Month: August 2020

Центральна виборча комісія 8 серпня визначила перелік територіальних громад Донецької та Луганської областей, на території яких неможливо провести місцеві вибори.

За повідомленням, висновки ЦВК ґрунтуються на даних Донецької та Луганської військово-цивільних адміністрацій, до яких орган звернувся по них раніше.

«При цьому Комісія зазначила, що всю відповідальність за визначення відповідних територій несуть ті органи, які надали відповідну інформацію», – йдеться в заяві.

Читайте також: Місцеві вибори: об’єднання проукраїнських сил як альтернатива проросійському реваншу

Відтак у Донецькій області перші вибори не можуть відбутися в 10 сільських, селищних, міських територіальних громадах Бахмутського, Волноваського, Маріупольського та Покровського районів. У Луганській області йдеться про вісім громад Сєвєродонецького і Щастинського районів.

8 серпня ЦВК призначила на неділю, 25 жовтня, перші вибори депутатів до сільських, селищних, міських рад територіальних громад, а також сільських, селищних та міських голів

15 липня Верховна Рада призначила місцеві вибори на 25 жовтня 2020 року. Документ передбачає, що вибори в анексованому Криму і на окупованих територіях Донбасу «не призначаються і не проводяться».

 
…

Центральна виборча комісія призначила на неділю, 25 жовтня, перші вибори депутатів до сільських, селищних, міських рад територіальних громад, а також сільських, селищних та міських голів. Про це ЦВК повідомила за результатами засідання 8 серпня.

Загалом в цей день вперше мають відбутися 1 441 вибори депутатів та голів місцевого самоврядування. Це рішення ЦВК ухвалила на підставі постанови Верховної Ради про утворення та ліквідацію районів та розпоряджень Кабінету міністрів про визначення територій об’єднаних територіальних громад.

Читайте також: Місцеві вибори за новими правилами: як правильно проголосувати?​

Крім того, ЦВК звернулася до комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, а також Міністерства розвитку громад і територій по роз’яснення щодо виборів депутатів районних рад.

На думку членів комісії, існує «правова невизначеність щодо призначення перших виборів депутатів районних рад».

17 липня Верховна Рада України ухвалила постанову «Про утворення та ліквідацію районів» – за скорочення кількості адміністративних районів з 490 до 136.

Читайте також: Місцеві вибори: об’єднання проукраїнських сил як альтернатива проросійському реваншу​

Критики реформи вказують на нерівномірний розподіл районів, неузгодженість законодавства та «двовладдя», яке може виникнути в містах. Натомість поборники нового районного поділу стверджують: він якраз має на меті відкрити шлях до ліквідації районного самоврядування.
…

Уряд «зрушив» у реформі будівельного ринку, але натикається на спротив, сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль в інетрв’ю Радіо Свобода.

Про цю реформу він згадав у контексті роботи Національної ради реформ, виконком якої очолює Міхеїл Саакашвілі.

«Рада реформ представляє свою роботу, показує свої напрацювання. Ми залучаємося до деяких напрацювань… Ми вже зрушили у реформі будівельного ринку і ліквідації, на мою думку, найбільшого корупційного монстра в будівельному ринку – ДАБІ. Готовий законопроєкт поданий у Верховну Раду. Сподіваюся, що ми докладемо максимум зусиль разом з депутатський корпусом, щоб вже у вересні цей закон був ухвалений, і ми про цей будівельний жах забули», – сказав голова Кабінету міністрів.

Читайте також: Нова Держінспекція містобудування. Чи поменшає корупції в будівельній галузі після реформи?​

При цьому, за словами Шмигаля, реформа просувається повільніше, ніж планувалося, через «доволі великий спротив».

«Корумповані сфери завжди створюють певний спротив. І тому, коли є ідея зробити реформу, то завжди ставиш такі маячки часові так, як тобі це хотілося би зробити, в надії, що суспільство і всі люди будуть докладати до цього максимум зусиль. Всім же ж хочеться отримати якісну виправлену ситуацію, без корупції. Але, на жаль, не всім. Є моменти, коли є спротив на різних рівнях при підготовці документів, при їх просуванні, наприклад, у Верховну Раду, при юридичній експертизі», – зазначив прем’єр-міністр.

При цьому, за словами Шмигаля, до обговорення долучаються і представники будівельного ринку, які можуть внести свої побажання до законопроєкту про реформу.

«В 17 законодавчих актах передбачається внесення змін, передбачається персональна відповідальність суб’єктів діяльності на будівельному ринку. Чого не було досі, що давало змогу спричиняти ось такі порушення і породжувало корупцію», – каже він.

В липні 2020 року Кабінет міністрів України заявив про початок роботи нового Реєстру будівельної діяльності в рамках реформи містобудування. Навесні уряд вже повідомляв про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції і створення нових органів, які мають розділити її функції.
…

Більшість українців розуміє доцільність карантину, натомість мери окремих міст висловлюються проти нього як політики, вважає прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Про це він сказав в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Більшість людей розуміє небезпеку і розуміє, що обмеження мають бути. Питання: які це мають бути обмеження, в яких кількостях, межах і так далі? Ті речі, про які ви говорите, коли двоє мерів висловили незгоду. Вони мають право висловлювати незгоду. Це політичні фігури. Вони проявляють політичну активність на фоні передвиборчого процесу. Але в той же час держава має в руках всі інструменти для того, щоб процес був керований», – сказав Шмигаль.

Голова уряду, який раніше очолював Івано-Франківську обласну державну адміністрацію, додав, що більшість мерів міст, на його думку, є «дуже відповідальними людьми».

«Заяви мерів є, на мою думку, політичними. Загалом з мерами у нас є діалог, конструктивна співпраця. Ми не один селектор разом провели, з багатьма мерами співпрацюємо. Моя історія і на посаді прем’єр-міністра почалася з регіонів. І я розумію і відповідальність мерів, їхню психологію і підходи їхні до роботи», – стверджує він.

Читайте також: «Червона зона»: про що свідчить «карантинне» протистояння Луцька, Тернополя і центральної влади

Від 1 серпня в Україні почали діяти нові правила адаптивного карантину, за якими регіони країни ділять на чотири зони, відповідно до темпів поширення COVID-19: «зелену», «жовту», «помаранчеву» і «червону».

До «червоної» зони зокрема потрапили Луцьк і Тернопіль. Представники місцевої влади в цих містах висловлювали незгоду з цими рішеннями.

7 серпня статуси цих міст змінилися.
…

Спроби Росії переглянути свою роль у «нормандському форматі» і Тристоронній контактній групі викликають стурбованість у Євросоюзі, заявив посол ЄС у Росії Маркус Едерер.

«Розвиток ситуації, який спостерігаємо останнім часом, викликає стурбованість. Я б назвав це спробами Росії переглянути свою роль у «нормандському форматі» і Тристоронній контактній групі, а можливо навіть і надати їй нового змісту», – сказав Едерер в інтерв’ю «Інтерфаксу».

Він зазначив, що ознаками таких змін є позиція делегації Росії під час останнього раунду переговорів політичних радників лідерів «нормандської четвірки» в Берліні, а також недавній лист російського представника в цьому форматі Дмитра Козака його німецькому колезі.

Посол ЄС наголосив, що Росія від початку «брала участь у «нормандському форматі» і ТКГ як сторона конфлікту на сході України», що не узгоджується з заявами російської сторони, що бойові дії на Донбасі – це внутрішньоукраїнський конфлікт.

«31 липня речник президента (Росії Володимира Путіна Дмитро) Пєсков зробив заяву, в якій офіційно спростував припущення про можливий вихід Росії з «нормандського формату». Мені здається, ця заява була важливою, своєчасною, і її можна тільки вітати, оскільки будь-які, навіть віддалені, натяки на можливу відмову Росії від своїх зобов’язань у «нормандському форматі» або Тристоронній контактній групі або на вихід Росії з цих форматів можуть негативно позначитися на врегулюванні конфлікту», – додав Едерер.

Наприкінці липня заступник голови Адміністрації президента Росії і московський куратор окремих районів Донецької та Луганської областей Дмитро Козак написав раднику канцлера Німеччини Ангели Меркель листа, в якому запропонував «припинити безглузді переговори радників» голів країн «нормандське четвірки». Замість цього Козак зажадав передати функції радників головам МЗС Росії, України, Франції та Німеччини.
…

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль прокоментував перебування одного з лідерів партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука в окупованому Росією Криму.

«Негативно ставлюся. Це надзвичайно неприйнятний крок з боку українського політика, яким він не був би, ким він не був би. Тому ставлюся до цього критично негативно», – сказав голова уряду в інтерв’ю Радіо Свобода (повністю це інтерв’ю читайте на сайті після 18:00).

Раніше цього тижня прессекретар депутата Верховної Ради, співголови партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука Олег Бабанін підтвердив кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, що він поїхав до анексованого Криму.

Читайте також: «Два Крими» однієї сім’ї: чим володіють на півострові куми Путіна​

Раніше 2 серпня Крим.Реалії повідомили із посиланням на свої джерела, що депутат Верховної Ради України, один з лідерів партії «Опозиційна платформа – За життя», кум президента Росії Володимира Путіна Віктор Медведчук у неділю, 2 серпня, в’їхав до анексованого Криму через пункт пропуску «Каланчак» разом зі своєю дружиною Оксаною Марченко.

За даними Крим.Реалії, родина Медведчука володіє в Криму бізнесом, який з’явився там вже після російської анексії. Дві фірми – «Таврія-інвест» і «Фірма Укрснаб» –​ у селищі Гаспра записані на Оксану Марченко.

Також, згідно з декларацією Медведчука, його дружина має земельну ділянку в Оползневому під Ялтою площею понад п’ять тисяч квадратних метрів, а також будинок із госпбудівлями.

У 2018 році Віктор Медведчук повідомив російському телеканалу «ТВ Центр», що продовжує їздити до анексованого Криму на відпочинок.

Кримська земля з декларації Медведчука входить до переліку територій, якими, згідно з указом президента Росії Володимира Путіна, не можуть володіти «іноземні громадяни». Російська влада зобов’язує власників продати ділянки громадянам Росії або російським компаніям, інакше вони можуть бути викуплені державою.

Крим.Реалії намагалися з’ясувати у Віктора Медведчука, якою в зв’язку з цим буде доля його родинного маєтку на кримському узбережжі. Але він не відповів на інформаційний запит.
…

Одна із затриманих у Мінську журналістів проєкту Радіо Свобода та «Голосу Америки» «Настоящее время» Ірина Ромалійська припустила, що приводом для затримання та депортації її та колег стала їхня журналістська робота в Білорусі. Про це вона написала в себе на фейсбуці.

Ромалійська зазначила, що заборону на в’їзд до Білорусі, про яку раніше повідомляв її колега Іван Гребенюк, отримали всі троє.

«Наскільки я зрозуміла, приводом (для депортації – ред.) став вчорашній ефір «Настоящего времени». Співробітники, які нас допитували, переповідали мені точки, з яких я включалася», – написала вона.

За її повідомленням та повідомленням Гребенюка, журналісти вилітають до Одеси.

Як повідомляло «Настоящее время», вчорашній чотиригодинний ефір каналу з зірваного мітингу опозиційної кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановській тільки в соцмережах отримав понад пів мільйона переглядів.

7 серпня в Мінську затримали штатних кореспондентів телеканалу «Настоящее время» – Ірину Ромалійську, Юрія Баранюка і Івана Гребенюка.

За попередніми даними, затримання пов’язане зі статусом акредитації трьох журналістів.

Згодом стало відомо, що затриманих планують депортувати з Білорусі.

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар висловила обурення цим затриманням. 
…

Затриманих у Мінсьу журналістів телеканалу «Настоящее время» Ірину Ромалійську, Івана Гребенюка та Юрія Баранюка планують депортувати з Білорусі, повідомляє канал.

Згідно з повідомленням, станом на зараз телефони всіх трьох досі заблоковані.

Про депортацію затриманих також повідомила Білоруська асоціація журналістів із посиланням на Ірину Ромалійську.

Раніше 7 серпня Міністерство закордонних справ України заявило, що консул України в Білорусі очікує на офіційне підтвердження затримання Ромалійської та Гребенюка, які є українськими громадянами. Юрій Баранюк – громадянин Росії.

Консул України очікує на офіційне підтвердження затримання громадян України в Білорусі, заявляє Міністерство закордонних справ.

За заявою, посольство вже зв’язалося з місцевими правоохоронними органами.

«Консул очікує від білоруської сторони на офіційне підтвердження факту затримання та доступу до затриманих громадян для надання первинної консульської допомоги. Справа перебуває на контролі МЗС та Посольства України в Білорусі», – йдеться в повідомленні міністерства.

7 серпня в Мінську затримали штатних кореспондентів телеканалу «Настоящее время» – Ірину Ромалійську, Юрія Баранюка і Івана Гребенюка.

За попередніми даними, задримання пов’язане зі статусом акредитації трьох журналістів.

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар висловила обурення цим затриманням.

«Телеканал «Настоящее время» вчасно запросив акредитацію для своїх журналістів перед президентськими виборами, але вона їм не була надана. Відмова влади вчасно акредитувати наших журналістів – ще один приклад нехтування правами вільної преси та правом громадян Білорусі на інформацію без цензури. Ми обурені затриманням наших журналістів і вимагаємо дотримання владою визнаного в усьому світі права журналістів на виконання своєї професійної діяльності», – заявляє Дейзі Сінделар.

 
…

Консул України очікує на офіційне підтвердження затримання громадян України в Білорусі, заявляє Міністерство закордонних справ.

За заявою, посольство вже зв’язалося з місцевими правоохоронними органами.

«Консул очікує від білоруської сторони на офіційне підтвердження факту затримання та доступу до затриманих громадян для надання первинної консульської допомоги. Справа перебуває на контролі МЗС та Посольства України в Білорусі», – йдеться в повідомленні міністерства.

7 серпня в Мінську затримали штатних кореспондентів телеканалу «Настоящее время» – Ірину Ромалійську, Юрія Баранюка і Івана Гребенюка. Причина затримання на цей момент невідома.

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар висловила обурення цим затриманням.

Ромалійська і Гребенюк є громадянами України, Баранюк – громадянин Росії.

 
…

На розгляді Антимонопольного комітету наразі перебуває чотири справи про набуття контролю над акціонерним товариством «Мотор Січ», заявляє пресслужба АМКУ 7 серпня.

За повідомленням, комітет зокрема досліджує вплив транзакцій щодо цієї компанії на конкуренцію на ринках, на яких працює «Мотор Січ». 

Крім того, АМКУ розслідує продаж акцій товариства, здійснений без його дозволу.

«Не дивлячись на те, що вчора покупець акцій ПАТ «Мотор Січ» відкликав заяви про надання дозволу на концентрації, АМКУ продовжує здійснювати дослідження питання набуття акцій ПАТ «Мотор Січ» без отримання дозволу АМКУ, розпочате за власною ініціативою. АМКУ в межах повноважень буде проведена оцінка продажу стратегічного підприємства «Мотор Січ» на відповідність конкурентному законодавству», – заявляє комітет.

Читайте також: Пристрасті навколо «Мотор Січі»: китайський інвестор, американський чинник, український олігарх і державна таємниця

За заявою, АМКУ планує вжити «жорстких заходів» в разі виявлення порушень.

Дочірня компанія китайської Beijing Skyrizon і DCH Group українського бізнесмена Олександра Ярославського 4 серпня спільно подали нову заяву в Антимонопольний комітет України (АМКУ) про купівлю акцій підприємства «Мотор Січ», повідомила цього тижня Beijing Xinwei Technology Group Co., Ltd на Шанхайській фондовій біржі. Про це також 5 серпня інформувала DCH Group.

Акції «Мотор Січ» перебувають під арештом із квітня 2018 року за клопотанням слідчого СБУ з метою збереження речових доказів у порушеній у липні 2017 року кримінальній справі.

ПАТ «Мотор Січ» – один із найбільших світових виробників двигунів для авіаційної техніки, а також промислових газотурбінних установок. Постачає продукцію більш ніж у 100 країн світу.

 
…

Бізнесмен Ігор Коломойський у коментарі Радіо Свобода заявив, що всі його інвестиції в Сполучених Штатах Америки були зроблені з власних коштів.

«Усі інвестиції в США були зроблені з власних коштів, які зберігалися в «Приватбанку» та були отримані у 2007-2008 роках в угоді з Evraz та з доходів інших бізнесів», – розповів Коломойський у листуванні з Радіо Свобода.

Бізнесмен має на увазі продаж частини своїх металургійних активів російській компанії Evraz. За даними ЗМІ, тоді він отримав мільярд доларів та 9,72% акцій Evraz.

Коломойський також заперечив звинувачення на свою адресу з боку уряду США.

6 серпня Міністерство юстиції США подало цивільну скаргу з вимогою конфіскувати майно в Техасі та Кентуккі, яке належить підконтрольній бізнесмену компанії. Американський уряд звинувачує Коломойського та Боголюбова у викраденні «мільярдів доларів» «Приватбанку» та відмиванні їх на території США.

«Приватбанк» націоналізували в грудні 2016 року. У Національному банку України заявляли, що до націоналізації банку завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів. Коломойський назвав «маячнею» дані НБУ.

21 травня 2019 року «Приватбанк» звернувся до Канцелярського суду американського штату Делавер із позовом про відшкодування збитків, яких, як вважає банк, він зазнав у результаті різних протиправних дій. Ці дії, вважає «Приватбанк», вчинені проти нього його колишніми власниками – Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим, їхніми наближеними особами Мордехаєм Корфом, Хаїмом Шошетом та Уріелем Лейбером, а також компаніями, зареєстрованими у США.

Загалом у позові йдеться про «відмивання грошей» протягом майже 10 років загальним обсягом у 470 млрд доларів – тобто, майже 13 річних бюджетів України.

У позовній заяві «Приватбанк» стверджує, що Коломойський та Боголюбов є бенефіціарними власниками або мають контроль у кількох фірмах, зареєстрованих у США. І ці компанії, йдеться в позові, брали участь у відмиванні грошей, які виводились із «Приватбанку».

Загалом йдеться про десятки активів: феросплавні та металургійні заводи, комерційну нерухомість та готелі.

4 серпня 2020 року Федеральне бюро розслідувань повідомило Радіо Свобода, що проводить обшуки в офісах компанії Optima в американських містах Клівленд і Маямі.
…

Український прем’єр-міністр Денис Шмигаль допускає можливість поставок прісної води з материкової частини України в анексований Крим у разі, як він висловився, гуманітарної катастрофи на півострові. Про це Шмигаль сказав в інтерв’ю Радіо Свобода.

«У разі необхідності забезпечити людей водою, якщо гуманітарна катастрофа, звичайно, Україна будь-де в Криму чи десь в іншому місці, буде забезпечувати українців водою і всім необхідним, медикаментами, їжею і так далі», – сказав Шмигаль у «Суботньому інтерв’ю».

При цьому він сказав, що Україна не буде постачати воду «окупантам, окупаційним військам, для потреб військових баз».

«Це неможливо», – наголосив Шмигаль.

Він також зазначив, що на даний момент технічно неможливо постачати дніпровську воду до Криму.

«Кримський канал перекритий, і вже не одне розслідування журналісти зробили, що неможливо сьогодні поставити воду в Крим по наявній інфраструктурі, необхідно вкладати кошти, ремонтувати цю інфраструктуру», – сказав прем’єр-міністр України.

11 червня на пресконференції в Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль сказав, що питання про відновлення поставок дніпровської води в Крим в українській повістці немає. До цього 5 березня Денис Шмигаль під час ток-шоу «Право на владу» стверджував, що його Кабмін «не перекриє воду для українців в Криму» і заявив, що неподання води «призведе до гуманітарної катастрофи».

Пізніше він написав у фейсбуці, що українська влада не може подавати воду в Крим до деокупації півострова, тому що «неможливо з технічних причин поділити воду, яка піде людям і воду, яка піде на військові бази».

Підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень. У травні наповнюваність водосховищ Криму знизилася на 7,1 млн кубометрів, визнали в кримському Держкомводогоспі.

Повністю розмову з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем читайте на сайті Радіо Свобода та дивіться на каналі Радіо Свобода на YouTube 8 серпня.​
…