Month: September 2020

Верховна Рада України планує розглянути в повторному першому читанні законопроєкт про медіа, який зазнав критики громадських організацій і журналістів.

Згідно з попереднім планом роботи парламенту, доопрацьований законопроєкт планують розглянути на пленарному тижні, що триватиме з 29 вересня до 2 жовтня.

Читайте також: «Закон про медіа»: чіткі правила для усіх чи наступ на свободу слова й інтернет​

1 липня комітет Верховної Ради з питань гуманітарної й інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити за основу доопрацьований законопроєкт про медіа попри заклики громадських організацій і журналістів відхилити його.

Перед цим було оприлюднене звернення, яке підписали 70 представників ЗМІ та громадських організацій України, що закликали Верховну Раду відхилити законопроєкт «Про медіа» через загрози свободі слова.

Верховна Рада відправила законопроєкт про медіа на повторне перше читання у травні цього року.

 
…

Кабінет міністрів ухвалив законопроєкт про державний бюджет на 2021 рік, заявив народний депутат від «Слуги народу», представник уряду у Верховній Раді Василь Мокан.

За його словами, Кабінет міністрів затвердив проєкт на позачерговому засіданні вранці 14 вересня.

«Ухвалення проєкту бюджету урядом відбулося згідно із графіком бюджетного процесу – до 15 вересня документ має бути переданий на розгляд Верховної Ради», – написав парламентар.

Читайте також: Чотири прогнози курсу гривні на осінь

Також, додав Мокан, уряд затвердив два законопроєкти про внесення змін до Податкового та Бюджетного коміксів.

Раніше 14 вересня Міністерство фінансів відзвітувало про передачу проєкту державного бюджету на 2021 рік для розгляду в Кабінеті міністрів та назвало основні пріоритети документу.
…

Петиція родичів загиблих на Донбасі військових, які вимагають створити парламентську тимчасову слідчу комісію (ТСК) з розслідування справи «вагнерівців», набрала 13 вересня необхідні для розгляду 25 тисяч голосів. Про це свідчить сторінка електронних петицій на сайті Верховної Ради України.

7 вересня родичі українських військових, загиблих на Донбасі від рук російських гібридних сил, зареєстрували цю петицію.

«Ми, родичі і близькі українських воїнів, які загинули, захищаючи Україну у найбільш важкий період російські агресії, з гірким подивом читаємо в різноманітних ЗМІ шокуючу інформацію про те, що операція з вивезення в Україну російських найманців, бійців ПВК «Вагнер» була зірвана. Це не просто бійці одіозного підрозділу найманців. Це люди, які вбивали наших рідних, воювали проти нашої армії на Донбасі в 14−15-му роках. Це військові злочинці, які вчинили безліч кривавих злочинів на території України. Частина з яких стали найбільш трагічними сторінками цієї війни», — зазначається у петиції.

Родичі військових вимагають справедливості і встановлення істини, а слідча комісія Верховної Ради, на їхню думку, наразі є єдиним інструментом, за допомогою якого можна знайти відповіді на питання.

Авторкою петиції є Віталіна Тарасова, вдова Героя України Костянтина Могилка – командира літака АН-30Б, що був збитий російськими гібридними силами в червні 2014 року.

9 вересня партія «Європейська солідарність» заявила, що суд зобов’язав СБУ відкрити провадження у справі про «вагнерівців» з метою «розслідувати ймовірну державну зраду» голови Офісу президента Андрія Єрмака.

10 вересня Державне бюро розслідувань повідомило, що викликало екскеріваника Офісу президента України Андрія Богдана на допит як свідка «для проведення слідчих дій та перевірки озвучених ним фактів» щодо «вагнерівців». Богдан підтвердив намір прийти на допит об 11:00 14 вересня.

Наприкінці серпня президент Росії Володимир Путін назвав затримання групи з понад трьох десятків росіян у Білорусі спільною операцією українських і американських спецслужб.

«Просто їх затягли на територію Білорусії і представили як можливу ударну силу для розгойдування ситуації під час передвиборної кампанії… Це операція українських спецслужб спільно з американськими», – твердить Путін.

Служба зовнішньої розвідки України 19 серпня заявила, що повідомлення про участь українських спецслужб у спецоперації із затримання бойовиків «ПВК Вагнера» в Білорусі є «спеціальною інформаційною операцією», що має «російське походження».

Раніше Служба безпеки України назвала російським фейком і інформаційним «вкидом» повідомлення про участь СБУ у спецоперації із затримання бойовиків «ПВК Вагнера» в Білорусі і закликала «не поширювати чуток на користь недружньої держави».

Схожу заяву зробили новопризначений начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов і голова Офісу президента Андрій Єрмак.

18 серпня у соцмережах і деяких ЗМІ, які посилалися на неназвані джерела, з’явилася інформація про те, що затриманих у липні в Білорусі російських бойовиків насправді планували затримати українські спецслужби, які понад рік вели операцію з розшуку і затримання причетних до злочинів на Донбасі, зокрема до збиття малайзійського літака рейсу MH17.

За повідомленнями, бойовикам, які воювали на Донбасі, нібито запропонували «роботу» від імені російської приватної військової компанії, щоб «виманити» їх з Росії. Під запис вони нібито розповідали про свою участь у бойових діях на Донбасі.

18 серпня ці записи, автентичність яких наразі перевірити неможливо, були оприлюднені.

За даними ЗМІ, зокрема, видання «Українська правда», після того, як силовики доповіли про спецоперацію Офісу президента, вона була зірвана, ймовірно, через витік інформації.

29 липня в санаторії під Мінськом затримали 33 російських громадян. Білоруська влада заявила, що підозрює їх у підготовці заворушень напередодні виборів, а президент Олександр Лукашенко тоді назвав затримання росіян із «ПВК Вагнера» ​«надзвичайною подією» і заявив про «брудні наміри» Росії.

Однак ніяких звинувачень їм офіційно так і не висунули, а через два тижні 32 з 33 затриманих повернули в Росію. Ще один залишився в Білорусі, бо має громадянство і цієї країни. 14 серпня Генпрокуратура Росії повідомила, що раніше затримані перебувають на російській території.
…

Забезпечення водопостачання в анексованому Росією Криму є відповідальністю окупанта, заявило представництво президента України Володимира Зеленського в Автономній Республіці Крим у фейсбуці.

У представництві зазначили, що водопостачання Криму та Севастополя «є досить дорогим заходом для Російської Федерації як держави-окупанта», саме тому вона намагається схилити Україну до відновлення водопостачання на цих територіях.

«Проте Україна не повинна вирішувати проблеми, які постають перед державою-окупантом після шести років тимчасової окупації нею частини суверенної території України», – наголосили в представництві президента.

Там додали, що відповідно до міжнародного права «держава-окупант відповідає за все, що відбувається на тимчасово окупованій території».

11 вересня підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов заявив, що вважає за необхідне порушити кримінальні справи щодо людей, які розпорядилися перекрити Північно-Кримський канал.

Того ж дня офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова стверджувала, що «водна блокада Криму» може розцінюватися як «порушення Україною своїх правозахисних зобов’язань, закріплених у міжнародних документах».
…

Українське зовнішньополітичне відомство засудило «протиправну організацію і проведення Російською Федерацією 13 вересня 2020 року так званих «виборів» до незаконних органів, утворених російською окупаційною адміністрацією на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим та м.Севастополь». Про це йдеться в заяві МЗС України, поширеній 13 вересня.

«Вважаємо такі дії Кремля продовженням грубих порушень Російською Федерацією державного суверенітету і територіальної цілісності України. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими територіями України, правовий режим яких визначається нормами міжнародного гуманітарного права. Проведення Російською Федерацією псевдовиборів на територіях Автономної Республіки Крим та м. Севастополь є нелегітимним, а їх результати не матимуть жодних юридичних наслідків», – вказано в заяві.

МЗС наголосило, що «так звані «вибори губернатора Севастополя» та «довибори депутатів» до так званих «державної ради Республіки Крим» та «сімферопольської місцевої ради» порушують Конституцію та законодавства України, а також основоположні норми і принципи міжнародного права.

«Усі причетні до підготовки та проведення незаконного «голосування» в тимчасово окупованому Криму нестимуть відповідальність згідно із законодавством України», – наголошує українське зовнішньополітичне відомство.

Україна проситиме про санкції через організацію російських виборів губернатора в анексованому Севастополі, заявило Міністерство закордонних справ України в коментарі Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода). За словами першої заступниці голови МЗС України Еміне Джеппарової, Україна звертатиметься до міжнародних партнерів із проханням засудити організацію «голосування», у тому числі шляхом санкцій.

У цілому 11–13 вересня в Росії та на окупованих нею територіях відбуваються понад 9 тисяч різних виборчих кампаній і місцевих референдумів.
…

Народний депутат Олексій Гончаренко (фракція «Європейська солідарність») заявляє, що Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження у справі про ймовірне розголошення даних, яке призвело до затримання в Білорусі найманців російської приватної військової компанії «Вагнера», яких, за деякими твердженнями, планувала затримати Україна.

Як написав він у фейсбуці 12 вересня, він написав депутатське звернення щодо розслідування розголошення даних, які призвели до передчасного затримання 33 бійців ПВК «Вагнера» в Білорусі. «У відповідь на цей запит мені повідомили, що Головне слідче управління СБУ вже розпочало досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22020000000000213 від 8 вересня 2020 року за ознаками кримінального порушення, передбаченого статтею 387 Кримінального кодексу України «Розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування», – заявив Гончаренко.

Коли саме це сталося, він не уточнив. СБУ на цей час, у вихідні дні, публічно не коментувала заяви депутата.

Ідеться про ситуацію з затриманням у Білорусі поблизу Мінська ще наприкінці липня 33 громадян Росії (дехто з них також мав громадянства України чи Білорусі), які, за повідомленнями, були найманцями російської ПВК «Вагнера». Влада президента Олександра Лукашенка, проти оголошеного переобрання якого на шостий поспіль термін у Білорусі з початку липня тривають щоденні протести, спершу заявила, що йшлося про намагання Росії дестабілізувати ситуацію.

Тим часом в Україні заявили, що мають докази участі 28 з затриманих у російській агресії проти України на Донбасі, і зажадали їхнього арешту і екстрадиції. Лукашенко заявляв, що може видати їх, якщо, мовляв, Україна доведе їхню причетність до злочинів на Донбасі.

Та влада Лукашенка, яка через масові протести була змушена звернутися по політичну підтримку до президента Росії Володимира Путіна, врешті до середини серпня звільнила цих осіб і відпустила 32 назад до Росії (за винятком одного з білоруським громадянством, який забажав залишитися в країні), не видавши Україні нікого. В Україні цей крок білоруської влади назвали недружнім кроком.

Але тим часом із різних джерел стали з’являтися недостатньо підтверджені повідомлення, що згаданих 28 учасників бойових дій на Донбасі, серед них причетних до збиття українських бойових літаків і вертольотів чи й, можливо, до збиття малайзійського авіалайнера рейсу MH17, разом зі ще кількома випадковими особами зібрали разом у результаті тривалої й ретельної спецоперації спецслужб України, щоб виманити їх нібито на роботу охоронцями до Венесуели і під час авіаперельоту над українською територією влаштувати посадку їхнього літака і затримати їх, маючи при цьому їхні власні признання в участі в подіях в Україні, які з них збирали «вербувальники» з українських спецслужб. Ці повідомлення стверджують, що операцію зупинили відразу після того, як її очікуване завершення обговорили в офісі президента України, а відтак у Білорусі цих людей затримали місцеві спецслужби, так що до перельоту їх над Україною не дійшло.

Про версію про причетність до перебування «вагнерівців» у Білорусі спецслужб України заявляли також у Росії, без уточнень, що мало стати її метою. В Україні існування такої операції офіційно заперечили і в спецслужбах, і в офісі президента. Там також лунали заяви, що все це – російська провокація.

Але час від часу в Україні продовжують оприлюднювати все нові документи, які свідчать і про те, що зі згаданими «вагнерівцями» велася оперативна робота, яка була належно задокументована, зокрема були зібрані їхні власні свідчення про участь в агресії Росії проти України на Донбасі, а також і про те, що для цих людей дійсно були куплені через українські агентства авіаквитки, які відповідали версії про вимушену посадку під певним приводом літака з ними всіма разом на борту під час польоту над територією України до Туреччини для нібито подальшого перельоту до Венесуели.

А українські правоохоронці підтверджують, що зібрали достатню доказову базу щодо вчинення цими особами злочинів під час збройного конфлікту на Донбасі.

У зв’язку з цим критики чинної влади України, а особливо голови офісу президента Андрія Єрмака, якого вони називають проросійським, твердять, що могло йтися про свідоме затримання за вказівкою з офісу завершення цієї української спецоперації і про передачу інформації про цю операцію російській стороні, і вимагають розслідувати таку версію. Офіційний Київ президента Володимира Зеленського відкидає її.
…

Голова Чернігівської обласної державної адміністрації Андрій Прокопенко заявив, що подав заяву про відставку з цієї посади.

Як написав у фейсбуці Прокопенко, висуванець нині владної партії «Слуга народу» і прихильник чинного президента Володимира Зеленського, «основна причина – це те, що я фактично позбавлений впливу на кадрову політику та формування складу кандидатів до обласної ради» напередодні призначених на 25 жовтня місцевих виборів.

«Голова ОДА без своїх депутатів в обласній раді – це слабкий голова ОДА, який не зможе реалізовувати стратегію розвитку регіону. А без цього моя робота не має сенсу… Будь-який конфлікт шкодить обом сторонам, а в нашому випадку він може шкодити президентові й нашій політичній силі. Тому я не буду його поглиблювати», – заявив Прокопенко, політтехнолог за фахом, – але не уточнив, який саме конфлікт він має на увазі.

Далі в його дописі наведений перелік, за його словами, досягнень влади області під його керівництвом, зокрема в виконанні, як мовиться в тексті, програм і проєктів президента Зеленського.

Щоб його відставка набула чинності, її має прийняти президент, який також може й відхилити її.

Андрій Прокопенко був призначений на посаду голови Чернігівської ОДА указом Володимира Зеленського від 31 жовтня 2019 року.

На парламентських виборах 2019 року Прокопенко очолював одеський штаб партії Зеленського «Слуга народу».

Із 2015 року він очолював компанію «Прокопенко і партнери», що спеціалізується на управлінні виборчими кампаніями, стратегічними і кризовими комунікаціями. Також у 2015–2016 роках він був депутатом Чернігівської обласної ради (склавши мандат достроково) від партії «Наш край», яка, за даними ЗМІ, після Революції гідності стала однією з ідейних послідовниць фактично зниклої 2014 року Партії регіонів колишнього президента Віктора Януковича як партія, за її власними твердженнями, «професіоналів і господарників».

До 2015-го Прокопенко, за повідомленням, яке було на сайті його компанії в час його призначення на посаду голови ОДА (нині ця інформація з сайту вилучена), очолював департамент комунікацій зі співробітниками і корпоративних ЗМІ нафтової компанії «ТНК-BP» (свого часу однієї з провідних російських нафтових компаній). Перед тим, у 2009–2012 роках, був партнером, керівником практики в Україні консалтингової компанії GR Research & Consulting Center (однієї з перших російських лобістських компаній).
…