Lbiz

Національна валюта частково відіграла падіння щодо американського долара, яке спостерігалося впродовж трьох сесій міжбанківського валютного ринку поспіль. Це зафіксував Національний банк України, який опівдні 6 серпня встановив довідкове значення курсу 25 гривень 63 копійки за долар. Це на 11 копійок менше, ніж офіційний курс на 6 серпня.

«На торгах по долару спостерігається перевищення пропозиції над попитом за рахунок нерезидентських продажів під аукціон ОВДП. Це поки притискає котирування долара», – відзначають фахівці сайту «Мінфін», які відстежують події на міжбанківському валютному ринку.

Зранку торги на міжбанку відкрилися на рівні 25 гривень 67–71 копійка за долар, але станом на 12:00 котирування склали 25 гривень 59–62 копійки за долар.

На 1 серпня НБУ встановив найвищий за останні три з половиною роки курс гривні до долара – 25,02 за одиницю американської валюти.
…

На американських біржах 5 серпня відбулося найбільше в 2019 році падіння курсів акцій. Індекс S&P500, до якого входять 500 найбільших американських компаній, впав на 3 відсотки, індекс Dow Jones – на 2,9 відсотка, Nasdaq – на 3,5 відсотка.

Це сталося на тлі продовження торговельної війни Китаю та США і падіння китайської національної валюти, юаня, до рівня понад 7 юанів за 1 долар. Це найбільше здешевлення юаня в межах одного торговельного дня за 10 років, резидент США Дональд Трамп одразу ж звинуватив Китай в «маніпуляції валютою». Міністр фінансів США Стівен Мнучін заявив 5 серпня, що Вашингтон співпрацюватиме з Міжнародним валютним фондом для усунення недобросовісної конкуренції з боку Пекіна.

5 серпня стало відомо також, що Китай призупинив закупівлі сільськогосподарської продукції США. До цих кроків Пекін вдався на тлі заяв Трампа з погрозами запровадити додаткові мита на китайський імпорт в США на суму близько 300 мільярдів доларів.

Зниження фондових індексів спричинило і падіння цин на сировину. Зокрема, нафта марки Brent уночі 6 серпня падала нижче 60 доларів за барель, що є одним із найнижчих показників упродовж 2019 року.
…

На українському міжбанківському валютному ринку третю сесію поспіль слабшає національна валюта. За даними сайту «Мінфін», на 12:00 котирування сягнули 25 гривень 71–76 копійок за долар.

Тенденції міжбанку відбив у довідковому значенні курсу Національний банк України. Опівдні регулятор оприлюднив показник 25 гривень 74 копійки за долар, це на 20 копійок більше від офіційного курсу, встановленого на 5 серпня.

За даними фахівців, послаблення національної валюти зумовлене кількома чинниками, серед яких відсутність великих обсягів продажів валюти під запланований на 6 серпня аукціон Міністерства фінансів України з розміщення ОВДП; вихід «дочок» іноземних компаній з купівлею валюти під репатріацію дивідендів; продовження періоду поступового зростання котирувань в обмінниках; зростання попиту на валюту з боку імпортерів на тлі дуже стриманої її пропозиції від експортерів.

На користь національної валюти спрацьовують лише скорочення ліквідності в банківській системі та необхідність для компаній закривати свою заборгованість перед персоналом по зарплаті за липень і здійснювати поточні господарські операції.
…

Обсяг газу, який Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» накопичила в підземних сховищах, 2 серпня перетнув позначку 16 мільярдів кубометрів. Про це повідомив у мережі Facebook голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв.

«Сьогодні перетнули позначку в 16 млрд. куб. м. До початку опалювального сезону залишилось 73 дні», – написав високопосадовець.

Днем раніше компанія «Нафтогаз України» відзначала, що накопичений обсяг газу на 3 мільярди кубометрів більший, ніж торік.

«До початку опалювального сезону потрібно накопичити в ПСГ близько 20 мільярдів кубометрів газу, щоб мінімізувати будь-які енергетичні ризики», – вказує «Нафтогаз».

Ризиком для України перед початком нового опалювального сезону є ймовірне припинення або суттєве скорочення російського транзиту газу через українську газотранспортну систему (ГТС) з січня 2020 року, коли завершується дія довгострокової угоди на транзит. Росія зможе вдатися до такого кроку, якщо запустить до кінця 2019 року газопровід «Північний потік-2». Переговори щодо нової угоди про транзит газу з використанням української ГТС нині тривають.
…

Наглядова рада державного «Ощадного банку» вирішила подовжити повноваження голови правління банку Андрія Пишного ще на п’ять років. Таке рішення рада ухвалила на засіданні 25 липня, повідомляє прес-служба банку 2 липня.

За повідомленням, Пишний першим з менеджменту банку пройшов процедуру незалежного оцінювання, для проведення якого залучили компанію з підбору персоналу «Педерсон і партнери».

«Члени Наглядової ради зазначили, що саме високопрофесійна та ефективна робота Андрія Пишного, проведена з березня 2014 року по поточну дату, сприяла фундаментальним позитивним змінам у роботі банку, внутрішніх служб, створенню позитивного іміджу серед громадян та партнерів, а також відновила стабільну діяльність та уможливила ведення чіткого курсу як універсальної фінансової установи», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Перемога «Ощадбанку» у Міжнародному арбітражі проти Росії є безпрецедентною – Пишний​

Відтак контракт із чинним головою правління подовжили ще на п’ять років, тобто до 2024 року.

«За результатами оцінювання було прийнято рішення про повну відповідність Андрія Пишного затвердженим кваліфікаційним вимогам та підтверджено його професійну придатність. Правління на чолі з Андрієм Пишним зробило багато для трансформації Ощадбанку. Нам потрібно продовжувати йти цим шляхом», – цитують у прес-служба голову Наглядової ради Шевкі Аджунера.

У банку зазначають, що законодавство не вимагає проводити конкурс на цю посаду за наявності чинних контрактів із менеджментом.

Андрій Пишний очолює правління «Ощадбанку» з березня 2014 року. Згідно зі статутом цієї банківської установи, його повноваження тривають п’ять років, однак члени правління можуть переобиратися на свої посади необмежену кількість разів.
…

Національний банк України встановив на 5 серпня курс 25 гривень 54 копійки за долар. Це на 19 копійок більше за офіційний курс на 2 серпня.

Регулятор відбив тенденції, які спостерігаються на міжбанківському валютному ринку, де торги 2 серпня завершуються на рівні 25 гривень 57–59 копійок, відзначає сайт «Мінфін».

Голова Національного банку України Яків Смолій заявив 31 липня, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, що зміцнення гривні щодо долара США, яке спостерігалося до кінця липня, не є надмірним.

«Ми діємо згідно з нашими правилами, відповідно до наших документів, якими керується Департамент відкритих ринків, і те, що відбувається сьогодні на ринку щодо національної валюти, жодним чином не є чимось критичним, щоб реагувати на коментарі публічних менеджерів», – сказав керівник НБУ, реагуючи на запитання про критику дій регулятора з боку міністра фінансів України Оксани Маркарової.

Зранку 31 липня Маркарова залишила в мережі Facebook свій коментар під текстом фінансиста Романа Сульжика. Фахівець, який працював у JP Morgan та Deutsche Bank, написав, що «зміцнення гривні мало бути зупинене ще на рівні 26–27 за долар, і те, що зараз відбувається, межує зі злочинною халатністю на посаді».

«Мінфін говорить про курс вже пару місяців у контексті виконання бюджету. Але ми на політику НБУ не впливаємо», – вказала Оксана Маркарова під постом Сульжика.

На торгах міжбанківського валютного ринку 31 липня курс національної валюти зріс до показника менш як 25 гривень за долар. Офіційний курс на 1 серпня становив 25 гривень 2 копійки за долар, що стало рекордом за три з половиною роки.

Надмірне посилення національної валюти може ускладнити виконання дохідної частини державного бюджету. У державному бюджеті-2019 розрахунки про стан державного боргу зроблені з використанням прогнозного курсу на кінець року 29 гривень 40 копійок за долар.
…

Національний банк України встановив опівдні 2 серпня довідкове значення курсу на рівні 25 гривень 53 копійки за долар. Це на 18 копійок більше за офіційний курс на 2 серпня. Зазвичай довідкове значення мало відрізняється від офіційного курсу, який регулятор встановлює наприкінці дня.

Торги на міжбанківському ринку відбуваються на тлі перевищення попиту над пропозицією долара, відзначає сайт «Мінфін». На 13:00 котирування становлять 25 гривень 53,5–56 копійок за долар.

Голова Національного банку України Яків Смолій заявив 31 липня, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, що зміцнення гривні щодо долара США, яке спостерігалося до кінця липня, не є надмірним.

«Ми діємо згідно з нашими правилами, відповідно до наших документів, якими керується Департамент відкритих ринків, і те, що відбувається сьогодні на ринку щодо національної валюти, жодним чином не є чимось критичним, щоб реагувати на коментарі публічних менеджерів», – сказав керівник НБУ, реагуючи на запитання про критику дій регулятора з боку міністра фінансів України Оксани Маркарової.

Зранку 31 липня Маркарова залишила в мережі Facebook свій коментар під текстом фінансиста Романа Сульжика. Фахівець, який працював у JP Morgan та Deutsche Bank, написав, що «зміцнення гривні мало бути зупинене ще на рівні 26–27 за долар, і те, що зараз відбувається, межує зі злочинною халатністю на посаді».

«Мінфін говорить про курс вже пару місяців у контексті виконання бюджету. Але ми на політику НБУ не впливаємо», – вказала Оксана Маркарова під постом Сульжика.

На торгах міжбанківського валютного ринку 31 липня курс національної валюти зріс до показника менш як 25 гривень за долар. Офіційний курс на 1 серпня становив 25 гривень 2 копійки за долар, що стало рекордом за три з половиною роки.

Надмірне посилення національної валюти може ускладнити виконання дохідної частини державного бюджету. У державному бюджеті-2019 розрахунки про стан державного боргу зроблені з використанням прогнозного курсу на кінець року 29 гривень 40 копійок за долар.
…

Суддів Баришівського суду використали за однією і тією ж схемою – для ухвалення рішень, які можуть бути вигідні олігарху Ігорю Коломойському. Зокрема, пов’язаних між собою людей журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») виявили у резонансних справах щодо відсторонення першої заступниці голови Національного банку України Катерини Рожкової та справи щодо ПАТ «Укрнафти». Про це йдеться у розслідуванні – «Ляльковод Баришівського суду».

​Баришівський районний суд заборонив Катерині Рожковій виконувати свої обов’язки в межах справи про захист честі, гідності та ділової репутації.

​Підставою для такого позову став компліментарний текст на адресу Рожкової, опублікований у червні мешканцем Баришівки Антоном Лук’яненком на одному з інтернет-ресурсів. Інший мешканець Баришівки Андрій Барташ начебто не погодився із опублікованим, що одна з керівниць НБУ є «взірцем державного управлінця» – і пішов до суду. У свою чергу 11 червня суддя Костянтин Коваленко зрештою ухвалив рішення відсторонити Катерину Рожкову – для «забезпечення позову».

Згідно з даними Міністерства юстиції, позивача Барташа і співвідповідача Лук’яненка пов’язує одна компанія – товариство з обмеженою відповідальністю «Нібіру Х», де Барташ до середини 2018 року був засновником, а Лук’яненко і досі значиться директором. Нині засновником у «Нібіру Х» замість Лук’яненка вказаний Олександр Колос.

«А він – ще один мешканець Баришівки, який також задіяний у суперечливих справах баришівської Феміди», – йдеться у розслідуванні.

​Як з’ясували журналісти, Олександр Колос, як і директор його фірми «Нібіру Х»​ Лук’яненко, у грудні 2018 року також розмістив коротку замітку на одному з інтернет-ресурсів, де згадав про компанії ПАТ «Укрнафта»​ та ТОВ «​Котлас»​. У публікації йшлося про неналежне розслідування подій 2015 року, коли компанія «Укрнафта», контрольний пакет акцій якої належить державі, а решта – структурам Коломойського, не отримала коштів за поставлену сировину. 

«Детективи Бюро дійсно здійснюють розслідування у кримінальному провадженні за фактами заволодіння майном та грошовими коштами «Укрнафти» низкою службових осіб. Станом на сьогодні слідство у цьому провадженні триває, про підозру нікому не повідомлялося. Зазначу, що розслідуються кілька фактів в рамках цього провадження. Вивчаються і досліджуються ймовірні факти заволодіння посадовцями «Укрнафти» у змові з представниками комерційних структур, серед яких є товариство «Котлас», грошима на суму 6,4 мільярди гривень», – розповідає керівниця управління зовнішніх комунікацій НАБУ Світлана Оліфіра.

У компанії «Котлас», про яку згадав мешканець Баришівки у своєму тексті, подали на нього до суду – також на захист честі, гідності та ділової репутації. Як виявили «Схеми», з цим позовом компанія зверталась двічі до двох різних суддів Баришівського суду. Внаслідок першого позову «Котлас» отримала доступ до висновків експертизи у серії кримінальних проваджень по «Укрнафті» та, зокрема, ТОВ «Котлас». А внаслідок другого – призначення нової експертизи. Зокрема, суддя Костянтин Коваленко доручив провести експертизу Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

«Тобто через Баришівський суд у компанії «Котлас» попросили те, що фактично ніяк не пов’язано із позовами. І, зрештою, це отримали» – розповідають у розслідуванні журналісти.

Читайте також: ВРП взялася за баришівську суддю із розслідування «Схем», яка зупинила ліцензію SkyUp​

«Виходить, що для отримання рішень Баришівським судом у двох справах – щодо заборони виконувати свої обов’язки Катерині Рожковій та експертизи по діяльності «Укрнафті», була задіяна схожа схема: коли один мешканець Баришівки пише текст, другий до нього позивається, а суддя ухвалює необхідне рішення, кінцевим вигодонабувачем якого може бути Ігор Коломойський» – мовиться у матеріалі.

«Схеми» звернулись за коментарями до усіх вищезгаданих осіб. Позивач у справі Рожкової Андрій Барташ не з’являвся вдома після того, як до нього навідалися журналісти. Антон Лук’яненко, який є відповідачем у цій же справі, відмовився її коментувати. Олександр Колос, який написав текст про контракти «Укрнафти» та фірми «Котлас», не захотів спілкуватися із журналістами, пославшись на зайнятість. 

Не вдалось зв’язатися і з представниками компанії «Котлас». За адресою реєстрації в Харкові офісу компанії журналісти не знайшли.

Судді Олена Литвиненко та Костянтин Коваленко, які ухвалювали ці рішення, не захотіли коментувати свої справи по суті. 

Ігор Коломойський у коментарі «Схемам» заявив:

– Чи у ваших інтересах діяли люди, які відсторонювали Рожкову?

– Ні, не в моїх.

– А про експертизу «Укрнафти»? 

– А про «Укрнафту» ось ви мені тільки сьогодні сказали. Я взагалі не в курсі був. Ви ж бачили по моїй реакції, що я був здивований. 

– І товариство «Котлас» не має стосунку до групи «​Приват»​?

– Ні, жодного!

Раніше журналісти програми «Схеми» виявили опосередкований зв’язок з олігархом Ігорем Коломойським в історії з позовом до SkyUp Airlines в Баришівський районний суд, який 24 травня вирішив призупинити ліцензію авіакомпанії на перевезення пасажирів. Про це йдеться у розслідуванні «Таємниця Баришівського суду».

«Схеми» також знайшли позивачку до SkyUp і виявилося, що заяву до Баришівського суду вона не писала.
…

Національний банк України встановив на 2 серпня курс 25 гривень 35 копійок за долар, це на 33 копійки більше від офіційного курсу на 1 серпня.

Торги на міжбанківському валютному ринку 1 серпня завершилися на рівні 25 гривень 38–40 копійок за одиницю американської валюти, вказує сайт «Мінфін».

Голова Національного банку України Яків Смолій заявив 31 липня, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, що зміцнення гривні щодо долара США, яке спостерігалося до кінця липня, не є надмірним.

«Ми діємо згідно з нашими правилами, відповідно до наших документів, якими керується Департамент відкритих ринків, і те, що відбувається сьогодні на ринку щодо національної валюти, жодним чином не є чимось критичним, щоб реагувати на коментарі публічних менеджерів», – сказав керівник НБУ, реагуючи на запитання про критику дій регулятора з боку міністра фінансів України Оксани Маркарової.

Зранку 31 липня Маркарова залишила в мережі Facebook свій коментар під текстом фінансиста Романа Сульжика. Фахівець, який працював у JP Morgan та Deutsche Bank, написав, що «зміцнення гривні мало бути зупинене ще на рівні 26–27 за долар, і те, що зараз відбувається, межує зі злочинною халатністю на посаді».

«Мінфін говорить про курс вже пару місяців у контексті виконання бюджету. Але ми на політику НБУ не впливаємо», – вказала Оксана Маркарова під постом Сульжика.

Надмірне посилення національної валюти може ускладнити виконання дохідної частини державного бюджету. У державному бюджеті-2019 розрахунки про стан державного боргу зроблені з використанням прогнозного курсу на кінець року 29 гривень 40 копійок за долар.
…

На українському міжбанківському валютному ринку 1 серпня відбувається падіння гривні щодо долара США, станом на 13:00 котирування встановилися на рівні 25 гривень 33–37 копійок за долар, інформує сайт «Мінфін».

Національний банк України опівдні відбив ці тенденції, встановивши довідкове значення курсу 25 гривень 34 копійки за долар. Це на 32 копійки більше за офіційний курс на 1 серпня і на 36 копійок більше за довідкове значення, встановлене на 12:00 31 липня.

Голова Національного банку України Яків Смолій заявив 31 липня, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, що зміцнення гривні щодо долара США не є надмірними.

«Ми діємо згідно з нашими правилами, відповідно до наших документів, якими керується Департамент відкритих ринків, і те, що відбувається сьогодні на ринку щодо національної валюти, жодним чином не є чимось критичним, щоб реагувати на коментарі публічних менеджерів», – сказав керівник НБУ, реагуючи на запитання про критику дій регулятора з боку міністра фінансів України Оксани Маркарової.

Зранку 31 липня Маркарова залишила в мережі Facebook свій коментар під текстом фінансиста Романа Сульжика. Фахівець, який працював у JP Morgan та Deutsche Bank, написав, що «зміцнення гривні мало бути зупинене ще на рівні 26–27 за долар, і те, що зараз відбувається, межує зі злочинною халатністю на посаді».

«Мінфін говорить про курс вже пару місяців у контексті виконання бюджету. Але ми на політику НБУ не впливаємо», – вказала Оксана Маркарова під постом Сульжика.

Надмірне посилення національної валюти може ускладнити виконання дохідної частини державного бюджету. У державному бюджеті-2019 розрахунки про стан державного боргу зроблені з використанням прогнозного курсу на кінець року 29 гривень 40 копійок за долар.
…

Уряд Великої Британії виділив додаткові 2,1 мільярда фунтів стерлінгів (2,6 мільярда доларів) на підготовку до «жорсткого» Brexit – виходу з Європейського союзу без угоди, тим самим подвоївши раніше виділену суму. Про це повідомляє агентство Bloomberg.

Рішення про виділення додаткових коштів ухвалив новопризначений міністр фінансів Саджид Джавід. Половина грошей піде на поліпшення прикордонної та митної інфраструктури т забезпечення доступу до критично важливих медичних товарів. Інші кошти за необхідності будуть надані урядовим департаментам.

Як зазначає Bloomberg, цього року на Brexit виділили вже 4,3 мільярда фунтів, а загальна сума сягнула 6,3 мільярда фунтів стерлінгів.

Велика Британія мала залишити ЄС ще 29 березня, однак парламент відхилив усі пропозиції уряду єкспрем’єра Терези Мей. 10 квітня Мей і лідери Європейського союзу на екстреному саміті в Брюсселі домовилися про продовження терміну Brexit до 31 жовтня.

24 липня прем’єр-міністром Британії став Борис Джонсон. Він заявляв, що Британія має залишити Євросоюз до 31 жовтня, навіть якщо доведеться зробити це без угоди. «Зроби або помри, будь що буде», зазначав він.
…

У середу Федеральна резервна система (Центральний банк США) знизила процентну ставку на чверть відсотка до рівня 2.00-2.25 відсотка річних. За зниження ставки проголосували 8 з 10 членів Федерального комітету з операцій на відкритому ринку, який визначає ставку, виходячи з якої Федеральний резерв надає кредити комерційним банкам.

У прес-релізі Федеральної резервної системи зазначається, що незважаючи на низький рівень безробіття в США і помірне економічне зростання, рішення про зниження ставки ухвалили на тлі уповільнення зростання глобальної економіки. Метою американського центрального банку є підтримка умов, що стимулюють стабільний ринок праці, економічне зростання і стримування інфляції на рівні нижче двох відсотків.

Після ухвали рішення курси на американських біржах впали, оскільки інвестори очікували, що центральний банк оголосить про готовність продовжувати зниження ставки для підтримки економіки, чого не сталося. В інтерв’ю сайту MarketWatch директор фінансової компанії Commonwealth Financial Network Бред Макміллан називає це короткочасної реакцією фінансових ринків, які поки не усвідомлюють, що такого кроку, швидше за все, буде досить для стимулювання економічного зростання.

У той же час, підкреслює Макміллан, фундамент американської економіки залишається міцним. Деякі інші експерти вважають, що перше за десять років рішення про зниження ставки є лише початком серії подібних знижень з метою не допустити спаду зростання економічної активності і в результаті – рецесії. Деякі економісти вбачають у рішенні про зниження ставки занепокоєння про наслідки тарифних воєн американської адміністрації з Китаєм для американської та глобальної економіки.

Президент США Дональд Трамп уже кілька місяців критикував главу Федерального резерву Джерома Пауелла за недостатні, за його словами, дії центрального банку щодо стимулювання американської економіки. Трамп вважає, що зниження ставки необхідне і в майбутньому.
…

Голова Національного банку України Яків Смолій заявив 31 липня, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, що зміцнення гривні щодо долара США не є надмірними.

«Ми діємо згідно з нашими правилами, відповідно до наших документів, якими керується Департамент відкритих ринків, і те, що відбувається сьогодні на ринку щодо національної валюти, жодним чином не є чимось критичним, щоб реагувати на коментарі публічних менеджерів», – сказав керівник НБУ, реагуючи на запитання про критику дій регулятора з боку міністра фінансів України Оксани Маркарової.

Зранку 31 липня Маркарова залишила в мережі Facebook свій коментар під текстом фінансиста Романа Сульжика. Фахівець, який працював у JP Morgan та Deutsche Bank, написав, що «зміцнення гривні мало бути зупинене ще на рівні 26–27 за долар, і те, що зараз відбувається, межує зі злочинною халатністю на посаді».

«Недооцінена гривня – найцінніший ресурс, який потрібно використовувати для: накопичення резервів, зниження ставок, скасування всіх адміністративних обмежень, запровадження повної свободи руху капіталу в країні. Замість цього їй абсолютно бездарно дають зміцнюватися», – наголосив Сульжик.

«Мінфін говорить про курс вже пару місяців у контексті виконання бюджету. Але ми на політику НБУ не впливаємо», – вказала Оксана Маркарова під постом Сульжика.

Національний банк України встановив на 1 серпня курс 25 гривень 2 копійки за долар США. Це рекордне з січня 2016 року значення на сім копійок менше за офіційний курс на 31 липня. Своїми діями на торгах міжбанківського валютного ринку регулятор дав зрозуміти, що чинитиме опір посиленню національної валюти нижче за 25 гривень за долар.

Надмірне посилення національної валюти може ускладнити виконання дохідної частини державного бюджету. У державному бюджеті-2019 розрахунки про стан державного боргу зроблені з використанням прогнозного курсу на кінець року 29 гривень 40 копійок за долар.

 
…

Національний банк України встановив на 1 серпня курс 25 гривень 2 копійки за долар США. Це на сім копійок менше за офіційний курс на 31 липня, але на чотири копійки більше від оприлюдненого опівдні довідкового значення курсу.

Своїми діями на торгах міжбанківського валютного ринку регулятор дав зрозуміти, що чинитиме опір посиленню національної валюти нижче за 25 гривень за долар.

На міжбанківському валютному ринку до 11:00 котирування встановилися на рівні 24 гривні 94–97 копійок, але після виходу на ринок НБУ, який викупив весь надлишок долара, попит став переважати пропозицію, станом на 15:00 торги відбувалися на рівні 25 гривень 8–11,5 копійки, вказує сайт «Мінфін».

Надмірне посилення національної валюти може ускладнити виконання дохідної частини державного бюджету. У державному бюджеті-2019 розрахунки про стан державного боргу зроблені з використанням прогнозного курсу на кінець року 29 гривень 40 копійок за долар.
…

Національний банк України оприлюднив опівдні 31 липня довідкове значення курсу на рівні 24 гривні 98 копійок за долар. Востаннє офіційний курс показував такі значення понад три з половиною роки тому – в січні 2016-го.

На міжбанківському валютному ринку до 11:00 котирування встановилися ще нижче за показники НБУ – 24 гривні 94–97 копійок, вказує сайт «Мінфін». Але після виходу на ринок регулятора, який викупив весь надлишок долара, попит став переважати пропозицію, і вже на 13:00 торги відбувалися на рівні 25 гривень 7,5–11,5 копійок.

Надмірне посилення національної валюти може ускладнити виконання дохідної частини державного бюджету. У державному бюджеті-2019 розрахунки про стан державного боргу зроблені з використанням прогнозного курсу на кінець року 29 гривень 40 копійок за долар.
…

Американська компанія Frontera Resources, яка програла в конкурсі на право розподілу нафти та газу на рекордній за площею ділянці «Дельфін» на Чорноморському шельфі, має намір оскаржити його результати. Раніше про цей конкурс і американську фірму Frontera Resources, яка його й ініціювала, розповіли журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні «Полювання на «Дельфіна».

​Відповідну заяву зробив президент та засновник Frontera Resources Заза Мамулаішвілі.

«У випадку, якщо конкурс УРП (конкурс на укладення угоди про розподіл продукції – ред.) на ділянку «Дельфін» не буде анульовано, Frontera Resources залишає за собою право звернутися в суд. На наш погляд, процес підготовки конкурсу та його проведення йдуть у розріз з міжнародною практикою», – зазначив він.

Мамулаішвілі пояснив, що на його думку, комісія «порушила процедуру проведення конкурсу, зокрема оцінки заяв учасників, визначену законом України «Про угоди про розподіл продукції» – зокрема, щодо термінів подання пропозицій уряду.

«Міжвідомча комісія повинна була не пізніше ніж до 13 липня 2019 року підготувати та подати уряду висновки та пропозиції щодо визначення переможця конкурсу. Однак, за даними компанії, цих вимог не було дотримано належним чином. Таким чином, якщо Кабмін оголосить переможця конкурсу, це рішення буде ухвалене з порушенням українського законодавства», – йдеться у заяві компанії.

Крім того, президент Frontera Resources додав, що в компанії «розчаровані неоднозначною заявою прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана» про те, що конкурс на «Дельфін» був недостатньо представницьким і конкурентним та тим, що він пропонуватиме уряду «розглянути можливість оголошення нового конкурсу».

Потенційні інвестори мали 60 днів на подачу заявок. Умовами до інвестора були – півтора мільярда гривень інвестицій на розвідку, щонайменше п’ять свердловин за перші п’ять років, а державна частка прибуткової продукції має становити не менше 11%.

Відповідно до закону комісія зобов’язана була визначити переможця та надати пропозицію до Кабінету міністрів протягом місяця – тобто до 12 липня 2019 року включно. У свою чергу, уряд має тоді укласти угоду протягом двох місяців.

Утім, переможця конкурсу на «Дельфін» назвали лише 26 липня. Ним стала компанія Trident Black Sea колишнього депутата Державної думи Росії Іллі Пономарьова.

Trident Black Sea на 90% належить Trident Acquisitions Corp, а ще на 10% – ірландській San Leon Energy PLC. Раніше «Дзеркало тижня» повідомляло, що ключовим акціонером Trident Acquisitions Corp. є Ілля Пономарьов – екс-депутат Держдуми, який емігрував з Росії в Україну. Ще 10% акцій належить співвласникові мережі супермаркетів «АТБ» Геннадію Буткевичу.

У коментарі Радіо Свобода сам Пономарьов заявив, що в разі перемоги компанія Trident Black Sea планує інвестувати 1 мільярд доларів у розробку ділянки шельфу та зазначив, що має громадянство України, а від російського відмовився. Також він повідомив, що компанія Trident Black Sea може отримати державний захист США у разі агресії росіян. 

Про конкурс на «Дельфін» та компанію Frontera Resources як його потенційного фаворита «Схеми» розповідали на початку червня.

Журналісти з’ясували, що саме ця компанія й ініціювала проведення конкурсу. Крім того, вони виявили, що Frontera Resources має сумнівні проекти у Молдові та Грузії, а її фінансовий звіт за частину 2017 та 2018 років свідчить про те, що компанія є збитковою. Інвестиційний банкір Ерік Найман називає збитковість компанію «хронічною».

Крім двох вищезгаданих компаній, заявки на участь у державному конкурсі подавали ще дві: азербайджанська компанія Caspian Drilling Company LTD та «Укрнафтобуріння», бенефіціаром якої є український олігарх Ігор Коломойський.

11 червня голова Адміністрації президента України Володимира Зеленського Андрій Богдан закликав Кабінет міністрів продовжити конкурс на право розподілу нафти та газу на рекордній за площею ділянці «Дельфін» на Чорноморському шельфі. Він зазначив у своєму офіційному листі, що «штучне зменшення термінів виглядає невипадковим» і «як навмисно створений бар’єр з метою швидкого розіграшу у виборчий період стратегічно важливої нафтогазової ділянки між «своїми» та фірмами, що переслідують виключно спекулятивні завдання». Однак до його звернення міністр енергетики та голова конкурсної комісії Ігор Насалик не дослухався.

 
…

Українська гривня оновила максимум щодо долара США за три з половиною роки. Національний банк України встановив на 31 липня курс 25 гривень 9 копійок за американський долар, востаннє на такому рівні гривня перебувала в січні 2016 року.

Торги на міжбанківському валютному ринку завершилися показниками 25 гривень 2–5 копійок за долар.

Упродовж сьогоднішньої сесії НБУ кілька разів виходив на міжбанк із викупом надлишку долара, але цього вистачило лише для призупинення падіння американської валюти.

Надмірне посилення національної валюти може ускладнити виконання дохідної частини державного бюджету. У державному бюджеті-2019 розрахунки про стан державного боргу зроблені з використанням прогнозного курсу на кінець року 29 гривень 40 копійок за долар.
…

На українському міжбанківському валютному ринку триває зміцнення гривні щодо долара США, національна валюта стрімко наближається до позначки 25 гривень за долар. Про це свідчать дані, які наводить сайт «Мінфін».

Станом на 14:00 котирування становлять 25 гривень 7-9 копійок за долар.

Опівдні Національний банк України встановив довідкове значення курсу на рівні 25 гривень 9 копійок за долар.

Раніше цього тижня офіційний курс гривні щодо долара зміцнився на 18 копійок – за даними НБУ, 30 липня долар коштує 25 гривень 25 копійок проти 25,43 гривні за долар 29 липня.

Надмірне посилення національної валюти може ускладнити виконання дохідної частини державного бюджету. Зазвичай НБУ викуповує надлишок пропозиції долара, але транзакції регулятора теж є обмеженими за обсягом. У державному бюджеті-2019 розрахунки про стан державного боргу зроблені з використанням прогнозного курсу на кінець року 29 гривень 40 копійок за долар.
…

У групу перемовників увійде керівництво нового уряду і представники Офісу президента – Герус
…

Офіційний курс гривні щодо долара зміцнився на 18 копійок – за даними НБУ, 30 липня долар коштуватиме 25 гривень 25 копійок проти 25,43 гривні за долар 29 липня.

Таким чином, гривня за офіційним курсом оновлює максимум зміцнення, встановлений раніше цього місяця – 25 гривень 49 копійок за долар.

За даними порталу «Мінфін», торги на міжбанківському ринку 29 липня станом на кінець дня тривають на позначці 25 гривні 22-24 копійки.

Надмірне посилення національної валюти може ускладнити виконання дохідної частини державного бюджету. Зазвичай НБУ викуповує надлишок пропозиції долара, але транзакції регулятора теж є обмеженими за обсягом. У державному бюджеті-2019 розрахунки про стан державного боргу зроблені з використанням прогнозного курсу на кінець року 29 гривень 40 копійок за долар.
…

Компанія олігарха Віктора Пінчука Interpipe лише за 5 місяців 2019 року експортувала до Росії труби та колеса на загальну суму понад 1 млрд гривень. Про це повідомляють журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні «Пін-код до влади».

За даними джерел «Схем» на митниці, з січня по травень 2019 року компанія Interpipe експортувала до Росії труби та колеса на загальну суму близько 1 мільярда 360 тисяч гривень.

«Якщо говорити про основні бізнеси Пінчука, то зараз вони себе почувають набагато краще, ніж кілька років тому, в розпал української кризи, яка була спричинена геополітичними факторами, – пояснив аналітик Concorde Capital Олександр Паращій. – У нього більш-менш відновлюється виробництво основної продукції – труб і коліс. У тому числі, налагоджуються поставки труб і коліс в Росію».

Водночас аналітик відзначив важливість російського ринку для бізнесу Пінчука: «Росія, очевидно, була дуже важливим ринком для Пінчука у кінці нульових, коли Interpipe постачав значну частину продукції російським компаніям. На ринку коліс він в принципі свою частку зберіг. Росія купує десь приблизно до 50 відсотків його колісної продукції».

У листопаді 2018 року Віктор Пінчук потрапив під санкції Росії. Він опинився у списку осіб, щодо яких у цій країні передбачене заморожування грошових вкладів, цінних паперів, майна та заборона на виведення капіталу за межі Росії. Водночас, бізнес ці санкції, схоже, не зачепили – йдеться у розслідуванні.

«Наскільки ми бачимо, той же продаж залізничних коліс – він продовжується. І досить непогано себе почувають колеса Пінчука на ринках СНД і Росії, тому що там є певний дефіцит. Трубна продукція також постачається, наскільки ми можемо бачити. Тому можна сказати, що ті санкції, які були введені, вони не сильно зачепили саме бізнес Пінчука», – каже Паращій.

Віктор Пінчук – один із семи українців, які увійшли у рейтинг найбагатших людей світу за версією журналу Forbes у березні цього року. Його активи оцінюють в 1,4 мільярди доларів.

Пінчук одружений на доньці другого президента України Леоніда Кучми за каденції якого, за спостереженнями, і була створена олігархічна система. Олігарх володіє низкою телеканалів, банком, трубоколісною компанією Interpipe, міжнародною інвестиційно-консалтинговою групою компаній EastOne Group.

Раніше «Схеми» повідомляли, як ввечері 31 травня олігарх Віктор Пінчук непублічно відвідував Адміністрацію президента Володимира Зеленського.

Автомобіль супроводу олігарха та машину охорони експрезидента Леоніда Кучми журналісти помітили біля тих самих воріт Адміністрації президента Зеленського також 28 травня.

«Чому олігарх супроводжував свого тестя до Адміністрації президента? Чи є в Пінчука бізнесові інтереси, які залежать від українсько-російських відносин, які міг би захищати його тесть на перемовинах у Мінську?» – задавалися питаннями в розслідуванні журналісти.

Після публікації цієї новини у Володимира Зеленського пояснили, що Пінчук приїжджав тоді до АП із експрезидентом України Леонідом Кучмою для консультацій щодо повернення останнього до мінського процесу.

«Власне, він (Пінчук – ред.) справді приїжджав до Адміністрації президента 31 травня. І приїжджав він з другим президентом України Леонідом Кучмою, який зустрічався з Володимиром Зеленським для того, щоб обговорити посаду, яка сьогодні була йому запропонована – очолити Тристоронню контактну групу та представляти Україну», – заявила прес-секретарка Володимира Зеленського Юлія Мендель під час брифінгу.

Водночас, адміністрація Зеленського не повідомила про цю зустріч із олігархом до оприлюднення інформації журналістами 3 червня. Також там не пояснили, чому Віктор Пінчук супроводжував експрезидента, який є його зятем. Не згадали в АП, у тому числі, що робили автівка супроводу олігарха та машина охорони Кучми біля тих самих воріт Адміністрації президента Зеленського також у вівторок, 28 травня.

3 червня президент України Володимир Зеленський офіційно оголосив, що другий президент України Леонід Кучма знову представлятиме Київ у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання на Донбасі, яка працює в Мінську.

Також журналісти розповідали, як прем’єр-міністр Володимир Гройсман та міністр внутрішніх справ Арсен Аваков одночасно відвідували олігарха Віктора Пінчука ввечері 14 червня. 

«​Схеми» раніше фіксували непублічні зустрічі лідерки «Батьківщини» Юлії Тимошенко з Віктором Пінчуком.
…

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман запропонує уряду розглянути можливість оголошення нового конкурсу для залучення компанії з видобутку газу на українському шельфі Чорного моря. Так він відреагував на оголошені напередодні результати конкурсу, в якому перемогла компанія ексдепутата Держдуми Росії Іллі Пономарьова, який нещодавно отримав українське громадянство.

«Коли ми оголошували цей конкурс – розраховували на участь в ньому світових лідерів рівня Shell або Exxon. Хід конкурсу та його результати, які визначила міжвідомча комісія при Міненерго, показали, що конкурс був недостатньо представницьким, недостатньо конкурентним і в цілому не виправдав очікувань в частині приходу на наш ринок гравців вищої світової ліги газовидобувників», – мовиться в повідомленні.

26 липня міжвідомча комісія визначила компанію Trident Black Sea колишнього депутата Державної думи Росії Іллі Пономарьова переможцем державного конкурсу на залучення приватного партнера для розробки і видобутку нафти і газу на найбільшою за площею ділянці «Дельфін» на Чорноморському шельфі.

Заявки на участь в державному конкурсі подавали чотири компанії. Серед них вищезгадана Trident Black Sea, а також американська Frontera Resources, яка сама і ініціювала цей конкурс, азербайджанська компанія Caspian Drilling Company LTD і «Укрнафтобуріння», бенефіціаром якої є український олігарх Ігор Коломойський.

Ще до оголошення результатів конкурсу колишній постійний представник президента в Криму Андрій Бабін висловлював думку, що видобувати газ на «Дельфіні» зможе компанія, яка домовиться з російською окупаційною владою в Криму.
…

На міжбанківському валютному ринку 26 липня встановилася рівновага на рівні річного максимуму гривні щодо долара США. Як інформує сайт «Мінфін», станом на 12:00 котирування становлять 25 гривень 46-49 копійок за одиницю американської валюти, це майже не відрізняється від офіційного курсу на сьогодні.

Національний банк України опівдні встановив довідкове значення курсу на рівні 25 гривень 46 копійок, ще майже на три копійки посиливши гривню порівняно з курсом на 26 липня.

Надмірне посилення національної валюти може ускладнити виконання дохідної частини державного бюджету. Зазвичай НБУ викуповує надлишок пропозиції долара, але транзакції регулятора теж є обмеженими за обсягом. У державному бюджеті-2019 розрахунки про стан державного боргу зроблені з використанням прогнозного курсу на кінець року 29 гривень 40 копійок за долар.
…

Міжвідомча комісія з укладення угод про розподіл продукції визначила компанію Trident Black Sea колишнього депутата Державної думи Росії Іллі Пономарьова переможцем державного конкурсу на залучення приватного партнера для розробки і видобування нафти та газу на найбільшій за площею ділянці «Дельфін» на Чорноморському шельфі.

Про це Радіо Свобода повідомив Ілля Пономарьов, а пізніше підтвердив міністр енергетики Ігор Насалик.

Раніше про цей конкурс і його потенційного фаворита – американську компанію з сумнівною репутацією Frontera Resources – розповіли журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні «Полювання на «Дельфіна».

​Заявки на участь у державному конкурсі подавали чотири компанії. Серед них вищезгадана Trident Black Sea, а також американська Frontera Resources, яка сама й ініціювала цей конкурс, азербайджанська компанія Caspian Drilling Company LTD та «Укрнафтобуріння», бенефіціаром якої є український олігарх Ігор Коломойський.

Переможець конкурсу на ділянку «Дельфін» – компанія Trident Black Sea. Вона на 90% належить Trident Acquisitions Corp, а ще на 10% – ірландській San Leon Energy PLC. Раніше «Дзеркало тижня» повідомляло, що ключовим акціонером Trident Acquisitions Corp. є Ілля Пономарьов – екс-депутат Держдуми, який емігрував з Росії в Україну. Ще 10% акцій належить співвласникові мережі супермаркетів «АТБ» Геннадію Буткевичу.

У коментарі Радіо Свобода сам Пономарьов заявив, що в разі перемоги компанія Trident Black Sea планує інвестувати 1 мільярд доларів у розробку ділянки шельфу. І зазначив, що має громадянство України, а від російського відмовився. 

Caspian Drilling Company (CDC) була заснована у вересні 1996 року Державною нафтокомпанією Республіки Азербайджан (55%) спільно із «Санта-фе» (45%) на базі Морської розвідувальної бурової компанії СРСР. Від червня 2009 року Державній нафтовій компанії Азербайджану належить понад 92% CDC.

Іншим претендентом є українська компанія «Укрнафтобуріння». ЇЇ кінцевими бенефіціарами через офшорні компанії є олігарх Ігор Коломойський, депутат від групи «Відродження» Віталій Хомутиннік і колись російський, а тепер український бізнесмен Павло Фукс.

Про компанію Frontera Resources як потенційного фаворита цього конкурсу «Схеми» розповідали на початку червня.

Журналісти з’ясували, що саме ця компанія й ініціювала проведення конкурсу. Крім того, вони виявили, що Frontera Resources має сумнівні проекти у Молдові та Грузії, а її фінансовий звіт за частину 2017 та 2018 років свідчить про те, що компанія є збитковою. Інвестиційний банкір Ерік Найман називає збитковість компанію «хронічною».

Відповідно до закону комісія зобов’язана визначити переможця та надати пропозицію до Кабінету міністрів протягом місяця – тобто до 12 липня 2019 року. У свою чергу, уряд має тоді укласти угоду протягом двох місяців – до 12 вересня 2019 року.

11 червня голова Адміністрації президента України Володимира Зеленського Андрій Богдан закликав Кабінет міністрів продовжити конкурс на право розподілу нафти та газу на рекордній за площею ділянці «Дельфін» на Чорноморському шельфі. Він зазначив у своєму офіційному листі, що «штучне зменшення термінів виглядає невипадковим» і «як навмисно створений бар’єр з метою швидкого розіграшу у виборчий період стратегічно важливої нафтогазової ділянки між «своїми» та фірмами, що переслідують виключно спекулятивні завдання». Однак до його звернення міністр енергетики та голова конкурсної комісії Ігор Насалик не дослухався.

Потенційні інвестори мали 60 днів на подачу заявок. Умовами до інвестора були – півтора мільярда гривень інвестицій на розвідку, щонайменше п’ять свердловин за перші п’ять років, а державна частка прибуткової продукції має становити не менше 11%.

 
…

Міжнародний валютний фонд готовий приїхати до України після завершення формування уряду, повідомив речник МВФ Джеррі Райс.

Він нагадав про зроблену раніше завяву, що команда фонду «готова повернутися до Києва, до України, і продовжувати дискусії, після парламентських виборів і як тільки новий уряд зможе уточнити свої політичні наміри».

18 грудня 2018 року посол України у США Валерій Чалий повідомив, що в штаб-квартирі Міжнародного валютного фонду у Вашингтоні затвердили виділення Україні фінансової підтримки для продовження реалізації важливих реформ.

Обсяг нової програми – 3,9 мільярда доларів. Згідно з повідомленням, вона має стати основою для економічної політики уряду в 2019 році – передбачається, що ця політика буде зосереджена на зниженні інфляції та реформах оподаткування, фінансового і енергетичного секторів.

21 грудня 2018 року Україна отримала перший транш за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом обсягом близько 1,4 мільярда доларів.

Востаннє місія МВФ працювала в Україні в травні 2019 року. 
…

На українському міжбанківському валютному ринку триває зміцнення національної валюти. Станом на 13:00 торги відбуваються на рівні 25 гривень 43-46,5 копійки за долар США, повідомляє сайт «Мінфін». Гривня додала близько шести копійок порівняно з показниками відкриття торгів 25 липня.

Національний банк України опівдні встановив довідкове значення курсу на рівні 25 гривень 49 копійок за долар, що повторює максимум, досягнутий 10 липня.

Надмірне посилення національної валюти може ускладнити виконання дохідної частини державного бюджету. Зазвичай НБУ викуповує надлишок пропозиції долара, але транзакції регулятора теж є обмеженими за обсягом. У державному бюджеті-2019 розрахунки про стан державного боргу зроблені з використанням прогнозного курсу на кінець року 29 гривень 40 копійок за долар.
…

Торги на міжбанківському валютному ринку 25 липня стартували поблизу річного максимуму гривні щодо долара США. Попит на американську валюту сформований на рівні 25 гривень 49 копійок, пропозиція становить 25 гривень 52 копійки, вказує сайт «Мінфін»

Наприкінці сесії 24 липня торги відбувалися на рівні 25 гривень 44-47 копійок, це менше від річного максимуму, зафіксованого раніше цього місяця.

Національний банк України встановив на 25 липня офіційний курс 25 гривень 52 копійки, це на три копійки більше за максимум, встановлений 10 липня.

Надмірне посилення національної валюти може ускладнити виконання дохідної частини державного бюджету. У державному бюджеті-2019 розрахунки про стан державного боргу зроблені з використанням прогнозного курсу на кінець року 29 гривень 40 копійок за долар.
…

Україна посіла друге місце серед країн із доходом нижче середнього рівня в рейтингу Глобального індексу інновацій ООН, який був оприлюднений 24 липня.

За висновками Світової організації інтелектуальної власності при ООН (WIPO), Україна та Грузія «показали результат, що перевищує очікування» з огляду на їхній рівень економічного розвитку.

Грузія посіла третє місце в групі країн із доходом нижче середнього. На першому місці – В’єтнам. Водночас у звіті WIPO за 2018 рік Україна була першою за рівнем інновацій серед країн своєї групи.

У глобальному рейтингу Україна посідає 47 місце. Зокрема за показником сприятливості політичного середовища автори рейтинги помістили її на 110 місце, за екологічною сталістю – на 120-те, а за рівнем створення нових знань і нематеріальних активів – на 17-те.

Перше місце посідає Швейцарія, останнє, 129-те – Ємен.
…