Month: November 2020

Національне антикорупційне бюро України повідомило про розшук голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка «у зв’язку з систематичним ігноруванням повісток від органу досудового розслідування і слідчого судді, а також неявкою для участі у допиті та інших процесуальних дій».

Йому інкримінують створення злочинної організації з метою захоплення державної влади, перешкоджання діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, втручання у діяльність державних діячів – членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

За словами правоохоронців, у цій організації брали участь судді Окружного адміністративного суду Києва. У межах цього провадження розслідується можливе прийняття пропозиції та одержання неправомірної вигоди головою Державної судової адміністрації України.

НАБУ вперше повідомло, що розшукує Вовка та ще сімох осіб 11 серпня.

17 липня стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації.

За повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі».

Голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк заявляв, що іноземні агенти на замовлення інших держав намагаються захопити судову владу в Україні, щоб позбавити країну суверенітету.

19 липня Павло Вовк заявив, що йому не вручали підозру детективи, як про це повідомили у Національному антикорупційному бюро України.
…

Верховна Рада направила на повторне друге читання закон про обмеження обігу пластикових пакетів. Рішення підтримали 290 народних депутатів.

Проєкт закону забороняє розповсюдження в об’єктах роздрібної торгівлі та об’єктах ресторанного господарства надлегких пластикових пакетів, легких пластикових пакетів та оксорозкладних (оксобіорозкладних) пластикових пакетів.

Заборона не поширюється на біорозкладні пластикові пакети та на надлегкі пластикові пакети, призначені для пакування та (або) транспортування свіжої риби і м’яса та продуктів з них, а також сипучих продуктів, льоду, які розповсюджуються у об’єктах роздрібної торгівлі в якості первинної упаковки.

Якщо закон ухвалять, він має набрати чинності з 1 січня 2022 року.

За даними ООН, щороку у світі використовують 5 трильйонів поліетиленових торбинок. При цьому щорічно до океану потрапляє 8 мільйонів тонн пластикової тари, у тому числі, поліетиленових пакетів. У середньому період розкладу одного пакету – 100-200 років.

 
…

Голова Представництва Європейського союзу в Україні Матті Маасікас заявив, що Верховній Раді важливо швидко знайти розумний вихід із ситуації, спричиненої рішенням Конституційного суду України щодо скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування. Про це він сказав у своєму відеозверненні, оприлюдненому Представництвом ЄС у твітері.

«Ми дуже занепокоєні. Це рішення ставить під великий сумнів досягнення України у боротьбі із корупцією, а також ті зобов’язання, які Україна взяла на себе у рамках своїх міжнародних відносин, у відношеннях з Європейським союзом. Ми зазначили, що українські органи влади і президент швидко почали вирішувати це питання і нині дуже важливо, щоб українські органи влади, особливо парламент, швидко віднайшли розумний вихід із такої ситуації», – сказав Маасікас.

Він додав, що з огляду на те, що президент Володимир Зеленський закликав ініціювати «широкомасштабну юридичну реформу», «ми в ЄС готові до співпраці, надаватимемо допомогу у реформуванні судової системи України».

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

30 жовтня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону, яким пропонується припинити повноваження суддів КСУ.
…

У Представництві президента України в АРК назвали «воєнним злочином» вирок російського суду 3 листопада стосовно фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір», яким дали від 12 до 17 років ув’язнення.

«Дії влади Росії з переслідування наших громадян і вироки Рустему Емірусеїнову, Арсену Абхаїрову та Ескендеру Абдулганієву є воєнним злочином, і кожен представник російської влади та окупаційної адміністрації рано чи пізно понесе персональну кримінальну відповідальність за цей злочин», – йдеться в повідомленні відомства у фейсбуці.

У представництві вказали, що «Україна докладає максимальних зусиль для фіксації, ретельного документування і розслідування цих фактів».

«Весь світ повинен знати про системні й масові порушення прав людини, порушення прав корінного кримськотатарського народу на території тимчасово окупованого Кримського півострова. І поки ми боремося за свободу, сотні заручників перебувають у полоні Кремля. Для нас дуже важливо зробити все, щоб вони самі та їхні родини отримували системну правову, соціальну і психологічну підтримку від держави», – йдеться в повідомленні.

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова, у свою чергу, заявила, що вважає вирок «незаконним і політично мотивованим».​

«Засуджую неправомірне рішення російського військового суду, адже наших співгромадян обвинуватили у злочині, якій вони не вчиняли… Звертаюся з проханням до міжнародної спільноти об’єднати зусилля та посилити тиск на Російську Федерацію, аби нарешті припинити політично вмотивовані переслідування громадян України в тимчасово окупованому Криму та звільнити усіх бранців Кремля», – написала Денісова у фейсбуці.

3 листопада суд у російському Ростові-на-Дону виніс обвинувальний вирок фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір». Рустему Емірусеїнову дали 17 років з відбуванням перших двох років у в’язниці, решта – у суворому режимі. Арсену Абхаїтову – 13 років з відбуванням перших двох років у в’язниці. Ескендеру Абдулганієву – 12 років, також з відбуванням у в’язниці перших двох років.

Як повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, близько 200 кримських татар прийшли у вівторок під будівлю суду в Сімферополі, де перебували адвокати засуджених кримчан, і включалися через відеозв’язок на засідання суду в Ростові-на-Дону. Пізніше з’явилися повідомлення про затримання.

З вечора 2 листопада сотні кримських татар, які виїхали з анексованого Криму в Ростов-на-Дону на оголошення вироку фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір», утримувалися співробітниками російської ДПС на Керченському мосту. Як передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, після десятигодинного очікування люди повернулися на півострів. Адвокат Микола Полозов повідомив, що російські силовики таким чином «порушили право на свободу пересування» щодо кримськотатарських активістів. Російські правоохоронні органи офіційно ситуацію не коментували.

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону (Росія) 29 січня почав розгляд справи фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» по суті.

У лютому 2019 року в будинках кримських татар у селищі Октябрське Красногвардійського району Криму російські силовики провели обшуки. Пізніше до управління ФСБ Росії в Сімферополі відвезли Ескендера Абдулганієва, Арсена Абхаїрова і Рустема Емірусеїнова.

ФСБ Росії стверджує, що затримані жителі Красногвардійського району причетні до діяльності забороненої в Росії та на території анексованого нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
…

Конституційний суд України планує 3 листопада планує продовжити розгляд питання конституційності закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», йдеться на сайті суду.

«Продовження розгляду справи за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», – вказано у повідомленні.

Початок закритої частини пленарного засідання Великої палати КСУ – 10:00.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь закликав Конституційний суд проявити державницьку позицію в ухваленні рішення щодо «мовного закону».

«Звертаюся до суддів Конституційного суду України – проявити державницьку позицію та ухвалити рішення на користь національних інтересів України. Питання мови є фундаментальним для нашої держави: для зміцнення незалежності, утвердження ідентичності, єдності та перемоги України», – заявив Кремінь у фейсбуці.

На його думку, мовний закон повністю відповідає Конституції України і «жодних підстав для того, щоб визнати ці документи неконституційними, немає».

«Сьогодні провідне місце української мови як державної визнає понад 95% українців. Це підтверджує, що питання єдиної державної мови об’єднує українців, а не роз’єднує їх, як це намагаються нав’язати нам ззовні. Проте, в умовах гібридної війни, в тому числі, на інформаційному та мовному фронтах, ми досі бачимо ініціативи окремих політиків, які дбають про власні рейтинги, а не про країну», – додав Кремінь.

25 квітня 2019 року Верховна Рада ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який 16 липня того ж року набрав чинності.

21 червня 2019 року до Конституційного суду надійшло подання 51 народного депутата щодо конституційності закону. Більшість авторів подання були членами фракції «Опозиційний блок» у Верховній Раді попереднього скликання. Автори подання стверджують, що закон не відповідає низці положень Конституції, оскільки, на їх переконання, спрямований на дискримінацію російської, інших мов національних меншин, дискримінацію громадян за мовними ознаками. Також народні депутати вважають, що законом порушено низку конституційних прав громадян. Крім того, депутати переконані, що закон був ухвалений з порушенням процедури.

Розгляд цієї справи Велика палата КС розпочала 7 липня цього року.
…

Південний окружний військовий суд в російському Ростові-на-Дону у вівторок має оголосити вироки фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» Рустему Емірусеїнову, Арсену Абхаїрову і Ескендеру Абдулганієву. Напередодні усі вони виступили в суді з останнім словом, після чого суд пішов до нарадчої кімнати. Вирок мають читати вранці, після запланованого на 10:00 за місцевим часом засідання.

Раніше російський прокурор попросив суд визнати кримських татар винними і призначити покарання у вигляді позбавлення волі в колонії посиленого режиму на терміни: Рустема Емірусеїнову – 18 років з обмеженням на 1,5 року нагляду, Арсену Абхаїрову – 15 років, Ескендеру Абдулганієву – 16 років.

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону (Росія) 29 січня почав розгляд справи фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» по суті.

У лютому 2019 року в будинках кримських татар у селищі Октябрське Красногвардійського району Криму російські силовики провели обшуки. Пізніше до управління ФСБ Росії в Сімферополі відвезли Ескендера Абдулганієва, Арсена Абхаїрова і Рустема Емірусеїнова.

ФСБ Росії стверджує, що затримані жителі Красногвардійського району причетні до діяльності забороненої в Росії і на території анексованого нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

 
…

Володимир Зеленський має на увазі підтримку депутатами законопроєкту, поданого з його власної ініціативи 30 жовтня
…

Понад 100 народних депутатів на чолі зі спікером Верховної Ради Дмитром Разумковим зареєстрували законопроєкт «Про відновлення дії окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України». Документ з’явився на сайті Верховної Ради 2 листопада.

За даними сайту, співавторами законопроєкту виступають 124 народних депутати, серед них – представники фракцій «Слуги народу», «Європейської солідарності», «Голосу», «Батьківщини», депутатської групи «Довіра».

Документ передбачає відновлення дії пунктів закону «Про запобігання корупції», які Конституційний суд визнав такими, що не відповідають Конституції. Зокрема, згідно з ним, мають бути поновлені повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції.

Читайте також: Франція підтримує рішучість Зеленського в питанні КС – МЗС України

Як пояснюють автори в записці, долученій до законопроєкту, його метою є «створення умов для законодавчого забезпечення дотримання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері запобігання корупції».

Водночас, враховуючи позицію Конституційного суду, парламентарі пропонують «доручити уряду розробити законопроект щодо особливостей правових та організаційних засад функціонування системи запобігання корупції щодо суддів, а також механізму притягнення їх до відповідальності».

Читайте також: Судді КСУ призначили на 2 листопада збори, але перенесли їх – причина не відома

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки та оборони доступ відновили.

30 жовтня з’явився текст президентського законопроєкту про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства. Президент Володимир Зеленський пропонує визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків».

Крім того, президент пропонує припинити повноваження складу Конституційного суду, який діяв на момент ухвалення рішення.

Голова КСУ Олександр Тупицький вбачає в документі ознаки конституційного перевороту.
…

Родина голови Конституційного суду Олександра Тупицького володіє кількома об’єктами елітного майна, серед якого, окрім маєтку в Криму, – чотирикімнатна квартира у ЖК «Новопечерські липки» в столиці та великий маєток із басейном під Києвом. Цими об’єктами нерухомого майна користується сам Олександр Тупицький, але вони записані на матір та тещу судді. Про це повідомляють журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).

Після того, як у травні 2013 року Олександр Тупицький був переведений до Києва та призначений суддею Конституційного суду, у вересні того ж року його родина придбала чотирикімнатну квартиру площею 216,5 квадратних метрів у житловому комплексі бізнес-класу «Новопечерські липки» в Києві, а згодом докупила ще два машиномісця там. Середня вартість квадратного метра в цьому ЖК станом на 2013 рік становила $2900, тобто квартира такою площею вартувала там понад 600 тисяч доларів.

Майно записали на матір судді, Галину Тупицьку. Про це свідчить виписка з Держреєстру речових прав на нерухоме майно. На момент придбання дорогої нерухомості у ЖК «Новопечерські липки Галині Тупицькій було 73 роки, і вона була вже на пенсії. З 2019 року Тупицький почав декларувати, що сам мешкає в цих апартаментах, записаних на матір.

Окрім того, у родини голови Конституційного суду є маєток із басейном під Києвом у Василькові. Будинок площею 211,4 квадратних метра та земельні ділянки загальною площею понад 23 сотки були придбані у серпні 2018 року та оформлені на тещу Олександра Тупицького – Ларису Колпаченко. Сам суддя оформив на себе лише 7,5 сотки землі у Василькові, які і вніс до декларації.

За даними журналістів, тривалий час теща Тупицького – Лариса Колпаченко працювала в аптеці у Донецьку. ​

Якщо подивитися на територію згори, то видно що між земельною ділянкою Олександра Тупицького та ділянками, оформленими на його тещу Ларису Колпаченко, немає паркану, і це одна спільна територія – на якій стоїть великий маєток та декілька додаткових споруд, також тут розташований басейн та невеликий ставок.

Джерела журналістів повідомили, що цим маєтком регулярно користується і сам Тупицький.

У неділю, 1 листопада 2020 року, журналісти побачили на подвір’ї припарковану BMW X6 білого кольору. Саме таке авто має дружина Олександра Тупицького – Ольга Тупицька, відповідно до декларації судді.

Також біля будинку журналісти побачили чорну Toyota Camry. Саме такі авто є на балансі Конституційного суду. Втім дізнатися, чи саме це авто належить до КС, не вдалося – на Toyota Camry виявилися так звані «номери прикриття» – у базі автотранспортних засобів МВС ці номери закріплені за іншим автомобілем (Mitsubishi Lancer).

27 жовтня «Схеми» звернулися до голови КСУ з проханням надати коментар щодо його майна. У пресслужбі КСУ заявили, що «всі відомості про майно, яке є у володінні та користуванні голови КСУ Олександра Тупицького, містяться у його щорічній декларації».

Журналісти «Схем» направили повторний запит голові КСУ з проханням про коментар стосовно майна його родини. Редакція опублікує позицію Олександра Тупицького, щойно отримає її.

Раніше журналісти програми «Схеми» повідомили, що голова Конституційного суду Олександр Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки в селищі Кореїз Автономної Республіки Крим, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством, але не відобразив інформацію про це у своїй декларації про майно та доходи. При цьому під головуванням Тупицького судді КСУ 27 жовтня проголосували за визнання неконституційною статті про кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації і скасували її.

Реагуючи на розслідування, голова Конституційного суду Олександр Тупицький підтвердив інформацію, оприлюднену журналістами програми «Схеми», про те, що він не задекларував землю в Криму, власником якої став після анексії за законами Росії.

«Коли я прочитав матеріал, я сам по собі подякував їм за об’єктивність», – заявив Тупицький.

За словами Тупицького, правочин відбувся у 2018 році. «Чого я не вніс його в реєстр? Я до цього часу не знаю, як це зробити. Я не визнаю Крим російським, – заявив він. – Єдина, напевно, моя провина, що я не звернувся до органів НАЗК, щоб вони мені роз’яснили, як це мені зробити».

«Я готовий відповідати, якщо десь помилки якісь я допустив, то я готовий їх виправляти. Ми ж живемо у цивілізованому світі. Якщо помилки, які порушують закон, то за них також треба нести відповідальність. Це аксіома», – заявив Тупицький.
…

Франція підтримує рішучість президента України Володимира Зеленського в ситуації, що виникла навколо Конституційного суду України. Про це, як повідомляє МЗС України, 2 листопада втелефонній розмові з українським колегою Дмитром Кулебою заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан.

«Окрему увагу міністри приділили темі системних реформ в Україні на основі угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Дмитро Кулеба поінформував французького колегу про руйнівні наслідки сумнозвісного рішення Конституційного суду України для антикорупційних реформ у нашій державі та запевнив, що президент та уряд України рішуче налаштовані захистити ефективну роботу антикорупційної інфраструктури та інші реформи», – ідеться в повідомленні.

У розмові Кулеби і Ле Дріана йшлося також і про інші теми. Зокрема, український міністр висловив співчуття французькому колезі у зв’язку з нещодавніми нападами у Франції, жертвами яких стали невинні люди.

Також ішлося про дипломатичні зусилля «у рамках Нормандського формату з мирного врегулювання російсько-української війни на Донбасі».

Дмитро Кулеба поінформував Жан-Іва Ле Дріана про ініціативу створення Кримської платформи – міжнародного формату, що консолідує зусилля міжнародного співтовариства з деокупації Криму, захисту прав людини в умовах тимчасової російської окупації. Українська сторона запросила Францію взяти активну участь у роботі Кримської платформи.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення.

Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

Читайте ще:

МЗС ініціює взаємодію з іноземними партнерами для подолання наслідків рішення Конституційного суду

Верховна Рада найближчим часом може призначити двох суддів КСУ – депутатка від «Слуги народу»​

 
…

Посольство США в Україні зробило 2 листопада заяву, в якій закликало встановити справедливість у справах про вбивство журналістів, в тому числі Георгія Гонгадзе та Павла Шеремета.

«У цей Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів ми продовжуємо закликати до справедливості щодо українських журналістів, таких як Павло Шеремет, Георгій Гонгадзе та інші, яких вбивали, на яких нападали і яких залякували через їхнє прагнення до правди. Так само ми закликаємо Росію та її ставлеників припинити брутальний тиск на журналістів і активістів громадянського суспільства на Донбасі і в Криму. Як зазначив генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш, коли журналісти стають мішенню, всьому суспільству доводиться за це платити. Посольство США в Україні погоджується з цією думкою: безкарність призводить лише до зростання злочинності, придушення медійного середовища, приховування інформації, необхідної для здорової демократії», – заявив у відеозверенні в твітері речник посольства США Ден Ланґенкемп.

Він додав, що США «сьогодні і щодня на боці відважних репортерів, які прагнуть інформувати громадськість, тому що правда потребує захисту».

2 листопада у світі відзначають Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів.

 
…

Державне бюро розслідувань просить Офіс генерального прокурора звернутися по правову допомогу до закордонних органів із запитами для провадження проти п’ятого президента України Петра Порошенка.

Як нагадали в ДБР, Бюро здійснює досудове розслідування щодо відкриття Порошенком компанії в юрисдикції Британських Віргінських Островів.

«За даними досудового розслідування, зазначені дії були вчинені за допомогою кіпрської та панамської юридичних фірм, а відповідна компанія зареєстрована на Британських Віргінських Островах. При цьому, єдиним її бенефіціарним власником вказаний особисто П’ятий Президент України (під час реєстрації наданий його паспорт та вказана його київська адреса)», – стверджують в правоохоронній установі.

Читайте також: ДБР не назвало кількість проваджень, у яких фігурує Порошенко

За повідомленням, у документах компанії було зазначено, що вона «холдингового підприємства для українських та кіпрських структур кондитерської корпорації, засновником якої є п’ятий президент України». ДБР вбачає в діях Порошенка ознаки відмивання коштів та ухилення від сплати податків.

Відтак ДБР звернулося до Офісу генерального прокурора за міжнародною правовою допомогою із запитами до компетентних органів Британських Віргінських Островів, Панами та Кіпру.

Читайте також: Файли FinCEN: правоохоронців США зацікавили транзакції офшорних компаній, пов’язаних з Порошенком

Порошенко наразі не коментував публічно цю заяву Державного бюро розслідувань.

18 вересня адвокат колишнього президента Петра Порошенка Ілля Новіков заявив, що правоохоронні органи відкрили проти його підзахисного в цілому 58 кримінальних справ.
…