01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

До переліку «загрозливих нацбезпеці» внесли 2 росіянок, серед яких співачка Альона Апіна – Мінкульт

Міністерство культури та інформаційної політики 25 січня повідомило про внесення до переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України, двох громадянок Росії.

«14 січня 2021 року до Міністерства культури та інформаційної політики надійшли листи Служби безпеки України щодо включення до переліку осіб, які становлять загрозу національній безпеці, громадянок РФ Юлії Глєбової (псевдо Юлія Беретта – ред.) та Альони Апіної. Відповідними наказами МКІП від 22 січня російських артисток було включено до переліку. Процедура здійснюється автоматично», – йдеться в повідомленні відомства.

Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, складає Міністерство культури України на підставі звернень Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Нині у переліку, який почали складати у 2015 році, зазначені 159 осіб.

Read More

Підконтрольний Кремлю суд відмовився зупиняти справу проти цивільного журналіста Кадирова – адвокат

Підконтрольний Кремлю Нижньогірський районний суд Криму відхилив клопотання захисту цивільного журналіста Айдера Кадирова про припинення кримінальної справи проти нього, повідомив громадському об’єднанню «Кримська солідарність» адвокат Еміль Курбедінов.

За його словами, основою для порушення кримінальної справи проти Кадирова є сторінка в соціальній мережі «ВКонтакте», через яку якась особа розсилала жителям Криму повідомлення.

«Ось із однієї сторінки «Вконтакте», я вважаю, що це фейкова сторінка, у них «народилося» відразу п’ять кримінальних справ», – повідомив Курбедінов.

Адвокат повідомив, що всі клопотання захисту мають розглянути на найближчих засіданнях.

Айдера Кадирова, зокрема, звинувачують за статтею про «неповідомлення про злочин».

31 серпня 2020 року з’явилася інформація про те, що російські силовики проводять обшуки в будинках чотирьох кримських татар у кількох районах окупованого Росією Криму. У Айдера Кадирова обшук все ж не проводився, але, як повідомила дружина активіста, в чоловіка забрали український паспорт і відвезли до Сімферополя на допит.

Читайте також: Нові затримання в Криму: активіст Кадиров відмовився від психолого-психіатричної експертизи – адвокат

Кримськотатарських активістів 31 серпня відпустили під підписку про невиїзд.

Проти активістів порушили кримінальну справу за статтею «про неінформування» (205.6 КК Росії). У ФСБ заявили, що в 2015 році в соцмережі «Вконтакте» затримані буцімто листувалися з Уміджоном Дадажоновим, який, за даними російських силовиків, брав участь у діяльності угруповання «Ісламська держава». Чотирьох кримчан звинувачують у тому, що вони не повідомили про це в правоохоронні органи.

Прокуратура і поліція АР Крим почали кримінальне провадження за фактом незаконних обшуків в будинках кримськотатарських активістів. У Представництві президента України в АР Крим засудили обшуки російських силовиків у будинках кримських татар.

У МЗС України висловили протест, а також заявили, що від Росії чекають виконання резолюцій ООН і звільнення затриманих кримських татар.

Read More

Байден скасував заборону трансгендерам служити в армії США

Президент США Джо Байден підписав указ, яким скасовується часткова заборона на службу трансгендерів в американській армії.

Підписуючи указ в Овальному кабінеті 25 січня Байден пояснив, що робить це для того, аби «дозволити всім кваліфікованим американцям служити своїй країні у військовій формі».

Віцепрезидентка Камала Гарріс, міністр оборони Ллойд Остін і голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Марк Міллі стояли поруч з президентом, коли він підписував указ.

Документ передбачає також транссексуальним військовослужбовцям «необхідний медичний догляд, пов’язаний з перехідним періодом, відповідно до законодавства».

Колишній президент-демократ Барак Обама в 2016 році вперше дозволив трансгендерам відкрито служити і отримувати медичну допомогу для здійснення трансгендерного переходу.

Попередник Джо Байдена Дональд Трамп вперше оголосив про заборону транссексуалів служити в Збройних силах в 2017 році. Він стверджував, що медичні витрати для трансгендерів надто високі. Прийом трансгендерів в армію призупинили, залишивши персонал, який не виконував бойових завдань.

Близько 1,3 мільйона людей нині служать у збройних силах США. Офіційних цифр, що підраховують трансгендерів у війську, немає, але, за оцінками, це число складає від 1320 до 6630 осіб.

Read More

Прем’єр-міністром Естонії вперше стала жінка

Першою в історії Єстонії жінкою – прем’єр-міністром стала Кая Каллас. Це відбулося після того, як парламент затвердив новий коаліційний уряд між її правоцентристською «Партією реформ» і лівою Центристською партією.

Новий уряд має більшість у 59 депутатів з-поміж 101-го парламентаря, і замінить попередній кабінет міністрів, який пішов у відставку на початку цього місяця через корупційний скандал. Також припиняється участь ультраправої партії EKRE у правлячій коаліції.

«Перше, з чим ми збираємосm впоратися, це криза охорони здоров’я», – сказала Каллас 25 січня, маючи на увазі пандемію COVID-19.

43-річна Кая Каллас є ексдепутаткою Європарламенту, вона – дочка Сіїма Калласа, одного із засновників «Партії реформ», колишнього прем’єр-міністра і екскомісара Європейського союзу.

«Партія реформ» і «Центристська партія» стали основними політичними силами в Естонії відтоді, як балтійська країна здобула незалежність від Радянського Союзу в 1991 році. Обидві рішуче підтримують членство Естонії в ЄС і НАТО.

13 січня прем’єр-міністр Естонії і лідер «Центристської партії» Юрі Ратас оголосив про відставку на тлі корупційного скандалу, хоча наполягав, що особисто не зробив нічого поганого. Ратас був прем’єром з листопада 2016 року. За день до його відставки поліція повідомила, що проводить розслідування в офісах державного кредитного агентства KredEx за підозрою в корупції через позику на 39 мільйонів євро, видану на житловий комплекс в столиці Таллінна.

Read More

Генпрокурорка – послу ЄС в Україні: За кілька місяців матимемо «дійсно гідного очільника САП»

Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова висловила сподівання на зустрічі з послом ЄС, головою Представництва ЄС в Україні Матті Маасікасом, що за декілька місяців в Україні з’явиться новий очільник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

«Відсьогодні почався прийом документів від кандидатів, який триватиме до 15 лютого. Ми сподіваємось, що вже за кілька місяців комісія в результаті прозорого і відкритого відбору зможе обрати дійсно гідного очільника САП», – цитує Ірину Венедіктову сайт Офісу генпрокурора.

Сайт ОГП вказує, що Матті Маасікас «підтримав обрання керівника САП на прозорих засадах і спираючись на високі міжнародні стандарти, а також наголосив на важливості появи моделі відбору, яку можна застосовувати в майбутньому».

25 січня стартував конкурс з обрання голови Спеціальної антикорупційної прокуратури. 22 січня на сайті Офісу генерального прокурора оприлюднили вимоги до конкурсантів. Конкурс оголошено й на заміщення ще двох посад: заступника керівника САП; начальника п’ятого відділу управління процесуального керівництва‚ підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП.

Заступник генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький оголосив про свою відставку 21 серпня 2020 року. У фейсбуці він опублікував копію наказу генпрокурора Ірини Венедіктової, згідно з яким із цього ж дня Холодницький звільнений «у зв’язку з поданням заяви про звільнення з посади за власним бажанням».

Назар Холодницький працював в органах прокуратури 14 років, а Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру очолював із моменту її створення в 2015 році.

Read More

Влада Ірану блокує месенджер Signal – аналітики

Іран, ймовірно, блокує приватний зашифрований месенджер Signal – про це свідчать дані аналітичного щомісячного видання Peivast, оприлюднені 25 січня.

Раніше цього ж дня на блокування месенджера вказала Відкрита обсерваторія втручання в роботу мереж (OONI).

«Сьогодні Іран, схоже, почав блокувати застосунок Signal», – йдеться в повідомленні організації.

14 січня Signal зник з локальних платформ для застосунків після того, як фільтраційний комітет Ірану, за повідомленнями, визнав його таким, що поширює «злочинний вміст».

Влада не оприлюднювала офіційних коментарів про рішення заблокувати Signal.

Читайте також: Нові правила WhatsApp: чому користувачі переходять до інших месенджерів

Чимало іранців почали користуватися цим месенджером останніми днями після повідомлень про оновлення політики приватності WhatsApp, після якого дані користувачів цього додатку опиняться в розпорядженні компанії Facebook.

У 2019 році Іран заблокував Телеграм, який використовувало близько половини 81-мільйонного населення країни, пояснивши це міркуваннями національної безпеки. Влада країни блокує десятки тисяч вебсайтів, в тому числі сайти новинних видань та соцмереж. Громадяни країн отримують доступ до них завдяки застосункам для обходу блокування.

Read More

Бойовики 5 разів обстріляли позиції ЗСУ на Донбасі, поранений військовий – штаб ООС

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі у денні години понеділка п’ять разів порушили режим припинення вогню, один український військовослужбовець зазнав поранення.

«Поблизу Південного, що в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ», російсько-окупаційні війська відкривали вогонь з мінометів 120-го калібру, протитанкового ракетного комплексу, станкових протитанкових гранатометів та великокаліберних кулеметів. Неподалік населеного пункту Хутір Вільний збройні формування Російської Федерації вели вогонь з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. В результаті ворожого обстрілу один український воїн отримав поранення. Військовослужбовця оперативно доправлено до лікувального закладу, де йому надається необхідна медична допомога лікарів», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, також поблизу Тарамчука і Водяного бойовики відкривали вогонь зі стрілецької зброї, а біля Водяного – ще й з підствольного гранатомета.

«На обстріли противника українські захисники відкривали вогонь у відповідь», – додали у штабі.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» бойовики звинувачують українських військових в обстрілах упродовж 25 січня територій поблизу Золотого-5 та Горлівки.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

Read More

Білорусь: ув’язнений Ігор Лосик зупинив голодування на сьомому тижні

Консультант Радіо Свобода та адміністратор Телеграм-каналу «Білорусь головного мозку» Ігор Лосик зупинив голодування на 42-му дні. Про це повідомила білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на адвоката Дмитра Лепретаря, який 25 січня відвідав політв’язня в Жодінському слідчому ізоляторі.

Через адвоката Ігор передав звернення всім, хто його підтримав.

«Я вирішив припинити голодування. Чому я це зробив? Насправді за власним бажанням. Я не їв більше 40 днів і ще відчуваю силу і здатність протриматися ще. Але мене просто вразила неймовірна хвиля солідарності. Як і прохання сотень і тисяч білорусів зупинитися, дочекатися нашої спільної перемоги здоровим», – йдеться в зверненні Лосика.

Читайте також: У Білорусі тривали акції протесту і затримання

Він також додав, що знає про інших білорусів, які голодують разом із ним, і не може взяти на себе відповідальність за них.

Лосик нагадав, що його заарештували ще до виборів президента Білорусі в серпні, і він «не усвідомлював тих кардинальних змін, які відбулися за останні пів року».

«За зимою завжди йде весна, ніч змінюється світанком. Історичні процеси ще нікому не вдалося скасувати чи зупинити жодними декретами, арештами чи розстрілами», – підсумував блогер.

Він подякував усім за підтримку і зазначив, що «чекатиме добрих новин».

Ігор Лосик перебуває у в’язниці з 25 червня 2020 року – 212 днів – за звинуваченням у «організації й підготовці дій, які грубо порушують громадський порядок». З 15 грудня 2020 року він відмовлявся їсти на знак протесту проти нових звинувачень за статтею 293 – підготовка до участі в заворушеннях.

Читайте також: Білорусь: у Мінську затримали близько 160 учасників акцій проти Лукашенка

Стан Ігоря почав погіршуватисяБілорусь: у Мінську затримали близько 160 учасників акцій проти Лукашенка після місяця голодування, минулого тижня його перевели в камеру з цілодобовим відеоспостереженням.

Окрім Лосика, білоруська влада переслідує, затримує та позбавляє акредитації інших журналістів Радіо Свобода, які висвітлювали президентські вибори та їхні наслідки. 2 жовтня МЗС Білорусі скасувало акредитацію всіх журналістів, які працюють в іноземних медіаорганізаціях. На сьогодні жодного громадянина Білорусі, який працює в західних ЗМІ, не акредитували за новими процедурами.

Read More

У 2014 році Київ хотів відновити подачу воду до Криму – документи

У 2014 році Київ хотів відновити подачу воду до окупованого Росією Криму, йдеться в сюжеті Радіо Свобода, яке отримало документи від політика Андрія Сенченка, який з березня до вересня 2014 року виконував обов’язки заступника голови Адміністрації президента України.

28 березня 2014 року – через 12 днів після невизнаного Україною та світом кримського «референдуму» – у тодішнього віцепрем’єра, міністра регіонального розвитку Володимра Гройсмана відбулася нарада про «Питання фінансово-економічного забезпечення та режим роботи Північно-Кримського каналу у 2014 році».

У другому пункті протоколу наради йшлося про доручення Держводагентству «невідкладно забезпечити безперебійну подачу води Північно-Кримським каналом» та «в одноденний строк надіслати листи суб’єктам господарювання Автономної Республіки Крим з пропозицією укласти договори з Управлінням Північно-Кримського каналу на постачання води та визначення умов проведення розрахунків за неї».

Гройсман наразі не надав відповіді на запит Радіо Свобода з проханням про коментар.

Ексголова Держводагентства Василь Сташук, який обіймав посаду з 2010 до 2014 року та був люстрований, підтвердив, що уряд готувався постачати воду окупованому Криму.

«Я знаю, що була комісія, яка засідала з приводу тарифу на випадок постачання води. Здається, там була або гривня, або дві гривні (вартість послуги за постачання одного кубометра води – ред.)», – розповів Сташук Радіо Свобода.

8 травня 2014 року тодішній прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк доручив акціонувати Північно-Кримський канал.

«Прошу опрацювати питання щодо можливості утворення публічного акціонерного товариства, частка держави у статутному капіталі якого становить 100%, на базі майна Управління Північно-Кримського каналу. Про результати у десятиденний строк поінформувати Кабінет міністрів з відповідними узгодженими пропозиціями. Гройсману В.Б.», – йдеться в дорученні за підписом Яценюка.

Радіо Свобода надіслало запит експрем’єру та отримало відповідь від його пресслужби.

«Державне агентство водних ресурсів України як центральний орган виконавчої влади, дії якого координувалися Кабінетом міністрів на чолі з Арсенієм Яценюком, обмежило постачання води у Крим у квітні 2014 року. 13 травня 2014 року Держагентство водних ресурсів офіційно повідомило, що припинило постачання води в Крим. Зазначені дії уряду є фактами, що свідчать про реальну позицію і дії Арсенія Яценюка щодо цього питання. Будь-які припущення, домисли та фантазії будь-кого про якісь інші наміри прем’єр-міністра Яценюка є особистими припущеннями, домислами та фантазіями окремих осіб», – відповіли в експрем’єра.

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з’єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році постачання води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють із водосховищ природного стоку та підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові. Влада Криму регулярно закликає жителів півострова економити воду.

 

Read More

Зеленський хоче сформувати «альянс безпеки» з-поміж країн-партнерів – ОПУ

Президент України Володимир Зеленський вважає, що одним з перших кроків на шляху протидії зовнішнім загрозам може стати формування «альянсу безпеки» з-поміж країн-партнерів. Про це він сказав під час зустрічі зі співробітниками Служби зовнішньої розвідки, повідомила пресслужба Офісу президента.

«Ми навчилися стримувати та протидіяти зовнішнім загрозам. Настав час переходити до більш амбітних дій і бути більш проактивними, відстоюючи національні інтереси нашої держави», – сказав Зеленський.

За його словами, одним з перших кроків на цьому шляху може стати формування «альянсу безпеки» з-поміж країн-партнерів.

«Сьогодні ми не маємо права повторити помилки сторічної давнини. А отже – повинні працювати понад свої можливості», – зауважив президент.

Глава держави також додав, що Служба зовнішньої розвідки має щоденно посилювати стратегічну та оперативну складові, аналітичну діяльність та якість інформації, впроваджувати нові підходи й досвід провідних спецслужб світу.

 

 

Read More

РУСАДА не оскаржуватиме санкції CAS щодо російського спорту

Російське антидопінгове агентство (РУСАДА) не подаватиме апеляцію на рішення Спортивного арбітражного суду (CAS), який підтримав санкції щодо російського спорту за позовом Всесвітнього антидопінгового агентства (ВАДА). 

У грудні 2020 року CAS позбавив РУСАДА статусу відповідності Всесвітньому антидопінговому кодексу у справі про маніпуляції з допінг-пробами російських спортсменів. Суд також підтримав рішення ВАДА відсторонити Росію від великих міжнародних змагань, але скоротив термін покарання з чотирьох до двох років (до 16 грудня 2022 року).

«Ставлячи на перше місце інтереси російських спортсменів і російського спорту в цілому, а також виходячи з необхідності досягнення правової визначеності, РУСАДА ухвалило рішення не оскаржувати рішення CAS в Федеральному суді Швейцарії», – заявили у агентстві.

В звіті Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA), оприлюдненому 10 грудня 2020 року, зазначалося, що спортсмени з Росії найчастіше порушували антидопінгові правила в 2018 році.

У 2019 році Росія передала ВАДА матеріали лабораторних тестів минулих років. Це було умовою зняття обмежень на участь Росії в основних міжнародних змаганнях. Обмеження були запроваджені в 2015 році за спроби приховати використання допінгу. ВАДА заявила, що виявила нові махінації, і продовжила мораторій ще на чотири роки.

У липні колишній голова московської антидопінгової лабораторії Григорій Родченков заявив в інтерв’ю Бі-бі-сі, що ситуація із застосуванням допінгу в російському спорті не змінюється. У першому інтерв’ю, яке Родченков дав після торішнього рішення Всесвітньої антидопінгової агенції (ВАДА) про відсторонення російських спортсменів на чотири роки від основних змагань, він наголосив, що масштаб фальсифікацій наростає.

Read More

Білорусь: у Мінську затримали близько 160 учасників акцій проти Лукашенка

У столиці Білорусі Мінську на вихідних затримали близько 160 учасників акцій проти Олександра Лукашенка.

За даними правозахисного центру «Весна», 24 січня багато протестувальників були затримані, коли групи людей взялися за руки, щоб сформувати живий ланцюг і продемонструвати солідарність з в’язнями, включно із заарештованим блогером Ігорем Лосиком, який голодує з середини грудня.

Поліція заарештувала відомого білоруського блогера та консультанта білоруської служби Радіо Свобода з питань соцмереж Лосика наприкінці червня за звинуваченнями в сприянні підготовці порушень громадського порядку. Йому загрожує до трьох років в’язниці.

Організація Об’єднаних Націй підрахувала, що білоруські силовики затримали понад 30 тисяч протестувальників з початку протестів.

 

Read More

Спостерігачі заявляють, що явка на виборах мера Конотопа перевищила 30%

Спостерігачі руху «Чесно» повідомили, що о 20:00 неділі усі дільниці в Конотопі Сумської області закриті, явка виборців перевищила 30 відсотків.

«Коротко про підсумки: явка на виборах склала 30,8%. Усього у місті Конотоп на виборчих дільницях проголосувало 18, 516 осіб», – йдеться в повідомленні руху «Чесно» у фейсбуці.

Центральна виборча комісія поки даних щодо голосування не озвучила.

Раніше у «Чесно» повідомляди про декілька фактів порушень виборчого законодавства і складені відповідні протоколи.

Повторні вибори мера Конотопа призначили після смерті восени через ускладнення від COVID-19 Олександра Лугового. Сьогодні виборці обирали з-поміж сімох кандидатів. У списку претендентів був і ексмер Артем Семеніхін, який у попередньому голосуванні якраз і поступився нині покійному Луговому, здобувше друге місце.

Read More

Німецька служба новин перепросила за карту з «російським» Кримом – посол

Німецька редакція новин Tagesschau перепросила за розміщення в одному зі своїх сюжетів карти, де Крим позначений як територія Росії. Як повідомив у твітері посол України в Німеччині Андрій Мельник, ЗМІ «вже виправив помилку».

«Через звернення журналіста Bild Юліана Рипке і оперативного листа посольства першому німецькому телеканалу ARD редакція новин Tagesschau визнала свою технічну помилку – позначення Криму як частини Росії, виправила її, а також вибачилася», – написав Мельник.

Tagesschau (у перекладі «Щоденні новини» – ред.)– німецька національна та міжнародна телевізійна служба новин, створена мережею громадського телебачення ARD.

Read More

У столиці Грузії пікетували будівлю уряду з вимогою скасування карантинних обмежень

У столиці Грузії Тбілісі у неділю вдень розпочалася акція проти обмежень, пов’язаних із пандемією COVID-19. Як передає грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу», протестувальники зібралися перед будівлею адміністрації уряду Грузії. Серед учасників були представники бізнесу, а також різних політичних сил.

Акція протесту в Тбілісі продовжилася і під час комендантської години, коли протестувальники з плакатами пройшлися центральними вулицями грузинської столиці.

Влада Грузії раніше вирішила, що і після 1 лютого будуть збережені більшість обмежувальних заходів, введених наприкінці листопада через погіршення епідситуації щодо COVID-19.

В країні продовжить діяти «комендантська година». Заборона на пересування в нічний час, з 21:00 до 05:00, продовжена до 1 березня. Як і раніше, будуть закриті гірськолижні курорти, ресторани, бари, фітнес-центри і басейни.

Крім того, в трьох найбільших містах Грузії – Тбілісі, Кутаїсі та Руставі – громадський транспорт не курсуватиме ще щонайменше місяць. На дистанційному навчанні залишаться тисячі школярів і студентів.

Read More

У Росії відкрили низку кримінальних справ через протести 23 січня

У Росії слідчі органи повідомили про відкриття низки кримінальних справ після акцій протесту 23 січня.

Так, управління МВС у столиці Росії Москві порушило кримінальну справу про перекриття доріг і тротуарів після акцій. Кримінальну справу порушили за статтею про «Приведення в непридатність транспортних засобів або шляхів сполучення». Про підозрюваних поки не повідомляється. Цю справу розслідує поліція.

Крім того, про порушення кримінальних справах відзвітував Слідчий комітет Росії. За повідомленнями, справи стосуються буцімто застосування насильства до представників влади, хуліганство і порушення санітарно-епідеміологічних норм.

Правозахисники кажуть, що число кримінальних справ по країні після суботніх акцій протесту коливається в межах двох десятків.

Напередодні Слідчий комітет Росії відкрив понад десять кримінальних справ на учасників протестів на підтримку опозиційного політика Олексія Навального, який нині перебуває в слідчому ізоляторі «Матроська тиша». Прихильників політика звинувачують у застосуванні насильства до поліцейських, закликах до масових заворушень, залученні неповнолітніх у протиправну діяльність тощо.

За даними правозахисників, у протестах в Москві напередодні взяли участь від 20 до 40 тисяч людей, загалом по Росії – до 110 тисяч. Хоча, за оцінкою штабу Навального, всього може йтися про участь в акціях близько 250 тисяч росіян. Поліція оцінила число протестувальників у російській столиці в 4 тисячі. Відбулися масові (загалом понад 3000 осіб) затримання людей із використанням сили. Дії російської влади проти демонстрантів засудили політики на Заході і правозахисні організації.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що на акції 23 січня в країні вийшло «мало людей», а самі мітинги були «незаконними» без дозволів на проведення з боку місцевих адміністрацій.

У більшості міст Росії через коронавірус заборонені масові заходи. Прихильникам Олексія Навального, які подавали заявки на мітинги 23 січня, влада саме тому офіційно відмовляла в їх проведенні.

Read More

Бойовики 4 рази відкривали вогонь на Донбасі – штаб ООС

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі у денні години неділі чотири рази порушили режим припинення вогню.

«Поблизу населеного пункту Піски ворог двічі відкривав вогонь в бік українських позицій, використовуючи зброю різних видів – підствольний гранатомет, великокаліберний кулемет та стрілецьку зброю. Неподалік Водяного, що на Приазов’ї, російсько-окупаційні війська вели вогонь з ручного протитанкового гранатомета і стрілецької зброї. Біля населеного пункту Південне, що в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ», збройні формування Російської Федерації відкривали вогонь з автоматичного станкового гранатомета, великокаліберного кулемета та стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.

Інформації про постраждалих через обстріли серед військових ЗСУ немає.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» інформації про бойові дії 24 січня немає.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

Read More

В Україні тривають місцеві вибори: у Конотопі обирають мера

У неділю в кількох регіонах України триває голосування на місцевих виборах, в перебігу якого громадяни депутатів міських, селищних та сільських рад, а також їхніх голів.

Як йдеться на сайті Центральної виборчої комісії, виборами охоплені загалом 13 областей.

Зокрема, у Конотопі Сумської області обирають мера.

Як передає рух «Чесно» у фейсбуці, явка станом 13:00 склала 14,35%. Повідломляється про 7 виявлених порушень виборчого законодавства і складені відповідні протоколи.

Повторні вибори мера Конотопа призначили після смерті у жовтні через ускладнення від COVID-19 Олександра Лугового.

Крім того, сьогодні обирають і голів сільських рад – Брошнів-Осадської селищної ради Івано-Франківської області, Мурованської на Львівщині та Уланівської – на Вінничині.

Напередодні у ЦВК заявляли про загрозу зриву виборів Уланівської сільської ради через судове рішення. Втім у відомстві додали, що виборчий процес не може бути скасований, зупинений або перенесений (за винятком введення воєнного чи надзвичайного стану), а тому тамтешня ТВК має вжити заходів, щоб вибори відбулися.

Read More

SpaceX запустила у космос ракету з найбільшим корисним навантаженням в історії

Компанія SpaceХ мільярдера Ілона Маска здійснила успішний запуск на орбіту 143 невеликих супутників однією ракетою-носієм.

Зокрема, у неділю компанія привела в стартову готовність важку ракету-носій Falcon 9 для запуску Transporter-1. Запуск здійснили з космодрому у Флориді. Це друга спроба, а перша відбулася в суботу, втім за кілька хвилин до запуску старт скасували.

Місія Transporter-1 особлива тому, що це вперше в історії космонавтики запуск 143 космічних апаратів здійснено за допомогою однієї ракети-носія. Також вперше застосована складна схема виведення супутників на орбіту з різними по часу інтервалами.

Раніше рекорд із виведення на орбіту найбільшої кількості супутників належав індійській місії, яка в лютому 2017 року запустила 104 супутники.

Read More

У Кремлі відреагували на протести 23 січня в Росії

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що на акції 23 січня в країні вийшло «мало людей», а самі мітинги були «незаконними» без дозволів на проведення з боку місцевих адміністрацій.

«Ось зараз будуть багато говорити, що на незаконні акції вийшло багато людей. Ні, вийшло мало людей, багато людей голосують за Путіна», – сказав Пєсков в інтерв’ю, яке цитують у неділю російські ЗМІ.

Він також висловився щодо «палацу Путіна», розслідування, яке разом із арештом опозиціонера Олексія Навального стало причиною протестів. На думку Пєскова, публікація не дає відповіді на запитання, «чому це приписується Путіну».

«Путін нічого там не робить, у Путіна немає палацу в Геленджику. Нам давно вже стало відомо, що готувалися так звані викриття, псевдовикриття та інформаційні атаки на президента. Вони всі мають на меті розкачку ситуації, вони не відповідають дійсності. Це чиста брехня», – заявив Пєсков.

За даними правозахисників, у протестах в Москві напередодні взяли участь від 20 до 40 тисяч людей, загалом по Росії – до 110 тисяч. Поліція оцінила число протестувальників у російській столиці в 4 тисячі. Відбулися масові (загалом понад 3000 осіб) затримання людей із використанням сили. Дії російської влади проти демонстрантів засудили політики на Заході і правозахисні організації.

Read More

Число затриманих на протестах 23 січня в Росії наближається до 3500, це новий рекорд

У Росії число затриманих на акціях протесту з вимогою звільнити опозиціонера Олексія Навального наближається до трьох із половиною тисяч, що є найвищим показником у сучасній історії цієї країни.

 За даними видання «ОВД-Инфо», станом на 12:00 за московським часом 24 січня, число затриманих сягнуло 3435.

У Москві були затримані близько 1360 учасників протестів, у Петербурзі – 523. До 100 число затриманих наближається в Новосибірську, Воронежі, Казані та Нижньому Новгороді.

Влада не наводить офіційних цифр затриманих.

Всього протести відбулися більш ніж у 100 містах Росії. Загальне число учасників, за оцінками, склало понад 100 тисяч людей. Наймасштабніші протести зафіксовані в Санкт-Петербурзі та Москві, де на вулиці вийшли десятки тисяч людей. У Москві число протестувальників становило від 20 до 40 тисяч.

За даними «ОВД-Инфо», близько 30 людей повідомили, що були побиті співробітниками поліції. Госпіталізована жінка, яку поліцейський у Петербурзі вдарив ногою в живіт.

Серед затриманих були понад 100 неповнолітніх і десятки журналістів.

Більшу частину затриманих відпустили, склавши адміністративні протоколи щодо них або без протоколів, однак багато інших провели ніч у відділках поліції в очікуванні суду.

 

Read More

МЗС України закликає Бі-Бі-Сі не називати Севастополь і Сімферополь «російськими містами»

«Російська службо Бі-Бі-Сі, не підтримуйте російські фальшиві наративи. Крим окупований»

Read More

Росія заявляє про «мови в Україні», щоб відвернути увагу від Навального – мовний омбудсмен Кремінь

Тарас Кремінь обурений відсутністю реакції на заяву Держдуми Росії з боку українських політиків

Read More

В СБУ повідомили нові деталі про затримання свого співробітника за підготовку вбивства колеги

У Службі безпеки України повідомили нові деталі про затримання свого співробітника за звинуваченням у підготовці вбивства колеги.

Як сказали на брифінгу начальник слідчого управління Головного слідчого управління СБУ Анатолій Буліч і в. о. начальника відділу Офісу генерального прокурора Андрій Лисокобилка, спецоперацію затримання здійснили 22 січня.

«Вчора Служба безпеки затримала одного з організаторів під час передачі частини коштів. Це була оплата за послуги підготовки злочину. Затримано співробітника Штабу антитерористичного центру при СБУ за готування до вбивства на замовлення іншого співробітника СБУ», – розповів Буліч.

Він повідомив, що збір інформації відбувався тривалий час на етапі досудового розслідування. Слідчі СБУ встановили, що існувала змова кількох осіб, які розробили план вчинення злочину, організатор підшукав виконавця і запропонував за вбивство 50 тисяч доларів.

За його словами, затримання здійснили «рівно в той момент, коли було достатнього доказів планування злочину». У даному випадку СБУ спрацювала на випередження, додав він.

Як наголосив Буліч, це кримінальне провадження, незважаючи на різні інтерпретації у ЗМІ, не є якимись «розбірками» між співробітниками СБУ, а є безпосереднім попередженням вчинення особливо тяжкого злочину.

Він також додав, що так само не відповідають дійсності чутки про те, нібито хтось утік у наручниках із місця затримання.

Лисокобилка, зі свого боку, повідомив, що затриманому наразі оголошено про підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями Кримінального кодексу України, в яких ідеться про готування до посягання на життя працівника правоохоронного органу за попередньою змовою.

За його словами, передбачене законом покарання за цими статтями – позбавлення волі на строк від 9 до 15 років або довічне позбавлення волі.

Також, повідомив він, 23 січня Шевченківський районний суд Києва обрав підозрюваному запобіжний захід – тримання під вартою без можливості внесення застави.

«На запитання ЗМІ щодо відношення до резонансної справи колишнього першого заступника голови СБУ Дмитра Нескоромного Анатолій Буліч зазначив, що процесуальні норми поки що не дозволяють оприлюднювати цю інформацію. Однак він запевнив, що найближчим часом представники Служби безпеки проведуть окремий брифінг, де нададуть нові матеріали відносно розслідування, зокрема і з цього питання також», – мовиться в повідомленні СБУ.

Інших імен, зокрема, затриманого чи того, на кого, за їхніми словами, готувався замах, посадовці не назвали.

Раніше 23 січня СБУ підтвердила повідомлення про затримання чинного співробітника СБУ, який готував убивство свого колеги, але так само імен не називала.

Але в інтерв’ю українській службі британського мовця BBC у Службі безпеки підтвердили, що йдеться про повідомлення журналіста Юрія Бутусова.

22 січня той, посилаючись на свої неназвані джерела в СБУ, стверджував, що затриманим за підозрою в організації замовного вбивства був полковник СБУ Юрій Расюк, жертвою мав стати бригадний генерал СБУ, начальник головного управління внутрішньої безпеки Андрій Наумов, а замовником нібито був полковник СБУ Дмитро Нескоромний, колишній перший заступник голови СБУ і начальник головного управління боротьби з корупцією.

Журналіст також стверджував, що це було кримінальною «розбіркою» між групами впливу в СБУ в їхній боротьбі за «кришування» тіньового бізнесу.

Також, за його словами, Нескоромного розшукують, йому заборонений виїзд із України.

Деякі засоби інформації також писали, нібито під час спецоперації був затриманий і другий фігурант, але він буцімто зміг утекти вже з кайданками на руках, і ніби втікач і був Нескоромним. Ніяких підтверджень своїм словам вони не наводили.

Служба безпеки України в цій справі вже зверталася до представників ЗМІ з проханням «керуватися офіційними джерелами інформації».

Тим часом у месенджері Telegram 23 січня з’явився канал, названий іменем Дмитра Нескоромного і з його фотографією. Автор цього каналу стверджує, що він дійсно той самий Нескоромний, що він уже перебуває в Німеччині і планує найближчими днями влаштувати пресконференцію «в столиці однієї з держав ЄС» і оприлюднити матеріали, за його словами, про зв’язки чільних представників нинішньої влади України з Росією.

Підтверджень, як і заперечень, правдивості цих тверджень наразі немає.

Read More

Нові зміни в іномовленні США: керівників Радіо Свобода і ще двох мовців звільнили з посад

У системі іномовлення США відбулися подальші зміни: нова керівниця Агентства США з глобальних медіа (USAGM) Келу Чао звільнила з посад президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Теда Ліпіна і директорів Радіо Вільна Азія і Близькосхідної мережі мовлення, яких лише місяць тому призначив попередній керівник агентства.

За повідомленнями посадовців, ознайомлених зі змінами, виконувачка обов’язків голови USAGM ухвалила це рішення пізно ввечері 22 січня за часом США.

Джерела в USAGM підтвердили, що тоді ж Чао направила листи про звільнення Ліпінові, а також директорці Близькосхідної мережі мовлення Вікторії Коутс і керівникові Радіо Вільна Азія Стівенові Єйтсу.

Наразі не відомо, чи будуть вони опротестовувати своє звільнення і хто може їх замінити.

Попереднього дня Чао звільнила директора «Голосу Америки» і його заступницю, а керівник Управління мовлення на Кубу подав у відставку сам.

«Голос Америки» і Управління мовлення на Кубу є державними мовцями США. РВЄ/РС, Радіо Вільна Азія і Близькосхідна мережа мовлення є недержавними неприбутковими організаціями, фінансованими з бюджету США.

Звільнення керівників цих медіаорганізацій настало по тому, як попередній керівник USAGM, призначений попереднім президентом США Дональдом Трампом, був змушений подати в відставку лише через дві години по тому, як президентську посаду перебрав 20 січня Джо Байден.

Майкла Пека, якого призначив на чоло USAGM Трамп, критикували і демократи, і республіканці через його політику і призначення, які він провадив, відколи в червні 2020 року його кандидатуру схвалили в Конгресі.

Пека також звинувачували в намаганні втрутитися в редакційну політику мовців.

Усіх звільнених 21 і 22 січня Пек призначив у грудні 2020 року.

Адміністрація Байдена призначила на його місце Келу Чао, ветеранку «Голосу Америки», яка пропрацювала там три десятки років. Вона стала тимчасовою виконувачкою керівниці USAGM 20 січня, відразу після відставки Пека.

Read More

По всій Росії далі тривають масові затримання, ЄС занепокоєний і обіцяє кроки у відповідь

По всій Росії, а також в окупованому нею Криму далі тривають розгони демонстрацій на підтримку ув’язненого опозиційного діяча Олексія Навального і затримання їхніх учасників.

Повідомлення про це надійшли вже більш ніж із сотні міст Росії і Криму. Російський правозахисний портал «ОВД-Инфо», який відстежує долю затриманих на акціях протесту в Росії, на цей час має дані про 2250 затриманих, і ці дані ще очевидно не повні – зокрема й через те, що в великих містах є зриви в роботі мобільного зв’язку й інтернету, а також через те, що протистояння на цей час іще тривають.

Найбільше затриманих – у столиці Москві (855) і другому найбільшому місті Санкт-Петербурзі (327), де демонстрації були наймасовішими. Серед затриманих у Москві була й Юлія Навальна, дружина Олексія Навального; через кілька годин її відпустили.

У Москві, зокрема, поліція заявляла число учасників у 4–5 тисяч; опозиція каже, що справжня кількість була від 20 до 40 тисяч. Таке ж число – не менш ніж 40 тисяч – подає й агентство Reuters, відоме своєю переважною точністю в оцінках кількості учасників масових акцій.

Інтернет-видання «МБХ-медіа» оцінило кількість учасників демонстрацій у всій Росії в 110–160 тисяч. Таким чином, ці протести можуть бути наймасовішими в Росії з березня 2017 року.

У багатьох випадках повідомляють про жорстокі дії поліції і про затримання журналістів і неповнолітніх. В інтернет, зокрема, потрапили кадри, як працівники поліції блокують затриманих, стаючи їм колінами на шию.

При цьому, виступаючи перед демонстрантами, один із найближчих соратників Навального Леонід Волков пообіцяв нові протестні акції на наступні вихідні.

Стурбованість із приводу придушення протестів у Росії висловили в Європейському союзі, де пообіцяли реакцію на це наступними днями.

«Слідкую за розвитком подій у Росії з занепокоєнням. Я глибоко шкодую через масові затримання, непропорційне використання сили, переривання інтернету і телефонного зв’язку», – написав у твітері верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.

«Обговоримо в понеділок наступні кроки на засіданні міністрів закордонних справ країн ЄС», – додав він.

Дії російської влади проти демонстрантів засудила й правозахисна організація Amnesty International, яка вимагає негайно звільнити затриманих.

«Російська влада безжалісно розв’язує репресії проти мирних демонстрантів, і те, що ми бачили сьогодні, тільки підтверджує це. Поліція проігнорувала свої обов’язки гарантувати право на мирні зібрання і замість цього вдалася до невибіркового насильства і свавільних затримань учасників протестів, багато з яких були дуже молодими людьми», – заявила директорка представництва Amnesty International у Росії Наталія Звягіна.

Акції на підтримку Навального відбулися й поза межами Росії – зокрема, в Києві і багатьох інших містах різних країн світу.

Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі і критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «новачок».

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки як умовно засудженого. Йдеться про вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок було винесено з порушенням прав Навального.

Суд над ним призначений на 2 лютого. Припускають, що його можуть тепер засудити до реального позбавлення волі на термін до 3 з половиною років.

Навальний і його соратники закликали людей вийти на демонстрації 23 січня. Влада Росії попередила, що вони будуть незаконними і що їх будуть припиняти з застосуванням сили.

Read More

«Настрої більшості суддів є проукраїнськими» – Кремінь про розгляд КСУ мовного закону

КСУ розглядав справу у формі усного провадження 7 і 9 липня 2020 року; обидва засідання супроводжували акції на підтримку мовного закону

Read More

Біля посольства Росії у Києві відбулася акція на підтримку Навального

У суботу, 23 січня, до посольства Росії в Києві прийшли люди для участі в акції на підтримку російського опозиціонера Олексія Навального. Про це повідомив кореспондент Радіо Свобода.

За його словами, близько 10-15 людей тримали в руках плакати, ще близько 30-ти були присутні у якості учасників акції та глядачів.

Майже по закінченню акції до посольства прийшли близько двох десятків чоловіків. Вони зривали плакати на підтримку навального з паркану посольства, а також виривали їх з рук учасників акції.

Між учасниками акції та прибулими відбулася словесна суперечка. Зокрема останні заявляли, що нібито Навальний підтримував анексію Криму. За словами кореспондента, учасники акції також провокували противників, ставлячи питання на кшталт: «А ти був в АТО?», «Де ти був коли забирали Крим?».

Суперечка переросла в штовханину, прибулі чоловіки вдарили кількох учасників акції, згодом противників мітингу відтіснила поліція, яка перебувала на місці. Двох з них затримали, але невдовзі відпустили.

Акції на підтримку Навального відбуваються сьогодні у Росії та деяких містах світу. 

Журналісти Радіо Свобода стежать за протестами в Росії наживо, разом з експертами обговорюють, як ці події можуть вплинути на політичну ситуацію в Україні.

 

Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі та критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «Новачок».

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки умовно засудженого. Ідеться про вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок був ухвалений з порушенням прав Навального.

Read More