Month: November 2020

Журналіст афганського бюро Радіо Свобода, Радіо Азаді, Ільяс Даї загинув вранці 12 листопада від вибуху бомби, прикріпленої до його автомобіля.

Омер Звак, прессекретар губернатора провінції, повідомив Радіо Свобода, що інцидент стався у столиці провінції Гільменд, Лашкаргах.

За словами Звака, внаслідок нападу були поранені ще троє людей, зокрема брат журналіста.

Наразі відповідальності за напад на себе ніхто не взяв.

«Мій колега і дорогий друг Ільяс Даї загинув сьогодні вранці в результаті терористичного нападу. Він був джентльменом. Завжди мав фірмову посмішку. Це жахливі новини. Ільяс, про тебе будуть пам’ятати», – написав у твітері Самі Махді, керівник бюро Радіо Азаді.

«Ми шоковані і засмучені втратою Мохаммада Ільяса Даї, хороброго і відданого колеги, який ніколи не вагався у своєму рішенні повідомляти новини зі своєї рідної провінції Гільменд», – заявила виконуюча обов’язки президента Раді Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.

«Його вбивство – це боягузливий і підлий акт, який спустошує молоду сім’ю і залишає Афганістан без талановитого репортера, який засвідчив зміни, які відбуваються у його країні. Зростаюча загроза насильства щодо журналістів повинна глибоко турбувати всіх, хто прагне забезпечити безпечне та мирне майбутнє Афганістану», – додала вона.

Офіційний представник президента Афганістану Сіддік Сіддікі засудив «вбивство» Даї, заявивши, що воно було справою рук «ворогів свободи слова та засобів масової інформації в Афганістані».

Цей напад послідував за аналогічним вибухом бомби у Кабулі 7 листопада, внаслідок якого загинули колишній ведучий популярних телевізійних новин афганського каналу TOLO TV і два інших мирних жителі.
…

Обраний президент США Джо Байден має намір призначити на посаду глави апарату Білого дому свого давного радника Рона Клейна.

«Глибокий, різноманітний досвід і здатність Рона Клейна працювати з людьми з різних політичних кіл – це саме те, що мені потрібно в голові адміністрації Білого дому, коли ми протистоїмо цьому моменту кризи і знову об’єднуємо нашу країну», – написав Байден у твітері.

Вибір Клейна відображає пріоритет нової адміністрації Байдена щодо стримування пандемії коронавірусу та подолання економічних потрясінь.

Клейн був координатором заходів з боротьби з лихоманкою Ебола під час спалаху епідемії у Західній Африці у 2014 році і зіграв ключову роль у розробці й реалізації плану відновлення економіки у адміністрації колишнього президента Барака Обами у 2009 році під час глобальної фінансової кризи.

Клейн був головою адміністрації Байдена протягом першого терміну Обами і був радником з кампанії Байдена. Він також був керівником апарату віце-президента Ела Гора в середині 1990-х років і працював у Конгресі, коли Байден був сенатором.

Глава апарату Білого дому часто вважається «сторожем» президента, розробляє політичну і законодавчу стратегію і служить сполучною ланкою з Конгресом на законодавчих переговорах.
…

У Нідерландах 12 листопада поновлюється судовий процес у справі про збиття малайзійського «Боїнга» на Донбасі у 2014 році.

«У цей день, а також можливо наступний, прокуратура відповість на запити захисту. Після цього буде надана можливість для коротких відповідей з кожного боку. 25 листопада 2020 року суд вирішить, які запити будуть задоволені, а які ні», – повідомили у суді.

Початок засідання – об 11-й за Києвом.

Під час попереднього засідання на початку листопада захист підозрюваного Олега Пулатова вперше показав фрагменти інтерв’ю зі своїм підзахисним. На цьому відео Олег Пулатов відповідає на запитання адвокатів.

За словами адвокатки Сабине тен Дуссхате, це розмови, що були записані 16 лютого й 22 жовтня в Росії.

На відео Пулатов заперечує свою причетність до катастрофи, і заявляє, що йому не було відомо про наявність установки «Бук» на території, підконтрольній угрупованню «ДНР».

Олег Пулатов назвав висунуті проти нього обвинувачення — «мерзенними». Він пояснив, що вирішив звернутися до адвокатів і взяти участь у процесі саме для того, щоби знайти «справжніх винних» у катастрофі.

Читайте також: Шості роковини збиття MH17. Що змінилося у справі впродовж року

Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.​

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердаму почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17.

Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися. Тільки Пулатов представлений нідерландськими адвокатами.

За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.
…

Штаб президента США Дональда Трампа подав 11 листопада новий позов для оскарження підрахунку голосів на виборах президента в одному з ключових штатів – Мічигані, в якому переміг його суперник, демократ Джо Байден.

Цей позов – останній із низки звернень до судів, до яких вдається кампанія Трампа, намагаючись заблокувати перемогу Байдена на виборах 3 листопада.

У Мічигані, де в 2016 році Трамп переміг, цього разу він програв Байдену з різницею у близько 2,6%, згідно з неофіційними підрахунками. 

У позові, зокрема, йдеться про ймовірні порушення, зокрема в окрузі, де розташоване місто Детройт.

Представник Державного департаменту штату Мічиган, який курує вибори в штаті, заявив, що кампанія Трампа пропагує неправдиві заяви.

Тим часом у Джорджії, ще одному штаті, де підрахунок голосів триває, керівник виборчої комісії заявив, що штат проведе перерахунок усіх бюлетенів. За його словами, остаточні результати будуть до 20 листопада.

Байден із невеликим відривом лідирує в Джорджії, де Трамп виграв у 2016 році.

Відмова Трампа прийняти поразку, незважаючи на вагомі докази того, що він програв і поступився Байдену на виборах, є незвичною для президентської політики США. Це викликало побоювання, що Трамп може прагнути залишитися при владі.

 
…

Росія відкриє пункт матеріально-технічного забезпечення Військово-морського флоту на території Судану, на узбережжі Червоного моря. Урядову постанову з проєктом угоди підписав прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін. Проєкт обговорювався ще з колишнім президентом Судану, скинутим унаслідок військового перевороту.

Згідно з документом, на російській базі можуть служити до 300 осіб і розміщуватися до чотирьох кораблів, в тому числі з ядерною енергетичною установкою. Угода планується на 25 років з автоматичним продовженням на 10 років у разі, якщо сторони не заперечуватимуть.

Про можливе будівництво російської бази на Червоному морі ще в 2017 році заявляв тодішній президент країни Омар аль-Башир під час візиту до російського міста Сочі. Він пов’язував необхідність будівництва з «захистом від агресивних дій США».

У квітні 2019 року диктатор був повалений у результаті військового перевороту. Він був засуджений до двох років в’язниці за корупцію, уряд Судану погодився видати політика Міжнародному кримінальному суду в Гаазі, де він постане за звинуваченням у геноциді.

Нинішня влада Судану намагається поліпшити відносини зі Сполученими Штатами.
…

Раніше запроваджені санкції проти російського проєкту також будуть збережені
…

Опозиційні фракції парламенту Вірменії 11 листопада висунули ультиматум прем’єр-міністрові Ніколу Пашиняну, відставки якого вимагають учасники акцій протесту.

Лідер партії «Вірменська революційна федерації» («Дашнакцутюн») Ішхан Сагателян повідомив, що Пашиняну дали час до півночі, щоб піти у відставку, і що парламент має провести спеціальне засідання до півночі, щоб вирішити питання відставки голови уряду.

Якщо цього не станеться, сказав Сагателян, буду представлені інші кроки для того, щоб «вирішити проблему Пашиняна» до кінця дня 12 листопада.

11 листопада в Єревані відбулися сутички силовиків із демонстрантами, які зібралися в столиці Вірменії через незгоду із рішенням прем’єр-міністра Нікола Пашиняна підписати угоду з Азербайджаном про припинення більш ніж шести тижнів боїв у Нагірному Карабасі.

Тисячі протестувальників заповнили центральну площу Свободи у Єревані, закликаючи до відставки Пашиняна на тлі спроб правоохоронців їм завадити. Поліція свої дії пояснила тим, що масові зібрання заборонені в умовах чинного в країні режиму воєнного стану.

Повідомляється, що у центрі столиці Вірменії між противниками Пашиняна і поліцейськими почалися сутички, кілька людей затримали, серед них і лідер опозиційної партії «Процвітаюча Вірменія» (BHK) Гагік Царукян.

Представники 17 опозиційних партій закликали Пашиняна піти з посади, звинувативши його у важких поступках, які вірмени змушені були прийняти як частину угоди.

Виступаючи в ефірі державного телебачення, віцепрем’єр-міністр Тигран Авінян не виключив, що нинішній уряд може подати у відставку, але застерігав від будь-якої спроби «перевороту».

Сам прем’єр Нікол Пашинян заявив у відеозверненні в фейсбуці, що пристав на угоду про припинення вогню в Нагірному Карабасі, щоб уникнути колапсу в регіоні, оточення і загибелі тисяч вірменських військових.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі.

Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, а наступними днями вірменські сили повертають Азербайджанові повний контроль над захопленими ними територіями поза межами колишньої Нагірно-Карабаської автономної області, натомість так званий Лачинський коридор – автомобільна дорога, що поєднує центр Нагірного Карабаху з Вірменією – залишиться незаблокованим. Цей коридор і лінію контакту сторін мають контролювати миротворчі сили.

Угода про припинення вогню спричинила святкування в Баку, столиці Азербайджану, де люди виходили на вулиці, сигналили автомобільними клаксонами і їздили містом, розмахуючи азербайджанськими прапорами.

У Вірменії почалися заворушення. Протестувальники заявляли, що боротьба повинна тривати до кінця, і вони були впевнені в перемозі.

У Єревані протягом ночі на 10 листопада натовп штурмував і грабував будівлі уряду і парламенту. Люди називають цю угоду зрадою і вимагають відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна.

11 листопада МЗС України привітало припинення Азербайджаном і Вірменією бойових дій у районі нагірнокарабаського конфлікту. В зовнішньополітичному відомстві наголосили, що Україна «незмінно і беззастережно» підтримує територіальну цілісність Азербайджану в міжнародно визнаних кордонах.

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991-1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, зокрема й цивільних.
…

У Росії за минулу добу зафіксували 432 смертельних випадки від COVID-19, що є рекордним числом добового приросту з початку пандемії, повідомив 11 листопада оперативний штаб боротьби із захворюванням. Загалом померли 31 593 людини.

Згідно з повідомленням, число підтверджених випадків зараження за останню добу зросло на 19 851 – до 1 836 960 загалом. При цьому 18 616 людей за минулу добу одужали (загалом – 1 369 357 осіб).

У світі кількість хворих превищила 51,5 мільйона. Росія – на п’ятому місці за кількістю інфікованих після США, Індії, Бразилії та Франції.

 
…

Російські миротворці вирушили в район виконання місії в Нагірному Карабасі. Про це повідомило Міноборони Росії.

За останню добу в Вірменії приземлилися 20 літаків Іл-76, на яких з Ульянівська прилетіли 400 військовослужбовців 15-ї миротворчої бригади. Всього Росія повинна перекинути в Карабах близько 2000 людей і 470 одиниць техніки.

Миротворці проїдуть понад 250 кілометрів і виставлять спостережні пости уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі і вздовж Лачинського коридору, що з’єднує цю територію з Вірменією. Командування миротворчою операцією буде розташоване в районі Степанакерта, повідомило агентство ТАСС.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій в Нагірному Карабасі. Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, в регіоні будуть розміщені російські миротворці. Термін їх перебування складе 5 років з можливістю продовження.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі. Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, а наступними днями вірменські сили повертають Азербайджанові повний контроль над захопленими ними територіями поза межами колишньої Нагірно-Карабаської автономної області, натомість так званий Лачинський коридор – автомобільна дорога, що поєднує центр Нагірного Карабаху з Вірменією – залишиться незаблокованим. Цей коридор і лінію контакту сторін мають контролювати миротворчі сили.

Угода про припинення вогню спричинила святкування в Баку, столиці Азербайджану, де люди виходили на вулиці, сигналили автомобільними клаксонами і їздили містом, розмахуючи азербайджанськими прапорами.

У Вірменії почалися заворушення. Протестувальники заявляли, що боротьба повинна тривати до кінця, і вони були впевнені в перемозі. У Єревані протягом ночі натовп штурмував і грабував будівлі уряду і парламенту. Люди називають цю угоду зрадою і вимагають відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна.
…

Інформаційна служба безпеки Чеської Республіки (Bezpečnostní informační služba – BIS) у звіті про роботу за минулий 2019 рік ставить найбільший наголос на активність роботи в Чехії розвідок двох країн – Росії й Китаю. 

В оприлюдненому звіті BIS, зокрема, зазначає, що китайська служба безпеки «не відстає від російської», однак різниця між ними є: «Росія прагне дестабілізації й розвалу своїх противників, тоді як китайською метою є збудувати синоцентристську (синоцентризм – ідеологія, яка ставить Китай в центр політичного, культурного та економічного життя світу) глобальну спільноту, в якій інші народи визнають легітимність китайських інтересів і підтверджують повагу до Китаю, яка (з китайського кута зору) йому належить».

BIS у своєму звіті звертає увагу на «діяльність російських офіцерів розвідки, які працюють під дипломатичним прикриттям в рамках російської дипломатичної місії в Чеській республіці». BIS при цьому наголошує, що кількість російських розвідників з дипломатичними паспортами «залишається в ЧР вже кілька років відносно стабільною. Дієве обмеження їх праці й надалі було надзвичайно складним з огляду на довготривалу диспропорцію щодо величини дипломатичних місій Чеської республіки та Росії». Зрештою, загальну незрівняно велику кількість працівників, в тому числі й дипломатів у посольстві Росії в Чехії ЗМІ обговорюють вже тривалий час.

Відносно України BIS наголошує, що «як і в минулих роках також у 2019 році в Чеській республіці відбувались субверсивні акції спрямовані проти України, якими керували органи російської державної влади».

Щодо китайської розвідки в Чехії BIS наголошує на поєднанні «традиційного прикриття (дипломати, журналісти, вчені) і сучасних методів розвідки (наприклад, соціальні мережі)». При цьому інтерес китайської розвідки був спрямований «на широкий спектр галузей, чи то йшлося про теми технологій, військової справи, безпеки, інфраструктурних проєктів, охорони здоров’я, економіки, природного середовища, чи тем закордонної й внутрішньої політики». Китайська розвідка, як зазначено у звіті BIS, «шукала в Чехії методи, як впливати на громадську думку, поширювати китайську пропаганду і будувати позитивний образ КНР (Китайська Народна Республіка) посередництвом відкритого і прихованого впливу змісту ЗМІ».

Що стосується традиційного політичного екстремізму, як «єдину виразнішу мобілізаційну тему» BIS виділяє справу «ймовірного демонтажу пам’ятника радянському маршалові Івану Конєву в Празі-6. На демонстраціях за його збереження брали участь прихильники марксистсько-ленінського спектра разом з іншими активістами проросійської й дезінформаційної сцени» (у відповідності до рішення районної ради Праги-6 пам’ятник Конєву 3 квітня демонтували).
…

Влада Росії пов’язує розлив палива в Арктиці, який стався у травні цього року, з порушеннями під час будівництва та експлуатації резервуару, а не таненням вічної мерзлоти.

Понад 21 000 тон дизельного палива просочилося в навколишнє середовище з бака на електростанції недалеко від промислового міста Норильськ, що стало однією з найстрашніших екологічних катастроф в Арктиці.

Електростанція належить дочірній компанії «Норильського нікелю», провідного в світі виробника нікелю і паладію, яка повідомила, що витік стався через те, що колони, які підтримують резервуар для зберігання, опускалися через танення вічної мерзлоти.

«Ростехнагляд» повідомив 10 листопада, що катастрофа була викликана «взаємопов’язаними технічними та організаційними порушеннями, вчиненими як на стадії будівництва резервуара, так і під час його експлуатації».

Зокрема, йдеться про проблеми з проєктуванням і спорудженням пальового фундаменту резервуара, який не спирався на кам’янистий ґрунт і призводив до нерівномірного розподілу резервуара.

«У той же час ознак деградації вічної мерзлоти під фундаментом і на прилеглій території не виявлено», – мовиться у повідомленні.

«Ростехнагляд», який планує опублікувати остаточний звіт про розслідування 13 листопада, також повідомив, що «Норильський нікель» почав експлуатацію резервуара у 2019 році після ремонту, не повідомивши про це владу і з порушенням вимог безпеки.

Власник «Норильського нікелю» Володимир Потанін – найбагатша людина Росії. Раніше він пов’язував аварію з таненням вічної мерзлоти.

Генеральна прокуратура раніше опублікувала попередні висновки, які свідчать про те, що просідання ґрунту сприяло катастрофі.

Російський уряд нарахував компанії «Норильський нікель» рекордний у Росії і один із найбільших у світі штрафів за екологічні збитки – майже 150 мільярдів рублів (понад два мільярди доларів) за розлив палива під Норильськом.

«Норильський нікель» спочатку обіцяв заплатити за очистку місця розливу, але відмовлявся виплачувати штраф за вчинені екологічні збитки.
…

Уряд Данії визнав, що не мав законних підстав вимагати від власників ферм знищення всіх норок, яких вони розводять.

Розпорядження зробили після того, як у тварин виявили мутацію нового коронавірусу. Вчені попередили, що це може позначитися на ефективності застосування створюваної вакцини проти COVID-19.

Данія – найбільший світовий виробник хутра норки. Популяція цих хижаків у країні становила близько 15-17 мільйонів. Відтоді, як уряд 4 листопада оголосив, що норок слід знищувати, близько двох з половиною мільйонів тварин були вбиті. 

«Навіть якщо ми діяли в поспіху, нам слід було чітко розуміти, що необхідні нові законодавчі акти, яких поки що немає. І я прошу вибачення за це», – заявила 10 листопада прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен.

Влада країни має намір ухвалити закон, який дозволить масово знищувати тварин, а не тільки в місцях, де виявлені спалахи. Тим часом, уряд закликав фермерів не чекати і продовжувати знищення тварин як запобіжний захід.

 
…

У Мінську міліція затримала журналіста білоруської служби Радіо Свобода Олега Груздиловича. Силовики прийшли до нього додому ввечері 10 листопада і продемонстрували знімки з акції протесту 25 жовтня в Мінську, на яких він був, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

«Міліціонери сказали, що потрібно ще дещо уточнити, і відвезли його у Фрунзенське РУВС Мінська, де його нібито чекає дільничний», – розповіла дружина Груздиловича Мар’яна.

Через кілька годин їй подзвонили з РУВС і повідомили, що її чоловік перебуває в ізоляторі на Окрестіна.

Журналіст був акредитований МЗС Білорусі до 29 серпня 2020 року, коли чотирьох кореспондентів Радіо Свобода позбавили акредитації. 25 жовтня Олег Груздилович мав редакційне завдання на акції протесту від газети «Народна воля».

Олег Груздилович – відомий білоруський журналіст, що спеціалізується на правозахисній тематиці, більше ніж 20 років пропрацював кореспондентом білоруської служби Радіо Свобода. Він також співпрацює з незалежними білоруськими медіа. Автор книги «Хто підірвав мінське метро».

 
…