Ужгорода в селищі Жденієво у Карпатах розташовується дача народного депутата. Десятки гектарів землі й великий маєток оформлені на фірму, якою володіє його дружина Оксана Марченко. Судячи з дат, депутат, схоже, більшість часу проводив на Закарпатті, а до Києва прилітав лише на позачергові засідання Верховної Ради, подекуди протягом одного дня», – мовиться в розслідуванні журналістів.

Сам Віктор Медведчук на запитання, як йому вдавалося під час карантинних обмежень і фактично закритого неба регулярно здійснювати перельоти, заявив: «З відповідним дозволом. Дозволи я отримував у зв’язку з тим, що я приїжджав на позачергові пленарні засідання. Ці дозволи брала компанія, яка обслуговує. Це не не мій літак, це літак, який я орендую. А єдиний він був тому, що була необхідність відвідувати позачергові пленарні засідання».

Під час карантину постанова Кабінету міністрів забороняла роботу всіх українських аеропортів на прийняття і відправлення пасажирів, окрім двох: у Борисполі і Львові, – мовиться в матеріалі.

«Cхеми» зв’язалися з керівниками аеропортів «Ужгород» і «Київ» (Жуляни) із запитанням, на яких підставах ці аеропорти регулярно обслуговували борт Віктора Медведчука під час карантинних обмежень і закритого для решти українців неба.

«Був дозвіл у нього, так ми і приймали. Дозвіл з Державіаслужби. Вони ж подають план – і ми приймаємо», – відповів директор Міжнародного аеропорту «Ужгород» Руслан Лііс.

У свою чергу, генеральний директор «Міжнародного аеропорту «Київ» Олександр Нестеренко спершу зазначив, що аеродром працював, бо виконувались «польоти підрозділів авіації спеціального призначення». На уточнення, чому аеропорт під час карантину обслуговував також борт Віктора Медведчука, він відповів: «Це заявка, яка подається в Державіаслужбу, потім, наскільки я знаю, проходила на погодження в Службі безпеки України».

Тимчасовий виконувач обов’язків першого заступника голови Державіаслужби Сергій Коршук на запитання «Схем», на яких підставах Вікторові Медведчуку погоджували перельоти під час карантину, зазначив лише таке: «Ми не даємо дозволи на переліт конкретних фізичних осіб. Ми давали дозволи на перельоти повітряних суден. Я не відстежую, на якому літаку літають якісь фізичні особи», – і порадив написати запит. Станом на момент виходу матеріалу в ефір відповідь від Державіаслужби не надійшла.

Також журналісти звернулися до СБУ: на яких підставах там погоджували перельоти для Віктора Медведчука.

Під час посиленого карантину в Україні діяла постанова Кабінету міністрів, у якій ішлося про такі обмеження роботи українських аеропортів. «Заборонити (…) прийняття і відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення, крім перевезень, які здійснюються через державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», або, у разі неможливості прийняття й відправлення повітряних суден державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», – через державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» як резервне. У разі необхідності задоволення державних потреб прийняття і відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення, здійснюється за погодженням із відповідним міністерством», – повідомили журналістам у відомстві.

Журналісти звернулися до Міністерства інфраструктури з запитаннями про особливості обмеження роботи українських аеропортів під час карантину – але протягом майже двох тижнів до ефіру відповіді не отримали.
…

Ексміністр інфраструктури Володимир Омелян відреагував на запобіжний захід, обраний щодо нього Вищим антикорупційним судом 25 червня, назвавши чинного президента України Володимира Зеленського «гіршим за Януковича».

«Головна вимога Зеленського – щоб Омелян не міг залишати будинку, в якому проживає, без дозволу суду. Ніяких зустрічей/ефірів/мітингів. Ніякої самостійної вільної позиції. Ніякого зайвого публічного коментаря. Закрити, заткнути, краще – взагалі забути. Критична позиція по відношенню до влади його відверто дратує. Масові акції протесту викликають паніку. Завал по всіх напрямах вже не прикрити роликами», – написав Омелян у фейсбуці.

Ексміністр також заявив, що «антикорупційні органи, які мали бути новими, чесними і справедливими, перетворилися на політичний інструмент і зруйнували свою репутацію, навіть її не відбудувавши».

Вищий антикорупційний суд 25 червня обрав запобіжний захід ексміністру інфраструктури України Володимиру Омеляну у вигляді особистого зобов’язання.

Також на ексміністра покладено процесуальні обов’язки: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчому, прокурору, суду про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками, експертами, спеціалістами; здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон. Строк дії обов’язків – до 19 серпня включно, йдеться в повідомленні суду.

19 червня пресслужба Національного антикорупційного бюро заявила, що ексміністру інфраструктури повідомили про підозру у вчиненні «незаконних дій», через які державний бюджет недоотримав 30,5 мільйона гривень.

Володимир Омелян, який був міністром інфраструктури України в період 2016–2019 років, відкидає звинувачення.
…