Month: January 2021

Від 2014 року в російську армію призвали понад 28 тисяч жителів Кримського півострова, повідомила в своєму звіті про ситуацію з дотриманням прав людини і міжнародного права в окупованому Криму Кримська правозахисна група.

«У 2020 році влада РФ провела в Криму дві кампанії за призовом жителів Криму в армію РФ, а всього за період окупації було здійснено 12 мобілізаційних кампаній. За заявами «військового комісаріату Криму» і Міністерства оборони РФ, в 2020 році в армію РФ мобілізовано не менше ніж 6300 призовників. 3300 осіб – у рамках весняної кампанії і не менше ніж 3000 – осінньої. Таким чином, всього за період окупації з Криму в армію Росії мобілізовано не менше ніж 28 044 осіб», – йдеться в повідомленні.

Також правозахисники уточнюють, що задокументували 81 нову кримінальну справу за ухилення від служби в армії Росії кримчанами, передану на розгляд в підконтрольні Кремлю суди. За весь період, за їхніми даними, таких справ було 163, по 153 із них вже винесли вироки і 10 – перебувають на стадії розгляду.

1 жовтня 2020 року в МЗС України повідомили, що з 2014 року в російську армію в окупованому Криму призвали близько 25 тисяч осіб.

Раніше Прокуратура АРК оголосила про підозру військовому комісару Євпаторії і Сак через «примус кримчан служити у Збройних силах Росії».

Прокурор Автономної Республіки Крим і Севастополя Ігор Поночовний повідомив, що жителі Криму, яких призвали до російської армії, не можуть зазнавати кримінального переслідування на материковій частині України.

Також у відомстві просять кримчан звертатися телефоном або електронною поштою в разі отримання повісток для проходження служби в російській армії.
…

Екскерівник Держінвестпроєкту Владислав Каськів причетний до будівництва нового гірськолижного курорту «Боржава» у Карпатах.

Це проєкт, який Офіс президента Володимира Зеленського має намір реалізувати як розбудову інфраструктурного потенціалу для проведення в Україні зимових Олімпійських ігор. Журналісти програми «Схеми» у співпраці із словацьким Центром журналістських розслідувань імені Яна Куцяка виявили, що Каськів став радником із широкими повноваженнями словацької компанії «Carpathian Mountain Resort», яка через низку українських фірм володіє понад 0,5 тисячі гектарів земель у Закарпатській області, де планують побудувати курорт.

Водночас сам Каськів каже, що «особисто, поки що, не залучений до проєкту».

У розпорядженні журналістів опинилися документи, згідно з якими Владислав Каськів став радником словацької Carpathian Mountain Resort, отримавши широкі повноваження представляти та розвивати проєкт в Україні. Відповідно до угоди, щомісячна оплата Каськіва за такі послуги наразі складає 2000 євро.

В іншому листі, датованому листопадом 2019 року, йшлося про майбутні плани закріпити володіння словацькою компанією Carpathian Mountain за Владиславом Каськівим.

Як виявили журналісти, лист підписаний Юрієм Залуським, який також був на нараді в Офісі президента України влітку 2020 року, коли австрієць Гернот Ляйтнер презентував проєкт нового гірськолижного курорту в Боржаві.

У відповідь на запит «Схем» Ляйтнер підтвердив, що Владислав Каськів став радником Carpathian Mountain Resort.

«Я запросив Владислава Каськіва стати радником проєкту на професійній основі. Ми мали успішний досвід роботи з ним та його командою, коли працювали для українського уряду над розробкою зимових Олімпійських ігор 2022 року. Вони чудово впоралися», – повідомив Гернот Ляйтнер.

Ляйтнер також підкреслив, що є власником Carpathian Mountain Resort: «Ця компанія, в тому числі, є частиною корпоративної структури мого проєкту в Україні (проєкт «Боржава» – ред.)».

Як йдеться у розслідуванні, ця компанія володіє пів тисячею гектарів землі на Закарпатті, де планують побудувати новий курорт. Наразі ці землі арештовані в рамках кримінальної справи НАБУ щодо ймовірного розкрадання бюджетних коштів Держінвестпроєкту, коли ним керував Владислав Каськів.

До 2019 року землями на Закарпатті володіла інша фірма австрійця Ляйтнера Teleferic Holdings, через яку, за даними офіційного слідства, були виведені кошти з держбюджету, призначені для втілення «Олімпійської надії». Цей проєкт мав бути реалізований за президентства Віктора Януковича, а відповідальним за це на чолі Держінвестпроекту був Владислав Каськів.

На уточнення журналістів, чи вважає австрієць прийнятним вести перемовини і домовлятись про будівництво курорту на землях, незаконне заволодіння якими є предметом розслідування у кримінальному провадженні, він відповів: «Я був дуже здивований арештом активів, оскільки це приватна інвестиція і не пов’язана з відмиванням грошей. Ми належним чином приймемо ці, очевидно, політично вмотивовані звинувачення і доведемо, що це перший проєкт гірськолижного курорту в Україні, який розробляється належним чином».

Владислав Каськів заперечує причетність до нинішнього проєкту «Боржава»: «Особисто, на жаль, ні, поки що. Але я би не проти був, щоб цей регіон розвивався, тим більше, що це – мій мажоритарний округ».

Він також підтвердив, що «час від часу» спілкується з австрійцем Гернотом Ляйтнером. На уточнення, чи планує він як депутат від ОПЗЖ в Закарпатській облраді, куди він був обраний за результатами місцевих виборів у 2020, займатися лобіюванням проєкту «Боржава», Каськів відповів: «Бачите, термін «лобіювання» у наших умовах контекст не дуже позитивний має, хоча, напевно, в інших країнах кращий. Якщо я буду корисний в цьому плані, звичайно із задоволенням».

Журналісти проєкту «Схеми» також отримали доступ до листування Каськіва, а також особистих помічників та довірених осіб народних депутатів від ОПЗЖ Сергія та Юлії Льовочкіних. Електронні листи, які охоплюють період з 2014 по 2016 роки, з-поміж іншого свідчать про те, що Юлія Льовочкіна була причетна до управління рахунками австрійської компанії Teleferic Holdings.

Доступ до вмісту електронних скриньок Льовочкіних та їхнього оточення отримали журналісти OCCRP – Міжнародного центру дослідження корупції та організованої злочинності, та надали його «Схемам». Оригінальність цього архіву підтвердили фахівці цієї організації.

Листування вказує на те, що Юлія Льовочкіна погоджувала трансфер коштів із компанії Teleferic через латвійський банк на рахунки її дочірніх українських фірм, які витрачали їх на скупку земель на полонині Боржава на Закарпатті – якраз у тій місцині, на якій планувалась реалізація «Олімпійської надії» Віктора Януковича. Цей проєкт так і не був реалізований, не в останню чергу через те, що гроші, призначені на проєкт, були виведені в офшори – що є предметом розслідування НАБУ щодо розкрадання та легалізації коштів. Серед підозрюваних у справі – рідний та двоюрідний брати Владислава Каськіва.

Юлія та Сергій Льовочкіни залишили без відповіді запити журналістів.

«Схеми» звернулись в Офіс президента із запитанням, чи вважають там прийнятним домовлятися про партнерство з особами, які можуть бути причетні до розкрадання бюджетних коштів та чи знають на Банковій, що австрієць Ляйтнер тісно співпрацює з Владиславом Каськівим та Юлією Льовочкіною.

У відповідь в ОП зазначили: «Наразі йдеться саме про залучення інвестицій, а не про проєкт державно-приватного партнерства. Весь переговорний процес українська сторона веде виключно із представником австрійської компанії Austrian Teleferic Holdings. Щодо інших питань, в Офісі президента на даний момент відсутня запитувана інформація».

Гернот Ляйтнер у відповіді на запит журналістів підтвердив, що має ділові стосунки з Юлією Льовочкіною, не уточнивши в яких саме бізнес-проєктах. «Я ніколи не зустрічався з Сергієм Льовочкіним. Проте я добре знайомий з Юлією Льовочкіною, з якою вперше познайомився у Відні в 2015 році. Зараз у нас є сталі ділові відносини протягом декількох років», – повідомив Ляйтнер.

Раніше журналісти видання «Наші Гроші» оприлюднили розслідування, в якому розповіли, що до діяльності Ляйтнера в Україні навколо проєкту курорту Боржава причетна «група Льовочкіна».

 
…

Думка головного редактора російського телеканалу RT (російської державної телекомпанії, раніше відомої як Russia Today) Маргарити Симоньян про необхідність приєднати Донбас до Росії є її особистою точкою зору. Про це офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила 28 січня в коментарі російському телеканалу «Дождь».

«Це її думка, це її точка зору, це її позиція. До того ж, вона її озвучувала і до цього в різних формах», – сказала Захарова.

Вона зазначила, що Симоньян не є ані держслужбовцям, ані чиновником.

Раніше російські і сепаратистські ЗМІ поширили повідомлення про те, що 28 січня Маргарита Симоньян, виступаючи на форумі «Русский Донбас» в окупованому Донецьку, заявила таке: «Люди Донбасу хочуть жити у себе вдома і хочуть бути частиною своєї величезної, великої, нашої щедрої батьківщини. І ми зобов’язані їм це забезпечити. Росіє-матінко, забери Донбас додому».

До форуму, який влаштували сепаратисти, крім Симоньян, долучилися її чоловік, телеведучий каналу НТВ Тигран Кеосаян, головний редактор радіостанції «Говорит Москва» Роман Бабаян і депутат Держдуми Андрій Козенко.

У МЗС України заявили, що планують заборонити в’їзд в країну для Кеосаяна після повідомлень про відвідини окупованого Донецька, вказавши, що Симоньян і Бабаян «давно нев’їздні».

Ватажок бойовиків, голова угруповання «ДНР» Денис Пушилін, як пишуть сепаратистські ресурси, представив на форумі «доктрину «Русский Донбас», якою буцімто мають намір керуватися сепаратисти. У ній угруповання «ДНР» та «ЛНР» називають «російськими національними державами», вказують на плани встановити контроль над усіма територіями Донецької та Луганської областей України. При цьому безпосередньо про входження до складу Росії там не згадується.

Частини Донецької і Луганської областей опинилися в руках підтримуваних Росією бойовиків, відколи з 2014 року триває збройний конфлікт на Донбасі, якому передувала російська окупація Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Журналісти проєкту «Схеми» отримали доступ до листування екскерівника Держінвестпроекту Владислава Каськіва, а також особистих помічників та довірених осіб народних депутатів від ОПЗЖ Сергія та Юлії Льовочкіних. Електронні листи, які охоплюють період з 2014 по 2016 роки, з-поміж іншого, свідчать про те, що Юлія Льовочкіна була причетна до управління рахунками австрійської компанії Teleferic Holdings GMBH. Це одна з компаній, через яку, за версією офіційного слідства НАБУ, були виведені кошти з державного бюджету, призначені на реалізацію проєкту «Олімпійська надія», коли Держінвестпроектом керував Владислав Каськів.

Листування вказує на те, що Юлія Льовочкіна погоджувала трансфер коштів з компанії Teleferic через латвійський банк на рахунки її дочірніх українських фірм, які витрачали їх на скупку земель на полонині Боржава на Закарпатті – якраз у тій місцині, на якій планувалась реалізація проєкту «Олімпійська надія». Наразі ці землі арештовані в рамках кримінальної справи НАБУ за фактом розкрадання бюджетних коштів Держінвестпроекту. Це розслідування триває.

Офіс президента Володимира Зеленського відновив цей проєкт, і Андрій Єрмак у липні 2020 року прозвітував про успішні перемовини з австрійським інвестором Гернотом Ляйтнером, який презентував на Банковій проєкт гірськолижного курорту у Боржаві.

Саме на цього австрійця була оформлена компанія Teleferic, включно з періодом, коли рахунками компанії, як свідчить листування, управляли з офісу Юлії Льовочкіної, йдеться в розслідуванні програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) у співпраці із словацьким Центром журналістських розслідувань імені Яна Куцяка.

Доступ до вмісту електронних скриньок Льовочкіних та їхнього оточення отримали журналісти OCCRP – Міжнародного центру дослідження корупції та організованої злочинності, та надали його «Схемам». Оригінальність цього архіву підтвердили фахівці цієї організації.

Відповідно до кореспонденції, зокрема, фінансовими питаннями Льовочкіних займався британець Чарльз Трехерн. Він, як виявили в OCCRP раніше, тримав частку родини Льовочкіних у латвійському Trasta Komercbanka та управляв їхніми рахунками. Також дотичною до проєкту була Ірина Дирдіна – ексдиректорка юридичної фірми «CTR». Згідно з деклараціями Льовочкіних, саме цій фірмі політики довіряють багато років управління своїми цінними паперами та корпоративними правами.

В одному із листів, датованому 21 березня 2014 року, довірена особа Льовочкіних Дирдіна, звертаючись до британця та його асистентки, просила переказати майже 215 тисяч євро від австрійської компанії Teleferic до української фірми «Боржава резорт холдінг» з призначенням: «поповнення капіталу». При цьому, в листі окремо зазначалось: «Гроші необхідні для придбання землі».

Крім того, серед залучених до проєкту осіб виявилися колишні та теперішні особисті помічники Юлії Льовочкіной: Сергій Ковалишин, Ірина Кутуєва та Зореслава Нікітчина (Любанська).

В імейлах з’являється згадка про «Ю.В.» – це ініціали Льовочкіної Юлії Володимирівни, з якою такі проплати «погоджені».

Про те, що гроші від Teleferic Holdings надходили до українських компаній, що скуповували карпатську землю з 2014-го по 2016 роки свідчать банківські платіжки, які також є у листуванні.

Проєкт «Олімпійська надія» так і не був реалізований, не в останню чергу через те, що гроші, призначені на проєкт, були виведені в офшори – що є предметом розслідування НАБУ щодо розкрадання та легалізації коштів. Серед підозрюваних у справі – рідний та двоюрідний брати Владислава Каськіва, який у 2010-2014 роках очолював Держінвестпроект і був відповідальним за реалізацію «Олімпійської надії». Офіційне розслідування встановило, що кошти на рахунки низки офшорних компаній, в тому числі і Teleferic Holdings GmbH, були виведені з державного бюджету.

Наразі компанія Teleferic більше не є власником компаній, що скупили землю на Закарпатті. Замість неї у структуру власності цих фірм ввели словацьку фірму Carpathian Mountain Resort. Вона теж формально оформлена на австрійця Ляйтнера, з яким голова офісу президента Єрмак зустрічався на Банковій.

У розмові з журналістами Каськів сказав, що вважає розслідування НАБУ щодо його родичів «безперспективним», а повторну появу австрійця Гернота Ляйтнера пояснює його великим досвідом. Депутат облради також заперечує причетність до нинішнього проєкту «Боржава». «Особисто, на жаль, ні, поки що. Але я би не проти був, щоб цей регіон розвивався, тим більше, що це – мій мажоритарний округ».

Юлія та Сергій Льовочкіни залишили без відповіді запити журналістів. Їхні колишні помічники Сергій Ковалишин та Ірина Дирдіна, які фігурували у листуванні, від коментарів відмовились.

Австрієць Гернот Ляйтнер зазначив у відповідь «Схемам», що Владислав Каськів залучений до реалізації проєкту курорту в Боржаві в якості радника, та підтвердив, що має ділові стосунки з Юлією Льовочкіною, не уточнивши в яких саме бізнес-проєктах. Щодо арешту земель у рамках кримінальної справу НАБУ він зазначив: «Я був дуже здивований арештом активів, оскільки це приватна інвестиція і не пов’язана з відмиванням грошей».

Раніше журналісти видання «Наші Гроші» оприлюднили розслідування, в якому розповіли, що до діяльності Ляйтнера в Україні навколо проєкту курорту Боржава причетна «група Льовочкіна».

«Схеми» звернулись в Офіс президента із запитанням, чи вважають там прийнятним домовлятися про партнерство з особами, які можуть бути причетні до розкрадання бюджетних коштів та чи знають на Банковій, що австрієць Ляйтнер тісно співпрацює з Владиславом Каськівим та Юлією Льовочкіною.

У відповідь в ОП зазначили: «Наразі йдеться саме про залучення інвестицій, а не про проєкт державно-приватного партнерства. Весь переговорний процес українська сторона веде виключно із представником австрійської компаніїї Austrian Teleferic Holdings. Щодо інших питань, в Офісі президента на даний момент відсутня запитувана інформація».

 
…

Слідчі Державного бюро розслідувань повідомили колишньому президенту України Віктору Януковичу підозру в державній зраді через «Харківські угоди» з Росією, повідомив Офіс генерального прокурора.

За версією слідства, Янукович, «діючи за попередньою змовою з вищими посадовими особами Російської Федерації… на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та економічній безпеці України, надав іноземній державі – Російській Федерації та її представнику – президенту РФ Дмитру Медведєву допомогу у проведенні підривної діяльності проти України».

Прокуратура заявляє, що 21 квітня 2010 року в Харкові Янукович підписав угоду, яка під приводом отримання знижки на природний газ штучно створила передумови до збільшення чисельності військ Росії. Документ на 25 років продовжував строк перебування Чорноморського флоту Росії в Криму.

Слідство вважає, що угода та укладені контракти між «Нафтогаз України» та російським «Газпромом» фактично не надавали жодної знижки на природній газ.

«Перед підписанням документів ціна для України була двічі штучно завищена Російською Федерацією: станом на кінець 2008 року ціна газу за 1 тисячу кубічних метрів для України становила  179,5 долара США, тоді як на кінець 2010 року – 352,33 долара США. Крім цього саме зниження визнавалось зобов’язаннями України з державного боргу перед РФ, що погашаються», – повідомляє прокуратура.

За версією слідства, Росія спочатку штучно створювала та накопичувала борг України перед нею за поставку природнього газу,  а потім в його погашення, у тому числі шляхом  нібито надання знижки, фактично безоплатно розташовувала Чорноморський флот Росії на території України.

Новина доповнюється…
…

Верховна Рада підтримала реформу Служби безпеки України в першому читанні. Документ підтримали 285 народних депутатів.

У парламенті зазначають, що законопроєкт пропонує «значно посилити контррозвідувальний та антитерористичний напрямки діяльності СБУ», розширити її повноваження застосувати сили та засоби проти терористичних організацій, незаконних збройних і воєнізованих формувань, транснаціональних злочинних угруповань за межами України, а також проведення спеціальних інформаційних операції та протидії проведенню таких операцій проти України.

Законопроєкт пропонує розмежувати контррозвідувальну та оперативно-розшукову види діяльності Служби безпеки України у зв’язку з чим запропоновано із Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» виключити контррозвідувальну діяльність як підставу для проведення оперативно-технічних заходів.

Документ також передбачає, що СБУ виключать із закону про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю. Таким чином, мають бути ліквідовані спеціальні підрозділи СБУ по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю.

У доопрацьованому проєкті передбачене поетапне скорочення штатної чисельності Служби безпеки України і її часткова демілітаризація.

 
…

Ексголова Державної митної служби Максим Нефьодов збирається оскаржити рішення Окружного адміністративного суду Києва про відмову у задоволенні позову щодо поновлення його на посаді. Про це Нефьодов сказав у коментарі Радіо Свобода.

«Це очікуване рішення. Я думаю, що про «вовче правосуддя» всі у нас чули, тому тут якихось, на жаль, подиву чи надмірних сподівань, я думаю, ні в кого, в принципі, бути не могло. Звичайно, я буду оскаржувати (ухвалу суду – ред.). Звичайно, мета – дійти до Верховного суду, на який у нас все-таки якісь сподівання є в країні», – сказав Нефьодов.

ОАКС 28 січня відмовив Нефьодову у задоволенні позовних вимог щодо поновлення його на посаді Голови Державної митної служби України, повідомили у пресслужбі судової влади 28 січня.

Читайте також: У МОН вивчають рішення ОАСК про перегляд підручників з історії за позовом Портнова

«Позивач просив визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України, датоване 24 квітня 2020 року, «Про звільнення Нефьодова Максима Євгеновича з посади Голови Державної митної служби України» і просив поновити його на зазначеній посаді. Також, позивач просив ОАСК стягнути на його користь суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виходячи з розміру його середньоденної (годинної) заробітної плати», – мовиться в повідомленні.

24 квітня 2020-го уряд звільнив з посади керівників Державної митної служби Максима Нефьодова та його заступників, а також голову Державної податкової служби Сергія Верланова. Нефьодов став керівником Митної служби в липні 2019 року.

Президент України Володимир Зеленський на пресконференції 20 травня 2020-го, оцінюючи роботу Нефьодова на посаді, сказав: «Мінус десятки мільярдів гривень за рік, немає наповнення бюджету».

20 травня 2020 року Нефьодов подав позов до ОАСК з проханням оновити його на посаді голови Державної митної служби.

 
…

Президент України Володимир Зеленський своїм указом продовжив безвізовий режим для громадян Великої Британії до 30 січня 2022 року.

Скористатися безвізовим режимом зможуть іноземні громадяни, якщо строк їхнього перебування в Україні не перевищує 90 днів протягом 180 днів.

Україна вперше запровадила безвізовий режим для британців 31 січня 2020 року у зв’язку з виходом Великої Британії з Європейського союзу. Указ втрачав чинності 30 січня 2021 року.

Водночас Британія не скасовувала візи для громадян України. 

 
…

Міністерство освіти і науки України не має повноважень ухвалювати рішення щодо працевлаштування чи звільнення викладачів вищих навчальних закладів. Про це в МОН зазначили у відповідь на запит Радіо Свобода щодо ситуації в Національному педагогічному універстеті імені Драгоманова у зв’язку з висловлюваннями викладачки цього закладу Євгенії Більченко.

Міністерство вказує на те, що діє в межах Конституції та законів України, а також положення про МОН.

«Відповідно до частини третьої статті 34 Закону України «Про вищу освіту» призначення та звільнення з посади працівників, вирішення інших кадрових питань належить до виключної компетенції керівника закладу вищої освіти», – роз’яснюють у відомстві.

Крім того, згідно з раніше оприлюдненою позицією МОН, мовне питання «може та має обговорюватися в демократичному суспільстві, винятково з повагою і толерантністю».

Читайте також: Мовний закон України. Чому влада Росії лякає ним російських громадян?

«Україна обрала свій шлях щодо мовного питання. Він про турботу навколо державної мови, що є важливим для країни. Нас, україномовних та російськомовних, об’єднує те, що ми всі – українці. І ми всі маємо турбуватися про нашу країну та нашу мову», – йдеться в повідомленні відомства.

Згідно з заявою міністерства, дискусії навколо мови «не можуть доводитися до абсурду» і повинні мати риторику поваги, незалежно від позиції.

Радіо Свобода надіслало запит ректору Національного педагогічного університету імені Драгоманова щодо цієї ситуації.

Напередодні Голова Первинної профспілкової організації працівників Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова професор Іван Горбачук оприлюднив звернення, в якому засудив висловлювання викладачки кафедри культурології та філософської антропології університету Євгенії Більченко щодо закону про забезпечення функціонування української мови як державної.

Читайте також: Сійярто анонсував створення робочої групи щодо наслідків закону про освіту для угорської меншини

Приводом зокрема став допис Більченко, в якому вона називала закон про забезпечення функціонування української мови як державної «лімфовузлом на тілі онкохворої американської колонії».

Крім того, в мережі поширилися уривки виступів Більченко, на якому вона заявляє про «неонацизм» в Україні, а також називає війну Росії проти України «братньою».

Студентська спільнота факультету української філології та літературно ї творчості імені А. Малишка НПУ імені Драгоманова засудила позицію викладачки. Студенти зокрема закликали керівництво університету «відреагувати на ситуацію».
…

У президентській канцелярії не вказали, про які саме «кроки» йдеться
…

Україна підозрює щонайменше п’ятьох осіб у справі про злочини у так званій підпільній в’язниці «Ізоляція», що на території колишнього заводу ізоляційних матеріалів в окупованому Донецьку. Про це ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Донбас.Реалії розповів начальник управління Департаменту щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту Офісу генерального прокурора Андрій Лещенко.

«На цей час є 5 осіб, які вчинили ті чи інші злочини, але це не свідчить, що правоохоронні органи знають про злочин тільки цих п’яти осіб. Ні. В цілому їх близько 50. Найближчим часом, сподіваємося, що будуть певні процесуальні рішення по цій кримінальній справі. Але це вже вирішувати безпосередньо процесуальному керівнику в конкретному кримінальному провадженні, чи достатньо доказів на цей час, для того, щоб пред’явити звинувачення тій чи іншій людині», – пояснив Андрій Лещенко.

Також Лещенко заявив, що Україна зацікавлена в покаранні тих, хто скоїв злочини, в тому числі, на окупованій території, як на національному, так і на міжнародному рівні. Щоправда, у міжнародних судових інстанціях інший підхід до доведення події злочину, сказав посадовець.

«Існує таке поняття «форма командної відповідальності, яка відсутня в нашому національному законодавстві. Що це означає? Якщо є людина, яка знає або дізналася потім, що стосовно полоненого або цивільного відбувалися якісь військові дії, але вона не припинила це чи не притягнула до відповідальності людей, які коїли ці злочини, то ця людина вважається співвиконавцем цього злочину. Це надає можливість Міжнародному кримінальному суду притягати до відповідальності людей, які фактично не коїли катувань, зґвалтувань чи вбивств, але знали про те, що такі події відбуваються на території, яка знаходиться під їхнім контролем чи їхньою відповідальністю», – зазначив Лещенко.

У 2014 році російські гібридні сили захопили територію музею сучасного мистецтва (колишнього заводу ізоляційних матеріалів) та влаштували там таємну тюрму. Про утримання та тортури там заявляли звільнені з полону громадяни. Зокрема, там утримували вченого Ігоря Козловського та журналіста Станіслава Асєєва.

Нещодавно російська Вікіпедія намагалась видалити статтю «Изоляция Тюрьма» через українські джерела, на які посилаються автори. Стаття досі перебуває на розгляді щодо видалення.
…

В Офісі генпрокурора повідомили про надання судом дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно колишнього Міністра оборони України у «справах Майдану». Повідомляється, що ексміністр переховується від органів слідства та суду.

«Рішення суду надає право стороні обвинувачення на проведення досудового розслідування стосовно підозрюваного за його відсутності (in absentia). Дозвіл надано у кримінальному провадженні за підозрою колишніх президента України, міністра внутрішніх справ України та його заступника, голови Служби безпеки України та його першого заступника, командувача внутрішніх військ МВС України та інших високопосадовців в організації у складі злочинного угруповання з 18 по 20 лютого 2014 року незаконного перешкоджання проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій, перевищення влади та службових повноважень, що призвело до настання тяжких наслідків, умисних вбивств та замахів на умисні вбивства, а також умисного завдання тяжких тілесних ушкоджень», – повідомили в ОГП.

21 січня в Офісі генпрокурора також повідомили про надання судом дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно колишнього командувача внутрішніх військ МВС України у «справах Майдану».

Читайте також: Справи Майдану: суд дозволив заочно розслідувати дії ексзаступника голови МВС Ратушняка

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними прокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…