Month: January 2021

Міністерство культури та інформаційної політики 25 січня повідомило про внесення до переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України, двох громадянок Росії.

«14 січня 2021 року до Міністерства культури та інформаційної політики надійшли листи Служби безпеки України щодо включення до переліку осіб, які становлять загрозу національній безпеці, громадянок РФ Юлії Глєбової (псевдо Юлія Беретта – ред.) та Альони Апіної. Відповідними наказами МКІП від 22 січня російських артисток було включено до переліку. Процедура здійснюється автоматично», – йдеться в повідомленні відомства.

Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, складає Міністерство культури України на підставі звернень Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Нині у переліку, який почали складати у 2015 році, зазначені 159 осіб.
…

Підконтрольний Кремлю Нижньогірський районний суд Криму відхилив клопотання захисту цивільного журналіста Айдера Кадирова про припинення кримінальної справи проти нього, повідомив громадському об’єднанню «Кримська солідарність» адвокат Еміль Курбедінов.

За його словами, основою для порушення кримінальної справи проти Кадирова є сторінка в соціальній мережі «ВКонтакте», через яку якась особа розсилала жителям Криму повідомлення.

«Ось із однієї сторінки «Вконтакте», я вважаю, що це фейкова сторінка, у них «народилося» відразу п’ять кримінальних справ», – повідомив Курбедінов.

Адвокат повідомив, що всі клопотання захисту мають розглянути на найближчих засіданнях.

Айдера Кадирова, зокрема, звинувачують за статтею про «неповідомлення про злочин».

31 серпня 2020 року з’явилася інформація про те, що російські силовики проводять обшуки в будинках чотирьох кримських татар у кількох районах окупованого Росією Криму. У Айдера Кадирова обшук все ж не проводився, але, як повідомила дружина активіста, в чоловіка забрали український паспорт і відвезли до Сімферополя на допит.

Читайте також: Нові затримання в Криму: активіст Кадиров відмовився від психолого-психіатричної експертизи – адвокат

Кримськотатарських активістів 31 серпня відпустили під підписку про невиїзд.

Проти активістів порушили кримінальну справу за статтею «про неінформування» (205.6 КК Росії). У ФСБ заявили, що в 2015 році в соцмережі «Вконтакте» затримані буцімто листувалися з Уміджоном Дадажоновим, який, за даними російських силовиків, брав участь у діяльності угруповання «Ісламська держава». Чотирьох кримчан звинувачують у тому, що вони не повідомили про це в правоохоронні органи.

Прокуратура і поліція АР Крим почали кримінальне провадження за фактом незаконних обшуків в будинках кримськотатарських активістів. У Представництві президента України в АР Крим засудили обшуки російських силовиків у будинках кримських татар.

У МЗС України висловили протест, а також заявили, що від Росії чекають виконання резолюцій ООН і звільнення затриманих кримських татар.
…

Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова висловила сподівання на зустрічі з послом ЄС, головою Представництва ЄС в Україні Матті Маасікасом, що за декілька місяців в Україні з’явиться новий очільник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

«Відсьогодні почався прийом документів від кандидатів, який триватиме до 15 лютого. Ми сподіваємось, що вже за кілька місяців комісія в результаті прозорого і відкритого відбору зможе обрати дійсно гідного очільника САП», – цитує Ірину Венедіктову сайт Офісу генпрокурора.

Сайт ОГП вказує, що Матті Маасікас «підтримав обрання керівника САП на прозорих засадах і спираючись на високі міжнародні стандарти, а також наголосив на важливості появи моделі відбору, яку можна застосовувати в майбутньому».

25 січня стартував конкурс з обрання голови Спеціальної антикорупційної прокуратури. 22 січня на сайті Офісу генерального прокурора оприлюднили вимоги до конкурсантів. Конкурс оголошено й на заміщення ще двох посад: заступника керівника САП; начальника п’ятого відділу управління процесуального керівництва‚ підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП.

Заступник генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький оголосив про свою відставку 21 серпня 2020 року. У фейсбуці він опублікував копію наказу генпрокурора Ірини Венедіктової, згідно з яким із цього ж дня Холодницький звільнений «у зв’язку з поданням заяви про звільнення з посади за власним бажанням».

Назар Холодницький працював в органах прокуратури 14 років, а Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру очолював із моменту її створення в 2015 році.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі у денні години понеділка п’ять разів порушили режим припинення вогню, один український військовослужбовець зазнав поранення.

«Поблизу Південного, що в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ», російсько-окупаційні війська відкривали вогонь з мінометів 120-го калібру, протитанкового ракетного комплексу, станкових протитанкових гранатометів та великокаліберних кулеметів. Неподалік населеного пункту Хутір Вільний збройні формування Російської Федерації вели вогонь з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. В результаті ворожого обстрілу один український воїн отримав поранення. Військовослужбовця оперативно доправлено до лікувального закладу, де йому надається необхідна медична допомога лікарів», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, також поблизу Тарамчука і Водяного бойовики відкривали вогонь зі стрілецької зброї, а біля Водяного – ще й з підствольного гранатомета.

«На обстріли противника українські захисники відкривали вогонь у відповідь», – додали у штабі.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» бойовики звинувачують українських військових в обстрілах упродовж 25 січня територій поблизу Золотого-5 та Горлівки.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

У 2014 році Київ хотів відновити подачу воду до окупованого Росією Криму, йдеться в сюжеті Радіо Свобода, яке отримало документи від політика Андрія Сенченка, який з березня до вересня 2014 року виконував обов’язки заступника голови Адміністрації президента України.

28 березня 2014 року – через 12 днів після невизнаного Україною та світом кримського «референдуму» – у тодішнього віцепрем’єра, міністра регіонального розвитку Володимра Гройсмана відбулася нарада про «Питання фінансово-економічного забезпечення та режим роботи Північно-Кримського каналу у 2014 році».

У другому пункті протоколу наради йшлося про доручення Держводагентству «невідкладно забезпечити безперебійну подачу води Північно-Кримським каналом» та «в одноденний строк надіслати листи суб’єктам господарювання Автономної Республіки Крим з пропозицією укласти договори з Управлінням Північно-Кримського каналу на постачання води та визначення умов проведення розрахунків за неї».

Гройсман наразі не надав відповіді на запит Радіо Свобода з проханням про коментар.

Ексголова Держводагентства Василь Сташук, який обіймав посаду з 2010 до 2014 року та був люстрований, підтвердив, що уряд готувався постачати воду окупованому Криму.

«Я знаю, що була комісія, яка засідала з приводу тарифу на випадок постачання води. Здається, там була або гривня, або дві гривні (вартість послуги за постачання одного кубометра води – ред.)», – розповів Сташук Радіо Свобода.

8 травня 2014 року тодішній прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк доручив акціонувати Північно-Кримський канал.

«Прошу опрацювати питання щодо можливості утворення публічного акціонерного товариства, частка держави у статутному капіталі якого становить 100%, на базі майна Управління Північно-Кримського каналу. Про результати у десятиденний строк поінформувати Кабінет міністрів з відповідними узгодженими пропозиціями. Гройсману В.Б.», – йдеться в дорученні за підписом Яценюка.

Радіо Свобода надіслало запит експрем’єру та отримало відповідь від його пресслужби.

«Державне агентство водних ресурсів України як центральний орган виконавчої влади, дії якого координувалися Кабінетом міністрів на чолі з Арсенієм Яценюком, обмежило постачання води у Крим у квітні 2014 року. 13 травня 2014 року Держагентство водних ресурсів офіційно повідомило, що припинило постачання води в Крим. Зазначені дії уряду є фактами, що свідчать про реальну позицію і дії Арсенія Яценюка щодо цього питання. Будь-які припущення, домисли та фантазії будь-кого про якісь інші наміри прем’єр-міністра Яценюка є особистими припущеннями, домислами та фантазіями окремих осіб», – відповіли в експрем’єра.

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з’єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році постачання води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють із водосховищ природного стоку та підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові. Влада Криму регулярно закликає жителів півострова економити воду.

 
…

Президент України Володимир Зеленський вважає, що одним з перших кроків на шляху протидії зовнішнім загрозам може стати формування «альянсу безпеки» з-поміж країн-партнерів. Про це він сказав під час зустрічі зі співробітниками Служби зовнішньої розвідки, повідомила пресслужба Офісу президента.

«Ми навчилися стримувати та протидіяти зовнішнім загрозам. Настав час переходити до більш амбітних дій і бути більш проактивними, відстоюючи національні інтереси нашої держави», – сказав Зеленський.

За його словами, одним з перших кроків на цьому шляху може стати формування «альянсу безпеки» з-поміж країн-партнерів.

«Сьогодні ми не маємо права повторити помилки сторічної давнини. А отже – повинні працювати понад свої можливості», – зауважив президент.

Глава держави також додав, що Служба зовнішньої розвідки має щоденно посилювати стратегічну та оперативну складові, аналітичну діяльність та якість інформації, впроваджувати нові підходи й досвід провідних спецслужб світу.

 
…

Спостерігачі руху «Чесно» повідомили, що о 20:00 неділі усі дільниці в Конотопі Сумської області закриті, явка виборців перевищила 30 відсотків.

«Коротко про підсумки: явка на виборах склала 30,8%. Усього у місті Конотоп на виборчих дільницях проголосувало 18, 516 осіб», – йдеться в повідомленні руху «Чесно» у фейсбуці.

Центральна виборча комісія поки даних щодо голосування не озвучила.

Раніше у «Чесно» повідомляди про декілька фактів порушень виборчого законодавства і складені відповідні протоколи.

Повторні вибори мера Конотопа призначили після смерті восени через ускладнення від COVID-19 Олександра Лугового. Сьогодні виборці обирали з-поміж сімох кандидатів. У списку претендентів був і ексмер Артем Семеніхін, який у попередньому голосуванні якраз і поступився нині покійному Луговому, здобувше друге місце.
…

Німецька редакція новин Tagesschau перепросила за розміщення в одному зі своїх сюжетів карти, де Крим позначений як територія Росії. Як повідомив у твітері посол України в Німеччині Андрій Мельник, ЗМІ «вже виправив помилку».

«Через звернення журналіста Bild Юліана Рипке і оперативного листа посольства першому німецькому телеканалу ARD редакція новин Tagesschau визнала свою технічну помилку – позначення Криму як частини Росії, виправила її, а також вибачилася», – написав Мельник.

Tagesschau (у перекладі «Щоденні новини» – ред.)– німецька національна та міжнародна телевізійна служба новин, створена мережею громадського телебачення ARD.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі у денні години неділі чотири рази порушили режим припинення вогню.

«Поблизу населеного пункту Піски ворог двічі відкривав вогонь в бік українських позицій, використовуючи зброю різних видів – підствольний гранатомет, великокаліберний кулемет та стрілецьку зброю. Неподалік Водяного, що на Приазов’ї, російсько-окупаційні війська вели вогонь з ручного протитанкового гранатомета і стрілецької зброї. Біля населеного пункту Південне, що в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ», збройні формування Російської Федерації відкривали вогонь з автоматичного станкового гранатомета, великокаліберного кулемета та стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.

Інформації про постраждалих через обстріли серед військових ЗСУ немає.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» інформації про бойові дії 24 січня немає.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

У неділю в кількох регіонах України триває голосування на місцевих виборах, в перебігу якого громадяни депутатів міських, селищних та сільських рад, а також їхніх голів.

Як йдеться на сайті Центральної виборчої комісії, виборами охоплені загалом 13 областей.

Зокрема, у Конотопі Сумської області обирають мера.

Як передає рух «Чесно» у фейсбуці, явка станом 13:00 склала 14,35%. Повідломляється про 7 виявлених порушень виборчого законодавства і складені відповідні протоколи.

Повторні вибори мера Конотопа призначили після смерті у жовтні через ускладнення від COVID-19 Олександра Лугового.

Крім того, сьогодні обирають і голів сільських рад – Брошнів-Осадської селищної ради Івано-Франківської області, Мурованської на Львівщині та Уланівської – на Вінничині.

Напередодні у ЦВК заявляли про загрозу зриву виборів Уланівської сільської ради через судове рішення. Втім у відомстві додали, що виборчий процес не може бути скасований, зупинений або перенесений (за винятком введення воєнного чи надзвичайного стану), а тому тамтешня ТВК має вжити заходів, щоб вибори відбулися.
…

«Російська службо Бі-Бі-Сі, не підтримуйте російські фальшиві наративи. Крим окупований»
…

Тарас Кремінь обурений відсутністю реакції на заяву Держдуми Росії з боку українських політиків
…

У Службі безпеки України повідомили нові деталі про затримання свого співробітника за звинуваченням у підготовці вбивства колеги.

Як сказали на брифінгу начальник слідчого управління Головного слідчого управління СБУ Анатолій Буліч і в. о. начальника відділу Офісу генерального прокурора Андрій Лисокобилка, спецоперацію затримання здійснили 22 січня.

«Вчора Служба безпеки затримала одного з організаторів під час передачі частини коштів. Це була оплата за послуги підготовки злочину. Затримано співробітника Штабу антитерористичного центру при СБУ за готування до вбивства на замовлення іншого співробітника СБУ», – розповів Буліч.

Він повідомив, що збір інформації відбувався тривалий час на етапі досудового розслідування. Слідчі СБУ встановили, що існувала змова кількох осіб, які розробили план вчинення злочину, організатор підшукав виконавця і запропонував за вбивство 50 тисяч доларів.

За його словами, затримання здійснили «рівно в той момент, коли було достатнього доказів планування злочину». У даному випадку СБУ спрацювала на випередження, додав він.

Як наголосив Буліч, це кримінальне провадження, незважаючи на різні інтерпретації у ЗМІ, не є якимись «розбірками» між співробітниками СБУ, а є безпосереднім попередженням вчинення особливо тяжкого злочину.

Він також додав, що так само не відповідають дійсності чутки про те, нібито хтось утік у наручниках із місця затримання.

Лисокобилка, зі свого боку, повідомив, що затриманому наразі оголошено про підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями Кримінального кодексу України, в яких ідеться про готування до посягання на життя працівника правоохоронного органу за попередньою змовою.

За його словами, передбачене законом покарання за цими статтями – позбавлення волі на строк від 9 до 15 років або довічне позбавлення волі.

Також, повідомив він, 23 січня Шевченківський районний суд Києва обрав підозрюваному запобіжний захід – тримання під вартою без можливості внесення застави.

«На запитання ЗМІ щодо відношення до резонансної справи колишнього першого заступника голови СБУ Дмитра Нескоромного Анатолій Буліч зазначив, що процесуальні норми поки що не дозволяють оприлюднювати цю інформацію. Однак він запевнив, що найближчим часом представники Служби безпеки проведуть окремий брифінг, де нададуть нові матеріали відносно розслідування, зокрема і з цього питання також», – мовиться в повідомленні СБУ.

Інших імен, зокрема, затриманого чи того, на кого, за їхніми словами, готувався замах, посадовці не назвали.

Раніше 23 січня СБУ підтвердила повідомлення про затримання чинного співробітника СБУ, який готував убивство свого колеги, але так само імен не називала.

Але в інтерв’ю українській службі британського мовця BBC у Службі безпеки підтвердили, що йдеться про повідомлення журналіста Юрія Бутусова.

22 січня той, посилаючись на свої неназвані джерела в СБУ, стверджував, що затриманим за підозрою в організації замовного вбивства був полковник СБУ Юрій Расюк, жертвою мав стати бригадний генерал СБУ, начальник головного управління внутрішньої безпеки Андрій Наумов, а замовником нібито був полковник СБУ Дмитро Нескоромний, колишній перший заступник голови СБУ і начальник головного управління боротьби з корупцією.

Журналіст також стверджував, що це було кримінальною «розбіркою» між групами впливу в СБУ в їхній боротьбі за «кришування» тіньового бізнесу.

Також, за його словами, Нескоромного розшукують, йому заборонений виїзд із України.

Деякі засоби інформації також писали, нібито під час спецоперації був затриманий і другий фігурант, але він буцімто зміг утекти вже з кайданками на руках, і ніби втікач і був Нескоромним. Ніяких підтверджень своїм словам вони не наводили.

Служба безпеки України в цій справі вже зверталася до представників ЗМІ з проханням «керуватися офіційними джерелами інформації».

Тим часом у месенджері Telegram 23 січня з’явився канал, названий іменем Дмитра Нескоромного і з його фотографією. Автор цього каналу стверджує, що він дійсно той самий Нескоромний, що він уже перебуває в Німеччині і планує найближчими днями влаштувати пресконференцію «в столиці однієї з держав ЄС» і оприлюднити матеріали, за його словами, про зв’язки чільних представників нинішньої влади України з Росією.

Підтверджень, як і заперечень, правдивості цих тверджень наразі немає.
…

КСУ розглядав справу у формі усного провадження 7 і 9 липня 2020 року; обидва засідання супроводжували акції на підтримку мовного закону
…

У суботу, 23 січня, до посольства Росії в Києві прийшли люди для участі в акції на підтримку російського опозиціонера Олексія Навального. Про це повідомив кореспондент Радіо Свобода.

За його словами, близько 10-15 людей тримали в руках плакати, ще близько 30-ти були присутні у якості учасників акції та глядачів.

Майже по закінченню акції до посольства прийшли близько двох десятків чоловіків. Вони зривали плакати на підтримку навального з паркану посольства, а також виривали їх з рук учасників акції.

Між учасниками акції та прибулими відбулася словесна суперечка. Зокрема останні заявляли, що нібито Навальний підтримував анексію Криму. За словами кореспондента, учасники акції також провокували противників, ставлячи питання на кшталт: «А ти був в АТО?», «Де ти був коли забирали Крим?».

Суперечка переросла в штовханину, прибулі чоловіки вдарили кількох учасників акції, згодом противників мітингу відтіснила поліція, яка перебувала на місці. Двох з них затримали, але невдовзі відпустили.

Акції на підтримку Навального відбуваються сьогодні у Росії та деяких містах світу. 

Журналісти Радіо Свобода стежать за протестами в Росії наживо, разом з експертами обговорюють, як ці події можуть вплинути на політичну ситуацію в Україні.

Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі та критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «Новачок».

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки умовно засудженого. Ідеться про вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок був ухвалений з порушенням прав Навального.
…