Пригожина, одного з найбільш наближених до президента Росії, обвинувачують у справі про втручання Москви в президентські вибори у США 2016 року
…
ukrlines skype чат
популярні новини
Європейський союз продовжив на рік санкції проти білоруських чиновників. Як повідомляється на сайті Ради ЄС, санкції також зачеплять економічних суб’єктів, керівників бізнесу і компаній, які отримують вигоду від режиму Олександра Лукашенка або підтримують його.
«Після сфальсифікованих президентських виборів в серпні 2020 року і подальшої хвилі протестів, жорстоко придушеної владою Білорусі, ЄС ввів санкції у жовтні, листопаді та грудні 2020 року, давши зрозуміти відповідальним політичним і економічним суб’єктам, що за свої дії і підтримку режиму вони повинні заплатити», – йдеться в повідомленні.
Обмежувальні заходи включають заборону на поїздки до ЄС і заморожування активів певних осіб – наразі це 88 осіб, включаючи Олександра Лукашенка, а також заморожування активів, що належать сімом організаціям. Крім того, фізичним і юридичним особам з ЄС заборонено прямо або побічно надавати кошти певним особам.
22 лютого Рада ЄС із закордонних справ заявила, що через тривалу неповагу до основних свобод і прав людини, а також репресії щодо білоруського народу і громадянського суспільства з боку влади Білорусі ЄС розгляне питання про подальші санкції. Крім того, у Брюсселі вказували, що ЄС продовжить підтримувати білоруський народ в його законному прагненні до демократії, в тому числі за допомогою підтримки громадянського суспільства та незалежних ЗМІ.
Масові акції протесту почалися в Білорусі після президентських виборів 9 серпня 2020 року, переможцем яких був оголошений Олександр Лукашенко, що обирався на шостий термін поспіль. Протестувальники вимагають відставки Лукашенка і проведення нових виборів, звинувачуючи владу в безпрецедентних фальсифікаціях і жорстокості щодо учасників мітингів.
Під час придушення протестів загинули щонайменше 5 людей. За даними правозахисників, понад 30 тисяч білорусів зазнали репресій, влада країни порушила понад 900 кримінальних справ проти опонентів. Акції протесту тривають досі, хоча число їхніх учасників значно скоротилося.
Країни ЄС і США не визнають легітимність президентських виборів у Білорусі. Проти низки білоруських чиновників запроваджені санкції.
…
Вашингтон вкрай стурбований у зв’язку з арештом лідера найбільшої опозиційної партії Грузії «Єдиний національний рух» Ніки Мелії й інших представників опозиції, заявив речник Держдепартаменту США Нед Прайс.
«Те, що ми бачили в останні дні, суперечить євроатлантичним сподіванням самої Грузії», – заявив Прайс.
Він додав, що Вашингтон закликає всі сторони «проявити стриманість і уникати будь-яких дій або риторики, які могли б призвести до ескалації напруженості або насильства».
«Ми закликаємо владу Грузії діяти відповідно до її євроатлантичних прагнень і підтверджувати свою прихильність принципам демократії, свободи особистості і верховенства закону, гарантуючи, що судова система вільна від політичної упередженості. США підтримують демократичну, безпечну, процвітаючу Грузію, ми продовжимо працювати з Грузією з метою просування верховенства закону і відповідних інститутів», – зазначив Прайс.
Дії влади Грузії розкритикували також і американські сенатори й конгресмени. Вони закликають розрядити політичну ситуацію в Грузії.
Напередодні поліцейські взяли штурмом офіс, в якому перебував Ніка Мелія. Його затримали за звинуваченням у підбурюванні до насильства під час вуличних протестів у червні 2019 року. Він і його прихильники відкидають таке обвинувачення як політично мотивоване.
У цій справі Мелія мав перебувати під заставою, але 17 лютого суд у Тбілісі ухвалив замінити її на арешт, заявивши, що не була сплачена сума застави – яку йому перед тим призначили повторно.
Уже наступного дня через незгоду з цим рішенням із керівництвом владної партії «Грузинська мрія» подав у відставку прем’єр-міністр Грузії Ґіорґі Ґахарія, який заявив про загрозу політичної поляризації в країні. Міністерство внутрішніх справ тоді вирішило відкласти виконання арешту.
Але коли 22 лютого парламент голосами владної партії затвердив нового прем’єра, Іраклі Ґарібашвілі, який уже був прем’єр-міністром раніше, він відразу ж назвав Мелію «кримінальником» і повідомив, що тепер його арешт буде здійснений. Мелія ж заявляє, що справжня мета його арешту – «ізолювати його від політичних процесів».
…
Соціальна мережа Twitter повідомила, що видалила 373 акаунти, які, за даними компанії, пов’язані з Росією, Вірменією й Іраном і порушували правила платформи.
За даними компанії, оприлюдненими в блозі 23 лютого, зокрема, видалені 100 акаунтів, пов’язаних із Росією за поширення повідомлень, які підривали довіру до НАТО і були спрямовані проти США і Євросоюзу.
Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова заявила, що Москва планує вивчити підстави для блокування акаунтів.
У блозі Twitter також повідомив, що видалив 35 акаунтів, пов’язаних із Вірменією, додавши, що вони були спрямовані проти Азербайджану.
Компанія також заявила, що видалила 238 акаунтів з іранськими зв’язками – за різні порушення її політики.
У січні соціальна мережа Twitter повідомила 8 січня, що остаточно заблокувала обліковий запис чинного президента США Дональда Трампа через ризик «підбурювання до насильства».
Read MoreМіжнародна правозахисна організація Amnesty International скасувала рішення про визнання російського опозиційного політика Олексія Навального в’язнем сумління. Про це у вівторок повідомило російське видання «Медіазона» з посиланням на медіаменеджера із захисту прав у Східній Європі та Центральній Азії Олександра Артем’єва.
Крім того, цю інформацію раніше оприлюднив також американський журналіст Аарон Мате.
Радіо Свобода наразі не змогло підтвердити ці повідомлення з інших джерел.
«Ми більше не будемо використовувати по відношенню до нього словосполучення «в’язень сумління», оскільки наш юридичний і політичний департамент, вивчивши висловлювання Навального середини 2000-х років, дійшов висновку, що вони досягають рівня hate speech. Проте наш заклик негайно звільнити його залишається в силі, оскільки він переслідується винятково з політичних мотивів», – зазначив Артем’єв.
За його словами, у правозахисників «склалося враження, що запити на предмет перевірки висловлювань Навального були частиною скоординованої кампанії з його дискредитації за кордоном». Він додав, що Amnesty International продовжить збір підписів під петицією з вимогою звільнення Навального. Джерело «Медіазони» в організації припустило, що за цією кампанією можуть стояти «люди з RT в різних країнах».
17 січня Amnesty International визнала Навального в’язнем сумління після його затримання і подальшого арешту в Росії.
…
Сенат США 23 лютого підтвердив призначення досвідченої дипломатки Лінди Томас-Ґрінфілд послом Вашингтону в ООН.
За неї проголосували 78 сенаторів від обох партій, 20 віддали свої голоси проти.
«Вона візьме на себе роль посла ООН в той час, коли країни світу повинні поглибити свою співпрацю в боротьбі з COVID-19 і боротьбі зі зміною клімату, серед інших найважливіших пріоритетів», – заявив лідер демократичної більшості в Сенаті Чак Шумер під час дебатів 22 лютого.
Томас-Ґрінфілд кілька десятиліть пропрацювала на дипломатичній службі, зокрема у Ліберії, Швейцарії та Пакистані, а також працювала помічником міністра у справах Африки за адміністрації Барака Обами.
Очікується, що вона почне роботу до того, як у березні Сполучені Штати очолять Раду безпеки ООН.
…
На Мальті винесли вирок у справі про вбивство у 2017 році журналістки Дафне Каруани Ґаліції.
Засуджений до 15 років в’язниці Вінсент Маскат несподівано визнав свою провину.
Журналістка займалася розслідуваннями корупції і загинула в 2017 році: машину журналістки підірвали, коли вона була за кермом.
Маскат був одним з трьох спільників, які замінували автомобіль журналістки. Спочатку він не визнавав своєї провини, але пізніше, ймовірно, уклав угоду з генеральним прокурором.
Інші фігуранти, брати Жорж та Альфред Деджорджіо своєї провини не визнали.
За підозрою в причетності до злочину також був заарештований відомий мальтійський бізнесмен Йорґен Фенек.
Дафне Каруана Ґаліція писала про корупцію в урядових структурах. Вона пройшла через десятки поданих проти неї позовів, а незадовго до загибелі її двічі заарештовувавли.
Розслідування її вбивства виявилося довгим. У 2019 кілька міністрів уряду, зокрема й глава кабінету Джозеф Маскат, пішли у відставку через підозру у зв’язках з людьми, причетними до вбивства.
…
Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон заявив, що «з великим оптимізмом» оцінює ймовірність того, що більшість обмежень, пов’язаних з епідемією коронавірусу, в країні знімуть до 21 червня.
Ця дата вказана в оприлюдненому напередодні графіку поступового виходу з загальнонаціонального карантину, який був введений запроваджений у Британії з грудня у зв’язку з поширенням більш заразного в порівнянні зі звичайним штаму коронавірусу.
Відтоді захворюваність в країні і число смертей знизилися в кілька разів. У країні проходить масова кампанія вакцинації – щеплення отримали вже близько 20 відсотків жителів Британії.
8 березня мають відкритися школи. До кінця березня знімуть заборону на зустрічі людей з різних домогосподарств. 12 квітня має відкритися більшість магазинів і підприємств сфери послуг, 17 травня – готелі та ресторани. До 21 червня планують зняти всі заборони на контакти між людьми, які залишаться в силі до того часу.
Британія одна з перших країн, що представила настільки чіткий план зняття обмежень. Лише в небагатьох державах темпи вакцинації вище, ніж у Великобританії. Одна з них – Ізраїль, де влада теж почали послаблювати карантинні заходи.
Read More