Month: November 2020

Департамент кіберполіції Національної поліції України запропонував одеській обласній виборчій комісії свою допомогу в боротьбі із вірусом, який, ймовірно, пошкодив протокол виборів в Одеську обласну раду. Про це Радіо Свобода повідомила член комісії Олена Байло.

Радіо Свобода поцікавилося в кіберполіції, чи відкривали кримінальне провадження за фактом зараження комп’ютера вірусом. 

«До кіберполіції з цього приводу зверень не надходило», – відповіли правоохоронці. 

Про вірус в комп’ютері із протоколом стало відомо 8 листопада на вечірньому засіданні комісії. Про це, за словами Байло, повідомили секретар комісії Людмила Антонова і Тетяна Платонова. Секретар не стала коментувати Радіо Свобода «зараження» протоколу, отримати коментар від голови комісії Олексія Бершавського також не вдалося – він не відповідає на дзвінки і повідомлення.

8 листопада голова комісії оголосив технічну перерву і вона досі триває – члени комісії кажуть, що не знають, коли засідання продовжиться. Вони також не знають, чи доведеться їм перераховувати паперові бюлетені з територіальних, районних і інших виборчих комісій.

Місцеві вибори відбулися в Україні 25 жовтня. Результати мали бути встановлені 6 листопада. За їхніми результатами мають бути обрані 1 577 місцевих рад: 22 обласні, 119 районних, 370 міських, 431 селищних, 620 сільських, а також голови цих рад.
…

Контрольовані Росією сили один раз порушили режим тиші на Донбасі, повідомив штаб української воєнної Операції об’єднаних сил.

За даними штабу, бойовики відкрили вогонь з гранатомета та стрілецької зброї неподалік населеного пункту Водяне Донецької області.

Унаслідок обстрілів жоден український військовий не постраждав.

В угрупованнях «ДНР» та «ЛНР» не повідомляють про бойові дії 8 листопада.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повідомили, що скерували до Вищого антикорупційного суду обвинувальний акт проти колишнього міністра інфраструктури щодо дій, які призвели до недоотримання держбюджетом 30,5 мільйонів гривень.

«На сьогодні обвинувальний акт за ч.2 ст.211 Кримінального кодексу України («Видання службовою особою нормативно-правового акту, що зменшує надходження бюджету всупереч закону, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти в особливо великих розмірах») скеровано до ВАКС для розгляду по суті. Про дату та час підготовчого засідання буде повідомлено додатково», – йдеться в повідомленні.

У САП не вказали прізвище експосадовця, втім із оприлюднених матеріалів свідчить, що йдеться про Володимира Омеляна.

«За даними слідства, у грудні 2017 року колишній міністр видав наказ про зменшення усіх портових зборів (крім маякового) на 20%. Водночас, один із цих зборів – адміністративний – є дохідною частиною державного бюджету. Тож змінити його розмір могла лише Верховна Рада, а не міністр… У підсумку рішення експосадовця про зменшення портового (адміністративного) збору призвело до ненадходження до державного бюджету у 2018 році 30,4 млн гривень: з очікуваних 203,5 млн гривень отримано 173,1 млн гривень. Ці дані підтверджені Держаудитслужбою та судовою експертизою. Згодом Міністерство інфраструктури визнало, що наказ про зменшення зборів не досяг поставленої мети», – заявили у САП.

Читайте також: Антикорупційний суд закрив справу Омеляна про недостовірне декларування

У червні детективи Національного антикорупційного бюро повідомили Омеляну про підозру у справі про недоотримання в бюджет 30,5 млн грн через «незаконні дії» експосадовця. У серпні НАБУ завершило розслідування і відкрило матеріали слідства для ознайомлення. Сам Володимир Омелян, коментуючи раніше справу, заявив, що знизив на 20 відсотків портові збори для збільшення товарного вантажопотоку, завдяки чому морська галузь продемонструвала ріст.

Володимир Омелян очолював Міністерство інфраструктури в уряді Володимира Гройсмана у 2016-2019 роках.
…

Україна майже реалізувала домовленості, яких досягнула під час зустрічі «нормандської четвірки» в Парижі торік – про це заявив віцепрем’єр-міністр, міністр з реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков в інтерв’ю Радіо Свобода.

Про це він сказав у відповідь на питання про дедлайн для поступу в переговорах, про який торік заявляв президент Володимир Зеленський. Міністр припустив, що йшлося про рік з моменту Паризького саміту, хоча підкреслив, що це лише його припущення.

«Мене спитали журналісти, що мав на увазі президент Зеленський, коли казав, що він бере рік. Я казав, що, напевне, на мою думку, в тому числі домовившись 9 грудня з лідерами «нормандського формату» про певний план дій, який виписаний в Паризькому саміті, ми беремо рік на те, щоб його реалізувати. І ми майже його реалізували», – зазначив він.

Резніков вказав на те, що Тристороння контактна група визначила чотири нових ділянки для розведення сил від лінії розмежування, а також 19 місць для гуманітарного розмінування. Також він нагадав про два нових пункти перетину лінії розмежування, які планується відкрити 10 листопада. Режим тиші, за його словами, продовжує працювати, попри порушення.

«Якщо перерахувати домовленості в Парижі, то можна сказати, що сторони виконали. І це є підставою для нової зустрічі. Але в тому числі на новій зустрічі в Берліні лідери «нормандського формату» можуть сісти і сказати: дещо ми не зробили – давайте запитаємо у себе чому, хто не доклав зусиль, хто, можливо, винен, чи поставили ми собі реальні плани, чи, можливо, ми десь не допрацювали. І про це всі четверо поговорять – представники Росії, України, Німеччини і Франції», – припустив міністр.

Володимир Зеленський на посаді президента України зустрічався з президентом Росії Володимиром Путіним лише одного разу – під час саміту «нормандського формату» в Парижі 9 грудня 2019 року. Навесні 2020 року він повідомив у інтерв’ю виданню Guardian, що може вийти з переговорів через рік, якщо в них не буде прогресу.
…

Заступник міністра закордонних справ України, керівник української групи переговорників із Іраном щодо катастрофи українського літака Євген Єнін повідомив Радіо Свобода, що наразі немає визначеної нової дати переговорів із Тегераном, і все залежатиме від того, яку інформацію передасть іранська сторона.

«На сьогоднішній день ми ще не узгодили точні дати переговорів, значною мірою це залежатиме як від виконання сторонами домовленостей, досягнутих під час попереднього раунду переговорів, так і від ситуації з пандемією COVID-19. Безумовно, ми чекаємо виконання іранською стороною своїх обіцянок – направлення інформації. Це напряму впливатиме на ту субстанцію, яку ми можемо мати під час наступного раунду переговорів. Якщо ми побачимо, що поки що немає про що говорити, то, мабуть, є більш доцільним почекати, поки всі сторони виконають дані ними зобов’язання. Переговорний процес, який ми проводимо з іранською стороною, він не торкається жодним чином не стосується технічного рослідування, відповідно до дадатку 13 Чиказької конвенції, так само кримінальне розслідування і взаємодія органів досудового розслідування прокуратур наших держав є абсолютно паралельними процесами», – сказав Єнін.

Він повідомив, що 6 листопада відбулося чергове засідання Ради IKAO (Міжнародної організації цивільної авіації – ред.) і представник України взяв участь у ньому і навіть мав можливість у ньому виступити, попри те, що Україна не є членом Ради IKAO.

«Українська сторона вчергове наголосила, що нашою метою є встановлення справедливості, тобто це забезпечення об’єктивного, неупередженого розслідування як технічного, так і кримінального, за результатами якого всі винні мають бути притягнуті до відповідальності, а також усунення причин, що спричинили трагедію, і забезпечення гідного рівня компенсації. Ми з нетерпінням чекаємо на інформацію, яку пообіцяв нам надати Іран у рамках переговорного процесу, а також завершення технічного розслідування саме в об’єктивний і неупереджений спосіб. Наразі відповідна інформація ані до Міністерства закордонних справ, ані до Офісу генерального прокурора з іранської сторони не надходила», – додав Євген Єнін.

Він розповів про ініціативу канадської сторони щодо проведення форуму «Безпечніше небо», який планується провести 8-9 грудня цього року в режимі онайн, і Україна, за його словами, планує взяти участь у роботі цього форуму.

«Ми, безумовно, маємо певні здобутки за результатами двох раундів переговорів з іранською стороною, але подальший успіх, безумовно, значною мірою залежатиме від наявності політичної волі Ірану. Тим часом ми продовжуємо координувати зусилля всіх потерпілих держав – це Швеція, Великобританія, Канада, Афганістан і Україна – з метою з’ясування всіх обставин трагедії та недопущення повторення подібних інцидентів у майбутньому», – зазначив заступник міністра закордонних справ.

Сьогодні, 8 листопада, минає 10 місяців, як літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака з зенітно-ракетного комплексу своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

Іран досі не передав свій технічний звіт іншим потерпілим від авіакатастрофи біля Тегерана країнам, аби цей звіт міг бути оприлюднений протягом року, згідно із дадатком 13 Чиказької конвенції (щодо розслідування авіаційних подій та інцидентів – ред.). Ці правила включають рекомендацію, що остаточний звіт має з’явитися протягом 12 місяців з часу аварії, хоча багато резонансних розслідувань займають більше часу. Попри те, що термін подачі остаточного звіту рекомендований, 6 листопада Рада Міжнародної організації цивільної авіації, яка складається із 36 країн, закликала Іран прискорити подання звіту. Водночас Іран каже, що звіт готовий, він перекладається і буде переданий найближчим часом.

У липні і жовтні відбулися два раунди переговорів щодо авіакатастрофи літака з іранською стороною. Іран раніше надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до винуватців збиття літака в судах. Україна відкидає таку пропозицію.
…

Віцепрем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков в інтерв’ю Радіо Свобода оцінив, наскільки реально провести вибори на окупованій частині Донбасу 31 березня.

«Якщо сторони домовляться, що така черговість і послідовність (умов – ред.) є робочою і реалістичною, далі ми можемо сперечатися і вести дискусію про нереалістичність саме щодо цієї дати (31 березня – ред.)… П’єр Морель, фантастичний французький дипломат, «гуру французької дипломатії», є координатором, модератором в політичній групі. Я думаю, що він зможе організувати обмін думками і дискусію в такий спосіб, щоб сказати: гаразд, не 31 березня реалістичне, а 31 травня, 31 липня», – сказав Резніков.

За його словами, вказуючи конкретну дату 31 березня, Україна таким чином дала сигнал про готовність «до припинення цієї війни і нарешті настання миру на українській землі».

Днями голова делегації України в ТКГ, експрезидент Леонід Кравчук повідомив, що Україна підготувала «План спільних кроків» для Тристоронньої контактної групи, який у разі повного припинення конфлікту і демілітаризації ОРДЛО передбачає проведення там місцевих виборів 31 березня 2021 року.
…

У зоні бойових дій на Донбасі минулої доби підтримувані Росією бойовики один раз порушили режим тиші, повідомляє штаб операції Об’єднаних сил.

«Зафіксовано одне порушення режиму припинення вогню з боку збройних формувань Російської Федерації та її найманців. Так, у вечірній час, неподалік населеного пункту Гнутове ворог застосував стрілецьку зброю. Вогнева провокація противника не несла загрози нашим захисникам. Підрозділи Об’єднаних сил зброю у відповідь не застосовували. Бойових втрат і поранень серед особового складу Об’єднаних сил не було», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, від початку поточної доби на усіх ділянках лінії розмежування спостерігається тиша.

Бойовики угруповань «ДНР» та «ЛНР» на своїх ресурсах не повідомляють про обстріли на захоплених ними територіях минулої доби.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Президент України Володимир Зеленський привітав Джо Байдена і Камалу Гарріс із очевидною перемогою як президента і віцепрезидента на виборах у США. Також із привітанням виступив і голова президентського офісу Андрій Єрмак, який – а не голова держави – висловив очікування, що вони відвідають Київ.

«Вітаю Джо Байдена і Камалу Гарріс! Україна з оптимізмом дивиться на майбутнє стратегічних відносин зі Сполученими Штатами. Україна і США завжди співпрацювали в галузях безпеки, торгівлі, інвестицій, демократії, боротьби з корупцією. Наша дружба тільки зміцніє!» – мовиться в офіційному твітері Володимира Зеленського англійською мовою.

«Вітаю Джо Байдена та Камалу Гарріс із перемогою! Наші країни розділяє океан, втім, нас нерозривно об’єднують спільні цінності та прагнення захищати та просувати свободу і демократію. Будемо раді бачити вас у Києві!» – написав у фейсбуці Андрій Єрмак англійською і українською мовами.

Також на цей час Байденові вже надходять привітання від лідерів країн світу і міжнародних організацій.

Раніше 7 листопада всі провідні авторитетні засоби інформації у США, де саме вони, а не якийсь офіційний орган, оголошують результат голосування, з посиланням на дані підрахунку голосів із одного з вирішальних штатів, Пенсильванії, підтвердили перемогу там демократа Джо Байдена. Таким чином, він отримує вже принаймні 273 голоси виборників – більше, ніж 270, мінімально необхідних для обрання наступним президентом США. Чинний президент, республіканець Дональд Трамп відтак уже не зможе надолужити своє відставання.

Крім того, деякі ЗМІ вже оголосили про перемогу Байдена і в штаті Аризона, який дає ще 11 голосів виборників. А телеканал Fox News, загалом прореспубліканський і прихильний до Трампа, вже віддав Байденові перемогу і в Неваді з її 6 голосами виборників.

На цей час досі не завершений підрахунок у кількох штатах, що мали вирішальне значення, через необхідність рахувати значно більші цього року через коронавірусну пандемію кількості голосів виборців, надісланих поштою, – зокрема таких, як Джорджія (де невелику перевагу теж має Байден) чи Північна Кароліна (де перед веде Трамп). За оцінками, Байден може отримати врешті понад 300 голосів виборників.

Трамп після оголошення про його поразку відмовився визнавати її. Він заявив, що вибори «ще далеко не закінчені» і що він буде оскаржувати їхні результати в судах.

Він намагається зірвати підрахунок у тих місцях, де він іде йому не на користь, або домогтися перерахунку через суди. Він багато разів заявляв про різноманітні порушення, але жодного разу не наводив ніяких доказів. За повідомленнями, реальні випадки таких можливих порушень, наразі не відомі. В кількох штатах суди вже відмовили Трампові, але його юридична команда продовжує ці намагання.

Трамп, усвідомлюючи реальність програшу, раніше вже кілька разів виступав із безпідставними твердженнями нібито про шахрайства й порушення на виборах, хоча ніяких підтверджень не наводив. Соціальні мережі позначають такі його дописи як такі, що вводять в оману, в одному з випадків кілька телевізійних мереж перервали пряму трансляцію виступу Трампа, коли він став виступати з такими твердженнями.

Через такий брак реальних доказів порушень деякі юридичні експерти вважають, що позови кампанії Трампа врешті не вплинуть на результат виборів.

Джо Байден буде інавгурований як 46-й президент США 20 січня 2021 року, після того, як усі штати офіційно підтвердять результати голосування в них і юридичні намагання Трампа, як очікують, не зможуть перешкодити встановити його перемогу, яку відтак затвердить колегія виборників.
…

Віцепрем’єр-міністр, міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков заявив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода, що в Тристоронній контактній групі для врегулювання на окупованих частинах українського Донбасу необхідно створити п’яту робочу підгрупу – з питань підготовки повернення контролю над кордоном із Росією в тих місцях, у яких зараз такого контролю немає.

Один із пунктів Комплексу заходів на виконання мінських домовленостей, сказав Резніков у «Суботньому інтерв’ю», чітко говорить, що для інтенсифікації своєї роботи ТКГ може створювати робочі підгрупи.

Він назвав «помилкою» те, що під час укладення згаданого документа 12 лютого 2015 року, під час розпалу боїв регулярних частин Збройних сил Росії проти України за Дебальцеве, Україна погодилася на єдиний пункт, що визначає послідовність виконання цих заходів, а саме що «відновлення повного контролю над державним кордоном із боку уряду України в усій зоні конфлікту… має розпочатися в перший день після місцевих виборів і завершитися після всеосяжного політичного врегулювання» на окупованих територіях, і то ще за умови виконання низки вимог.

«І ця помилка сьогодні не дає можливості нам продуктивно рухатися у вирішенні цього завдання. Тому якщо Росія дійсно налаштована на завершення цієї гібридної війни і припинення конфлікту з сусідньою Україною, вона має зрозуміти, що доведеться йти на поступки і дати можливість проконтролювати кордон. Це буде, в тому числі, в їхньому прямому інтересі. Якщо вони не довіряють безпосередньо прикордонній службі України, ми готові шукати компромісний варіант, коли буде посередник у ролі міжнародного представництва. Наприклад, додаткова місія ОБСЄ зі збільшеним, розширеним мандатом», – сказав він.

Саме необхідність «забезпечити постійний моніторинг на українсько-російському державному кордоні і верифікацію з боку ОБСЄ зі створенням зони безпеки у прикордонних районах України і Російської Федерації» передбачала перша з трьох мінських домовленостей, так званий Мінський протокол, підписана 5 вересня 2014 року, яка так само чинна, як і інші, але вимоги якої Росія ігнорує. Цей пункт досі не виконаний, Росія не бажає обговорювати його.

Натомість Росія, а за нею й підтримувані і скеровувані нею незаконні збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», що захопили частину Донецької й Луганської областей і визнані в Україні терористичними, наполягають на буквальному прочитанні тільки третьої з так званих мінських домовленостей 2014–2015 років, так званого Мінського комплексу заходів. У ній Україна була вимушена погодитися на те, що повернення їй контролю за кордоном мало б стати останнім пунктом врегулювання, вже після місцевих виборів на нині окупованих територіях. За словами соратників тодішнього президента Петра Порошенка, який був змушений узгодити цей документ, такий нереальний пункт був фактичною гарантією неможливості виконання мінських домовленостей у їхньому нинішньому вигляді і відтак збереження санкційного тиску Заходу на Росію до зміни ситуації в майбутньому.

Тим часом в офісі президента України Володимира Зеленського наголошували, що вибори на нині окупованій частині Донбасу можливі, зокрема, тільки після повернення контролю України над нині непідконтрольною Києву ділянкою кордону з Росією.
…

Процес обміну утримуваними особами затягується, бо представники угруповань «ДНР» і «ЛНР» не отримали команди з Москви і ведуть «тактику на затягування перемовин», заявив в інтерв’ю Радіо Свобода міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков.

«Тому вони шукають будь-які причини блокувати перемовини…Це така тактика на затягування перемовин. Вони ставлять нас в складні умови, що на нас буде вчинятися тиск родичами людей, які потерпають тюрмах, і ми, може, підемо на поступки там, де ми не хочемо йти на поступки… У Кремлі є одна особа, яка ухвалює остаточні рішення. Це президент Російської Федерації», – сказав Резніков.

«Далі вони виконують його команду в той чи в інший спосіб. Немає суб’єктності в людей, які беруть участь як від Російської Федерації, так і запрошені в ОРДЛО, які на окупованій території. Я вам це стверджую», – додав міністр.

Щодо повернення ув’язнених із анексованого Криму, то, за словами Резнікова, про це буде йтися на окремому кримському майданчику, «де ми очікуємо на допомогу наших західних партнерів для того, щоб розпочати перемовини і з питань Криму, про людей, які є політичними в’язнями або в Криму, або вивезені на територію материкову Російської Федерації».

Раніше Резніков заявив «Громадському радіо», що українська сторона вважає можливим обмін полоненими з Росією у форматі «всіх на всіх» до 15 грудня.

Наприкінці жовтня голова української делегації в Тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі Леонід Кравчук закликав Росію та контрольованих нею бойовиків розблокувати процес обміну утримуваними особами.

Він закликав розблокувати процес, не чекаючи підготовки плану дію для розблокування переговорів ТКГ та подальших кроків у виконанні Мінських домовленостей. 

Служба безпеки України повідомляла Радіо Свобода, що станом на 14 серпня контрольовані Росією сили незаконно утримують на Донбасі 235 людей.

Останній обмін утримуваними особами на Донбасі відбувся 16 квітня. Офіс президента повідомив, що з полону звільнили 20 українців. У контрольованих Росією угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» сказали, що українська сторона передала 14 осіб.

На початку серпня голова Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив про підготовку нового обміну у форматі «100 на 100». Єрмак висловив сподівання, що обмін відбудеться «скоро», але точної дати не навів.

 
…

У Василькові Київської області біля будинку, що належить родині голови Конституційного суду України Олександра Тупицького, відбулася акція протесту, учасники якої виступають проти рішення КСУ про визнання неконституційними низки положень антикорупційного законодавства і закликали до відставки голови КСУ.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, акція розпочалася вранці 7 листопада у Києві біля входу на стадіон «Динамо». Її організатори – Автомайдан і Центр протидії корупції.

У Василькові рух автопробігу заблокувала поліція. Правоохоронці перекрили вулицю і не пропускали учасників акції, посилаючись на карантинні обмеження, адже Васильків відноситься до «червоної зони» через поширення COVID-19.

Після переговорів і сварок учасників автопробігу пропустили, вони пообіцяли дотримуватися дистанції.

Біля будинку встановили імпровізовану шибеницю (яку згодом розібрали), запалили фаєри і скандували «Слава Україні» і «Тупицького у відставку».

Із будинку до учасників пікету ніхто не вийшов.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

30 жовтня з’явився текст президентського законопроєкту «про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Президент Володимир Зеленський пропонує визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків». Крім того, президент пропонує припинити повноваження складу Конституційного суду, який діяв на момент ухвалення рішення.

Голова КСУ Олександр Тупицький вбачає в документі ознаки конституційного перевороту, бо президентські пропозиції прямо суперечать Конституції України.

 
…

Україна почала повноцінний реекспорт газу до Європейського союзу, повідомив ввечері 6 листопада у фейсбуці голова правління «Нафтогазу України» Андрій Коболєв.

«Цьому сприяли кілька послуг, які впровадили оператори газотранспортної системи і підземних сховищ газу. Наш «Укртрансгаз» ще кілька років тому запровадив послугу «митний склад», яка дозволяє без розмитнення зберігати газ в Україні більше ніж 1000 днів. А ОГТСУ впровадив послугу shorthaul, яка дозволяє транзитувати газ через Україну до Польщі, Угорщини, Словаччини і Румунії», – написав Коболєв.

За його словами, завдяки таким «привабливим умовам» зберігання газу українські ПСГ заповнені на 90% – рекордний показник за останній 10 років. 

«З 28,3 млрд куб. м газу, який зберігається в Україні, іноземним трейдерам належить 10 млрд куб. М. З вересня ціни на газ у Європі йдуть вгору і газ, який в режимі shorthaul зайшов до української ГТС у період низьких цін, користується попитом. За вересень-жовтень до Польщі й Угорщини трейдери реекспортували близько 15 млн куб. м газу. Це один із показників гнучкості української газотранспортної системи: оператор ГТС одночасно задовольняє заявки на транзит російського газу, реекспорт газу до ЄС та внутрішній попит», – додав голова «Нафтогазу».

Водночас генеральний директор Оператора газотранспортної системи України Сергій Макогон повідомив, що ОГТСУ вже заробив близько 500 мільйонів гривень доходу від надання послуги shorthaul.

Компанія «Оператор ГТС України» повідомила, що послуга shorthaul, впроваджена з 1 січня 2020 року, дозволяє клієнтам компанії замовляти транспортування газу між країнами Східної Європи через Україну за спеціальним вигідним тарифом, а в комплексі з послугою «митний склад» від Оператора газосховищ (АТ «Укртрансгаз») іноземним і вітчизняним клієнтам «пропонуються зручні і привабливі умови зберігання газу в українських ПСГ».

 
…

Більшість закарпатців (50,8%) бачить Закарпаття у складі унітарної України, частина (37,6%) – у складі унітарної країни, але з розширеними повноваженнями місцевих рад і громад. Такі дані презентував Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, у рамках дослідження на форумі Re:Open Zakarpattia, який проходить на Закарпатті, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Згідно з опитуванням, лише невелика частка населення – 2,8%, за словами експерта Фонду Андрія Сухарини, говорить про федералізацію.

«Загрози сепаратизму на Закарпатті немає, принаймні по тих настроях, які панують серед населення Закарпаття, – каже Андрій Сухарина. – Але із складу нацменшин 31% не відповіли на це питання. Саме по собі це нічого не говорить. З цими громадянами України треба працювати, доносити візію».

При цьому 26% закарпатців не проти подвійного (множинного) громадянства, серед представників національних меншин області таких – 53%. Повністю не підтримують ідею подвійного громадянства 22%, серед нацменшин таких всього 6%.

64% закарпатців за вступ України до НАТО, 18% – за позаблоковий статус, 1% – за військовий союз з Росією й іншими країнами СНД.

Опитування проводилося 24 серпня – 6 вересня 2020 року, вибірка – 1000 респондентів (500 – репрезентативна вибірка по Закарпатській області, 500 – вибірка з числа нацменшин регіону).

 
…