Українська делегація зустрілася з Міжнародним валютним фондом у столиці США Вашингтоні, повідомив голова Національного банку України Яків Смолій у Twitter у ніч на 17 жовтня.
«Перша із зустрічей з МВФ відбулася сьогодні. Разом із очільниками Міністерства фінансів України та Міністерства економічного розвитку спілкувалися із заступником директора МВФ Девідом Ліптоном. Переговори про нову довгострокову програму співпраці тривають», – написав Смолій.
Він додав, що також відбулася зустріч із віцепрезидентом Світового банку по регіону Європи і Центральної Азії Сірілом Мюллером.
«Наші КПЕ (ключові показники ефективності – ред.) зі Світовим банком збігаються – очищення банківського сектору України від непрацюючих кредитів як один з необхідних кроків для пожвавлення кредитування бізнесу», – зазначив Смолій.
Українська делегація полетіла до США на переговори з Міжнародним валютним фондом 15 жовтня.
Місія МВФ працювала в Києві 12-26 вересня. За результатами візиту до України керівник місії Рон ван Роден заявив, що МВФ обговорюватиме нову програму співпраці з Україною впродовж найближчих тижнів.
За його словами, економічне зростання стримує слабке бізнес-середовище, зокрема, недоліки в законодавчій системі, наскрізна корупція, а також той факт, що у великих галузях економіки домінують неефективні державні підприємства або олігархи, що стримує конкуренцію та інвестиції.
Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук планує, що нова програма співпраці з МВФ буде підписана в грудні.
Згідно із базовим прогнозом Національного банку, за новою програмою співпраці з МВФ Україна може отримати два мільярди доларів від МВФ у 2019 році та ще по два мільярди у 2020 й 2021 роках.
…
Гривня слабшає другий день поспіль, свідчать дані на сайті Національного банку України.
17 жовтня офіційна вартість долара встановлена на рівні 24 гривень 83 копійок. За день до цього долар став міцнішим на 25 копійок і коштував 24 гривні 78 копійок.
Вартість євро зросла до 27 гривень 38 копійок (проти 27 гривень 28 копійок 16 жовтня і 27 гривень 9 копійок 15 жовтня).
Read MoreУ жовтні ціна на газ для населення знизиться на 4,9%, повідомило національне акціонерне товариство «Нафтогаз-України».
Вона складе 4 272,76 гривні за тисячу кубометрів (без врахування ПДВ, націнки газзбутів і транспортних витрат).
У компанії зазначили, що хоча ціни газу на європейському ринку вже суттєво збільшилися порівняно з літнім рівнем, регульована ціна газу в Україні визначається за формулою, яка відображає ринкові ціни з двомісячним відставанням. Відповідна формула міститься в постанові Кабінету міністрів України від 3 квітня і діє до кінця 2019 року.
У «Нафтогазі» розповіли, що з квітня ціна на газ для потреб населення знизилася на 32%.
…
Українська делегація полетіла до США на переговори з Міжнародним валютним фондом, повідомила міністр фінансів Оксана Маркарова увечері 15 жовтня.
«Україна завершує свій робочий день, а ми невеликою делегацією розпочали свій довгий переліт до Вашингтона, де наступні декілька днів будемо проводити активні перемовини як з всіма IFIs (міжнародними фінансовими інституціями – ред.), так і з колегами з європейських Мінфінів, американського казначейства й інвесторами», – написала Маркарова у Facebook.
Місія Міжнародного валютного фонду працювала в Києві 12-26 вересня. За результатами візиту до України керівник місії Рон ван Роден заявив, що МВФ обговорюватиме нову програму співпраці з Україною впродовж найближчих тижнів.
За його словами, економічне зростання стримує слабке бізнес-середовище, зокрема, недоліки в законодавчій системі, наскрізна корупція, а також той факт, що у великих галузях економіки домінують неефективні державні підприємства або олігархи, що стримує конкуренцію та інвестиції.
Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук планує, що нова програма співпраці з МВФ буде підписана в грудні.
Згідно із базовим прогнозом Національного банку, за новою програмою співпраці з МВФ Україна може отримати два мільярди доларів від МВФ у 2019 році та ще по два мільярди у 2020 й 2021 роках.
21 грудня 2018 року Україна отримала перший і наразі єдиний транш за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом обсягом близько 1,4 мільярда доларів.
…
Лауреатами Нобелівської премії з економіки стали американські економісти Абхіджіт Банерджі і Майкл Кремер і французько-американська дослідниця Естер Дюфло. Про це оголосили у Стокгольмі.
Премію присудили за розробку «експериментальних підходів до боротьби з глобальною бідністю».
Банерджі – уродженець Індії, професор Массачусетського технологічного інституту. Дюфло також працює в цьому інституті, вона дружина Банерджі і його колишня аспірантка. Кремер – науковий консультант в Інституті інновацій для боротьби з бідністю (штат Коннектикут).
Премія з економіки була заснована Банком Швеції і вручається з 1969 року. Офіційно вона називається не Нобелівською премією, а «премією з економіки імені Альфреда Нобеля». Оголошенням її лауреатів офіційно завершується «Нобелівський тиждень».
…
Котирування нафти на світових ринках 11 жовтня зростали до понад 60 доларів за барель марки Brent, пікові значення перевищували 60 доларів 60 центів. Такою була реакція ринку на вибух на іранському танкері Sabiti в Червоному морі.
Національна іранська танкерна компанія, якій належить судно, заявила 11 жовтня, що вибух спричинив удар ракети, випущеної з узбережжя Саудівської Аравії.
Читайте також: Саудівський кронпринц попередив про зростання цін на нафту в разі продовження напруги навколо Ірану
Відносини між Іраном та Саудівською Аравією останнім часом стають дедалі більш напруженими. Зокрема Ріяд звинуватив іранську владу в організації нападу дронів на саудівські нафтові заводи. Таку ж позицію зайняли Сполучені Штати. Іран заперечує свою причетність, про відповідальність за атаку заявили підтримувані Тегераном єменські повстанці руху аль-Хуті.
…
У вересні споживча інфляція сповільнилася до 7,5%, повідомив Національний банк України.
Регулятор зазначив, що фактичний показник інфляції був нижчим за офіційний прогноз (7,7%), опублікований в «Інфляційному звіті» (липень 2019 року).
«У вересні були нижчі, ніж очікувалося, темпи зростання базової інфляції, адміністративно-регульованих цін та цін на паливо, передусім завдяки подальшому зміцненню гривні. Це переважило вплив від все ще вищих, ніж прогнозувалося, темпів зростання цін на сирі продукти харчування», – заявив Нацбанк.
На думку НБУ, фактичні показники цінової динаміки свідчать, що інфляційний тиск послаблюється, зокрема, через жорстку монетарну політику регулятора, що проявилося передусім через канал обмінного курсу гривні.
За підсумками 2018 року споживча інфляція сповільнилася до 9,8% (з 13,7% у 2017 році).
У травні Національний банк України прогнозував, що інфляція досягне цілі у 5% (плюс-мінус один відсотковий пункт) у 2020 році.
…
Президент України Володимир Зеленський заявив, що після скасування мораторію на продаж землі на певний час треба заборонити продавати землю іноземцям. Про це він сказав під час пресмарафону у Києві.
«Деякий час ми повинні продавати землю тільки українцям. Тільки. Потім вже можна відкрити ринок землі іншим іноземним компаніям, які будуть працювати на цій землі», – зазначив президент.
При цьому президент розкритикував нинішню редакцію закону про зняття мораторію на продаж землі.
«Ситуація з земельним законом складна. Я знайшов час і зустрівся з багатьма фермерами, я їх почув, червоні лінії побачили. Зараз я кажу, що ні в якому разі не можна нести цей закон у Верховну раду. Українець, громадянин України – він повинен бути власником. Він повинен мати пільги, якщо він буде працювати на цій землі», – зазначив він.
25 вересня Кабінет міністрів України схвалив законопроєкт про проведення земельної реформи та відкриття ринку землі.
Раніше прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що ринок землі запрацює з 1 жовтня 2020 року.
Мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення запроваджений у 2001 році. Його дія має завершитися 1 січня 2020 року, якщо Верховна Рада знову його не продовжить.
Відкриття ринку землі підтримують західні організації, зокрема Міжнародний валютний фонд та Європейський суд із прав людини. Продаж сільськогосподарської землі в Україні наразі офіційно заборонений.
…
Антимонопольний комітет України оштрафував кілька тютюнових компаній на 6,5 мільярда гривень. Про це повідомили в АКУ.
Штраф наклали на компанії «Філіп Моріс», «Джей Ті Інтернешнл Україна», «Імперіал Тобакко Продакшн Україна», «Бритіш Американ Тобакко Сейлз Енд Маркетинг Україна» та дистриб’ютора «Тедіс Україна».
Як зазначили у комітеті, причиною санкцій стало узгодження цими компаніями своїх дій та порушення умов чесної економічної конкуренції.
«Зібраними у справі доказами доведено, що поведінка цих компаній була погодженою, а результатом співпраці з єдиним і спільним для всіх виробників дистриб’ютором на ринку первинного продажу сигарет стало створення і підтримання штучних бар’єрів, що перешкоджали виходу на ринок інших суб’єктів господарювання. На практиці порушники встановили такі умови для укладання договорів з іншими, окрім «Тедіс», потенційними дистриб’юторами, які просто унеможливили їх появу на цьому ринку», – мовиться у повідомлені.
У Антимонопольному комітеті нагадали, що «Тедіс» вже визнавали монополістом і у 2016 році оштрафували на 430 мільйонів гривень за порушення умов конкуренції.
Цього разу з загальної суми штафу на «Тедіс» припадає 3,4 мільярда гривень.
…
У Київській міській державній адміністрації заявили, що тарифи на централізоване опалення та водопостачання у Києві поки не підвищуватимуть.
«Комунальне підприємство «Київтеплоенерго» наразі не планує підвищувати для населення ціни на послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання. Інформація про збільшення відповідних тарифів на 30% не відповідає дійсності. Оприлюднений на сайті КП «Київтеплоенерго» проект тарифів стосується розрахунків вартості лише однієї зі складових кінцевого тарифу – виробництва теплової енергії на ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 на 2020 рік», – мовиться у повідомленні.
У КМДА запевняють, що зазначені розрахунки «не впливають на вартість послуг для кінцевого споживача».
Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук на пресконференції 9 жовтня не дав прямої відповіді, чи будуть підвищені тарифи на теплопостачання в опалювальному сезоні, який розпочинається в жовтні 2019 року.
Опалювальний сезон в Україні розпочинається орієнтовно 15 жовтня. Опалення в будинках із централізованим теплопостачанням вмикається тоді, коли впродовж трьох днів середньодобова температура опускається нижче за 8 градусів за Цельсієм.
…
Національний банк України встановив опівдні 9 жовтня довідкове значення курсу 24 гривні 71 копійка за долар, це майже не відрізняється від чинного офіційного курсу.
На міжбанківському валютному ринку 9 жовтня гривня міцнішає. Торги розпочалися з котирувань 24 гривні 71–74 копійки, але до 13:00 впали до 24 гривень 68–70 копійок, повідомляє сайт «Мінфін».
Упродовж перших трьох кварталів 2019 року нерезиденти активно купували українські ОВДП, завівши для цього на міжбанківський валютний ринок близько 4 мільярдів доларів.
Зараз не на користь гривні грає скорочення Міністерством фінансів як обсягів, так і термінів пропонованих до викупу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Нерезидентам уже не потрібні значні обсяги національної валюти, тому пропозиція долара від них на міжбанку скоротилася. Це призвело до незначного послаблення гривні від досягнутого наприкінці вересня рекордного за 44 місяці рівня 24 гривні 8 копійок за долар.
Read MoreУкраїна цьогоріч посіла 85-те місце з-поміж 141 країн глобального рейтингу конкурентоспроможності, складеному експертами Всесвітнього економічного форуму, що гірше, ніж торік, коли Україна була 83-ю серед 140 країн.
Як йдеться в щорічному звіті Всесвітнього економічного форуму, середнє значення індексу конкурентоспроможності 141 країн світу складає 61 пункт, Україна з 57-ма балами розташувалася між Шрі-Ланкою і Молдовою. Росія у рейтингу має 43-е місце.
Перше місце – у Сінгапуру як найбільш конкурентоспроможної економіки світу. Далі розташувалися США (торік були першими), на третьому місці – Гонконг. Замикають п’ятірку лідерів Нідерланди і Швейцарія. Найгірша ситуація з конкурентоспроможністю у Чаді.
У звіті фахівці вказують, що найгіршою серед проаналізованих показників рейтингу (загалом 103 позиції) в Україні є ситуація з макроекономічною стабільністю і якістю інститутів.
До показників, зокрема, входять розвиток інфраструктури, валютного і фондового ринку, робота державного апарату, судової системи, ділова активність, рівень освіти, показники зайнятості населення, криміногенна ситуація, інноваційні можливості, стан охорони здоров’я.
…
Слухання апеляційного суду на рішення Стокгольмського арбітражу у справі про постачання та транзит російського газу відбудеться 9 жовтня. Про це повідомив виконавчий директор НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко.
«Перша справа (а їх всього три) стосується передусім рішення арбітражу, яке обнулило наші зобов’язання за положенням контракту «бери або плати». Через це рішення Україна тепер не має платити Газпрому біля 80 мільярдів доларів», – зазначив Вітренко.
28 лютого 2018 року компанія НАК «Нафтогаз України» повідомила про перемогу в Стокгольмському арбітражі над російським газовим монополістом, компанією «Газпром» у суперечці щодо компенсації за недопоставлені «Газпромом» обсяги газу для транзиту. «Газпром» заявив про незгоду з рішенням Стокгольмського арбітражу, а згодом оголосив намір розірвати контракт, термін якого збігає наприкінці 2019 року. Фахівці вважають, що в разі небажання «Нафтогазу» припиняти дію контракту судова тяганина триватиме не один рік.
…
На українському міжбанківському валютному ринку 8 жовтня посилюється гривня. Станом на 12:00 котирування склали 24 гривні 66–69 копійок за долар, повідомляє сайт «Мінфін».
Національний банк України встановив опівдні довідкове значення курсу 24 гривні 69 копійок за долар, це на 18 копійок менше від офіційного курсу на 8 жовтня.
Упродовж перших трьох кварталів 2019 року нерезиденти активно купували українські ОВДП, завівши для цього на міжбанківський валютний ринок близько 4 мільярдів доларів.
Зараз не на користь гривні грає скорочення Міністерством фінансів як обсягів, так і термінів пропонованих до викупу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Нерезидентам уже не потрібні значні обсяги національної валюти, тому пропозиція долара від них на міжбанку скоротилася. Це призвело до незначного послаблення гривні від досягнутого наприкінці вересня рекордного за 44 місяці рівня 24 гривні 8 копійок за долар.
Read MoreАнтимонопольний комітет України (АМКУ) відкрив антимонопольне розслідування проти найбільшого в країні виробника енергії, компанії ДТЕК, що належить мільярдеру Рінату Ахметову.
У заяві, розміщеній 7 жовтня на сайті регулятора, АМКУ звинувачує дочірню компанію «ДТЕК Західенерхо», у «зловживанні монопольним становищем».
Як вважає АМКУ, дочірня компанія «ДТЕК Західенерхо» використовує ситуацію, за якої на неї припадає близько 90% виробництва електроенергії у трьох регіонах, що входять до так званого «Бурштинського енергоострова».
«Це особлива зона на Заході України в межах Івано-Франківської, Львівської та Закарпатської областей. Історично склалося, що ця територія об’єднана з європейськими енергосистемами, але від’єднана від «материкової» України», – пояснює регулятор.
У заяві ДТЕК з цього приводу звинувачення названі безпідставними, а розслідування в компанії вважають «штучним адміністративним втручанням у ринкову конкуренцію».
У серпні Національне антикорупційне бюро звинуватило посадовців ДТЕК у маніпулюванні тарифами на електроенергію, вироблену з вугілля. За даними НАБУ, таке маніпулювання здійснювалося спільно з чиновниками НКРЕКП (Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг) і нібито змусило споживачів переплатити 747 мільйонів доларів у 2016 і 2017 роках. Сама компанія ДТЕК нібито отримала 560 мільйонів доларів від реалізації цієї схеми.
Компанія ДТЕК заперечила ці звинувачення, заявивши, що «немає законних підстав для підозр, викладених під час розслідування».
…
Станом на 1 жовтня 2019 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 21 мільярд 438 мільйонів доларів США (в еквіваленті), повідомив 7 жовтня Національний банк України.
«У вересні вони зменшилися на 2,6% через значні обсяги погашень за державним боргом», – вказує регулятор і додає, що динаміку резервів упродовж місяця визначали операції з управління державним боргом, сприятлива ситуація на валютному ринку та переоцінка фінансових інструментів.
«Загалом за минулий місяць уряд і Національний банк сплатили за обслуговування та погашення державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті 1 973,8 мільйона доларів США (в еквіваленті). З цієї суми 1 223,7 мільйона доларів США спрямовано на обслуговування та погашення єврооблігацій, 560,9 мільйона доларів США було сплачено за зобов’язаннями перед Міжнародним валютним фондом, решту коштів – за іншими зобов’язаннями перед іноземними кредиторами та міжнародними фінансовими організаціями. Ці витрати були частково компенсовані надходженнями від розміщення урядом облігацій внутрішньої державної позики, номінованих у валюті, на суму 546,9 мільйона доларів США», – ідеться в повідомленні.
Також, за даними НБУ, сприятлива ситуація на валютному ринку «зумовлена насамперед двома новими фундаментальними факторами – стійким припливом коштів нерезидентів у гривневий державний борг та рекордним зростанням врожайності зернових в Україні».
«Ці фактори забезпечили суттєве перевищення пропозиції валюти над попитом у вересні і дали Національному банку змогу поповнити міжнародні резерви на 930,3 мільйона доларів США. Зокрема, 650,3 мільйона доларів США було куплено під час здійснення інтервенцій за єдиним курсом та 280 мільйонів доларів США – з вибору найкращого курсу. Валютних інтервенцій з продажу валюти упродовж місяця Національний банк не здійснював», – вказано в повідомленні.
Національний банк України встановив на 30 вересня курс 24 гривні 8 копійок за одиницю американської валюти, це було новим рекордом за понад 44 місяці – від січня 2016 року.
Read MoreВищий антикорупційний суд 7 жовтня ухвалив рішення про закриття справи про незаконне збагачення щодо колишньої голови Державної аудиторської служби Лідії Гаврилової.
Як пояснили у повідомленні на фейсбук-сторінці ВАКС, таке рішення продиктовано тим, що ця законодавча норма втратила чинність через визнання її неконституційною.
«При цьому, ВАКС тлумачить чинне законодавство шляхом практичної реалізації принципу верховенства права та керуючись ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У зв‘язку з тим, що зазначена ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, у підготовчому судовому засіданні було оголошено перерву», – зазначили у прес-службі суду.
Водночас, як повідомили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, ексголова Держаудитслужби продовжує обвинувачуватись у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України (умисне недостовірне декларування).
23 січня детективи Національного антикорупційного бюро України повідомили Гавриловій про підозру в незаконному збагаченні в розмірі близько 10 мільйонів гривень та декларуванні недостовірних даних. За даними слідства, посадовець упродовж 2015-2017 років отримала у власність активи, законність підстав набуття яких не підтверджена доказами, та вартість яких значно перевищує її законні доходи.
У НАБУ зазначили, що мова йде про придбані квартиру та два паркомісця в Києві, позашляховик, дороговартісні меблі, техніку, золоті зливки, а також 112,8 тисячі доларів та 8,5 тисячі євро готівкою.
Сама Гаврилова заявила, що справа проти неї є «помстою» з боку представників НАБУ. За її словами, знайдене в неї під час обшуку майно «в жодному разі не є хабарем». Вона пояснила, що золоті зливки є подарунками, а валюту в неї зберігали родичі.
Детективи НАБУ завершили розслідування 3 березня 2018 року. Спеціалізована антикорупційна прокуратура передала провадження до суду 30 березня.
У вересні 2019 року справу почав слухати Вищий антикорупційний суд.
Кабінет міністрів України 29 вересня цього року звільнив голову Державної аудиторської служби Лідію Гаврилову з посади.
Read MoreПід стінами Запорізької облдержадміністрації 7 жовтня відбулася акція протесту дрібних підприємців, які вимагали, аби президент України наклав вето на ухвалені парламентом закони 1053-1 і 1073. Як пояснили організатори акції, запровадження нових правил для використання реєстраторів розрахункових операцій призведе до збільшення вартості різних категорій товарів, а також унеможливлення організації роботи певних категорій підприємців.
«Вартість сервісного обслуговування – 500 гривень намісяць. Плюс сам касовий апарат –від 7 до 9 тисяч. І якщо ти навіть купив цей касовий апарат, то невідомо, як буде, бо 5 років тому люди купили касові апарати, а через рік зняли з реєстру деякі їх види. І людям через рік довелось купляти нові. е зошити, що потрібні для реєстрації, і касова стрічка. Якщо буде 2 група, то це ринки. На деяких ринках навіть не вистачає потужності для холодильних установок, де торгують продуктами. Також не всюди є інтернет», – розповіла одна з організаторів акції протесту Лідія Кривенко.
Раніше Керівники українських компаній «Розетка» і «Нова пошта» заявили, що підписання президентом України Володимиром Зеленським ухвалених Верховною Радою законів 1053-1 і 1073 є загрозою для їхнього бізнесу.
Згідно з ухваленими парламентом законами, з 1 жовтня 2021 року загальні правила використання касових апаратів запроваджуються для всіх платників єдиного податку ІІ-IV груп, а для деяких категорій ці правила запрацюють вже з жовтня 2020 року. Також з осені наступного року буде застосовуватися повний розмір штрафу за незастосування реєстраторів або невидачу чека, які до цього застосовувалися в обмеженому розмірі. Законом передбачена можливість використання як класичних, так і програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Також споживачі зможуть перевіряти відповідність чеків та писати скарги, якщо розрахунковий документ в електронному вигляді не переданий до контролюючих інстанцій. Якщо їхня перевірка підтвердить, що продавець порушив порядок проведення розрахункових операцій, його оштрафують, а покупцю повернуть 100% вартості придбаних товарів.
Наразі ухвалені 20 вересня закон №1053-1 «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг та закон №1073 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» не вступили в силу і перебувають на підписі у президента України, який має право повернути їх для доопрацювання у Верховну раду України.
Read MoreУкраїнська національна валюта наприкінці тижня частково відіграла втрати, яких зазнала від понеділка до середи. Національний банк України встановив на 7 жовтня курс 24 гривні 61 копійка за долар, це на 27 копійок менше за офіційний курс на 4 жовтня.
Торги на міжбанківському валютному ринку завершилися на рівні 24 гривні 78–83 копійки за долар, але зростання котирувань американської валюти відбулося вже на малих обсягах, коли основні угоди були укладені. Мінімальні котирування фіксувалися в розпал сесії і становили 24 гривні 57–59 копійок за долар, інформує сайт «Мінфін».
Упродовж перших трьох кварталів 2019 року нерезиденти активно купували українські облігації внутрішньої державної позики, завівши для цього на міжбанківський валютний ринок близько 4 мільярдів доларів. Останній аукціон Міністерства фінансів із розміщення ОВДП, проведений 1 жовтня, завершився невдало – продати цінних паперів вдалося лише на 77 мільйонів гривень із запропонованого обсягу 3 мільярди гривень. Внаслідок цього НБУ змушений був уперше за два місяці виходити на міжбанківський ринок із валютними інтервенціями.
Read MoreМіністр фінансів України Оксана Маркарова розповіла в ефірі телеканалу «1+1», що її відомство і уряд виступають за ринкові ціни на газ з субсидіюванням тих категорій населення, які цього потребують.
«Питання в ринковому утворенні тарифів. Ціна на природні ресурси повинна відповідати їхній ціні. Якщо ціна на газ є ринковою, то уряд тим, кому треба допомогти – повинен допомагати через субсидії. А люди, які живуть у великих будинках повинні платити чесну ціну, а не бути теж субсидійованими», – заявила Маркарова.
Вона додала, що зараз в Україні діє «несправедливий» механізм встановлення цін на газ для населення.
«Уряд працює над тим, щоб не щонайбільше 15% доходів сім’ї витрачалось на комунальні тарифи», — додала Маркарова.
Окрім того, міністр нагадала, що встановлення ринкових цін на газ для населення є вимогою МВФ.
Місія Міжнародного валютного фонду працювала в Києві 12-26 вересня. За результатами візиту до України керівник місії Рон ван Роден заявив, що МВФ обговорюватиме нову програму співпраці з Україною впродовж найближчих тижнів.
Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук планує, що нова програма співпраці з МВФ буде підписана в грудні.
Згідно із базовим прогнозом Національного банку, за новою програмою співпраці з МВФ Україна може отримати два мільярди доларів від МВФ у 2019 році та ще по два мільярди у 2020 й 2021 роках.
…
На українському міжбанківському валютному ринку після триденного зростання долара змінився тренд. На початку торгів їхні учасники виставили котирування 24 гривні 96 копійок – 25 гривень рівно, вищі за рівень вчорашнього закриття. Але вихід на ринок експортерів зі значними обсягами пропозиції дозволив до 13:00 збити котирування до 24 гривень 82–85 копійок за долар, інформує сайт «Мінфін».
Національний банк України опівдні оприлюднив довідкове значення курсу 24 гривні 90 копійок за долар, це на чотири копійки більше за офіційний курс на 3 жовтня.
Раніше регулятор повідомив, що цього тижня відновив проведення інтервенцій з продажу валюти після майже двомісячної перерви і продав для підтримки гривні 200 мільйонів доларів США.
«У разі необхідності Національний банк і надалі згладжуватиме надлишкові коливання в бік знецінення і може повернутися до інтервенцій з купівлі валюти, якщо почнеться зворотний тренд», – йдеться в повідомленні.
Упродовж перших трьох кварталів 2019 року нерезиденти активно купували українські облігації внутрішньої державної позики, завівши для цього на міжбанківський валютний ринок близько 4 мільярдів доларів. Останній аукціон Міністерства фінансів із розміщення ОВДП, проведений 1 жовтня, завершився невдало – продати цінних паперів вдалося лише на 77 мільйонів гривень із запропонованого обсягу 3 мільярди гривень.
…
Національний банк України цього тижня відновив проведення інтервенцій з продажу валюти після майже двомісячної перерви і продав для підтримки гривні 200 мільйонів доларів США.
Як повідомили в пресслужбі регулятора, попри сприятливу ситуацію на валютному ринку в цілому, в окремі періоди протягом року курс гривні знижувався. Зокрема, така ситуація спостерігалася в березні і наприкінці травня-початку червня, після чого починався зворотний тренд.
«У разі необхідності Національний банк й надалі згладжуватиме надлишкові коливання в бік знецінення і може повернутися до інтервенцій з купівлі валюти, якщо почнеться зворотний тренд», – йдеться в повідомленні.
Упродовж перших трьох кварталів 2019 року нерезиденти активно купували українські облігації внутрішньої державної позики, завівши для цього на міжбанківський валютний ринок близько 4 мільярдів доларів. Останній аукціон Міністерства фінансів із розміщення ОВДП, проведений 1 жовтня, завершився невдало – продати цінних паперів вдалося лише на 77 мільйонів гривень із запропонованого обсягу 3 мільярди гривень.
Read MoreВерховна Рада проголосувала за створення Бюро фінансових розслідувань у першому читанні. За цей документ проголосували 270 народних депутатів.
Згідно із законопроєктом, Бюро фінансових розслідувань – це центральний орган виконавчої влади, що утворюється Кабінетом міністрів України та здійснює діяльність з метою запобігання, попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності.
Серед основних завдань бюро – участь у забезпеченні державної безпеки шляхом комплексної протидії кримінальним правопорушенням, які несуть суттєвий негативний вплив на національну економіку, сприяють її тінізації, масштабній недобросовісній конкуренції, витоку капіталу та іншим негативним явищам, які уповільнюють темпи економічного зростання та загрожують національним інтересам у сфері економіки.
У Міністерстві фінансів заявили, що законопроєкт розроблений із метою розділення сервісної та правоохоронної функцій Податкової служби, ліквідації податкової міліції, оптимізації структури та чисельності органів, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері фінансів, усунення дублювання їхніх функцій.
Ініціаторами законопроєкту вказані члени фракції партії «Слуга народу» Ольга Василевська-Смаглюк і Денис Монастирський.
Антикорупційні організацій упродовж кількох років вимагають забрати в правоохоронців право розслідувати економічні злочини й створити натомість спеціалізовану службу фінансових розслідувань.
2 вересня новий уряд ліквідував департамент захисту економіку Національної поліції України.
…