Month: August 2020

Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова заявила 13 серпня, коментуючи події в Білорусі, що «спостерігаються виразні спроби зовнішнього втручання у справи суверенної держави з метою розколити суспільство та дестабілізувати ситуацію».

За словами Захарової, використання таких методів неодноразово спостерігалося в інших країнах.

«Ми стурбовані інформацією про інциденти, пов’язані з порушенням громадського порядку на вулицях ряду білоруських міст, які відбулися після президентських виборів», – сказала речниця, висловивши сподівання, що невдовзі «становище в країні нормалізується».

На президентських виборах, за офіційними даними, опозиційна кандидатка Світлана Тихановська набрала 10,09%, чинний президент Олександр Лукашенко – 80,08%. При цьому, за результатами альтернативних опитувань в інших країнах, при підрахованих голосах на 19 виборчих дільницях у Тихановської було 79,69%. Її виборчий штаб не визнав офіційні підсумки голосування.

Після оголошення результатів виборів у Мінську й інших містах Білорусі почалися акції протесту. Силовики жорстко розганяють демонстрантів, б’ючи їх і застосовуючи водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. Всього за чотири дні затримано близько 7 тисяч людей, точна кількість постраждалих невідома. МОЗ повідомляє, що в лікарні доправили понад 250 осіб. Родичі заарештованих повідомляли, що багатьох жорстоко били, часто без приводу, і не давали їм в спецприймальниках їжі і води.

 
…

Бразилія і Мексика висловили зацікавленість в отриманні вакцини від коронавірусу в той час, як у Латинській Америці фіксують найбільший у світі спалах коронавірусного захворювання COVID-19.

12 серпня бразильський штат Парана підписав угоду про тестування і виробництво нової російської вакцини проти коронавірусу, хоча чиновники заявили, що спочатку має бути доведена її безпечність і ефективність.

Міністр закордонних справ Мексики 13 серпня заявив, що його країна попросила в Росії інформацію про вакцину, щоб зрозуміти, як її можна використати в короткостроковій перспективі.

Росія напередодні оголосила про реєстрацію першої в світі вакцини від COVID-19, але медичні експерти поставили під сумнів це рішення, оскільки третя фаза випробувань вакцини ще не завершена.

Після того, як бразильський штат підписав угоду з Росією, Технологічний інститут штату Парана заявив, що, в разі схвалення, виробництво вакцини може розпочатися у другій половині 2021 року.

В інституті заявили, що в рамках угоди Росія поділиться результатами тестування 1-ї і 2-ї фаз і ходом третьої фази випробувань.

Посольство Росії також проводило переговори зі штатом Баїя щодо схожого меморандуму.

Бразилія проводить випробування кількох можливих вакцин від коронавірусу, зокрема, розроблених Оксфордським університетом з фармацевтичною фірмою AstraZeneca і китайською лабораторією Sinovac Biotech.

Бразилія займає друге місце в світі за кількістю людей, що захворіли (3,1 млн) і померли (104 тисячі) від COVID-19 після США. 
…

Суд у білоруському Новополоцьку виправдав капітана міліції Єгора Ємельянова, який днями звільнився після 17 років служби. Його звинувачували в організації масових заходів.

Його дружина Марина Ємельянова розповіла, що вранці 13 серпня суддя звільнив чоловіка, і сім’я чекає, що ось-ось він повернеться додому. 

«Звинувачували по адміністративній статті в організації масових заходів. Ось на цю хвилину знаю, що його відпустили. Все – пережили, видихнули, чекаємо – я і діти», – сказала Марина Ємельянова.

Капітан Ємельянов прослужив у білоруській міліції 17 років. Він звільнився 11 серпня на тлі сутичок мирних громадян і силовиків, які жорстко розганяли демонстрантів, і публічно заявив, що залишає службу, додавши: «Моя совість чиста. Міліція з народом!». 

Цей його допис в інстаграмі за кілька днів набрав понад 370 тисяч лайків.

На наступний день його запросили до відділу міліції і затримали.

«Ми з ним були на зв’язку, планували в цей день сімейну вечерю. О 17:55 я йому дзвонила, він ще був у відділі, оформляв документи. О 19:55 я подзвонила знову, хотіла домовитися, хто забере нашу молодшу дочку, їй три роки. Він повідомив, що затриманий. За що? Сказав, що поки не знає», – повідомила тоді дружина капітана.

«Він людина із загостреним почуттям справедливості. Неприємна ситуація в країні, він не хотів брати участь. Коли з’явився ризик введення надзвичайного стану, ми поговорили і вирішили, що пора звільнятися. Він відразу ж поїхав», – зазначає Марина Ємельянова.

Його історія була однією з перших публічних у Білорусі. Тепер у білоруських телеграм-каналах і соціальних мережах один за одним почали поширюватися відеозвернення колишніх співробітників силових структур країни, які викидають або спалюють свою форму на знак протесту проти жорстокого розгону демонстрацій у Мінську й інших білоруських містах.

Телеграм-канал Nexta опублікував понад десяток звернень ексспецназівців, а також рапорт чинного співробітника міліції.

Протести в Білорусі тривають четвертий день. Влада жорстко розганяє демонстрантів, застосовуючи кийки, водомети, гумові кулі і сльозогінний газ. За весь цей час затримано близько семи тисяч людей, точна кількість постраждалих невідома.

 
…

Працівники білоруського автобудівельного заводу БелАЗ у місті Жодіно під Мінськом 13 серпня вийшли на страйк проти офіційних підсумків президентських виборів і жорстких дій влади проти демонстрантів.

Кадри страйку, в тому числі відео, на яких звучать протестні гасла, опубліковані в соціальних мережах і білоруських ЗМІ. Те, що робітники перервали роботу, підтверджує видання Tut.by.

Поки що незрозуміло, яка частина працівників підприємства вийшла на страйк і скільки часу він триватиме.

Представник керівництва заводу повідомив російському державному агентству ТАСС, що «виробництво продовжує працювати, нічого не зупинялося». За його словами, керівництво підприємства запросило працівників заводу на зустріч.

З’явилися повідомлення про готовність приєднатися до страйку частини співробітників підприємства «Гродноазот» і що на акцію протесту вийшли співробітники Білоруської державної філармонії.

Заклики до загальнонаціонального політичного страйку звучать у ці дні в соціальних мережах – зокрема, в першому за кількістю підписників у Білорусі телеграм-каналі Nexta. Повідомлялося про декілька випадків страйків на різних підприємствах, проте загальнонаціонального страйку поки що організовано не було.

У Білорусі п’ятий день тривають масові протести. Вони почалися як реакція на офіційні підсумки президентських виборів: учасники протестів вважають, що вони сфальсифіковані на користь Олександра Лукашенка, який перебуває при владі в країні вже 26 років.

Після жорстокого розгону акцій протесту і затримання тисяч людей до гасел додалися і заклики звільнити затриманих.

БелАЗ – один із найбільших у світі виробників кар’єрної техніки. Він виробляє, зокрема, самоскиди великої вантажопідйомності.

 
…

Українське медіа «Громадське» виступило із заявою щодо затримання в Мінську громадян України Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва. Журналісти закликають білоруську владу звільнити правозахисників.

За повідомленням, затримані позаштатно готували для цього медіа матеріали в Білорусі. Саме «Громадське» не отримало офіційної акредитації від Мінська.

«Ми запевняємо, що ані Євген Васильєв, ані Костянтин Рєуцький не готували і ніколи не були причетні до жодних заворушень ані в Білорусі, ані в будь-якій іншій країні. Костянтин підготував чимало журналістських матеріалів для hromadske упродовж останніх років… Закликаємо владу Білорусі звільнити та повернути в Україну наших колег і не перешкоджати свободі слова», – йдеться в заяві медіа.

«Громадське» також закликало Міністерство закордонних справ України, посольство України в Білорусі та президента Володимира Зеленського «вжити всіх необхідних заходів, аби запобігти появі нових політичних в’язнів, цього разу в Білорусі».

Білоруська правозахисниця Тетяна Ревяко з правозахисного центру «Весна» повідомила Радіо Свобода, що українські правозахисники Костянтин Рєуцький і Євген Васильєв, затримані раніше 12 серпня в Мінську, проходять підозрюваними у кримінальній справі про масові заворушення в Мінську 10–12 серпня.

Читайте також: Зі слідчого ізолятора у Мінську звільнили близько 100 протестувальників​

Зранку 12 серпня в Міністерстві закордонних справ України повідомляли, що вже на той час у Білорусі затримали дев’ять українців і побили українського фотокореспондента.

За останні кілька днів у Білорусі, де тривають масові протести проти президента Олександра Лукашенка, силовики затримали чи й побили ще кількох іноземних журналістів. Декого з них уже звільнили.
…

Камала Гарріс, яку кандидат у президенти Сполучених Штатів Джо Байден назвав своєю кандидатурою у віцепрезиденти, вперше виступила з ним у цій ролі 12 серпня і встигла розкритикувати опонента Байдена, чинного президента Дональда Трампа.

Гарріс зокрема назвала Трампа некомпетентним лідером, який довів країну «до руїни».

Описуючи кризу коронавірусної пандемії, расової нерівності та економічного спаду, в якій опинилися США, вона заявила, що Трамп «просто не підходить для цієї посади».

«Америка благає про лідерство, але в нас досі є президент, який більше турбується про себе, ніж про людей, які його обрали», – сказала вона.

Читайте також: Знайомтесь, Камала Гарріс. Кого Байден обрав своєю віце-президенткою, і що вона каже про Україну

Подія за участі Гарріс та Байдена відбулася у спортзалі школи у Вілмінгтоні, штат Делавер, і не була публічною через карантин. Обидва кандидати були в масках, учасники – журналісти та співробітники штабу – дотримувалися дистанції.

Байден відповів на критику Трампа на адресу своєї кандидатки.

«Це не дивно. Скаржитися в Дональда Трампа виходить краще, ніж у будь-якого іншого президента в американській історії. Невже когось дивує, що Дональд Трамп бачить проблему в сильній жінці?» – міркує він.

55-річна Камала Гарріс – перша небіла жінка, яка потрапила до президентських перегонів у США як кандидатка у віцепрезиденти.

Читайте також: «Плівки Деркача»: Чи зможе Зеленський зупинити «втручання у вибори у США»?​

Її кандидатуру підтримав також 44-й президент США, демократ Барак Обама.

«Її історія – це історія Америки. Вона важко працювала і ніколи не відступала перед викликами», – сказав він.

Раніше з критикою цієї кандидатури виступив Трамп. Він вказав на те, що Гарріс мала невисоку підтримку під час праймеріз.

«Наприкінці вона здобула приблизно 2%, і витратила багато грошей, тож я був трохи здивований, що Джо Байден вибрав її. Я довго слідкував за нею, і був здивований. Вона проявила себе дуже слабко на праймеріз, і тепер вона обрана. Подивимось, як це спрацює», – сказав президент США.

11 серпня Джо Байден повідомив, що обрав за свою партнерку на виборах Камалу Гарріс, темношкіру сенаторку-демократку від штату Каліфорнія афроамерикансько-південноазійського походження.
…

Державний секретар США Майк Помпео прокоментував Радіо Свобода ставлення Вашингтону до російського закону, відомого як закон про іноземних агентів, який влада Росії використовує для обмежень і утисків незалежних громадських об’єднань і засобів інформації, зокрема й таких, як Радіо Свобода чи «Голос Америки».

Помпео пояснив, які можливості розглядають США у зв’язку з тим, що Росія, попри різку критику й засудження цього закону, не відступає від своїх позицій щодо нього.

«Я ніколи не забігаю наперед із рішеннями, які ми ухвалюємо. Але ми уважно стежимо за ситуацією. Як ви сказали, ми засудили цей закон. Ми також наклали на Росію велетенські санкції через інші елементи її згубної діяльності. Ми продовжуємо стежити за ситуацією. Ми сподіваємося, що решта світу підтримає нас у цьому. Ми сподіваємося, що до нас приєднаються в цьому ті держави, в яких цінують свободу преси, а незалежні журналісти можуть ставити запитання, навіть якщо це часом не подобається лідерам цих країн. Ми вважаємо, що можемо вчинити реальний тиск і переконати (Росію), що дозволити свободу преси – правильна річ. Ми знаємо, що історично це було не так, але ми будемо домагатися цього, далі працювати заради цього і співпрацювати з нашими партнерами, наприклад, Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода, щоб донести нашу позицію, щоб сказати, що ми просто просимо справедливості для народу Росії, як і для людей усього світу, щоб у них був надійний і вчасний доступ до правдивої інформації», – сказав Помпео під час перебування з візитом у столиці Чехії Празі, де розташована і штабквартира Радіо Свобода, 12 серпня.

Закон про «іноземних агентів» ухвалили в Росії в 2012 році. Згідно з документом, будь-яка некомерційна організація або громадський рух можуть бути внесені в список таких агентів, якщо вони отримують фінансову підтримку з-за кордону і ведуть політичну діяльність. При цьому критерії, за якими визначається саме «політична діяльність», у законі чітко не визначені. 2019 року в Росії були ухвалені закони, що дозволяють визнавати «іноземними агентами» також засоби інформації і окремих громадян.

Організації й особи, що потрапили в реєстр, мають, зокрема, періодично звітувати про свою фінансову діяльність, а також вказувати в своїх публікаціях, що вони є «іноземним агентом». Порушникам, які не вказують у своїх матеріалах, що вони є «іноземними агентами», загрожують великі штрафи, а фізичним особам і арешти терміном до 15 діб. Наприкінці 2019 року також був ухвалений закон, що передбачає посилення покарання за порушення для ЗМІ – «іноземних агентів».

Міністерство юстиції США внесло до переліку «іноземних агентів» і Радіо Свобода й низку його регіональних проєктів, які працюють на території Росії й окупованого нею українського Криму. Також «іноземними агентами» тепер можуть визнавати і їхніх журналістів і дописувачів.

У січні 2020 року Російська служба Радіо Свобода була змушена зареєструватися в Росії як «іноземний агент».

І первісний закон, і подальші зміни до нього викликали різку критику в міжнародній спільноті, зокрема і в США.
…

Державний секретар США Майк Помпео прокоментував Радіо Свобода ставлення Вашингтону до становища в Білорусі після президентських виборів 9 серпня і можливість запровадження санкцій у відповідь на дії влади країни, зокрема припинення постачання Мінську американської нафти.

«Нас неймовірно непокоїть ситуація з виборами, і ми глибоко розчаровані тим, що вони не були вільнішими і чеснішими. Ми вже бачили таку поведінку раніше, і ми шкодуємо, що все складається так само. Ми бачили насильство і його наслідки; до мирних демонстрантів ставляться так, як не мають ставитися. Ми ще не визначилися з тим, яка буде належна реакція, але можу сказати одне: ми будемо співпрацювати з нашими європейськими друзями, які цінують свободу і які так само занепокоєні тим, що відбулося. Ми бажаємо добра білоруському народові і будемо діяти, виходячи з цього», – сказав Помпео під час перебування з візитом у столиці Чехії Празі, де розташована і штабквартира Радіо Свобода.

А на запитання про те, чи розглядають у Вашингтоні можливість санкцій щодо офіційного Мінська, зокрема припинення постачання йому нафти зі США, обговорюючи становище в Білорусі з партнерами в Євросоюзі, Помпео відповів: «Я певен, що ми розглянемо всі варіанти. І тут важливо позначити критерії. Що саме ми, на нашу думку, можемо зробити – і не тільки США односторонньо, а й у багатосторонньому порядку, – на благо народу Білорусі. Чи будуть це санкції, чи це будуть рішення щодо поставок – це ще тільки належить визначити. Вибори відбулися зовсім недавно, і ми маємо поспостерігати, як буде розвиватися ситуація в найближчому майбутньому».

Майк Помпео відвідував Білорусь у лютому 2020 року і зустрічався з президентом країни Олександром Лукашенком і за підсумками досягнених тоді домовленостей заявляв, що Сполучені Штати готові забезпечити Білорусь нафтою «на 100 відсотків». Білорусь 15 травня оголосила, що починає приймати американську нафту, яку мають доставляти танкерами через литовський порт Клайпеда.

Білорусь прагне імпортувати нафту зі США на тлі суперечок про ціну нафти з Росією, а також після інциденту з забрудненням нафти в трубопроводі «Дружба» 2019 року, через яке він був на деякий час зупинений.

На початку року поставки нафти з Росії були практично зупинені. Білорусь почала закупівлі танкерної нафти, зокрема з Саудівської Аравії, через порти в Одесі і Клайпеді. У березні Мінськ і Москва домовилися про відновлення поставок.

Російська нафта, як і раніше, становить більшу частину цієї сировини, що постачається до Білорусі.

Відносини між Білоруссю і США останнім часом, до президентських виборів 9 серпня, мали тенденцію до поліпшення, свідченням чого став і згаданий лютневий візит держсекретаря. Тоді ж було оголошено про повернення до Мінська американського посла, але цього наразі не сталося.

Тим часом 9 серпня, після оголошення попередніх офіційних результатів голосування на виборах президента, в Білорусі почалися протести, які тривають далі по всій країні вже четвертий день. Згідно з цими офіційними даними, опозиційний кандидат Світлана Тихановська набрала 10,09%, чинний президент Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль, – 80,08%. Тихановська і її прихильники заявляють про численні фальсифікації і не визнають цих результатів. За деякими незалежними оцінками, насправді Тихановська могла якщо не перемогти, то принаймні вийти в другий тур. Вочевидь зазнавши тиску, Тихановська після виборів виїхала з Білорусі і нині перебуває в Литві.

За перші три доби протестів, за даними МВС країни, затримали понад шість тисяч людей. При розгоні протестів і затриманні силовики жорстоко б’ють і демонстрантів, і випадкових перехожих, у тому числі неповнолітніх, а також журналістів, застосовуючи кийки, гумові кулі, світло-шумові гранати, водомети й подразливий газ. За офіційними даними, в лікарні країни доправили з різними травмами понад 250 людей. Справжня кількість потерпілих невідома. Загинув під час розгону протестів принаймні один демонстрант, смерть якого визнана офіційно.

Країни Заходу, зокрема США, а також ЄС різко засуджують дії влади Білорусі і вимагають припинення насильства і початку конструктивного діалогу з суспільством, а в іншому разі погрожують санкціями проти офіційного Мінська.
…

Віталій Циганков, політичний оглядач Білоруської служби Радіо Свобода, і його дружина були затримані в Мінську. Обох доставили до Московського райвідділу внутрішніх справ міста.

В інтерв’ю Радіо Свобода Ольга Циганкова розповіла: «На вулиці Немига машину зупинив працівник ДАІ, вимагав вийти з машини. Враховуючи всі події, коли людей витягують із машини, б’ють і затримують, я відмовилася. Я сказала, що покажу документи з машини. На це працівник ДАІ дуже різко відреагував, почав опускати скло, бити по машині, приставив пістолет через вікно до моєї голови і вимагав вийти. Я, незважаючи на це, поїхала вперед. Нас оточили кілька автомобілів ДАІ, Віталія викинули з машини, побили, поклали на асфальт. Зараз ми перебуваємо в Московському райвідділі внутрішніх справ».

Білоруський правозахисний центр «Весна», якого влада позбавила акредитації, повідомляє, що Віталія і Ольгу Циганкових затримали біля медичного університету під час акції медиків. Понад 130 медпрацівників у білих халатах зібралися на проспекті Дзержинського з плакатами «Лікарі проти насильства» і «Зупиніть насильство». Таким чином лікарі долучилися до стихійних акцій проти жорстокого розгону міліцією учасників виступів за чесні вибори.

Крім того, Незалежний новинний сайт Tut.by повідомляє з посиланням на Білоруську асоціацію журналістів, що також 12 серпня були затримані журналісти незалежного телеканалу «Белсат», який мовить на Білорусь із Польщі, Любов Луньова і Дмитро Солтан. Їх зупинили працівники ДАІ, коли побачили, що ті ведуть зйомку. Луньову направили в автоінспекцію перевіряти автомобіль, Солтана доставили до райвідділу внутрішніх справ.

Також поблизу площі Перемоги в білоруській столиці затримали і двох українських журналістів, Костянтина Реутського і Євгена Васильєва. Їх теж зупинили працівники ДАІ, після чого зв’язок із журналістами пропав.

За останні кілька днів у Білорусі, де тривають масові протести проти президента Олександра Лукашенка, були затримані ще кілька іноземних журналістів. Декого з них уже звільнили.
…

Президент Литви Ґітанас Науседа виступив із планом із трьох пунктів, який, за його словами, має виконати влада президента сусідньої Білорусі Олександра Лукашенка, і попередив про санкції в іншому разі.

«Я мушу констатувати, що ситуація в Білорусі, як і раніше, непокоїть, як і раніше, ллється кров, людей переслідують, журналістів закривають у в’язниці. Ми як сусіди разом із іншими країнами регіону шукаємо способів вирішення цієї кризи», – сказав він на пресконференції в Вільнюсі, додавши, що напередодні говорив із президентом Латвії.

За його словами, які наводить литовське інтернет-видання «Делфі», він пропонує план із трьох пунктів, який, на його думку, може стати прелюдією для посередництва президентів країн регіону у вирішенні білоруської кризи.

«По-перше, державні органи влади мають припинити насильство щодо своїх громадян. По-друге, білоруська влада має відпустити затриманих, зараз відомо про тисячі затриманих. І третій пункт – Білорусь має відновити діалог зі своїм громадянським суспільством», – сказав Науседа.

На його думку, основою для такого діалогу мало б бути формування національної ради з представників влади і громадянського суспільства, яка б мала зайнятися пошуком рішень і виходу з кризи.

«Якщо ці пункти підійдуть і прислужаться початкові дискусії, то разом зі мною бути посередником у вирішенні цієї ситуації погодяться також президенти Латвії і Польщі», – продовжив президент Литви.

При цьому Науседа наголосив, що проблему треба вирішувати мирним шляхом – але є й інший шлях. Він підкреслив, що в першу чергу пропонується мирне вирішення проблеми – але якщо буде потрібно, потім перейдуть і до інших засобів.

«Думаю, ми так повинні діяти: почати зі способу пошуку рішення мирним шляхом і намагатися вирішити проблему найменш болісним способом. Але якщо ця ініціатива не буде прийнята, звичайно ж, може бути так, що залишаться інші альтернативи, про які зараз говорять і в Литві, і в ЄС. Я кажу в тому числі і про санкції – як на рівні ЄС, так і про національні», – заявив він.

Захід закликав владу Білорусі зупинити насильство проти протестувальників і попереджав про можливі санкції. 15 серпня Європейський союз проведе екстрений саміт, на якому йтиметься про ситуацію в Білорусі. Не виключено, що на ньому ухвалять рішення про санкції проти президента Олександра Лукашенка і керівників білоруських силових структур.

Протести в Білорусі почалися 9 серпня після оголошення попередніх офіційних результатів голосування на виборах президента і тривають далі по всій країні вже четвертий день. Згідно з цими офіційними даними, опозиційний кандидат Світлана Тихановська набрала 10,09%, чинний президент Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль, – 80,08%. Тихановська і її прихильники заявляють про численні фальсифікації і не визнають цих результатів. За деякими незалежними оцінками, насправді Тихановська могла якщо не перемогти, то принаймні вийти в другий тур. Вочевидь зазнавши тиску, Тихановська після виборів виїхала з Білорусі і нині перебуває в Литві.

За перші три доби протестів, за даними МВС країни, затримали понад шість тисяч людей. При розгоні протестів і затриманні силовики жорстоко б’ють і демонстрантів, і випадкових перехожих, у тому числі неповнолітніх, а також журналістів, застосовуючи кийки, гумові кулі, світло-шумові гранати, водомети й подразливий газ. За офіційними даними, в лікарні країни доправили з різними травмами понад 250 людей. Справжня кількість потерпілих невідома. Загинув під час розгону протестів принаймні один демонстрант, смерть якого визнана офіційно.
…