Facebook Inc said it would block news publishers and people in Australia from sharing news on Facebook and Instagram if a proposal to force the U.S. tech giant to pay local media outlets for content becomes law. The Australian government said in July it would require tech giants Facebook and Alphabet Inc’s Google to pay for news provided by media companies under a royalty-style system that is scheduled to become law this year. “This is not our first choice – it is our last. But it is the only way to protect against an outcome that defies logic and will hurt, not help, the long-term vibrancy of Australia’s news and media sector,” Facebook Australia managing director Will Easton said in a statement published on Tuesday. Following an inquiry into the state of the media market and the power of the U.S. platforms, the Australian government late last year told Facebook and Google to negotiate a voluntary deal with media companies to use their content. After those negotiations failed, Australia’s competition regulator drafted laws that it said would allow news businesses to negotiate for fair payment for their journalists’ work. Easton said the proposed legislation misunderstands the dynamic of the internet and will damage news organizations. Australia’s Ministry for Communications did not immediately respond to questions on Tuesday.
…
популярні новини
Колишній прем’єр-міністр України Олексій Гончарук увійде до команди аналітичного «Центру Євразія» (Eurasia Center), який є складовою частиною американської Атлантичної ради (Atlantic Council).
«Центр Євразія» має честь оголосити, що Олексій Гончарук приєднається як наш новий заслужений співробітник. Перебуваючи на посаді прем’єр-міністра України в 2019–2020 роках, Олексій Гончарук очолював орієнтований на реформи уряд. Ми надзвичайно раді вітати його в команді», – ідеться в повідомленні «Центру Євразія» у твітері.
Олексій Гончарук був першим головою уряду за президентської каденції Володимира Зеленського. На посаді він протримався близько півроку – від 29 серпня 2019 року до 4 березня 2020 року.
…
Керівник НАБУ Артем Ситник прокоментував у інтерв’ю Радіо Свобода заяву Офісу Президента з приводу рішення КСУ про визнання незаконним його призначення на посаду директора бюро.
Зокрема, в ОП відзначили, що рішення КСУ не зачепить чинність і спроможність усього атикорупційного агентства. Водночас в Офісі додали, що чекають «від виконувача обов’язків ефективної реалізації антикорупційної політики в період обрання нового керівника».
«Я декілька разів перечитав, але не зовсім зрозумів цей пресреліз Офісу президента. Можу сказати точно, що розподіл обов’язків між керівництвом НАБУ: між директором і заступниками, регламентується наказом директора. «Виконуючим обов’язки» може бути один із заступників, якщо відсутній директор. На сьогоднішній день директор не відсутній: я не перебуваю у відрядженні, не перебуваю на лікарняному, не перебуваю у відпустці. Відповідно, говорити про те, що хтось може виконувати обов’язки – немає. Виконую обов’язки на сьогоднішній день я», – наголосив Ситник.
Він додав, що не обговорював це питання з ОП.
«Ми незалежний орган і якраз гарантії нашої незалежності, мабуть, і призвели до такої ситуації», – зазначив директор НАБУ.
Конституційний суд 28 серпня оприлюднив рішення, яким визнав неконституційним указ про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України.
Національне антикорупційне бюро назвало рішення політично мотивованим. У НАБУ пов’язали рішення КСУ з оприлюдненням так званих «плівок #ОАСК», на яких «задокументовано розмови щодо «керованого правосуддя в Україні», у тому числі й стосовно ухвалення рішень Конституційним судом України».
П’ятий президент України Петро Порошенко своїм указом призначив Артема Ситника директором НАБУ 16 квітня 2015 року. Цьому передував конкурсний відбір.
Згідно з рішенням КСУ, указ президента відтак втрачає чинність. Водночас рішення «не поширюється на правовідносини, які виникли внаслідок здійснення посадових обов’язків» Ситником.
Народні депутати, які зверталися до суду з клопотанням, стверджували, що президент діяв поза межами своїх конституційних повноважень, оскільки посада директора НАБУ не віднесена Основним законом до посад, призначення на які здійснює президент. У суді погодилися з цим висновком. Крім того, там вважають, що «призначення президентом України керівника органу, який за своїми повноваженнями функціонально належить до органу виконавчої влади, призведе до розбалансування системи стримувань і противаг, порушення функціонального розподілу влад та фактичної зміни форми державного правління».
…
У Білорусі понад дві тисячі студентів та викладачів Гродненського державного університету імені Янки Купали підписали петицію з вимогою призначення нових виборів, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
«Ми хочемо жити в країні, де вибори чесні… де поліція гарантує безпеку громадян, а не загрожує їхньому життю та здоров’ю… Ми не хочемо боятися виходити на вулиці у своєму місті», – йдеться у заяві.
Підписанти вимагають притягнути до відповідальності тих, хто здійснював насильницькі дії проти демонстрантів, звільнити політичних в’язнів, затриманих під час мирних акцій протесту, визнати вибори 9 серпня недійсними, провести нові вибори, притягнути до відповідальності тих, хто брав участь у фальсифікації результатів виборів.
Свої підписи під петицією поставили студенти всіх факультетів, магістранти, випускники університету різних років, а також понад 50 викладачів.
Раніше ректор Гродненського державного університету імені Янки Купали Ірина Кітурка висловила підтримку арештованим і пообіцяла не звільняти викладачів та не виганяти студентів за їхні політичні погляди.
Уже понад три тижні в Білорусі тривають масові виступи проти офіційних підсумків голосування, за якими перемогу здобув чинний президент Олександр Лукашенко. Він балотувався на шостий термін поспіль. Унаслідок дій силовиків сотні людей постраждали, понад 8 тисяч були затримані. Багато з них згодом розповіли про тортури і знущання в СІЗО.
Слідчий комітет Білорусі порушив кримінальну справу про захоплення влади. Члени президії опозиційної Координаційної ради фігурують у ній як свідки.
…
У Польщі відзначили 40-ліття «Солідарності» – однієї з перших на пострадянському просторі незалежної професійної спілки. Її критика і опір комуністичній системі в країні, а також активна підтримка поляків, які по всій країні масово залучились до страйків, змінили лад, політичні цілі й моральні цінності Польщі.
Як зазначив на урочистій зустрічі в місті Гданськ лідер «Солідарності» Лех Валенса, це була «найбільша в історії Польщі перемога, яка полягала в подоланні старого порядку, і водночас у формуванні погляду в тих поборених, щоб залишились друзями».
«Доля дала нам два завдання: зруйнувати старий порядок, який гальмував розвиток світу, і збудувати щось мудріше», – наголосив далі у своєму виступі з нагоди ювілею «Солідарності» Лех Валенса.
Також президент Польщі Анджей Дуда, оцінюючи вагу і значення «Солідарності» в польській історії, ствердив, що «Солідарність» зросла на прагненні людської гідності, потребі волі, суверенітету і свободи».
На думку польського прем’єра Матеуша Моравєцкого, важливо те, що за 40 років, які минули, «ідеали «Солідарності» ми зберегли не як музейні експонати, а як цінності, що визначають стандарти в суспільному житті, як своєрідний приклад, до якого ми прагнемо».
31 серпня 1980 року тодішня комуністична влада Польщі погодилася підписати 31 постулат із представниками страйкарів на Ґданській корабельні. Одним із головних досягнень була згода на створення незалежних профспілок, які мали захищати права працівників і брати участь у визначенні заробітної плати, поліпшенні умов праці. Також сторони домовилися про обмеження цензури та повернення на роботу учасників страйків 1970 і 1976 років.
Унаслідок підписання домовленостей для влади розпочався період випробувань у зв’язку зі стрімким розвитком незалежної самоврядної профспілки «Солідарність», яка згодом перетворилася на політичний рух.
…
Артем Ситник, чиє призначення директором Національного антикорупційного бюро Конституційний суд України назвав незаконним, в інтерв’ю Радіо Свобода запевнив, що відомство під його керівництвом не зазнавало жодного зовнішнього впливу на діяльність.
«Мені здається, це частина пропагандистської машини Кремля, що Україна нібито перебуває під зовнішнім впливом. Насправді це не так. НАБУ в своїй роботі настільки прозоре, наскільки це дозволяє закон про державну таємницю, закон, який охороняє таємницю досудового розслідування. В нас є Рада громадського контролю, яка глибоко інтегрована в процеси, які відбуваються в НАБУ. Тому, якби були реальні докази того, що хтось на щось впливає, то мабуть вони б уже з’явилися. З іншого боку, ми постійно говоримо про те, що співпраця із міжнародними партнерами, це одна із складових нашого успіху і нашої роботи», – сказав Ситник.
Він заявив, що в НАБУ є співпраця з різними країнами, іноземними правоохоронними органами, але про «зовнішній контроль» не йдеться.
На запитання, чи давали НАБУ якісь вказівки щодо розслідувань представники інших країн чи посольств, Ситник відповів: «Це точно неправда».
Конституційний суд 28 серпня оприлюднив рішення, яким визнав неконституційним указ про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України.
Читайте також: У Зеленського поклали на «попереднього президента» відповідальність за колізію навколо директора НАБУ
Національне антикорупційне бюро назвало рішення політично мотивованим. У НАБУ пов’язали рішення КСУ з оприлюдненням так званих «плівок #ОАСК», на яких «задокументовано розмови щодо «керованого правосуддя в Україні», у тому числі й стосовно ухвалення рішень Конституційним судом України».
П’ятий президент України Петро Порошенко своїм указом призначив Артема Ситника директором НАБУ 16 квітня 2015 року. Цьому передував конкурсний відбір.
Згідно з рішенням КСУ, указ президента відтак втрачає чинність. Водночас рішення «не поширюється на правовідносини, які виникли внаслідок здійснення посадових обов’язків» Ситником.
Народні депутати, які зверталися до суду з клопотанням, стверджували, що президент діяв поза межами своїх конституційних повноважень, оскільки посада директора НАБУ не віднесена Основним законом до посад, призначення на які здійснює президент. У суді погодилися з цим висновком. Крім того, там вважають, що «призначення президентом України керівника органу, який за своїми повноваженнями функціонально належить до органу виконавчої влади, призведе до розбалансування системи стримувань і противаг, порушення функціонального розподілу влад та фактичної зміни форми державного правління».
Read MoreСвітовий конгрес українців оприлюднив заяву, в якій засудив рішення Омського обласного суду Росії про ліквідацію регіональної української громадської організації «Сірий Клин».
«Продовжуючи системні порушення прав і свобод людини, Росія продовжує йти всупереч загальновизнаним демократичним нормам та нормам міжнародного права. Але для СКУ українці РФ є невід’ємною частиною світового українського народу, і ми будемо надалі протидіяти цій репресивній політиці», – заявив президент СКУ Павло Ґрод.
28 серпня Омський обласний суд ухвалив рішення про ліквідацію регіональної української громадської організації «Сибірський центр української культури «Ciрий Клин». Рішення було ухвалене після звернення управління Міністерства юстиції Росії в Омській області.
13 серпня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба назвав продовженням репресій Москви проти громадських організацій українців в Росії намір ліквідувати «Сірий Клин».
З часу заснування у 1992 році «Сірий Клин», як наголошують в СКУ, об’єднував навколо себе спільноту українців у Росії, працюючи «задля збереження та розвитку культури, мови та звичаїв українського народу». «Сірий Клин» входить до складу Світового конгресу українців з 2012 року.
У липні 2019 року рішеннями Генеральної прокуратури та Міністерства юстиції Росії Світовий конгрес українців було внесено до списку небажаних організацій у Росії.
«Сірий Клин» – неофіційна назва регіону проживання українців в Південно-Західному Сибіру і Північному Казахстані.
Read MoreУ столиці Білорусі Мінську 31 серпня співробітники Департаменту фінансових розслідувань Комітету держконтролю затримали одну з семи членів президії Координаційної ради Лілію Власову. Як повідомли у Telegram-каналі ради, перед затриманням в її будинку провели обшуки.
Член Координаційної ради, колишній міністр культури Павло Латушко повідомив, що затримання відбулося напередодні розширеного засідання ради. Повідомляється, що 67-річну Власову відвезли на допит за фактом «участі в несанкціонованому мітингу».
На допит до Слідчого комітету викликали також речника Координаційної ради Антона Роднєнкова як свідка у справі про заклики до захоплення влади.
Двоє членів президії Координаційної ради раніше були заарештовані на 10 діб, щонайменше шістьох із семи – допитали.
Читайте також: Санкції щодо Білорусі: в ЄС мають схвалити наступного тижня, в Балтії схвалили вже
Координаційна рада була створена з ініціативи кандидатки в президенти Світлани Тіхановської. До президії цієї ради увійшли письменниця Світлана Алексієвич, дипломат Павло Латушко, юристи Лілія Власова і Максим Знак, співголова «Білоруської християнської демократії» Ольга Ковалькова, представник страйкому МТЗ Сергій Дилевський, координатор штабу Бабарика і соратниця Тіхановської Марія Колесникова.
Генпрокуратура Білорусі за фактом створення Коорлинаційної ради порушила кримінальну справу про «ахоплення влади».
У Білорусі з дня президентських виборів 9 серпня щодня тривають масові протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль. Силовики вдаються до репресій проти ініціаторів і учасників протестів.
У Мінську та інших містах Білорусі напередодні пройшла чергова масова акція протесту проти фальсифікації виборів. МВС повідомляло, що на марші силовики затримали 140 людей.
…