«Нам треба буде провести дискусії у нашому уряді, а також із нашими колегами в Росії та визначити подальший шлях», заявила Наделі Пандор
…
ukrlines skype чат
популярні новини
Державне бюро розслідувань повідомило про підозру черговому колишньому командиру батальйону міліції особливого призначення «Беркут» ГУМВС України, повідомляє у середу пресслужба відомства.
«Під його керівництвом підрозділ з Львівщини разом з іншими 18 лютого 2014 року застосували фізичну силу, спецзасоби, у тому числі світло-шумові гранати виробництва РФ, помпові рушниці, що були споряджені патронами зі свинцевою картеччю, проти мітингувальників на вул. Інститутській в м. Києві та прилеглих до неї вулицях. У результаті таких дій загинуло 3 особи та близько 200 отримали тілесні ушкодження, у тому числі й вогнепальні, різного ступеня тяжкості. Фігурант підозрюється у перевищенні службових повноважень, вчиненні терористичного акту, організації спричинення тяжких тілесних ушкоджень, а також вчиненні умисних вбивств та закінчених замахів на вбивство двох і більше учасників акцій протесту», – повідомили в ДБР.
Вирішується питання щодо обрання чоловікові запобіжного заходу.
Напередодні в Офісі генпрокурора повідомили, що екскомандиру кримського «Беркуту» повідомлено про підозру у державній зраді.
21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.
За даними прокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 її учасники загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…
ПВК «Вагнер» може втратити більшу частину своїх найманців-в’язнів у найближчі тижні, оскільки у них закінчуються шестимісячні військові контракти, звертає увагу у своєму огляді Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики інституту вказують на підрахунки Міноборони Британії, що тисячі засуджених «вагнерівців», завербованих восени 2022 року, будуть помилувані та звільнені, а це, у свою чергу, посилить нестачу живої сили у ПВК «Вагнер».
У ISW кажуть, що оскільки Кремль раніше підтвердив намір президента РФ Володимира Путіна помилувати засуджених, які воюють в Україні, то, щоб дистанціюватися від очільника «вагнерівців» Євгена Пригожина, Кремль, ймовірно, зумисне пішов на це помилування. І зробив це, щоб стимулювати більше засуджених до виходу з ПВК після закінчення терміну контракту, і цим «ще більше підірвати війська «Вагнера».
Напередодні Міноборони Британії з посиланням на дані розвідки також повідомило, що помилування тисяч засуджених може погіршити кадрові проблеми ПВК «Вагнер».
За даними журналістів, з 2023 року у війні проти України загинула щонайменше одна тисяча увʼязнених, які мали відбувати покарання в російських вʼязницях.
Читайте також: В ООН назвали «тривожним» вербування вʼязнів російським угрупованням «Вагнера»
ПВК «Вагнер» – це російське неофіційне збройне формування. Найманці команії беруть активну участь у війні з Україною, а також у наземних операціях у країнах Близького Сходу та Африки. Бійців компанії звинувачують у скоєнні численних військових злочинів, зокрема, у позасудових стратах.
…
Президенту Росії Володимиру Путіну під час візиту до Москви лідера КНР Сі Цзіньпіна не вдалося забезпечити безмежне двостороннє партнерство із Китаєм, на яке він, ймовірно, сподівався, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
«Путін не зміг забезпечити безмежне двостороннє партнерство з Китаєм, на яке він, ймовірно, сподівався… Сі погоджується на більш стриману версію російсько-китайських відносин, ніж, ймовірно, бажає Путін», – кажуть аналітики.
Вони зауважили, що Сі похвалив Путіна, підтвердив прихильність Китаю Росії в Раді безпеки ООН і посилив позицію Китаю щодо політичного врегулювання війни в Україні, але не пішов далі цих заяв.
«Путін, навпаки, оголосив низку заходів, які свідчать про постійну орієнтацію Росії на Китай і залежність від нього в енергетичному та економічному секторах», – йдеться в повідомленні.
Також у ISW кажуть, що Сі не сигналізував про намір надати підтримку РФ у її війні проти України, окрім «розпливчастих дипломатичних запевнень», що, ймовірно, є кроком відступу від того, що Путін сподівався отримати під час переговорів.
Сі Цзіньпін приїхав із державним візитом до Росії 20 березня, тоді пройшли його неформальні переговори з російським президентом Володимиром Путіним. 21 березня він провів офіційні зустрічі голови КНР із представниками влади Росії.
Візит Сі Цзіньпіна відбувається через кілька днів після того, як Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Путіна за підозрою в скоєнні воєнних злочинів.
…
TikTok went on a counteroffensive Tuesday amid increasing Western pressure over cybersecurity and misinformation concerns, rolling out updated rules and standards for content as its CEO warned against a possible U.S. ban on the Chinese-owned video-sharing app.
CEO Shou Zi Chew is scheduled to appear Thursday before U.S. congressional lawmakers, who will grill him about the company’s privacy and data-security practices and relationship with the Chinese government.
Chew said in a TikTok video that the hearing “comes at a pivotal moment” for the company, after lawmakers introduced measures that would expand the Biden administration’s authority to enact a U.S. ban on the app, which the CEO said more than 150 million Americans use.
“Some politicians have started talking about banning TikTok. Now, this could take TikTok away from all 150 million of you,” said Chew, who was dressed casually in jeans and a blue hoodie, with the dome of the U.S. Capitol in Washington in the background.
“I’ll be testifying before Congress this week to share all that we’re doing to protect Americans using the app,” he said.
The TikTok app has come under fire in the U.S., Europe and Asia-Pacific, where a growing number of governments have banned TikTok from devices used for official business over worries it poses risks to cybersecurity and data privacy or could be used to push pro-Beijing narratives and misinformation.
So far, there is no evidence to suggest this has happened or that TikTok has turned over user data to the Chinese government, as some of its critics have argued it would do.
Norway and the Netherlands on Tuesday warned that apps like TikTok should not be installed on phones issued to government employees, both citing security or intelligence agencies.
There’s a “high risk” if TikTok or Telegram are installed on devices that have access to “internal digital infrastructure or services,” Norway’s Justice Ministry said without providing further details.
TikTok also rolled out updated rules and standards for content and users in a reorganized set of community guidelines that include eight principles to guide content moderation decisions.
“These principles are based on our commitment to uphold human rights and aligned with international legal frameworks,” said Julie de Bailliencourt, TikTok’s global head of product policy.
She said TikTok strives to be fair, protect human dignity and balance freedom of expression with preventing harm.
The guidelines, which take effect on April 21, were repackaged from TikTok’s existing rules with extra details and explanations.
Among the more significant changes are additional details about its restrictions on deepfakes, also known as synthetic media, created by artificial intelligence technology. TikTok more clearly spells out its policy, saying all deepfakes or manipulated content that show realistic scenes must be labeled to indicate they’re fake or altered in some way.
TikTok had previously banned deepfakes that mislead viewers about real-world events and cause harm. Its updated guidelines say deepfakes of private figures and young people are also not allowed.
Deepfakes of public figures are OK in certain contexts, such as for artistic or educational content, but not for political or commercial endorsements.
…
П’ятнадцять українських дітей спільно з їхніми мамами та законними представниками вдалося повернути на підконтрольну уряду територію України, заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
«Це діти з міст Харківської та Херсонської областей, що були окуповані ще на початку війни», – написав Лубінець у Telegram.
На сьогодні, за даними Національного інформаційного бюро, на територію України повернулися понад 300 дітей.
Українська влада неодноразово повідомляла про примусове вивезення РФ дітей з тимчасово окупованих територій України. За даними ОГП, офіційно зафіксовано депортацію понад 16 тисяч дітей з Донецької, Луганської, Харківської та Херсонської областей, але реальна цифра може бути значно більшою.
17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Володимира Путіна, а також уповноваженої з прав дитини при президентові РФ Марії Львової-Бєлової. За версією суду, Путін та Львова-Бєлова особисто відповідальні за примусову депортацію дітей із окупованих українських територій до Росії.
…
Італія продовжуватиме підтримувати Україну на тлі повномасштабного вторгнення РФ на її територію, незалежно від короткострокового впливу, який цей вибір може мати на рейтинг схвалення дій уряду Італії, заявила у вівторок прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні, передає агенція Reuters.
«Ми будемо продовжувати це робити, тому що це правильно з точки зору національних цінностей та інтересів», – сказала Мелоні, виступаючи перед Сенатом напередодні засідання Європейської Ради 23-24 березня.
Вона додала, що поки не йдеться про «справедливий мир» для України. «Але ми будемо до цього прагнути», – додала вона.
Минулого місяця Джорджа Мелоні перебувала з візитом в Україні, в перебігу якого заявила про незмінну підтримку Києва, пообіцяла допомогти зі системами ППО та організувати конференцію у Римі з відновлення України.
…