Виявлений розслідувачами будинок розташований на озері Комо та за документами належить матері Соловйова
…
ukrlines skype чат
популярні новини
Секретар Ради нацбезпеки і оборони Олексій Данілов висловив сумнів, що Китай повною мірою буде втягнутий у війну РФ проти України.
«У них (РФ – ред.) внутрішній потенціал вже знаходиться на певній межі. Єдине, що їм треба для того, щоб підсилюватися – залучати інші країни. Нам ці країни відомі. Це перш за все Іран, який допомагає їм на сьогодні зброєю. Ще є декілька країн, які є в зоні ризику, але вони ще не перейшли межу. І, звичайно, є велике сподівання у росіян на великий Китай, що Китай буде допомагати Росії. Ми не розуміємо, для чого Китаю допомагати Росії, для чого це потрібно. Тому що Китай – велика країна, країна, яка має свій шлях розвитку. І чи буде поєднання цих речей, тоді треба розуміти, як на це має реагувати світ. Ще раз наголошую, що ми вважаємо, що Китай – це окрема країна, вона не буде спільником Росії. Тому що ці країни, які спільно з Росією починають брати участь в цих речах, вони є спільниками у вбивстві цивільного населення», – сказав Данілов в інтерв’ю Радіо Свобода.
На запитання, яким чином Україні вибудовувати стратегічні відносини з Китаєм у час повномасштабного вторгнення РФ, Данілов зазначив, що це мають бути відносини «на користь держави».
«Дуже просто сказати, що ми ні з ким не спілкуємося, що ось це – біле, а це – чорне, то це спрощення ситуації взагалі у всьому світі. Майте на увазі, що якщо ви подивитеся торгівельні баланси Китаю, то найбільш великі обсяги торгівлі Китай має із США та ЄС. Це ж не значить, що вони мають припинити ці речі. Є різні процеси. Є питання торгівлі, а є питання військові. От ця межа, розмежування цих речей – вона є дуже і дуже важливою та чутливою», – сказав Данілов.
Китай раніше запропонував стати посередником у встановленні миру в Україні, що було сприйнято в Україні та на Заході скептично, враховуючи дипломатичну підтримку Китаєм Росії.
За повідомленнями західних засобів інформації, голова Китаю Сі Цзіньпін найближчим часом планує відвідати Росію, щоб зустрітися зі своїм колегою Володимиром Путіним.
Нещодавно новий очільник МЗС Китаю Цінь Ган заявив, що Захід «розпалює вогонь» війни наданням Україні зброї. Він повторив тезу про нейтральну позицію Пекіна у війні, але також заявив, що має «безмежну дружбу» з Росією, відмовившись критикувати вторгнення РФ в Україну чи навіть називати це вторгненням.
…
Другий парламентський саміт міжнародної «Кримської платформи» планують провести восени в столиці Чехії Празі, повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
«Дякую Чеській Республіці за готовність прийняти та долучитися до організації важливого заходу. Переконаний, що він наблизить нас до спільної мети – деокупації Криму та всіх тимчасово окупованих територій», – написав спікер парламенту у фейсбуці за результатами розмови з головою Палати депутатів парламенту Чехії Маркетою Пекаровою Адамовою.
Сторони також обговорили євроінтеграційний та євроатлантичний курс України.
«Україна прагне якнайшвидше розпочати передвступні переговори з ЄС. Подякував також за тверду підтримку Чехією руху України до членства в НАТО. Сподіваюся, що на саміті у Вільнюсі, у липні 2023 року союзники ухвалять рішення про запрошення України приєднатися до Альянсу», – додав Стефанчук.
Першого парламентський саміт «Кримської платформи» проходив торік у жовтні, в Загребі (Хорватія). Тоді його учасники ухвалили спільну декларацію, в якій, серед іншого, засудили систематичні порушення прав людини в Криму.
Ініційований Україною міжнародний координаційний механізм «Кримська платформа» був започаткований на установчому саміті в Києві у серпні 2021 року. Мета платформи – збереження уваги до Криму в міжнародному порядку денному, захист прав людини в Криму, сприяння деокупації півострова тощо.
…
From 5G infrastructure to mobile phones and more, Chinese technologies are used in many parts of the world. It’s part of China’s Digital Silk Road initiative, which is getting mixed reviews: welcomed by some countries, while others are assessing the potential risks of Chinese technology. VOA’s Elizabeth Lee explains. Camera: Henry Ridgwell, Adam Greenbaum
…
Facebook-parent Meta Platforms said on Tuesday it would cut 10,000 jobs, just four months after it let go 11,000 employees, the first Big Tech company to announce a second round of mass layoffs.
“We expect to reduce our team size by around 10,000 people and to close around 5,000 additional open roles that we haven’t yet hired,” Chief Executive Officer Mark Zuckerberg said in a message to staff.
The layoffs are part of a wider restructuring at Meta that will see the company flatten its organizational structure, cancel lower priority projects and reduce its hiring rates as part of the move. The news sent Meta’s shares up 2% in premarket trading.
The move underscores Zuckerberg’s push to turn 2023 into the “Year of Efficiency” with promised cost cuts of $5 billion in expenses to between $89 billion and $95 billion.
A deteriorating economy has brought about a series of mass job cuts across corporate America: from Wall Street banks such as Goldman Sachs and Morgan Stanley to Big Tech firms including Amazon.com and Microsoft.
The tech industry has laid off more than 280,000 workers since the start of 2022, with about 40% of them coming this year, according to layoffs tracking site layoffs.fyi.
Meta, which is pouring billions of dollars to build the futuristic metaverse, has struggled with a post-pandemic slump in advertising spending from companies facing high inflation and rising interest rates.
Meta’s move in November to slash headcount by 13% marked the first mass layoffs in its 18-year history. Its headcount stood at 86,482 at 2022-end, up 20% from a year ago.
…
Федеральний адміністративний суд Німеччини відхилив позов компанії «Роснефть» до уряду країни – російська держкорпорація намагалася оскаржити запровадження зовнішнього управління двома її німецькими «дочками».
У вересні Rosneft Deutschland та RN Refining & Marketing перейшли під контроль держави та були передані на баланс Федерального мережевого агентства ФРН.
Підприємствам належав контрольний пакет акцій важливого для Німеччини нафтопереробного заводу PCK, розташованого у Шведті на сході країни.
Завод, що виробляє 12 відсотків усіх нафтопродуктів, що виготовляються у ФРН, забезпечує бензином і дизелем міста східної Німеччини, у тому числі столицю Берлін. Опікунське управління було призначено через загрозу припинення постачання нафти внаслідок повномасштабної війни, яку Росія розпочала в Україні.
Суд в Лейпцигу чотири дні розглядав позов «Роснафти», заслухавши свідчення численних свідків про стан справ усередині дочірніх підприємств російського концерну в 2022 році.
Міністерство економіки ФРН обґрунтувало своє рішення тим, що німецькі дочірні підприємства «Роснафти» могли зіткнутися з проблемами через санкції Євросоюзу щодо Росії. Банки та страхові компанії могли б припинити співпрацю з ними. Підприємствам загрожує банкрутство.
Зовнішнє управління на нафтопереробному заводі мало закінчитися 15 березня. Але відхилення позову «Роснафти» означає його продовження.
…